Галузева лексика в «Російсько-українському словнику» за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу
У статті розглянуто українську галузеву лексику, зафіксовану в академічному
 «Російсько-українському словнику» (1924–1933 років) за редакцією А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова. За допомогою спеціального інструментарію, створеного
 на основі словника, підраховано й подано приблизну ї...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2020
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184885 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Галузева лексика в "Російсько-українському словнику" за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу / Л.М. Томіленко // Мовознавство. — 2020. — № 2. — С. 42-58. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860243902588518400 |
|---|---|
| author | Томіленко, Л.М. |
| author_facet | Томіленко, Л.М. |
| citation_txt | Галузева лексика в "Російсько-українському словнику" за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу / Л.М. Томіленко // Мовознавство. — 2020. — № 2. — С. 42-58. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | У статті розглянуто українську галузеву лексику, зафіксовану в академічному
«Російсько-українському словнику» (1924–1933 років) за редакцією А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова. За допомогою спеціального інструментарію, створеного
на основі словника, підраховано й подано приблизну її кількість. Загалом маркованої лексики налічується понад п’ять відсотків (від усіх слів української частини). З’ясовано, що досліджуване лексикографічне джерело містить найбільше біологічних одиниць (зокрема ботанічної і зоологічної номенклатури), чимало подано
медичної, хімічної, технічної, математичної, юридичної, фізичної, військової, геологічної тощо лексики. У запропонованій розвідці простежено основні граматичні, словотвірні, стилістичні та інші особливості галузевих лексем у порівнянні із
сучасними відповідниками. Проведене дослідження демонструє цілісну картину розвитку різних галузей
знання в Україні в першій половині ХХ століття та формування їхнього термінологічного апарату. Значна частина розглянутої лексики ввійшла до реєстрів пізніших і
новітніх загальномовних та термінологічних словників, довідників тощо і є надбанням сучасної науки. Однак у «Російсько-українському словнику» (1924–1933 рр.)
міститься й чимало невідомих, рідковживаних, застарілих і т. ін. одиниць. Найбільше відмінних лексем виявлено у складі технічної галузі та юриспруденції, менше — в інших терміносистемах. Прикметно також, що для більшості царин, зафіксованих
у розглянутому лексикографічному джерелі, поширеним явищем є синонімія. У деяких словникових статтях подано цілу низку різноманітних еквівалентів, зокрема й діалектних, застарілих, просторічних тощо. На великому фактичному матеріалі продемонстровано процес розвитку української галузевої лексики, сталість та змінність її елементів упродовж століття.
The Ukrainian industrial language which was previously recorded in the ‟Russian-
Ukrainian Dictionary” (1924–1933) edited by A. Krymskyi and S. Yefremov is dealt
with in this specific article. With the help of the specially designed vocabulary-based tool
the approximate number of such words has been estimated, which is over five percent
from all the words of Ukrainian origin. It was found that the researched source of
lexicography contained a large number of biological (including botanical and zoological
nomenclature), medical, chemical, technical, mathematical, juridical, physical, military
and geological vocabulary units. During the investigation process, the correlation of basic
grammatical, word-forming, stylistic and other features of industry lexemes structure was
well established. In addition, the comparative analysis with modern correspondences was
implemented.
The conducted research highlighted a holistic picture of the development of different
fields of knowledge in Ukraine in the early twentieth century as well as the formation
of the terminological apparatus. The largest part of the abovementioned vocabulary
was included in the databases of the latest linguistic and terminological dictionaries and
consequently, became the property of contemporary science. However, the Russian-
Ukrainian Dictionary of the years 1924–1933 also contained quite a number of extremely
rare, unreported till now and outdated units. The most distinguished lexemes were found
in technical and juridical fields of science. According to the research, the conception
of synonymy can be discerned as the hallmark of the majority of recorded units of this
lexicographic source. Some articles on vocabulary science provided a number of different
equivalents that included a usage of dialects and obsoletes. The great factual material
gathered in this research work demonstrated and evidenced the process of development of
Ukrainian industrial vocabulary as well as the consistency and, in contrary, the variability
of some of its elements over the centuries.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:33:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
© Л. М. ТОМІЛЕНКО, 2020
42 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2
DOI 10.33190/0027-2833-311-2020-2-003
Л. М. ТОМІЛЕНКО
Український мовно-інформаційний фонд НАН України, м. Київ, Україна
Електронна пошта: tomilenko@i.ua
https://orcid.org/0000-0002-0883-1250
ГАЛУЗЕВА ЛЕКСИКА В «РОСІЙСЬКО-
УКРАЇНСЬКОМУ СЛОВНИКУ» ЗА РЕДАКЦІЄЮ
А. КРИМСЬКОГО ТА С. ЄФРЕМОВА: СПРОБА
ЦІЛІСНОГО АНАЛІЗУ
У статті розглянуто українську галузеву лексику, зафіксовану в академічному
«Російсько-українському словнику» (1924–1933 років) за редакцією А. Ю. Крим-
ського та С. О. Єфремова. За допомогою спеціального інструментарію, створеного
на основі словника, підраховано й подано приблизну її кількість. Загалом марко-
ваної лексики налічується понад п’ять відсотків (від усіх слів української части-
ни). З’ясовано, що досліджуване лексикографічне джерело містить найбільше біо-
логічних одиниць (зокрема ботанічної і зоологічної номенклатури), чимало подано
медичної, хімічної, технічної, математичної, юридичної, фізичної, військової, гео-
логічної тощо лексики. У запропонованій розвідці простежено основні граматич-
ні, словотвірні, стилістичні та інші особливості галузевих лексем у порівнянні із
сучасними відповідниками.
Проведене дослідження демонструє цілісну картину розвитку різних галузей
знання в Україні в першій половині ХХ століття та формування їхнього терміноло-
гічного апарату. Значна частина розглянутої лексики ввійшла до реєстрів пізніших і
новітніх загальномовних та термінологічних словників, довідників тощо і є надбан-
ням сучасної науки. Однак у «Російсько-українському словнику» (1924–1933 рр.)
міститься й чимало невідомих, рідковживаних, застарілих і т. ін. одиниць. Найбіль-
ше відмінних лексем виявлено у складі технічної галузі та юриспруденції, менше —
в інших терміносистемах. Прикметно також, що для більшості царин, зафіксованих
у розглянутому лексикографічному джерелі, поширеним явищем є синонімія. У де-
яких словникових статтях подано цілу низку різноманітних еквівалентів, зокрема й
діалектних, застарілих, просторічних тощо.
На великому фактичному матеріалі продемонстровано процес розвитку україн-
ської галузевої лексики, сталість та змінність її елементів упродовж століття.
Ключові слова: українська лексикографія, перекладна лексикографія, ро-
сійсько-український словник, Агатангел Кримський, Сергій Єфремов, галузева
лексика.
Українські дослідники, насамперед лінгвісти, термінознавці, починаючи
з 90-х років, виявляють неабиякий інтерес до мовознавчої (зокрема й лекси-
кографічної) спадщини першої третини ХХ ст., нерідко досить суб’єктивно
оцінюючи надбання цього періоду. На всіх мовних рівнях помітними ста-
ють пуристичні тенденції, що виявляються насамперед в обмеженні впливів
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 43
Галузева лексика в «Російсько-українському словнику»...
російської мови. У сучасному словотворі, згідно з дослідженням О. О. Та-
раненка, спостерігається посилена увага «до мовної практики періоду
українізації 20-х — початку 30-х рр. ХХ ст., до західноукраїнського варіанта
літературної мови та мови західної діаспори» [Тараненко : 96, 97].
З-поміж перекладних лексикографічних праць початку ХХ ст. помітно
вирізняється і найпопулярніший нині академічний «Російсько-український
словник» (1924–1933 рр.). На сьогодні маємо у відкритому доступі електро-
нну версію словника (підготував О. Телемко; 2007 р.), можна придбати й
репринтне видання (2016–2017 рр.), яке зробили працівники Інституту укра-
їнської мови НАН України.
«Російсько-український словник за редакцією Агатангела Кримського
та Сергія Єфремова, — зазначають сучасні науковці, — є не лише найґрун-
товнішим натепер російсько-українським словником, а й джерелом питомої
української лексики, взірцевих словотворчих моделей, мовних конструкцій
та усталених висловів, зразків запозичування іншомовних слів та їх адапту-
вання до системи української мови» [Карпіловська : 115]. І хоча вже з’яви-
лися дослідження, присвячені історії укладання РУС-24–33 та його місця в
історії української лексикографії; вивченню наукової мови й термінологічної
лексики1; сталих висловів; синонімічних рядів; джерельної бази словника
[Поздрань : 27–31] тощо, однак вміст російсько-українських перекладних
джерел початку XX ст., зокрема й згаданого, усе ще потребує комплексного
аналізу.
