Динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення
Досліджено динаміку утворення бульбочок, приріст їх біомаси та зміну нітрогеназної активності у двох сортів нуту, а також вплив на ці показники аміачної селітри в дозах N30 і N60. Встановлено оптимальні строки аналізу показників симбіотичної азотфіксації: на 15-20-ту і на 30-40-ву добу вегетації рос...
Gespeichert in:
| Datum: | 2005 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
2005
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18511 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення / М.З. Толкачов, С.В. Дідович, О.Ю. Бутвіна // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2005. — Вип. 1-2. — С. 60-67. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860205266122833920 |
|---|---|
| author | Толкачов, М.З. Дідович, С.В. Бутвіна, О.Ю. |
| author_facet | Толкачов, М.З. Дідович, С.В. Бутвіна, О.Ю. |
| citation_txt | Динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення / М.З. Толкачов, С.В. Дідович, О.Ю. Бутвіна // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2005. — Вип. 1-2. — С. 60-67. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Досліджено динаміку утворення бульбочок, приріст їх біомаси та зміну нітрогеназної активності у двох сортів нуту, а також вплив на ці показники аміачної селітри в дозах N30 і N60. Встановлено оптимальні строки аналізу показників симбіотичної азотфіксації: на 15-20-ту і на 30-40-ву добу вегетації рослин нуту. Показано, що азотні добрива пригнічують симбіотичну азотфіксацію у рослин нуту і не підвищують їх зернової продуктивності за нітрагінізації насіння ризобофітом.
Исследовано динамику образования клубеньков, прироста их биомассы и изменения нитрогеназной активности у двух сортов нута, а также влияние на эти показатели аммиачной селитры в дозах N30 и N60. Определены оптимальные сроки анализа показателей симбиотической азотфиксации: на 15-20-е и на 30-40-е сутки вегетации растений нута. Показано, что азотные удобрения угнетают симбиотическую азотфиксацию растений нута и не повышают их зерновой продуктивности при нитрагинизации семян ризобофитом.
The dynamics of two chickpea cultivar nodule formation, its biomass increasing and nitrogenase activity changing and influence on it nitrate ammonium in doses N30 and N60 has been studied. It was determined the optimal time for symbiotic nitrogen fixation indicators analyse: on 15-20-th and 30-40-th day of chickpea plant vegetation. It was shown the depression of chickpea symbiotic nitrogen fixation by nitrogen fertilizer and absence its effect on chickpea corn yield, if seeds were presowin processed by rhizobofit.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:11:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
60 61
УДК 633.31/37 : 631.461.5
ДИНАМІКА ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ
СИМБІОТИЧНОЇ СИСТЕМИ ДВОХ СОРТІВ НУТУ ЗА РІЗНИХ
УМОВ АЗОТНОГО ЖИВЛЕННЯ
Толкачов М.З.1, Дідович С.В.1, Бутвіна О.Ю.2
1Південний філіал Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН
вул. К.Маркса, с.Гвардійське, Сімферопольський р-н, Крим, Україна, 97513
2Кримський державний інженерно-педагогічний університет
Досліджено динаміку утворення бульбочок, приріст їх біомаси та зміну
нітрогеназної активності у двох сортів нуту, а також вплив на ці показ-
ники аміачної селітри в дозах N30 і N60. Встановлено оптимальні строки
аналізу показників симбіотичної азотфіксації: на 15-20-ту і на 30-40-ву
добу вегетації рослин нуту. Показано, що азотні добрива пригнічують
симбіотичну азотфіксацію у рослин нуту і не підвищують їх зернової про-
дуктивності за нітрагінізації насіння ризобофітом.
Ключові слова: нут, сорт, азотні добрива, симбіотична азотфіксація,
динаміка, продуктивність.
Нут – одна з прадавніх культур світового землеробства, яка сьогодні за
площею посівів серед зернобобових рослин займає третє місце. В Україні
його виробничі посіви поки що не перевищують 20 тисяч гектарів, але їх
площа з кожним роком зростає. Завдяки своїм цінним біологічним власти-
востям нут дуже перспективна культура щодо виробництва рослинного
білка і відновлення родючості грунту в суходольному землеробстві на
півдні та сході країни, особливо в умовах глобального потепління та ари-
дизації клімату, а також значного зменшення площ зрошуваних земель.
