Шлях, пройдений у науці (погляд збоку) (до 70-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова)
26 лютого 2022 р. виповнюється 70 років відомому у світі астрофізику, фахівцю в галузі досліджень фізичних та еволюційних властивостей карликових галактик та зореутворення, лауреату премії ім. Є.П. Федорова НАН
 України (2009), головному науковому співробітнику відділу астрофізики і
...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185020 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Шлях, пройдений у науці (погляд збоку) (до 70-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова) / Н.Г. Гусєва // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 104-110. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860133267881066496 |
|---|---|
| author | Гусєва, Н.Г. |
| author_facet | Гусєва, Н.Г. |
| citation_txt | Шлях, пройдений у науці (погляд збоку) (до 70-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова) / Н.Г. Гусєва // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 104-110. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | 26 лютого 2022 р. виповнюється 70 років відомому у світі астрофізику, фахівцю в галузі досліджень фізичних та еволюційних властивостей карликових галактик та зореутворення, лауреату премії ім. Є.П. Федорова НАН
України (2009), головному науковому співробітнику відділу астрофізики і
елементарних частинок Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, доктору фізико-математичних наук (1992), академіку
НАН України (2009) Юрію Івановичу Ізотову.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:46:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
104 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2)
ШЛЯХ, ПРОЙДЕНИЙ У НАУЦІ
(ПОГЛЯД ЗБОКУ)
До 70-річчя академіка НАН України
Ю.І. Ізотова
26 лютого 2022 р. виповнюється 70 років відомому у світі астрофізику, фа-
хівцю в галузі досліджень фізичних та еволюційних властивостей карлико-
вих галактик та зореутворення, лауреату премії ім. Є.П. Федорова НАН
України (2009), головному науковому співробітнику відділу астрофізики і
елементарних частинок Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголю-
бова НАН України, доктору фізико-математичних наук (1992), академіку
НАН України (2009) Юрію Івановичу Ізотову.
Як сказав Гюї де Мопассан, кожен митець зображує нам свою
«ілюзію світу», тобто відображає світ у своєму живому дзер-
калі з чутливістю, властивою лише цьому дзеркалу, з тільки
йому належною концепцією світу. Тому мої враження, визна-
чення, епітети не є абсолютно тотожними реальній людині і не
претендують на повноту портрета. І все ж я ризикну накидати
ескіз досить унікальної і значущої в науці людини, добре мені
знайомої, з якою я працюю в одному напрямі ось уже майже 40
років. Це портрет, написаний мною, і нехай навіть комусь він
здасться неточним або не дуже правдоподібним.
Портрет. Якщо коротко схарактеризувати Юрія Івановича
Ізотова, то наполегливість, завзятість, чіпкість розуму, глибокі
базові знання, широта кругозору та загострене чуття в науці.
Він не дуже полюбляє «паблісіті», проте лише в тих речах, які
не стосуються його науки, бо тут — сильне прагнення бути пер-
шим, з дуже чітким вибором, у чому саме (в науці чи загалом)
і як (яким способом) досягається ця першість, оскільки бага-
то аспектів, які зазвичай хвилюють основну масу людей, як-от
влада, гроші, зовнішні атрибути, йому загалом мало цікаві, втім
як і загальні питання психології, соціуму, релігії та ін. І це при
нестримному бажанні знання, інформації, точного, до формаль-
них дрібниць, опису геть усього. Довгі і запеклі суперечки про
будь-які абстрактні та безплідні матерії, крім вибраних тем, його
зазвичай нудять. Натомість коли випадає нагода і з’являється
відчуття, що можна отримати унікальний результат, тоді кипуче
прагнення змітає всі перешкоди і стає байдуже, що навантажен-
ГУСЄВА
Наталія Григорівна —
доктор фізико-математичних
наук, головний науковий
співробітник відділу
астрофізики і елементарних
частинок Інституту теоретичної
фізики ім. М.М. Боголюбова
НАН України
Юрій Іванович Ізотов
ЛЮДИ ЛЮДИ
НАУКИНАУКИ
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 105
ЛЮДИ НАУКИ
ня фізично позамежні, що кілька діб без сну —
вночі спостереження, а вдень гарячкова оброб-
ка сирих даних, графіки, рисунки.
