Про розвиток в Україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 р.)

Неприскорювальна фізика елементарних частинок — це нова галузь фізики, яка досліджує властивості елементарних частинок без застосування прискорювачів. У рамках цього напряму, що бурхливо розвивається в останні 20—30 років, отримано низку вагомих результатів. Зокрема, спостереження осциляцій нейтрин...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2022
Main Author:	Даневич, Ф.А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Subjects:	З кафедри Президії НАН України
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185036
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Про розвиток в Україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 р.) / Ф.А. Даневич // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 3. — С. 71-80. — Бібліогр.: 85 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859792646037307392
author	Даневич, Ф.А.
author_facet	Даневич, Ф.А.
citation_txt	Про розвиток в Україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 р.) / Ф.А. Даневич // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 3. — С. 71-80. — Бібліогр.: 85 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	Неприскорювальна фізика елементарних частинок — це нова галузь фізики, яка досліджує властивості елементарних частинок без застосування прискорювачів. У рамках цього напряму, що бурхливо розвивається в останні 20—30 років, отримано низку вагомих результатів. Зокрема, спостереження осциляцій нейтрино, спричинених масою цих частинок, стало першим експериментальним доказом неповноти Стандартної моделі елементарних частинок і взаємодій. І хоча за останні 20 років роботи в цій галузі було відзначено п’ятьма нобелівськими преміями, в Україні вона залишається майже непоміченою, і це при тому, що кілька колективів українських науковців активно проводять дослідження з фізики елементарних частинок без використання прискорювачів і отримують результати найвищого світового рівня. Non-accelerator particle physics is a new field of physics that studies the properties of particles without using accelerators. This area has been developing rapidly for the last 20—30 years providing a number of outstanding results, including the discovery of neutrino oscillations caused by the masses of neutrinos, which became the first experimental proof of an effect beyond the Standard Model of particles and interactions. While the results in the field have won five Nobel Prizes over the last twenty years, this area remains almost unnoticed in Ukraine, despite the fact that here several research groups conduct work on the subject and obtain the results of the highest quality.
first_indexed	2025-12-02T12:05:04Z
format	Article
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 71 ПРО РОЗВИТОК В УКРАЇНІ НЕПРИСКОРЮВАЛЬНОЇ ФІЗИКИ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК За матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 року Неприскорювальна фізика елементарних частинок — це нова галузь фі- зики, яка досліджує властивості елементарних частинок без застосуван- ня прискорювачів. У рамках цього напряму, що бурхливо розвивається в останні 20—30 років, отримано низку вагомих результатів. Зокрема, спо- стереження осциляцій нейтрино, спричинених масою цих частинок, стало першим експериментальним доказом неповноти Стандартної моделі еле- ментарних частинок і взаємодій. І хоча за останні 20 років роботи в цій галузі було відзначено п’ятьма нобелівськими преміями, в Україні вона за- лишається майже непоміченою, і це при тому, що кілька колективів укра- їнських науковців активно проводять дослідження з фізики елементарних частинок без використання прискорювачів і отримують результати най- вищого світового рівня. Ключові слова: фізика елементарних частинок, нейтрино, темна матерія, темна енергія, космічні промені, низькофоновий експеримент, багатока- нальна астрономія. Як виник і як розвивався Всесвіт у перші миті після Творення і яка його майбутня доля — ці питання хвилювали людство з давніх часів (зрозуміло, в дещо інших формулюваннях) і сьо- годні залишаються найбільш важливими проблемами сучасної науки [1]. Але відповісти на ці питання можна лише за умови глибокого розуміння двох нескінченностей: нескінченно вели- кого Всесвіту і нескінченно малого світу елементарних части- нок. Всесвіт є предметом досліджень космології, астрофізики, астрономії, а елементарні частинки і взаємодії між ними опису- ються в рамках Стандартної моделі (СМ) елементарних части- нок і взаємодій [2]. Початок цій величній теоретичній конструкції поклали до- слідження фізиків-ядерників у 30-х—50-х роках. Так, не варто забувати, що саме ядерники відкрили електрон і його античас- тинку позитрон, нейтрино, а також слабку і сильну взаємодії, давши поштовх розвитку фізики елементарних частинок. Фак- ДАНЕВИЧ Федір Анатолійович — доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу фізики лептонів Інституту ядерних досліджень НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.03.071 72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 1. У рамках Стандартної моделі елементарних частинок і взаємодій матерія складається з трьох по- колінь ферміонів (6 кварків і 6 лептонів) та 4 бозонів, за допомогою яких описуються взаємодії між ферміо- нами («сили»). Матерія у спостережуваному Всесвіті складається з частинок лише першого покоління. Два наступні покоління частинок народжуються при висо- ких енергіях і «відігравали» свою роль на ранніх етапах розвитку Всесвіту. У кварків і лептонів є античастинки, але їх кількість у сучасному Всесвіті дуже мала (джере- ло рисунку [3]) тично такі частинки, як протон, нейтрон, пози- трон, мюон та його античастинка, електронне (анти)нейтрино, фотон, було відкрито саме за допомогою неприскорювальних методів (до- слідження радіоактивності, світла, космічних променів). Подальше розроблення і уточнення СМ, зо- крема відкриття кварків, з яких