Висока холодостійкість нуту добре поєднується з жаро- та посухо-
стійкістю: рослини практично не вилягають, боби довго не осипаються
і не пошкоджуються брухусом [1]. Амінокислотний склад білка нуту
близький до ідеального його складу за ФАО, а за харчовою цінністю він
переважає білки всіх вивчених видів бобових. Зерно нуту за смаковими та
дієтичними властивостями поступається тільки сочевиці [2].
Рослини нуту вступають у симбіоз із бульбочковими бактерія-
ми виду Mesorhizobium ciceri, формують азотфіксувальні бульбочки і
здатні в умовах півдня України засвоїти за вегетацію до 80-150 кг/га
молекулярного азоту та сформувати без застосування азотних добрив
урожай зерна до 20-25 ц/га [3, 4]. Багаті на азот кореневі залишки, солома
і полова нуту швидко перегнивають у поверхневому шарі грунту, збага-
чуючи його поживними речовинами, завдяки чому нут є одним з кращих
60 61
попередників для озимої пшениці та інших небобових культур за умови
ефективного симбіозу з бульбочковими бактеріями.
В грунтах нашої країни немає аборигенних бульбочкових бактерій
нуту і лише в окремих місцях, де раніше вирощували цю культуру, зустрі-
чаються локальні інтродуковані популяції Mesorhizobium cicerі. Тому для
формування азотфіксувальної бобово-ризобіальної системи і забезпечення
живлення рослин молекулярним азотом повітря необхідна нітрагінізація
– передпосівна обробка насіння біопрепаратами бульбочкових бактерій
нуту [4, 5]. Ефективнісь цього агрозаходу залежить від багатьох чинників,
а головними негативними, окрім несприятливих погодних умов, є
мінеральні азотні добрива та пестициди [6].
Метою нашої роботи було вивчення динаміки утворення бульбочок
та їх азотфіксувальної активності в онтогенезі двох різних за типом сортів
нуту, а також вплив на ці процеси мінеральних азотних добрив.
Матеріали і методи. Вплив нітрагінізації і мінерального азоту на
утворення та функціювання бобово-ризобіального симбіозу нуту з буль-
бочковими бактеріями оцінювали в польових дрібноділянкових дослідах
на базі Південного філіалу ІСГМ УААН протягом 2003-2004 років. Грунт
– лучно-чорноземний, вміст гумусу в орному шарі становив 2,18-2,30 %,
рН 8,2-8,5. Рівень забезпеченості грунту легкогідролізованим азотом і ру-
хомим фосфором середній, а обмінним калієм – високий.
Досліди проводили з районованими сортами нуту Розана (тип
cabuli) та Олександрит (тип desi) на трьох фонах живлення мінеральним
азотом: без добрив та з внесенням N30 і N60. Як порівняльну культуру для
оцінки впливу азотних добрив висівали ярий ячмінь сорту Вакула.
Попередником нуту були ранні овочі та після них – сидеральна
культура олійна редька, під яку вносили фосфорні добрива у вигляді
гранульованого суперфосфату в дозі Р60. Азотні добрива у формі
аміачної селітри вносили під передпосівну культивацію. Напередодні
відбирали зразки грунту в горизонті 0-15 см для визначення агрохімічних
показників, а також фонового титру раніше інтродукованих бульбочкових
бактерій нуту [7].
Висівали нут рядковим способом при нормі 500 тисяч схожих
насінин на гектар і ширині міжрядь 0,3 м. Перед висіванням насіння
обробляли ризобофітом на основі ефективного штаму Н-12 із розрахунку
1 млн. бактерій на насінину.
Починаючи з утворення перших бульбочок і до кінця вегетації
кожні 6-7 діб відбирали по 10 рослин з чотирьох повторень кожного
варіанту досліду для визначення нітрогеназної активності бульбочок
62 63
ацетиленовим методом [8]. Після відбору і консервації газових проб
у тих же зразках аналізували кількість та масу бульбочок нуту. Для
обліку урожаю зерна нуту і ячменю відбирали снопи з площі 0,6 м2, за
шестикратної повторності. Їх підсушували і обмолочували на сноповій
молотарці, а урожай зерна перераховували із розрахунку на 100% чистоти
та 14% вологості.
Статистичну обробку отриманих даних проводили методом
дисперсійного аналізу [9].