У цій статті зосередимо увагу на галузевій лексиці2 української частини
РУС-24–33, яку відібрано на основі ремарок за допомогою створеної лек-
сикографічної системи (розробник О. Рабулець) [див. Томіленко, Рабулець].
Оскільки названий словник значно складніший за будовою, ніж, скажімо,
СМУ і РУС-18, відбір ремаркованих одиниць теж виявився непростим
завданням. Система допомогла вибрати всі слова, що входять до словнико-
вої статті з потрібною ремаркою, а вручну вже було відфільтровано зайві
одиниці.
На рис. 1. бачимо відібрані статті з ремаркою ветер. (є ще й ветерин.) —
ветеринарія. Система нарахувала 29 лексичних одиниць. Виявлено 17 слів,
що не стосуються ветеринарної галузі та дієслово — компонент терміноло-
гічного словосполучення. Отже, до ветеринарії з ремаркою ветер. належить
11 однослівних термінів.
Рис. 1. Відбір лексики за допомогою ремарки ветер.
1 Частково про термінологічну лексику див., напр.: [Карпіловська; Боярова;
Руссу].
2 Термінологічних словосполучень у цій статті не розглядатимемо.
44 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2
Л. М. Томіленко
За описаною методикою відібрано й проаналізовано всю марковану
галузеву лексику української частини РУС-24–33. Зрозуміло, що можлива
й несуттєва похибка, оскільки багато галузей містить не одну сотню (а то
й тисячу) слів. Тому подаємо їх приблизну кількість (див. табл. 1). Також
додано ремарки (зі знаком «+»), які в переліку скорочень до словника
пропущено, але слова з ними містяться в реєстрі.
Отже, усього в досліджуваному матеріалі міститься понад 8 тис.
маркованих галузевих одиниць (української частини), що становлять 5,4 %
від загальної кількості слів.
Таблиця 1
Галузева лексика в «Російсько-українському словнику» за ред.
А. Кримського та С. Єфремова
Галузева ремарка Кількість
слів (≈)
Галузева
ремарка
Кількість
слів (≈)
авиац. (авіація) 2 мин., минер.
(мінералогія) 105
агрон. + агроном.
(агрономія) 9
мор., морск.
(морський
термін)
120
анат. (анатомія) 260
муз., музык.
(музичний
термін)
150
антроп. (антропологія) 3 насек. (комаха) 8
аптек. (аптекарський
термін) 3
науч., научн.
(науковий
термін)
12
ариф., арифм.
(арифметика) 22 нумизм.
(нумізматика) 3
археол. (археологія) 5 оптич. + опт.
(оптика) 7
архит. (архітектура) 50 орнит.
(орнітологія) 28
астр., астрон.
(астрономія) 54 охот. + охотн.
(мисливство) 60
биол. (біологія) 25 палеонт.
(палеонтологія) 10
бот. (ботаніка) 3000 пт. + птица (птах) 215
бухг. (в бухгалтерії) 11 радио
(радіотехніка) 2
ветер. + ветерин.
(ветеринарія) 16 раст., росл.
(рослина) 200
воен., военн.
(військовий термін) 130 ритор. (риторика) 1
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 45
Галузева лексика в «Російсько-українському словнику»...
геогр. (географія) 38 слес. (слюсарне
ремесло)
—
(+ 4 без
ремарок)
геод. (геодезія)
—
(+геодезист,
геодезичний,
-о, геодезія)
спец.
(спеціальний
термін)
13
геол., геолог. (геологія) 100
спорт.
(спортивний
термін)
6
геом.+ геометр.
(геометрія) 52
столяр. +
столярн.
(столярство)
26
горн. (гірництво) 20 строит.
(будівництво) 75
грам., грамм.
(граматика) 160
театр.
(театральний
термін)
15
зоол. (зоологія) 1500
текст.
(текстильний
термін)
12
зоотехн. (зоотехніка)
1
(+ зоотехнік,
зоотехніка,
зоотехнічний)
техн. (техніка) 160
ист., истор. (історія) 17
тип., типогр.
(друкарський
термін)
160
ихтиол. + рыба
(іхтіологія) 62 торг. (торгівля) 5
канцел.
(канцелярський
термін)
9 фармак. + фарм.
(фармакологія) 10
кожев. (шкіряне
виробництво) 7 физ., физич.
(фізика) 120
комм. (комерційний
термін) 2 физиол. + физ.
(фізіологія) 20
кулин. (кулінарія) 3 филол.
(філологія) —
лингв. (лінгвістика) 15 филос.
(філософія) 10
лит. (література)
і стихосл. (у
віршуванні)
8
форт., фортиф.
(фортифікацій
ний термін)
2
46 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2
Л. М. Томіленко
литогр. (літографія) 15 хим., химич.
(хімія) 200
лог. (логіка) 5 хирург. + хир.
(хірургія) 45
мат., матем.
(математика) 110
экон. + эконом. +
пол.- экон.(-ом.)
(економіка)
10
мед., медиц., медиц.
терм. (медицина) 420 электротехн.
(електротехніка) —
метал., металлург.
(металургія) 17 энтом.
(ентомологія) 120
метеор. (метеорологія) 9
юр., юрид.,
юрид. терм.
(юридичний
термін)
150
механ. (механіка) 15 — всього —
8116
Як у СМУ і РУС-18, у реєстрі РУС-24–33 переважають біологічні одини-
ці, зокрема ботанічна й зоологічна номенклатура.
Ботанічна номенклатура, крім ремарки бот., має ще позначки раст. і
росл. або їх поєднання, напр.: Дягиль, бот. (раст.). Аналогічно марковано й
зоологічну лексику (Иволга, зоол., пт.; Зерновка, зоол., насек). Так само, як і
в РУС-18, у РУС-24–33 до російського відповідника наведено низку україн-
ських найменувань, частину біологічних номенів подано з латиницею, а ча-
стину — без неї. А ось діалектні назви тут уже марковано трьома позначками
(гал. — галицкое слово, зап. — западное украинское слово і диал. — диалек-
тизм, диалектическое слово). Хоча загалом стилістично обмежених одиниць
небагато. Напр.: Кукуру́за, бот. Zea Mays L. — кукуру́за, (зап.) кукуру́дза,
ум. кукуру́(д)зка, (диал.) пші́нка, пшени́чка, кияшки́ (-кі́в); Крыжо́вник, бот.
Ribes Grossularia L. — а́ґрус (-су), а́ґ[г]рест (-ту), (гал.) космачки́ (-чо́к). Крім
діалектних найменувань, автори словника подають і деякі полонізми з від-
повідною ремаркою: Купы́рь, бот. Angelica L. — дя́гель (-гелю), (полон.)
дзе́нґель.
Переважна кількість ботанічних номенів (найменувань трав’янистих
рослин, дерев і кущів) добре відома й уживана дотепер: аїр, айва, акація, во-
лошка (блават), дереза, кульбаба, любисток, овес, папороть, півники (ірис),
сухоцвіт (безсмертник). Деякі назви відрізняються лише фонетично й орфо-
графічно: белядона, болиголів (і болиголова), гіяцинт, гортенсія, ілем (ільм,
ільма), кунджуд, олеандер тощо.
Звичайно, є в реєстрі й маловідомі (невживані) назви рослин, на яких
у цій статті не спинятимемося. Оскільки, як бачимо зі статистики, ботаніч-
на номенклатура становить досить великий шар лексики, для її докладного
опису необхідне окреме дослідження.
Крім назв рослин, у РУС-24–33 подано порівняно небагато іншої бота-
нічної лексики. Її основою є складні прикметники, а також іменники-най-
менування на позначення таксономічних одиниць (переважно родин). На
відміну від уніномінальних назв рослин, значна кількість найменувань
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 47
Галузева лексика в «Російсько-українському словнику»...