Так, в один з перших наших спостережних
заїздів на 6-метровий телескоп Спеціальної
астрофізичної обсерваторії (САО) в Нижньо-
му Архизі на Північному Кавказі Юрій Івано-
вич спустився з гори з уже готовою статтею і
того самого дня доповів на семінарі про від-
криття унікальної галактики, відкриття, яке
побило рекорд, що тримався понад два деся-
тиліття. Щоправда, цьому передувала велика
підготовча робота. Тоді на САО стався один
«веселий» епізод. Це було ще на горі під час
спостережень, коли на третю (а може й чет-
верту) добу практично без сну та відпочинку
Юрій Іванович вирішив таки зробити перерву
і піти до їдальні. Йти було недалеко, хвилин
десять приблизно, але до обіду ми його так і не
дочекалися. Звісно, почали турбуватися. А ви-
явилося, що на роздоріжжі він звернув замість
стежини до готелю на дорогу вниз до селища і
не відразу усвідомив, що пішов не туди.
За всіх часів та в усіх ситуаціях Юрій Івано-
вич прагнув по можливості не відволікатися ні
на що, крім астрономії, намагався ніде не бути
начальником. Свого часу він навіть з певним
небажанням погодився стати завідувачем від-
ділу фізики зірок і галактик у Головній астро-
номічній обсерваторії НАН України, в якій
пропрацював більшу частину свого життя. Тим
паче ніколи не прагнув бути директором, хоча
й добре розумів, звичайно, важливість цієї по-
сади. Натомість він завжди хотів зосередитися
лише на дослідницькій роботі, і дотепер будь-
які бюрократичні відволікання сприймає з пев-
ною часткою роздратування. Однак, попри це,
слід зазначити, що всі необхідні бюрократичні
процедури виконує вчасно і дуже ретельно, іно-
ді навіть бере на себе складання тих «паперів»,
якими по штату не йому належить займатися.
У ньому гармонійно співіснує висока вимо-
гливість до себе в будь-яких видах діяльності з
ліберальним ставленням до інших, зокрема до
співробітників свого відділу, яким він зазви-
чай надавав повну свободу як у науці, так і в
режимі роботи, ніколи нікого не примушуючи
займатися тим, що він особисто вважав за по-
трібне. Вихована в традиційно консервативній
науковій групі того часу я ніяк не могла усві-
домити, що можна працювати не лише з 8.30
до 17.15 і потім бути вільним, витрачаючи час
на відпочинок і розваги, а просто займатися
наукою все належне тобі життя, як це завжди
робив Юрій Іванович.
Однак за цією загальною ліберальністю кри-
ється вміння «тримати ноту», тобто не просто
мати свою думку, а й відстоювати її. Щоправда,
це стосується лише науки, а все інше є фоном,
оскільки заважає стрімко рухатися вперед і
утримуватися на передньому краї науки, який
постійно пульсує і часто видозмінюється. І при
цьому наполегливість до впертості, незлам-
ність у досягненні того, що є важливим у його
внутрішній системі цінностей, — чи то астро-
фізика, чи то життєві справи, чи навколонау-
кові питання.
А ще чіткість та своєчасність, пунктуаль-
ність, нелюбов до розхлябаності й неточності,
навіть у висловлюваннях. Насилу переносить,
коли хтось зволікає до останнього моменту з
виконанням роботи, нехай і рутинної — чи то
подання звіту за темою, чи заявки на спосте-
реження. Проте, якщо хтось із колег «застряг»
у пошуках рішення наукової проблеми, ніко-
ли не квапить, навіть не спитає, чому так дов-
го. У цьому плані дуже примітно, як терпляче
він ставився до колеги з Німеччини в нашій
команді, Поліса Пападероса, фахівця-фотоме-
триста, який за стилем роботи був повною про-
тилежністю Юрію Івановичу. Одного разу По-
ліс примудрився так затягти подання заявки,
аж до самого дедлайну, що пів заявки встигло
«проскочити», а пів — ні, що ставило під удар
виконання всього проєкту.
