Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку
У доповіді висвітлено розроблені фахівцями НАН України базові засади
 оновлення чинної Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050
 року з огляду на необхідність розширення її секторального охоплення та
 вдосконалення організаційно-правових механізмів її реалізації....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185027 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку / В.М. Геєць // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 3. — С. 8-17. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860057153251835904 |
|---|---|
| author | Геєць, В.М. |
| author_facet | Геєць, В.М. |
| citation_txt | Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку / В.М. Геєць // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 3. — С. 8-17. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | У доповіді висвітлено розроблені фахівцями НАН України базові засади
оновлення чинної Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050
року з огляду на необхідність розширення її секторального охоплення та
вдосконалення організаційно-правових механізмів її реалізації. Наведено сценарні модельні розрахунки з урахуванням середньострокових цілей щодо скорочення викидів парникових газів відповідно до оновленого національно визначеного внеску України, заявлених нашою країною довгострокових цілей з формування вуглецево нейтральної економіки, а також змін, які
очікуються у зовнішній торгівлі країн ЄС.
The report highlights the basic provisions developed by specialists of the National Academy of Sciences of Ukraine to
update the current Strategy of Low Carbon Development of Ukraine until 2050, given the need to expand its sectoral
coverage and improve organizational and legal mechanisms for its implementation. Scenario model calculations are given
taking into account medium-term goals for reducing greenhouse gas emissions in accordance with the updated nationally
determined contribution of Ukraine, long-term goals for carbon-neutral economy declared by our country, and
changes expected in EU foreign trade.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:01:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3)
ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ
В ІМПЕРАТИВАХ
НИЗЬКОВУГЛЕЦЕВОГО РОЗВИТКУ
Доповідь на науковій сесії Загальних зборів
НАН України 17 лютого 2022 року
У доповіді висвітлено розроблені фахівцями НАН України базові засади
оновлення чинної Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050
року з огляду на необхідність розширення її секторального охоплення та
вдосконалення організаційно-правових механізмів її реалізації. Наведе-
но сценарні модельні розрахунки з урахуванням середньострокових цілей
щодо скорочення викидів парникових газів відповідно до оновленого націо-
нально визначеного внеску України, заявлених нашою країною довгостроко-
вих цілей з формування вуглецево нейтральної економіки, а також змін, які
очікуються у зовнішній торгівлі країн ЄС.
Низьковуглецевий розвиток економіки та енергетики (ма-
крооцінка). З огляду на назву моєї доповіді слід одразу під-
креслити, що поняття «імператив» у цьому випадку потрібно
розглядати як припис щодо виконання вимог і правил, які відо-
бражують загальнозначущі зобов’язання, сформовані доціль-
ністю розвитку економіки на низьковуглецевій основі з метою
досягнення кліматичної нейтральності.
У результаті виробничої діяльності та життєдіяльності кож-
ного з нас в атмосферу потрапляє понад 50 млрд т надлишко-
вих газів, що веде до кліматичної катастрофи. Ще наприкінці
XX ст. на глобальному рівні було підписано міжнародну уго-
ду — Кіотський протокол про обмеження викидів в атмосферу
парникових газів. Наступним документом глобального харак-
теру, що формує імперативи вже не лише для промислової ді-
яльності, стали Цілі сталого розвитку ООН. Ці прямі імпера-
тиви у свою чергу формують похідні імперативи для господар-
ської діяльності та життєдіяльності населення, а також цільові
заходи щодо їх досягнення.
У рамках імперативу щодо забезпечення низьковуглецевого
розвитку у світі на Конференції ООН з питань клімату у Глазго
в листопаді 2021 р. запропоновано встановити ціни на вуглець;
ГЕЄЦЬ
Валерій Михайлович —
академік НАН України,
директор Державної установи
«Інститут економіки та
прогнозування НАН України»
doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.03.008
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 9
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
припинити субсидіювання та фінансування
викопного палива, будівництво нових вугіль-
них електростанцій; перенести податковий
тягар з платників податків на забруднювачів;
зобов’язати надавати інформацію про фінан-
сові ризики, пов’язані з кліматом; інтегрувати
цілі вуглецевої нормальності в усі економічні
та фіскальні рішення.
Що стосується пізніх термінів зменшення
викидів в Україні, то на сьогодні є лише одна
заява на найвищому політичному рівні про
можливе зниження викидів до нульового рів-
ня до 2060 р., як це, зокрема, проголошено у
Зеленому курсі ЄС. Період після 2030 р. для
України доволі складний, оскільки пов’язаний
з певними загрозами для сталості енергозабез-
печення національної економіки та її подаль-
шого розвитку, подолання яких потребує сер-
йозного наукового обґрунтування.
