Нереалізований проєкт альтернативної України [Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва до східних країв]
Рецензія на книгу: Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва
 до східних країв. Архиєп. Ігор Ісіченко, авторський проєкт,
 передмова, коментарі, примітки; Ростислав Паранько, переклад зі
 старопольської. Харків: Акта, 2020. 608 с....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Слово і Час |
|---|---|
| Datum: | 2022 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2022
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184785 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Нереалізований проєкт альтернативної України [Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва до східних країв] / Н. Федорак // Слово і Час. — 2022. — № 2. — С. 110-112. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860165514216603648 |
|---|---|
| author | Федорак, Н. |
| author_facet | Федорак, Н. |
| citation_txt | Нереалізований проєкт альтернативної України [Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва до східних країв] / Н. Федорак // Слово і Час. — 2022. — № 2. — С. 110-112. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| description | Рецензія на книгу: Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва
до східних країв. Архиєп. Ігор Ісіченко, авторський проєкт,
передмова, коментарі, примітки; Ростислав Паранько, переклад зі
старопольської. Харків: Акта, 2020. 608 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:56:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
110 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2021. № 2 (716)
НЕРЕАЛІЗОВАНИЙ ПРОЄКТ
АЛЬТЕРНАТИВНОЇ УКРАЇНИ
Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва
до східних країв. Архиєп. Ігор Ісіченко, авторський проєкт,
передмова, коментарі, примітки; Ростислав Паранько, переклад зі
старопольської. Харків: Акта, 2020. 608 с.
Свою «Апологію паломництва до східних країв» Мелетій Смо-
трицький написав у той період між Берестейською унією 1596 року
та Переяславською радою 1654 року, який ми дедалі виразніше
усвідомлюємо не лише формотворчим для ранньомодерного укра-
їнського проєкту, а й таким, що узалежнив вибір історичного шляху
ренесансно-барокової «нової Руси». Як відомо, шальки культурно-
історичних терезів гойднулись у бік козацького православно-москов-
ського вибору та відповідної моделі української ідентичности. І не
менш відомо, на жаль, що наслідки такого обраного цивілізаційного
простування Україна і досі скроплює кров’ю на Донбасі й не тільки…
Нововиданий — перший — переклад сучасною українською мо-
вою «Апології…» Мелетія Смотрицького яскраво демонструє, що
були інтелектуально-культурні сили та соціальні кола і їх харизматич-
ні представники, які пропонували та просували іншу — проєвропей-
ську сарматсько-шляхетську — модель ранньомодерної української
ідентичности. Завдяки харківському видавництву «Акта», авторові
проєкту цього видання, творцю передмови, коментарів і приміток
архиєпископу Ігореві Ісіченку, а також перекладачеві Ростиславу Па-
ранькові, до читача нарешті прийшов текст, про який більшість до-
питливих чула, однак прочитати ледве чи мала змогу.
«Апологія…» — твір зрілого автора, котрий гостро критикує зо-
крема й себе самого як творця «Треносу…», — не тільки не уймає чести
Смотрицькому, а й навпаки підносить його в очах читача: як інтелектуала,
здатного переосмислювати власні погляди; як богослова, спроможного
тверезо аналізувати тексти своїх попередників і сучасників; як політично-
го мислителя, котрий чи не першим у нашій історії збагнув руйнівні для
етносу наслідки конфесійної роздроблености (його прагнення «щоб не
було дві Русі» стосувалося не територіальної, а саме ментальної роздво-
єности); врешті, як барокового письменника, якому спершу випало при-
бирати собі літературну маску (Теофіл Ортолог як вигаданий автор «Тре-
носу…»), а відтак рішуче її здирати й розвінчувати.
РЕЦЕНЗІЇ
ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2021. № 2 (716) 111
Загалом тему «Мелетій Смотрицький у контексті І половини XVII ст.» вже в но-
вому тисячолітті монографічно розгортали С. Бабич і П. Кралюк, їй значною мірою
було присвячено збірник «Біля джерел українського бароко» (один із випусків проєк-
ту «Львівська медієвістика»), а наразі її довершує рецензоване видання «Апології...».
Вступний текст архиєпископа Ігоря Ісіченка до нововиданої книги охоплює 130 сторі-
нок, і його цілком можна трактувати як повноцінну монографію про поетику трансфор-
мації «Апології…». Владика виокремив найважливіші та найскладніші аспекти рецепції
цього твору впродовж століть; спробував увійти в біографічний контекст автора «Апо-
логії…», пов’язаний із його походженням, формуванням його історичної, політичної та
церковної свідомости; здійснив болісне занурення в поступове самотнішання Мелетія
Смотрицького, викликане передовсім його впевненістю в істинності власних принципів
та ідей, а також блискуче проаналізував літературне обличчя барокової «Апології…».
