Проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського дослідницького простору (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 р.)

У статті узагальнено позитивні результати та напрацювання, висвітлено головні системні проблеми, що гальмують інтеграцію України до Європейського дослідницького простору. Запропоновано комплекс організаційних та інституційних заходів, спрямованих на отримання Україною ширшого&#...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2022
Main Author:	Підоричева, І.Ю.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Subjects:	Молоді вчені
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185018
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського дослідницького простору (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 р.) / І.Ю. Підоричева // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 74-84. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860160518928465920
author	Підоричева, І.Ю.
author_facet	Підоричева, І.Ю.
citation_txt	Проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського дослідницького простору (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 р.) / І.Ю. Підоричева // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 74-84. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	У статті узагальнено позитивні результати та напрацювання, висвітлено головні системні проблеми, що гальмують інтеграцію України до Європейського дослідницького простору. Запропоновано комплекс організаційних та інституційних заходів, спрямованих на отримання Україною ширшого доступу до знань, інфраструктури та фінансування Європейського Союзу й прискорення темпів інтеграції до Європейського дослідницького простору. Розроблено рекомендації щодо формування цілісної системи державного стратегічного планування розвитку науково-технологічної та інноваційної сфери України. Визначено стратегічні пріоритетні напрями співробітництва між Україною та ЄС у сфері науки, технологій та інновацій з урахуванням національних і глобальних викликів, здобутків і потенціалу вітчизняної науки, нового стратегічного порядку денного ЄС. This article is devoted to the problems and prospects of Ukraine’s integration into the European Research Area (ERA). The impact of European integration processes on the state of the economy and innovation ecosystem of Ukraine is studied. Positive results are summarized, and the main systemic problems that hinder Ukraine’s integration into the ERA are identified. A set of organizational and institutional measures for gaining wider access to knowledge, infrastructure, and funding of the European Union and accelerating the pace of integration into the ERA are proposed. Recommendations for the formation of an integrated system of state strategic planning for the development of scientific, technological, and innovative spheres of Ukraine are developed. Strategic priority areas of cooperation between Ukraine and the EU in the field of science, technology, and innovation have been identified, taking into account national and global challenges, achievements and potential of Ukrainian science, and the new strategic agenda of the EU.
first_indexed	2025-12-07T17:54:45Z
format	Article
fulltext	74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) ПРОБЛЕМИ ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОСТОРУ За матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 року У статті узагальнено позитивні результати та напрацювання, висвітлено головні системні проблеми, що гальмують інтеграцію України до Європей- ського дослідницького простору. Запропоновано комплекс організаційних та інституційних заходів, спрямованих на отримання Україною ширшого доступу до знань, інфраструктури та фінансування Європейського Союзу й прискорення темпів інтеграції до Європейського дослідницького просто- ру. Розроблено рекомендації щодо формування цілісної системи державного стратегічного планування розвитку науково-технологічної та інновацій- ної сфери України. Визначено стратегічні пріоритетні напрями співро- бітництва між Україною та ЄС у сфері науки, технологій та інновацій з урахуванням національних і глобальних викликів, здобутків і потенціалу вітчизняної науки, нового стратегічного порядку денного ЄС. Ключові слова: європейська інтеграція, Європейський дослідницький простір, темпи інтеграції, стратегічні напрями інтеграції, наука, техноло- гії, інновації. Відповідно до ст. 375 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (далі — Сторони), співробітництво між Сторонами у сфері науки і технологій спрямовується на залучення України до Європейського дослідницького просто- ру (European Research Area, ERA) — єдиного дослідницького та інноваційного простору, націленого на створення спільного ринку досліджень, розробок та інновацій ЄС, сприяння віль- ному переміщенню дослідників, знань і технологій, заохочення більш конкурентоспроможної європейської промисловості [1]. Ідея Європейського дослідницького простору (ЄДП) вини- кла у 2000 р. як відповідь на фрагментарність національних до- слідницьких систем і необхідність забезпечення узгодженості європейських національних інноваційних політик. У 2021 р. ЄДП перейшов до четвертої фази розвитку, у фокусі якої ле- жить невідкладний пріоритет відновлення Європи на тлі трива- ПІДОРИЧЕВА Ірина Юріївна — доктор економічних наук, завідувач сектору проблем інноваційно-інвестиційного розвитку промисловості Інституту економіки промисловості НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.02.074 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 