Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т.
Рецензія на книгу: Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т. – Т.1: А–Ж. – Івано-Франківськ, 2018. – 688 с.; Т.2: З–О. – Івано- Франківськ, 2019. – 832 с.; Т.3: П–С. – Івано-Франківськ, 2020. – 576 с.; Т.4: Т–Я. – Івано-Франківськ, 2021. – 688 с....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2022 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184618 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т. / О. Реєнт, О. Марущенко // Український історичний журнал. — 2022. — Число 1. — С. 220-226. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184618 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Реєнт, О. Марущенко, О. 2022-06-21T15:55:26Z 2022-06-21T15:55:26Z 2022 Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т. / О. Реєнт, О. Марущенко // Український історичний журнал. — 2022. — Число 1. — С. 220-226. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184618 Рецензія на книгу: Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т. – Т.1: А–Ж. – Івано-Франківськ, 2018. – 688 с.; Т.2: З–О. – Івано- Франківськ, 2019. – 832 с.; Т.3: П–С. – Івано-Франківськ, 2020. – 576 с.; Т.4: Т–Я. – Івано-Франківськ, 2021. – 688 с. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Рецензії й огляди Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т. Western Ukrainian People’s Republic 1918–1923: Encyclopedia: In 4 Volumes Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т. |
| spellingShingle |
Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т. Реєнт, О. Марущенко, О. Рецензії й огляди |
| title_short |
Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т. |
| title_full |
Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т. |
| title_fullStr |
Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т. |
| title_full_unstemmed |
Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т. |
| title_sort |
західно-українська народна республіка 1918–1923: енциклопедія: у 4 т. |
| author |
Реєнт, О. Марущенко, О. |
| author_facet |
Реєнт, О. Марущенко, О. |
| topic |
Рецензії й огляди |
| topic_facet |
Рецензії й огляди |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український історичний журнал |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Western Ukrainian People’s Republic 1918–1923: Encyclopedia: In 4 Volumes |
| description |
Рецензія на книгу: Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія:
У 4 т. – Т.1: А–Ж. – Івано-Франківськ, 2018. – 688 с.; Т.2: З–О. – Івано-
Франківськ, 2019. – 832 с.; Т.3: П–С. – Івано-Франківськ, 2020. – 576 с.; Т.4:
Т–Я. – Івано-Франківськ, 2021. – 688 с.
|
| issn |
0130-5247 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184618 |
| citation_txt |
Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія: У 4 т. / О. Реєнт, О. Марущенко // Український історичний журнал. — 2022. — Число 1. — С. 220-226. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT reênto zahídnoukraínsʹkanarodnarespublíka19181923enciklopedíâu4t AT maruŝenkoo zahídnoukraínsʹkanarodnarespublíka19181923enciklopedíâu4t AT reênto westernukrainianpeoplesrepublic19181923encyclopediain4volumes AT maruŝenkoo westernukrainianpeoplesrepublic19181923encyclopediain4volumes |
| first_indexed |
2025-11-24T16:10:13Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:10:13Z |
| _version_ |
1850851160367300608 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2022. – №1
РЕЦЕНЗІЇ й ОГЛЯДИ
Українська історіографія й вітчизняна енциклопедична традиція збагатилися новим
фундаментальним науковим виданням. До 100-річчя Західно-Української Народної
Республіки у Прикарпатському національному університеті ім. В.Стефаника зреалі-
зовано масштабний дослідницький і видавничий проект. Його урочиста презентація
відбулася в Івано-Франківську 29 жовтня 2021 р. до Дня Листопадового чину й за-
свідчила величезний інтерес професійного середовища, студентської та учнівської мо-
лоді, широкої громадськості Прикарпаття і цілої України до цієї унікальної та успіш-
ної спроби енциклопедизації одного з визначальних періодів вітчизняної історії,
пов’язаного з Українською революцією першої чверті ХХ ст.
