Роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку Європейського зеленого курсу
У доповіді проаналізовано такий аспект декарбонізації як оптимізація
 депонування карбону в природних екосистемах, наведено відповідні розрахунки енергії для лісових, степових, лучних, болотних, агроекосистем України та їх компонентів, результати яких можна переводити в зручні
 для е...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185031 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку Європейського зеленого курсу / Я.П. Дідух // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 3. — С. 37-43. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860221439241617408 |
|---|---|
| author | Дідух, Я.П. |
| author_facet | Дідух, Я.П. |
| citation_txt | Роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку Європейського зеленого курсу / Я.П. Дідух // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 3. — С. 37-43. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | У доповіді проаналізовано такий аспект декарбонізації як оптимізація
депонування карбону в природних екосистемах, наведено відповідні розрахунки енергії для лісових, степових, лучних, болотних, агроекосистем України та їх компонентів, результати яких можна переводити в зручні
для економістів грошові одиниці і використовувати для оцінки екосистемних послуг. З позицій Європейського зеленого курсу висвітлено проблеми адаптації до негативних наслідків зміни клімату і показано, що нові ідеї
та наукові розробки кардинально розходяться з практичною діяльністю на місцях.
The report analyzes such an aspect of decarbonization as optimization of carbon deposition in natural ecosystems, provides
appropriate calculations of energy for forest, steppe, meadow, swamp, agro-ecosystems of Ukraine and their components,
the results of which can be converted into convenient for economists monetary units and used for evaluation of
ecosystem services. From the perspective of the European Green Deal, the problems of adaptation to negative consequences
of climate change are highlighted and it is shown that new ideas and scientific developments are at great odds
with practical activities on the ground.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:18:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 37
РОЛЬ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ
УКРАЇНИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ
ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО КУРСУ
Доповідь на науковій сесії Загальних зборів
НАН України 17 лютого 2022 року
У доповіді проаналізовано такий аспект декарбонізації як оптимізація
депонування карбону в природних екосистемах, наведено відповідні роз-
рахунки енергії для лісових, степових, лучних, болотних, агроекосистем
України та їх компонентів, результати яких можна переводити в зручні
для економістів грошові одиниці і використовувати для оцінки екосистем-
них послуг. З позицій Європейського зеленого курсу висвітлено проблеми
адаптації до негативних наслідків зміни клімату і показано, що нові ідеї
та наукові розробки кардинально розходяться з практичною діяльністю
на місцях.
Сьогоднішня наукова сесія присвячена актуальній проблемі
формування і реалізації моделі низьковуглецевої економіки, на
яку ми хотіли б поглянути ширше і доповнити наше обговорен-
ня висвітленням аспектів, які стосуються відносин суспільства
і природи, оскільки економіка як сфера управління впливає,
зокрема, й на природу.
Такий надважливий тренд як декарбонізація зачіпає багато
проблем і впливає майже на всі сектори економіки. Це відобра-
жено в багатьох нормативних документах різного рівня. Ці до-
кументи перебувають на різних стадіях розроблення, а деякі з
них, наприклад Стратегія сталого розвитку, вже практично за-
буті. Окремо взятий, жоден із них не є достатнім, тому потрібна
інтеграція та використання інноваційних підходів у сфері тех-
нологій, економічних, соціальних, екологічних заходів, комп-
лексне вирішення проблем збереження стабільного стану біо-
сфери, умов існування життя і людської цивілізації.
Непомірне зростання потреб людства протягом тисячоліть
спричинило зниження і виснаження енергозапасів планети,
оновлення біомаси тепер відбувається протягом 26 років і при-
швидшується, а процеси еволюційного характеру не встигають
ДІДУХ
Яків Петрович —
академік НАН України,
завідувач відділу геоботаніки та
екології Інституту ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.03.037
38 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
адаптуватися до такого прискорення. Це спри-
чинює зменшення біорізноманіття, руйну-
вання структури природних екосистем, пору-
шення функціональних процесів і природного
ходу еволюції на планетарному рівні.