складаються протони і нейтрони, а також наступних двох поколінь ферміонів, було здійснено починаю- чи з 60-х років за допомогою прискорювачів елементарних частинок. СМ з високою точ- ністю описує електромагнітну і слабку взаємо- дію, які об’єднано в теорію електрослабкої вза- ємодії, а сильні взаємодії описуються в рамках квантової хромодинаміки (рис. 1). Незважаючи на всі успіхи СМ, її не можна назвати завершеною теорією. СМ має певні недоліки, головними з яких є майже 20 пара- метрів, які потрібно визначити експеримен- тально, відсутність у її складі теорії гравітації, проблема калібрувальної ієрархії, пов’язаної з механізмом Хіггса, проблеми узгодження з космологічною моделлю (існування темної матерії і темної енергії, баріонної асиметрії та інфляційної стадії у ранньому Всесвіті) і, на- решті, наявність маси у нейтрино [4]. Тому фі- зики наполегливо шукають шляхи побудови нової, більш досконалої теорії. Найбільш раці- ональним підходом видаються спроби розши- рити СМ, зберігши ті її частини, які коректно описують явища у мікросвіті. Однак уже у 80-х роках стало зрозуміло, що подальший прогрес у фізиці елементарних час- тинок неможливий через практичні труднощі досягнення необхідних енергій частинок. Річ у тім, що нові ефекти у мікросвіті очікуються при енергіях ~1015 ГеВ, тоді як запланована енергія Великого адронного колайдера (який споруджувався близько 30 років і коштував майже 10 млрд дол. США) становить усього 13×103 ГеВ. Навіть фантастичний колайдер розміром з орбіту Землі все ще не зможе дати необхідні енергії. Отже, для подальшого розвитку фізики еле- ментарних частинок, крім методів фізики ви- соких енергій, потрібні принципово нові під- ходи. Неприскорювальна фізика елементарних частинок — що це? Назву нового напряму «Experimental particle physics without accelera- tors» (експериментальна фізика елементарних частинок без прискорювачів) було запропо- новано у 1987 р. в огляді Мішеля Спіро зі спі- вавторами [5]. У 1995 р. одночасно німецькою і англійською вийшла книга Х.Ф. Клапдора- Кляйнгротхауса і А. Штаудта під назвою від- повідно “Teilchenphysik ohne Beschleuniger” [6] і “Non-accelerator Particle Physics” [7], перекла- дена російською мовою як «Неускорительная физика элементарных частиц» [8]. Ми вва- жаємо назву «неприскорювальна фізика еле- ментарних частинок» (НФЧ) найбільш при- йнятною, оскільки вона дуже точно відобра- жає методологію цього напряму: дослідження властивостей елементарних частинок різними ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 73 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ експериментальними методами, але без засто- сування прискорювачів1. Основними напрямами НФЧ, як вони сфор- мульовані в Дорожній карті розвитку непри- скорювальної фізики елементарних частинок у Європі на 2017—2026 рр. [3], є такі: • екстремальний Всесвіт: що можна зрозу- міти про катастрофічні події у Всесвіті, вимі- рюючи космічні промені, високоенергетичні гамма-кванти, нейтрино, гравітаційні хвилі; • темний Всесвіт: яка природа темної мате- рії і темної енергії; • нейтрино: які їх властивості; • ранній Всесвіт: що можна дізнатися про Великий вибух з досліджень реліктового ви- промінювання. До цього списку варто додати пошуки ефек- тів та елементарних частинок за рамками Стан- дартної моделі, насамперед розпаду протона (передбачуваного багатьма так званими теорі- ями великого об’єднання), аксіонів, стериль- них нейтрино, порушення законів збереження (електричного заряду, лептонного та баріон- ного чисел, принципу Паулі), лоренц-інварі- антності та багатьох інших ефектів, можливих у різноманітних моделях, які претендують на роль розширень СМ. Адже «у фундаменталь- ній фізиці, якщо щось може бути перевірено, воно обов’язково має бути перевірено» [9]. Якщо експерименти у фізиці високих енер- гій є лабораторними (прискорювач дає частин- ки високих енергій, події зіткнення яких реє- струють за допомогою детекторів), то в НФЧ можна говорити скоріше про обсерваторії, які ведуть спостереження за процесами, в яких проявляються властивості елементарних час- тинок і взаємодій. Це можуть бути події ядер- них розпадів чи взаємодій з ядрами (а отже, застосовуються методи ядерної фізики) або ж 1 Останнім часом в англомовній літературі все частіше використовують термін «astroparticle physics», але спроби перекласти цю конструкцію українською як «космомікрофізика» або «фізика астрочастинок» є невдалими. Перший термін дуже рідко використову- ють навіть російською мовою (звідки він і потрапив в українську), тоді як слова «астрочастинка» в україн- ській взагалі немає. випромінювання різної природи, що виникає у космосі (і знов-таки, ці спостереження прово- дять переважно ядерно-фізичними методами). Процеси, що є предметом дослідження НФЧ, є вкрай рідкісними, а отже, детектори для їх реєстрації мають бути ретельно захи- щені від фону, спричиненого радіоактивністю навколишнього середовища, космічними про- менями, радіоактивністю матеріалів експери- ментальної установки. Роботи зазвичай вико- нують у підземних лабораторіях на глибинах у кілька сотень метрів або навіть у кілька кіло- метрів. У світі функціонують більш як 10 вели- ких підземних лабораторій, ще кілька спору- джуються, що свідчить про зростаючий інтерес до таких досліджень [10]. У багатьох випадках детектори та матеріали, розроблені для пошу- ків темної матерії, дослідження властивостей нейтрино та інших завдань НФЧ, можна вико- ристовувати для спостереження рідкісних аль- фа- і бета-розпадів, пошуку гіпотетичних ядер та розпадів [11—14]. У НФЧ застосовують також «неядер- ні» методи: дослідження реліктового мікро- хвильового випромінювання, гравітаційних хвиль, астрономічні дослідження в радіо-, інф- рачервоному, видимому, ультрафіолетовому, рентгенівському діапазонах (останні викону- ють за допомогою космічних апаратів). Про- те ці винятки лише підтверджують правило: головними методами НФЧ є методи ядерної фізики. Хоча слід зазначити, що є