Публікація цієї енциклопедії покликана задовольнити потреби українського су-
спільства в максимально достовірному довідковому виданні з історії українських ви-
звольних змагань 1914–1923 рр. у Наддністрянській Україні, узагальнити результати
національної історіографії даної теми, зробити їх доступними для наукового і на-
вчального процесів. Праця хронологічно охоплює період від початку Першої сві-
тової війни і краху воюючих імперій – часу, коли склалися реальні передумови для
здійснення Національно-демократичної революції на західноукраїнських землях і
утворення ЗУНР, – до березня 1923 р., коли за рішенням Ради послів держав Антанти
Східна Галичина була передана під владу Польщі, що започаткувало новий етап укра-
їнських національно-визвольних змагань.
Опубліковане у 2018–2021 рр. енциклопедичне видання презентує увазі широ-
кої громадськості сучасний науковий погляд на героїчну сторінку українського ми-
нулого, пов’язану з феноменом ЗУНР. Воно стало результатом тривалих наукових
студій і сучасного творчого осмислення фундаментальних процесів національного дер-
жавотворення і української соборності на початку ХХ ст., а також узагальнення здо-
бутків вітчизняної та зарубіжної історичної науки в дослідженні даної проблеми за
роки державної незалежності України. Ця комплексна праця є важливим підсумком
Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: Енциклопедія:
У 4 т. – Т.1: А–Ж. – Івано-Франківськ, 2018. – 688 с.; Т.2: З–О. – Івано-
Франківськ, 2019. – 832 с.; Т.3: П–С. – Івано-Франківськ, 2020. – 576 с.; Т.4:
Т–Я. – Івано-Франківськ, 2021. – 688 с.
Український історичний журнал. – 2022. – №1
Рецензії й огляди 221
багаторічної реалізації науково-методологічного і видавничого проекту «Західно-
Українська Народна Республіка: революція, державність, соборність», який викону-
ється на факультеті історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського на-
ціонального університету ім. В.Стефаника з ініціативи знаного українського історика,
основоположника і фундатора сучасної вітчизняної історіографії ЗУНР і відповідної
наукової історичної школи доктора історичних наук, професора Олександра Карпенка
(1921–2013 рр.). У рамках цього проекту побачили світ перша в українській історич-
ній науці академічна колективна монографія «Західно-Українська Народна Республіка:
1918–1923: Історія» (Івано-Франківськ, 2001 р.), науково-популярна праця співтовари-
ства авторів «Західно-Українська Народна Республіка: 1918–1923: Ілюстрована історія»
(Івано-Франківськ, 2008 р.), опублікований в 5 томах (8 книгах) фундаментальний дже-
рельний комплекс «Західно-Українська Народна Республіка: 1918–1923: Документи і
матеріали» (Івано-Франківськ, 2001–2013 рр.). Із нагоди 75-ї, 80-ї, 85-ї, 90-ї, 95-ї та 100-
ї річниць ЗУНР у містах Івано-Франківськ, Львів, Чернівці було проведено шість усеу-
країнських і міжнародних наукових конференцій, проблематика яких висвітлює різно-
манітні аспекти героїчної боротьби українців за відновлення і збереження національної
державності на західноукраїнських землях у 1918–1923 рр. та відображає еволюцію і нау-
ковий алгоритм переосмислення цієї теми за роки незалежності України.