Людська цивілізація стала геофізичною
силою, що змінює організацію та структуру
біосфери і диктує хід її подальшого розвитку,
впливаючи на еволюційні процеси. З огляду на
такі трансформації науковці пропонують виді-
ляти новий геологічний період — антропоцен.
Людина впливає на всі планетарні проце-
си, а тому повинна нести відповідальність за
наслідки. Суспільству необхідно подбати про
«спадок», який воно залишає наступним поко-
лінням.
Якщо розглядати кліматичні аспекти, то у
попередньому П’ятому (2014) і нинішньому
Шостому звіті Міжурядової групи експертів з
питань змін клімату (ІРСС), який, як очікуєть-
ся, має бути оприлюднено 28 лютого 2022 р.,
переконливо доведено, що діяльність людини
як безпосередньо, так і опосередковано суттє-
во впливає на зміни клімату, що разом з антро-
погенним чинником спричиняє негативний
синергетичний ефект. При цьому звертається
увага не лише на зростання середньорічних
температур (такі періоди спостерігалися й ра-
ніше), а й передусім на безпрецедентну швид-
кість підвищення температури. В атмосфері,
яка є найбільш лабільним компонентом біо-
сфери, здатним до якнайшвидшого відновлен-
ня, відбуваються значні флуктуаційні зміни,
турбулентні процеси, посилення яких може
призвести до катастрофічних наслідків, різні
прояви яких уже фіксуються в Україні.
Тому ключовий меседж моєї доповіді мож-
на сформулювати так: не можна стабілізувати
зміни клімату, не зберігаючи, не рятуючи біо-
сферу.
Розглянемо детальніше основні аспекти де-
карбонізації (рис. 1). Яка її кінцева мета? Збе-
реження біосфери як основи існування життя,
але спочатку потрібно досягти рівноваги ви-
кидів і депонування СО2. Навіщо? Щоб обме-
жити підвищення середньорічної температури
планети 1,5 °С. Звідки взялася ця величина?
Як показали розрахунки, підвищення серед-
ньорічної температури більш як на 2 °С при-
зведе до незворотних катастрофічних змін,
індикаторами яких є втрата біотичного різно-
маніття і деградація природних екосистем, що
підриває основи життя на планеті. Однак на
цьому шляху виникають певні проблеми:
1) нелінійний характер взаємозв’язків, а в
точках біфуркації можливі навіть зворотні за-
лежності;
2) урахування інерційності процесів, які
продовжуватимуться навіть після стабілізації
кліматичних показників, а тому порогом обме-
ження підвищення середньорічної температу-
ри було обрано саме 1,5 °С;
3) необхідність урахування каскадності змін,
оскільки навіть незначний вплив вище допус-
тимої межі може спровокувати різкі, якісно
нові (емерджентні) зміни катастрофічного ха-
рактеру. І хоча в теорії науки ці істини добре
відомі, але на практиці передбачити, спрогно-
зувати цю межу і наслідки змін ми поки що не
можемо.
Процеси, які відбуваються у природі, ви-
значаються енергетичними потоками, а відтак,
описуються законами термодинаміки. Одними
з ключових кількісних показників, що корелю-
ють з показниками енергії, є характеристики
вмісту сполук карбону, зокрема СО2. На сьо-
годні розроблено методики для оцінки екосис-
темних послуг, які дозволяють економістам
проводити розрахунки і досить легко перево-
дити у грошові одиниці кількісні показники
вмісту сполук карбону, маси карбону, СО2-
еквіваленту, а також зіставляти їх з енергетич-
ними показниками.