чимало екс- периментів НФЧ, у яких використовують ме- тоди фізики високих енергій: вимірювання нейтринних осциляцій з пучками нейтрино від прискорювачів, вимірювання перерізів вза- ємодії іонів при низьких енергіях за допомо- гою прискорювачів, що працюють під землею для зниження фону (вимірювання перерізів взаємодії ядер для завдань теоретичного опису процесів у зорях). Отже, НФЧ користується ядерно-фізични- ми методами, але зі специфікою, зумовленою пошуками дуже рідкісних процесів, і перебу- ває в зв’язку з багатоканальною астрономією, яка використовує неелектромагнітні канали спостережень (космічні промені, нейтрино, 74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 2. Неприско- рювальна фізика елементарних час- тинок (astroparticle physics) є другим за масштабом напря- мом у Національно- му інституті ядерної фізики Італії (дже- рело: сайт INFN https://home.infn. it/en/) гравітаційні та радіохвилі). Ці дослідження да- ють нові знання про властивості елементарних частинок і взаємодій і недоступні для фізики високих енергій. Саме НФЧ дозволила зна- йти ефекти за рамками Стандартної моделі, показавши, що нейтрино мають масу (К. Та- каакі та А. Макдональд, Нобелівська премія 2015 р.) [15]. Загалом за останні 20 років п’ять нобелівських премій з фізики присуджено за дослідження в галузі НФЧ (2002, 2006, 2011, 2015, 2017). Виходять спеціалізовані журна- ли (Astroparticle Physics, Physics of the Dark Universe, Journal of Cosmology and Astroparticle Physics)2, проводяться спеціальні конференції (Neutrino, Topics in Astroparticle and Under- ground Physics, Weak Interactions and Neutrinos, Conference on Neutrino and Nuclear Physics). Як уже було зазначено, спорудження нових підземних лабораторій очевидно свідчить про зростаючий інтерес до НФЧ. Загалом частка задіяних у цій галузі вчених і рівень фінансу- вання проєктів невпинно зростають почина- ючи з кінця 90-х років, коли намітилася чітка тенденція до зниження фінансування «тради- ційної» ядерної фізики, в якій практично не за- лишилося по-справжньому фундаментальних проблем. Наприклад, у Національному інсти- туті ядерної фізики Італії (Istituto Nazionale di Fisica Nucleare) НФЧ є другим за масшта- бом напрямом діяльності після фізики висо- ких енергій і потужнішим за такі напрями, як 2 При цьому статті в галузі НФЧ, враховуючи їх акту- альність, публікуються і в журналах широкої темати- ки, таких як Physical Review Letters, Review of Modern Physics, Science, Nature та ін. фізика ядра, теоретична фізика, технологічні розробки (рис. 2). У 2001 р. в Європі було організовано APPEC (Astroparticle Physics European Consortium) — мережу з 18 національних урядових агенцій, відповідальних за фінансування та координа- цію зусиль у галузі НФЧ в Європейському Со- юзі. Проєкти з НФЧ є пріоритетними як у Мі- ністерстві енергетики (Department of Energy), так і в Національному науковому фонді США. У Південній Кореї нещодавно створено спеці- альний підрозділ Інституту фундаментальних наук — Центр підземної фізики [16], де ведуть дослідження нейтрино, пошуки темної матерії. Хоча в Південній Кореї вже є підземна лабора- торія, Центр підземної фізики споруджує нову, значно більшу за розміром і глибшу лаборато- рію, обладнану з урахуванням останніх досяг- нень «підземної фізики». Неприскорювальна фізика частинок в Україні. В Україні дослідження з НФЧ, як теоретичні, так і експериментальні, ведуться в інститутах НАН України та університетах. Нижче розглянемо деякі результати, отримані українськими вченими за останні кілька років, які відображають основні напрями досліджень в Україні. Пошук обмежень на параметри частинок темної матерії за даними астрофізичних та кос- мологічних спостережень ведуть учені Інсти- туту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України. З аналізу даних рентгенівських телескопів (рентгенівське випромінювання з енергією 3,5 кеВ) отримано вказівку на розпад легких стерильних нейтрино — кандидатів на роль частинок темної матерії [17]. Отримано ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 75 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ обмеження на масу частинок легкої ферміон- ної темної матерії на основі даних кінематики карликових сфероїдальних галактик [18] та аналізу поширеності галактик на великих чер- воних зміщеннях [19]. Проблемами теорії гравітації, темної мате- рії, спробами розширення Стандартної моделі займаються вчені з Астрономічної обсерва- торії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Це і побудова моделей з додатковими вимірами, які розглядаються як перспективні напрями розширення СМ [20], й аналіз конформних збуджень внутрішніх просторів як кандидатів на роль темної матерії [21], і дослідження різних гравітаційних моде- лей з огляду на демонстрацію того, що гравіта- ційні маси не суперечать гравітаційним тестам, якщо вони мають негативний тиск у внутріш- ніх просторах [22—24]. Теоретичні дослідження темної матерії і темної енергії ведуться в Астрономічній об- серваторії Львівського національного універ- ситету імені Івана Франка. Учені Обсерваторії досліджують вплив динамічної темної енергії на рівновагу нейтронних зір [25, 26], отрима- ли обмеження на параметри темної енергії на основі космологічних даних про реліктове випромінювання, баріонні акустичні осциля- ції видимої матерії у Всесвіті та наднові зорі типу Ia [27—29]. Роботи з вивчення властивостей елементар- них частинок, основані на аналізі астрономіч- них даних, ведуться у Головній астрономічній обсерваторії НАН України та Радіоастроно- мічному інституті НАН України. Зокрема, аналіз спостережень і теоретичних модельних розрахунків динаміки та активних процесів у галактичних ядрах дає важливу інформацію в контексті фізики елементарних частинок [30— 35]. Розподіл вмісту темної і видимої матерії в галактичних системах за відношенням їхньої маси до світності на різних космологічних масштабах є реальним свідченням наявності ефектів за рамками СМ, а в