Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями

У статті висвітлено екологічні аспекти оцінки збитків, завданих довкіллю внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Запропоновано оцінювати збитки в балах за трьома критеріями: ступінь пошкодження, стійкість та вразливість на прикладі урбоекосистем. Автор наголошує, що зволікання з виріше...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2022
Main Author:	Дідух, Я.П.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Series:	Вісник НАН України
Subjects:	Статті та огляди
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185217
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями / Я.П. Дідух // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 6. — С. 17-26. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185217
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1852172025-02-09T13:36:13Z Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями Ecosystem approach to assessing the impact of threats and losses caused by military actions Дідух, Я.П. Статті та огляди У статті висвітлено екологічні аспекти оцінки збитків, завданих довкіллю внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Запропоновано оцінювати збитки в балах за трьома критеріями: ступінь пошкодження, стійкість та вразливість на прикладі урбоекосистем. Автор наголошує, що зволікання з вирішенням екологічних проблем у найближчому майбутньому може призвести до значно більших екологічних та економічних наслідків, ніж ми уявляємо на початковому етапі. Ключове завдання для екологів полягає в тому, щоб передбачити «каскадні процеси», оцінити їх можливий негативний вплив на довкілля і запропонувати ефективні заходи протидії. Підкреслено, що заходи з відновлення довкілля потребують розроблення комплексних програм, залучення наукових, людських і технічних ресурсів, пошуку джерел фінансування, зокрема відшкодування збитків за рахунок коштів агресора. The ecological aspects of the assessment of damage to the environment and living conditions caused by destructions due to the full-scale military invasion of Ukraine by the Russian Federation in 2022, related to various spheres of public life and the nature of Ukraine, are covered in the article. It is proposed to estimate losses in points according to three criteria: damage (destruction), resilience, and vulnerability of ecosystems. The urban ecosystem, which includes a complex of buildings and infrastructure (technotopes) and natural vegetation areas, is taken as a basis. It is proposed to rate on a four-point scale the features that characterize the damage to the urban ecosystem, its resilience, and vulnerability. The possibilities of the restoration of all urban ecosystems are divided into five categories depending on the scales and sizes, and degree of losses. This separation is the basis for a more detailed assessment of the loss of ecosystem services, size, mechanisms, and sources of compensation. Problems of direct destruction and damage to natural types of ecosystems (biotopes) and possible consequences that may be even more destructive and manifest over a long period of time are analyzed. Among such consequences are the damage from fires; the impact on the atmosphere and climate; the increase in background radiation level; the pollution of the sea and inland waters; the disturbance of soils and land surface; the loss of function and transformation of ecosystems, reduction of ecosystem services; the devastation of protected areas and loss of their value; the spread of alien species, pests, pathogens and extinction of the most vulnerable natural species, i.e. reduction of biodiversity. Overcoming the consequences requires the development of comprehensive programs, involvement of scientific, human and technical resources, which requires finding sponsors, the sources of assistance and compensation at the expense of the aggressor. 2022 Article Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями / Я.П. Дідух // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 6. — С. 17-26. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.06.017 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185217 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Дідух, Я.П. Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями Вісник НАН України
description	У статті висвітлено екологічні аспекти оцінки збитків, завданих довкіллю внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Запропоновано оцінювати збитки в балах за трьома критеріями: ступінь пошкодження, стійкість та вразливість на прикладі урбоекосистем. Автор наголошує, що зволікання з вирішенням екологічних проблем у найближчому майбутньому може призвести до значно більших екологічних та економічних наслідків, ніж ми уявляємо на початковому етапі. Ключове завдання для екологів полягає в тому, щоб передбачити «каскадні процеси», оцінити їх можливий негативний вплив на довкілля і запропонувати ефективні заходи протидії. Підкреслено, що заходи з відновлення довкілля потребують розроблення комплексних програм, залучення наукових, людських і технічних ресурсів, пошуку джерел фінансування, зокрема відшкодування збитків за рахунок коштів агресора.
format	Article
author	Дідух, Я.П.
author_facet	Дідух, Я.П.
author_sort	Дідух, Я.П.
