Із «секретів» художньої прози Івана Франка [Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці]
Рецензія на книгу: Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці / ДУ «Інститут Івана Франка НАН України»; Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2021. 608 с....
Saved in:
| Published in: | Слово і Час |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184709 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Із «секретів» художньої прози Івана Франка [Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці] / С. Пилипчук // Слово і Час. — 2021. — № 3. — С. 108-111. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184709 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Пилипчук, С. 2022-07-01T15:22:02Z 2022-07-01T15:22:02Z 2021 Із «секретів» художньої прози Івана Франка [Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці] / С. Пилипчук // Слово і Час. — 2021. — № 3. — С. 108-111. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184709 Рецензія на книгу: Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці / ДУ «Інститут Івана Франка НАН України»; Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2021. 608 с. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Рецензії Із «секретів» художньої прози Івана Франка [Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці] From the “Secrets” of Ivan Franko’s Fiction [M. Lehkyi. Ivan Franko’s Prose: Poetics, Aesthetics, Reception in Criticism] Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Із «секретів» художньої прози Івана Франка [Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці] |
| spellingShingle |
Із «секретів» художньої прози Івана Франка [Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці] Пилипчук, С. Рецензії |
| title_short |
Із «секретів» художньої прози Івана Франка [Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці] |
| title_full |
Із «секретів» художньої прози Івана Франка [Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці] |
| title_fullStr |
Із «секретів» художньої прози Івана Франка [Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці] |
| title_full_unstemmed |
Із «секретів» художньої прози Івана Франка [Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці] |
| title_sort |
із «секретів» художньої прози івана франка [легкий м. проза івана франка: поетика, естетика, рецепція в критиці] |
| author |
Пилипчук, С. |
| author_facet |
Пилипчук, С. |
| topic |
Рецензії |
| topic_facet |
Рецензії |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Слово і Час |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
From the “Secrets” of Ivan Franko’s Fiction [M. Lehkyi. Ivan Franko’s Prose: Poetics, Aesthetics, Reception in Criticism] |
| description |
Рецензія на книгу: Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція
в критиці / ДУ «Інститут Івана Франка НАН України»; Львівський
національний університет імені Івана Франка. Львів, 2021. 608 с.
|
| issn |
0236-1477 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184709 |
| citation_txt |
Із «секретів» художньої прози Івана Франка [Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці] / С. Пилипчук // Слово і Час. — 2021. — № 3. — С. 108-111. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT pilipčuks ízsekretívhudožnʹoíproziívanafrankalegkiimprozaívanafrankapoetikaestetikarecepcíâvkriticí AT pilipčuks fromthesecretsofivanfrankosfictionmlehkyiivanfrankosprosepoeticsaestheticsreceptionincriticism |
| first_indexed |
2025-11-25T20:37:32Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:37:32Z |
| _version_ |
1850524601319161856 |
| fulltext |
108 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2021. № 3 (717)
ІЗ «СЕКРЕТІВ» ХУДОЖНЬОЇ
ПРОЗИ ІВАНА ФРАНКА
Легкий М. Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція
в критиці / ДУ «Інститут Івана Франка НАН України»; Львівський
національний університет імені Івана Франка. Львів, 2021. 608 с.
Окреме місце в багатогранній творчій спадщині Івана Франка
займає художня проза. У цій царині красного письменства україн-
ський майстер слова досяг значних успіхів. Він, вихований на най-
кращих зразках світової літератури, запропонував новий тип письма,
у якому основний акцент зроблено на глибокому стереометричному
осягненні феномену людини. Автор пізнає людську природу через
призму категорії любові, тому наскрізною ознакою його прози (зре-
штою, не тільки прози) є виразний гуманізм.
Інша прикметна риса художньої прози І. Франка — оперування
широким жанровим діапазоном. Спектр генологічних одиниць, фор-
му яких автор використовував для втілення своїх творчих задумів,
вражає. Письменник однаково талановито інкрустував у величну бу-
дівлю свого прозового художнього універсуму і максимально конден-
совані жанри (образок, ескіз, нарис тощо), і вельми розлогі (повість,
роман). Вражає також ідейно-тематичний засяг Франкової прози,
у якій уперше було озвучено до того не артикульовані питання. На
окрему увагу заслуговує художньо-виражальний потенціал його беле-
тристики, де з філігранною точністю передано тони й барви слова.
Закономірно, що художня проза І. Франка викликала значний
інтерес у дослідників, спонукала до поглибленого критичного про-
читання. Чимало талановитих учених запропонували свої інтер-
претаційні підходи до цього літературного явища. Один із тих, хто
невтомно працює над цією проблемою (пізнанням «секретів» про-
зової творчості), — Микола Легкий. Дослідник упродовж тривалого
часу крок за кроком відкриває нові горизонти художньої спадщини
І. Франка. Логічним результатом його наукових студій стала моногра-
фія «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці».