Результати та їх обговорення. Дослідження показали, що перед
посівом нуту фонова грунтова популяція Mesorhizobium ciceri становила у
2003 році 32 ± 4 і у 2004 році 13 ± 3 бульбочкоутворюючих одиниць в 1 г
грунту. Погодні умови в роки проведення досліджень значно відрізнялись
від середніх багаторічних показників. 2003 рік відзначався підвищеною
температурою і малою кількістю опадів під час вегетації нуту (квітень –
червень), що прискорило розвиток рослин та зменшило їх продуктивність.
У 2004 році температура протягом вегетації нуту була близькою до
середньої багаторічної, а кількість опадів – втричі більшою, що позитивно
відбилося на розвитку рослин і урожаю зерна. Але закономірності
формування бобово-ризобіального симбіозу і вплив мінерального азоту
на утворення бульбочок та їх азотфіксувальну активність в обидва роки
були схожими.
Перші бульбочки діаметром більше 1 мм утворювалися практично
одночасно в усіх варіантах через тиждень після сходів нуту. Через два
тижні після появи сходів кількість сформованих бульбочок можна вважати
характерною для сорту в умовах конкретного досліду і впродовж вегетації
її зміни, як правило, не перевищують цього показника (табл. 1).
При застосуванні азотних добривив кількість бульбочок на обох
сортах нуту в умовах екстремально посушливого 2003 року значно
зменшилась (на 16-50 % при дозі N30 та на 36-69% при дозі N60 ). У
вологому 2004 році негативна дія мінерального азоту на утворення
бульбочок була слабкішою і не перевищувала 40%.
Мінеральний азот мав більший негативний вплив на масу бульбочок,
ніж на їх кількість. Маса бульбочок зростала протягом перших 30-40 діб
вегетації нуту, після чого вона мало змінювалась до повної стиглості
рослин (табл. 2). Саме в цей період виявлялась максимальна пригнічуюча
дія мінерального азоту на приріст біомаси бульбочок. На 15-20-ту добу
вегетації зниження біомаси бульбочок у нуту сорту Розана становило 54-
78% при дозі N30 та 67-87% при дозі N60, а у сорту Олександрит – відповідно
43-46% і 50-78%. Отже, сорт Розана виявився більш чутливим до дії
62 63
Таблиця 1. Динаміка утворення бульбочок на корінні нуту,
одиниць на рослину
Варіанти дослідів Діб після сходів
12 20 27 35 43 50 57 - -
2003 рік
Сорт Розана:
без добрив
N30
N60
19
16
11
16
9
7
18
11
7
11
8
9
11
10
7
17
13
10
7
11
10
Сорт Олександрит:
без добрив
N30
N60
25
21
16
22
20
10
16
8
5
17
12
10
12
13
7
16
14
13
20
17
13
НІР05 5 4 5 3 3 4 3 - -
2004 рік
Варіанти 15 22 30 37 43 50 57 63 72
Сорт Розана:
без добрив
N30
N60
18
13
17
15
9
11
14
12
13
14
17
14
12
12
8
14
12
10
15
16
15
17
14
13
12
13
7
Сорт Олександрит:
без добрив
N30
N60
18
14
15
18
13
11
16
15
14
21
18
11
14
12
10
15
12
11
22
22
26
23
20
22
14
18
15
НІР05 3 3 2 2 1 2 3 3 2
мінерального азоту на бобово-ризобіальний симбіоз у порівнянні з сортом
Олександрит. Негативна дія мінерального азоту на біомасу бульбочок
обох сортів нуту була значно сильнішою в стресових погодних умовах
2003 року.