75 МОЛОДІ ВЧЕНІ ючої пандемії COVID-19, а також надолуження невиконаних цілей попередніх періодів розвитку ЄДП, серед яких: досягнення обсягів фінан- сування науки на рівні 3 % ВВП; успішний трансфер результатів досліджень і розробок в інноваційні продукти; висока якість науко- вих досліджень та інноваційної діяльності по всьому ЄС; гендерна рівність у дослідженнях та інноваціях. З огляду на це Європейська комісія визна- чила чотири стратегічні цілі нового ЄДП [2]: 1) надання переваги інвестиціям та рефор- мам у сфері досліджень та інновацій у напрямі зеленого та цифрового переходу (подвійного переходу) для відновлення Європи і підви- щення її конкурентоспроможності; 2) прискорення виведення на ринок резуль- татів досліджень і розробок; 3) посилення мобільності дослідників і віль- ного руху знань і технологій завдяки тіснішій співпраці між країнами — членами ЄС; 4) поліпшення доступу до передових техно- логій та інфраструктури для дослідників по всьому ЄС. Для України в контексті її євроінтеграцій- них прагнень політика і стратегія ЄС у сфері досліджень та інновацій має слугувати орієн- тиром у розробленні та застосуванні власних заходів щодо просування по шляху інновацій- них змін. Інноваційна складова національної еконо- міки в умовах виконання Угоди про асоціацію з ЄС. У 2021 р. Україна одержала можливість оновити Угоду про асоціацію з ЄС. Нагаль- ність цього завдання підсилюється тим, що за п’ятирічний період дії Угоди — з 2015 по 2020 р. — вона не справила очікуваного по- зитивного впливу на інноваційні процеси у вітчизняній економіці. Скоріше навпаки, в період інтенсифікації євроінтеграції іннова- ційна складова національної економіки почала звужуватися. Україна погіршила свою пози- цію в рейтингу Європейського інноваційного табло (табл. 1) та суттєво не наблизилася до вирішення традиційно гострих проблем, які супроводжують національну дослідницьку та інноваційну сферу, — це кадрове виснаження, зношення та моральне старіння наукових при- ладів і устаткування, слабкість зв’язків між наукою і промисловістю, низька інноваційна активність підприємств. Водночас Україна зберігає сильні позиції за якістю людського капіталу, показниками ство- рення та поширення знань (рис. 1). Маючи низький рівень фінансування до- сліджень і розробок 1 та виснажений кадровий потенціал2, вітчизняна наукова сфера демон- 1 Загальні витрати на виконання досліджень і розро- бок в Україні станом на 2019 р. становлять 0,43 % ВВП. Для порівняння: у середньому по ЄС — 2,14 % ВВП, у Німеччині — 3,18 %, Фінляндії — 2,76 %, Норвегії — 2,07 %, Словенії — 2,04 %, Чехії — 1,94 %, Польщі — 1,32%, Болгарії — 0,84 %, Ізраїлі — 4,94 %, Південній Кореї — 4,53 %, Японії — 3,27 %, США — 2,83 %, Китаї — 2,14 % ВВП [4, с. 101; 5]. 2 Кількість працівників, задіяних у виконанні науко- вих досліджень і розробок, за 2010—2020 рр. знизи- лася в 2,3 раза і становить 78,8 тис. осіб [6]. У розра- хунку на 1 млн населення чисельність зайнятих у сфері досліджень і розробок в Україні — 988 осіб, у Фінляндії — 6986, Норвегії — 6467, Німеччині — 5212, Словенії — 4855, Чехії — 3863, Польщі — 3106, Болгарії — 2343 особи [7]. Таблиця 1. Динаміка зведеного індексу інновацій Європейського інноваційного табло країн — членів ЄС та України (складено за [3, с. 76]) Зведений індекс інновацій Роки 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 ЄС 27 0,473 0,477 0,482 0,487 0,506 0,513 0,526 – відносно ЄС у 2014 р. 101,1 102,1 103,2 104,2 108,2 109,8 112,5 Україна 0,177 0,184 0,168 0,155 0,152 0,153 0,157 – відносно ЄС у 2014 р. 37,9 39,3 25,9 33,1 32,4 32,8 33,6 76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) МОЛОДІ ВЧЕНІ струє результати на рівні розвинених країн. Так, за кількістю науково-технічних публіка- цій Україна перебуває на рівні Фінляндії та Норвегії, в яких витрати на науку у 5—6 разів вищі за українські, а чисельність дослідників перевищує чисельність українських науков- ців у 6—7 разів. За кількістю патентних заявок Україна у числі лідерів серед країн — членів ЄС і поступається лише провідним економі- кам світу — Німеччині, США, Японії, Китаю та Південній Кореї. Однак Україна не використовує свої конку- рентні переваги для структурної перебудови економіки, яка все більше аграризується та примітивізується [9, с. 14—19]. Найбільш за- грозливим проявом цих процесів є прогресу- юча деіндустріалізація: за період незалежності України частка переробної промисловості у ВВП скоротилася з 44,6 до 10,1 % і продо- вжує скорочуватися, зокрема за період 2015— 2020 рр. — на 1,8 % [10]. Фактично Україна за- безпечує формування доданої вартості в інших країнах, спеціалізуючись на невигідних для себе видах діяльності, які позбавлені потенціа- лу в плані накопичення знань та інновацій. Тому сьогодні одним із державних пріорите- тів має бути поглиблення співробітництва між Україною та ЄС у науково-технологічній та ін- новаційній сфері — ключовій з точки зору за- безпечення інноваційного поступу, конкурен- тоспроможності й технологічної безпеки країн у довгостроковій перспективі. Приєднання України до Європейського дослідницького простору: досягнення та не- використані можливості. За результатами аналізу ЄДП та процесів приєднання до нього України можна дійти висновку, що Українська держава має позитивні результати та напрацю- вання в цій сфері. Зокрема, Україна посіла 7-ме місце серед 15 асоційованих країн за загальним рангом участі та за обсягом залучених коштів у Рамковій програмі «Горизонт-2020» і не лише повернула свій вступний внесок (35 млн євро), а й залучила