Комеморація Голодомору православними українцями США в період "холодної війни"

• Veröffentlicht in: Український історичний журнал
• Datum: 2021
• 1. Verfasser: Куделя-Свьонтек, В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2021
• Schlagworte: Історичні студії
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184591
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Комеморація Голодомору православними українцями США в період "холодної війни" / В. Куделя-Свьонтек // Український історичний журнал. — 2021. — Число 6. — С. 73-88. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Українська громада Північної Америки відіграла важливу роль в інформаційній
 кампанії у західній пресі навколо ситуації в радянській Україні в 1932–1933 рр. Починаючи
 з 1950-х рр. політична, суспільна, культурна діяльність окремих її представників стане
 важливою складовою комеморації Голодомору у США. Однак, попри історичне значення
 тієї ролі, яку відіграла північноамериканська діаспора у цьому процесі в період «холодної
 війни», тема не була достатньо вивчена в історичній науці. Мета дослідження – розглянути
 дискурс, створений УПЦ у США навколо теми вшанування пам’яті жертв Голодомору
 1932–1933 рр. у період «холодної війни», на прикладі українського православного центру
 Св. Андрія у Саут-Баунд-Бруку. Методологія. Застосовано дискурсивно-коґнітивний підхід.
 Основні результати. Представлено висновки відносно того, як саме православні українці
 США пригадували жертв Голодомору впродовж 1950–1980-х рр.; чи змінювалася (та яким
 чином) культура пам’яті цієї трагедії в північноамериканській діаспорі; які метафори
 домінували у суспільному просторі (і чому саме вони). На підставі проаналізованих джерел
 робиться висновок, що, починаючи з 1950‑х рр., українська діаспора проводила низку
 акцій, спрямованих на привернення уваги до подій 1932–1933 рр. в УСРР, які мали вплив
 на започаткування академічних досліджень та формування соціальної думки щодо проявів
 радянського тоталітаризму. Ранні форми вшанування в «місцях пам’яті» мали глибоко
 релігійний характер. Це свідчить про те, що травма Голодомору вочевидь осмислювалась як
 «жертвоприношення» мучеників за волю України (як про це писала релігійна українська
 періодика у США). Загиблі від голоду згадувались як «невинні жертви», «невинно
 вбиті» та «невинні мученики», а боротьба українців за незалежність – як «українська
 Голгофа». Сакральний вимір пригадування жертв Голодомору був пов’язаний із почуттям
 морального обов’язку. У цьому випадку йшлося про бажання діаспори невпинно нагадувати
 демократичним суспільствам про жертви комунізму. The Ukrainian community in North America played an essential role in the information
 campaign in the Western press about the situation in the Ukrainian SSR in 1932–1933 and in
 providing all possible assistance to the starving. Later, beginning in the 1950s, the political, social,
 and cultural activities of some of its members would take part in the commemoration of the
 Holodomor in the United States. However, despite the historical significance of the role played
 by the North American diaspora in this process during the Cold War, this topic has not been
 sufficiently studied in historical science. Goal. The author has set a fundamentally new goal for
 historiography in recent years to consider the discourse created by the UOC of the USA around
 commemorating the victims of the Holodomor of 1932–1933 during the Cold War. She reflected
 here the commemorating anniversaries initiatives using by the community from St. Andrew
 Memorial Church, Ukrainian Orthodox cathedral in South Bound Brook (NJ). Methodology.
 In the article, the author applied a discursive-cognitive approach. Main results of the research.
 The author presents the main conclusions about how the Orthodox Ukrainians of America
 remembered the victims of the Holodomor during the 1950s and 1980s; whether and how the
 culture of Holodomor memory in the North American diaspora changed; what metaphors
 dominated the public space of the Ukrainian diaspora in America and why they. Based on the
 analysed sources. The author concludes that since the 1950s, the Ukrainian diaspora has carried
 out a series of actions aimed at drawing attention to the events of 1932–33 in Soviet Ukraine,
 which influenced the initiation of academic research and the formation of social opinion on
 the form and manifestations of Soviet totalitarianism. It should be noted that the early forms
 of commemoration of the Holodomor in “places of memory” were deeply religious in nature,
 indicating that the Holodomor trauma was apparently understood as a “sacrifice” of martyrs
 for the freedom of Ukraine (as Ukrainian religious periodicals in the United States wrote about
 it). The Ukrainian tradition of commemoration of the dead and the Christian tradition of
 honouring the memory of martyrs for their faith was the first topos chosen to Ukrainians in
 North America (mainly Orthodox) in honour of victims of the Soviet regime. The victims of the
 Holodomor were referred to as “innocent victims”, “innocently killed”, “innocent martyrs”, and
 the struggle of Ukrainians for independence – as “Ukrainian Golgotha”. The sacred dimension of
 commemorating Holodomor victims was associated with a sense of moral duty to the Holodomor
 generation that was part of the community. And in this case, it was about the desire of the
 diaspora to remind the victims of communism to democratic societies constantly. It is symbolic,
 as it is evidence of the testimony of Americans of Ukrainian descent about the experience of the
 Holodomor generation.