І що вражає, так це те, як Юрію Івановичу за-
вжди вдається вибирати правильну стратегію,
яка виправдовується з часом. Так, західні коле-
ги сильно наполягали на переході на модне тоді
дослідження галактик на дуже далеких відста-
нях — великих червоних зміщеннях, тобто до
об’єктів раннього Всесвіту. Однак у нас на ру-
ках був уже практично завершений унікальний
матеріал за Першим і Другим Бюраканськими
106 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2)
ЛЮДИ НАУКИ
оглядами (огляди неба, проведені відповідно у
1965—1980 рр. та у 1990-х роках на телескопах
Бюраканської обсерваторії у Вірменії, голо-
вним завданням яких був пошук сейфертів-
ських галактик, тобто галактик з чорними ді-
рами в їхніх центрах). Ми свого часу отримали
дозвіл працювати з by-product (побічним про-
дуктом) — спектральним матеріалом, неціка-
вим для пошуку сейфертівських галактик. Нам
надали весь первинний фонд спостережень —
величезну кількість скляних пластинок, отри-
маних з передоб’єктивною призмою, на кожній
з яких були сотні спектрів галактик та зірок, і
ми «вгризлися» в цю склотеку так, що вигнати
нас звідти було неможливо. Доходило до сміш-
ного: унікальні і водночас надзвичайно рідкісні
молоді галактики з потужним зореутворюваль-
ним процесом на таких пластинах мали ви-
глядати, як темна точка (яскрава Halpha) без
крил (емісійних ліній [N II]) і практично без
континууму. Я «знайшла» дві такі галактики і в
повному захваті показала їх колегам, але хтось
ненароком дунув на запорошену пластинку і
моїх відкриттів як не бувало. А ще згодом у нас
друковані літери почали роздвоюватися. Це
тому, що ми багато годин поспіль дивилися на
спектри в мікроскоп одним оком, не заплющу-
ючи при цьому друге.
З Бюраканських архівів і розрізнених даних,
зібраних колегами з САО, було складено пер-
шу, досить солідну на той час (кілька сотень га-
лактик) вибірку цікавих об’єктів, кожен з яких
потрібно було перевіряти спостереженнями.
Ми успішно зробили це на сканері, а потім на
ешельному спектрографі 6-метрового телеско-
па САО. Щоправда, з переходом на ешеле ста-
лася серйозна затримка. Первинні спостережні
дані ми переписали, щоб забрати до Києва, але
редукції спектрів, без яких цей матеріал був
нічого не вартий, ніяк не вдавалося зробити.
Річ у тім, що створене місцевими програміста-
ми програмне забезпечення СІПРАН для ро-
боти зі спектрами з незрозумілих причин нам
відмовилися надати (або то був наказ «зго-
ри», або звичайна людська заздрість — «пона-
їхали тут»). І вже спустившись з гори (з теле-
скопа), просиджуючи безперервно ночами в
комп’ютерному залі, ми намагалися навмання
«зламати» коди СІПРАНу, аж поки Лев Пус-
тильник однієї глухої ночі не зглянувся на нас
і не показав нам пару основних команд.
Початок. Творче наукове життя Юрія Іва-
новича Ізотова розпочалося в Головній астро-
номічній обсерваторії під керівництвом Ігоря
Григоровича Колесника, який у рамках відділу
фізики зірок і галактик зібрав групу таланови-
тих випускників. Їх так і називали — «хлопчи-
ки Колесника», і це була «біла кістка» — те-
оретики. Саме тому в науковій особистості
Юрія Івановича вдало поєднується астрофі-
зик-теоретик, що глибоко знається на фізич-
них процесах міжзоряного середовища, ство-
рює моделі масивних зірок і намагається розі-
братися з величезним впливом цих молодих,
швидко еволюціонуючих зірок на міжзоряне
середовище, з вдумливим спостерігачем (ще зі
студентських років він з великим ентузіазмом
займався спостережною роботою).