таксонів і прикметникових термінів у сучасній мові має інші відповідни-
ки або відсутня взагалі. Пор.: 1) назви родин3: дзвоникуваті — дзвоникові;
жостіруваті — жостерові; зернівці, трави — злакові; квасеницюваті —
квасеницеві; ластовнюваті — ластівневі; півникуваті — півникові; ран-
никуваті — ранникові тощо; 2) прикметники-терміни: багатопрозябцевий
(рос. многодольный і многосемядольный)4 — багатосім’ядольний (бага-
тодольний); багатоснастий — багатостатевий; зав’язковий, вкритонасін-
ний — покритонасінний (покритонасіннєвий); міжв’язанковий — міжпуч-
ковий і т. ін.
Зрідка трапляються терміни (як єдиний варіант або у складі синонімів),
що збереглися дотепер (одноклітинний, однопелюстковий, кизилові, хресто-
цвіт(н)і).
Згідно з проведеним дослідженням, зоологія, як і ботаніка, поєднує пе-
реважно номенклатурні одиниці. Крім власне зоології, чимало назв цієї га-
лузі зараховано до основних її підрозділів і класів тварин (ихтиол., орнит.,
насек., пт., энтом.)5.
Як і для ботанічної номенклатури, для зоологічних номенів характерна
синонімія (хоча й меншою мірою), наявність діалектних, провінційних або
інших варіантів. Однак переважна частина зафіксованих найменувань до-
бре відома дотепер. Найбільше, за нашими спостереженнями, у словнику
міститься назв птахів. Вони ж мають і чимало синонімічних найменувань
(дубоніс, довбоніс, каленик, (гал.) чубкар, черешняк, костогриз, лущ, вербо-
клеп). Один відповідник найчастіше мають одиниці на позначення диких
тварин, які не мешкають у наших лісах: лев, леопард, мавпа, носоріг, пума,
як тощо.
Зоологічна лексика має у своєму складі чимало таксономічних назв на
позначення класів, рядів, родин і т. ін., що відрізняються від сучасних (пере-
важно афіксально). Помітним є прагнення авторів дистанціюватися від ро-
сійської мови. Хоча все-таки, здебільшого у складі синонімічних варіантів,
трапляються й сучасні одиниці (крилоногі і крилоніжці, багатощетинкові і
перстеняки та ін.). На відміну від попередньої галузі, у зоологічній царині
зафіксовано багато не лише відприкметникових термінів із суфіксом -уват- /
-юват- (або іншими афіксами), а й множинних іменників, безпосередньо не
пов’язаних із відповідними ад’єктивами: копитники, копитасті — копитні;
плавоногі, плавоніжці, лопатневоногі — ластоногі; півтвердокрильці — на-
півтвердокрилі; стрибохвістки, стрибохвостуваті — родина ногохвісток
(Poduridae); щербуни, несповназубі — неповнозубі тощо.
Менше в словнику міститься прикметників, що характеризують зовніш-
ній вигляд тварини, місце, спосіб її проживання і т. ін. Чимало з них зафіксо-
вано в сучасних джерелах: комахоїдний, личинковий і гробачковий, прісново-
3 Іменники на позначення родин у РУС-24–33 вирізняються переважно
словотвірними характеристиками. Здебільшого це утворення з формантом -уват- /
-юват-.
4 Деяке неузгодження спостерігаємо в аналогічних статтях. Російське слово
«двудольный» перекладено як двопрозябцевий, двочастковий, а до прикметника
«двусемядольный» подано лише варіант двопрозябцевий. Подібний переклад має
й термін «однодольный» — однопрозябцевий, одночастковий, а ось еквівалент
«односемядольный» має спільний і відмінний варіанти — однопрозябцевий,
односім’ячастковий.
5 Кількість згаданих одиниць і розшифрування ремарок див. у таблиці 1.
48 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2
Л. М. Томіленко
дяний (але прісновод(н)ий — про води), псевдосітчастокрилий, черевоногий
та ін.
Що стосується загальної біологічної термінології (слова з ремаркою
биол.), то її у словнику, як бачимо, зафіксовано мало. Більшість термінів
уживається й зараз, деякі відрізняються лише родом6: багатоклітинний, ка-
піляр і волосник, клітина, клітинний, коменсалізм, мезодерма, мезодерміч-
ний, метагенеза, некробіоза, нуклеїна, особень і особина, поліморфізм тощо.
Згідно з проаналізованим матеріалом, РУС-24–33 містить значну кіль-
кість медичної лексики, термінів з анатомії. Дещо менше в цьому словнику
юридичних терміноодиниць, геологічної лексики (зокрема й мінералогіч-
ної), хімічної, фізичної, музичної термінології, лінгвістичних (граматичних)
термінів тощо.
Медичні терміни в РУС-24–33 — це переважно іменники, небагато при-
кметників і нечисленні дієслова. Зафіксовано також порівняно невелику
кількість словосполучень.
Майже всі іменники є одиницями на позначення різних захворювань люд-
ського організму. Це здебільшого добре відомі дотепер назви: ангіна, віспа,
коліт, ларингіт, неврит, пневмонія тощо. Найменування недуг відзначаєть-
ся різноманіттям синонімів, зокрема й діалектних.7 Синонімія найхарактер-
ніша для питомої української лексики, хоча не лише для неї (Горя́чка —
1) медиц. — гаря́чка, (в)огневи́ця, пал, палю́чка; Зау́шница, мед. — при-
ву́шниця, за(в)у́шниця; (в просторечьи) сви́нка; Гангре́на, мед. — гангре́на,
(гал.) мертви́ця). Проте багато захворювань, зокрема вже згаданих на почат-
ку абзацу, має тільки одну назву. Досить цікаво, що біля частини запозиче-
них термінів через кому подано пояснення до них. Напр.: Лордо́з, мед. —
лордо́за, ви́кривлення хребта́; Миози́т, мед. — міози́т (-ту), запа́лення м’я́за;
Миока́рдит, мед. — міокарди́т (-ту), запа́лення серце́вого м’я́за8. Крім назв
хвороб, у словнику подано поодинокі іменники на позначення методів лі-
кування: виc[ш]крібання, літотомія (каменетрощіння), механотерапія, ки-
дання (пускання) крови.
Містить медична галузь і чимало прикметників-термінів, більшість із
яких збереглася донині та добре відома пересічним мовцям: алопатичний,
антисептичний, бресклий (набресклий), бронхіяльний (дишковий), гангре-
нозний (гал. мертвичний), гастричний (гастрійний, шлунковий, черевний),
профілактичний (запобіжний), крупозний, лишайний, малярійний, недокров-
ний (малокровний), некротичний, панкреатичний тощо.
В анатомії так само істотно переважають терміни-іменники, є порівняно
небагато прикметників і термінологічних словосполучень. У складі цієї га-
лузі налічуємо чимало термінів-синонімів, значна частина яких закріпилася
в сучасній науці або в розмовному мовленні (в’язок, в’язова кістка, хребець,
хреб; борлак, борланка, кадик; бронх, дишка; здухвина, здуховина, голодна
6 Низку термінів жіночого роду, що зараз уживаються у формі чоловічого роду,
містять й інші галузі.
7 Варто зазначити, що маркованих діалектних назв у цій галузі мало.
8 У тлумачних словниках подібні формулювання подано як значення
відповідних слів. Чим є ці словосполучення в досліджуваному матеріалі, сказати
важко. Можливо, це власне українські багатослівні варіанти до запозичених
термінів, а може, просто тлумачення маловідомих для загалу терміноодиниць. У
РУС-24–33 містяться пояснення іншомовних слів-термінів не лише медичної, а й
інших галузей. Зокрема, подібні коментарі є і біля назв наук та наукових галузей.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 49
Галузева лексика в «Російсько-українському словнику»...
ямка; кість, кістка, маслак; дентин, зубовина, зубина; епідерма, нашкурень;
жила, синьожила, вена; зап’ясток, зап’ясть, передруччя; капсуля, капшу-
чок, торбинка; лопатка, ширококість; мускул, м’яз, мишиця; передрам’я,
передрамення, передпліччя тощо. Зрідка в синонімічному ряду подано й діа-
лектні, провінційні та інші стилістично обмежені варіанти, напр.: Ма́тка —
5) анат. uterus — ма́тиця, ма́тка, ура́з (-зу), (пров.) дити́нник, (у свиньи ещё)
паця́тник (-ка) (Верхр., Жел.); Кли́тор, анат. clitoris — ско́ботень (-тня), роз-
кі́шниця, клі́тор, (вульг.) семе́н, ка́чка, се́кель (-келя).
Досить рідко можна натрапити на статті, усі перекладні еквіваленти яких
не вживаються в сучасній українській науковій мові. Деякі з них різняться
родом, морфемним складом, словотвірними характеристиками: надгорлян-
ник, надгорля — надгортанник; наднирковиця — наднирковик; надрам’я,
надпліч — надпліччя; носопролиг — носоглотка.