Низьковуглецевий розвиток має супрово-
джуватися як економічним зростанням, так і
переформатуванням енергетичної системи на
основі нових технологій, а також забезпечен-
ням соціальної справедливості та зниженням
капіталомісткості нових технологій. Однак на-
віть у разі зниження капіталомісткості нових
технологій витрати на енергію у світі в 2035—
2040 рр. зростуть з нинішніх 8 % до майже
30 %, що обмежуватиме можливості переходу
до низьковуглецевого розвитку з одночас-
ним зростанням економіки в цілому, оскільки
збільшення питомої ваги капіталомісткості
ВВП до такого рівня є доволі проблематич-
ним. На рис. 1 наведено два сценарії середньо-
річних капітальних інвестицій з оцінкою їх
питомої ваги у ВВП — базовий та національно
визначеного внеску (НВВ). Якщо за базовим
сценарієм середньорічні капітальні інвестиції
за 2021—2030 рр. становлять 18—20 % ВВП,
то з урахуванням цілі оновленого НВВ капі-
тальні інвестиції мають зрости до 23—25 %
ВВП. Зростання обсягів інвестицій пов’язане
з необхідністю оновлення основних виробни-
чих фондів, термомодернізацією будівель та
будівництвом нових енергетичних потужнос-
тей унаслідок поетапного виведення з експлу-
атації електростанцій, що відпрацювали свій
ресурс.
Як видно з наведених даних, лише витрати
на капітальні інвестиції в енергію та пов’язані
з нею види діяльності потребують збільшення
в Україні норми нагромадження за сценарієм
НВВ до 23 %, тобто на 6 відсоткових пунктів. А
з урахуванням витрат на економічне зростання
норма нагромадження має зрости принаймні
до 25—26 % ВВП. Такого рівня капіталоміст-
кості ВВП в Україні немає вже понад 10 років.
Отже, у період досягнення економічного зрос-
тання на низьковуглецевій основі Україна по-
требує зміни як економічної, так і енергетичної
політики.
Обґрунтовано оновлений НВВ для України
до 2030 р. та проведено розрахунки можливої
структури виробництва електроенергії у зі-
Рис. 1. Обсяги
капітальних ін-
вестицій для ре-
алізації базового
сценарію та сце-
нарію оновленого
національно ви-
значеного внеску
10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
ставленні із задекларованими в ЄС цілями Зе-
леного курсу на період до 2050 р. за базовим
сценарієм та сценарієм низьковуглецевого
розвитку (див. табл.). Ці результати та підсум-
ки виконання у 2019—2021 рр. проєкту НАН
України «Науково-технічні та економіко-еко-
логічні засади низьковуглецевого розвитку
України» доповідалися на конференції СОР26
в Глазго за темою «Дорожня карта оновлено-
го національно визначеного внеску України —
шлях декарбонізації економіки та підвищення
її кліматичної стійкості». Для розрахунків було
використано розроблену нами інформаційно-
аналітичну систему на базі моделі TIMES.
У світі до 2050 р. можливі такі структурні
зміни енергетичного балансу:
• повна відмова від викопних видів палива є
недосяжною метою, до 15% загальних поставок
енергії забезпечуватимуть вугілля, нафта, газ;
• викопні види палива використовувати-
муть переважно не для енергетичних потреб, а
як сировину;
• використання викопних видів палива для
спалювання можливе лише в поєднанні з тех-
нологіями уловлювання вуглецю;
• викопні види палива продовжувати-
муть використовувати там, де їх технологічно
складно замінити на інші види, наприклад у
виробництві палива для літаків;
• заміщення викопних видів палива на ВДЕ
приведе до збільшення частки електроенергії з
15 до 50 %, що потребуватиме редизайну елек-
тричної системи.
В Україні до 2030 р. загальні обсяги вико-
ристання енергоресурсів зростуть на 10—15 %;
поступово зменшиться використання вуглець-
вмісних видів викопного палива, передусім ву-
гілля і нафти; збережеться і навіть зросте роль
природного газу, атомної енергії та ВДЕ, що
потребуватиме збільшення інвестицій у розви-
ток внутрішнього видобутку природного газу
та розбудову інфраструктури ринку біопалива.
Споживання природного газу до 2050 р. може
впасти на 50 %; незатребувані потужності газо-
розподільної системи ляжуть тягарем на кін-
цевих споживачів, що потребуватиме значних
інвестицій у редизайн розподільної системи.