окремих спосте- режних випадках суперечить LCDM-моделі. Роботи з цього напряму ведуться шляхом ана- лізу даних в оптичному та інфрачервоному діапазонах для галактик раннього і пізнього типу [36, 37] та малонаселених груп галактик, виявлених методом мозаїки Вороного [38], у рентгенівському діапазоні для скупчень галак- тик [39], гамма-променів надвисоких енергій [40], космічних войдів3 як великомасштабних структур Всесвіту з наднизькою густиною ви- димої матерії, форма та фізичні властивості яких чутливі до стану темної енергії та вміс- ту темної матерії [41]. В астрофізиці високих енергій войди розглядають як канал поширен- ня релятивістських частинок, де наявність не- нульового магнітного поля [42] залишається відкритим питанням. В Інституті ядерних досліджень НАН Укра- їни ведуться дослідження властивостей ней- трино і слабкої взаємодії у подвійному бета- розпаді атомних ядер [43—48], пошуки гіпо- тетичних частинок та ефектів за межами СМ [49, 50], дослідження рідкісних та гіпотетич- них ядерних розпадів [51—54], вимірювання потоків нейтрино від Сонця та інших джерел [55—57], розроблення детекторів для пошуків темної матерії [58, 59], реєстрації когерентного розсіяння нейтрино та інших рідкісних проце- сів [60—62]. Вимірювання потоків нейтрино та дослі- дження подвійного бета-розпаду ведуться в рамках участі Інституту ядерних досліджень у кількох великих міжнародних проєктах: Borexino [63, 64], CUPID-Mo [65—67], CUPID [68, 69], AMoRE [70], CROSS [71, 72]. Слід зазначити, що сучасні експериментальні до- слідження в галузі НФЧ потребують значних матеріальних і людських ресурсів, бюджети таких експериментів становлять кілька десят- ків мільйонів доларів США (наприклад, фі- нансування кожного із вищезгаданих проєктів CUPID і AMoRE становить близько 5—10 млн дол. США на рік, і це не враховуючи зарплат учасників та обслуговуючого персоналу, вар- тості інфраструктури, видатків на утримання лабораторій тощо). Важливо розуміти, що про- ведення сучасних експериментів у цій галузі 3 Від англ. void — порожнеча, ділянка космічного про- стору, в якій концентрація галактик у десятки разів менша за середню. 76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ на високому рівні не під силу навіть окремим розвиненим країнам. Група науковців з Харківського національ- ного університету ім. В.Н. Каразіна бере участь в експериментальних дослідженнях подвійно- го бета-розпаду атомних ядер [70, 73], пошуках аксіонів [74], розробленні методів низькофо- нових експериментів [75]. Важливим напрямом НФЧ є розроблення методів глибокого очищення матеріалів для зниження фону в експериментах з пошуку по- двійного бета-розпаду, темної матерії, дослі- дження рідкісних ядерних розпадів, вимірю- вання потоків нейтрино. Такі роботи на най- вищому рівні виконуються в Інституті фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій Національного наукового центру «Харків- ський фізико-технічний інститут» НАН Укра- їни [47, 53, 54]. Роботи з розроблення низько- фонових сцинтиляторів ведуться в Інституті сцинтиляційних матеріалів НАН України [76, 77]. У 2015 р. Україна стала повноправним чле- ном міжнародного консорціуму Cherenkov Telescope Array (СТА) [78—81]. Це масив гам- ма-телескопів, які мають бути встановлені у різних місцях Землі, для дослідження неви- вченого діапазону енергій (20 ГеВ — 300 ТеВ). У цьому великому проєкті (загалом колабора- ція налічує близько 1,5 тис. науковців із 150 наукових установ 25 країн світу) беруть участь вчені з астрономічних обсерваторій Київсько- го національного університету імені Тараса Шевченка та Львівського національного уні- верситету імені Івана Франка, а також з Інсти- туту прикладних проблем механіки і матема- тики ім. Я.С. Підстригача НАН України. Вчені Київського національного університе- ту імені Тараса Шевченка беруть участь у двох великих проєктах: Hyper-Kamiokande (черен- ковський детектор з 260 тис. т води) [82] та DUNE (детектор з 40 тис. т зрідженого аргону) [83]. Метою цих мегапроєктів є дослідження осциляцій нейтрино, порушення СР-парності в електрослабкій взаємодії, пошук розпаду протона, спостереження нейтрино від вибухів наднових, дослідження атмосферних та со- нячних нейтрино. Варто зауважити, що рівень фінансування цих проєктів (600 млн і 1,3 млрд дол. США відповідно) свідчить про важли- вість досліджень у цій галузі. У 2007—2012 рр. дослідження в галузі НФЧ в Україні велися в рамках цільових комп- лексних програм наукових досліджень НАН України «Дослідження структури та складу Всесвіту, прихованої маси і темної енергії» («Космомікрофізика») і «Астрофізичні і кос- мологічні проблеми прихованої маси і темної енергії» («Космомікрофізика-2»). В результаті виконання програм було отримано теоретичні та фундаментальні результати світового рівня, що стосуються властивостей елементарних частинок і взаємодій, фізичних процесів у да- лекому Всесвіті [29, 84, 85]. Висновки. Неприскорювальна фізика еле- ментарних частинок бурхливо розвивається в останні 20—30 років. Отримано вагомі резуль- тати, зокрема спостережено перший ефект за рамками Стандартної моделі елементарних частинок, готуються експерименти, які будуть визначати розвиток фізики елементарних час- тинок у наступні кілька десятиліть і, можливо, дадуть поштовх новій науковій революції. В Україні є кілька наукових груп, які ефек- тивно працюють у цій галузі, отримують ре- зультати найвищого рівня. Важливо, що в цих групах є молодь, і це свідчить про актуальність і перспективність неприскорювальної фізики елементарних частинок та значний інтерес до неї у світі. Проте в Україні рівень підтримки цих досліджень і кількість науковців, які пра- цюють у цьому напрямі, непропорційно малі порівняно зі світовими тенденціями. Причи- ною явної недооцінки нової галузі в Україні є, очевидно, той факт, що її розвиток у світі збіг- ся в часі із загальним падінням рівня підтрим- ки науки в нашій країні. З огляду на викладене вище наразі актуаль- ним є питання