Він полягає насамперед у суттєвій активізації і прискоренні процесу наукового до-
слідження та відтворення об’єктивної історії західноукраїнської держави, донедавна ма-
ловідомої для широкого загалу. Вона виявилась однією з найменш вивчених і дискусій-
них сторінок в історії України, зазнала фальсифікацій з боку компартійного режиму і
радянської історіографії та визначалась як «витвір німецьких агентів» чи «української
буржуазно-націоналістичної контрреволюції», як «плід політичних комбінацій укра-
їнської контрреволюційної буржуазії». Тож упродовж останніх трьох десятиліть важ-
ливим завданням українських істориків, джерелознавців, політологів, етнологів стало
подолання стереотипів і фальсифікацій попередньої історичної епохи, виведення дослі-
джень з історії ЗУНР на якісно новий рівень. На сьогодні вітчизняні фахівці на уні-
кальному джерельному матеріалі детально з’ясували археографічні, історіософські й
історіографічні засади дослідження історії Західно-Української Народної Республіки,
ґрунтовно висвітлили етнодержавотворчі й адміністративно-організаційні процеси у
ЗУНР, соціально-економічні відносини, суспільно-політичне становище й міжнаціо-
нальні взаємини, визвольні змагання українського громадянства та національно-куль-
турне відродження у краї. Відтворено процеси формування збройних сил ЗУНР, їхню
боротьбу за свободу і незалежність, за суверенну і соборну Україну, окреслено зовніш-
ню політику й міжнародне становище ЗУНР у 1918–1923 рр., державно-церковні взає-
мини і діяльність Української греко-католицької церкви та її ієрархів.
Вихід ґрунтовного енциклопедичного видання, присвяченого Західно-Ук раїн сь-
кій Народній Республіці, підсумовує історіографічні й археографічні здобутки, теоре-
тико-методологічні, конкретно-історичні й фактологічні засади вивчення ЗУНР та
проблем національно-визвольного і державницького руху українського народу на су-
часному етапі розвитку вітчизняної історичної науки. У тематичних статтях і гаслах
енциклопедії, на значному і якісно новому джерельному матеріалі, здобутому у ві-
тчизняних і зарубіжних архівосховищах і наукових бібліотеках, на засадах сучасних ме-
тодологічних підходів й останніх досліджень соціогуманітарних наук розкрито переду-
мови та перебіг Листопадового революційно-державницького чину на Галичині, місце
і сутність українського питання у світовій геополітиці, міжнародних відносинах першої
чверті ХХ ст., внутрішню і зовнішню політику ЗУНР, її збройну боротьбу й міжнарод-
но-дипломатичне становище, національні, соціально-економічні, культурні, етноконфе-
сійні процеси в краї, партійно-політичну систему ЗУНР, її правову й законотворчу ді-
яльність, соборницькі прагнення західноукраїнської політичної еліти і народних мас
тощо. Велику увагу в енциклопедії приділено повсякденному життю та побуту насе-
лення регіону в 1914–1923 рр., «малим життєвим світам» і мікроісторичним аспектам
буття східногалицького соціуму, питанням історичної та політичної персоналістики і
Український історичний журнал. – 2022. – №1
222 Рецензії й огляди
біографістики, відомим і маловідомим постатям борців за українську державність, не-
залежність, соборність, їхнім життєвим траєкторіям, а також висвітленню різноманіт-
них тем і сюжетів енциклопедії за допомогою унікальних фотодокументів та оригіналь-
ного, автентичного ілюстративного і картографічного матеріалу.
Належне місце на сторінках видання відведено відображенню феномена ЗУНР
у вітчизняних і зарубіжних джерелах, історіографії та публіцистиці, етнографії та ре-
гіоналістиці, художній літературі, фольклорі та мистецтві. Гасла енциклопедії роз-
кривають роль і місце ЗУНР у культурному й духовному житті, історичній пам’яті,
музеєзнавстві й історичному краєзнавстві в Україні. Чільну увагу приділено коме-
моративному і меморіально-памʼяткознавчому виміру історії ЗУНР та її значенню в
контексті політики національної пам’яті у сучасній українській державі.