Важливим показником активності симбіотичної азотфіксації є
нітрогеназна активність бульбочок. Вона досягала максимуму на початку
цвітіння рослин (30-40 діб вегетації), тобто в період їх найбільшої
фізіологічної активності (табл. 3). В цей період мінеральний азот
призводив до зниження азотфіксуючої активності бобово-ризобіальної
системи обох сортів залежно від дози. У фазу цвітіння нуту нітрогеназна
активність бульбочок у сорту Розана зменшувалась на 8-42% при дозі N30
і на 63-76% при дозі N60, а у сорту Олександрит відповідно – на 9-64%
64 65
Таблиця 2. Динаміка приросту маси бульбочок нуту,
мг на рослину
Варіанти дослідів Діб після сходів
- 20 27 35 43 50 57 - -
2003 рік
Сорт Розана:
без добрив
N30
N60
247
53
32
350
227
73
363
140
137
330
310
83
367
165
85
210
160
73
Сорт Олександрит:
без добрив
N30
N60
309
168
67
433
130
103
340
240
107
240
267
143
283
233
188
333
350
110
НІР05 - 21 25 23 20 22 20 - -
2004 рік
Варіанти 15 22 30 37 43 50 57 63 72
Сорт Розана:
без добрив
N30
N60
184
85
61
283
147
111
504
251
186
631
617
257
805
429
180
696
428
282
637
545
425
801
337
282
446
390
136
Сорт Олександрит:
без добрив
N30
N60
194
109
97
265
174
112
553
251
218
694
390
241
672
350
348
504
328
288
635
409
299
847
390
458
296
328
226
НІР05 43 65 114 178 155 152 193 165 79
та 20-78%. При наливі бобів і достиганні зерна нітрогеназна активність
бульбочок нуту різко знижувалась і в цей період негативний вплив азоту
на азотфіксуючу активність бобово-ризобіального симбіозу був менш
помітним.
Таким чином, мінеральний азот призводив до зниження ефек-
тивності симбіозу нуту з бульбочковими бактеріями, але його дія на
симбіотичну азотфіксацію певною мірою залежала від сортових особли-
востей. Симбіотична система сорту Олександрит була більш стійкою до
дії азотних добрив, ніж система сорту Розана. Найбільш чутливими до
азотних добрив біомаса і нітрогеназна активність бульбочок були на 15-
20-ту добу вегетації нуту, а не в фазу цвітіння, коли ці показники набували
максимальних значень.
64 65
Таблиця 3. Динаміка нітрогеназної активності бульбочок нуту,
нано Моль етилену/рослину за годину
Варінти дослідів Діб після сходів
12 20 27 35 43 50 57 - -
2003 рік
Сорт Розана:
без добрив
N30
N60
461
218
79
1208
197
107
1319
1211
312
1138
733
576
428
593
119
361
359
119
65
39
55
Сорт Олександрит:
без добрив
N30
N60
650
547
295
950
436
113
1221
1111
437
732
845
376
139
482
128
169
271
427
96
166
133
НІР05 176 183 350 321 187 193 144 - -
2004 рік
Варіанти 15 22 30 37 43 50 57 63 72
Сорт Розана:
без добрив
N30
N60
317
198
108
1096
488
496
1214
672
334
2124
1237
737
129
80
32
156
109
41
118
130
57
64
41
46
3
1
1
Сорт Олександрит:
без добрив
N30
N60
530
216
264
824
301
299
1257
750
566
1857
1479
388
105
56
68
52
47
29
83
62
23
37
26
35
1
2
1
НІР05 123 173 206 300 21 36 34 18 2
Урожай зерна нуту у сортів Розана і Олександрит був майже
однаковим, хоч в окремі роки він відрізнявся більше, ніж удвічі (табл. 4).
Мінеральні азотні добрива пригнічували симбіотичну азотфіксацію
і не підвищили зернової продуктивності обох сортів нуту, тому можна
вважати їх застосування при нітрагінізації насіння нуту ризобофітом
недоцільним. В той же час і в тих же умовах мінеральний азот сприяв
закономірному підвищенню урожайності небобової культури – ярого
ячменю сорту Вакула на 28-39% при дозі N30 і на 38-49% – при дозі N60
(табл.4).
Отже, оптимальні строки аналізу показників симбіотичної азотфік-
сації нуту знаходяться в межах 15-20-ї та 30-40-ї доби вегетації.
66 67
Таблиця 4. Вплив азотних добрив на урожай зерна нуту та
ярого ячменю, ц/га
Варіанти
досліду
Нут
сорту Розана
Нут сорту
Олександрит
Ярий ячмінь
сорту Вакула
2003
рік
2004
рік
в
се
ре
д-
нь
ом
у 2003
рік
2004
рік
в
се
ре
д-
нь
ом
у 2003
рік
2004
рік
в
се
ре
д-
нь
ом
у
Без добрив
N30
N60
10,7
11,6
9,7
24,6
23,5
24,6
17,6
17,6
17,2
11,0
10,9
10,2
24,8
20,2
23,2
17,9
15,6
16,7
15,8
22,0
23,5
18,3
23,5
25,3
17,0
22,8
24,4
НІР05 1,5 3,0 - 1,5 3,0 - 1,5 3,0 -
За однакових умов проведення досліду під впливом азотних до-
брив істотно збільшується урожайність зерна ярого ячменю, але вони не
впливають на урожайність обох сортів нуту при інокуляції насіння ризо-
бофітом.