Запаси карбону в різних компонентах біо-
сфери (суша, океан, атмосфера) різні. На суші
сконцентровано 34 % запасів сполук карбону,
у кругообігу яких різні компоненти екосис-
тем беруть участь у різних співвідношеннях. І
хоча запаси карбону в біотичному компоненті
наземних типів екосистем становлять лише
близько 9 %, саме цей канал за мільйони років
забезпечив запаси карбону в ґрунті, горючих
корисних копалинах, атмосфері, і власне він
визначає життя, тобто і наше з вами існування.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 39
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Для окремих компонентів біосфери розра-
ховано відповідні показники запасів, емісії,
депонування карбону. Оскільки мета декар-
бонізації — це досягнення рівноваги між емі-
сією та депонуванням, ми маємо звертати ува-
гу не лише на способи зниження рівня емісії,
про що йшлося у попередніх доповідях, а й на
збільшення депонування карбону. Проте слід
визнати, що, згідно з розрахунками науков-
ців, на території Європи ефект декарбонізації
на 80 % залежить від зниження викидів і лише
на 20 % — від поліпшення заходів депонуван-
ня, які до того ж мають певні обмеження. Од-
нак підкреслимо, що збільшення депонування
впливає на той регуляторний механізм круго-
обігу карбону та засвоєння енергії, який через
фотосинтез перетворює його з газоподібного
стану на форми, які є доступними, переда-
ються по трофічному ланцюгу і кінцевим спо-
живачем яких є людина. Образно кажучи, ми
повинні думати не лише про кількісний і якіс-
ний склад газів в атмосфері, що, без сумнівів,
дуже важливо, а й про регуляторний меха-
нізм ефективності засвоєння та передачі цих
сполук.
Проблема порушення рівноваги, балансу
карбону особливо загострюється у зв’язку з
кліматичними змінами та посиленням антро-
погенного впливу, поєднання яких дає нега-
тивний синергетичний результат. Хоча сьо-
годні різниця між поглинанням (40 Гт/рік)
та викидами (38,9 Гт/рік) позитивна (1,1 Гт/
рік), але близько половини їх акумулюється в
атмосфері, що призводить до збільшення кон-
центрації, внаслідок чого і відбувається підви-
щення середньорічних температур.
Для оцінки витрат, екосистемних послуг
розраховано енергетичні показники і розро-
блено схему передачі енергії відповідними
ланцюгами (рис. 2). Завдання полягає в оціню-
ванні їх для кожного регіону, зокрема України,
використанні цих розрахунків для прогнозу-
Рис. 1. Від декарбонізації до збереження біосфери: проблеми та завдання на кожному етапі
40 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
вання можливих змін, розроблення запобіж-
них заходів і протидії негативному впливу.
З цих позицій ми проаналізували сучасний
стан і потенційні можливості наших природ-
них екосистем. На рис. 3 наведено співвідно-
шення реальних і потенційних запасів енергії
основних природних компонентів екосистем
України, сконцентрованих здебільшого у ґрун-
ті та торфі. Найбільша диспропорція спостері-
гається для біомаси (різниця становить 2/3 від
потенційно можливої), тому її відновлення є
дуже важливим.
Проаналізуємо детальніше типи угідь та їхні
енергетичні запаси (рис. 4). Найбільші площі
займають орні землі (56 %), енергетичні запаси
яких становлять лише 25 %, але їх щороку від-
чужують на потреби людини. Натомість ліси,
які займають 15,9 % території України, депону-
ють 68,6 % запасів карбону і є найпотужнішим
«депо». Тому на проблемі відновлення лісів
та збільшення їх площі зосереджено особливу
увагу. В Європі ліси в середньому займають
42 % площі, тоді як в Україні — лише 15,9 %,
що є одним з найнижчих показників у Євро-
пі. Основні енергетичні запаси зосереджено в
стовбурах деревини. При цьому, за офіційними
даними, обліковані рубки щороку становлять
приблизно 15,3 млн м3, або 0,9 % запасів. Од-
нак насправді унаслідок вирубування лісів ми
втрачаємо близько 20 % запасів.
