"Вера наша старожитная": до питання про конфесійний фактор ідентичності в Гетьманщині (друга половина XVII–XVIII ст.)
Впродовж існування Гетьманщини як політичного організму на її теренах відбувався процес конструювання ідентичності, визначне місце в якому займала релігія, конфесійна належність. Їх роль і функції в націогенезі не були сталими та залежали від конкретних соціально-політичних умов, а також текстів,...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2022 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184650 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | "Вера наша старожитная": до питання про конфесійний фактор ідентичності в Гетьманщині (друга половина XVII–XVIII ст.) / А. Бовгиря // Український історичний журнал. — 2022. — Число 2. — С. 17-29. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184650 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бовгиря, А. 2022-06-24T17:27:42Z 2022-06-24T17:27:42Z 2022 "Вера наша старожитная": до питання про конфесійний фактор ідентичності в Гетьманщині (друга половина XVII–XVIII ст.) / А. Бовгиря // Український історичний журнал. — 2022. — Число 2. — С. 17-29. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0130-5247 DOI: doi.org/10.15407/uhj2022.02.017 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184650 94(477)343.3«Гетьманщина XVII–XVIII» Впродовж існування Гетьманщини як політичного організму на її теренах відбувався процес конструювання ідентичності, визначне місце в якому займала релігія, конфесійна належність. Їх роль і функції в націогенезі не були сталими та залежали від конкретних соціально-політичних умов, а також текстів, що репрезентували історичну пам’ять козацької доби, включаючи актові й наративні. Мета статті полягає у визначенні місця та ролі конфесійного фактора у процесі конструювання ідентичності спільноти, котра мешкала на теренах Гетьманщини зазначеного часу. Методологія дослідження базується на деконструкції текстів – актових і наративних, порівнянні в них усталених топосів та їх інтерпретацій. Наукова новизна. Здійснено комплексний аналіз корпусу текстових джерел періоду Гетьманщини, на основі якого вдалося простежити динаміку використання віри, конфесії як інструменту для вибудовування колективної ідентичності. Висновки. Етнокультурна ідентичність, яка склалася в Гетьманщині у XVII–XVIII ст., не ґрунтувалася лише на вірі. Сonfessio виконувало кілька функцій, серед яких унормування відносин із сусідами – поляками й московитами. Для кожного з них в текстах вибудовувався окремий сценарій, головну роль у котрому відігравала віра. Православ’я давало можливість позиціонувати власну рівність, або навіть перевагу, стверджуючи про глибоку історичну леґітимність «своєї» віри, вписуючи себе, через її посередництво, в руське чи навіть ранньосередньовічне минуле. During the period of the Hetmanshchyna as a political organism, the process of constructing identity took place on its territory, in which religion and confessional affiliation occupied a prominent place. Their role and place in nation-building were not permanent and depended on specific socio-political conditions as well as texts representing the historical memory of the Cossack era, including act and narrative ones. The purpose of the article is to determine the place and role of the confessional factor in the process of constructing the identity of the community that lived in the Hetmanshchyna of this period. The research methodology is based on the deconstruction of texts – act and narrative, comparison of the established topos and their interpretations. The novelty lies in a comprehensive analysis of the corpus of textual sources of the Hetmanshchyna period, on the basis of which it was possible to trace the dynamics of the use of religion, confession as a tool for building a collective identity. Conclusions. Ethnocultural identity, which developed in the Hetmanshchyna in the 17th – 18th centuries not based on religion only. Confessio performed several functions, including the normalization of relations with neighbors – Poles and Muscovites. For each of them in the texts built a separate scenario, the main role of which was played by religion. Orthodoxy provided an opportunity to position its equality or even superiority over them, asserting the deep historical legitimacy of “our” religion, inscribing itself, through its mediation, in the Old Rus or even early medieval past. Статтю підготовлено в рамках дослідницького проекту «Києво-руська та литовсько-польська спадщина в політичних і соціокультурних практиках ранньомодерної України: дискурси традиціоналізму та новаторства». uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Історичні студії "Вера наша старожитная": до питання про конфесійний фактор ідентичності в Гетьманщині (друга половина XVII–XVIII ст.) “Our Ancient Religion”: To the Question of the Confessional Factor of Identity in the Hetmanshchyna (Second Half of the Seventeenth – Eighteenth Centuries) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
"Вера наша старожитная": до питання про конфесійний фактор ідентичності в Гетьманщині (друга половина XVII–XVIII ст.) |
