Порівняння електрохімічної поведінки електродів на основі різних вуглецевих матеріалів у водних розчинах електролітів
Досліджено електрохімічну поведінку електродів на основі плівок аморфного вуглецю а-С, монокристалічного напівпровідникового алмазу, композитів із мікро- та нанопорошків алмазу в розчинах електролітів 1 M KCl, 0.5 M H₂SO₄, K₃Fe(CN)₆—K₄Fe(CN)₆ та Ce(SO₄)₂—Ce₂ (SO₄)₃. Исследовано электрохимическое пов...
Saved in:
| Published in: | Украинский химический журнал |
|---|---|
| Date: | 2006 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185095 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Порівняння електрохімічної поведінки електродів на основі різних вуглецевих матеріалів у водних розчинах електролітів / О.М. Федоришена, Е.В. Панов, І.А. Новоселова // Украинский химический журнал. — 2006. — Т. 72, № 1. — С. 58-61. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185095 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Федоришена, О.М. Панов, Е.В. Новоселова, І.А. 2022-08-31T18:19:16Z 2022-08-31T18:19:16Z 2006 Порівняння електрохімічної поведінки електродів на основі різних вуглецевих матеріалів у водних розчинах електролітів / О.М. Федоришена, Е.В. Панов, І.А. Новоселова // Украинский химический журнал. — 2006. — Т. 72, № 1. — С. 58-61. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185095 541.138 Досліджено електрохімічну поведінку електродів на основі плівок аморфного вуглецю а-С, монокристалічного напівпровідникового алмазу, композитів із мікро- та нанопорошків алмазу в розчинах електролітів 1 M KCl, 0.5 M H₂SO₄, K₃Fe(CN)₆—K₄Fe(CN)₆ та Ce(SO₄)₂—Ce₂ (SO₄)₃. Исследовано электрохимическое поведение электродов на основе пленок аморфного углерода а-С, монокристаллического полупроводникового алмаза, композитов из микро- и нанопорошков алмаза в водных растворах электролитов 1 M KCl, 0.5 M H₂SO₄, K₃Fe(CN)₆—K₄Fe(CN)₆ и Ce(SO₄)₂—Ce₂ (SO₄)₃. The electrochemical behavior of the electrodes on the basis of amorphous carbon films a-C, monocrystalline semiconductor diamond, the composites from the micro- and diamond nanopowders in the aqueous solutions of the electrolytes 1 M KCl, 0.5 MH2SO4, H₂SO₄, K₃Fe(CN)₆—K₄Fe(CN)₆ and Ce(SO₄)₂—Ce₂ (SO₄)₃ has been investigated. uk Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Украинский химический журнал Электрохимия Порівняння електрохімічної поведінки електродів на основі різних вуглецевих матеріалів у водних розчинах електролітів Сравнение электрохимического поведения электродов на основе разных углеродных материалов в водных растворах электролитов Comparison of the electrochemical behavior of the electrods on the basis of different carbon materials in aqueous solutions of electrolytes Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Порівняння електрохімічної поведінки електродів на основі різних вуглецевих матеріалів у водних розчинах електролітів |
| spellingShingle |
Порівняння електрохімічної поведінки електродів на основі різних вуглецевих матеріалів у водних розчинах електролітів Федоришена, О.М. Панов, Е.В. Новоселова, І.А. Электрохимия |
| title_short |
Порівняння електрохімічної поведінки електродів на основі різних вуглецевих матеріалів у водних розчинах електролітів |
| title_full |
Порівняння електрохімічної поведінки електродів на основі різних вуглецевих матеріалів у водних розчинах електролітів |
| title_fullStr |
Порівняння електрохімічної поведінки електродів на основі різних вуглецевих матеріалів у водних розчинах електролітів |
| title_full_unstemmed |
Порівняння електрохімічної поведінки електродів на основі різних вуглецевих матеріалів у водних розчинах електролітів |
| title_sort |
порівняння електрохімічної поведінки електродів на основі різних вуглецевих матеріалів у водних розчинах електролітів |
| author |
Федоришена, О.М. Панов, Е.В. Новоселова, І.А. |
| author_facet |
Федоришена, О.М. Панов, Е.В. Новоселова, І.А. |
| topic |
Электрохимия |
| topic_facet |
Электрохимия |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Украинский химический журнал |
| publisher |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Сравнение электрохимического поведения электродов на основе разных углеродных материалов в водных растворах электролитов Comparison of the electrochemical behavior of the electrods on the basis of different carbon materials in aqueous solutions of electrolytes |
| description |
Досліджено електрохімічну поведінку електродів на основі плівок аморфного вуглецю а-С, монокристалічного напівпровідникового алмазу, композитів із мікро- та нанопорошків алмазу в розчинах електролітів 1 M KCl, 0.5 M H₂SO₄, K₃Fe(CN)₆—K₄Fe(CN)₆ та Ce(SO₄)₂—Ce₂ (SO₄)₃.