За нашими розрахунками, ліси в Україні
поглинають 105 млн т карбону, що становить
10 % емісії викопного палива. Щорічна втрата
енергетичних запасів деревини внаслідок не-
досконалої технології рубок еквівалентна 30 %
щорічного накопичення енергетичного запасу,
Рис. 2. Схема потоків та оцінка енергетичних показників компонентів екосистем
л
∗ ∗
-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 41
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
а тому збільшення площі лісів до оптималь-
них 20 % території є дуже актуальним завдан-
ням. Слід зазначити, що крім вирубування до
втрати лісів призводять пожежі, вітровали,
опустелювання, кліматичні катаклізми, поши-
рення хвороб, шкідників, усихання внаслідок
порушення гідрорежиму ґрунтів, формування
насаджень інтродукованих порід, експансія ад-
вентивних видів тощо. Ліси — це не лише регу-
лятори СО2 і О2; вони знижують температурні
показники, мають ґрунтотвірне, гідрорегулю-
вальне, протиерозійне значення, є оселищами
специфічного біорізноманіття, а тому їх куму-
лятивний вплив на стабілізацію екосистем та
клімату дуже значний.
Така комплексна оцінка екосистемних по-
слуг лісів свідчить, що їх вартість перевищує
вартість деревини у кілька разів. Одним із
варіантів поліпшення ситуації є розроблення
системи заходів агролісівництва. Це не лише
вирішення проблеми формування та віднов-
лення лісосмуг, а й створення штучних планта-
цій швидкозростаючих дерев, наприклад верб,
які у Західній Європі використовують як сиро-
вину для біопалива.
Проведені нами розрахунки для України
свідчать, що в разі підвищення температури
на 2 °С ситуація для природних лісів стає за-
грозливою, на 2,5 °С — критичною (можлива
втрата 40 % нинішніх біотопів), а такі зміни
сигналізують уже про вихід системи за межі
стабільного стану, тобто є катастрофічними.
Пасовища і сінокоси в Україні представлені
степами та луками. Степи — трав’яний біом,
запаси карбону в біомасі якого нижчі, ніж у
лісовому, але в Україні вони сконцентровані
в найродючіших чорноземних ґрунтах і в 5
разів перевищують запаси біомаси. Тому сте-
пові екосистеми менш стійкі і більш вразли-
ві до зовнішнього впливу. Механізм регулю-
вання кругообігу зосереджений тут у ґрунті,
і тотальне розорювання степів (із 40 % площі
степової зони лише 3 % становлять власне
степи) призводить до зниження запасів гуму-
су і емісії СО2.
Зменшується площа лук як цінних пасовищ
та сіножатей через зміну структури господа-
рювання, зокрема розпаювання, що спричиняє
масштабне розорювання їх під сільськогоспо-
дарські культури.
Особливо небезпечне розорювання степів
та лук на схилах, оскільки ерозія посилює про-
цеси емісії СО2. Недоцільним, на чому наголо-
шено у звіті ІРСС, є також штучне заліснен-
ня місць, де не формуються повноцінні лісові
екосистеми (а в Україні є намагання залісити
степи). Така стратегія матиме, навпаки, нега-
тивний результат.
Особливо актуальною є проблема збережен-
ня високогірних лук, які вже страждають від
кліматичних змін (на них зафіксовано навіть
пожежі!). Оскільки Українські Карпати — гори
невисокі (до 2200 м), альпійські екосистеми не
мають плацдарму для відступу і можуть бути
втрачені.