Авторський колектив енциклопедії своє завдання вбачав також в узагальненні іс-
торичного досвіду державотворення в ЗУНР не ізольовано, а в широкому контексті
загальноєвропейського історичного розвитку, масштабних військово-революційних
перетворень, що охопили регіон після завершення Першої світової війни, і втілен-
ня вікопомної, омріяної поколіннями українців ідеї соборності й національної кон-
солідації України, яка матеріалізувалася в Акті злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. та
об’єднанні двох українських держав в єдиний національно-державний організм. Адже
події на західноукраїнських землях були не локальним історичним явищем, а части-
ною єдиного революційного процесу – Великої східноєвропейської революції, – що
охопив Європу внаслідок закінчення Першої світової війни і завершився новою дер-
жавною перебудовою на континенті й розпадом двох ворогуючих імперій – Австро-
Угорської та Російської, у складі яких силоміць утримувалися етнічні українські зем-
лі. При цьому автори енциклопедії керувались історіософським, гуманістичним,
культурно-антропологічним і просопографічним вимірами в дослідженні проблема-
тики ЗУНР, методологічними прийомами й дослідницьким інструментарієм істо-
рії повсякденності, антропології, соціальної, інтелектуальної, культурної, локальної,
ґендерної, ювенальної та усної історії й етнополітології, соціальної психології, істо-
ричної соціології, демографії, уникали ідеологічних і політизованих оцінок подій та
персоналій. В енциклопедії відображено щоденну історію, звичаї і побут тогочасного
західноукраїнського соціуму, з’ясовано соціальні та соціопсихологічні чинники, що
зумовили своєрідний ментальний злам суспільної свідомості українців, зростання їх-
ньої громадянської активності та відповідальності в переломний для нації момент.
Джерельну базу енциклопедії становить значний і унікальний комплекс різнома-
нітних джерел з історії ЗУНР, який є доволі репрезентативним і достатнім для об’єктив-
ного й усебічного наукового дослідження Листопадового державницького «зриву» на
Галичині, що уможливив проголошення Західно-Української На родної Республіки та роз-
будову її державних механізмів й інститутів. Основна частина джерел для підготовки ен-
циклопедичного видання зосереджена в різних установах системи Національного архів-
ного фонду України, зокрема Центральному державному архіві вищих органів влади і
управління України (ЦДАВО України, м. Київ), Центральному державному архіві громад-
ських об’єднань України (ЦДАГО Ук раїни, м. Київ), Центральному державному історич-
ному архіві України, м. Львів (ЦДІАЛ України), Галузевому державному архіві Служби
безпеки України (ГДА СБУ, м. Київ), державних архівах Вінницької, Закарпатської, Івано-
Франківської, Львівської, Тер но пільської, Чернівецької обл. – регіону, де безпосередньо
існувала Західно-Ук раїнська Народна Республіка або діяли її інституції. В енциклопедії
також використано окремі документи з фондів Центрального державного кінофотофоно-
архіву України ім. Г.С.Пше ничного (ЦДКФФА України, м. Київ).
Автори енциклопедії опрацювали чимало джерел з історії ЗУНР, що зберігають-
ся в архівних установах зарубіжних держав: Австрії, Ватикану, Польщі, Німеччини,
Російської Федерації, Чехії, США, Великобританії, Франції. Найбільше їх зосе-
реджено в Російському центрі збереження та вивчення документів новітньої істо-
рії, Російському державному військовому архіві (м. Москва, Російська Федерація),
Центральному військовому архіві й Архіві нових актів у м. Варшава, Державному
Український історичний журнал. – 2022. – №1
Рецензії й огляди 223
архіві в м. Перемишль (Польща), Загальному державному адміністративному та
військовому архівах у м. Відень (Австрія), в архівах Інституту св. Климента Папи
Українського католицького університету та Чину св. Василія Великого в м. Рим
(Італія), в архівах інших країн і приватних осіб. В енциклопедії використано спогади
й щоденники безпосередніх учасників, свідків та очевидців тих буремних подій, ма-
теріали тогочасної вітчизняної, зарубіжної преси, колекцій періодичних видань, що
нині стали раритетними, а також численні документальні публікації.
Весь цей археографічний комплекс дав змогу у статтях і гаслах енциклопедії дій-
ти низки принципово нових висновків щодо місця та ролі ЗУНР у житті українсько-
го народу та історії національного державотворення, визначити основні історичні
результати, наслідки, уроки та досвід національно-визвольного руху на західноукра-
їнських землях у першій чверті ХХ ст.