Исследовано электрохимическое поведение электродов на основе пленок аморфного углерода а-С, монокристаллического полупроводникового алмаза, композитов из микро- и нанопорошков алмаза в водных растворах электролитов 1 M KCl, 0.5 M H₂SO₄, K₃Fe(CN)₆—K₄Fe(CN)₆ и Ce(SO₄)₂—Ce₂ (SO₄)₃.
The electrochemical behavior of the electrodes on the basis of amorphous carbon films a-C, monocrystalline semiconductor diamond, the composites from the micro- and diamond nanopowders in the aqueous solutions of the electrolytes 1 M KCl, 0.5 MH2SO4, H₂SO₄, K₃Fe(CN)₆—K₄Fe(CN)₆ and Ce(SO₄)₂—Ce₂ (SO₄)₃ has been investigated.
|
| issn |
0041–6045 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185095 |
| citation_txt |
Порівняння електрохімічної поведінки електродів на основі різних вуглецевих матеріалів у водних розчинах електролітів / О.М. Федоришена, Е.В. Панов, І.А. Новоселова // Украинский химический журнал. — 2006. — Т. 72, № 1. — С. 58-61. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT fedorišenaom porívnânnâelektrohímíčnoípovedínkielektrodívnaosnovíríznihvuglecevihmateríalívuvodnihrozčinahelektrolítív AT panovev porívnânnâelektrohímíčnoípovedínkielektrodívnaosnovíríznihvuglecevihmateríalívuvodnihrozčinahelektrolítív AT novoselovaía porívnânnâelektrohímíčnoípovedínkielektrodívnaosnovíríznihvuglecevihmateríalívuvodnihrozčinahelektrolítív AT fedorišenaom sravnenieélektrohimičeskogopovedeniâélektrodovnaosnoveraznyhuglerodnyhmaterialovvvodnyhrastvorahélektrolitov AT panovev sravnenieélektrohimičeskogopovedeniâélektrodovnaosnoveraznyhuglerodnyhmaterialovvvodnyhrastvorahélektrolitov AT novoselovaía sravnenieélektrohimičeskogopovedeniâélektrodovnaosnoveraznyhuglerodnyhmaterialovvvodnyhrastvorahélektrolitov AT fedorišenaom comparisonoftheelectrochemicalbehavioroftheelectrodsonthebasisofdifferentcarbonmaterialsinaqueoussolutionsofelectrolytes AT panovev comparisonoftheelectrochemicalbehavioroftheelectrodsonthebasisofdifferentcarbonmaterialsinaqueoussolutionsofelectrolytes AT novoselovaía comparisonoftheelectrochemicalbehavioroftheelectrodsonthebasisofdifferentcarbonmaterialsinaqueoussolutionsofelectrolytes |
| first_indexed |
2025-11-24T15:54:06Z |
| last_indexed |
2025-11-24T15:54:06Z |
| _version_ |
1850849218449637376 |
| fulltext |
стве образуются хлоридные комплексы Pt (IV),
а впоследствии происходит их взаимодействие
с ацетамидом, что приводит к образованию
комплексов типа [PtCl4(CH 3CONH 2)2]. По мере
анодного растворения платинового анода ионы
Pt (IV) накапливаются в расплаве, что отражается
в увеличении интенсивности полос в ЭСП (рис.
2). При концентрации ионов Pt (IV) порядка 0.01
моль/л в ЭСП фиксируется лишь край полос,
достигающий конечного предела при 26000 см–1.
Дальнейшее анодное растворение платины не
приводит к накоплению ионов Pt (IV) в расплаве,
а на катоде выделяется платиновая чернь. Ско-
рость анодного растворения Pt в исследуемом
диапазоне плотностей тока (j = 10—100 мА/см2)
равна скорости электроосаждения Pt на катоде.
Таким образом, варьируя состав электроли-
та на основе ацетамида, можно получить плати-
новую чернь в виде мельчайших наноразмерных
частичек либо в объеме расплава, либо на катоде
в виде покрытия. Толщина платинового покры-
тия составляет 7—10 мкм при хорошей адгезии
к основе (Cu, Mo).