1. Клыша А.И. Основы селекции зернобобовых культур для степи
Украины: Автореф. дис… д-ра с.-х. наук: 06.01.05 / Днепропетровск, 1993.
– 40 с.
2. Химия и биохимия бобовых растений. – М.: Агропромиздат,
1986. – 260 с.
3. Нут. Биологические особенности, технология выращивания и
новые сорта / Сичкарь В.И., Бушулян О.В., Толкачёв Н.З. – Одесса: СГИ
– НАЦ СЕИС, 2004. – 20 с.
4. Толкачёв Н.З., Шерстобоева Е.В., Мельничук Т.Н., Дидович
С.В. и др. Биологическая технология выращивания нута / Инф. листок
Крымского РЦНТЭИ. – Симферополь, 2002. – No 2. – 4 с.
5. Толкачёв Н.З., Дидович С.В., Шабанов Э.А. Эффективность
нитрагинизации нута в Крыму // Збірник наукових праць Луганського
національного аграрного університету. – Луганськ, 2003. – No 30 (42).
– С. 62-66.
6. Толкачёв Н.З., Дидович С.В. Влияние инокуляции семян биопре-
паратами микробов антагонистов фитопатогенов на симбиоз растений с
Rhizobium ciceri // Збірник наукових праць Уманського державного агро-
університету “Біологічні науки і проблеми рослинництва”. / Спецвипуск.
– Умань, 2003. – С. 287-291.
66 67
7. Толкачёв Н.З. Модифицированный метод определения количе-
ства клубеньковых бактерий сои в почве // Труды ВНИИСХМ. – Л., 1990.
– Т. 60.- С. 37 – 43.
8. Hardy R.W.F., Holsten R.D., Jackson E.K., Burns R/G/ The acety-
lene-ethylene assay for N2 fixation laboratory and field evaluation // Plant
Physiol. – 1968. – Vol. 42, No 8. – Р. 1185-1207.
9. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – М.: Агропромиздат,
1985. – 352 с.
ДИНАМИКА ФОРМИРОВАНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ
СИМБИОТИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ДВУХ СОРТОВ НУТА ПРИ
РАЗНЫХ УСЛОВИЯХ АЗОТНОГО ПИТАНИЯ
Толкачёв Н.З.1, Дидович С.В.1, Бутвина О.Ю.2
1 Южный филиал Института сельскохозяйственной микробиологии УААН,
пгт. Гвардейское
2 Крымский государственный инженерно-педагогический университет,
г. Симферополь
Исследовано динамику образования клубеньков, прироста их биомассы и
изменения нитрогеназной активности у двух сортов нута, а также влия-
ние на эти показатели аммиачной селитры в дозах N30 и N60. Определены
оптимальные сроки анализа показателей симбиотической азотфиксации:
на 15-20-е и на 30-40-е сутки вегетации растений нута. Показано, что
азотные удобрения угнетают симбиотическую азотфиксацию растений
нута и не повышают их зерновой продуктивности при нитрагинизации
семян ризобофитом.
Ключевые слова: нут, сорт, азотные удобрения, симбиотическая азот-
фиксация, динамика, продуктивность.
THE DYNAMICS OF FORMATION AND FUNCTION OF TWO
CHICKPEA CULTIVARS SYMBIOTIC SYSTEM AT DIFFERENT
NITROGEN FEEDING CONDITIONS
Tolkachov N.Z.1, Didovich S.V.1, Butvina O.Yu.2
1 The Southern Branch of Institute of Agriculture Microbiology, UAAS, Gvardeyskoye
2 Crimean State Engineering-Pedagogical University, Simferopol
The dynamics of two chickpea cultivar nodule formation, its biomass increa-
sing and nitrogenase activity changing and influence on it nitrate ammonium
in doses N30 and N60 has been studied. It was determined the optimal time for
symbiotic nitrogen fixation indicators analyse: on 15-20-th and 30-40-th day of
chickpea plant vegetation. It was shown the depression of chickpea symbiotic
nitrogen fixation by nitrogen fertilizer and absence its effect on chickpea corn
yield, if seeds were presowin processed by rhizobofit.