Болота займають близько 6 % площі суші,
але депонують до 30 % карбону. Вони є од-
Рис. 3. Порівняльна оцінка реальних та потенційних
запасів енергії основних блоків екосистем України
Рис. 4. Співвідношення між площами (а) та енергетич-
ними запасами (б) екосистем: 1 — ліси; 2 — пасовища;
3 — сіножаті; 4 — болота; 5 — внутрішні водойми; 6 —
рілля; 7 — урботериторії; 8 — відвали, автомагістралі
Ґрунт
42 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
ним із найпотужніших енергетичних «депо»
на планеті. Раніше значущість боліт недооці-
нювали. В Україні площа боліт становить до
1 млн га, енергозапаси живої біомаси незначні
(0,024 ЕДж). Однак у торфі глибиною 1 м депо-
новано 168·1018 Дж енергії. Тотальне осушення
та видобуток торфу призводять до додаткової
емісії СО2, метану та оксидів азоту в атмосфе-
ру. Попри це сьогодні є намагання розширюва-
ти торфовидобуток, що суперечить цілям і за-
вданням декарбонізації. Внаслідок осушення
боліт зростають масштаби емісії СО2 та мета-
ну, збільшується їх концентрація в атмосфері.
Водні континентальні ресурси є регулято-
рами багатьох процесів. За останні 50 років
в Україні зникло понад 10 тис. малих річок, а
зарегульованість і створення штучних негли-
боких, але величезних за площею водосховищ
зі стоячою водою, яка добре прогрівається,
спричинює інтенсивне розмноження ціанобак-
терій, «цвітіння» водойм, відмирання і розкла-
дання органіки, евтрофікацію, а відтак, збіль-
шує емісію СО2. До того ж зменшення концен-
трації кисню у воді призводить до скорочення
рибних запасів. Ми маємо відмовлятися від
тотального, масштабного зарегулювання рі-
чок і створення різного роду водосховищ, що
суперечить ідеї зеленої енергетики. На півдні
вода є дефіцитним ресурсом через засолення,
спричинене підвищенням температур в умо-
вах аридного клімату. В майбутньому, на жаль,
площі засолених територій збільшуватимуть-
ся. Води є одним із чинників усихання лісів
і виникнення руйнівних повеней у передгір-
ських територіях.
Середньорічна температура міст на 2 °С
вища, ніж навколишніх територій, що в комп-
лексі зі шкідливими викидами та смогами пе-
ретворює їх на осередки підвищеної небезпеки
для великої кількості людей. Тому зелені наса-
дження, які адсорбують пил та інші шкідливі
викиди і збільшують концентрацію кисню, є
дуже важливими. У Західній Європі успіш-
но розвивається вертикальне озеленення, а в
Україні скорочується площа міських газонів.
Ефективною протидією негативному впливу
змін клімату є збільшення об’єму крон дерев-
них насаджень, однак у нас дуже поширене
масштабне обрізання крон дерев.
Натомість відсоток орних земель (площа
324,8 тис. км2) у нас один з найвищих у Єв-
ропі — 56 %, а в окремих регіонах понад 80 %,
що можна розглядати як одне з потужних
(10,39 ЕДж) джерел емісії карбону.
Проблеми зміни довкілля, декарбонізації
економіки зачіпають багато аспектів функці-
онування біосфери, розвитку суспільства та
різних галузей господарства. В основу еко-
логічної політики ХХІ ст. покладено оцінку
екосистемних послуг як вигод, які суспільство
отримує від природи, що є ефективною харак-
теристикою цінності екосистем.
Такі напрацювання відображені й у новій
еколого-економічній парадигмі — Європей-
ському зеленому курсі, який передбачає широ-
ке запровадження технологічних, екологічних,
економічних, соціальних, політичних заходів,
спрямованих на удосконалення відносин сус-
пільства і природи в умовах сьогодення.