РЕЗЮМЕ. Досліджено електрохімічну поведінку Pt
в низькотемпературних розплавах на основі карбаміду
та ацетаміду. Показано, що при електролізі карбамід–
хлоридного розплаву метал осаджується у вигляді галь-
ванопокриття макроструктури, електроліз розплавів на
основі ацетаміду дозволяє отримати платинову чернь
у вигляді нанорозмірних часточок або в об’ємі розплаву,
або на катоді у вигляді покриття.
SUMMARY. The electrochemical behavior of Pt in
carbamide and acetamide low-temperature melts was in-
vestigated. It was shown that Pt electrochemical deposit
from carbamide–ammonium–chloride and acetamide–
containing melts.
1. Волков С.В., Яцимирский К.Б. Спектроскопия
расплавленных солей. -Киев: Наук. думка, 1977.
2. Ливер Э. Электронная спектроскопия неоргани-
ческих соединений: в 2-х ч. / Пер. с англ. -М .:
Мир, 1987.
3. Буряк Н .И ., Бабенков Е.А ., Туманова Н .Х . и др.
// Укр. хим. журн. -1988. -54, № 2. -C. 75—78.
4. Силинская Т .А ., Буряк Н .И. // Там же. -2003. -69,
№ 3. -С. 36—40.
5. Накамото К. ИК спектры и спектры КР неорга-
нических и координационных соединений. -М .:
Мир, 1991.
6. Буряк Н .И ., Силинская Т .А ., Волков С.В. // Укр.
хим. журн. -2003. -69, № 3. -C. 73—77.
7. Кочетова С.А . Автореф. дис. ... канд. хим. наук.
-Киев, 2003.
Институт общей и неорганической химии Поступила 14.06.2005
им. В.И . Вернадского НАН Украины, Киев
УДК 541.138
О.М. Федоришена, Е.В. Панов, І.А. Новоселова
ПОРІВНЯННЯ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ЕЛЕКТРОДІВ НА ОСНОВІ РІЗНИХ
ВУГЛЕЦЕВИХ МАТЕРІАЛІВ У ВОДНИХ РОЗЧИНАХ ЕЛЕКТРОЛІТІВ
Досліджено електрохімічну поведінку електродів на основі плівок аморфного вуглецю а-С, монокрис-
талічного напівпровідникового алмазу, композитів із мікро- та нанопорошків алмазу в розчинах елек-
тролітів 1 M KCl, 0.5 M H 2SO4, K 3F e(CN)6—K 4F e(CN)6 та Ce(SO4)2—Ce2(SO4)3.
В останні роки спостерігається постійно зро-
стаючий інтерес до використання електродів на
основі синтетичного алмазу в теоретичній та при-
кладній електрохімії [1, 2]. Дослідженню елект-
рохімічної поведінки алмазних плівок на різно-
манітних підкладках та монокристалів синтетич-
ного алмазу присвячені чисельні роботи. Відомо,
що легований бором синтетичний алмаз має
надзвичайно широку (до 3 В) область потенціалів
з низькими фоновими струмами у водних електро-
літах. Алмаз можна піддавати високій анодній
та катодній поляризації та витримувати у силь-
них окиснювальних середовищах без суттєвої
шкоди для нього [3—5]. Алмазні електроди про-
являють електрохімічну активність у розчинах
окисно-відновних систем, наприклад, K3Fe(CN)6
—K4Fe(CN)6, Ce(SO4)2—Ce2(SO4)3 та ін. Такі вла-
стивості дають можливість використовувати елек-
© О.М . Федоришена, Е.В. Панов, І.А. Новоселова , 2006
58 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т. 72, № 1
троди із легованого бором алмазу в електросин-
тезі, електроаналізі, для очистки води.
Нами було показано, що подібно до алмаз-
них електродів у водних розчинах електролітів
ведуть себе також електроди на основі плівок
аморфного вуглецю а-С на монокристалічному
кремнії, одержаних методом розпилення гра-
фітової мішені в аргоновій плазмі. Технологія
синтезу таких плівок добре відпрацьована , до-
зволяє одержувати плівки різної товщини і є
відносно дешевою в порівнянні з технологією ви-
рощування синтетичних алмазів.
Нині швидкими темпами розвиваються до-
слідження в області наноструктурних матеріалів.