про створення при Відділенні ядерної фізики та енергетики НАН України Наукової ради «Неприскорювальна фізика елементарних частинок» із залученням до її складу провідних фахівців НАН України та представників закладів вищої освіти. Така ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 77 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ рада має тісно співпрацювати з Науковою ра- дою «Астрофізика, астрономія» Відділення фізики і астрономії НАН України, оскільки, незважаючи на істотні відмінності у методах досліджень, завдання, що стоять перед ними, близькі. Було б доцільно розробити концепцію ці- льової програми досліджень у галузі непри- скорювальної фізики елементарних частинок і передбачити в ній кошти для участі у міжна- родних проєктах. Сучасна наука робиться сьо- годні в рамках великих міжнародних проєктів, де очікується не лише інтелектуальний, а й матеріальний внесок, здатність країни-учасни- ці взяти на себе певні витрати (принаймні на відрядження учасників проєктів на профільні конференції та у ключові лабораторії, в яких ведуться експериментальні й теоретичні дослі- дження в цій галузі). Автор хотів би висловити подяку Володими- ру Третяку і Владиславу Кобичеву за цінні зау- важення до рукопису статті, а також Володи- миру Аушеву, Ірині Вавиловій, Петеру Берцику, Богдану Гнатику, Олександру Жуку, Геннадію Ковтуну, Богдану Новосядлому, Сергію Ратке- вичу, Ірині Тупіциній, Юрію Штанову за надані матеріали про стан досліджень у галузі непри- скорювальної фізики елементарних частинок у їхніх групах, а також за зроблені зауваження до тексту рукопису. Ця публікація підтримана в рамках проєкту 2020.02/0011 «Подвійний бе- та-розпад атомних ядер» Національного фон- ду досліджень України. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. 125 Questions: What Don’t We Know? Science. 2005. 309(5731). Special Issue. http://www.sciencemag.org/site/ feature/misc/webfeat/125th/ 2. Particle Data Group, Zyla P.A. et al. Review of Particle Physics. Prog. Theor. Exp. Phys. 2020. 2020(8): 083C01. https://doi.org/10.1093/ptep/ptaa104 3. Astroparticle Physics European Consortium. https://www.appec.org/roadmap 4. Mohapatra R.N., Antusch S., Babu K.S. et al. Theory of neutrinos: A white paper. Rep. Prog. Phys. 2007. 70(11): 1757—1867. https://doi.org/10.1088/0034-4885/70/11/R02 5. Rich J., Lloyd Owen D., Spiro M. Experimental particle physics without accelerators. Phys. Rep. 1967. 151(5-6): 239—364. https://doi.org/10.1016/0370-1573(87)90055-X 6. Klapdor-Kleingrothaus H.V., Staudt A. Teilchenphysik ohne Beschleuniger. B.G. Teubner Stuttgart, 1995. https://doi. org/10.1007/978-3-322-89144-0 7. Klapdor-Kleingrothaus H.V., Staudt A. Non-accelerator Particle Physics. IOP Publishing Ltd, 1995. https://doi. org/10.1002/asna.2113170212 8. Klapdor-Kleingrothaus H.V., Staudt A. Neuskoritelnaya fizika elementarnykh chastits. Moskva: Nauka, 1997 (in Russian). [Клапдор-Кляйнгротхаус Г.В., Штаудт А. Неускорительная физика элементарных частиц. Москва: Наука, 1997.] 9. Okun L.B. O proverke zakona sokhraneniya elektricheskogo zaryada i printsipa Pauli. Uspekhi fizicheskikh nauk. 1989. 158(2): 293—301. (in Russian). [Окунь Л.Б. О проверке закона сохранения электрического заряда и принципа Паули. Успехи физических наук. 1989. Т. 158, № 2. С. 293—301.] 10. Ianni A. Considerations on Underground Laboratories. J. Phys.: Conf. Ser. 2020. 1342: 012003. https://doi.org/ 10.1088/1742-6596/1342/1/012003 11. Danevich F.A., Georgadze A.Sh., Kobychev V.V. et al. α activity of natural tungsten isotopes. Phys. Rev. C. 2003. 67(1): 014310. https://doi.org/10.1103/PhysRevC.67.014310 12. Cattadori C.M., De Deo M., Laubenstein M., Pandola L., Tretyak V.I. Observation of β decay of 115In to the first excited level of 115Sn. Nucl. Phys. A. 2005. 748(1-2): 333—347. https://doi.org/10.1016/j.nuclphysa.2004.10.025 13. Belli P., Bernabei R., Bukilic N. et al. Investigation of β decay of 113Cd. Phys. Rev. C. 2007. 76(6): 064603. https://doi. org/10.1103/PhysRevC.76.064603 14. Belli P., Bernabei R., Cappella F. et al. Search for long-lived superheavy eka-tungsten with radiopure ZnWO4 crystal scintillator. Phys. Scripta. 2015. 90(8): 085301. https://doi.org/10.1088/0031-8949/90/8/085301 78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 15. Danevich F.A., Kobychev V.V., Tretyak V.I. Neutrinos are massive. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2016. (1): 20—29. https://doi.org/10.15407/visn2016.01.020 [Даневич Ф.А., Кобичев В.В., Третяк В.І. У нейтрино є маса. Вісник НАН України. 2016. № 1. С. 20—29.] 16. The Institute for Basic Science. http://www.ibs.re.kr/eng/sub02_03_04.do 17. Boyarsky A., Ruchayskiy O., Iakubovskyi D., Franse J. Unidentified Line in X-Ray Spectra of the Andromeda Galaxy and Perseus Galaxy Cluster. Phys. Rev. Lett. 2014. 113(25): 251301. https://doi.org/10.1103/PhysRev- Lett.113.251301 18. Savchenko D., Rudakovskyi A. New mass bound on fermionic dark matter from a combined analysis of classical dSphs. Mon. Notices Royal Astron. Soc. 2019. 487(4): 5711. https://doi.org/10.1093/mnras/stz1573 19. Rudakovskyi A., Mesinger A., Savchenko D., Gillet N. Constraints on warm dark matter from UV luminosity func- tions of high-z galaxies with Bayesian model comparison. Mon. Notices Royal Astron. Soc. 2021. 507(2): 3046. https:// doi.org/10.1093/mnras/stab2333 20. Akarsua Ö., Chopovsky A., Zhuk A. Black branes and black strings in the astrophysical and cosmological context. Phys. Lett. B. 2018. 778(3): 190—196. https://doi.org/10.1016/j.physletb.2018.01.022 21. Akarsu Ö., Chopovsky A., Shulga V., Yalçınkaya E., Zhuk A. Weak field limit of higher dimensional massive Brans- Dicke gravity: Observational constraints. Phys. Rev. D. 2020. 101(2): 024004. https://doi.org/10.1103/Phys- RevD.101.024004 22. Zhuk A., Chopovsky A., Fakhr S.H., Shulga V., Wei H. Weak-field limit of Kaluza–Klein models with spherically symmetric static scalar field: observational constraints. Eur. Phys. J. C. 2017. 