В енциклопедії багато уваги приділено концептуальному осмисленню феноме-
нів Української революції й утворення ЗУНР, уточненню термінологічного апара-
ту і хронологічних аспектів цих явищ. Важливими елементами нового концепту по-
дій революційного характеру початку ХХ ст. на західноукраїнських землях є розгляд
ЗУНР як складової українських визвольних змагань, передусім ХХ ст.; як унікально-
го досвіду національного державотворення, як складової феномена Української рево-
люції, як доволі автономного і своєрідного явища, де поєднані специфічні національ-
ні, політичні, військові, соціальні, економічні, релігійні компоненти (т.2, с.702).
Суттєвою частиною нового концепту Національно-демократичної революції на за-
хідноукраїнських землях у першій чверті ХХ ст., яка вперше від 1340 р. відновила наці-
ональну форму державності у вигляді ЗУНР, повинно стати нове прочитання окремих
подій та явищ, що відбувалися, зокрема, 1 листопада 1918 р., і потрактування окремих
дефініцій, усталених і поширених в українській історіографії, як-от: «Листопадовий
зрив», «Великий зрив», «Листопадовий чин», «Листопадовий переворот»,
«Листопадове повстання» (т.2, с.704–705), «прецедент в Українській революції 1914–
1923 рр.»1, «військовий переворот з елементами національно-визвольної боротьби»
тощо. Автори енциклопедії вважають доцільним термін «Листопадовий зрив» ужива-
ти винятково в історичному контексті. А у сучасних працях наукового характеру, під-
ручниках і посібниках коректним уявляється вживання означення, що виражає зміст
самого явища, – збройне встановлення українцями влади у краї (т.2, с.705).
Повноцінною складовою сучасного концепту Національно-демократичної рево-
люції на західноукраїнських землях виступає нова хронологія процесу. Згідно з нею,
ця революція відбувалася у загальноєвропейському контексті й тривала впродовж
1914–1923 рр.: від розв’язання Першої світової війни і проявів революційних пере-
творень на західноукраїнських землях (Головна українська рада, Загальна українська
рада, леґіон січових стрільців) до офіційного рішення Ради послів держав Антанти
щодо передання Польщі права на підмандатне управління українською Галичиною.
Вона була органічною складовою Української революції, її започатковувала і завер-
шувала. Хронологічними межами «Листопадової революції» слід уважати не жов-
тень – листопад 1918 р., а серпень 1914 – березень 1923 рр. Цей період поділявся на три
основних етапи: 1) підготовчий (серпень 1914 – жовтень 1918 рр.); 2) державотворчий
(жовтень 1918 – квітень 1921 рр.); 3) завершальний (квітень 1921 – березень 1923 рр.).
Така періодизація, не претендуючи на універсальність, загалом корелюється з етапа-
ми загальноукраїнського революційного процесу національного характеру (окрім ос-
таннього з них). Водночас саме остання фаза революції на західноукраїнських зем-
лях продовжує Українську національну революцію до березня 1923 р. (т.2, с.705–708).
Такий підхід спонукає до внесення коректив і в періодизацію Української рево-
люції як загальнонаціонального явища, визначаючи її в межах серпня 1914 – берез-
ня 1923 рр. Він уможливлює її інтерпретацію як складової загальноєвропейського ре-
волюційного процесу, його рівноцінного суб’єкта, а не одного з об’єктів революції
1 Монолатій І. До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. // Український
історичний журнал. – 2019. – №3. – С.150.
Український історичний журнал. – 2022. – №1
224 Рецензії й огляди
у сусідній країні, що була метрополією. Це стане реальним кроком до відмови від
впливу так званого «російського світу» в українській історичній науці й повернен-
ня шляхів національної історії з марґінесів у загальноєвропейське русло (т.2, с.706). В
енциклопедії зроблено висновок про потребу відмови від терміна «Листопадова на-
ціонально-демократична революція на західноукраїнських землях 1918 р.» і запрова-
дження дефініції «Національно-демократична революція на західноукраїнських зем-
лях 1914–1923 рр.», яка є більш обґрунтованою, коректною й такою, що відповідає
змісту загальноєвропейського революційного процесу (т.2, с.706–708).