Нанокристалічний алмаз має всі переваги моно-
кристалічного алмазу і є одним з небагатьох вуг-
лецевих продуктів, який можна отримати у вели-
ких кількостях детонаційним методом. На сьо-
годнішній день існує всього декілька робіт по до-
слідженню електрохімічної поведінки електродів
на основі нанокристалічного алмазу. Завдяки вка-
заним вище властивостям з урахуванням можли-
вості виготовлення із нанокристалічного алмазу
електродів великої площі та складної конфі-
гурації є доцільним дослідження таких матеріа-
лів з метою їх використання у різних галузях
електрохімії.
Об’єктами досліджень були: електроди на ос-
нові а-С плівок на кремнієвих підкладках, отри-
мані методом магнетронного розпилення гра-
фітової мішені в аргоновій плазмі [6]; плівки
мали товщину від 500 Ao до 1.5 мкм; леговані бо-
ром монокристали алмазу, отримані методом
температурного градієнту на затравці в апа-
ратах високого тиску [7]; композити, одержані
спіканням при температурі 1600 oС та тиску 8
ГПа алмазних порошків з розмірами частинок
2—20 нм ( НА) та 200—250 мкм (МА). Метод
отримання НА — детонація вибухової речови-
ни з від’ємним кисневим балансом, що здійс-
нюється у замкнутому просторі та середовищі,
інертному до вуглецю. МА синтезовані статич-
ним методом в системі Mg—Zn—C—В при
тиску 8 ГПа та температурі 1700 оС.
В електрохімічних дослідженнях омічний кон-
такт здійснювали нанесенням срібного покриття
на протилежну робочій сторону електроду. Всю
неробочу частину ізолювали чистим парафіном.
Електрохімічну поведінку вказаних матеріа-
лів досліджували методами потенціодинамічних
кривих, циклічної вольтамперометрії та електро-
хімічного імпедансу з використанням трьохелек-
тродної електрохімічної комірки. Застосовували
хлорсрібний електрод порівняння і допоміжний
платиновий електрод. Вольт-амперні характери-
стики (ВАХ) реєстрували при лінійній розгортці
потенціалу за допомогою потенціостату ПИ-50-1
та комп’ютеризованої системи "Унілаб". Робо-
чими розчинами були [Fe(CN)6]3–/4– в 1 М КСl
та Се3+/Се4+ в 0.5 М H2SO4 (кваліфікації х.ч. та
ч.д.а.) при зміні концентрацій реагенту в діапа-
зоні 10–2—10–4 моль/л.
Показано, що для напівпровідникових моно-
кристалічних електродів область потенціалів з
фоновими струмами 10 мкА/см2 складає майже
3 В у 0.5 М H2SO4 та 2 В для розчину 1 М КСl
і не залежить від концентрації бору та криста-
лографічної орієнтації граней кристалу. Моно-
кристали алмазу з малою концентрацією бору
відрізняються низькою електрохімічною актив-
ністю. На ВАХ монокристалу з більшим вмістом
бору, знятих у розчинах [Fe(CN)6]3–/4– (рис .1),
спостерігаються піки струмів, величина яких змі-
нюється пропорційно швидкості розгортки потен-
ціалу та концентрації реагенту. Потенціал піку
також змінюється із швидкістю поляризації від-
повідно до теорії циклічної вольтамперометрії
для незворотних процесів. При поляризації в ка-
тодну область характерні піки не спостеріга-
ються, що, можливо, вказує на напівпровіднико-
ву природу електроду.
Відтворюваність електрохімічних характери-
стик на алмазних електродах невисока. Домог-
тися стабільної роботи можна при синтезі моно-
кристалів більших розмірів (5—7 мм) [7], швид-
кість росту яких невелика. При цьому є вірогід-
ність отримання більш однорідного домішково-
дефектного складу пірамід росту кристалу, що в
Рис. 1. Потенціодинамічні криві монокристалу алмазу
(грань {111}) у розчині 10–2 М [Fe (CN)6]4– в 1 М КСl.
Швидкість поляризації V , мВ/с: 1 — 100; 2 — 50; 3 —
20; 4 — 10. Площа електроду S=0.05 см2.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т . 72, № 1 59
свою чергу позитивно впливатиме на фізико-хі-
мічні властивості і відтворюваність електрохі-
мічних характеристик електродів.