77: 721. https://doi.org/10.1140/epjc/ s10052-017-5311-x 23. Akarsu Ö., Chopovsky A., Eingorn M., Fakhr S.H., Zhuk A. Brane world models with bulk perfect fluid and broken 4D Poincaré invariance. Phys. Rev. D. 2018. 97(4): 044024. https://doi.org/10.1103/PhysRevD.97.044024 24. Canay E., Eingorn M., Zhuk A. Effects of nonlinearity of f(R) gravity and perfect fluid in Kaluza–Klein models with spherical compactification. Eur. Phys. J. C. 2020. 80: 379. https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-020-7979-6 25. Smerechynskyi S., Tsizh M., Novosyadlyj B. Impact of dynamical dark energy on the neutron star equilibrium. J. Cos- mol. Astropart. Phys. 2021. 2021(2): 045. https://doi.org/10.1088/1475-7516/2021/02/045 26. Smerechynskyi S., Tsizh M., Novosyadlyj B. White dwarfs as a probe of dark energy. Phys. Rev. D. 2020. 101(2): 023001. https://doi.org/10.1103/PhysRevD.101.023001 27. Novosyadlyj B., Sergijenko O., Durrer R. Do the cosmological observational data prefer phantom dark energy? Phys. Rev. D. 2012. 86(8): 083008. https://doi.org/10.1103/PhysRevD.86.083008 28. Novosyadlyj B., Sergijenko O., Durrer R., Pelykh V. Constraining the dynamical dark energy parameters: Planck-2013 vs WMAP9. J. Cosmol. Astropart. Phys. 2014. 2014: 030. https://doi.org/10.1088/1475-7516/2014/05/030 29. Novosyadlyj B., Pelykh V., Stanov Yu., Zhuk Yu. Dark energy and dark matter in the Universe. In: Shulga V. (ed.) Dark Energy: observational evidence and theoretical models. Vol. 1. Kyiv: Akademperiodyka, 2013. https://doi. org/10.15407/akademperiodyka.240.380 30. Khan F.M., Fiacconi D., Mayer L., Berczik P., Just A. Swift Coalescence of Supermassive Black Holes in Cosmological Mergers of Massive Galaxies. Astrophys. J. 2016. 828(2): 73. https://doi.org/10.3847/0004-637X/828/2/73 31. Khoperskov S. et al. The echo of the bar buckling: Phase-space spirals in Gaia Data Release. A&A. 2019. 622(2): L6. https://doi.org/10.1051/0004-6361/201834707 32. Kennedy G.F. et al. Star-disc interaction in galactic nuclei: orbits and rates of accreted stars. Mon. Not. R. Astron. Soc. 2016. 460(1): 240. https://doi.org/10.1093/mnras/stw908 33. Li S., Liu F.K., Berczik P., Spurzem R. Boosted Tidal Disruption by Massive Black Hole Binaries During Galaxy Mergers from the View of N-Body Simulation. Astrophys. J. 2017. 834(2): 195. https://doi.org/10.3847/1538- 4357/834/2/195 34. Khan F.M., Capelo P.R., Mayer L., Berczik P. Dynamical Evolution and Merger Timescales of LISA Massive Black Hole Binaries in Disk Galaxy Mergers. Astrophys. J. 2018. 868(2): 97. https://doi.org/10.3847/1538-4357/aae77b 35. Panamarev T. et al. Direct N-body simulation of the Galactic centre. Mon. Not. R. Astron. Soc. 2019. 484(3): 3279. https://doi.org/10.1093/mnras/stz208 36. Karachentsev I.D., Karachentseva V.E. “Scraggy” dark haloes around bulge-less spiral galaxies. Mon. Not. Roy. Astron. Soc. 2019. 486(3): 3697. https://doi.org/10.1093/mnras/stz1047 37. Vavilova I.B. et al. Machine learning technique for morphological classification of galaxies from the SDSS. I. Pho- tometry-based approach. Astron. Astrophys. 2021. 648: A122. https://doi.org/10.1051/0004-6361/202038981 38. Vavilova I., Elyiv A., Dobrycheva D., Melnyk O. The Voronoi tessellation method in astronomy. In: Zelinka I., Bres- cia M., Baron D. (eds) Intelligent Astrophysics. Springer, 2021. https://doi.org/10.1007/978-3-030-65867-0 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 3 79 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 39. Babyk Iu.V. et al. A Universal Entropy Profile for the Hot Atmospheres of Galaxies and Clusters within R_2500. Astrophys. J. 2018. 862(1): 39. https://doi.org/10.3847/1538-4357/aacce5 40. Kolesnyk Yu.L., Bobik P.S., Shakhov B.A., Putis M. An exact solution of cosmic ray modulation problem in a stationary composite heliosphere model. Mon. Not. Roy. Astron. Soc. 2020. 491(4): 5826. https://doi.org/10.1093/mnras/stz3343 41. Elyiv A. et al. Cosmic voids detection without density measurements. Mon. Not. Roy. Astron. Soc. 2015. 448(4): 642. https://doi.org/10.1093/mnras/stv043 42. Elyiv A., Neronov A., Semikoz D.V. Gamma-ray induced cascades and magnetic fields in the intergalactic medium. Phys. Rev. D. 2009. 80(2): 023010. https://doi.org/10.1103/PhysRevD.80.023010 43. Danevich F.A. Investigation of neutrino and weak interactions in double beta decay of atomic nuclei. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2015. (9): 39—47 (in Ukrainian). https://doi.org/10.15407/visn2015.09.039 44. Belli P. et al. Final results of the Aurora experiment to study 2β decay of 116Cd with enriched 116CdWO4 crystal scin- tillators. Phys. Rev. D. 2018. 98(9): 092007. https://doi.org/10.1103/PhysRevD.98.092007 45. Giuliani A., Danevich F.A., Tretyak V.I. A multi-isotope 0νββ bolometric experiment. Eur. Phys. J. C. 2018. 78: 272. https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-018-5750-z 46. Blaum K. et al. Neutrinoless double-electron capture. Rev. Mod. Phys. 2020. 92(4): 045007. https://doi.org/10.1103/ RevModPhys.92.045007 47. Danevich F.A. et al. First search for 2ε and εβ+ decay of 174Hf. Nucl. Phys. A. 2020. 996: 121703. https://doi. org/10.1016/j.nuclphysa.2020.121703 48. Danevich F.A. et al. New limits on double-beta decay of 190Pt and 198Pt. Eur. Phys. J. C. 2022. 82(2022): 29. https:// doi.org/10.1140/epjc/s10052-022-09989-1 49. Gavriljuk Yu.M. et al. New limits on the coupling constant of axion with photon for solar axions. JETP Lett. 2018. 107: 617. https://doi.org/10.1134/S0021364018100090 50. Agarwalla S.K. et al. Constraints on avor-diagonal non-standard neutrino interactions from Borexino Phase-II. J. High Energ. Phys. 2020. 32(2020). https://doi.org/10.1007/JHEP02(2020)038 51. Belli P. et al. Experimental searches for rare alpha and beta decays. Eur. Phys. J. A. 2019. 