Прикметникова лексика цієї галузі є відсубстантивною. Майже всі за-
фіксовані в РУС-24–33 слова (за незначними винятками) функціонують у
сучасній українській мові, лише зрідка відрізняються від нинішніх одиниць
суфіксами: брижійний — брижовий, зап’ястковий, клоаковий, крижовий,
легеневий, литковий, лобиковий і лоновий — лобковий, лопатковий, наднир-
ковий, нирковий, очеревинний і очеревний, піддужечний і піддужний — під-
ключичний, піднебінний, підшлунковий та ін.
На відміну від розглянутих вище галузей, юридична царина в РУС-24–
339 містить багато не лише іменникової лексики, а й термінологічних сло-
восполучень. Вирізняється вона також великою кількістю не використову-
ваних у сучасній юридичній мові термінів. Зокрема, крім значної частини
кодифікованих нині назв на позначення осіб чоловічого й жіночого роду (за-
конопорушник (законопорушниця), контрагент, криміналіст, повірений, по-
зикодавець (позикодавиця), правник, правозаступник, правонаступник, пра-
вопорушник (правопорушниця), юрист тощо)10, у її складі міститься чимала
кількість іменників-синонімів, які зараз є загальновживаними словами або
відсутні в сучасній мові взагалі. Не всі зафіксовані найменування збереглися
і в російській мові: визовник ⸺ рос. вызыватель; винуватець (винуватчиця),
виновщик (виновщиця), відпорна (позвана) сторона, позваний (позвана) ⸺
відповідач, відповідачка; держальник, передержець, держець ⸺ держатель,
держальник; законодоглядач, законодоглядник, доглядач (сторож) права
(закону) ⸺ рос. законоблюститель; одмагалець, затятий, запертий, непри-
знавайло ⸺ затятий, упертий (злочинець) тощо.
З ремаркою юрид. подано слова давець (давиця), надавець (надавиця) як
відповідники до російських застарілих одиниць ⸺ датель (дательница).
Трапляються назви, що в сучасній українській мові вживаються з інши-
ми значеннями. Скажімо, як синонім до слова описувач (рос. описч[щ]ик)
автори подають ще іменник цінувальник 11.
9 Частково юридичну лексику, зафіксовану в загальномовних російсько-
українських перекладних словниках початку ХХ ст., зокрема й у РУС-24–33,
розглянуто в інших наших працях [Томіленко 2017, 2018, 2019].
10 Варто зауважити, що назви на позначення осіб юридичної галузі майже не
марковані. Проаналізувати їх допомогло виконане раніше дослідження [Томіленко
2018].
11 У сучасних словниках зафіксовано одне значення цього слова (таке, як і
в іменника цінитель) ⸺ ʽтой, хто вміє цінити кого-, що-небудь, визнає цінність,
значущість когось, чогось’.
50 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2
Л. М. Томіленко
Містяться в РУС-24–33 й інші іменники юридичної галузі, переважно
використовувані дотепер: заборона, легат, опіка, опікунство, повірений, по-
зов, процес, сила, скарга, справа, судочинство, чинність тощо.
Зауважимо, що в сучасній фаховій літературі спостерігаємо спроби акту-
алізувати деякі юридичні терміни, зафіксовані в лексикографічних джерелах
початку ХХ ст. Зокрема, у нових тлумачних і перекладних словниках до слів
(не)правомочний, (не)правомочність уже є відповідники (не)правосильний,
(не)правосильність, (не)правоможний, (не)правоможність. Сприяють акту-
алізації названих лексем також засоби масової інформації. Щоправда, у юри-
дичних документах і досі переважають терміни, співзвучні з російськими.
Геологічна терміносистема в РУС-24–33 охоплює іменники, відсубстан-
тивні прикметники, містить чимало словосполучень. Тут, як і в попередніх
царинах, поширена синонімія, хоча спостерігаємо це явище дещо рідше.
Менше зафіксовано й синонімічних варіантів. Ця галузь нараховує багато
іншомовних термінів, відомих дотепер: магма, міоцен, міоценовий, морена,
мульда, неозойський, норит, пелагічний, плутонізм, плутоніст, плутоніч-
ний тощо. Значна кількість російських термінів має по два-три українські
відповідники. Це іншомовні назви й слова, створені на українському ґрунті
(і відомі, й невідомі тепер): конгломерат, зліпняк; моляса, бриляк — моласа;
набіглість, набігання, снідь — мінливість (рос. побежалость); порода, фор-
мація, творення (рос. порода); поклад, осад, покладовиння (рос. отложение);
сточище, стоковище і т. ін.
Цікаво, що кодифіковані нині терміни-іменники копалина, копалини в
словнику марковано як полонізми, а основними варіантами є слова викопи-
на, викопини.
Синонімія прикметникової геологічної лексики — малопоширене яви-
ще. Це, наприклад, суфіксальна та фонетична варіантність, що характерна
і для сучасної термінології: дилювіяльний і дилювійний — делювіальний;
дрібноверствий і дрібноверстуватий (рос. мелкослойный, мелкослоистый),
земли(я)стий.
У складі мінералогічної термінології здебільшого зафіксовано лексику
на позначення гірських порід і мінералів, що мають переважно одне найме-
нування. Їхню основу становлять запозичені кодифіковані назви (базальт,
вапняк, гіяцинт, долерит, доломіт, каїніт, лабрадор, меланіт, натроліт,
нефелін, нефрит, ніобіт, онікс, опал та ін.). Хоча трапляються синоніміч-
ні варіанти, частину яких фіксують і сучасні словники (гадинець, змійовик,
змійовець, серпентин; пісковець, пісковик, жорняк; лазур, лазуровий камінь,
лазуліт; марказит, іскриш заліза (залізний), пірит тощо).
Превалювання іменників характерне для хімічної галузі, вона містить
значно менше відсубстантивних прикметників (алізариновий, ізомерний,
лакмусовий, магнезійний, метиловий) і дієслівної лексики, переважно тер-
мінологізованої (насич(щ)увати / наситити, осідати / осісти, чистити /
очистити).
Загалом у РУС-24–33 найбільше засвідчено одиниць на позначення хі-
мічних елементів, речовин, сполук з однією назвою, що є відомими запозиче-
ними термінами: алізарин, ацетилен, бісмут, бром, ванадій, гліцерин, іприт,
ітрій, колоїд, кремній, лакмус, лецитин, люїзит, магнезія, манган, метил,
метилен, неон, нікотин, озон, олеїн і т. ін. Невелика частина іменників —
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 51
Галузева лексика в «Російсько-українському словнику»...
у жіночому роді: ґлейта (глет), казеїна, маргарина, мовеїна12, нафталіна.
Значно рідше до російського реєстрового слова подано декілька українських
або іншомовних синонімічних відповідників (зокрема, й з обмежувальними
ремарками). Деякі з них сьогодні мають інші назви: амоніяк, (вульг.) салм’як,
нашадир; витяжка, екстракт; карбід, вугляк; карбонат, вуглян; закис, кис-
ляк, кисняк — оксид, окисень (рос. окисел); закисник, закисляльник — окис-
ник, окиснювач (рос. окислитель); натрій, сод; поташ, смальцюга тощо.
Основою фізичної термінології є іменники, небагато налічуємо похідних
прикметників, є невелика кількість дієслів і термінологічних словосполучень.
Іменники із самостійними значеннями — це насамперед іншомовні тер-
міни на позначення приладів, процесів, явищ, частинок і т. ін., уживані в
сучасній науці. Для них, крім незначних винятків, нехарактерна синонімія13:
геліостат, генератор, ізобара, ізогона, ізолір, інтерференція, іон, катод,
катоптрика, міліампер, пневматика тощо.
Зафіксовано також небагато віддієслівних і відприкметникових імен-
ників, здебільшого синонімічних: відбивання, відбиття, відкидання, від-
давання, відсвічування, відгукування (дієслова (рос. отражать, отразить):
відбивати / відбити, відкидати / відкинути, (про світло) відсвічувати / відсві-
тити, (про звук) відгукувати / відгукнути, віддавати / віддати); ізолювання,
док. вид зізолювання (від ізолювати, -ся / зізолювати, -ся); діятермічність
(від діятермічний); пропускальність, перепускальність, провідність (від
пропускний, перепускний, провідний14). Подано в проаналізованому матері-
алі й відомі терміни-композити електропровідність, теплопровідність, од-
нак прикметникові форми відсутні.