Частка енергії з відновлюваних джерел має
зрости з 6 % у 2020 р. до 17 % до 2030 р. і до
33 % у 2050 р. Використання енергії з ВДЕ у
енергобалансі передбачатиме зменшення у 6
разів видобутку вугілля до 2050 р. Припинен-
ня інвестицій у вугільну галузь означатиме,
що необхідно створювати робочі місця в інших
Структура виробництва електроенергії за видом первинного палива, %
Вид палива
Світ Європейський Союз Україна
2020 20501 20502 2020 20503 2020 20504 20505
Вугілля 35,4 13,5 0,9 13,7 0,6 27,0 27,6 0,0
Природний газ 23,4 18,1 1,3 20,1 16,6 9,6 6,8 7,2
Нафтопродукти 2,8 0,7 0,0 1,8 0,1 0,2 0,0 0,0
Атомна енергія 10,1 7,9 7,7 24,6 22,0 51,4 44,8 40,3
Гідро 16,2 14,4 11,9 13,5 41,9 5,1 4,5 3,3
Вітер 6,0 18,9 34,8 14,3 2,2 1,3 26,7
Сонце 3,1 20,7 33,0 5,2 4,0 9,4 16,2
Біопаливо 2,6 4,0 4,6 6,8 11,3 0,5 1,6 5,0
Інше паливо 0,4 1,8 5,8 0,0 7,5 0,0 4,0 1,3
Виробництво електро-
енергії, млрд кВт·год 26 762 46 703 71164 2 904 3 612 148 266 372
Прим.: 1 — базовий сценарій; 2 — сценарій вуглецевої нейтральності; 3 — сценарій Зеленого курсу ЄС; 4 — ба-
зовий сценарій, розрахунки ІЕПр НАНУ; 5 — сценарій низьковуглецевого розвитку, розрахунки ІЕПр НАНУ.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 11
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
ональну політику в цьому напрямі, посилити
процеси лібералізації ринку електроенергії.
Декарбонізація галузі теплопостачання може
бути результативною лише за умови поєднан-
ня зазначених вище заходів зі значними зу-
силлями щодо зменшення споживання тепла в
житловому секторі та промисловості.
Досягнення цілей вуглецево нейтральної
економіки зумовлює необхідність продовжен-
ня енергетичної політики щодо формування
лібералізованих, інтегрованих, конкурентних,
ефективних енергетичних ринків. Ефектив-
ні ціни є важливою ознакою конкурентних
ринків, що дають відповідні сигнали до зміни
поведінки суб’єктів на ринках і передбачають
збільшення прозорості умов ціноутворення,
скасування усталених підходів до субсидію-
вання викопних енергоресурсів, врахування
витрат на компенсацію шкоди, завданої до-
вкіллю, здоров’ю людини. Це зумовлює зміну
моделі ціноутворення і зрештою підвищення
конкурентоспроможності ВДЕ. Невід’ємною
частиною розвитку енергетичних ринків в
умовах декарбонізації є скорочення викидів
парникових газів, що також сприяє зростанню
ефективної конкуренції.
Останніми роками в рамках реформування
національних енергетичних ринків відповідно
до міжнародних зобов’язань Україна значною
мірою імплементувала у своє первинне законо-
давство норми Третього енергетичного пакету
(ТЕП), триває робота над гармонізацією вто-
ринного законодавства. Сформовано нові мо-
делі ринків електроенергії та природного газу,
у багатьох сегментах яких вдалося запровади-
ти конкурентні умови функціонування. Разом
з тим, існують бар’єри, які не дозволяють оста-
точно сформувати конкурентні, лібералізова-
ні, інтегровані енергетичні ринки. Це насампе-
ред практика адміністративного втручання в
процес ціноутворення і відсутність ринкового
ціноутворення для всіх категорій споживачів,
зволікання з ухваленням нового Кодексу про
надра, що перешкоджає зростанню інвестицій
у видобуток корисних копалин, консервує на-
явний непрозорий стан економічних відносин
зі значними корупційними ризиками, тощо.
секторах економіки; обсяги інвестицій на на-
ступні 10 років у секторі постачання енергоре-
сурсів повинні становити близько 8 млрд євро.
Атомна генерація продовжить відігравати
вагому роль в електробалансі України впро-
довж 2021—2050 рр. Стрімко зростатиме роль
ВДЕ — до 2025 р. За сценарієм НВВ вироб-
ництво електроенергії з ВДЕ зросте в 4 рази
відносно 2021 р., що потребуватиме пошуку
нових, більш економічно ефективних меха-
нізмів державної підтримки та повноцінної
інтеграції в енергоринок до 2030 р. Оновле-
ний НВВ передбачає загальний обсяг інвес-
тицій у сектор теплової та електроенергетики
до 2030 р. в розмірі 26 млрд євро, зокрема 20
млрд євро на ВДЕ. У разі встановлення нових
потужностей ВДЕ витрати на виробництво
електроенергії, а відповідно і ціни на неї зрос-
туть приблизно на 70 %.
