На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії [Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література]

Рецензія на книгу: Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія.
 Література / Національна академія наук України, Інститут
 Івана Франка. Київ: Наукова думка, 2019. 638 (1) с.: 16 с. іл....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Слово і Час
Дата:2021
Автор: Мельник, Я.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2021
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184708
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії [Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література] / Я. Мельник // Слово і Час. — 2021. — № 3. — С. 104-107. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859991403417829376
author Мельник, Я.
author_facet Мельник, Я.
citation_txt На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії [Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література] / Я. Мельник // Слово і Час. — 2021. — № 3. — С. 104-107. — укp.
collection DSpace DC
container_title Слово і Час
description Рецензія на книгу: Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія.
 Література / Національна академія наук України, Інститут
 Івана Франка. Київ: Наукова думка, 2019. 638 (1) с.: 16 с. іл.
first_indexed 2025-12-07T16:32:11Z
format Article
fulltext 104 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2021. № 3 (717) НА БЕРЕГАХ КНИЖКИ ЄВГЕНА НАХЛІКА: КОРОТКІ РЕФЛЕКСІЇ Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література / Національна академія наук України, Інститут Івана Франка. Київ: Наукова думка, 2019. 638 (1) с.: 16 с. іл. Свої короткі зауваги про монографію Євгена Нахліка «Віражі Фран- кового духу: Світогляд. Ідеологія. Література» дозволю собі почати трохи здаля, а саме зі слів Ігоря Качуровського про «слона в кише- ні», себто про неможливість для дослідника охопити «неосяжного» і «всепроникновенного» Івана Франка, проаналізувати його в рам- ках однієї студії. «Це таке саме завдання, як піти до зоопарку, взяти слона й принести його додому в кишені», — пояснював колись кри- тик свою аналітичну редукцію великого корпусу Франкових художніх творів лише до розгляду поем і віршованих легенд (стаття «Франко як містик»). До слова, І.  Качуровському не вдалося в цій розвідці «увібгати» вповні у свою «кишеню» навіть ту частину поетового доробку, розгляд якої він задекларував. І це цілком природно з огляду на багатство Франкових легенд і поем, на обсяг розвідки, а також на складність проблеми. На відміну від І. Качуровського, Є. Нахлік пропонує читачеві ме- ганаратив під назвою «Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література», який містить сім розділів: «Етапи Франкової еволюції», «Світоглядні контроверзи», «Іван Франко і радикальна партія», «Суспільний поступ, лад і державність у Франковому осмисленні», «Ідеологічні, естетичні та компаративістичні грані Франкової поезії», «Людинолюбство і суспільство: артикуляція проблеми у Франковій творчості», «Франкознавча біографістика», а також дуже важливі в концептуальному сенсі «Підсумкові уваги. Духова еволюція Франка». Чи вдалося авторові в цьому меганаративі «увібгати у свою ки- шеню» того «слона» і принести його «додому», себто до вельми широкого, інтердисциплінарно зорієнтованого кола науковців, яких він мислить «споживачами» свого наукового тексту — франко- знавців (філологів, істориків, філософів, політологів, соціологів, правознавців, психологів) і «всіх, хто зацікавлений у глибшому піз- нанні Франкового феномена та його доби»? І не просто «увібгати» (це, очевидно, було б надто мало), а по змозі вичерпно й передусім РЕЦЕНЗІЇ ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2021. № 3 (717) 105 науково аргументовано розгорнути свої магістральні сюжети, утілити в життя вель- ми амбітні замисли, як-от: розглянути («по-новому», постулює автор, і, забігаючи трохи вперед, додам: небезпідставно) проблему світоглядної, ідеологічної, естетичної та літературної еволюції І. Франка; обґрунтувати її поділ на чотири етапи; збагнути ставлення мислителя до релігії; висвітлити його роль у заснуванні й діяльності ради- кальної та національно-демократичної партій; з’ясувати взаємини з Михайлом Драго- мановим, Михайлом Павликом, Володимиром Барвінським, Кирилом Трильовським, митрополитом Андреєм Шептицьким та іншими чільними українськими тогочасни- ми діячами; а також торкнутися проблеми книжності як однієї з домінант естетичної свідомості письменника, компаративістичних вимірів Франкового художнього тексту; розкрити «секрети» творення символічної автобіографії митця; насамкінець — до- повнити франкознавчу біографістику новими джерельними матеріалами. Проблеми, як бачимо, вельми непрості, фундаментальні для цієї галузі україні- стики (принаймні більшість із них). Кажучи про те, чому непросто якісно реалізувати такі амбітні наукові завдання, як перелічені вище (утім, і неперелічені, що все ж потра- пили в широко закроєну, «довгу» в часі й просторі студію Є. Нахліка), volens nolens ризикую збитися на топоси, добре знані всім причетним фахівцям. Ідеться про огром Франкових текстів і контекстів, його універсалізм, динамічність, еволюційність, конт- раверсійність (відомі непоодинокі випадки, коли письменник висловлював суперечли- ві думки не лише в одночассі, а й у рамках одного тексту). Дослідники І. Франка мають також бути внутрішньо