додатково близько 10 млн євро, що свідчить про високий науковий та іннова- ційний потенціал країни. Україна першою серед країн Східного парт- нерства та однією з перших серед асоційованих країн приєдналася до наступної Рамкової про- грами «Горизонт Європа» (12 жовтня 2021 р.) та комплементарної програми наукових дослі- джень та навчання «Євратом». Позитивно, що починаючи з 2016 р. на реалізацію проєктів у рамках програми «Євратом» українські заяв- ники залучили понад 3 млн євро. Серед інших напрацювань потрібно відзна- чити насамперед такі: 1) започатковано консультації щодо при- єднання України до двох ініціатив спільного програмування (Joint Programming Initiatives, Рис. 1. Позиції України за складовими Глобального індексу інновацій у 2021 р., який вимі- рює позиції 132 країн за рівнем інноваційного розвитку у світі (побудовано за даними [8]) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 77 МОЛОДІ ВЧЕНІ JPI) — процесу узгодження країнами — чле- нами ЄС із залученням асоційованих країн на добровільних партнерських засадах поглядів і програм стратегічних досліджень та іннова- цій щодо вирішення глобальних викликів, які становлять спільний інтерес: «Здоровий стан і продуктивність морів та океанів» і «Міська Європа — глобальні міські виклики, спільні європейські рішення»; 2) розроблено комплекс концептуальних документів щодо розвитку українських до- слідницьких інфраструктур: Концепцію Дер- жавної цільової програми розвитку дослід- ницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року (схвалена розпорядженням КМУ від 14.04.2021 № 322-р); Концепцію реаліза- ції державної політики розвитку українських е-інфраструктур до 2023 року; Концепцію розвитку українських е-інфраструктур до 2022 року. На початку 2022 р. за фінансової підтримки ЄС розпочнеться реалізація про- єкту з проведення аудиту українських дослід- ницьких інфраструктур для визначення та розвитку найперспективніших з них; 3) нотифіковано у 2016 р. Угоду між Укра- їною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) стосовно надання Україні статусу асоційованого члена ЦЕРН. Важливе значення має причетність українських науков- ців до низки відкриттів ЦЕРН, участь у прове- денні експериментів на Великому адронному колайдері; 4) активізувалася участь України у Між- народній європейській інноваційній науково- технічній програмі EUREKA. Україна є чле- ном програми з 2008 р., але використовувати її можливості почала лише нещодавно. Наразі Україна долучилася до реалізації 5 проєктів у рамках цієї програми; 5) зроблено перші кроки в напрямі долучен- ня до Європейської хмарної ініціативи (Euro- pean Cloud Initiative, ECI). Так, у червні 2020 р. в першому читанні було прийнято Закон Укра- їни «Про хмарні послуги», який покликаний регулювати правові відносини, пов’язані з об- робкою та захистом даних при наданні хмар- них послуг та використанні технології хмар- них обчислень (станом на кінець 2021 р. закон очікує на друге читання). Фундаментом для приєднання України до ECI є напрацювання науковців НАН України в рамках виконання таких цільових програм: «Програма інформа- тизації НАН України», «Впровадження і засто- сування грід-технологій на 2009—2013 роки», «Грід-інфраструктура і грід-технології для на- укових і науково-прикладних застосувань». Зокрема, одним з головних успіхів реалізації програми «Впровадження і застосування грід- технологій на 2009—2013 роки» є створення української національної грід-інфраструктури виробничого типу та її приєднання до Євро- пейської грід-інфраструктури (European Grid Infrastructure). І це незважаючи на те, що про- граму було профінансовано лише на 12 % від запланованих обсягів. У 2019 р. в Україні запу- щено новий пошуковий сервіс для науковців — Open Ukrainian Citation Index як перший крок до створення Національної електронної науко- во-інформаційної системи. Разом з тим, незважаючи на приєднання та участь України в європейських програмах, до- ступ до їх ресурсів і коштів для українських заявників залишається обмеженим. Це можна побачити на прикладі Рамкової програми «Го- ризонт-2020» (табл. 2). Серед причин низької продуктивності участі України у «Горизонт-2020» слід відзначити такі: • слабкість зв’язків між складовими націо- нальної інноваційної екосистеми; • незначна частка витрат на дослідження і розробки у ВВП; • менша схильність до подання проєктних заявок (порівняно з країнами — членами ЄС) та їх невисока якість; • відсутність розгалужених міжнародних дослідницьких контактів і професійних зв’яз- ків з європейськими партнерами; • брак знань, умінь і навичок українських заявників у питаннях специфіки, юридичних і фінансових аспектів підготовки міжнародних партнерських проєктів, що фінансуються ко- штом ЄС. Однак слід зазначити, що така ситуація ха- рактерна не лише для України, а й для «нових» 78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) МОЛОДІ ВЧЕНІ (ЄС-13) 3 країн — членів ЄС. Так, організації з цих країн залучили на фінансування проєктів у 14 разів менше коштів (3,5 млрд євро), ніж організації «старих» (ЄС-14) 4 країн — членів ЄС [11]. Для країн ЄС-13 розв’язання цих завдань полегшується завдяки доступу до інструмен- тів структурних фондів ЄС, зокрема Європей- ського фонду регіонального розвитку (Euro- pean Regional Development Fund), за кошти якого, зокрема, фінансується політика смарт- спеціалізації в ЄС. Асоційовані з ЄС країни такого привілею не мають. В Україні процес смартспеціалізації не підкріплений жодними інструментами фінансової підтримки, що де- мотивує бізнес до діалогу з представниками владних і наукових структур і не сприяє ви- рішенню вже давно перезрілої проблеми під- вищення ефективності зв’язків між наукою та промисловістю. Головні системні проблеми, які гальмують інтеграцію України до ЄДП, є такі: 3 До групи «нових» країн — членів ЄС (які вступили в ЄС упродовж 2004—2013 рр.) входять Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Слове- нія, Угорщина, Чехія, Болгарія, Румунія, Хорватія. 