title	Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями
title_short	Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями
title_full	Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями
title_fullStr	Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями
title_full_unstemmed	Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями
title_sort	екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185217
citation_txt	Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями / Я.П. Дідух // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 6. — С. 17-26. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT díduhâp ekosistemnijpídhíddoocínkizbitkívzavdanihvoênnimidíâmi AT díduhâp ecosystemapproachtoassessingtheimpactofthreatsandlossescausedbymilitaryactions
first_indexed	2025-11-26T07:01:26Z
last_indexed	2025-11-26T07:01:26Z
_version_	1849835380352745472
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 17 ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ЗБИТКІВ, ЗАВДАНИХ ВОЄННИМИ ДІЯМИ У статті висвітлено екологічні аспекти оцінки збитків, завданих довкіл- лю внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Запропоновано оцінювати збитки в балах за трьома критеріями: ступінь пошкодження, стійкість та вразливість на прикладі урбоекосистем. Автор наголошує, що зволікання з вирішенням екологічних проблем у найближчому майбут- ньому може призвести до значно більших екологічних та економічних на- слідків, ніж ми уявляємо на початковому етапі. Ключове завдання для екологів полягає в тому, щоб передбачити «каскадні процеси», оцінити їх можливий негативний вплив на довкілля і запропонувати ефективні заходи протидії. Підкреслено, що заходи з відновлення довкілля потребують роз- роблення комплексних програм, залучення наукових, людських і технічних ресурсів, пошуку джерел фінансування, зокрема відшкодування збитків за рахунок коштів агресора. Ключові слова: шкода довкіллю, воєнні дії, бальна оцінка, збитки, урбо- екосистеми, біотопи, Україна. У ХХІ ст. війни стали серйозною загрозою довкіллю, настільки серйозною, що їх наслідком може бути руйнування біосфери. Воєнна агресія Російської Федерації проти України, розпочата 24 лютого 2022 р., вже спричинила величезні збитки в різних сферах суспільного життя, зокрема й руйнацію природи Украї- ни. Безумовно, оцінка цих збитків та розроблення планів щодо відновлення потребуватимуть глибоких комплексних науко- вих обґрунтувань та залучення фахівців різних спеціальнос- тей, але вже сьогодні на основі аналізу поточної ситуації можна зробити певні попередні висновки. У світовій літературі проблемі впливу воєнних дій на довкіл- ля приділено велику увагу [1—8]. Комісія міжнародного права ООН розробила проєкт юридичних принципів, спрямованих на захист довкілля до, під час і після збройних конфліктів, але цей документ, на жаль, не набув чинності [9]. У Європі вплив воєнних дій на довкілля розглядався в аспекті конфлікту на Балканах [10, 11], а в Україні про зумовлені війною загрози для природи згадували лише побіжно [12]. Уперше такі збитки та їх наслідки почали фіксувати після окупації Криму та частини Донбасу [13—15]. ДІДУХ Яків Петрович — академік НАН України, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.06.017 18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Однак ті події ніяк не можна порівняти з ши- рокомасштабним руйнівним характером війни 2022 р., коли було порушено всі можливі угоди і принципи ведення бойових дій. Уже через мі- сяць від початку війни благодійна організація «Екодія» зафіксувала 111 екологічних злочи- нів, пов’язаних з пошкодженням та знищен- ням промислових об’єктів, житлових масивів, інфраструктури, обладнання, масштабними пожежами, викидами токсичних відходів, роз- ливом нафтопродуктів, розривами ракет, сна- рядів, мін, залишками військової техніки, від- працьованої зброї різних типів. Усе це значною мірою забруднює ґрунт, підземні, річкові та морські води, нівечить рослинний покрив [16, 17]. Найбільшої руйнації зазнали міста і села. Бойові дії в них супроводжувалися величез- ними людськими жертвами, що спричинило потужні міграційні потоки, великі