готовими до того, що він певною мірою невловима для них по- стать, до «недовідомого в людині і в природі» (І. Франко), до того, що іноді краще по- ставити знак питання або три крапки, аніж стверджувати щось категорично. Додаймо до цього й немалу кількість праць попередників, які також сушили свої голови і «лама- ли» пера над не одним із тих сюжетів, що потрапили у фокус дослідницького об’єктива Є. Нахліка. І їхні праці можуть або стимулювати дослідницьку думку, або якщо й не завести на манівці, то обплутати предмет дослідження такою кількістю стереотипів, що на очищення від них піде надто багато зусиль. Щодо оманливого накладання кліше різноманітного ґатунку, до того ж із боку представників різних генерацій, ідеологічних і естетичних уподобань, І. Франко — просто «взірцева» постать. Сам І. Франко говорив про два типи науковців: тип «мікрологів-спеціалістів» і тип «воздухоплавців». Чи Є. Нахлік належить до котрогось із тих типів, якщо судити на підставі монографії «Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література»? Інші розвідки автора (а його наукова продуктивність достоту подиву гідна!) не буду тут згадувати. Однак досвід праці над деякими з них, зокрема над осягненням склад- них світів Пантелеймона Куліша («Пантелеймон Куліш: Особистість, письменник, мислитель», у 2 т., 2007), а також над поезією Тараса Шевченка (книжки «Доля — Los  — Cудьба: Шевченко і польські та російські романтики», 2003; «“І мертвим, і живим, і ненарожденним”, і самому собі: Шевченкове ословлення минулого, сучасного й майбутнього та власної екзистенції», 2014), вельми послужився науковцеві в його студіях І. Франка. Але повернімося до Франкової «типології» вчених. «Воздухопла- вець» — це жодним чином не про Є. Нахліка. І це аксіома для всіх, хто обізнаний із його ґрунтовними працями (усіма без винятку). «Мікролог-спеціаліст»? Залежно від того, який сенс укладати в це означення. Якщо під ним розуміти пильне «вглядання» ученого в тексти різної складності й неоднакового походження (твори І. Франка, узяті в усій сукупності: літературна, наукова, публіцистична, епістолярна спадщина, авто- біографічні матеріали найрізноманітнішого характеру, мемуари, тогочасна періодика, документи офіційні та особисті), які прямо чи опосередковано пов’язані з тематикою На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії 106 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2021. № 3 (717) дослідження, його увагу до найрізноманітніших деталей, наприклад урахування тих чи тих Франкових висловлювань, місця, часу й контексту мовленого / писаного, жанру тексту, адресата, суб’єктивного чинника, природної націленості І. Франка на полемі- ку, то, либонь, певною мірою і так можна сказати. Але без скрупульозного вивчення і з’ясування фактологічних питань, а відтак без ретельного порівняння та зіставлення інформації з різних джерел, перевірки її та прояснення одних відомостей іншими не- мислимо вийти на вищий рівень — осмислення феномену І. Франка системно, у ці- лісності й еволюції. Тут маємо цілковите, беззастережне право говорити про інший тип — ученого-аналітика. Саме такий підхід автора чи не найбільше простежується в магістральних сюжетах монографії, що висвітлюють еволюцію письменника, мислите- ля, особистості. Є. Нахлік пропонує таку концептуальну схему цієї еволюції: перший етап (1871 р. — середина 1876 р.), другий (осінь 1876 р. — 1895 р.), третій (1896— 1907 рр.), четвертий (1908 р. — 28 травня 1916 р.), обираючи критерієм цього поді- лу внутрішні, духові зміни І. Франка (світоглядні, ідеологічні, психологічні, художні) і слушно стверджуючи, що на кожному із цих етапів він був інакшим і що в цій ду- ховій еволюції оприявнилося «чотири різних Франка» (при збереженні низки кон- стант, приміром української самоідентифікації та україноцентричної самосвідомості письменника). Такий дослідницький підхід виявився доволі конструктивним і новаторським, він, зокрема, «примиряє» «різних Франків» (романтика, реаліста, натураліста і мо- дерніста  — у літературі; українофіла, русофіла, радикала, соціаліста, драгоманівця, націоналіста, державника, поміркованого демократа, консерватора — в ідеологічній і політичній площинах; атеїста, матеріаліста і релігійну людину — у світоглядній сфері), а також часто «різного» І. Франка в художніх текстах, у наукових і публіцистичних працях, у практичній діяльності. Цей підхід дає змогу уникнути однозначних дефіні- цій, слушних для того чи того періоду його життєдіяльності, для тих чи тих художніх, наукових, публіцистичних, реферативних та епістолярних структур, але неабсолюти- зованих і несправедливо екстрапольованих на «всього» І. Франка. Рецензоване дослідження вигідно вирізняється серед значного корпусу франко- знавчих праць своєю інтердисциплінарністю, зазначеним уже документалізмом, залу- ченням до аналізу чималої кількості не проартикульованих досі джерел, новизною і пошуковим характером (цікаві відомості щодо особистої і творчої біографії письмен- ника містяться не лише в розділі «Франкознавча біографістика», на них натрапляємо в багатьох сюжетах цієї книжки), окресленням нових обріїв студій, зосібна й на терені інтертекстуальності, перегуків творів класика з українським і світовим письменством. До слова, у розділі «Ідеологічні, естетичні та компаративістичні грані Франкової по- езії», заглибившись у герменевтику тексту, автор виявив, з одного боку, дуже цікаві вісі перетину між деякими мотивами поезії І. Франка і Броніслава Залеського, Адама Міц- кевича, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Василя Симоненка, з другого, — перебуван- ня цих митців в одному гравітаційному полі ідей. Тож чи вдалося Є. Нахліку «увібгати» того «слона» (І. Франка) у свою дослід- ницьку «кишеню» і принести «додому», до колег-франкознавців і до всіх зацікавле- них? Усього, звісно, ні. Однак це, кажучи словами самого І. Франка, «поза межами мож- ливого». Але задекларовані амбітні завдання автор реалізував уповні й вельми успішно. Чи означає це, що в монографії Є.  