4 До групи «старих» членів ЄС (які вступили в ЄС до 1995 р. включно) належать Бельгія, Італія, Люксем- бург, Нідерланди, Франція, Німеччина, Данія, Ір- ландія, Греція, Іспанія, Португалія, Австрія, Фін- ляндія, Швеція. • відсутність взаємоув’язаності та узгодже- ності між стратегічними і концептуальними документами у сфері науки, технологій та ін- новацій, складність забезпечення в таких умо- вах послідовності та спадкоємності в реалізації державної політики; • відстороненість уряду від забезпечення ін- теграції України до ЄДП та фактичне перекла- дання відповідальності за це на МОН України, яке не спроможне самотужки виконати пропи- сані в Дорожній карті ERA-UA (затвердженій наказом МОН України від 10.02.2021 № 167) цілі та заходи; відсутність Національного пла- ну імплементації Дорожньої карти ERA-UA; • слабка координація політики у сфері на- уки, технологій та інновацій з іншими видами політик у сфері освіти, промисловості, підпри- ємництва, інвестицій щодо створення сприят- ливого середовища для стимулювання попиту на інновації; • неефективність наявної системи управлін- ня міжнародним співробітництвом, яка не за- безпечує комплексного європейського вектору розвитку України у науково-технологічній та інноваційній сфері (рис. 2); • низька політична підтримка та відсутність у держави системного бачення щодо розвитку науки, технологій та інновацій в їх системному взаємозв’язку та взаємовпливі. Це виражається у незадовільних обсягах фінансування та від- Таблиця 2. Результати участі України та країн — членів ЄС у Рамковій програмі «Горизонт-2020» станом на 1 вересня 2021 р. (складено за [11]) Показник Україна Країни — члени ЄС Підписано грантів 229, або 2,89 % загальної кількості грантів для асоційованих країн 32 332, або 91,84 % загальної кількості підписаних грантів за програмою «Го- ризонт-2020» Залучене фінансування на ви- конання грантів, млн євро 45,53, або 0,75 % загального обсягу фінансування для асоційованих країн 60,35, або 90,25 % фінансування за про- грамою «Горизонт-2020» Кількість організацій, які по- давали заявки на гранти 2838, або 3,42 % загальної кількості організацій асоційованих країн 88 0981, або 87,98 % організацій за про- грамою «Горизонт-2020» Кількість організацій, які ви- конували роботи за грантами 319, або 2,36 % загальної кількості ор- ганізацій асоційованих країн 153 133, або 88,23 % організацій за про- грамою «Горизонт-2020» Частка успішних заявок 9,22 % (для асоційованих країн у се- редньому 13,35 %) 11,97 % (у середньому за програмою «Горизонт-2020» 11,95 %) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 79 МОЛОДІ ВЧЕНІ сутності єдиної Державної стратегії розвитку н ауки, технологій та інноваційної діяльності. З огляду на зазначене вище, розроблено ре- комендації щодо формування цілісної системи державного стратегічного планування роз- витку науково-технологічної та інноваційної сфери України. Вони стосуються внесення до- повнень до ст. 56 Закону України «Про науко- ву і науково-технічну діяльність», до проєкту Закону України «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності» у частині визначення правових, економічних та організаційних за- сад формування системи державного страте- гічного планування розвитку науково-техно- логічної та інноваційної сфери України. Система довго- і середньострокових доку- ментів має складатися з: • прогнозу наукового, технологічного та ін- новаційного розвитку України на період до 20 років; • міжвідомчої Стратегії розвитку сфери на- уки, технологій та інновацій України на період до 10 років (далі — міжвідомча Стратегія); • довгострокових (зі строком виконання до 10 років ) і середньострокових (до 5 років) дер- жавних цільових програм; • регіональних і місцевих цільових програм у науково-технологічній та інноваційній сфері. Важливо зняти обмеження на підготовку проєктів нових державних цільових програм, введені постановою Кабінету Міністрів Укра- їни «Про ефективне використання державних коштів» (п. 12) від 11.10.2016 і не скасовані досі. Ця постанова порушує порядок засто- сування нормативно-правових актів, згідно з яким основним джерелом права в Україні є закони (у цьому разі Закон України «Про дер- жавні цільові програми»), що закріплено Кон- ституцією України. Головною в цій системі має бути міжвідомча Стратегія, а всі інші документи, що регулюють сферу інноваційних правовідносин, повинні узгоджуватися з нею і бути орієнтованими на її реалізацію. Державна політика має формувати- ся з урахуванням п’ятирічної каденції в рамках міжвідомчої Стратегії, політичні цілі мають пе- редбачати досягнення цілей, зазначених у цій Стратегії. Важливо забезпечити послідовність державної політики при зміні політичних еліт, тобто поза часовими межами політичних ци- клів. Державна політика має розроблятися як горизонтальна і стосуватися всіх сфер діяль- ності, що впливають на інновації, — освітньої, промислової, інвестиційної та ін. Слід уникати копіювання вдалих політик інших країн. Украї- на має скористатися світовим досвідом, особли- во в частині механізмів реалізації інноваційної політики, але цілі та зміст власної моделі розви- тку визначати самостійно з