М. Легкий здійснює якісний стереометричний аналіз Франкової
багатовимірної (і за тематикою, і за проблематикою, і за стилістикою
та жанрами) прози і крізь призму довершених мікростудій кожного
окремого мистецького зразка пропонує узагальнені характеристики
Слово і Час. РЕЦЕНЗІЇ
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2021. № 3 (717) 109
розвою белетристичного таланту письменника. Через поглиблений аналіз домінант-
них ідейно-тематичних первнів у художній прозі автора на кожному з етапів його лі-
тературної кар’єри науковець простежує світоглядну еволюцію І. Франка, увиразнює
його рух від романтизму до модернізму.
Дослідник вправно застосовує вивірений науковий метод: з’ясовує обставини по-
яви творчого задуму, докладно вивчає історію написання й публікації твору, розглядає
його прижиттєву та пізнішу рецепцію (аж до найсвіжіших оцінок), висловлює оригі-
нальні міркування про майстерність письменника, подає тонку інтерпретацію тексту
з належною увагою до контексту. Відтак розкриває ті приховані змістові площини, що
їх досі не було належно проартикульовано. М. Легкий пропонує в усій повноті занури-
тися в неповторний художній світ класика. У цьому світі, дослухаючись до Франкових
підказок (їх висловлено і в передмовах до збірок, і в наукових працях, і в публіцистич-
них виступах, і в епістолярії, і навіть у поетичних рядках), дослідник точно і вправно
розставляє потрібні дороговкази, допомагає не загубитися на перехресних стежках
багатої прози автора.
Аналізуючи прозові твори, М. Легкий з особливою увагою ставиться до комента-
рів самого І. Франка, адже той як глибокий теоретик літератури, як обізнаний історик
красного письменства завжди дуже влучно й тонко окреслював новизну й актуальність
художніх полотен (а своїх — передусім), давав цінні поради, необхідні для глибшого
прочитання, «розпаковування» твору. Саме тому методологічний підхід дослідника
досить виправданий і продуктивний: за вихідну точку тут узято Франкові міркування і
вже на їх основі розширено інтерпретаційне поле твору, циклу чи збірки. Важливо, що
науковець, зосереджуючись на окремому оповіданні, новелі, нарисі чи образку, ніколи
не забуває про контекст, намагається вписати мистецький артефакт як у загальну па-
радигму доробку письменника, так і у жваву течію тогочасного літературного процесу
(погодьмося, тут І. Франко тривалий час залишався законодавцем моди), виразно ак-
центуючи на оригінальності, новаторстві та своєрідності здобутків Франка-прозаїка.
Наскрізно, з належним теоретичним обґрунтуванням у монографії розкрито
жанрові аспекти художньої прози письменника. До аналізу кожного твору дослідник
долучає аргументовані генологічні означення, уточнює усталені жанрові номінації,
пропонує нові. Приміром, ураховуючи всю повноту новаторських виявів, М. Легкий
називає «Лесишину челядь» «експериментальним фрагментарно-настроєвим імпре-
сіоністичним образком» (с. 85).
Крихта за крихтою дослідник визбирує навіть найдрібніші, подекуди й принагідні
відгуки на прозові твори І. Франка, докладно аналізує весь корпус рецензій і на їх основі
формує цілісне уявлення про критичну оцінку художнього доробку письменника у від-
повідні періоди становлення його творчої особистості. Така ретельність М. Легкого в
репрезентації всіх критичних відгуків зумовлена бажанням через найпромовистіші ви-
тяги з них запропонувати панорамну візію рецепції нового художнього слова, а також
з’ясувати відповідний суспільний резонанс, який викликали твори майстра. У цьому
контексті доречно зазначити, що прижиттєва критика не завжди була щедрою на по-
хвалу, вельми часто до Франкової белетристики ставилися упереджено, зважаючи не так
на її ідейно-змістові та художньо-естетичні особливості, як на особу автора: через свою
непохитну і принципову у важливих питаннях позицію він був незручний для багатьох.
Навіть друзі, відверті прихильники Франкового таланту, не раз прикро вражали неви-
правдано гострими висловлюваннями про «плоди» його пера. Приміром, Агатангел
Кримський у відгуку на повість «Захар Беркут» не надто стримувався з подекуди необ-
ґрунтованими випадами (їх, до речі, видатний орієнталіст згодом відкоригував, змінив-
Із «секретів» художньої прози Івана Франка
110 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2021. № 3 (717)
ши гнів на милість) на адресу повістяра, звинувачуючи того в надмірній тенденційності,
некритичному пропагуванні певних ідей. Щоправда, ані неприхильність критики, ані її
мовчання (частіше було саме це Шевченкове «ніхто не гавкне, не лайне») не відбили в
І. Франка тієї, як він сам зізнавався у сповідальній передмові «Дещо про себе самого»,
«сверблячки до писання», на чому наголошує автор монографії.