У процес і такого всебічного аналізу, зокрема, точно та влучно визначено при-
чини «вельми критичного ставлення» до Мелетія Смотрицького «в патріотичному
сеґменті української гуманітаристики поза унійним середовищем» (с. 28); звернено
увагу читача на сарматсько-середньовічний аспект його самопочуття в контексті по-
дій відновлення православної Київської митрополії 1620 року та після них, слушно
акцентовано вищу вагу в тогочасному суспільстві станової свідомости і солідарности,
ніж національної чи етнічної (с. 48). На думку архиєпископа Ігоря Ісіченка, з-поміж
низки причин, які спонукали Смотрицького до мандрів, «безперечний пріоритет»
належав «побожному намірові здійснити прощу в Святу Землю» (с. 54). Щодо «ви-
значальної антиномії» для задуму «Апології…» висловлено оригінальну версію про
тодішній стан Мелетія Смотрицького, який досить категорично названо «ситуацією
внутрішньої роздвоєности», причина якої — неможливість еклезіально «сумістити
відданість сарматській вітчизні й руйнівну співпрацю з її ворогами», себто насампе-
ред із Османською імперією. Водночас дуже важливою тезою видається спостережен-
ня про те, що «джерела кризи візантійського Сходу в очах Смотрицького незвідні до
турецького гноблення. Вони відкриваються в психології ексклюзивности, в самовдо-
воленій упевненості у власних перевагах над рештою християнського світу» (с. 68).
У структурі передмови-монографії та в переході від параграфа «На камені Пе-
тра» до підрозділу «Парадокси алієнізації» владика Ігор (Ісіченко) поміж рядками
протягує логічну нитку між взоруванням Мелетія Смотрицького на апостола Петра (у
контексті набуття переконаности в непохитності — скелі — єдиного християнського
престолу — Римського) та на апостола Павла (у контексті особистого переходу-про-
зріння від старого Савла до нового Павла). Так, вивіряючи своє рішення «головним
апостолом діла» (Петром) і «головним апостолом слова» (Павлом), Смотрицький
упевнювався у правильності особистого повороту. Як фарисей Савло був свідком ка-
менування першомученика Стефана, так спершу Максим (іще світська особа) Смо-
трицький написав хибно-«фарисейський» «Тренос», а після того, як уже Мелетій
Смотрицький став свідком забиття у Вітебську унійного єпископа Йосафата Кунце-
вича, відбулося нове переродження Савла в Павла — не тільки і не стільки іменем,
скільки текстами «послань» та свідченням долучення до істинної віри.
Як і сам творець «Апології…», автор передмови до рецензованого видання не
оминає та не замовчує складних і неоднозначних питань. Наприклад, про мовну руську
спільноту, в якій Смотрицький не розмежовував українців і білорусів, нехтуючи «го-
вірні особливості різних реґіонів», але від якої зате відмежовував Москву. Висновок
владики Ігоря щодо цього полягає в тому, що для Мелетія Смотрицького Русь — це
«спільний етноконфесійний простір, що об’єднує мешканців Речі Посполитої за об-
рядовим чинником з інтеґративною роллю церковнослов’янської («слов’яноруської»)
Нереалізований проєкт альтернативної України
112 ISSN 0236-1477. Слово i Час. 2021. № 2 (716)
мови» (с. 119). Притому сам молодший Смотрицький писав майже винятково поль-
ською мовою… І у «Треносі», і в «Апології…» Мелетій Смотрицький, за висловом
архиєпископа Ігоря Ісіченка, лякав співвітчизників одним і тим самим — «винародо-
вленням аристократії та її відходом від Руської Церкви» (с. 121). Цікаве спостережен-
ня, яке свідчить, із одного боку, про сталість пріоритетів молодшого Смотрицького, а
з другого — про зміни, які швидко відбулись у руському суспільстві Речі Посполитої в
проміжку між написанням «Треносу» й «Апології…».
Чудово прописано в передмові-монографії актуальність видання «Апології…» саме в
цей час — активної фази протистояння України з «русскім міром» і з внутрішніми його
якщо не прихильниками, то підтакувальниками. Україна початку ХХІ ст. немовби знову
виборсується зі ситуації України початку XVII ст., і кожен сучасний українець зробив або
неминуче мусить зробити свій цивілізаційний вибір: між Сходом і Заходом; спотвореною
викривленими мітами традицією та чесним шляхом у майбутнє; «захистом православної
віри» в її московському варіанті й захистом національної ідентичности — врешті, між стату-
сом України як колонії та як вільної держави у європейському співтоваристві.