урахуванням націо- нальних соціокультурних та інституційних осо- Рис. 2. Організаційне забезпечення євроінтеграційного поступу України (складено автором) 80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) МОЛОДІ ВЧЕНІ бливостей. Міжвідомча Стратегія має об’єднати всі стратегічні та концептуальні документи, які є близькими за функціональним призначенням, що сприятиме розв’язанню проблеми браку ко- ординації у стратегічному плануванні. Очолити роботу з розроблення та реалізації цієї Стратегії має новостворене Державне агентство з питань розвитку науки, технологій та інновацій. Воно має бути наділене високим статусом (очолю- ватися прем’єр-міністром), широкими повно- важеннями з планування та впровадження еко- номічних, фінансових та інституційних заходів, спрямованих на розвиток інновацій, фінансува- тися окремим рядком у державному бюджеті. Викладені рекомендації узгоджуються з пропозиціями європейських експертів, відпо- відають рамковій концепції ЄС щодо форму- вання та реалізації «інтегрованої» державної інноваційної політики, задовольняють стра- тегічні національні інтереси, оскільки спря- мовані на продукування інновацій на основі власної науки і технологій, інтегрованих у ви- робництво. Пропозиції щодо підвищення рівня залуче- ності українських організацій та підприємств до ЄДП. Для вирішення наявних проблем і отримання українськими організаціями та під- приємствами ширшого доступу до знань, інф- раструктури та фінансування ЄС пропонують- ся такі заходи: 1) розширювати практику інформування науковців, освітян та підприємців про відкриті та очікувані конкурси європейських програм, консультування щодо умов участі в них, про- ведення попередньої експертизи проєктних запитів. Для цього насамперед потрібно підви- щувати ефективність діяльності вже наявних національних контактних пунктів Рамкової програми та створювати такі пункти для інших європейських програм; 2) ініціювати створення асоційованими кра- їнами самостійно та із залученням країн-доно- рів міжнародних фондів на кшталт Міжнарод- ного Вишеградського фонду (Visegrad Fund) для сприяння регіональному співробітництву, активізації проведення спільних досліджень і розробок та розвитку інновацій. Такі між- народні фонди можуть бути створені, напри- клад, країнами «Асоційованого тріо» (Грузія, Молдова, Україна), Люблінського трикутника (Литва, Польща, Україна), Україною та країна- ми Балтії; 3) поширювати практику використання ін- струменту інноваційного ваучера для пошуку українськими організаціями та підприємства- ми зарубіжних партнерів, оплати ними послуг та продукції наукових установ і університетів, представлення вітчизняних розробок на між- народних виставках та експозиціях. Це важли- во з огляду на те, що за багатьма конкурсами європейських програм фінансування надаєть- ся колективам виконавців, які працюють у різ- них секторах і сферах економіки; 4) започаткувати гранти Міністерства осві- ти і науки України, Національного фонду до- сліджень України на здобуття співробітниками наукових установ і університетів компетенцій у сфері проєктного менеджменту, розширен- ня їхніх знань щодо підготовки та управлін- ня проєктами, які фінансуються коштом ЄС. Навчання може здійснюватися на базі укра- їнських інституцій із залученням зарубіжних експертів, які мають досвід виконання та оцін- ки європейських проєктів; 5) створювати спільно з країнами — члена- ми ЄС українсько-європейські магістратури й докторантури, впроваджувати спільні програ- ми післядипломного навчання, що розширить можливості української молоді в отриманні європейської освіти, а досвідченим фахівцям дасть змогу підвищувати кваліфікацію або пе- репрофілюватися відповідно до потреб ринку й нових технологічних трендів; 6) включити до завдань з виконання Дер- жавної цільової програми розвитку дослід- ницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року заходи щодо інтеграції українських дослідницьких інфраструктур до наявних консорціумів ERIC (European Research Infra- structure Consortium). Це потребує визначен- ня потенційно спроможних для цього дослід- ницьких інфраструктур українських наукових установ і закладів вищої освіти та обрання серед них пріоритетних. Обираючи такі до- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 81 МОЛОДІ ВЧЕНІ слідницькі інфраструктури, необхідно мати на увазі, що, по-перше, вони мають задовольняти критерії унікальності, відкритості і мати клю- чове значення для досягнення стратегічних цілей та пріоритетів ЄДП, а також відповідати принципам FAIR, які застосовуються до даних5; а по-друге, українська держава повинна взяти на себе фінансові зобов’язання підтримува- ти функціонування та розвиток пріоритетних українських дослідницьких інфраструктур — це є обов’язковою умовою з боку ЄС для всіх країн-членів та асоційованих країн, які пре- тендують на науково-технічну співпрацю з використанням європейських дослідницьких інфраструктур. Підсумком такої роботи має стати розроблена і затверджена урядом На ціо- нальна дорожня карта розвитку дослідниць- ких інфраструктур. У ЄС такі дорожні карти розроблено більшістю країн-членів з метою пріоритетного фінансування дослідницьких інфраструктур та визначення напрямів їх по- дальшого розвитку; 7) наділити наукові установи НАН України та національних галузевих академій наук, за- клади вищої освіти України правом створюва- ти філії та представництва при дослідницьких організаціях та університетах країн — членів ЄС, що сприятиме розбудові стійких профе- сійних зв’язків між Україною та ЄС, швид- шому опануванню українськими фахівцями сучасних