Важливе методологічне значення для підготовки енциклопедії ЗУНР має сучас-
не розуміння двох відмінних моделей революції, що відбулися 1917 р. у Центрально-
Східній Європі – більшовицької в Росії, яка призвела до утвердження режиму кому-
ністичної тоталітарної диктатури, що була ворожою демократії, законності, свободі
й гідності людини, та Української народно-демократичної, або національно-демокра-
тичної в її західноукраїнському варіанті, яка стала прикладом державного правопо-
рядку, функціонування політичних інститутів, демократії й парламентаризму, поваги
до прав людини та національних меншин. Вона засвідчила, що її державно-політич-
ний провід у цілому добре засвоїв досвід європейських демократичних традицій дер-
жавотворення, одностайно спрямував соборницькі зусилля західноукраїнського су-
спільства до об’єднання ЗУНР та УНР в одну державу2.
В енциклопедії тема злуки УНР і ЗУНР є центральною поряд із подіями са-
мої революції й державотворення. Ця проблематика розкривається на рівні держав-
но-політичному, що знайшло своє відображення у трансформації ЗУНР у Західну
область УНР, участі західноукраїнської делеґації в роботі Трудового конґресу, що за-
твердив Акт злуки, а також спільній боротьбі наддніпрянців і наддністрянців про-
ти більшовиків, денікінців і поляків. Історія ЗУНР стала повчальним та надихаючим
прикладом загальнонаціональної єдності й соборності українців3.
Для дослідження історії ЗУНР особливої ваги набуває питання про характер по-
дій середини жовтня – початку листопада 1918 р. на західноукраїнських землях. У бага-
тьох публікаціях утвердилась думка про те, що Національно-демократична революція
в краї, переобрання влади відбувалося в результаті збройного повстання. Однак аналіз
подій показує, що перехід влади від Австро-Угорської монархії до Української держа-
ви мав мирний характер, здійснювався у правовому полі без застосування зброї і по-
встань австрійських військових проти української влади. Заколотниками проти легіти-
мної української влади виступили польські підрозділи, що розпочали агресивну війну
проти українського народу, яка завершилася окупацією території ЗУНР, що й визначи-
ло характер польського режиму на західноукраїнських землях у 1920–1930-х рр.4
Однією з важливих концептуальних засад видання є його цивілізаційно-цінніс-
ний, багатовимірний і разом із тим україноцентричний характер, що яскраво про-
явилося, зокрема, у вивченні історичних персоналій. Енциклопедія знайомить су-
часних читачів із сотнями і тисячами відомих і не відомих раніше осіб, які боролися
і віддали своє життя за незалежну українську соборну державу. Ця боротьба стала
доленосним вибором відомих українських родинних династій, справою кількох по-
колінь. Син сотника УПА, керівника Листопадового зриву Дмитра Вітовського
Ярослав був одним з керманичів групи УПА «Магура». Батьками відомого україн-
ського історика Ярослава Дашкевича були сотник УГА Роман Дашкевич і старшина
УГА Олена Степанів. Батько митрополита УГКЦ Любомира Гузара Ярослав був хо-
рунжим УГА, а батько знаного українського фізика Івана Пулюя Олександр – стріль-
цем УГА. Батько відомої української дослідниці історії Марти Богачевської-Хом’як
Данило разом зі своїм братом Олексою були сотниками УГА5.
2 Кугутяк М. Презентація видання «ЗУНР: Енциклопедія»: концептуальні засади // Галичина: Науковий і культурно-
просвітній краєзнавчий часопис. – Ч.32. – Івано-Франківськ, 2019. – С.280.
3 Там само. – С.281.
4 Там само.
5 Там само. – С.281–282.