Захист кандидатської дисертації Юрія Іва-
новича збігся в часі з розквітом спостережних
робіт на найбільшому тоді у світі 6-метровому
телескопі САО. Там визначилися найсильніші
спостерігачі, до яких ми зрештою і приєдна-
лися. І саме тоді на союзних та міжнародних
нарадах, за якими уважно стежив І.Г. Колес-
ник, все більше стали говорити про блакитні
карликові галактики як цікаві й перспективні
об’єкти. І ось Ігор Григорович, взявши з собою
досвідченого спостерігача Валентина Кругова
і теоретика Юрія Ізотова, поїхав у відряджен-
ня до САО, щоб «пробити» власну програму
спостережень. Тодішній директор САО Віктор
Леонідович Афанасьєв, сам чудовий спосте-
рігач, конструктор унікальних астрофізичних
спектрографів, вислухав проникливу оповідь
Колесника про блакитні карликові галакти-
ки і запитав: «А хто з вас спостерігатиме?».
Відгукнувся Ізотов, і тоді Афанасьєв сказав
сакраментальну фразу: «Усі вільні, а Вас, Ізо-
тов, прошу залишитися». Так почалася довга
епопея складних, часом виснажливих спосте-
режень, у яких і я брала участь і які зрештою
привели до відкриття унікальної галактики,
що дало потужний поштовх подальшим до-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 107
ЛЮДИ НАУКИ
слідженням і послужило наріжним каменем у
розумінні багатьох питань астрофізики.
Ось як це було. Одного разу ніч видалася
не найкращою для спостережень, небо було
суцільно затягнуте хмарами і лише на само-
му горизонті залишалася невеличка щілина.
Всі пішли в хол дивитися культову наприкінці
80-х передачу «Взгляд» (тоді ця програма була
ніби ковток свіжого повітря і збирала біля те-
леекранів майже все населення країни), а нам з
Юрієм Івановичем вдалося вмовити оператора
досить небезпечно «покласти» телескоп, щоб
навести його на нашу галактику, видиму якраз
над самим горизонтом. Ми намагалися зрозу-
міти, які спектральні лінії «б’ють» в емісії на
моніторі. Раптом у кімнату влітає співробітник
САО Валентин Олександрович Липовецький і
з криком кидається до нас: «Що ви спостері-
гаєте?! Ви хоч розумієте, що ви спостерігає-
те?!». У першу мить, як і належало радянським
людям, промайнула думка: «Ну ось і все, щось
трапилося і нас посадять», але виявилося, що
Липовецький, маючи великий досвід спостере-
жень, одразу зрозумів, що це супервідкриття.
Наскільки правильним виявився вибір ком-
пактних карликових галактик з активним зо-
реутворенням, як близьких до нас аналогів тих
далеких галактик, що знаходяться на великих
червоних зміщеннях і відповідають ранньому
Всесвіту, свідчить той факт, що зараз за допомо-
гою гравітаційного лінзування та спостереження
на космічному телескопі «Габбл» на величезних
червоних зміщеннях уже знайдено багато ком-
пактних галактик дуже малого розміру з актив-
ним зореутворенням, тобто таких, на пошуки
яких у Локальному Всесвіті нами було витраче-
но багато зусиль і які, ймовірно, і відповідальні
за вторинну іонізацію Всесвіту. А тоді ми спосте-
рігали ці галактики на єдиному доступному для
цього інструменті в досить складних побутових
умовах, на холоді і, можна сказати, в голоді, бо в
часи Перебудови з харчами, особливо у віддале-
них районах, було зовсім погано.
Вежа 6-метрового телескопа не опалюва-
лася, щоб не було конвекції повітря, що спо-
творює зображення зірок та галактик, а тому
«сидіння» в негоду в приміщеннях телескопа,
коли спостережень немає, але потрібно чатува-
ти погоду, і нікуди сховатися від вітру і холоду,
особливо важке. Смішно, але тоді найдорож-
чим ставав величезний теплий кіт.
Найнеправдоподібнішою була історія про
підйом на гору в період сильних снігопадів,
коли лавини сходили одна за одною і, звичай-
но, ніякий транспорт не міг піднятися на гору
до телескопа. Зрозуміло також, що ми «били
копитом», і жартома чи всерйоз нам запропо-
нували піднятися на танку. Списаний старий
бойовий танк, уже без зброї, рве вгору на-
впрошки майже прямовисно без дороги через
величезні валуни. Люк задраїли, тримаємося
руками й ногами за будь-які виступи заліза.