55: 140. https://doi. org/10.1140/epja/i2019-12823-2 52. Danevich F.A. et al. Decay scheme of 50V. Phys. Rev. C. 2020. 102(2): 024319. https://doi.org/10.1103/Phys- RevC.102.024319 53. Danevich F.A. et al. First search for α decays of naturally occurring Hf nuclides with emission of γ quanta. Eur. Phys. J. A. 2020. 56: 5. https://doi.org/10.1140/epja/s10050-019-00005-x 54. Belli P. et al. Search for α decay of naturally occurring osmium nuclides accompanied by γ quanta. Phys. Rev. C. 2020. 102(2): 024605. https://doi.org/10.1103/PhysRevC.102.024605 55. Agostini M. et al. Comprehensive measurement of pp-chain solar neutrinos. Nature. 2018. 562: 505. https://doi. org/10.1038/s41586-018-0624-y 56. Agostini M. et al. Experimental evidence of neutrinos produced in the CNO fusion cycle in the Sun. Nature. 2020. 587: 577. https://doi.org/10.1038/s41586-020-2934-0 57. Agostini M. et al. Comprehensive geoneutrino analysis with Borexino. Phys. Rev. D. 2020. 101: 012009. https://doi. org/10.1103/PhysRevD.101.012009 58. Belli P. et al. Measurements of ZnWO4 anisotropic response to nuclear recoils for the ADAMO project. Eur. Phys. J. A. 2020. 56: 83. https://doi.org/10.1140/epja/s10050-020-00094-z 59. Belli P. et al. The Future Role of Inorganic Crystal Scintillators in Dark Matter Investigations. Instruments. 2021. 5(2): 16. https://doi.org/10.3390/instruments5020016 60. Danevich F.A., Tretyak V.I. Radioactive contamination of scintillators. Int. J. Mod. Phys. A. 2018. 33(9): 1843007. https://doi.org/10.1142/S0217751X18430078 61. Danevich F.A. et al. Growth and characterization of a Li2Mg2(MoO4)3 scintillating bolometer. Nucl. Instr. Meth. A. 2018. 889: 89. https://doi.org/10.1016/j.nima.2018.01.101 62. Aliane A. et al. First test of a Li2WO4(Mo) bolometric detector for the measurement of coherent neutrino-nucleus scattering. Nucl. Instrum. Meth. A. 2020. 949: 162784. https://doi.org/10.1016/j.nima.2019.162784 63. Agostini M. et al. Search for low-energy neutrinos from astrophysical sources with Borexino. Astropart. Phys. 2021. 125: 102509. https://doi.org/10.1016/j.astropartphys.2020.102509 64. Agostini M. et al. Identification of the cosmogenic 11C background in large volumes of liquid scintillators with Borex- ino. Eur. Phys. J. C. 2021. 81: 1075. https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-021-09799-x 65. Armengaud E. et al. Precise measurement of 2νββ decay of 100Mo with the CUPID-Mo detection technology. Eur. Phys. J. C. 2020. 80: 674. https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-020-8203-4 80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (3) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 66. Armengaud E. et al. The CUPID-Mo experiment for neutrinoless double-beta decay: performance and prospects. Eur. Phys. J. C. 2020. 80: 44. https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-019-7578-6 67. Armengaud E. et al. (CUPID-Mo Collaboration). New Limit for Neutrinoless Double-Beta Decay of 100Mo from the CUPID-Mo Experiment. Phys. Rev. Lett. 2021. 126: 181802. https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.126.181802 68. Armatol A. et al. (the CUPID Collaboration). Novel technique for the study of pileup events in cryogenic bolom- eters. Phys. Rev. C. 2021. 104: 015501. https://doi.org/10.1103/PhysRevC.104.015501 69. Armatol A. et al. (the CUPID Collaboration). A CUPID Li2 100MoO4 scintillating bolometer tested in the CROSS underground facility. JINST. 2021. 16: P02037. https://doi.org/10.1088/1748-0221/16/02/P02037 70. Alenkov V. et al. First results from the AMoRE-Pilot neutrinoless double beta decay experiment. Eur. Phys. J. C. 2019. 79: 791. https://doi.org/10.1140/epjc/s10052-019-7279-1 71. Bandac I.C. et al. The 0ν2β-decay CROSS experiment: preliminary results and prospects. J. High Energ. Phys. 2020. (1): 18. https://doi.org/10.1007/JHEP01(2020)018 72. Bandac I.C. et al. Phonon-mediated crystal detectors with metallic film coating capable of rejecting α and β events induced by surface radioactivity. Appl. Phys. Lett. 2021. 118: 184105. https://doi.org/10.1063/5.0050124 73. Gavrilyuk Y.M. et al. Results of In-Depth Analysis of Data Obtained in the Experimental Search for 2K(2ν)-Capture in 78Kr. Phys. Part. Nuclei. 2018. 49(4): 540. https://doi.org/10.1134/S1063779618040238 74. Akhmatov Z.A. et al. Results of Searching for Solar Hadronic Axions Emitted in the M1 Transition in 83Kr Nuclei. Phys. Part. Nuclei. 2018. 49(4): 599. https://doi.org/10.1134/S1063779618040020 75. Petrenko O.D. et al. Improving the Precision of Calibrating a Large Low-background Proportional Counter. J. Phys.: Conf. Ser. 2020. 1690(1): 012037. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1690/1/012037 76. Barabash A.S. et al. Improvement of radiopurity level of enriched 116CdWO4 and ZnWO4 crystal scintillators by recrystallization. Nucl. Instrum. Meth. A. 2016. 833: 77. https://doi.org/10.1016/j.nima.2016.07.025 77. Ferreiro Iachellini N. et al. Operation of an archaeological lead PbWO4 crystal to search for neutrinos from astrophys- ical sources with a Transition Edge Sensor. (Submitted to J. Low Temp. Phys.). https://arxiv.org/abs/2111.07638 78. The Cherenkov Telescope Array Consortium: Acharya B.S. et al. Science with the Cherenkov Telescope Array. World Sci. Publ. Co., Singapore, 2019. https://doi.org/10.1142/10986 79. Acharyya A. et al. Monte Carlo studies for the optimisation of the Cherenkov Telescope Array layout. Astropart. Phys. 2019. 111: 35. https://doi.org/10.1016/j.astropartphys.2019.04.001 80. Acharyya A. et al. Sensitivity of the Cherenkov Telescope Array to a dark matter signal from the Galactic centre. J. Cosmol. Astropart. 2021. (1): 057. https://doi.org/10.1088/1475-7516/2021/01/057 81. Abdalla H. et al. Sensitivity of the Cherenkov Telescope Array for probing cosmology and fundamental physics with gamma-ray propagation. J. Cosmol. Astropart. 