Український історичний журнал. – 2022. – №1
Рецензії й огляди 225
Комплексне осмислення історії ЗУНР неможливе без з’ясування її поліетнічної
сутності, а тому в енциклопедичному виданні значну увагу приділено представникам
інших народів, які боролися за українську державність, зокрема німцям, євреям, хор-
ватам, росіянам, полякам.
Таким чином, плідна робота українських істориків упродовж останніх років ство-
рила належне підґрунтя для докорінного переосмислення концепції історії ЗУНР, подо-
лання стереотипів радянського часу і підготовки якісно нового слóвника енциклопедії.
У процесі роботи над ним було визначено вагомість подій, персоналій, окремих фактів,
ретельно відібрано гасла, створено «дерево гасел», яке допоможе орієнтуватися в обсязі
статей, їхній логічній послідовності, підпорядкованості та взаємопов’язаності. Істотною
підмогою в роботі над енциклопедією ЗУНР стали 10-томна «Енциклопедія історії
України» (Київ, 2003–2013 рр.), видання української діаспори, зокрема «Енциклопедія
українознавства» в 11 т. (Київ, 1993–2003 рр.), різноманітні праці довідкового характеру,
опубліковані в Україні, Західній Європі, Північній Америці, Австралії.
За масштабами охоплення і висвітлення проблематики ЗУНР енциклопедія не
має аналогів в українській історіографії. На основі наукового, міждисциплінарного,
компаративістського підходу, використовуючи нові джерела і фотодокументи, над-
бання української і зарубіжної історичної науки, вона в енциклопедичному форматі
комплексно відтворює героїчну і величну сторінку з літопису українського державо-
творення. За допомогою описових, ілюстрованих і картографічних методів у видан-
ні показано різноманітні сторони державного, суспільного та повсякденного життя
наших дідів і прадідів. Суть і дух енциклопедії спрямовані на всебічне поліфонічне і
стереоскопічне висвітлення різних сегментів історичного буття українського народу
колишньої Австро-Угорської імперії, який спромігся не тільки голосно заявити, а й
практично реалізувати власну державницьку ідею.
Водночас презентована енциклопедія є щирою даниною пам’яті сучасного по-
коління громадян України десяткам тисяч борців, які віддали своє життя за свободу
рідного краю і народу, за його право жити у власній вільній незалежній суверенній і
соборній Українській державі. Їх героїчна звитяга, доблесть і жертовний чин надиха-
ють сучасних захисників України, які боронять її в умовах гібридної війни, розв’яза-
ної Російською Федерацією проти нашої країни.
Основу авторського колективу енциклопедії склали науковці – викладачі факуль-
тету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного уні-
верситету ім. В.Стефаника, а також співробітники університетського навчально-на-
укового центру дослідження історії українського національно-визвольного руху ім.
О.Кар пенка та Навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат (м.
Івано-Франківськ). До участі над цим проектом долучилися відомі фахівці з пробле-
матики ЗУНР з Івано-Франківська, Києва, Львова, Рівного, Тернополя, Чернівців, які
представляють провідні академічні наукові установи та заклади вищої освіти держави:
Інститут історії України НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних дослі-
джень ім. І.Кураса НАН України, Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН
України, Інститут народознавства НАН України, Львівська національна наукова біблі-
отека України ім. В.Стефаника НАН України, Київський національний університет ім.
Т.Шевченка, Львівський національний університет ім. І.Франка, Прикарпатський наці-
ональний університет ім. В.Стефаника, Рівненський державний гуманітарний універси-
тет, Тернопільський національний економічний університет, Тернопільський національ-
ний педагогічний університет ім. В.Гнатюка, Чернівецький національний університет ім.
Ю.Федьковича, а також Канадський інститут українських студій. Загалом у написанні тема-
тичних статей і гасел енциклопедії взяли участь 248 авторів. «Душею» авторського колек-
тиву був автор ідеї та ініціатор видання, голова його редакційної колегії, декан факультету
історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету
ім. В.Стефаника доктор історичних наук, професор Микола Кугутяк.