Мотає, кидає, брязкіт і гуркіт, здається, настав
кінець світу. Але ми відчували себе перемож-
цями — спостереження відбулися.
Після розпаду Радянського Союзу Юрій
Іванович, як і багато інших учених, кинувся
на Захід, на доступні відтепер інструменти,
насамперед на американські телескопи (тим
більше, що отримати час для спостережень
на європейських та американських телеско-
пах стало простіше, ніж на САО). Ситуація на
них докорінно інша — і в плані суто побутових
зручностей, і в сенсі того, що романтика майже
зникла. Нічого яскравого та особливо барвис-
того. Все буденно, зручно, комфортно, прак-
тично і результативно.
Основні віхи наукових досліджень. Юрій
Іванович завжди сміливо брався за вирішення
нових складних завдань. Крім близької йому
оптичної області, проводив спостереження і в
далекому ультрафіолеті, в близькому і далеко-
му інфрачервоному діапазоні, опановував нові
телескопи і спектрографи. Це і наземні: теле-
скоп Keck (210 м, оптичний діапазон), MMT
(Multiple Mirror Telescope, 6,5 м, оптичний),
LBT (Large Binocular Telescope, 28,4 м, оптич-
ний, ІЧ), VLT (Very Large Telescope, 48 м, ви-
димий та близький ІЧ), A. Observatory (3,5 м,
оптичний та ІЧ), VLA (Very Large Array, раді-
одіапазон), GBT (Green Bank Telescope, 100 м,
радіодіапазон); і космічні: телескоп «Габбл»
(Hubble Space Telescope, від УФ до близького
ІЧ), Chandra (рентгенівське випромінювання),
108 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2)
ЛЮДИ НАУКИ
FUSE (Far Ultraviolet Spectroscopic Explorer,
УФ), Spitzer (середній та далекий ІЧ). На всіх
цих телескопах проводилися спостереження за
заявками Юрія Івановича Ізотова з особистими
оригінальними ідеями, які потребують підтвер-
дження. Наприкінці грудня 2021 р. відбувся за-
пуск найпотужнішого на сьогодні космічного
телескопа імені Джеймса Вебба (JWST — James
Webb Space Telescope), і вже прийнято до вико-
нання дві заявки з нашою участю.
Результати досліджень карликових галактик
з активним зореутворенням, які згодом виділи-
лися як підклас блакитних карликових галактик,
отримали широке застосування для вирішення
багатьох проблем астрофізики та космології.
1. Первинний гелій у Всесвіті. У проблемі ви-
значення вмісту гелію, що синтезувався в епоху
первинного нуклеосинтезу, Юрію Івановичу та-
кож вдалося сказати своє вагоме слово. Згідно з
моделлю гарячого Всесвіту, що розширюється,
майже весь гелій утворився протягом перших
кількох хвилин існування Всесвіту. І лише не-
значна кількість гелію і всі важчі елементи
утворилися набагато пізніше, у процесі ево-
люції зірок. Вміст первинного гелію в рамках
однорідної та ізотропної моделі Всесвіту за-
лежить від двох параметрів: густини баріонної
матерії та темпу розширення Всесвіту, який, у
свою чергу, залежить від кількості типів реляти-
вістських частинок (нейтрино) в епоху первин-
ного нуклеосинтезу. Все це можна визначити
лише виходячи зі значення вмісту первинного
гелію, отриманого з дуже великою точністю.
Найкращими об’єктами для визначення вмісту
первинного гелію є саме карликові галактики з
потужним зореутворенням та низьким вмістом
важких елементів, якими ось уже понад 30 ро-
ків займається Юрій Іванович. У результаті до-
сліджень з використанням високоякісних спек-
трів для великої кількості галактик, отриманих
на найпотужніших телескопах світу у видимо-
му та інфрачервоному діапазонах, було визна-
чено вміст первинного гелію, однак це значення
виявилося значно вищим за канонічне. Така не-
відповідність спричинила хвилю скептицизму з
боку колег, особливо американських. Пам’ятаю
серйозну стурбованість американців його спро-
бою «оприлюднити» значення, що дуже не збі-
гається із загальноприйнятим. Але ці результа-
ти, втім як і всі інші, були отримані з великою
ретельністю, скрупульозністю та прискіпливіс-
тю, з урахуванням усіх можливих статистичних
та систематичних похибок. Результатом цієї
серії робіт Юрія Івановича були нові достовірні
оцінки щільності баріонної матерії у Всесвіті та
обмеження на кількість типів релятивістських
частинок (нейтрино). Одержані дані також не
суперечать можливості існування таких части-
нок, як стерильне нейтрино, на додаток до трьох
відомих типів активних нейтрино.