Для електродів на основі а-С плівок отрима-
ні наступні результати: низькі величини струмів
у фоновому електроліті; область потенціалів для
фонових струмів <10 мкА/см2 лежить у діапазо-
ні –1 ÷ +1.2 В. На скловуглецевому та платино-
вому електроді у цьому діапазоні потенціалів
величина струмів на 3 порядки вища. Цикліч-
ні вольтамперограми а-С плівки в розчині
[Fe(CN)6]3–/4– мають піки струму (рис. 2) і якіс-
но подібні до тих, що спостерігаються нами для
металевого (Pt) електроду у цьому ж розчині.
Характерні точки на вольт-амперних кривих, тоб-
то катодний та анодний піки струму і відповідні
їм потенціали змінюються в залежності від кон-
центрації йонів заліза і швидкості поляризації
у відповідності з теорією циклічної вольтамперо-
метрії [8]. Так, висота піку зростає пропорційно
концентрації та швидкості поляризації, потенці-
ал піку залежить від швидкості розгортки ліній-
но. Низькі значення константи швидкості елект-
родної реакції та струму обміну (k0=0.56⋅10–4
см/с; i0=5⋅10–6 А/см2), великі величини різниці
потенціалів катодного та анодного піків (0.7 В),
а також залежність потенціалу піку від швидкос-
ті поляризації вказують на незворотність проце-
су. Низькими є значення коефіцієнтів переносу
α (0.3) та β (0.4), а сума не дорівнює 1.
Реакції окиснення Ce3+ та відновлення Ce4+
протікають у режимі змішаної кінетики, про що
свідчить наявність піків струму на вольт-ампер-
них кривих, знятих як в режимі одноразової лі-
нійної розгортки потенціалу, так і в режимі цик-
лічної вольтамперометрії. Цьому підтвердженням
є також пряма пропорційність між струмом піків
та коренем квадратним із швидкості розгортки
потенціалу. Велика різниця потенціалів між
катодними та анодними піками (0.7—1.3 В) і
лінійна залежність потенціалу піку від швидкості
поляризації вказують на необоротність реакцій
в окисно-відновній системі Ce3+/Ce4+.
Введення в склад плівки в процесі синтезу
нікелю та титану позитивно впливає на характер
ВАХ а-С плівок (зменшується різниця потен-
ціалів катодного та анодного процесів).
Що стосується корозійної стійкості а-С плі-
вок, то можна відмітити, що при багаторазовому
повторенні циклів зміни потенціалу від катод-
ного виділення водню до анодного виділення
кисню в розчині сірчаної кислоти візуально не
спостерігали зміни поверхні електроду (тріщини,
пори, відлущення плівки і т.д.)
Результати досліджень показали, що загаль-
ними для НА та МА електродів у фоновому елек-
троліті 0.5 M H2SO4 є висока корозійна стійкість,
широка область потенціалів (–1.3÷+1.5 В) фоно-
вих струмів (<3 мА/см2). У розчинах 1 М KCl та
0.5 M H2SO4 спостерігаємо максимум струму як
на катодному, так і на анодному ході кривої
при потенціалах +(0.5÷0.7) В для 0.5 M H2SO4
на МА електродах та +(0.7÷0.9) В для 1 М KCl
на МА та НА електродах (рис. 3). На НА елек-
троді у розчині 1 М KCl криві з максимумами
струму характеризуються поганою відтворюва-
ністю. Різниця потенціалів (∆Ер) анодного (Ера) та
катодного (Ерс) піків процесу, що складає ~0.06 В,
та їх слабка залежність від швидкості поляриза-
ції вказує на те, що процес є оборотним. Для
встановлення природи реакції застосовували пе-
ремішування електроліту, барботаж інертного га-
зу (аргон) через електроліт, електроліз при по-
тенціалі +0.7 В. Однак ці заходи не привели до
змін у протіканні процесу. Таким чином, природа
реакції може бути пов’язана з наявністю на по-
верхні НА та МА значної кількості різноманіт-
них функціональних груп, які здатні досить легко
окиснюватися та відновлюватися. Згідно з робо-
тою [9], процес у досліджуваній області потенці-
алів є редокс-перетворенням хінон-гідрохінонно-
го поверхневого угрупування на вуглецевих ма-
теріалах у кислих та лужних середовищах.
Рис. 2. Циклічні ВАХ а-С плівки у розчині 1 M KCl +
+ 1⋅10–2 [Fe(CN)6]3–/4–. Швидкість розгортки потенці-
алу E , мВ/с: 1 — 200; 2 — 100; 3 — 50; 4 — 20; 5 —
10; 6 — 5.