соціально- економічні та екологічні збитки, психологічні травми, наслідки яких важко оцінити. У період з 28 лютого по 3 березня 2022 р. в Найробі (Кенія) відбулася п’ята сесія Асамблеї ООН з навколишнього середовища — керівно- го органу Програми ООН з навколишнього се- редовища (ЮНЕП), на якій у зв’язку з війною в Україні було зроблено відповідну заяву та прийнято спеціальну програму з метою негай- ного початку робіт з виявлення та моніторингу екологічних збитків, очищення та відновлення довкілля, а також створення механізмів для їх фінансування. Після закінчення війни неодмінно постане питання щодо відновлення зруйнованої інф- раструктури та компенсації збитків, що по- требуватиме їх всебічної оцінки, а відтак, роз- роблення відповідних методичних підходів. Зрозуміло, це завдання компетентних органів, але ми можемо привернути увагу фахівців до аспектів, які стосуються оцінки збитків, завда- них довкіллю та умовам проживання людини, а також поділитися своїми напрацюваннями та підходами, які, можливо, стануть у пригоді. Збитки (втрати) внаслідок воєнних дій охоп- люють різні сфери — руйнація інфраструктури, погіршення умов життєдіяльності, втрата май- на, людських ресурсів, забруднення довкілля, знищення природних багатств та історичних пам’яток, економічні, соціальні, психологічні проблеми тощо. З цього переліку ми зупини- мося лише на тих аспектах, які прямо чи опо- середковано стосуються екологічної сфери. Такі збитки оцінюють за трьома показниками: 1) ступінь пошкодження; 2) стійкість до впливу загроз; 3) вразливість [18—20]. Пошкодження та руйнації залежать від типу зовнішньої загро- зи та внутрішньої структури об’єкта (системи), на яку діє зовнішня загроза, а також від того, відносно чого/кого проводиться оцінка. Стійкість розглядають як спроможність протидіяти змінам зовнішнього середовища, здатність до самоорганізації, збереження своєї структури і характеру функціонування та мож- ливість повернення до вихідного стану. Її оці- нюють за опірністю системи до впливу загро- зи та відновлюваністю (лабільністю) [21—25]. Вразливість трактують як імовірність збіль- шення збитків чи руйнацій під дією зовніш- ніх факторів. Її можна оцінювати за ступенем порушеності структури, функцій системи під дією зовнішнього впливу, здатністю адаптува- тися до відповідних умов, проте слід визнати, що кількісне вираження вразливості є доволі проблематичним [26—28]. Насамперед потріб- но визначитися з компонентом, відносно якого визначається вразливість: чи то зовнішня фор- ма (об’єкт — інфраструктура, житлові примі- щення, школа, лікарня, дитсадок тощо), чи то її наповнення (суб’єкт — щільність, склад, вікова структура населення тощо). Вважається, що дослідження цієї проблеми, розроблення мето- дів оцінки стійкості, вразливості є важливим у соціально-екологічних дисциплінах. Отже, стійкість і вразливість визначають реакцію системи та її здатність до адаптації до зовніш- нього впливу, тому ці поняття є ключовими при оцінюванні впливу загроз та збитків [27]. Оцінка загроз, стійкості, вразливості, ризи- ків втрат залежить від типу і структури еко- систем, які трактують як біотопи. Для кожного типу біотопів є свої загрози та небезпеки, вони мають різну вразливість і стійкість, що й зу- мовлює різні наслідки та ризики втрат. Одні й ті самі загрози спричинюють в одних випад- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 19 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ ках руйнівний, а в інших — непомітний вплив. Розроблена екологами оцінка впливу загроз, збитків, втрат ґрунтується на класифікації екосистем (біотопів). За європейською класи- фікацією EUNIS усе різноманіття екосистем розподіляється на 10 типів: А — морські; В — прибережні; С — водні; D — прибережно-бо- лотні; Е — трав’яні; F — чагарникові; G — лісо- ві; Н — наскельні; І — сільськогосподарські, що постачають ресурси для задоволення потреб людини (від харчування до естетичної насоло- ди); J — технічні, що забезпечують проживан- ня та існування (інфраструктура) [29, 30]. Кожен населений пункт можна трактувати як комплексну урбоекосистему, для якої ха- рактерне закономірне поєднання різних типів біотопів, що