Приватні інвестиції мають бути основним
фінансовим джерелом розвитку електро- і
теплоенергетичного сектору, а поєднання по-
зик та власного капіталу — ключовим фінан-
совим інструментом для встановлення нових
потужностей ВДЕ. Зелений тариф (можливо,
переглянутий) продовжуватиме стимулювати
інвестиції у малі потужності відновлюваної
енергетики. Збільшення приватних інвестицій
у розвиток ВДЕ забезпечить подальше вдо-
сконалення функціонування ринку електро-
енергії, скасування субсидій на виробництво
та постачання енергії зі збереженням адресних
субсидій для вразливих верств населення, за-
провадження ринкових тарифів на електричну
і теплову енергію, передбачуваних конкурент-
них аукціонів з будівництва ВДЕ-об’єктів.
На заваді структурній трансформації в елек-
трифікації економіки України стоять обмеже-
ний обсяг інвестицій; нинішня концентрація
ринку в руках кількох компаній; недосконала
політика захисту інвесторів. Для заміни елек-
тростанцій на викопному паливі потрібно
визначити шляхи виведення з експлуатації
вугільних ТЕС або їх модернізації відповід-
но до Директиви ЄС про великі спалювальні
установки, механізми справедливого закрит-
тя вугільних шахт, сформулювати дієву регі-
12 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Декарбонізація за видами діяльності. Роз-
виток промисловості України на низькову-
глецевій основі. До 2030 р. промисловість має
відновитися до рівня 2013 р.; структурні змі-
ни у випуску товарів та послуг стануть більш
помітними після 2030 р.; до 2050 р. на елек-
троенергію припадатиме більш як половина
енергії, що використовується в промисловості,
тоді як у 2019 р. її частка становила приблизно
25 %; нові технології відіграватимуть важливу
роль у двох найбільш енерго- та вуглецьміст-
ких галузях — металургійній і цементній. За-
гальні інвестиції для досягнення цілі оновле-
ного НВВ у промисловості мають становити
37 млрд євро протягом 2021—2030 рр.
На заваді декарбонізованому розвитку про-
мисловості України стоять такі чинники, як
низька енергоефективність, відсутність чіткої
політики щодо стимулювання модернізації
промисловості та підвищення її енергоефек-
тивності; високі початкові витрати; складний
інвестиційний клімат в Україні. Крім того, по-
даток на викиди СО2 не спрямовується безпо-
середньо на енергетичні та кліматичні заходи, а
надходить до загального бюджету; збільшення
податку на вуглець до 30 грн/т СО2 (0,9 євро/т
СО2) до 2024 р. потребує всебічної оцінки.
Найважливішими заходами щодо декарбо-
нізації розвитку промисловості є такі:
• запровадження енергетичного аудиту та
енергоменеджменту на промислових підпри-
ємствах;
• запровадження енергосервісних контрак-
тів та надання консультацій промисловим під-
приємствам;
• впровадження інших механізмів стимулю-
вання промислових підприємств до реалізації
енергоефективних заходів;
• забезпечення доступу українських про-
мислових підприємств до результатів дослід-
но-конструкторських робіт в ЄС;
• впровадження технологій використання
водню в промисловості.
Декарбонізація сектору будівель України. Сек-
тор будівель складається з житлового фонду
площею близько 1 млрд м2 та громадських/ко-
мерційних будівель площею близько 300 млн м2.
Споживання енергії на 1 м2 для опалення жит-
лових будівель більше, ніж у комерційних та
громадських, а отже, більші питомі викиди пар-
никових газів. У 2019 р. викиди парникових
газів від житлових будівель становили 25 млн
т СО2-екв., тоді як від громадських та комерцій-
них — лише 2,5 млн т СО2-екв.
На сектор житлових будівель припадає тре-
тина кінцевого споживання енергії в Україні,
з якої 80 % використовують для опалення і
нагріву води. Оскільки у переважної частини
будівель рівень енергоефективності низький,
заходи з її підвищення мають значний потен-
ціал для економії коштів і зменшення викидів
парникових газів. Для цього потрібно про-
вести широкомасштабну термомодернізацію
будівель, заміну низькоефективних котлів на
сучасні, замістити викопні джерела енергії
відновлюваними у секторі індивідуального те-
плозабезпечення, організувати широкомасш-
табне будівництво нових будівель з близьким
до нуля рівнем енергоспоживання.
За нашими розрахунками, загальні витрати
в секторі будівель до 2030 р. мають становити
16 млрд євро, з яких близько 13 млрд євро по-
трібно для термомодернізації. Ці витрати не
включають інвестиції на модернізацію систе-
ми централізованого теплопостачання, коте-
лень та ТЕЦ, які враховуються в секторі тепло-
постачання.
Можна виокремити такі проблеми низько-
вуглецевого розвитку в секторі будівель:
• обмеженість ресурсів для інвестицій;
• компромісність варіантів щодо термо-
модернізації, причому пошук компромісів є
складним завданням;
• субсидії на природний газ чи централізо-
ване теплозабезпечення, які негативно впли-
вають на економічну доцільність термомодер-
нізації;
• відсутність інформації щодо можливого
скорочення споживання енергії в разі вжиття
заходів з підвищення енергоефективності;
• відсутність політики стимулювання спо-
живачів підключатися до централізованого
опалення, яке має ширші можливості переходу
на відновлювані джерела енергії.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 13
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Декарбонізація в транспортному секторі
України. За сценарієм НВВ до 2050 р. викиди
парникових газів від транспорту мають змен-
шитися практично вчетверо.
