Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції

Рецензія на книгу: Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. 560 с.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Сiверянський літопис
Дата:2022
Автор: Сироїд, Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185120
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції / Д. Сироїд // Сіверянський літопис. — 2022. — № 1. — С. 175-176. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185120
record_format dspace
spelling Сироїд, Д.
2022-09-01T13:36:50Z
2022-09-01T13:36:50Z
2022
Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції / Д. Сироїд // Сіверянський літопис. — 2022. — № 1. — С. 175-176. — укр.
2518-7430
DOI: 10.5281/zenodo.6755612
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185120
Рецензія на книгу: Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. 560 с.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Рецензії. Огляди. Анотації
Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції
Morozova D. "Show me a human". Anthropology of the Antioch school and its heritage in the Kyiv tradition
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції
spellingShingle Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції
Сироїд, Д.
Рецензії. Огляди. Анотації
title_short Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції
title_full Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції
title_fullStr Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції
title_full_unstemmed Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції
title_sort морозова д. «покажи мені людину». антропологія антіохійської школи та її спадщина у київській традиції
author Сироїд, Д.
author_facet Сироїд, Д.
topic Рецензії. Огляди. Анотації
topic_facet Рецензії. Огляди. Анотації
publishDate 2022
language Ukrainian
container_title Сiверянський літопис
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
format Article
title_alt Morozova D. "Show me a human". Anthropology of the Antioch school and its heritage in the Kyiv tradition
description Рецензія на книгу: Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. 560 с.
issn 2518-7430
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185120
citation_txt Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції / Д. Сироїд // Сіверянський літопис. — 2022. — № 1. — С. 175-176. — укр.
work_keys_str_mv AT siroídd morozovadpokažimenílûdinuantropologíâantíohíisʹkoíškolitaííspadŝinaukiívsʹkíitradicíí
AT siroídd morozovadshowmeahumananthropologyoftheantiochschoolanditsheritageinthekyivtradition
first_indexed 2025-11-25T23:10:38Z
last_indexed 2025-11-25T23:10:38Z
_version_ 1850579251917488128
fulltext Siverian chronicle. 2022. № 1 175 РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ Дарія Сироїд • Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. 560 с. DOI: 10.5281/zenodo.6755612 © Д. Сироїд, 2022. CC BY 4.0 Назвою книги Дарини Морозової послужили слова Теофіла Антіохійського: «Пока- жи мені твою людину, і я покажу тобі мого Бога». Цей вислів якнайкраще охоплює основ- ну ідею книги, не лише тому, що вона про антропологію і розуміння сутності людини, притаманне антіохійському християнству, але насамперед тому, що вона про діалог, чи радше вона є діалогом з малознаною богословською традицією, котра в різні часи і в різ- ний спосіб мала вплив на київське християнство. Окреслення, опис, осмислення цієї тра- диції, подане у першому і другому розділах створює ґрунт для впізнавання її у культурі середньовічного і ранньомодерного Києва. Зрештою, на певному етапі цей процес з впіз- навання переростає у самопізнання. Власне перший розділ «Забута столиця та її школа» знайомить читача з історією ан- тіохійської школи, специфікою її сприйняття та основними тенденціями і методами ви- вчення її спадку. Тут представлено шерег імен авторів-антіохійців, з якими читач зможе далі познайомитися ближче. Другий розділ «Homo Antiochenus: антропологія у метафорах і переказах» базується на джерелах (список нараховує 82 позиції). Він найбільший за роз- міром і наймісткіший за сукупністю питань: про тілесність, шлюб і безшлюбність, образ Божий і ангельський. Власне розповідь розгортається через низку цікавих, часом провока- ційних питань-образів, наприклад «Адам і Єва ділять владу» (с. 127). Авторка пропонує подивитися на історію антіохійської думки через призму пар: ченці – миряни, діти – до- рослі, раби – вільні, робітники – співці, гості – господарі, лікарі – пацієнти, мертві – живі. Так чи інак виникають порівняння з більш вивченою (нео)платонічною антропологією, проте, як наполягає Дарина Морозова, йдеться не про переваги однієї над іншою, а про «множинність християнських філософій» (с. 298). Як засвідчує дослідження, антіохійська антропологія «не претендувала на новаторство, а лише сполучала давні близькосхідні (біблійні та язичницькі) світоглядні інтуїції з античними філософськими й риторичними методами» і «на перехресті цих контекстів отримала дуже оригінальне бачення людини» (с. 298–299). Третій розділ «Роль антіохійських джерел у розвитку слов’янських культур» сама ав- торка називає «дерзновенною спробою патролога-візантиніста» (с. 345), наголошуючи, що не претендує на вичерпність, а