Наведені в доповіді приклади господарю-
вання свідчать про те, що між ідеями, наукови-
ми напрацюваннями та їх практичною реаліза-
цією є величезна прірва, «ключ» до подолання
якої — у наших головах, у формуванні еколо-
гічного мислення. Ми повинні спрямувати
свої зусилля на розв’язання всього комплексу
зазначених проблем. Зокрема, НАН України
може зробити досить багато: забезпечити на-
уковий супровід підготовки відповідних юри-
дичних документів, розроблення довго- та ко-
роткострокових планів дій і заходів запобіган-
ня, протидії та адаптації до кліматичних змін,
підготовку кадрів відповідної кваліфікації
тощо. Для цього необхідно розробити спеці-
альну комплексну програму, основою якої має
бути науковий блок.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 43
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Yakiv P. Didukh
Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7619-0283
THE ROLE OF NATURAL ECOSYSTEMS OF UKRAINE IN ENSURING
DECARBONIZATION AND DEVELOPMENT OF THE EUROPEAN GREEN DEAL
Report at the scientific session of the General Meeting of the NAS of Ukraine, February 17, 2022
The report analyzes such an aspect of decarbonization as optimization of carbon deposition in natural ecosystems, pro-
vides appropriate calculations of energy for forest, steppe, meadow, swamp, agro-ecosystems of Ukraine and their compo-
nents, the results of which can be converted into convenient for economists monetary units and used for evaluation of
ecosystem services. From the perspective of the European Green Deal, the problems of adaptation to negative conse-
quences of climate change are highlighted and it is shown that new ideas and scientific developments are at great odds
with practical activities on the ground.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185031 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:18:38Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дідух, Я.П. 2022-08-30T17:22:45Z 2022-08-30T17:22:45Z 2022 Роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку Європейського зеленого курсу / Я.П. Дідух // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 3. — С. 37-43. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.03.037 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185031 У доповіді проаналізовано такий аспект декарбонізації як оптимізація
 депонування карбону в природних екосистемах, наведено відповідні розрахунки енергії для лісових, степових, лучних, болотних, агроекосистем України та їх компонентів, результати яких можна переводити в зручні
 для економістів грошові одиниці і використовувати для оцінки екосистемних послуг. З позицій Європейського зеленого курсу висвітлено проблеми адаптації до негативних наслідків зміни клімату і показано, що нові ідеї
 та наукові розробки кардинально розходяться з практичною діяльністю на місцях. The report analyzes such an aspect of decarbonization as optimization of carbon deposition in natural ecosystems, provides
 appropriate calculations of energy for forest, steppe, meadow, swamp, agro-ecosystems of Ukraine and their components,
 the results of which can be converted into convenient for economists monetary units and used for evaluation of
 ecosystem services. From the perspective of the European Green Deal, the problems of adaptation to negative consequences
 of climate change are highlighted and it is shown that new ideas and scientific developments are at great odds
 with practical activities on the ground. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку Європейського зеленого курсу The role of natural ecosystems of Ukraine in ensuring decarbonization and development of the European green deal (Report at the scientific session of the General Meeting of the NAS of Ukraine, February 17, 2022) Article published earlier |
| spellingShingle | Роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку Європейського зеленого курсу Дідух, Я.П. Загальні збори НАН України |
| title | Роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку Європейського зеленого курсу |
| title_alt | The role of natural ecosystems of Ukraine in ensuring decarbonization and development of the European green deal (Report at the scientific session of the General Meeting of the NAS of Ukraine, February 17, 2022) |
| title_full | Роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку Європейського зеленого курсу |
| title_fullStr | Роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку Європейського зеленого курсу |
| title_full_unstemmed | Роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку Європейського зеленого курсу |
| title_short | Роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку Європейського зеленого курсу |
| title_sort | роль природних екосистем україни у забезпеченні декарбонізації та розвитку європейського зеленого курсу |
| topic | Загальні збори НАН України |
| topic_facet | Загальні збори НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185031 |
| work_keys_str_mv | AT díduhâp rolʹprirodnihekosistemukraíniuzabezpečennídekarbonízacíítarozvitkuêvropeisʹkogozelenogokursu AT díduhâp theroleofnaturalecosystemsofukraineinensuringdecarbonizationanddevelopmentoftheeuropeangreendealreportatthescientificsessionofthegeneralmeetingofthenasofukrainefebruary172022 |