Нахліка цілком нема дискусійних моментів, чи з усіма його міркуваннями та оцінками я беззастережно погоджуюсь? Либонь, ні. Гадаю, єдиний погляд на І.  Франка різних дослідників, зі своїм досвідом рецепції, своєю стилістикою, — також «поза межами можливого». Приміром, я не бачу ознак Ярослава МЕЛЬНИК ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2021. № 3 (717) 107 символічної автобіографії письменника в його «Захарі Беркуті» чи в «Украденому щасті» (хоча, зізнаюся, запропонований інтерпретаційний підхід до цих канонічних текстів дуже неординарний), натомість бачу, на відміну від автора монографії, вияви релігійності й містицизму І. Франка і в третьому етапі його творчості. Однак не буду тут категоричною. Питання персональної релігійності митця вельми непросте для осмислення, а з огляду на складність та еволюційність поглядів І. Франка і поготів. Так само дискусійне й «виведення» з художніх текстів релігійних поглядів автора. І ще: мені трохи бракує в тексті Є. Нахліка, попри вельми високий підмурівок його студії, імен деяких дослідників, чиї ідеї, гадаю, могли б також бути продуктивними для роз- гортання окремих авторських наукових ліній. Утім, полишимо за Є. Нахліком право формувати самому свій дослідницький «іконостас», включати у свою студію ті чи ті тексти, як і право на власні інтерпретаційні моделі. Натомість я хочу наприкінці коротких рефлексій на берегах цієї розлогої книж- ки зазначити: українське літературознавство збагатилося фундаментальним, суспіль- но та науково вартісним дослідженням, яке відкриває чимало нових граней у франко- знавстві і стане не лише «попереднім» текстом для колег по цеху (власне, уже стало, про що промовисто свідчить бодай монографія, що ось-ось вийде із друку, молодого дослідника Ігоря Медведя під назвою «Пророк чи єретик? Релігійний світогляд Івана Франка та його взаємини з греко-католицьким духовенством», щедро вимережана по- кликами на меганаратив Є. Нахліка), а й бажаною та очікуваною лектурою для зацікав- лених читачів. З огляду на місце й роль І. Франка в новочасній інтелектуальній історії, і не лише українській, таких читачів, сподіваюся, буде немало. Ярослава МЕЛЬНИК Отримано 13 січня 2021 р. м. Львів На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184708
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0236-1477
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:32:11Z
publishDate 2021
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
record_format dspace
spelling Мельник, Я.
2022-07-01T15:21:54Z
2022-07-01T15:21:54Z
2021
На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії [Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література] / Я. Мельник // Слово і Час. — 2021. — № 3. — С. 104-107. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184708
Рецензія на книгу: Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія.
 Література / Національна академія наук України, Інститут
 Івана Франка. Київ: Наукова думка, 2019. 638 (1) с.: 16 с. іл.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Рецензії
На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії [Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література]
On the Margins of Yevhen Nakhlik’s Book: Short Reflections [Ye. Nakhlik. The Turns of Franko’s Spirit. Worldview. Ideology. Literature]
Article
published earlier
spellingShingle На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії [Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література]
Мельник, Я.
Рецензії
title На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії [Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література]
title_alt On the Margins of Yevhen Nakhlik’s Book: Short Reflections [Ye. Nakhlik. The Turns of Franko’s Spirit. Worldview. Ideology. Literature]
title_full На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії [Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література]
title_fullStr На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії [Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література]
title_full_unstemmed На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії [Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література]
title_short На берегах книжки Євгена Нахліка: короткі рефлексії [Нахлік Є. Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література]
title_sort на берегах книжки євгена нахліка: короткі рефлексії [нахлік є. віражі франкового духу: світогляд. ідеологія. література]
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184708
work_keys_str_mv AT melʹnikâ naberegahknižkiêvgenanahlíkakorotkírefleksíínahlíkêvíražífrankovogoduhusvítoglâdídeologíâlíteratura
AT melʹnikâ onthemarginsofyevhennakhliksbookshortreflectionsyenakhliktheturnsoffrankosspiritworldviewideologyliterature