Василь Стефаник у Чехії: прижиттєва критична й перекладна рецепція

• Veröffentlicht in: Слово і Час
• Datum: 2022
• 1. Verfasser: Будний, В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2022
• Schlagworte: Ad fontes!
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184908
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Василь Стефаник у Чехії: прижиттєва критична й перекладна рецепція / В. Будний // Слово і Час. — 2022. — № 2. — С. 55-68. — Бібліогр.: 28 назв. — укp.

У статті досліджено тематичні й жанрові виміри процесу сприймання творчості прозаїка. З’ясовано, що відкривавчі статті І. Франка в
 місячнику «Slovanský přehled», перші переклади Стефаникових новел
 і полемічне зіткнення навколо них Ф. Кс. Шальди та Ст. К. Неймана
 поклали початок зацікавленому та плідному освоєнню новелістики українського митця. Окреслено жанровий спектр чеської стефаникіани (переклад, журнальна критика, наукові, освітні й довідкові видання) і коло
 письменників, перекладачів, літературознавців, які її розбудовували,
 оприлюднюючи результати своєї творчої праці в періодиці та книжкових публікаціях. The paper traces the perception of Vasyl Stefanyk’s works in Czechia, from the first mention
 of him by Ivan Franko in the monthly “Slovanský přehled” in 1898 to the obituaries of the
 writer, who passed away at the end of 1936. The research outlines the genre spectrum of Czech publications concerning Stefanyk’s
 works (translations; reviews in periodicals; scholarly, educational, and reference editions)
 and the circle of authors that paid attention to Stefanyk’s writings. In particular, it specifies
 the authorship of A. Proházka’s and V. Prach’s works assigned by cryptonyms.
 Stefanyk’s writings aroused the interest of the authors representing various literary
 directions and groups: Czech Modernism (František Šalda), the decadent periodical “Moderní
 revue” (Arnošt Proházka), a group of anarchist rebels (Stanislav K. Neumann), and the Masaryk’s
 movement of ‘realists’. The decadents and ‘rebels’ even showed a special affection for the Ukrainian
 author, as they were the first to translate him in their magazines and published the writer’s earliest
 and most complete lifetime Czech collection “Povídky” (“Stories”) in 1905.
 There were five Stefanyk’s books published in the writer’s homeland during his lifetime,
 but the biggest attention of the Czech translators was drawn to the collection “The Little
 Blue Book”, and among the short stories — “The News”, “He Committed a Suicide”, “Maple
 Leaves”, and “My Word”. Among well-known translators were Karel Rypáček, Jaroslav
 Rozvoda, and Rudolf Hůlka. Alois Koudelka, Jan Máchal, Vincenc Charvát published critical works exploring the
 expressionist style and existential issues of Stefanyk’s works. Czech critics oft en took guidance
 from the discourse on Stefanyk represented by I. Franko, B. Lepkyi, and Lesia Ukrainka.
 Perception of Stefanyk’s writings developed into an engaging study of the writer’s
 works in the institutionally branched and aesthetically differentiated cultural environment
 of Czechia in the interwar 20th century. This interest helped to establish a closer Czech-Ukrainian literary dialogue.