2. Лінії високого збудження. Є давня пробле-
ма нестачі спостережуваного ультрафіолетово-
го іонізуючого випромінювання для пояснен-
ня великої інтенсивності лінії двічі іонізовано-
го гелію, що спостерігається в блакитних кар-
ликових галактиках. Юрій Іванович поставив
за мету знайти інші, крім гелію, лінії високого
збудження в таких галактиках. Спочатку в
кількох галактиках зі спалахами зореутворен-
ня було спостережено заборонені емісійні лінії
[Ne V] з потенціалом іонізації вдвічі більшим,
ніж у He II, потім — [Fe V] і [Fe VII]. І досі цю
проблему остаточно не вирішено, оскільки в
рамках жодної з теорій не вдається побудува-
ти самоузгоджену модель, яка одночасно опи-
сувала б усі параметри отриманих емісійних
ліній високого збудження. Слід зазначити, що
всі відомі нині лінії високого збудження в кар-
ликових галактиках з активним зореутворен-
ням виявив саме Юрій Іванович Ізотов.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 2 109
ЛЮДИ НАУКИ
3. Галактики Вольфа—Рає. Це ще один ціка-
вий напрям, у якому результативно працював
Юрій Іванович. Галактики Вольфа—Рає (WR-
галактики) — це галактики, в інтегральних
спектрах яких спостерігаються лінії зір Воль-
фа—Рає — молодих масивних зір із сильним
зоряним вітром, що перебувають на останніх
стадіях своєї еволюції. Свого часу наші заяв-
ки на спостереження особливостей WR-зір в
інтегральних спектрах галактики I Zw 18, яка
кілька десятиліть була рекордсменом з низько-
го вмісту важких елементів (до того ж єдиною
в цьому роді), науковий комітет з розгляду за-
явок на телескопах ESO (Європейської півден-
ної обсерваторії) відхилив, мотивуючи тим, що
теорія передбачає близьку до нуля кількість
WR-зір у галактиках з такою низькою металіч-
ністю, а тому немає сенсу їх там шукати. А коли
було отримано підтвердження, що в подібних
галактиках усе ж спостерігаються WR-зорі, нам
знову відмовили, мотивуючи вже тим, що це і
так відомо. І все ж, оскільки теорія все одно не
описувала спостережні дані у статистично зна-
чущих масштабах, нам зрештою вдалося дослі-
дити область у галактиці I Zw 18 на космічному
телескопі «Габбл». У цих роботах, ініційованих
Юрієм Івановичем, на великому статистично
значущому матеріалі було показано, що є сер-
йозні розбіжності теорії зі спостереженнями.
Це зумовило необхідність перегляду теорії і
введення припущення, що наймасивніші зорі
також можуть швидко обертатися.
4. Властивості перших галактик у Всесвіті.
Одним з актуальних напрямів сучасної астрофі-
зики та космології є дослідження властивостей
перших галактик у Всесвіті. За сучасними теоре-
тичними передбаченнями, такі галактики мають
бути малими зоряними системами з невеликою
масою, дуже низьким вмістом елементів, важчих
за гелій, активним зореутворенням, а також у
них мають бути відсутні старі зорі. Однак спо-
стерігати ці галактики поки що неможливо через
велику відстань до них і малу їх світність. Аль-
тернативою можуть бути подібні галактики на
невеликих відстанях, тобто у Локальному Всес-
віті. Таких галактик дотепер залишилася крихіт-
на кількість. Так, вони дуже рідко трапляються,
як квіти на луках пізньої осені, але вони є, і голо-
вне, що знаходяться близько від нас.