Основними напрямами зменшення викидів
від дорожнього транспорту є зміни у загальній
кількості пройдених кілометрів (пов’язано з
кількістю транспортних засобів), використо-
вуваному паливі (наприклад, електроенергія
замість дизеля), кількості споживаної енергії
на кілометр («енергоефективність»). Очіку-
ється, що в Україні в 2030 р. налічуватиметься
близько 9,3 млн автомобілів (7 млн у 2020 р.),
90 % яких будуть застарілими моделями, ім-
портованими з-за кордону, тому перехід на
інші види палива в сегменті легкових автомо-
білів буде повільним. Загальні викиди від авто-
мобілів збільшаться на 21 %. У довгостроковій
перспективі всі легкові автомобілі, вантажівки
та автобуси потребуватимуть заміни на більш
ефективні транспортні засоби.
За нашими розрахунками, додаткові адміні-
стративні витрати для досягнення цілі НВВ в
секторі транспорту до 2030 р. становитимуть
3—5 млрд євро, а загальні додаткові витрати,
включно з вартістю нових транспортних засо-
бів, сягатимуть 50 млрд євро.
Серед чинників, що стримують низько-
вуглецевий розвиток транспорту в Україні,
слід назвати відсутність інфраструктури для
електромобілів, повільність переходу від при-
ватного пасажирського транспорту до громад-
ського, розвиток якого потребуватиме більшо-
го фінансування на державному і місцевому
рівнях, ніж просте введення нових стандартів
для автомобілів.
Найважливішими заходами щодо низькову-
глецевого розвитку транспорту є такі:
• впровадження, контроль та застосуван-
ня стандартів на викиди парникових газів на
транспорті;
• поліпшення якості автомобільних доріг;
• поліпшення транспортної інфраструктури;
• підтримка використання та підвищення
привабливості громадського транспорту, опти-
мізація структури пасажирських і вантажних
перевезень у містах;
• перехід вантажоперевезень з автомобіль-
них доріг України на більш екологічний заліз-
ничний та водний транспорт;
• підтримка оновлення парку транспортних
засобів;
• широке використання електромобілів;
• фіскальне стимулювання оновлення при-
ватного автопарку;
• електрифікація дорожнього транспорту;
• впровадження технологій використання
водню у транспортному секторі;
• реалізація вимог директиви «Про перевір-
ку технічного стану моторних транспортних
засобів та їхніх причепів»;
• визначення цілей та критеріїв стійкості ви-
користання біопалива на українському ринку;
• впровадження системи переробки старих
автомобілів.
Декарбонізація в сільському господарстві та
землекористуванні України. Найбільше зрос-
тання викидів парникових газів протягом по-
переднього періоду спостерігалося в категорії
«сільськогосподарські ґрунти». Показники
розораності українських земель є одними з
найбільших у світі, а тому подальший розви-
ток сектору можливий лише завдяки посилен-
ню ефективності наявних і залученню новітніх
технологій, що сприятиме скороченню вики-
дів. Основними заходами кліматоохоронної
політики мають стати поширення більш щад-
них для ґрунту технологій обробітку для утри-
мання вологи та органічних речовин, внесення
добрив повільного вивільнення, збільшення
частки виробництва органічної продукції, по-
силення боротьби з незаконним розорюван-
ням пасовищ і водоохоронних територій, від-
новлення лісосмуг, будівництво біогазових
установок для утилізації гною. Для реалізації
сценарію НВВ загальні інвестиції у секто-
рі сільського господарства мають становити
6 млрд євро.
Сектор лісового господарства потребує сис-
темних реформ управління галуззю, удоско-
налення нормативної бази, посилення прозо-
рості та контролю за рубками, а також повної
інвентаризації лісового фонду. Необхідні за-
гальні інвестиції у цьому секторі становлять
14 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
3 млрд євро (без урахування вартості земель
для заліснення).
Першочерговими заходами щодо низькову-
глецевого розвитку в сільському господарстві
та землекористуванні України є:
• прийняття стратегії розвитку сільського
господарства;
• сприяння використанню технологій міні-
мального обробітку ґрунту;
• застосування інформаційних та телекому-
нікаційних технологій у рослинництві;
• використання азотних добрив з повільним
або контрольованим вивільненням поживних
речовин;
• сприяння розвитку органічного рослинни-
цтва;
• зниження викидів парникових газів від
тваринництва.
Персоніфікація вуглецевого сліду та вста-
новлення вуглецевого ліміту для населення.