В об’єктив дослідницької уваги М. Легкого також потрапили заходи, спрямова-
ні на популяризацію доробку митця в іншомовному контексті. Окрім систематичних
змагань самого І. Франка в цій царині, науковець урахував зусилля багатьох переклада-
чів, які на свій страх і ризик (на той час надрукувати німецький чи польський переклад
українського автора, навіть такого знаного, як І. Франко, було вкрай складно) бралися
за працю над чужомовними версіями зразків прози нашого письменника в надії пре-
зентувати найкращі здобутки майстра за кордоном.
Окремо в монографії досліджено Франкові твори, що виходили друком іншими
(німецькою, польською, російською та ін.) мовами (зазвичай це були автопереклади).
Висвітлюючи це питання, дослідник з’ясовує рецепцію художнього доробку письмен-
ника за кордоном. Як засвідчує М. Легкий, саме завдяки довершеним творам І. Фран-
ка представники інших етносів відкривали для себе оригінальну українську літера-
туру, відчували її неповторний колорит, зрештою, пізнавали Україну, її національну
своєрідність.
З особливою ретельністю осмислюючи міркування критиків про Франкові худож-
ні полотна, дослідник формує своєрідне літературознавче багатоголосся, де звучать ін-
терпретаційні партії різних фахівців. Прикметно, що в цій поліфонії не губиться голос
самого автора. Ми повсякчас чуємо його впевнену, чітку й переконливу наукову бесіду,
у якій він глибоко осмислює кожен із аналізованих творів (не залишилися поза до-
слідницькою увагою і незавершені Франкові писання), пропонує оригінальну оцінку
оповідання чи новели, підходить до прочитання тексту із сучасним інструментарієм,
відкриває нові горизонти його пізнання, акцентуючи головно ті деталі, котрі досі за-
лишалися поза науковим дискурсом.
На сторінках монографії М. Легкий послідовно проводить наскрізну думку про
те, що в малій прозі І. Франко був неабияким новатором, бо ж не тільки суттєво роз-
ширив ідейно-тематичну просторінь української літератури, а й успішно апробував
модерні підходи в національному красному письменстві, удаючись і до глибокого пси-
хологічного зондажу (зокрема через залучення наративної стратегії «потоку свідомос-
ті»), і до зображення відвертих натуралістичних сцен (приміром, без звичного на той
час ретушування малює епізод канібалізму в оповіданні «Місія»), і навіть до незбаг-
ненних сюрреалістичних описів (як-от у незвичних вставках, що наснажують новели
«Неначе сон» та «Син Остапа»).
При ґрунтовній аналітичній оцінці окремих художніх творів дослідник не зупи-
няється на їх закритій інтерпретації, обмеженій рамками тексту, а прагне вирішити
значно ширші питання, пов’язані зі світоглядними позиціями літератора. Себто, ви-
світлюючи розмаїття Франкової художньої прози, М. Легкий не забуває відзначити
багатогранність зацікавлень письменника, показує його як «цілого чоловіка», що
прагнув «обняти цілий круг людських інтересів». Пізнаючи і звідані, і незвідані го-
ризонти прозових творів митця, автор підкреслює, що для них характерний не тільки
широкий тематичний діапазон, розробка актуальної проблематики, а й неабияка ху-
дожня майстерність, стилістична витонченість, уміння «ловити тіні в сіті слова».
Комплексно презентуючи прижиттєву критику на літературні пошуки І. Франка,
дослідник принагідно окреслив ту духовну атмосферу, в якій утверджувалася і зро-
Святослав ПИЛИПЧУК
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2021. № 3 (717) 111
стала творча постава письменника. При узагальненому огляді цих відгуків одразу стає
помітною стриманість в оцінках новаторських художніх полотен. Прихильні думки
висловлювали не надто часто й не надто щедро, неприхованим було бажання всіля-
ко принизити, дорікнути, поправити. У цьому контексті М. Легкий слушно зауважив:
«Критика закидала Франкові тенденційність окремих творів, схематичність у створен-
ні деяких образів, сюжетно-композиційні огріхи (наприклад, роману “Петрії і До-
бощуки”, “Захар Беркут”, “Маніпулянтка” та ін.), надмірне захоплення творчістю Золя,
надужиття кривавими й потворними сценами, згущення фарб» (с. 529). Саме тому до-
слідник наголошує, як важко було молодому письменникові робити перші літератур-
ні кроки, маючи при боці цілий гурт докторів бессервіссерів, та підкреслює силу духу
українського генія, що, долаючи значні перепони, упевнено рухався до вершини, гар-
тувався, «простувався і міцнів» у ненастанній боротьбі.
Загалом, монографія М. Легкого — перша і, без сумніву, вдала спроба комплексно
дослідити художню прозу письменника. Автор аргументовано накреслив роль і зна-
чення Франкових творчих пошуків для становлення національної літератури. Отож
слушно зазначено у висновках: «Хай там що, та проза Івана Франка є тією художньою
логосферою, котра ферментувала подальший розвиток українського літературного
процесу, стимулювала його до пошуку нових художньо-естетичних вирішень» (с. 529).
Святослав ПИЛИПЧУК
Отримано 16 березня 2021 р. м. Львів
Із «секретів» художньої прози Івана Франка
|