Ад’єктиви цієї галузі — переважно відомі відсубстантивні термінооди-
ниці (ізотермічний, рівнотеплотний; катодний; катоптричний; пневма-
тичний). Хоча, як бачимо з попереднього абзацу, трапляються й прикметни-
ки, що є твірними для абстрактних іменників.
Основу музичної термінології в РУС-24–33 становить іменникова лекси-
ка, порівняно небагато прислівників, прикметників та дієслів. Серед іменни-
ків провідне місце посідають одиниці на позначення музичних інструментів
(зазвичай добре відомих і тепер). Більшість зафіксовано з двома або кількома
назвами: барабан, тарабан, (жарт.) бубнило; бубон, решето; гобой; горн,
труба, сурма, ріжок (рос. горн.); дуда, дудка, сопілка (рос. дуда); коб[п]уз,
коб[п]из; коза (волинка); корнет-а-пістон; ксилофон; ліра і ліра, реля, риля
(народний інструмент); мелофон, аристон (рос. мелофон). Є в словнику й
кілька назв на позначення частин музичних інструментів, відсутніх у сучас-
них лексикографічних джерелах або поданих з обмежувальними ремарками,
напр.: губник, пищик — мундштук; кілочок, закрутка — кілок; (в муз. інстр.
і насосах) хлипавка, хлипак, хлипок, хлипець — клапан.
У словнику міститься чимало понять, пов’язаних із нотною грамотою,
іменників на позначення музичних творів, звуків, мелодій, різновидів співу
тощо. Це переважно кодифіковані іншомовні терміни, для яких не характер-
12 Подано й відповідник ч. р. мовеїн, але з ремаркою рус. (руссизм).
13 Як синоніми до деяких запозичених термінів подано наявні в мові слова
або словотвірні кальки, напр.: ізолятор, відокремлювач; ізотерми, рівнотеплини;
ізохімени, рівнозимини; конвекція, перенесення.
14 Зазначимо, що в «Російсько-українському словнику» (2003 р.) за ред.
В. В. Жайворонка зафіксовано лише іменник проводимость (укр. провідність),
термін проводимый відсутній у реєстрі.
52 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2
Л. М. Томіленко
на синонімія (аплікатура, бекар, дієз, домінанта, інтервал, кварта, квінта,
консонанс, лад, ма(д)жор, менует, ноктюрн і (герм.) ноктурно, нона, нота,
партитура, партія, півтон, форшлаг). Хоча зрідка трапляються й синоні-
мічні варіанти (мотив, голос, поспів; монодія, одноголос; омофонія, одного-
лосся; прелюдія, вступ, заспів).
На відміну від попередніх словників початку ХХ ст.15, у РУС-24–33
прислівникові одиниці на позначення музичних темпів, способів виконання
мелодії — це й іншомовні терміни, і українські відповідники (анданте, по-
вагом, поволі; ларґо, протяжливо, протягом; легато, звязно, (гал.) в’язано;
ленто, повільно; модерато, помірно; престо, швидко, хутко).
Нечисленна прикметникова лексика є переважно відіменниковою16: го-
бойний, мінорний, партитурний, півтоновий і півтонний.
Марковані дієслова музичної галузі — це відомі й маловідомі нині за-
гальновживані лексеми з не зафіксованими в сучасних тлумачних і переклад-
них словниках термінологічними значеннями: переводити, -ся / перевести
(рос. перекладывать / перекласть і перелагать / переложить); передзначати /
передзначити (рос. предзначать / предзначить)17.
Лінгвістична термінологія в РУС-24–33 переважно маркована познач-
кою грам. З ремаркою лінгв. (здебільшого поняття фонетики) зафіксована
незначна кількість слів. Основу цієї терміносистеми становлять іменники на
позначення одиниць морфології і синтаксису. Чимало міститься прикметни-
ків (переважно відіменникових) і термінологічних словосполучень, які май-
же не відрізняються від сучасних. Цій лексиці, за незначними винятками, не
властива синонімія.
Більшість одиниць є усталеними й відомими нині термінами на позна-
чення частин мови (вигук, дієслово, дієприкметник і причасник, дієприслів-
ник, займенник, іменник (речівник), прийменник, прикметник, прислівник,
числівник), граматичних категорій (вид і форма, відмінок18, однина, множи-
на, особа, спосіб, час), частин слова (закінчення, корінь, наросток, приро-
сток і префік19), понять синтаксису й пунктуації (інверсія, крапки і кілька
крапок — три крапки, лапки і знаки наведення, підрядність, прикладка, пунк-
туація, речення, риска — тире), понять фонетики і графіки (гіятус (роззів,
зияння), голосівка, голосна, ідеограма, звук, назалізація і назалізування, при-
голосна)20 тощо.
15 Наприклад, у РУС-18 до іншомовних назв музичних темпів у перекладній
частині подано лише українські відповідники-прислівники.
16 Зафіксовано й кілька складних прикметників-термінів із першою
числівниковою частиною: двов’язний (рос. двувязный), однов’язний, однореберний
(рос. одновязный). Ці слова відсутні в сучасних українських і російських словниках.
Аналіз російських лексикографічних праць тлумачного типу кінця ХIХ — початку
ХХ ст. допоміг з’ясувати, що згадані прикметники позначали ноти восьмої та
шістнадцятої тривалостей, а також відповідні паузи.
17 Є в словнику й чимало дієслів на позначення гри на музичних інструментах
та їх налагодження (грати; вигравати, виграти, обгравати, обграти, обіграти;
настроювати, строїти, налагоджувати, ладити, наладити, налагоджувати,
налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти,
направити; переладжувати, переладити, переладнувати, перестроювати,
перестроїти; підладжувати, підладити, підладновувати, підладнувати тощо).
У дужках перед цими одиницями зазначено, що йдеться про музичні інструменти.
18 Цікаво, що в назвах відмінків лише давальний подано зі словом одмінок.
19 Ці варіанти в зазначеній послідовності подано в статті «приставка», а ось до
слова «префикс» наведено три відповідники: префікс, приросток, при́ставка.
20 У складі іменників зафіксовано й терміни, відсутні в сучасних перекладних
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 53
Галузева лексика в «Російсько-українському словнику»...
Як уже зазначалося, прикметникова термінологія цієї галузі переважно
відсубстантивна (відмінковий, дієприслівний, займенниковий, кавзативний,
кореневий, прийменниковий, приростковий, прислівниковий і адвербіяльний).
Зафіксовано й поодинокі дієслова: дисимілюватися і розподоблюватися, під-
ряджуватися / підрядитися — підпорядковуватися і бути підпорядкованим.
Досить поширена в проаналізованому матеріалі друкарська терміноло-
гія. На відміну від інших розглянутих галузей, для друкарства характерна
наявність значної кількості не лише іменників, а й дієслів (зокрема, і дієпри-
кметників). Прикметникова лексика тут майже відсутня.
У складі іменників зафіксовано переважно відому дотепер лексику на
позначення різноманітних друкарських предметів, пристроїв, шрифтів та ін.
понять (верстатка, відбиток і відбитка, гарт, гранка, каса, кегль, коректа,
корпус, клямра, марзани, нонпареля, пагінація, петит, реал, складальня),
назв осіб (складач, -ка, складальник, -ця). Міститься в РУС-24–33 небагато
одиниць, синонімами до яких є застарілі, маловживані чи не вживані зараз
відповідники. Трапляються й найменування, не зафіксовані в сучасних за-
гальномовних словниках. Напр.: заставиця (син. до заставка), ляпса (син.
до чорниш), середняк (син. до мітель); виправлювач, держальці — штемпе-
ль, медіоваль — різновид друкарського шрифту тощо. Кодифікований нині
поліграфічний термін завод у словнику марковано як русизм, натомість за-
пропоновано низку еквівалентів: пуск, наклад, відбій.
Характерною особливістю друкарської термінології є наявність у її скла-
ді значної кількості віддієслівних іменників. Майже всі вони більшою чи
меншою мірою вживані й тепер: верстання, заверстування, заверстання;
коректування, коригування; переверстування, перелаштовування, перевер-
стання, перелаштування; правлення, виправлення; складання, набирання;
приладжування, пририхтовування, приладження, пририхтування.