На сьогодні кожен житель планети продукує
в середньому майже 5 т CO2 щороку, однак у
таких країнах, як Сполучені Штати Амери-
ки, Австралія, Канада, ця цифра значно вища
(рис. 2). В Україні цей показник (4,5 т СО2/
рік) на 8% нижчий за середньосвітовий (4,9 т
СО2/рік), але в розрахунку на 1 дол. ВВП ПКС
нашу країну випереджають лише Китай та Ка-
захстан.
Швейцарський фінансовий конгломерат
Credit Suisse Legal Entity розрахував, що змо-
же дозволити собі європеєць за різних сцена-
ріїв (різних способів життя) з точки зору вуг-
лецевого сліду. Оптимістичний сценарій — ек-
вівалент 2,5—3,3 т СО2/рік — передбачає, що
для очищення викидів від кожного споживача
потрібно висадити близько 120 дерев.
Капіталомісткість низьковуглецевого роз-
витку України на період до 2030 р. Для досяг-
нення цілі оновленого НВВ Україні необхідно
до 2030 р. додатково залучити близько 102
млрд євро капітальних інвестицій.
У розвинених країнах фінансування роз-
витку низьковуглецевої інфраструктури на
дві третини забезпечується з боку приватного
сектору і лише на третину — з боку держави
через позики під низькі відсотки та спеціаль-
ні програми підтримки. Капітальні інвестиції
в Україні протягом 2010—2019 рр. були роз-
поділені так: державні витрати (17 %); власні
кошти підприємств та організацій (67 %); бан-
ківські позики (11 %); кошти іноземних інвес-
торів (2%); інші джерела фінансування (3%).
Діяльність державного сектору має зосеред-
жуватися на забезпеченні необхідних регуля-
торних інструментів, фінансових стимулів, на
обміні інформацією, що сприятиме залученню
інвестицій з боку приватного сектору. Однак
як державний, так і місцевий бюджети повинні
відігравати важливу роль у нарощуванні капі-
тальних інвестицій у різних секторах еконо-
міки. Для реалізації необхідних секторальних
трансформацій потрібна реформа екологічних
фінансів та забезпечення цільового викорис-
тання податку на викиди парникових газів.
Кліматичні фінанси. Огляд поточних тен-
денцій свідчить, що імператив боротьби зі
змінами клімату було визнано фінансовими
ринками і фінансові інституції активно долу-
чилися до процесу декарбонізації. За оцінками
ООН, глобальна щорічна потреба у кліматич-
них інвестиціях уже становить понад $5 трлн.
Експерти McKinsey Global Institute прогно-
зують, що до 2050 р. середньорічні витрати на
декарбонізацію мають зрости до $9,2 трлн. На-
разі вже можна говорити про реальність пере-
вищення цієї суми, оскільки потенційна база
кліматичних фінансів стабільно зростає.
Рис. 2. Персоніфікація вуглецевого сліду
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 15
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
низьковуглецеві технології, а нові технології
з нульовим або низьким рівнем викидів — до-
ведені до готовності для початку виведення на
ринок (виробництво сталі з використанням
водню, вантажівки на електроенергії/палив-
них елементах). До 2040 р. повинні відбутися
консолідація, масштабування і комерціаліза-
ція нових низьковуглецевих технологій, має
бути створено технічну інфраструктуру для
їх використання і обслуговування (заміщення
викопного палива, переважно природного газу,
в цементній та хімічній промисловості). До
2050 р. технології, які сьогодні існують лише
на рівні прототипу, мають стати конкуренто-
спроможними і зайняти переважну частину
ринку (акумулятори надвисокої щільності для
використання в літаках для коротких польотів).
Базове завдання науки полягає у забезпе-
ченні технологічної можливості та прийнятної
для суспільства вартості низьковуглецевого
переходу. Основними напрямами досліджень
у цій сфері є:
• редизайн енергосистеми та ефективна ін-
теграція електрогенерації на основі ВДЕ;
• зниження вартості технологій генерації на
основі ВДЕ;
• створення нових технологій та послуг на
основі інтеграції з ІКТ;
• забезпечення надійності та безпеки роботи
енергетичних систем;
• розроблення нових матеріалів та техноло-
гій для використання енергії в побуті;
• створення нових технологічних рішень
для зменшення енергомісткості та підвищення
конкурентоспроможності промисловості;
• розроблення промислових та мобільних
систем накопичення енергії;
• підвищення технологічного рівня біоенер-
гетики;
• створення технологій уловлювання та збе-
рігання/використання вуглецю;
• підвищення безпеки експлуатації АЕС та
поводження з відпрацьованим паливом.