радше запрошує до діалогу. Варто наголосити, що спроба вдалася. Розділ базований на різних давніших і новіших дослідженнях, які пере- важно торкаються вужчих тем. Серед них є праці Б. Успенського та В. Лур’є, які безпосе- редньо стосуються впливів сирійської традиції, але переважна більшість – опосередкова- но чи навіть несвідомо. Зведення їх до купи з фокусом на питанні про антіохійські впли- ви, дає можливість подивитися на багато питань по-новому, щось доповнити, щось спро- стувати. Список досліджень, на які опирається Дарина Морозова, можна було б насправді розширити (хоча б розвідками Євгенії Ґранстрем про церковнослов’янські переклади Йоа- на Златоустого), разом з тим книжка відкриває чимало питань, над якими варто подумати і, маю надію, стимулюватиме появу нових досліджень. У кожному разі фрагментарність нашого знання долається додаванням нових і нових пазлів до розуміння, що відбувалося у давньому Києві і навколо. Такими суттєвими доповненнями до давньокиївської картини світу є аналіз двох частин популярного в Києві Шестоднева Йоана Болгарського, який відкриває присутність в цьому тексті Теодорита Кирського і Северіана Габальського. Далі Сіверянський літопис. 2022. № 1 176 авторка знаходить антіохійські сліди в зображеннях Софії Київської (апелюючи до різних культурних явищ, з якими можуть бути пов’язані ці зображення). Висловлює припущен- ня, що, попри відсутність будь-яких згадок про Сирію, в Слові про Закон і Благодать мит- рополита Іларіона чимало відсилань «до антіохійської христології, антропології та істо- ріософії» (с. 378). Трохи схематичним вийшов огляд Києво-Печерського патерика, насам- перед Несторового Житія Теодосія, що увійшло в нього, (базований на діалозі з дослідни- ком Патерика Георгієм Федотовим), але він додає кілька вагомих штрихів до загальної картини. Наступним дуже яскравим фрагментом є Топографія Косми Індикоплова, пере- кладена очевидно в Києві, – твір александрійського автора, який «розглядають як пара- дигму антіохійської космології» (с. 385) і який в Київській державі набув «ледве не догма- тичний статус» (с. 388). Потім перед читачем постає облюбований у київській літературі образ Ліванської гори. І в цьому ж контексті згадується Ходіння Даниїла Паломника, який відвідував Антіохію, проте через складні обставини не зміг на цю гору піднятися. Хочеть- ся додати, що і в монастирі святого Сави, де зупинявся ігумен Даниїл (а Ходіння не єдине свідчення зв’язків Русі з цим місцем і традицією), сильними були впливи сирійського християнства, про що пише Йозеф Патріх у своїй ґрунтовній праці про Саву Освяченого і його монастир1. Останній, четвертий, розділ, який містить у заголовку цитату з Григорія Сковороди – «Дух свободи внутрь нас родить», має на меті розглянути, як сприймалася антіохійська спадщина в культурі українського бароко. На думку Д. Морозової, порівняно з Середньо- віччям, «симпатія до близькосхідних християн стала перетворюватися на більш раціо- нальний, науковий інтерес» (с. 404). Пожвавленню культурних зв’язків з Близьким Схо- дом сприяли, як слушно зауважує дослідниця, церковно-політичні події і дипломатичні зв’язки, зокрема візит антіохійського патріарха Йоакима IV. Власне таких подій було ба- гато і були вони різноплановими. У книзі йдеться про мандрівників Павла Алепського і Василя Григоровича-Барського, котрі кожен зі свого боку пізнавав далекі краї; Івана Ма- зепу і Симона Тодорського, Димитрія Туптала і Стефана Яворського, Григорія Сковороду і Паїсія Величковського; про нові переклади Йоана Златоустого і про їхнє значення та впливи на письменників. До цього переліку вартувало б додати Кирила Транквіліона Ставровецького, який, зокрема, з великим пієтетом ставився до Єфрема Сирина і Якова Нисивійського. Окрім цікавих питань, яким присвячена книга, і підходу, який відкриває важливий контекст середньовічної і ранньомодерної київської культури, книга Дарини Морозової дарує читачеві легке захопливе читання. Дивлячись на список джерел і опрацьованої нау- кової літератури, можна тільки уявити, скільки за книгою стоїть праці. Але її текст дає відчуття якоїсь дуже органічної і теплої розмови з давніми авторами, багатогранної, роз- маїтої і живої. Дата подання: 10 грудня 2021 р. Дата затвердження до друку: 28 грудня 2021 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Сироїд, Д. Рецензія : Морозова Д. «Покажи мені людину». Антропологія Антіохійської школи та її спадщина у Київській традиції. Київ: Дух і Літера, 2021. 560 с. Сіверянський літопис. 2022. № 1. C. 175–176. DOI: 10.5281/zenodo.6755612. Цитування за стандартом APA Syroid, D. (2022). Retsenziia : Morozova D. «Pokazhy meni liudynu». Antropolohiia Antiokhiiskoi shkoly ta yii spadshchyna u Kyivskii tradytsii. Kyiv: Dukh i Litera, 2021. 560 s. [Review : Morozova D. "Show me a human". Anthropology of the Antioch school and its heritage in the Kyiv tradition. Kyiv: Spirit and Letter, 2021. 560 p.]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 1, P. 175–176. DOI: 10.5281/zenodo.6755612. 1 Joseph Patrich. Sabas, Leader of Palestinian Monasticism. A Comparative Study in Eastern Monasticism, Fourth to Se- venth Centuries (Washington: Dumbarton Oaks Research Library and Collection 1994), рр.. 46–47.