Key words: chickpea, cultivar, nitrogen fertilizer, symbiotic nitrogen fixation,
dynamics, productivity.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18511 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1997-3004 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:11:53Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Толкачов, М.З. Дідович, С.В. Бутвіна, О.Ю. 2011-03-31T13:31:15Z 2011-03-31T13:31:15Z 2005 Динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення / М.З. Толкачов, С.В. Дідович, О.Ю. Бутвіна // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2005. — Вип. 1-2. — С. 60-67. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18511 633.31/37 : 631.461.5 Досліджено динаміку утворення бульбочок, приріст їх біомаси та зміну нітрогеназної активності у двох сортів нуту, а також вплив на ці показники аміачної селітри в дозах N30 і N60. Встановлено оптимальні строки аналізу показників симбіотичної азотфіксації: на 15-20-ту і на 30-40-ву добу вегетації рослин нуту. Показано, що азотні добрива пригнічують симбіотичну азотфіксацію у рослин нуту і не підвищують їх зернової продуктивності за нітрагінізації насіння ризобофітом. Исследовано динамику образования клубеньков, прироста их биомассы и изменения нитрогеназной активности у двух сортов нута, а также влияние на эти показатели аммиачной селитры в дозах N30 и N60. Определены оптимальные сроки анализа показателей симбиотической азотфиксации: на 15-20-е и на 30-40-е сутки вегетации растений нута. Показано, что азотные удобрения угнетают симбиотическую азотфиксацию растений нута и не повышают их зерновой продуктивности при нитрагинизации семян ризобофитом. The dynamics of two chickpea cultivar nodule formation, its biomass increasing and nitrogenase activity changing and influence on it nitrate ammonium in doses N30 and N60 has been studied. It was determined the optimal time for symbiotic nitrogen fixation indicators analyse: on 15-20-th and 30-40-th day of chickpea plant vegetation. It was shown the depression of chickpea symbiotic nitrogen fixation by nitrogen fertilizer and absence its effect on chickpea corn yield, if seeds were presowin processed by rhizobofit. uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Ґрунтова мікробіологія Динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення Динамика формирования и функционирования симбиотической системы двух сортов нута при разных условиях азотного питания The dynamics of formation and function of two chickpea cultivars symbiotic system at different nitrogen feeding conditions Article published earlier |
| spellingShingle | Динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення Толкачов, М.З. Дідович, С.В. Бутвіна, О.Ю. Ґрунтова мікробіологія |
| title | Динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення |
| title_alt | Динамика формирования и функционирования симбиотической системы двух сортов нута при разных условиях азотного питания The dynamics of formation and function of two chickpea cultivars symbiotic system at different nitrogen feeding conditions |
| title_full | Динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення |
| title_fullStr | Динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення |
| title_full_unstemmed | Динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення |
| title_short | Динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення |
| title_sort | динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення |
| topic | Ґрунтова мікробіологія |
| topic_facet | Ґрунтова мікробіологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18511 |
| work_keys_str_mv | AT tolkačovmz dinamíkaformuvannâtafunkcíonuvannâsimbíotičnoísistemidvohsortívnutuzaríznihumovazotnogoživlennâ AT dídovičsv dinamíkaformuvannâtafunkcíonuvannâsimbíotičnoísistemidvohsortívnutuzaríznihumovazotnogoživlennâ AT butvínaoû dinamíkaformuvannâtafunkcíonuvannâsimbíotičnoísistemidvohsortívnutuzaríznihumovazotnogoživlennâ AT tolkačovmz dinamikaformirovaniâifunkcionirovaniâsimbiotičeskoisistemydvuhsortovnutapriraznyhusloviâhazotnogopitaniâ AT dídovičsv dinamikaformirovaniâifunkcionirovaniâsimbiotičeskoisistemydvuhsortovnutapriraznyhusloviâhazotnogopitaniâ AT butvínaoû dinamikaformirovaniâifunkcionirovaniâsimbiotičeskoisistemydvuhsortovnutapriraznyhusloviâhazotnogopitaniâ AT tolkačovmz thedynamicsofformationandfunctionoftwochickpeacultivarssymbioticsystematdifferentnitrogenfeedingconditions AT dídovičsv thedynamicsofformationandfunctionoftwochickpeacultivarssymbioticsystematdifferentnitrogenfeedingconditions AT butvínaoû thedynamicsofformationandfunctionoftwochickpeacultivarssymbioticsystematdifferentnitrogenfeedingconditions |