Важливою умовою ефективного переходу
до низьковуглецевої моделі є розвиток саме
національного науково-технічного потенціа-
лу, здатного створити нові високотехнологічні
Разом із численними рішеннями у галузях,
безпосередньо пов’язаних з переходом до ну-
льової вуглецевої генерації, загроза кліматич-
них змін та здійснення політики декарбонізації
формують серйозні виклики для фінансового
сектору України. Реалізація імперативів низь-
ковуглецевого розвитку потребує активних
заходів з адаптації вітчизняного фінансового
сектору. Основними напрямами таких заходів
мають стати:
• підвищення стійкості фінансових установ
на мікрорівні шляхом удосконалення оцінки
та управління кліматичними і фінансовими
ризиками у сфері страхування та банківського
кредитування;
• підтримка структурних змін у фінансово-
му секторі на системному рівні за допомогою
макропруденційного інструментарію, нових
вимог до розкриття кліматичної інформації за
інвестиційними проєктами та запобігання фі-
нансуванню псевдозелених проєктів;
• адаптація національних регуляторних по-
літик до нових міжнародних вимог пруденцій-
ного нагляду з урахуванням NGFS-сценаріїв
у частині ідентифікації кліматичного ризику
та ініціатив МВФ щодо кліматичного стрес-
тестування;
• впровадження сучасного інструментарію
(«зелені», «катастрофічні» облігації тощо) для
забезпечення мобілізації відповідних обсягів
інвестицій у сферу декарбонізації та входжен-
ня до міжнародних програм фінансування.
Наукові дослідження та інновації. У щойно
оприлюдненому звіті ЮНЕСКО з питань роз-
витку науки «зелений перехід» разом із циф-
ровізацією економіки визначені як магістраль-
ний напрям науково-прикладних досліджень
у світі до 2030 р. У бюджеті ЄС на фундамен-
тальні та прикладні наукові розробки на пері-
од 2021—2027 рр. виділено 1,8 трлн євро, з них
30 % буде інвестовано в перехід до «зеленої» і
цифрової економіки. Вартість більшості нових
низьковуглецевих видів палива і технологій
залишається високою, а їхня доступність —
обмеженою. Так, за оцінками Міжнародного
енергетичного агентства, до 2030 р. мають бути
впроваджені доступні вже сьогодні на ринку
16 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
конкурентоспроможні виробництва і зрештою
згенерувати позитивний економічний ефект.
У контексті наукового супроводу низькову-
глецевого розвитку провідну роль відіграють
економічні та соціогуманітарні дослідження,
спрямовані на оцінку витрат, ризиків, супутніх
економічних ефектів, розроблення економіч-
них стратегій та інвестиційних програм, що
мають допомогти державі, бізнесу та грома-
дянському суспільству приймати виважені й
обґрунтовані рішення.
Такі дослідження спрямовані на:
• розроблення економічних і фінансових
стратегій, адаптацію бюджетно-фінансової по-
літики;
• обґрунтування позиції в рамках міжнарод-
ної кооперації;
• запобігання (подолання) енергетичної
бідності;
• гарантування «справедливого» переходу
та створення «зелених» робочих місць;
• формування нових ефективних ринкових
структур;
• створення сучасного модельного інстру-
ментарію і дата-центрів;
• трансформацію суспільних поведінкових
імперативів;
• запровадження ефективної моделі кліма-
тичного врядування;
• розвиток інструментів корпоративної клі-
матичної політики.
Ще задовго до Кліматичного саміту ООН
у Глазго в НАН України було виконано цілу
низку досліджень прогнозно-аналітичного
характеру, які дали можливість обґрунтувати
національний внесок, визнаний міжнародною
спільнотою, на період до 2030 р. Спираючись
на досвід участі співробітників Академії в офі-
ційній делегації від України на СОР26 та рі-
шення, прийняті на цьому заході, вважаємо,
що можливими перспективними напрямами
наукових досліджень НАН України мають ста-
ти такі:
• технологічна модернізація енергетики та
забезпеченість чистими енергоресурсами;
• економічні механізми та джерела фінансу-
вання енергетичного переходу;
• соціальна прийнятність ринкових енерге-
тичних трансформацій;
• кліматичне врядування, міжвідомча коор-
динація та міжнародна кооперація.
Зазначені напрями наукових досліджень
мають передбачати виконання широкого спек-
тру завдань, що потребують окремих глибоких
міждисциплінарних академічних досліджень.