Далі було зроблено важливий крок — пере-
хід від вивчення окремих унікальних галактик
до опрацювання величезного масиву статис-
тичних даних (до кількох мільйонів галактик)
з амбітного Слоанівського проєкту цифрового
огляду неба (Sloan Digital Sky Survey — SDSS).
У результаті було відібрано понад 25 тис. кар-
ликових галактик з ознаками процесів спалахо-
вого зореутворення. На вимірювання, вивчення
та отримання великої кількості інтегральних
параметрів знадобилися роки наполегливої
праці. В результаті знайдено було кілька десят-
ків екзотичних галактик з вмістом важких еле-
ментів у 50 разів меншим за вміст цих елементів
у нашій Галактиці. Це становить понад полови-
ну всіх відомих до цього часу екзотичних галак-
тик. І знову Юрію Івановичу вдалося побити
рекорд — він знайшов і спостерігав галактику
з найменшим серед відомих сьогодні вмістом
важких елементів. Всебічні дослідження таких
галактик свідчать про відсутність у них старих
зір, принаймні в деяких з них, а тому вони є мо-
лодими галактиками, подібними до перших га-
лактик, що утворилися у Всесвіті.
На основі цього величезного унікального
матеріалу вдалося показати універсальність
фундаментальних інтегральних залежностей,
які виконуються як для далеких галактик на
великих червоних зміщеннях, так і для особли-
вих рідкісних компактних низькометалічних
галактик Локального Всесвіту з потужними
спалахами зореутворення.
5. Вторинна іонізація Всесвіту. Останньою
за часом була ідея Юрія Івановича спостері-
гати особливі за властивостями галактики зі
створеної нами вибірки компактних галактик
на телескопі «Габбл» у зв’язку з проблемою
вторинної іонізації Всесвіту. Результати цих
спостережень стали справжнім проривом піс-
ля більш як десятирічних марних спроб астро-
фізиків з усього світу знайти джерела, здатні
іонізувати нейтральне міжгалактичне середо-
вище. Річ у тім, що в епоху рекомбінації, коли
вік Всесвіту становив близько 300 тис. років,
баріонна матерія молодого Всесвіту перейшла
110 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (2)
ЛЮДИ НАУКИ
з іонізованого стану до нейтрального. З іншого
боку, більшість баріонної матерії Всесвіту за-
раз знову перебуває в іонізованому стані. До-
слідження температурних флуктуацій релікто-
вого випромінювання свідчать, що реіонізація
збігається з початком формування перших зір
і галактик, які, ймовірно, і є відповідальними
за це. Проте навіть у цьому разі залишається
питання, чи достатньо іонізуючого випромі-
нювання виробляється в галактиках, у галак-
тиках якого типу і скільки такого випроміню-
вання може вийти за межі галактик? У циклі
робіт Ю.І. Ізотова зі співавторами, виконаних
за власними спостереженнями на космічному
телескопі «Габбл», уперше було знайдено такі
галактики і дано переконливу відповідь, що
іонізуючого випромінювання компактних кар-
ликових галактик з активним зореутворенням
має бути достатньо для повної іонізації міжга-
лактичного середовища у Всесвіті.
У своїх дослідженнях Юрій Іванович час-
то виявляв небажання «вливатися» зі своїми
напрацюваннями у великі програми, в яких
«збиваються» в загальний потік незліченна
кількість учасників. Сьогодні одному науков-
цю практично неможливо отримати право на
спостереження на найкращих, зокрема косміч-
них, телескопах, а умови подання заявок часто
містять вимоги обов’язкової участі вчених —
громадян тієї країни, якій належить телескоп.
Проте, коли нам запропонували взяти участь у
великому проєкті з проблеми реіонізації Всесві-
ту, Юрій Іванович відмовився. Точніше, саме в
цей час ми подали окрему заявку на основі сво-
їх вибірок галактик та власних ідей і отримали
(і поки що продовжуємо отримувати) час для
спостережень на космічному телескопі «Габбл».
На завершення. Хочеться ще раз наголоси-
ти на характерній рисі Юрія Івановича Ізотова,
яка мені особисто дуже імпонує, — це його не-
залежна наукова позиція. Як ілюстрацію до цих
слів наведу історію, пов’язану з його участю у
Міжнародній комісії з розподілу спостережного
часу на великих телескопах Європи. Діяльність
цієї комісії зводиться до того, що запрошують
експертів, кожен з яких має розглянути подані
заявки і обрати серед них задану кількість най-
кращих на його погляд (ця кількість зумовлена
періодом спостережень на певному телескопі).