2021. (2): 048. https://doi.org/10.1088/1475-7516/2021/02/048 82. Hyper-Kamiokande. https://www.hyperk.org/ 83. DUNE at LBNF — Fermilab. https://lbnf-dune.fnal.gov/ 84. Shulga V.M. et al. Dark Energy and Dark Matter in the Universe. In: Shulga V. (ed.) Dark matter: Astrophysical as- pects of the problem. Vol. 2. Kyiv: Akademperiodyka, 2014. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.253.356 85. Vavilova I.B. et al. Dark Energy and Dark Matter in the Universe. In: Shulga V. (ed.) Dark matter: Observational Manifestation and Experimental Searches. Vol. 3. Kyiv: Akademperiodyka, 2015. https://doi.org/10.15407/akadem- periodyka.287.356 Fedor A. Danevich Institute for Nuclear Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9446-9023 NON-ACCELERATOR PARTICLE PHYSICS IN UKRAINE According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, January 12, 2022 Non-accelerator particle physics is a new field of physics that studies the properties of particles without using accelera- tors. This area has been developing rapidly for the last 20—30 years providing a number of outstanding results, including the discovery of neutrino oscillations caused by the masses of neutrinos, which became the first experimental proof of an effect beyond the Standard Model of particles and interactions. While the results in the field have won five Nobel Prizes over the last twenty years, this area remains almost unnoticed in Ukraine, despite the fact that here several research groups conduct work on the subject and obtain the results of the highest quality. Keywords: particle physics, neutrino, dark matter, dark energy, cosmic rays, low-background experiment, multichannel astronomy.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185036
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T12:05:04Z
publishDate	2022
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Даневич, Ф.А. 2022-08-30T17:23:23Z 2022-08-30T17:23:23Z 2022 Про розвиток в Україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 р.) / Ф.А. Даневич // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 3. — С. 71-80. — Бібліогр.: 85 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.03.071 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185036 Неприскорювальна фізика елементарних частинок — це нова галузь фізики, яка досліджує властивості елементарних частинок без застосування прискорювачів. У рамках цього напряму, що бурхливо розвивається в останні 20—30 років, отримано низку вагомих результатів. Зокрема, спостереження осциляцій нейтрино, спричинених масою цих частинок, стало першим експериментальним доказом неповноти Стандартної моделі елементарних частинок і взаємодій. І хоча за останні 20 років роботи в цій галузі було відзначено п’ятьма нобелівськими преміями, в Україні вона залишається майже непоміченою, і це при тому, що кілька колективів українських науковців активно проводять дослідження з фізики елементарних частинок без використання прискорювачів і отримують результати найвищого світового рівня. Non-accelerator particle physics is a new field of physics that studies the properties of particles without using accelerators. This area has been developing rapidly for the last 20—30 years providing a number of outstanding results, including the discovery of neutrino oscillations caused by the masses of neutrinos, which became the first experimental proof of an effect beyond the Standard Model of particles and interactions. While the results in the field have won five Nobel Prizes over the last twenty years, this area remains almost unnoticed in Ukraine, despite the fact that here several research groups conduct work on the subject and obtain the results of the highest quality. Автор хотів би висловити подяку Володимиру Третяку і Владиславу Кобичеву за цінні зауваження до рукопису статті, а також Володимиру Аушеву, Ірині Вавиловій, Петеру Берцику, Богдану Гнатику, Олександру Жуку, Геннадію Ковтуну, Богдану Новосядлому, Сергію Раткевичу, Ірині Тупіциній, Юрію Штанову за надані матеріали про стан досліджень у галузі неприскорювальної фізики елементарних частинок у їхніх групах, а також за зроблені зауваження до тексту рукопису. Ця публікація підтримана в рамках проєкту 2020.02/0011 «Подвійний бета-розпад атомних ядер» Національного фонду досліджень України. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Про розвиток в Україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 р.) Non-accelerator particle physics in Ukraine (According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, January 12, 2022) Article published earlier
spellingShingle	Про розвиток в Україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 р.) Даневич, Ф.А. З кафедри Президії НАН України
title	Про розвиток в Україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 р.)
title_alt	Non-accelerator particle physics in Ukraine (According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, January 12, 2022)
title_full	Про розвиток в Україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 р.)
title_fullStr	Про розвиток в Україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 р.)
title_full_unstemmed	Про розвиток в Україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 р.)
title_short	Про розвиток в Україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 р.)
title_sort	про розвиток в україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні президії нан україни 12 січня 2022 р.)
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185036
work_keys_str_mv	AT danevičfa prorozvitokvukraínínepriskorûvalʹnoífízikielementarnihčastinokzamateríalamidopovídínazasídanníprezidíínanukraíni12síčnâ2022r AT danevičfa nonacceleratorparticlephysicsinukraineaccordingtothematerialsofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainejanuary122022

Про розвиток в Україні неприскорювальної фізики елементарних частинок (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 12 січня 2022 р.)

Institution

Similar Items