| spellingShingle |
"Вера наша старожитная": до питання про конфесійний фактор ідентичності в Гетьманщині (друга половина XVII–XVIII ст.) Бовгиря, А. Історичні студії |
| title_short |
"Вера наша старожитная": до питання про конфесійний фактор ідентичності в Гетьманщині (друга половина XVII–XVIII ст.) |
| title_full |
"Вера наша старожитная": до питання про конфесійний фактор ідентичності в Гетьманщині (друга половина XVII–XVIII ст.) |
| title_fullStr |
"Вера наша старожитная": до питання про конфесійний фактор ідентичності в Гетьманщині (друга половина XVII–XVIII ст.) |
| title_full_unstemmed |
"Вера наша старожитная": до питання про конфесійний фактор ідентичності в Гетьманщині (друга половина XVII–XVIII ст.) |
| title_sort |
"вера наша старожитная": до питання про конфесійний фактор ідентичності в гетьманщині (друга половина xvii–xviii ст.) |
| author |
Бовгиря, А. |
| author_facet |
Бовгиря, А. |
| topic |
Історичні студії |
| topic_facet |
Історичні студії |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український історичний журнал |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
“Our Ancient Religion”: To the Question of the Confessional Factor of Identity in the Hetmanshchyna (Second Half of the Seventeenth – Eighteenth Centuries) |
| description |
Впродовж існування Гетьманщини як політичного організму на її теренах
відбувався процес конструювання ідентичності, визначне місце в якому займала релігія,
конфесійна належність. Їх роль і функції в націогенезі не були сталими та залежали від
конкретних соціально-політичних умов, а також текстів, що репрезентували історичну пам’ять
козацької доби, включаючи актові й наративні. Мета статті полягає у визначенні місця та ролі
конфесійного фактора у процесі конструювання ідентичності спільноти, котра мешкала на
теренах Гетьманщини зазначеного часу. Методологія дослідження базується на деконструкції
текстів – актових і наративних, порівнянні в них усталених топосів та їх інтерпретацій. Наукова
новизна. Здійснено комплексний аналіз корпусу текстових джерел періоду Гетьманщини,
на основі якого вдалося простежити динаміку використання віри, конфесії як інструменту
для вибудовування колективної ідентичності. Висновки. Етнокультурна ідентичність, яка
склалася в Гетьманщині у XVII–XVIII ст., не ґрунтувалася лише на вірі. Сonfessio виконувало
кілька функцій, серед яких унормування відносин із сусідами – поляками й московитами.
Для кожного з них в текстах вибудовувався окремий сценарій, головну роль у котрому
відігравала віра. Православ’я давало можливість позиціонувати власну рівність, або навіть
перевагу, стверджуючи про глибоку історичну леґітимність «своєї» віри, вписуючи себе, через
її посередництво, в руське чи навіть ранньосередньовічне минуле.
During the period of the Hetmanshchyna as a political organism, the process of
constructing identity took place on its territory, in which religion and confessional affiliation
occupied a prominent place. Their role and place in nation-building were not permanent and
depended on specific socio-political conditions as well as texts representing the historical memory
of the Cossack era, including act and narrative ones. The purpose of the article is to determine
the place and role of the confessional factor in the process of constructing the identity of the
community that lived in the Hetmanshchyna of this period. The research methodology is based
on the deconstruction of texts – act and narrative, comparison of the established topos and their
interpretations. The novelty lies in a comprehensive analysis of the corpus of textual sources of the
Hetmanshchyna period, on the basis of which it was possible to trace the dynamics of the use of
religion, confession as a tool for building a collective identity. Conclusions. Ethnocultural identity,
which developed in the Hetmanshchyna in the 17th – 18th centuries not based on religion only.
Confessio performed several functions, including the normalization of relations with neighbors –
Poles and Muscovites. For each of them in the texts built a separate scenario, the main role of
which was played by religion. Orthodoxy provided an opportunity to position its equality or even
superiority over them, asserting the deep historical legitimacy of “our” religion, inscribing itself,
through its mediation, in the Old Rus or even early medieval past.
|
| issn |
0130-5247 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184650 |
| citation_txt |
"Вера наша старожитная": до питання про конфесійний фактор ідентичності в Гетьманщині (друга половина XVII–XVIII ст.) / А. Бовгиря // Український історичний журнал. — 2022. — Число 2. — С. 17-29. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bovgirâa veranašastarožitnaâdopitannâprokonfesíiniifaktorídentičnostívgetʹmanŝinídrugapolovinaxviixviiist AT bovgirâa ourancientreligiontothequestionoftheconfessionalfactorofidentityinthehetmanshchynasecondhalfoftheseventeentheighteenthcenturies |
| first_indexed |
2025-12-07T15:19:28Z |
| last_indexed |
2025-12-07T15:19:28Z |
| _version_ |
1850863274950656000 |