Потім результати усереднюють, і ті заявники,
хто набрав найбільшу кількість балів, отриму-
ють право задовольнити свою цікавість за раху-
нок держав, які побудували і обслуговують те-
лескоп. Це досить стандартна процедура, тому
не вдаватимемося в подробиці. Цікаве тут інше.
Після закінчення роботи зазвичай проводять
експертизу експертів, тобто дивляться, в кого
з експертів оцінки відрізняються від інших, на-
скільки і чому. Оцінки Юрія Івановича сильно
вибивалися із загалу. При детальних «розборах
польотів» виявилося, що для більшості екс-
пертів вирішальну роль відіграє ім’я керівника
проєкту, а для Юрія Івановича головним є ваго-
мість очікуваного результату.
Юрій Іванович і досі не гребує самостійно
видобувати спостережні дані, справедливо вва-
жаючи це одним з найважливіших завдань уче-
ного. Він — академік, але на лаврах не спочиває
і досі реально й напружено працює в астроно-
мії, сам спостерігає і перевіряє дані, сам обро-
бляє первинний матеріал, сам пише програми
та статті, заявки на спостереження і гранти.
Не знаю, наскільки цілісним вийшов пор-
трет цієї дійсно непересічної людини. Юрій
Іванович Ізотов — один з найпомітніших сьо-
годні астрономів у світі, його наукова діяль-
ність різнобічна та універсальна: він працює в
системі «замкнутого циклу», коли все, від ідеї
до остаточного оприлюднення результату, як з
теоретичної, так і зі спостережної точки зору
зроблено ним самим.
Мені хотілося, щоб мій ескіз був по можли-
вості живий і зачіпав різні прояви характеру
героя цієї оповіді. Принаймні сподіваюся, що
він досить достовірний, оскільки тут ішлося
лише про ті події і дослідження, в яких автор
цієї статті брала безпосередню участь. Хочеть-
ся думати, що все, про що мріяв Юрій Івано-
вич, що миготіло в тумані юнацьких сподівань,
справдилося. Ну, нехай майже все. Невизначе-
ність юності втілилася в цілком реальну ваго-
мість результатів і визнання заслуг.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185020 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:46:00Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гусєва, Н.Г. 2022-08-29T13:07:02Z 2022-08-29T13:07:02Z 2022 Шлях, пройдений у науці (погляд збоку) (до 70-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова) / Н.Г. Гусєва // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 2. — С. 104-110. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185020 26 лютого 2022 р. виповнюється 70 років відомому у світі астрофізику, фахівцю в галузі досліджень фізичних та еволюційних властивостей карликових галактик та зореутворення, лауреату премії ім. Є.П. Федорова НАН
 України (2009), головному науковому співробітнику відділу астрофізики і
 елементарних частинок Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, доктору фізико-математичних наук (1992), академіку
 НАН України (2009) Юрію Івановичу Ізотову. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Люди науки Шлях, пройдений у науці (погляд збоку) (до 70-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова) Article published earlier |
| spellingShingle | Шлях, пройдений у науці (погляд збоку) (до 70-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова) Гусєва, Н.Г. Люди науки |
| title | Шлях, пройдений у науці (погляд збоку) (до 70-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова) |
| title_full | Шлях, пройдений у науці (погляд збоку) (до 70-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова) |
| title_fullStr | Шлях, пройдений у науці (погляд збоку) (до 70-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова) |
| title_full_unstemmed | Шлях, пройдений у науці (погляд збоку) (до 70-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова) |
| title_short | Шлях, пройдений у науці (погляд збоку) (до 70-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова) |
| title_sort | шлях, пройдений у науці (погляд збоку) (до 70-річчя академіка нан україни ю.і. ізотова) |
| topic | Люди науки |
| topic_facet | Люди науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185020 |
| work_keys_str_mv | AT gusêvang šlâhproideniiunaucípoglâdzbokudo70ríččâakademíkananukraíniûíízotova |