технологічних досягнень, пришвид- шенню інтеграції України до ЄДП. Результати проведеного експертного опитування науко- во-педагогічних працівників закладів вищої освіти України та науковців академічних уста- нов показали їхню зацікавленість у створен- ні таких структур [12]. З урахуванням цього було розроблено відповідні пропозиції щодо доопрацювання Угоди про асоціацію з ЄС, за- конів України «Про наукову та науково-тех- нічну діяльність», «Про вищу освіту», проєкту Закону України «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності» і направлено їх до 5 Принципи FAIR для даних: Findable — видимість, легкий пошук, Accessible — доступність, Interopera- ble — інтероперабельність, здатність до взаємодії, Re- usable — можливість багаторазового використання. профільних комітетів Верховної Ради Украї- ни, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України. Стратегічні пріоритетні напрями інтеграції України до ЄС у частині науково-технологіч- ного та інноваційного векторів співробітни- цтва. З урахуванням національних і глобаль- них викликів, здобутків і потенціалу вітчизня- ної науки, а також стратегічних цілей ЄС щодо розбудови кліматично нейтральної, більш зе- леної, цифрової, справедливої та демократич- ної Європи визначено стратегічні пріоритетні напрями науково-технологічного та інновацій- ного співробітництва між Сторонами, а саме: • розвиток партнерства у сфері безпеки, оборонно-технічного та оборонно-промисло- вого співробітництва; • поглиблення співпраці у сферах охорони здоров’я та фармакології, підвищення інтен- сивності дослідницьких контактів у галузях біотехнологій та геноміки; • активізація дослідницьких та інновацій- них зв’язків у галузях сільського господарства та харчової промисловості, насамперед орга- нічного фермерства, точного рільництва для забезпечення здорових ґрунту, їжі та безпеки харчових продуктів; • проведення спільних досліджень і розро- бок у сфері навколишнього середовища та клі- мату, ефективного використання природних ресурсів; • зміцнення цифрового співробітництва, розвиток цифрових технологій — штучного інтелекту і машинного навчання, Інтернету речей, хмарних обчислень, віртуальної та до- повненої реальності, блокчейн, адитивних тех- нологій; розвиток інформаційної інфраструк- тури на основі систем оптоволоконного та су- путникового зв’язку; • посилення співпраці у сфері матеріало- знавства, нових речовин і матеріалів, зокрема нанотехнологій, нанобіотехнологій та нанома- теріалів; • активізація співпраці в енергетичній сфері у частині розвитку атомної енергетики, соняч- ної, вітрової, водневої енергетики та інших від- новлюваних джерел енергії; 82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) МОЛОДІ ВЧЕНІ • розвиток досліджень в інтересах двигу- нобудування, авіаційної та ракетно-космічної галузі; • розвиток сучасних транспортних техноло- гій і систем; • розвиток креативних індустрій для під- тримки європейського культурного, аудіовізу- ального і творчого сектору; • проведення спільних досліджень у галузі гуманітарних і соціальних наук. У всіх цих сферах Україна має чимало науко- вих розробок — від початкових до вищих рів- нів готовності технологій (Levels of Technology Readiness) (TRL1—TRL9) і розробок (Levels of Readiness for Development) (IRL1—IRL9) [13]. Наприклад, у сфері безпеки і оборони на- уковцями НАН України створено перші укра- їнські зразки прозорої броні, що відповідають стандартам НАТО, радіолокаційну станцію Х-діапазону, систему виявлення безпілотних літальних апаратів; одержано нові види мате- ріалів і покриттів із заданими медико-біологіч- ними та фізико-хімічними властивостями, зо- крема біоматеріали для відновлення кісткової тканини, спеціальні пов’язки для лікування ран і опіків; створено відповідні інформаційні та програмні системи. У сферах охорони здоров’я та фармакології розробки науковців НАН України призначе- ні для діагностування небезпечних вірусних інфекцій, зокрема коронавірусу SARS-CoV-2, пухлинних захворювань на доклінічній стадії; застосування високочастотного зварювання живих тканин у хірургії; лікування та профі- лактики понад 100 нозологічних груп захво- рювань; підвищення життєстійкості організму (профілактики токсичних уражень печінки, лікування діабету, хронічної наркотичної за- лежності, імунодефіцитів різного походження тощо); відновлення рухів після тяжких захво- рювань центральної нервової системи, травм, переломів; оперативного оцінювання та конт- ролю за станом серцево-судинної системи. У сфері геноміки досліджено людський, саме український, геном за участю та під керівни- цтвом українських генетиків з Ужгородського національного університету, Львівського на- ціонального медичного університету та інших медичних закладів у співпраці з американ- ськими та китайськими вченими. У сферах сільського господарства та хар- чової промисловості наукові розробки вчених НАН України стосуються поліпшення якості сільськогосподарських культур і рослин, підви- щення їх стресостійкості, врожайності та реге- нераційного потенціалу; серед них — розробки в галузі біотехнологій, «розумного» сільського господарства та органічного землеробства. Ці та інші розробки можуть стати підґрун- тям для розширення науково-технологічного та інноваційного співробітництва з ЄС у таких напрямах, як: • посилення оборонних і безпекових спро- можностей країн, створення ними спільного безпекового простору; • налагодження на базі медичних розробок українських вчених повномасштабних ви- робництв в Україні, формування на їх основі високо конкурентних сегментів національної