60 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т. 72, № 1
У розчині 10–2 М [Fe(CN)6]3–/4– на фоні 1 М
KCl для МА електроду зареєстровані вольтампе-
рограми, якісно подібні до тих, що спостеріга-
ються для металевого та графітового електродів
та відповідають оборотному протіканню елект-
родного процесу. Відношення анодного Ipа та ка-
тодного Ipс піків струму дорівнює 1, залежність
піків струму від швидкості поляризації та концен-
трації лінійна, потенціали піків не залежать від
швидкості розгортки потенціалу. Визначені кон-
станти швидкості анодної та катодної реакцій
K0 та коефіцієнти дифузії реагентів D: K0=1.6⋅10–3
см/с; D=1.2⋅10–5 см2/с. Реакції в системі 10–2 М
[Fe(CN)6]3–/4– на фоні 1 М KCl на НА електродах
є необоротними (рис. 3).
Монокристалічні алмазні електроди мають
високу корозійну стійкість, широке вікно потен-
ціалів низьких фонових струмів та проявляють
електрохімічну активність в окисно-відновних
системах з низькою перенапругою процесу. Од-
нак такі електроди відрізняються поганою від-
творюваністю результатів, в зв’язку з чим потре-
бують додаткової модифікації поверхні та більш
рівномірного розподілу бору у гранях кристалу.
Для а-С електродів характерні пасивність до
агресивних середовищ, широкий діапазон потен-
ціалів низьких фонових струмів, що дозволяє
використовувати їх в електроаналізі. Кінетичні
параметри окисно-відновних процесів на а-С
електродах відрізняються низькими струмами об-
міну та константами швидкості реакцій, а також
залежністю ВАХ від попередньої електрохіміч-
ної обробки.
Електроди на основі нано- та мікропорошків
алмазів мають також широку область потенціа-
лів низьких фонових струмів та високу корозійну
стійкість. При використанні таких матеріалів в
електрохімії необхідна модифікація їх поверхні
та можливість контролювання складу поверхне-
вих функціональних груп.
РЕЗЮМЕ. Исследовано электрохимическое пове-
дение электродов на основе пленок аморфного углерода
а-С, монокристаллического полупроводникового алма-
за, композитов из микро- и нанопорошков алмаза в
водных растворах электролитов 1 M KCl, 0.5 M H2SO4,
K3Fe(CN)6—K4F e(CN)6 и Ce(SO4)2—Ce2(SO4)3.
SUMMARY. The electrochemical behavior of the
electrodes on the basis of amorphous carbon films a-C,
monocrystalline semiconductor diamond, the composi-
tes from the micro- and diamond nanopowders in the
aqueous solutions of the electrolytes 1 M KCl, 0.5 MH 2SO4,
K3Fe(CN)6—K4F e(CN)6 and Ce(SO4)2—Ce2(SO4)3 has
been investigated.
1. Плесков Ю.В. // Электрохимия. -2003. -39, № 12.
-С. 1413.
2. Плесков Ю.В. // Электрохимия алмаза. -М : Изд-во
" Эдиториал УРСС", 2003.
3. Плесков Ю.В. // Электрохимия. -2002. -38, № 12.
-С. 1411.
4. Новоселова И .А ., Панов Э.В, Федоришена Е.Н . и
др. // Сверхтвердые материалы. -2002. -27, № 1.
-С. 27—31.
5. Федоришена О.М ., Новоселова І.А ., Панов Е.В. //
Укр. хим. журн. -2003. -69, № 3. -С. 55—58.
6. Куликовский В.Ю., Курдюмов А .В. // Сверхтвердые
материалы. -2002. -27, № 2. -P. 26—31.
7. Новиков Н .В., Начальная Т .А ., Ивахненко С.О. и
др. // Там же. -2002. -№ 5. -С. 40—47.
8. Галюс З. Теоретичні основи електрохімічного
аналізу. -М .: Мир, 1974.
9. Тарасевич М .Р. Электрохимия углеродных мате-
риалов. -М .: Наука, 1984.
Інститут загальної та неорганічної хімії Надійшла 12.07.2005
ім. В.І Вернадського НАН України, Київ
Рис. 3. Циклічні ВАХ МА (1) та НА (2) електродів у
розчині 1 M KCl + 1⋅10–2 [Fe(CN)6]3–/4– при швидкості
розгортки потенціалу 50 мВ/с.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т . 72, № 1 61
|