Енциклопедія ЗУНР підсумовує багаторічні дослідження цієї фундаменталь-
ної теми вітчизняної історичної науки за роки державної незалежності України і
Український історичний журнал. – 2022. – №1
226 Рецензії й огляди
водночас закладає фундамент для майбутнього наукового поступу й пошуку в цій
важливій царині української національної історіографії. Вона містить 3269 статей,
з яких 2660 є біографічними довідками про державних діячів ЗУНР та старшин
Української галицької армії, 580 – тематичними статтями про різноманітні аспекти
історії та державотворчої діяльності ЗУНР. Усі інші статті присвячені іноземним по-
літичним, державним і військовим діячам, дотичним до проблематики енциклопедії.
Загальний обсяг видання становить 2784 стор., або майже 222 друк. арк. У ньому по-
дано сотні світлин, ілюстрацій, карт, схем.
Праця вирізняється високим поліграфічним рівнем друку, якісним оформлен-
ням та належним зовнішнім виглядом і дизайном, у чому велика заслуга колективу
видавництва «Манускрипт-Львів» на чолі з його директором Петром Меленем.
Поява енциклопедії стала помітною подією у суспільно-політичному, культурному
й освітньо-науковому житті України. Вона привернула увагу учнів і студентів, профе-
сійних істориків, політиків, громадських діячів, широкого загалу читачів. Свідченням
цього стали презентації видання на міжнародній науковій конференції «Західно-
Українська Народна Республіка: революція, державність, соборність: До 100-річчя
утворення ЗУНР», що працювала 30–31 жовтня 2018 р. в Інституті українознавства ім.
І.Крип’якевича НАН України у Львові та Прикарпатському національному універси-
теті ім. В.Стефаника в Івано-Франківську. Презентацію енциклопедії та аналіз її кон-
цептуально-методологічних засад здійснено й під час урочистої академії «Акт злуки
УНР і ЗУНР – втілення ідеї соборності й національної консолідації України: досвід
та уроки: До 100-річчя Акта злуки», що відбулася 22 січня 2019 р. в Київському на-
ціональному університеті ім. Т.Шевченка. Важливе суспільне значення для громади
Буковинського краю мала проведена 25 листопада 2021 р. у Чернівцях презентація чо-
тиритомної енциклопедії ЗУНР, ініційована факультетом історії, політології і міжна-
родних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича (декан
– доктор історичних наук, професор Олександр Добржанський) та громадським об’єд-
нанням «Український народний дім» (директор – Володимир Старик).
Важливо відзначити велику допомогу в підготовці й публікації енциклопедії з боку
Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської обласних рад та обласних державних адмі-
ністрацій. Це видання здійснено за сприяння голови Івано-Франківської облради докто-
ра політичних наук Олександра Сича. На всіх етапах реалізації масштабного дослідниць-
кого й видавничого проекту його підтримував ректор Прикарпатського національного
університету ім. В.Стефаника доктор політичних наук, професор Ігор Цепенда.
Вихід енциклопедії, яка відповідає очікуванням, запитам і вимогам українсько-
го суспільства та інтелектуальним й інформаційним викликам ХХІ ст., сприятиме ос-
таточній руйнації усталених ідеологем і стереотипів, що живлять радянсько-російські
великодержавно-імперські тлумачення нашої історії. Він стимулюватиме формування
цілісної наукової картини українського минулого у ХХ ст. й реалізації вітчизняною
історичною наукою її винятково важливого державницького, патріотичного, вихов-
ного, світоглядного та консолідуючого потенціалів.
Олександр РЕЄНТ
доктор історичних наук, професор,
член-кореспондент НАН України,
завідувач відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст.,
заступник директора з наукової роботи,
Інститут історії України НАН України
(Київ, Україна), Reent.O.P@nas.gov.ua
Олександр МАРУЩЕНКО
кандидат історичних наук,
доцент кафедри всесвітньої історії,
Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника
(Івано-Франківськ, Україна), kid@pnu.edu.ua
|