фармацевтичної індустрії для збільшення її частки у ВВП країни та надання можливос- ті населенню користуватися вітчизняними медичними засобами і препаратами за ціною, нижчою, ніж в імпортних аналогів; • формування регіональних екокласте- рів — групи взаємопов’язаних сільськогоспо- дарських підприємств і організацій (великих аграрних компаній, малих і середніх фермерів, дослідницьких інститутів, університетів, біз- нес-інкубаторів та ін.), які взаємодіють між собою та з іншими економічними гравцями сектору, що працюють у регіоні, розвивають дослідження, розробки та інновації, займають- ся виробництвом, переробкою та реалізацією екологічно чистої (органічної) продукції з ме- тою забезпечення/підвищення її конкуренто- спроможності, насичення нею внутрішнього ринку, налагодження її експорту та сприяння економічному розвитку регіону. Втілення цієї пропозиції відкриває можливості для форму- вання міжнародних екокластерів як засобу по- глиблення виробничої, наукової, інноваційної та культурної колаборації між екокластерами України та країн — членів ЄС з метою поси- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 83 МОЛОДІ ВЧЕНІ лення конкурентоспроможності кластерів, їх учасників і територій їхньої дислокації. Отже, першорядними завданнями для Укра- їни на 2022 р. і подальший період є виконання цілей, прописаних у Дорожній карті ERA-UA, адаптування нового порядку денного ЄДП до національних умов з урахуванням інтересів України, узгодження національних страте- гічних цілей, політичних дій та рішень щодо науково-технологічного та інноваційного роз- витку країни із загальноєвропейськими, забез- печення їх сумісності для отримання синерге- тичного ефекту від спільних зусиль з європей- ськими партнерами та одержання українськи- ми організаціями ширшого доступу до знань, інфраструктури та фінансування ЄС. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. A new ERA for Research and Innovation — a spotlight on the relevance for European Partnerships. ERA LEARN, 2021. https://www.era-learn.eu/news-events/news/a-new-era-for-research-and-innovation-2013-a-spotlight-on- the-relevance-for-european-partnerships 2. European Research Area. European Commission. 2021. https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/strat- egy/strategy-2020-2024/our-digital-future/era_en 3. European Innovation Scoreboard. European Commission. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2021. 4. Scientific and innovative activity in Ukraine 2020: stat. yearbook. State Statistic Service of Ukraine. Kyiv, 2021. (in Ukrainian). [Наукова та інноваційна діяльність України 2020: стат. збірник. Державна служба статистики України. Київ, 2021.] 5. Research and development expenditure (% of GDP) — Israel, Korea, Rep., Japan, United States, China, Finland, Norway. The World Bank. 2021. https://data.worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS?locations=IL-KR- JP-US-CN-FI-NO&view=chart 6. Number of employees involved in research and development, by the category of staff for 2010—2020. State Statistic Service of Ukraine. Kyiv, 2021. (in Ukrainian). http://www.ukrstat.gov.ua/ [Кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, за категоріями персоналу за 2010—2020 роки. Державна служба статистики України. Київ, 2021.] 7. World Development Indicators: Science and Technology. The World Bank. 2021. http://wdi.worldbank.org/ta- ble/5.13 8. The Global Innovation Index 2021. Tracking Innovation through the COVID-19 Crisis. WIPO, Geneva. Switzer- land, 2021. https://www.wipo.int/global_innovation_index/en/ 9. Pidorycheva I.Yu. Development of Innovation Ecosystems in Ukraine in the Conditions of Glocalization and European Integration. Dsc (Economics) thesis. Kyiv, 2021. (in Ukrainian). [Підоричева І.Ю. Розвиток інноваційних екосистем України в умовах глокалізації та європейської інтеграції. Автореф. … дис. д-ра екон. наук. Київ, 2021.] 10. World Development Indicators. Manufacturing, value added (% of GDP). The World Bank, 2021. https://data. worldbank.org/indicator/NV.IND.MANF.ZS?locations=UA 11. Horizon Dashboard. H2020 Country Profile. Key Figures. https://webgate.ec.europa.eu/dashboard/sense/app/ a976d168-2023-41d8-acec-e77640154726/sheet/0c8af38b-b73c-4da2-ba41-73ea34ab7ac4/state/analysis 12. Pidorycheva I., Trushkina N. Development of Academic and Scientific-Technical Cooperation between the Euro- pean Union and Ukraine: Results of the Expert Survey. Economics & Education. 2021. 6(3): 6—17. DOI: https://doi. org/10.30525/2500-946X/2021-3-1 13. Advanced R&D and Technologies of the NAS of Ukraine (2017). https://www.nas.gov.ua/RDOutput/EN/ book2017/Pages/default.aspx [Наукові та науково-прикладні розробки НАН України. https://www.nas.gov.ua/RDOutput/UA/book2017/ Pages/default.aspx ] 84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2) МОЛОДІ ВЧЕНІ Iryna Yu. Pidorycheva Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4622-8997 PROBLEMS AND STRATEGIC DIRECTIONS OF UKRAINE’S INTEGRATION INTO THE EUROPEAN RESEARCH AREA According to the report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, December 22, 2021 This article is devoted to the problems and prospects of Ukraine’s integration into the European Research Area (ERA). The impact of European integration processes on the state of the economy and innovation ecosystem of Ukraine is stud- ied. Positive results are summarized, and the main systemic problems that hinder Ukraine’s integration into the ERA are identified. A set of organizational and institutional measures for gaining wider access to knowledge, infrastructure, and funding of the European Union and accelerating the pace of integration into the ERA are proposed. Recommendations for the formation of an integrated system of state strategic planning for the development of scientific, technological, and innovative spheres of Ukraine are developed. Strategic priority areas of cooperation between Ukraine and the EU in the field of science, technology, and innovation have been identified, taking into account national and global challenges, achievements and potential of Ukrainian science, and the new strategic agenda of the EU. Keywords: European integration, European Research Area, pace of integration, strategic directions of integration, sci- ence, technology, innovation.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185018