Це, зокрема:
• заходи із забезпечення нетто-нульових вики-
дів парникових газів в Україні не пізніше 2060 р.;
• шляхи значного скорочення викидів мета-
ну в Україні в рамках ініціативи Global Meth-
ane Pledge;
• моделювання та оптимізація шляхів при-
пинення вугільної електрогенерації та розви-
ток чистої електроенергетики;
• сталі та інклюзивні механізми заміщення
вугілля чистими енергоресурсами в економіці
України;
• міждисциплінарні енергоекономічні та со-
ціальні проблеми справедливої трансформації
вугільних регіонів;
• дослідження економічно обґрунтованих
шляхів імплементації інтеграційних зобов'я-
зань України з дотриманням принципів спра-
ведливого переходу;
• роль наявної та нової атомної енергетики в
досягненні нетто-нульових викидів не пізніше
2060 р.;
• оцінки та економічні механізми розвитку
водневої енергетики в Україні: потенціал ви-
робництва «зеленого» та низьковуглецевого
водню, цінова і технологічна доступність вод-
невого енергоресурсу для вітчизняної еконо-
міки, перспективи експорту водню до ЄС та
інших країн;
• зелена трансформація та декарбонізація
важкої промисловості України;
• перехід до виробництва сталі з майже ну-
льовими викидами парникових газів;
• доступність та надійність дорожнього
транспорту з нульовими викидами;
• декарбонізація сектору будівель з досягнен-
ням майже нульових викидів парникових газів;
• інфраструктурне забезпечення переходу
України до кліматично нейтральної економіки;
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 17
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
• дослідження соціально-економічної та
екологічної збалансованості розвитку енер-
гетичних ринків в умовах їх інституційної та
технологічної трансформації;
• забезпечення сталого лісо- та землекорис-
тування в Україні;
• удосконалення методів та підходів до звіт-
ності щодо викидів парникових газів у секторі
землекористування та змін у землекористу-
ванні;
• дослідження міжнародних ринкових та
неринкових фінансових механізмів боротьби
зі змінами клімату та адаптації до них;
• механізми та джерела фінансового забез-
печення реалізації енергоекономічних цілей
оновленого НВВ України;
• формування та систематизація норма-
тивної бази для запровадження кліматичного
врядування і міжвідомчої координації з метою
реалізації кліматичних цілей України.
Valeriy M. Heyets
Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2895-6114
UKRAINE'S ECONOMY IN THE IMPERATIVES OF LOW-CARBON DEVELOPMENT
Report at the scientific session of the General Meeting of the NAS of Ukraine, February 17, 2022
The report highlights the basic provisions developed by specialists of the National Academy of Sciences of Ukraine to
update the current Strategy of Low Carbon Development of Ukraine until 2050, given the need to expand its sectoral
coverage and improve organizational and legal mechanisms for its implementation. Scenario model calculations are given
taking into account medium-term goals for reducing greenhouse gas emissions in accordance with the updated nation-
ally determined contribution of Ukraine, long-term goals for carbon-neutral economy declared by our country, and
changes expected in EU foreign trade.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185027 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:01:46Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Геєць, В.М. 2022-08-30T17:22:18Z 2022-08-30T17:22:18Z 2022 Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку / В.М. Геєць // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 3. — С. 8-17. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.03.008 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185027 У доповіді висвітлено розроблені фахівцями НАН України базові засади
 оновлення чинної Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050
 року з огляду на необхідність розширення її секторального охоплення та
 вдосконалення організаційно-правових механізмів її реалізації. Наведено сценарні модельні розрахунки з урахуванням середньострокових цілей щодо скорочення викидів парникових газів відповідно до оновленого національно визначеного внеску України, заявлених нашою країною довгострокових цілей з формування вуглецево нейтральної економіки, а також змін, які
 очікуються у зовнішній торгівлі країн ЄС. The report highlights the basic provisions developed by specialists of the National Academy of Sciences of Ukraine to
 update the current Strategy of Low Carbon Development of Ukraine until 2050, given the need to expand its sectoral
 coverage and improve organizational and legal mechanisms for its implementation. Scenario model calculations are given
 taking into account medium-term goals for reducing greenhouse gas emissions in accordance with the updated nationally
 determined contribution of Ukraine, long-term goals for carbon-neutral economy declared by our country, and
 changes expected in EU foreign trade. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку Ukraine's economy in the imperatives of low-carbon development (Report at the scientific session of the General Meeting of the NAS of Ukraine, February 17, 2022) Article published earlier |
| spellingShingle | Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку Геєць, В.М. Загальні збори НАН України |
| title | Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку |
| title_alt | Ukraine's economy in the imperatives of low-carbon development (Report at the scientific session of the General Meeting of the NAS of Ukraine, February 17, 2022) |
| title_full | Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку |
| title_fullStr | Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку |
| title_full_unstemmed | Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку |
| title_short | Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку |
| title_sort | економіка україни в імперативах низьковуглецевого розвитку |
| topic | Загальні збори НАН України |
| topic_facet | Загальні збори НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185027 |
| work_keys_str_mv | AT geêcʹvm ekonomíkaukraínivímperativahnizʹkovuglecevogorozvitku AT geêcʹvm ukraineseconomyintheimperativesoflowcarbondevelopmentreportatthescientificsessionofthegeneralmeetingofthenasofukrainefebruary172022 |