Значення Шевченка для формування свідомості українських інтелігентів-постшістдесятників у Російській імперії ХІХ ст.

• Опубліковано в: : Слово і Час
• Дата: 2022
• Автор: Харчук, Р.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2022
• Теми: Питання шевченкознавства
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184779
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Значення Шевченка для формування свідомості українських інтелігентів-постшістдесятників у Російській імперії ХІХ ст. / Р. Харчук // Слово і Час. — 2022. — № 2. — С. 20-34. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

У статті розглянуто значення Шевченкової поезії для формування національної свідомості покоління українських інтелігентів-постшістдесятників у Російській імперії ХІХ ст. Авторка аналізує спогади, щоденники й листування, на підставі яких робить висновок про рецепцію творчості поета Т. Зіньківським, М. Славінським, П. Тучапським,
 Є. Чикаленком, Б. Грінченком, М. Грушевським, Д. Дорошенком. Із розгляду джерел особового походження випливає, що «Кобзар» був серед
 лектури кожної з названих осіб. Не на всіх ця книжка справила враження в дитинстві, адже дітям було складно сприймати поезію Шевченка.
 Доступ до його творчості, особливо позацензурної, також був у Росії обмеженим, але вже в дорослому віці кожен із мемуаристів визнавав Шевченків вплив на формування власної національної ідентичності. The paper deals with the perception of Shevchenko’s poetry by the generation of post-1860s
 Ukrainians in the Russian Empire excluding S. Yefremov and O. Lototskyi whose stories
 have been addressed in a separate study. Based on memoirs, diaries, and correspondence,
 the author concludes about the influence of the poet’s work on T. Zinkivskyi, M. Slavinskyi,
 P. Tuchapskyi, Ye. Chykalenko, B. Hrinchenko, M. Hrushevskyi, and D. Doroshenko.
 They all had “Kobzar” among their books, while the perception of Shevchenko’s works
 by them was not identical. For T. Zinkivskyi, M. Slavinskyi, and B. Hrinchenko the poet
 formed the foundation of their own creativity; M. Hrushevskyi deepened his knowledge of
 Shevchenko’s work under the influence of О. Konyskyi; D. Doroshenko became interested
 in Shevchenko’s poetry still in childhood. Ye. Chykalenko considered Shevchenko’s work to
 be insufficiently developed, as well as М. Drahomanov. P. Tuchapsky adapted Shevchenko
 to socialism. Not everyone was impressed by “Kobzar” as a child due to difficulties in perceiving
 Shevchenko’s poetry at an early age. The very access to his works, especially uncensored,
 was also limited in Russia, but as an adult, each intellectual of the post-sixtiers (except
 P. Tuchapskyi) recognized Shevchenko’s influence on the formation of his own national
 identity. Although the generation of the post-sixtiers was focused mainly on politics rather
 than cultural work and their circle of reading was broader than the one of their predecessors,
 Shevchenko did not lose his significance for them either. The post-1860s generation also understood
 the need for scholarly studies on Shevchenko’s works; in particular, V. Domanytskyi
 critically examined the poet’s texts.