Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції
Рецензія на книгу: Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. 560 с.
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185120 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції / Д. Сироїд // Сіверянський літопис. — 2022. — № 1. — С. 175-176. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185120 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сироїд, Д. 2022-09-01T13:36:50Z 2022-09-01T13:36:50Z 2022 Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції / Д. Сироїд // Сіверянський літопис. — 2022. — № 1. — С. 175-176. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.6755612 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185120 Рецензія на книгу: Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. 560 с. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Рецензії. Огляди. Анотації Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції Morozova D. "Show me a human". Anthropology of the Antioch school and its heritage in the Kyiv tradition Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції |
| spellingShingle |
Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції Сироїд, Д. Рецензії. Огляди. Анотації |
| title_short |
Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції |
| title_full |
Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції |
| title_fullStr |
Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції |
| title_full_unstemmed |
Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції |
| title_sort |
морозова д. «покажи мені людину». антропологія антіохійської школи та її спадщина у київській традиції |
| author |
Сироїд, Д. |
| author_facet |
Сироїд, Д. |
| topic |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| topic_facet |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сiверянський літопис |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Morozova D. "Show me a human". Anthropology of the Antioch school and its heritage in the Kyiv tradition |
| description |
Рецензія на книгу: Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. 560 с.
|
| issn |
2518-7430 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185120 |
| citation_txt |
Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції / Д. Сироїд // Сіверянський літопис. — 2022. — № 1. — С. 175-176. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT siroídd morozovadpokažimenílûdinuantropologíâantíohíisʹkoíškolitaííspadŝinaukiívsʹkíitradicíí AT siroídd morozovadshowmeahumananthropologyoftheantiochschoolanditsheritageinthekyivtradition |
| first_indexed |
2025-11-25T23:10:38Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:10:38Z |
| _version_ |
1850579251917488128 |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2022. № 1
175
РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ
Дарія Сироїд
•
Морозова Д. «Покажи мені людину».
Антропологія Антіохійської школи
та її спадщина у Київській традиції.
Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. 560 с.
DOI: 10.5281/zenodo.6755612
© Д. Сироїд, 2022. CC BY 4.0
Назвою книги Дарини Морозової послужили слова Теофіла Антіохійського: «Пока-
жи мені твою людину, і я покажу тобі мого Бога». Цей вислів якнайкраще охоплює основ-
ну ідею книги, не лише тому, що вона про антропологію і розуміння сутності людини,
притаманне антіохійському християнству, але насамперед тому, що вона про діалог, чи
радше вона є діалогом з малознаною богословською традицією, котра в різні часи і в різ-
ний спосіб мала вплив на київське християнство. Окреслення, опис, осмислення цієї тра-
диції, подане у першому і другому розділах створює ґрунт для впізнавання її у культурі
середньовічного і ранньомодерного Києва. Зрештою, на певному етапі цей процес з впіз-
навання переростає у самопізнання.
Власне перший розділ «Забута столиця та її школа» знайомить читача з історією ан-
тіохійської школи, специфікою її сприйняття та основними тенденціями і методами ви-
вчення її спадку. Тут представлено шерег імен авторів-антіохійців, з якими читач зможе
далі познайомитися ближче. Другий розділ «Homo Antiochenus: антропологія у метафорах
і переказах» базується на джерелах (список нараховує 82 позиції). Він найбільший за роз-
міром і наймісткіший за сукупністю питань: про тілесність, шлюб і безшлюбність, образ
Божий і ангельський. Власне розповідь розгортається через низку цікавих, часом провока-
ційних питань-образів, наприклад «Адам і Єва ділять владу» (с. 127). Авторка пропонує
подивитися на історію антіохійської думки через призму пар: ченці – миряни, діти – до-
рослі, раби – вільні, робітники – співці, гості – господарі, лікарі – пацієнти, мертві – живі.
Так чи інак виникають порівняння з більш вивченою (нео)платонічною антропологією,
проте, як наполягає Дарина Морозова, йдеться не про переваги однієї над іншою, а про
«множинність християнських філософій» (с. 298). Як засвідчує дослідження, антіохійська
антропологія «не претендувала на новаторство, а лише сполучала давні близькосхідні
(біблійні та язичницькі) світоглядні інтуїції з античними філософськими й риторичними
методами» і «на перехресті цих контекстів отримала дуже оригінальне бачення людини»
(с. 298–299).