Багато у проаналізованому матеріалі, як уже було згадано, налічується
дієслівної лексики. Це здебільшого використовувані в сучасній поліграфії
одиниці, багато з яких знайомі й пересічним мовцям: відбивати / відбити;
заверстувати / заверстати (дієприкм.: заверстаний); коректувати, -ся,
коригувати, -ся, правити / виправити, бути скоригованим, скоректованим,
виправленим (дієприкм.: коригований, правлений, скорегований, скоректо-
ваний, виправлений); переверстувати / переверстати, перелаштовувати /
перелаштувати, попереверстувати, поперелаштовувати (дієприкм.: пере-
верстаний, перелаштований) тощо.
Крім описаних галузей, у словнику зафіксовано чимало одиниць із ма-
тематики (алгебра й геометрія), техніки. Досить широко засвідчена морська
та військова лексика.
Математична термінологія в РУС-24–33 поєднує іменники, значну ча-
стину прикметників і термінологічних словосполучень, менше дієслів, пе-
реважно використовуваних дотепер. Досить часто засвідчуємо синонімію
(здебільшого на позначення геометричних термінів), хоча на одне поняття
зазвичай припадає не більше двох відповідників.
У складі іменникової лексики зафіксовано багато кодифікованих понять
(запозичених і українських термінів) із різних розділів та підрозділів матема-
тики (алгебри, арифметики, тригонометрії, геометрії тощо): багатокутник,
багаточлен (многочлен, поліном), вісь, ікосаедр (двадцятигранник), деся-
словниках, напр.: притул (рос. затвор, смычка), перебій (рос. перебой).
54 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2
Л. М. Томіленко
тикутник, коноїд, координата, корінь, куб, мантиса, множення, множина,
множник, модуль, октаедр, ордината, остача, парабола, периметр, площа,
плюс, прогресія та ін. Трапляються синонімічні назви, з яких лише одна ста-
ла загальноприйнятим терміном: гіпотенуза, протилежник; катет, прямка;
многократь, кратне число; перпендикуляр, прямовіс, простопад, прямець;
півкружина, півкруговина, півокруг, півколо тощо. Також наявні термінооди-
ниці, що функціонують і нині, зазнавши правописних, граматичних чи ін-
ших змін: диференціяля (рус. диференціял), діленик (гал. ділимок) — ділене,
інтергаля, множеник (гал. множимок) — множене, нормаля, скосокутник і
кривокутник — косокутник тощо.
У складі прикметників чимало й похідних, і самостійних термінів, серед
яких трапляються не вживані сьогодні назви: багатобічний; багатокутній;
від’ємний, негативний; десятичний, десятковий; інтегральний; іраціональ-
ний, невимірний; кратний; незгідний — несумісний; некратний; нерівнобіч-
ний; нерозвивний — нерозкладний; неспростимий — нескоротний; одноци-
ферний — однозначний; октаедричний; периметричний.
На позначення математичних дій у РУС-24–33 зафіксовано переважно
відомі терміни: множити, -ся, помножати, -ся; обводити, обвести (круг
чого) — описувати, описати; підставляти, підставити, попідставляти;
числити, обчислювати, обчислити.
Техніка в досліджуваному матеріалі вирізняється з-поміж інших галузей
тим, що містить у своєму складі чи не найбільшу кількість невідомих (мало-
відомих) одиниць, які до того ж належать до різних частин мови (іменники,
прикметники, дієслова). Частина зафіксованих одиниць нині вживається з
іншими значеннями або відрізняється від унормованих термінів афіксально.
Серед них є й складні слова: буртувати / забуртувати — припазовувати /
припазувати; димовідхожий, диморукавний — димовідвідний; заоліювати,
наоліювати — оліфити; злучник — сполучна муфта; змійка — змійовик; мер-
серувати / змерсерувати — мерсеризувати; окрайкостругальний — кромко-
стругальний; олія (на фарби) — оліфа; пароперегрійник — пароперегрівник;
підкладень21 — підкладка (рейкова); розподільник — золотник; розподільни-
ковий — золотниковий; черевик — башмак; шпачук, каптур — ковпак тощо.
Крім власне технічних термінів (лексика на позначення пристроїв, при-
ладів, інструментів, механізмів і т. ін.), з ремаркою техн. зафіксовано відо-
мі й невідомі лексеми, які в сучасних словниках зараховано до будівельної
термінології або подано без виокремлення термінологічних значень: бетон,
бетоновий; відлустуватися / відлуститися, відпластовуватися / відплас-
туватися (ім.: відлустування / відлущення, відпластовування / відпласту-
вання) — відшаровуватися / відшаруватися, відлущуватися / відлущитися
(ім.: відшаровування / відшарування, відлущування / відлущення); вкриван-
ня (чардаком) — опалубка; копань (у сучасних словниках — рідко) — котло-
ван; малопотужний, малопотужність.
Також можна натрапити на слова, яких немає в російсько-українських
перекладних словниках, а деякі з них відсутні й у сучасних російських
21 Цей та інші технічні терміни містяться в «Новому політехнічному російсько-
українському словнику» М. Г. Зубкова (2005 р.). Частину з них зафіксовано у складі
синонімічних варіантів, а деякі є навіть єдиними перекладними еквівалентами.
Очевидно, що автор словника використав матеріали лексикографічних праць
початку ХХ ст.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 55
Галузева лексика в «Російсько-українському словнику»...
лексикографічних джерелах. Напр.: вальниця (рос. лодыжка, лодыга), ди-
моспаління (рос. дымосгораемость), коржик (рос. лепёшка), начіпник
(рос. нашипник).
Є в словнику, звичайно, й частина технічної лексики, вживаної дотепер:
випарник, гайкоріз, голкотримач, і(и)скрогасник, каландр, карбюратор, ко-
мутатор, контролер, коробка, крекінг, кулак, мегафон, міканіт, ніпель тощо.
Синонімія загалом не характерна для технічної галузі, хоча зрідка тра-
пляється: віддача, відмова, відпора; колектор і збірник; ґлянцувати і сати-
нувати; мірник і вимірник та ін.
Серед військової лексики зафіксовано найбільше іменників на позна-
чення осіб, зброї, бойової техніки, споруд тощо, переважно відомих доте-
пер (гармата, граната, єгер, командир і старшина, нищитель і винищувач,
капонір, колона, парада (парад), партизан, похід, шанець). Значно менше
в РУС-24–33 прислівникових одиниць і словосполучень, небагато подано
прикметників і дієслів (батальйонами, дефілювати, днювати, півескадро-
нами, резервний, струнко, чотами тощо). Досить поширена тут синонімія
(вартівник, чатівник, вартовик, чатовик; відступання, відступ, відхід, вер-
тання; загін, ватага, затяг; кадет, корпусянець; пароль, гасло, слово; пост,
чата, варта; становище, привал, причал, опочивок, спочинок, опочинок,
перепочинок).
Характерною особливістю військової галузі є й наявність у її складі іс-
тотної кількості застарілих назв, історизмів: вагмайстер (рос. вагмейстер);
заслін, заслона, щит, щиток, тур (рос. мантелет); жалонер, тичільник, ти-
чіль; каптенармус; квартирмайстер (рос. квартирмейстер); куртина; мага-
зинка; осавул, осавула, (у турец. війську) ясавул; парапет; хорунжий, хору-
жий та ін.
У складі морської лексики також переважають іменники. Прикметників
і дієслів нараховується незначна кількість, небагато подано й словосполу-
чень. Зафіксовані субстантиви — це відомі (їх більшість), маловідомі чи не
вживані в сучасній українській літературній мові назви на позначення осіб,
плавзасобів, корабельного начиння, приладів, природних явищ та інших
понять, пов’язаних із судноплавством (баковий, (і)лляло, лаг, леєр, лекало,
линь — лінь, ліхтер, лотлінь, лоцман, монітор, койка, кубрик, марс, марсель,
мателот, не(й)тов — натов, норд (напрямок і вітер), норд-вест, норд-ост,
північ, снасть тощо). Тут, як і у військовій галузі, помітна чимала кількість
застарілих найменувань (голета (рос. голет), камелі, кап(е)р, каперство, кні-
пель, крейткамера (рос. крюйткамера) та ін.). Трапляється синонімія, хоча
й нечасто (борт судна, облавок; вахта, сторожа, варта; держкий, нехи(с)-
ткий, стійкий — остійний; кнага, кнехт, стоян; хил, нахил, крен).