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:54:45Z
publishDate	2022
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Підоричева, І.Ю. 2022-08-29T13:06:39Z 2022-08-29T13:06:39Z 2022 Проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського дослідницького простору (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 р.) / І.Ю. Підоричева // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 74-84. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.02.074 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185018 У статті узагальнено позитивні результати та напрацювання, висвітлено головні системні проблеми, що гальмують інтеграцію України до Європейського дослідницького простору. Запропоновано комплекс організаційних та інституційних заходів, спрямованих на отримання Україною ширшого доступу до знань, інфраструктури та фінансування Європейського Союзу й прискорення темпів інтеграції до Європейського дослідницького простору. Розроблено рекомендації щодо формування цілісної системи державного стратегічного планування розвитку науково-технологічної та інноваційної сфери України. Визначено стратегічні пріоритетні напрями співробітництва між Україною та ЄС у сфері науки, технологій та інновацій з урахуванням національних і глобальних викликів, здобутків і потенціалу вітчизняної науки, нового стратегічного порядку денного ЄС. This article is devoted to the problems and prospects of Ukraine’s integration into the European Research Area (ERA). The impact of European integration processes on the state of the economy and innovation ecosystem of Ukraine is studied. Positive results are summarized, and the main systemic problems that hinder Ukraine’s integration into the ERA are identified. A set of organizational and institutional measures for gaining wider access to knowledge, infrastructure, and funding of the European Union and accelerating the pace of integration into the ERA are proposed. Recommendations for the formation of an integrated system of state strategic planning for the development of scientific, technological, and innovative spheres of Ukraine are developed. Strategic priority areas of cooperation between Ukraine and the EU in the field of science, technology, and innovation have been identified, taking into account national and global challenges, achievements and potential of Ukrainian science, and the new strategic agenda of the EU. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Молоді вчені Проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського дослідницького простору (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 р.) Problems and strategic directions of Ukraine’s integration into the European research area (According to the report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, December 22, 2021) Article published earlier
spellingShingle	Проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського дослідницького простору (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 р.) Підоричева, І.Ю. Молоді вчені
title	Проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського дослідницького простору (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 р.)
title_alt	Problems and strategic directions of Ukraine’s integration into the European research area (According to the report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, December 22, 2021)
title_full	Проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського дослідницького простору (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 р.)
title_fullStr	Проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського дослідницького простору (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 р.)
title_full_unstemmed	Проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського дослідницького простору (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 р.)
title_short	Проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського дослідницького простору (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 р.)
title_sort	проблеми та стратегічні напрями інтеграції україни до європейського дослідницького простору (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні президії нан україни 22 грудня 2021 р.)
topic	Молоді вчені
topic_facet	Молоді вчені
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185018
work_keys_str_mv	AT pídoričevaíû problemitastrategíčnínaprâmiíntegracííukraínidoêvropeisʹkogodoslídnicʹkogoprostoruzamateríalaminaukovogopovídomlennânazasídanníprezidíínanukraíni22grudnâ2021r AT pídoričevaíû problemsandstrategicdirectionsofukrainesintegrationintotheeuropeanresearchareaaccordingtothereportatthemeetingofthepresidiumofthenasofukrainedecember222021

Institution

Similar Items