Третій розділ «Роль антіохійських джерел у розвитку слов’янських культур» сама ав-
торка називає «дерзновенною спробою патролога-візантиніста» (с. 345), наголошуючи,
що не претендує на вичерпність, а радше запрошує до діалогу. Варто наголосити, що
спроба вдалася. Розділ базований на різних давніших і новіших дослідженнях, які пере-
важно торкаються вужчих тем. Серед них є праці Б. Успенського та В. Лур’є, які безпосе-
редньо стосуються впливів сирійської традиції, але переважна більшість – опосередкова-
но чи навіть несвідомо. Зведення їх до купи з фокусом на питанні про антіохійські впли-
ви, дає можливість подивитися на багато питань по-новому, щось доповнити, щось спро-
стувати. Список досліджень, на які опирається Дарина Морозова, можна було б насправді
розширити (хоча б розвідками Євгенії Ґранстрем про церковнослов’янські переклади Йоа-
на Златоустого), разом з тим книжка відкриває чимало питань, над якими варто подумати
і, маю надію, стимулюватиме появу нових досліджень. У кожному разі фрагментарність
нашого знання долається додаванням нових і нових пазлів до розуміння, що відбувалося у
давньому Києві і навколо. Такими суттєвими доповненнями до давньокиївської картини
світу є аналіз двох частин популярного в Києві Шестоднева Йоана Болгарського, який
відкриває присутність в цьому тексті Теодорита Кирського і Северіана Габальського. Далі
Сіверянський літопис. 2022. № 1
176
авторка знаходить антіохійські сліди в зображеннях Софії Київської (апелюючи до різних
культурних явищ, з якими можуть бути пов’язані ці зображення). Висловлює припущен-
ня, що, попри відсутність будь-яких згадок про Сирію, в Слові про Закон і Благодать мит-
рополита Іларіона чимало відсилань «до антіохійської христології, антропології та істо-
ріософії» (с. 378). Трохи схематичним вийшов огляд Києво-Печерського патерика, насам-
перед Несторового Житія Теодосія, що увійшло в нього, (базований на діалозі з дослідни-
ком Патерика Георгієм Федотовим), але він додає кілька вагомих штрихів до загальної
картини. Наступним дуже яскравим фрагментом є Топографія Косми Індикоплова, пере-
кладена очевидно в Києві, – твір александрійського автора, який «розглядають як пара-
дигму антіохійської космології» (с. 385) і який в Київській державі набув «ледве не догма-
тичний статус» (с. 388). Потім перед читачем постає облюбований у київській літературі
образ Ліванської гори. І в цьому ж контексті згадується Ходіння Даниїла Паломника, який
відвідував Антіохію, проте через складні обставини не зміг на цю гору піднятися. Хочеть-
ся додати, що і в монастирі святого Сави, де зупинявся ігумен Даниїл (а Ходіння не єдине
свідчення зв’язків Русі з цим місцем і традицією), сильними були впливи сирійського
християнства, про що пише Йозеф Патріх у своїй ґрунтовній праці про Саву Освяченого і
його монастир1.
Останній, четвертий, розділ, який містить у заголовку цитату з Григорія Сковороди –
«Дух свободи внутрь нас родить», має на меті розглянути, як сприймалася антіохійська
спадщина в культурі українського бароко. На думку Д. Морозової, порівняно з Середньо-
віччям, «симпатія до близькосхідних християн стала перетворюватися на більш раціо-
нальний, науковий інтерес» (с. 404). Пожвавленню культурних зв’язків з Близьким Схо-
дом сприяли, як слушно зауважує дослідниця, церковно-політичні події і дипломатичні
зв’язки, зокрема візит антіохійського патріарха Йоакима IV. Власне таких подій було ба-
гато і були вони різноплановими. У книзі йдеться про мандрівників Павла Алепського і
Василя Григоровича-Барського, котрі кожен зі свого боку пізнавав далекі краї; Івана Ма-
зепу і Симона Тодорського, Димитрія Туптала і Стефана Яворського, Григорія Сковороду
і Паїсія Величковського; про нові переклади Йоана Златоустого і про їхнє значення та
впливи на письменників. До цього переліку вартувало б додати Кирила Транквіліона
Ставровецького, який, зокрема, з великим пієтетом ставився до Єфрема Сирина і Якова
Нисивійського.
Окрім цікавих питань, яким присвячена книга, і підходу, який відкриває важливий
контекст середньовічної і ранньомодерної київської культури, книга Дарини Морозової
дарує читачеві легке захопливе читання. Дивлячись на список джерел і опрацьованої нау-
кової літератури, можна тільки уявити, скільки за книгою стоїть праці. Але її текст дає
відчуття якоїсь дуже органічної і теплої розмови з давніми авторами, багатогранної, роз-
маїтої і живої.
Дата подання: 10 грудня 2021 р.
Дата затвердження до друку: 28 грудня 2021 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Сироїд, Д. Рецензія : Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи
та її спадщина у Київській традиції. Київ: Дух і Літера, 2021. 560 с. Сіверянський літопис. 2022.
№ 1. C. 175–176. DOI: 10.5281/zenodo.6755612.
Цитування за стандартом APA
Syroid, D. (2022). Retsenziia : Morozova D. «Pokazhy meni liudynu». Antropolohiia Antiokhiiskoi
shkoly ta yii spadshchyna u Kyivskii tradytsii. Kyiv: Dukh i Litera, 2021. 560 s. [Review : Morozova D.
"Show me a human". Anthropology of the Antioch school and its heritage in the Kyiv tradition. Kyiv:
Spirit and Letter, 2021. 560 p.]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 1, P. 175–176. DOI:
10.5281/zenodo.6755612.
1 Joseph Patrich. Sabas, Leader of Palestinian Monasticism. A Comparative Study in Eastern Monasticism, Fourth to Se-
venth Centuries (Washington: Dumbarton Oaks Research Library and Collection 1994), рр.. 46–47.
|