Щодо дієслівної лексики, то досить цікавими, на нашу думку, є пере-
кладні еквіваленти нацурковувати, -ся / нацуркувати, -ся (у сучасних слов-
никах є лише дієслово цуркувати ʽскручувати цуркою що-небудь’) замість
надраювати, -ся / надраїти (рос. надраивать, -ся / надраить, -ся). Нинішні
відповідники зараз більше відомі як розмовні слова з іншою семантикою —
ʽначищати до блиску’.
Решта галузей, як бачимо зі статистичних даних, має значно менше мар-
кованих лексем, тому тут їх не розглядатимемо.
Отже, академічний «Російсько-український словник» за ред. А. Крим-
ського та С. Єфремова містить у реєстрі суттєву частину фахової лексики
і відомої, і невідомої нині. Багато слів має правописні, словотвірні, семан-
56 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2
Л. М. Томіленко
тичні, стилістичні відмінності. У різних царинах спостерігаємо неоднакове
співвідношення кодифікованої і некодифікованої лексики.
Перспективу дослідження вбачаємо у ґрунтовнішому аналізі кількісно
найширших галузей знань з акцентуванням уваги на маловивчених одини-
цях, у порівнянні вмісту РУС-24–33 та інших лексикографічних джерел цьо-
го періоду. Насамкінець хотілося б застерегти від поспішних, суб’єктивних,
а надто категоричних висновків щодо питомості та правильності одних тер-
мінів і хибності інших. Скажімо, деякі дослідники стверджують, що слово
простокутний утворене на питомій основі, а старе значення основи прост-
«прямий» свідчить про його природність у мові й доводить неправомірність
заміни [Поздрань : 64]. Із цим безапеляційним висновком важко погодити-
ся, оскільки: 1) у РУС-24–3322 (на який спирається автор) є і прикметник
прямокутні(и)й (причому подано першим), і простокутні(и)й; 2) слово
prostokątny наявне в сучасній польській мові (як композитне утворення його
фіксує «Słownik etymologiczny języka polskiego» (1926 р.) А. Брюкнера), а
тому цілком імовірно, що український відповідник — полонізм, а не питоме
утворення.
Кожному сучасному дослідникові потрібно усвідомлювати, що мова —
це надбання всього українського народу, а не якоїсь групи людей. Зайве й
невиправдане втручання в її структуру, розхитування усталених норм може
призвести до непередбачуваних наслідків. Сумний історичний досвід23, на
жаль, уже маємо. Сказане, зрозуміло, не стосується необхідності усунення
мовних лакун, відкидання чи корегування штучних і неприродних елемен-
тів, унормування нових термінів, освоєння новітньої запозиченої лексики чи
заміни її вдалішими українськими відповідниками тощо.
ЛІТЕРАТУРА
Боярова Л. Г. Українська термінолексика в академічних російсько-українських слов-
никах (20-рр. ХХ ст. — початок ХХІ ст.). Вiсн. Харкiв. нац. ун-ту iм. В. Н. Кара-
зiна. Серія «Філологія». 2013. № 1048. Вип. 67. С. 136–140.
Карпіловська Є., Кочерга О., Мейнарович Є. Українська наукова мова в академічно-
му російсько-українському словникові за редакцією А. Кримського та С. Єфре-
мова. Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка» : Пробл. укр. термінології. 2008.
№ 620. С. 110–115.
Поздрань Ю. В. «Російсько-український словник» за редакцією А. Ю. Кримського
та С. О. Єфремова в історико-лінгвістичному контексті. Вінниця : Вінниц. нац.
техн. ун-т, 2018. 292 с.
Руссу А. О. Префіксальне дієслівне термінотворення в «Російсько-українському
словнику» (1924–1933 рр.) : автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 2016. 20 с.
Тараненко О. О. Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної української
мови (кінець ХХ — початок ХХІ ст.). Київ : Видавн. дім Дмитра Бураго, 2015.
248 с.
Томіленко Л. М. Назви суб’єктів правовідносин у російсько-українських переклад-
22 Для порівняння: у СМУ і РУС-18 (праці того самого року видання)
зафіксовано різні варіанти. У СМУ подано лише слово простокутний, а в
РУС-18 — прямокутний.
23 Починаючи від цілеспрямованої багаторічної русифікації українського
населення і до знищення (заборони) частини лексикографічних праць, зокрема і
згаданих у цій статті, обмеження у вжитку або вилучення зі словників «таврованих»
слів та ін.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2 57
Галузева лексика в «Російсько-українському словнику»...
них словниках початку ХХ століття. Українська мова в юриспруденції: стан,
проблеми, перспективи : Матеріали ХІV Всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 2018.
Ч. 1. С. 114–117.
Томіленко Л. М. Фемінітиви юридичної царини в українській загальномовній лек-
сикографії ХХ–ХХІ століть. Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми,
перспективи : Матеріали ХV Всеукр. наук.-практ. конф. Київ, 2019. Ч. 1. С. 209–
212.
Томіленко Л., Рабулець О. Лексикографічна система «Російсько-український слов-
ник (А. Кримський, С. Єфремов)» як джерело дослідження української лексики.
Philologica LXXVII : Zborník Filozofickej fakulty Univerzity Komenského. Bratislava,
2018. С. 87–94.
Томіленко Л. Юридична термінологія в загальномовній лексикографії ХХ–ХХI ст.
Мова в професійному вимірі: комунікативно-культурний аспект : Матеріали
міжнар. наук.-практ. онлайн-конф.. (Харків, 19 жовт. 2017 р.). Харків, 2017.
С. 187–189.
ДЖЕРЕЛА
РУС-18 Іваницький С., Шумлянський Ф. Російсько-український
словник : в 2 т. Вінниця, 1918.
РУС-24–33 Електронна версія російсько-українського словника (1924–
1933) : А–П / підгот. О. Телемко. Київ, 2007. 2550 с. URL:
http://chtyvo.org.ua/authors/Krymskyi_Ahatanhel/Ros-ukr_
akademichnyi_slovnyk/ (дата звернення 26.02.2020).
СМУ Дубровський В. Словник московсько-український. Київ,
1918. 545 с.
REFERENCES
Boiarova L. H. (2013). Ukrainska terminoleksyka v akademichnykh rosiisko-ukrainskykh
slovnykakh (20-rr. ХХ st. — pochatok ХХІ st.). Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho
universytetu im. V. N. Karazina. Seriia: Filolohiia, 1048 (67), 136–140. [In Ukrainian].
Karpilovska Ye., Kocherha O., Meinarovych Ye. (2008). Ukrainska naukova mova v
akademichnomu rosiisko-ukrainskomu slovnykovi za redaktsiieiu A. Krymskoho ta
S. Yefremova. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» : Problemy
ukrainskoi terminolohii, 620, 110–115. [In Ukrainian].
Pozdran Yu. V. (2018). «Rosiisko-ukrainskyi slovnyk» za redaktsiieiu A. Yu. Kryms-
koho ta S. O. Yefremova v istoryko-linhvistychnomu konteksti. Vinnytsia: VNTU.
[In Ukrainian].
Russu A. O. (2016). Prefiksalne diieslivne terminotvorennia v «Rosiisko-ukrainskomu
slovnyku» (1924–1933 rr.). Extended abstract of the PHD thesis. National Pedagogical
Dragomanov University, Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].
Taranenko O. O. (2015). Aktualizovani modeli v systemi slovotvorennia suchasnoi
ukrainskoi movy (kinets ХХ — pochatok ХХІ st.). Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra
Buraho. [In Ukrainian].
Tomilenko L. M. (2018). Nazvy subiektiv pravovidnosyn u rosiisko-ukrainskykh per-
ekladnykh slovnykakh pochatku ХХ stolittia. Ukrainska mova v yurysprudentsii:
stan, problemy, perspektyvy : materialy ХІV Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi kon-
ferentsii, Kyiv, 1, 114–117. [In Ukrainian].
Tomilenko L. M. (2019). Feminityvy yurydychnoi tsaryny v ukrainskii zahalnomovnii
leksykohrafii ХХ–ХХI stolit. Ukrainska mova v yurysprudentsii: stan, problemy,
perspektyvy: materialy ХV Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsiia, Kyiv, 1,
209–212. [In Ukrainian].
Tomilenko L., Rabulets O. (2018). Leksykohrafichna systema «Rosiisko-ukrainskyi
slovnyk (A. Krymskyi, S. Yefremov)» yak dzherelo doslidzhennia ukrainskoi leksyky.
58 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2020, № 2
Л. М. Томіленко
Philologica LXXVII: Zborník Filozofickej fakulty Univerzity Komenského, Bratislava.