Одна з головних релігійно-історичних ідей Мелетія Смотрицького — те, що з
роз’єднанням єдиної Христової Церкви Схід почав утрачати свої духовні й інтелекту-
альні чесноти. Притому автор «Апології…» ставив на карб східним «схизматикам»
насамперед утрату любови. Західна Церква, за його спостереженнями, «рухається й
працює через любов», а Східна «лежить облогом і байдикує через ненависть»; За-
хідна — «прекрасна та показна», а Східна — «позбавлена всякої оздоби» (с. 513).
Маю на увазі, — ще раніше починав пояснювати Мелетій Смотрицький, — що після відколу від
Західної Церкви вона вже не привела до Господньої Христової віри жодного народу; зголодніла на
слово Боже; втратила Боже слово, живе й діяльне. Останній патріярх Константинопольський у святій
єдності — Ігнатій — є святим нашої Церкви <..>..А після його смерти церковну єдність розірвано, і
вже жодного патріярха того престолу наші церковники не вносили до переліку святих (с. 509—511).
Далі — про науку й освіту:
Скільки було на Сході вчености — усю її Господь Бог переніс на Захід; і коли й має Схід яки-
хось вчених мужів, то набуває їх із Заходу; а тим часом у Константинополі на Галаті отці Товариства
Ісусового навчають грецьких дітей греки та латини <…>. А у греків якщо і є вчені дидаскали — чи то
вдома, чи то по італійських академіях — то їх свої ж зневажають та погорджують ними (с. 513).
Дуже цікаво, що Мелетій Смотрицький указував на те саме, про що твердять і
сучасні медієвісти: ще до захоплення Константинополя турками — «за майже сорок
років перед Флорентійським собором» — із Греції подалося до Італії багато відомих
філософів (власне, богословів), котрі «там, прийнявши у часи схизми між греками та
римлянами єдність із Римською Церквою, скінчили своє життя», — це ті немовби
предтечі європейського Відродження: «Адже ці греки закорінили по всіх західних
країнах грецьку вченість, яка й донині процвітає» (с. 437).
Не можна не похвалити і праці перекладача «Апології…» зі старопольської Рос-
тислава Паранька. Український текст є легким, невимушеним, цікавим і передає автор-
ську енергетику, закодовану в оригіналі. Сподіваюся, що кожен читач, прогорнувши
кілька сторінок видання «Апології паломництва до східних країв», вже не зможе від-
класти книжку, не дочитавши її до кінця. А дочитавши, буде вражений напруженістю
інтелектуального та суспільно-політичного життя на руських землях у першій поло-
вині XVII ст., а також тяглістю і «традиційністю» українських історичних викликів.
Назар ФЕДОРАК
Отримано 4 грудня 2020 р. м. Львів
Назар ФЕДОРАК
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184785 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:56:51Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Федорак, Н. 2022-07-12T18:22:06Z 2022-07-12T18:22:06Z 2022 Нереалізований проєкт альтернативної України [Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва до східних країв] / Н. Федорак // Слово і Час. — 2022. — № 2. — С. 110-112. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184785 Рецензія на книгу: Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва
 до східних країв. Архиєп. Ігор Ісіченко, авторський проєкт,
 передмова, коментарі, примітки; Ростислав Паранько, переклад зі
 старопольської. Харків: Акта, 2020. 608 с. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Рецензії Нереалізований проєкт альтернативної України [Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва до східних країв] Unrealized Project of Alternative Ukraine [Meletii Smotrytskyi, Archbishop. Apology of Pilgrimage to the Eastern Lands] Article published earlier |
| spellingShingle | Нереалізований проєкт альтернативної України [Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва до східних країв] Федорак, Н. Рецензії |
| title | Нереалізований проєкт альтернативної України [Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва до східних країв] |
| title_alt | Unrealized Project of Alternative Ukraine [Meletii Smotrytskyi, Archbishop. Apology of Pilgrimage to the Eastern Lands] |
| title_full | Нереалізований проєкт альтернативної України [Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва до східних країв] |
| title_fullStr | Нереалізований проєкт альтернативної України [Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва до східних країв] |
| title_full_unstemmed | Нереалізований проєкт альтернативної України [Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва до східних країв] |
| title_short | Нереалізований проєкт альтернативної України [Смотрицький Мелетій, архиєпископ. Апологія паломництва до східних країв] |
| title_sort | нереалізований проєкт альтернативної україни [смотрицький мелетій, архиєпископ. апологія паломництва до східних країв] |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184785 |
| work_keys_str_mv | AT fedorakn nerealízovaniiproêktalʹternativnoíukraínismotricʹkiimeletíiarhiêpiskopapologíâpalomnictvadoshídnihkraív AT fedorakn unrealizedprojectofalternativeukrainemeletiismotrytskyiarchbishopapologyofpilgrimagetotheeasternlands |