87–94. [In Ukrainian].
Tomilenko L. (2017). Yurydychna terminolohiia v zahalnomovnii leksykohrafii XX–
XXI st. Mova v profesiinomu vymiri: komunikatyvno-kulturnyi aspekt: materialy
Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi onlain-konferentsii. (Kharkiv, 2017 October 19).
Kharkiv, 187–189. [In Ukrainian].
SOURCES
RUS-18 Ivanytskyi S., Shumlianskyi F. (1918). Rosiisko-ukrainskyi
slovnyk: in 2 vols. Vinnytsia. [In Ukrainian].
RUS-24–33 Elektronna versiia rosiisko-ukrainskoho slovnyka (1924–1933):
A–P. (2007) / (O. Telemko, Ed.). Kyiv. URL: http://chtyvo.
org.ua/authors/ Krymskyi_Ahatanhel/Ros-ukr_akademichnyi_
slovnyk/ (access date 26.02.2020). [In Ukrainian].
SMU Dubrovskyi V. (1918). Slovnyk moskovsko-ukrainskyi. Kyiv.
[In Ukrainian].
L. M. TOMILENKO
Ukrainian Lingua-Information Fund, NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
E-mail: tomilenko@i.ua
https://orcid.org/0000-0002-0883-1250
SPECIAL TERMINOLOGY IN «A RUSSIAN-UKRAINIAN DICTIONARY»
EDITED BY A. KRYMS’KYI AND S. YEFREMOV: AN ATTEMPT AT
HOLISTIC ANALYSIS
The Ukrainian industrial language which was previously recorded in the ‟Russian-
Ukrainian Dictionary” (1924–1933) edited by A. Krymskyi and S. Yefremov is dealt
with in this specific article. With the help of the specially designed vocabulary-based tool
the approximate number of such words has been estimated, which is over five percent
from all the words of Ukrainian origin. It was found that the researched source of
lexicography contained a large number of biological (including botanical and zoological
nomenclature), medical, chemical, technical, mathematical, juridical, physical, military
and geological vocabulary units. During the investigation process, the correlation of basic
grammatical, word-forming, stylistic and other features of industry lexemes structure was
well established. In addition, the comparative analysis with modern correspondences was
implemented.
The conducted research highlighted a holistic picture of the development of different
fields of knowledge in Ukraine in the early twentieth century as well as the formation
of the terminological apparatus. The largest part of the abovementioned vocabulary
was included in the databases of the latest linguistic and terminological dictionaries and
consequently, became the property of contemporary science. However, the Russian-
Ukrainian Dictionary of the years 1924–1933 also contained quite a number of extremely
rare, unreported till now and outdated units. The most distinguished lexemes were found
in technical and juridical fields of science. According to the research, the conception
of synonymy can be discerned as the hallmark of the majority of recorded units of this
lexicographic source. Some articles on vocabulary science provided a number of different
equivalents that included a usage of dialects and obsoletes. The great factual material
gathered in this research work demonstrated and evidenced the process of development of
Ukrainian industrial vocabulary as well as the consistency and, in contrary, the variability
of some of its elements over the centuries.
Keywords: Ukrainian lexicography, translated lexicography, Russian-Ukrainian
dictionary, Agatangel Krymskyi, Serhiy Yefremov, industrial vocabulary.
Дата надходження до редакції — 16.03.2020
Дата затвердження редакцією — 18.03.2020
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184885 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:33:54Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Томіленко, Л.М. 2022-07-28T12:05:16Z 2022-07-28T12:05:16Z 2020 Галузева лексика в "Російсько-українському словнику" за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу / Л.М. Томіленко // Мовознавство. — 2020. — № 2. — С. 42-58. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0027-2833 DOI 10.33190/0027-2833-311-2020-2-003 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184885 У статті розглянуто українську галузеву лексику, зафіксовану в академічному
 «Російсько-українському словнику» (1924–1933 років) за редакцією А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова. За допомогою спеціального інструментарію, створеного
 на основі словника, підраховано й подано приблизну її кількість. Загалом маркованої лексики налічується понад п’ять відсотків (від усіх слів української частини). З’ясовано, що досліджуване лексикографічне джерело містить найбільше біологічних одиниць (зокрема ботанічної і зоологічної номенклатури), чимало подано
 медичної, хімічної, технічної, математичної, юридичної, фізичної, військової, геологічної тощо лексики. У запропонованій розвідці простежено основні граматичні, словотвірні, стилістичні та інші особливості галузевих лексем у порівнянні із
 сучасними відповідниками. Проведене дослідження демонструє цілісну картину розвитку різних галузей
 знання в Україні в першій половині ХХ століття та формування їхнього термінологічного апарату. Значна частина розглянутої лексики ввійшла до реєстрів пізніших і
 новітніх загальномовних та термінологічних словників, довідників тощо і є надбанням сучасної науки. Однак у «Російсько-українському словнику» (1924–1933 рр.)
 міститься й чимало невідомих, рідковживаних, застарілих і т. ін. одиниць. Найбільше відмінних лексем виявлено у складі технічної галузі та юриспруденції, менше — в інших терміносистемах. Прикметно також, що для більшості царин, зафіксованих
 у розглянутому лексикографічному джерелі, поширеним явищем є синонімія. У деяких словникових статтях подано цілу низку різноманітних еквівалентів, зокрема й діалектних, застарілих, просторічних тощо. На великому фактичному матеріалі продемонстровано процес розвитку української галузевої лексики, сталість та змінність її елементів упродовж століття. The Ukrainian industrial language which was previously recorded in the ‟Russian-
 Ukrainian Dictionary” (1924–1933) edited by A. Krymskyi and S. Yefremov is dealt
 with in this specific article. With the help of the specially designed vocabulary-based tool
 the approximate number of such words has been estimated, which is over five percent
 from all the words of Ukrainian origin. It was found that the researched source of
 lexicography contained a large number of biological (including botanical and zoological
 nomenclature), medical, chemical, technical, mathematical, juridical, physical, military
 and geological vocabulary units. During the investigation process, the correlation of basic
 grammatical, word-forming, stylistic and other features of industry lexemes structure was
 well established. In addition, the comparative analysis with modern correspondences was
 implemented.
 The conducted research highlighted a holistic picture of the development of different
 fields of knowledge in Ukraine in the early twentieth century as well as the formation
 of the terminological apparatus. The largest part of the abovementioned vocabulary
 was included in the databases of the latest linguistic and terminological dictionaries and
 consequently, became the property of contemporary science. However, the Russian-
 Ukrainian Dictionary of the years 1924–1933 also contained quite a number of extremely
 rare, unreported till now and outdated units. The most distinguished lexemes were found
 in technical and juridical fields of science. According to the research, the conception
 of synonymy can be discerned as the hallmark of the majority of recorded units of this
 lexicographic source. Some articles on vocabulary science provided a number of different
 equivalents that included a usage of dialects and obsoletes. The great factual material
 gathered in this research work demonstrated and evidenced the process of development of
 Ukrainian industrial vocabulary as well as the consistency and, in contrary, the variability
 of some of its elements over the centuries. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Галузева лексика в «Російсько-українському словнику» за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу Special terminology in «A Russian-Ukrainian dictionary» edited by A. Kryms’kyi and S. Yefremov: an attempt at holistic analysis Article published earlier |
| spellingShingle | Галузева лексика в «Російсько-українському словнику» за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу Томіленко, Л.М. |
| title | Галузева лексика в «Російсько-українському словнику» за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу |
| title_alt | Special terminology in «A Russian-Ukrainian dictionary» edited by A. Kryms’kyi and S. Yefremov: an attempt at holistic analysis |
| title_full | Галузева лексика в «Російсько-українському словнику» за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу |
| title_fullStr | Галузева лексика в «Російсько-українському словнику» за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу |
| title_full_unstemmed | Галузева лексика в «Російсько-українському словнику» за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу |
| title_short | Галузева лексика в «Російсько-українському словнику» за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу |
| title_sort | галузева лексика в «російсько-українському словнику» за редакцією а. кримського та с. єфремова: спроба цілісного аналізу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184885 |
| work_keys_str_mv | AT tomílenkolm galuzevaleksikavrosíisʹkoukraínsʹkomuslovnikuzaredakcíêûakrimsʹkogotasêfremovasprobacílísnogoanalízu AT tomílenkolm specialterminologyinarussianukrainiandictionaryeditedbyakrymskyiandsyefremovanattemptatholisticanalysis |