охоплюють як суцільну забудову та інфраструктуру, тобто технотопи, так і те- риторії, зайняті природною рослинністю, що задовольняють потреби людини і функціону- ють як цілісна система. За розмірами це може бути мегакомплекс (великі міста, мегаполіси зі складною інфраструктурою, фабриками, за- водами, культовими спорудами), макрокомп- лекси (менші міста і містечка, в яких зазначені компоненти частково відсутні), мезокомплек- си (сільські населені пункти). Хоча основою урбоекосистеми є технотопи, в них включають ділянки природних екосистем, що мають осо- бливу цінність, оскільки не лише зберігають характерні природні риси, забезпечують від- творення біотичного різноманіття, задовольня- ють соціально-естетичні потреби населення, а й відіграють роль еталонів, відносно яких мож- на оцінювати зміни та стан урбоекосистем, їх вплив на довкілля, розробляти певні рекомен- дації прикладного характеру. Вони є важливи- ми об’єктами для дослідження багатьох при- родних процесів, їх моделювання. Тому під час розрахунку збитків ми маємо не лише оціню- вати вартість споруд, комунікацій, а й розгля- дати завдані воєнними діями збитки набагато ширше і глобальніше, ніж прямі наслідки боїв, оскільки вони спричинюють цілий комплекс інших загроз. Серед таких загроз — знищення природних біотопів та втрата їх окремих ком- понентів, пошкодження структури, зниження рівня екосистемних послуг, зміна сукцесій, вплив на конкурентні спроможності, адвенти- зація, порушення ґрунту, зміна гідрорежиму, радіаційного фону, механічні пошкодження, пожежі тощо. При цьому одна й та сама загро- за має різний вплив на різні типи екосистем. Воєнні дії так чи інакше позначаються на всіх типах екосистем, хоча збитки від них істотно різняться. Найбільші проблеми пов’язані з по- шкодженням чи руйнацією екосистем, створе- них людською цивілізацією, що не лише задо- вольняють потреби, а й забезпечують існуван- ня людей як біологічної популяції. Це змен- шення чисельності населення, каліцтво, втрата працездатності, вимушене переселення людей, тобто зміна структури популяції, а також змі- на умов її існування. Відтак, на першому етапі для категорій І та J необхідно скласти перелік і розробити типізацію всіх видів порушення структури людських популяцій та пошкоджень і руйнувань (збитків) соціально-економічних умов їх існування. Наступний етап — оцінка розмірів (величини та структури) збитків. Тре- тій етап — оцінка економічних, ресурсних втрат (будівлі, врожаї агрокультур, інфраструктура, комунікації, інші технічні споруди), втрат со- ціальних, культурних, історичних, рекреацій- них, сакральних цінностей та людських жертв з урахуванням часу та витрат на їх відновлення. Хоча людські жертви є найбільш тяжкими і не- поправними втратами, що не піддаються оцін- ці, однак про них обов’язково слід говорити, оскільки вони нагадуватимуть про себе протя- гом кількох поколінь. Розрахунки збитків досить складні, потре- бують багато часу і високої кваліфікації ви- конавців, особливо якщо стосуються окремо кожного об’єкта. Тому на першому етапі до- цільно використати спрощені підходи, зокре- ма бальні оцінки, що дає можливість зробити певні узагальнення та порівняння, на основі яких можна проводити подальші операції, зо- крема оцінку екосистемних послуг та фінансо- вих витрат. Науковці широко використовують бальні оцінки, які ґрунтуються на думках екс- пертів, а потім узагальнюють їх без детальних роз рахунків. 20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Бальна оцінка збитків урбоекосистем унаслідок воєнних дій Характеристики збитків Бальна оцінка 4 3 2 1 Можливість від- новлення урбо- екосистем Інфраструктура зни- щена повністю і не підлягає відновленню Відновлення інфра- структури можливе Необхідний капіталь- ний ремонт об’єктів Необхідний тех- нічний ремонт Масштабність руйнування Великий регіон або населений пункт дер- жавного значення Населений пункт об- ласного значення та прилеглі території Окремі частини насе- леного пункту Локальні пошко- дження Значущість най- цінніших пошко- джених об’єктів Цінний, унікальний для України Цінний, унікальний для регіону (області) Цінний для населено- го пункту Типова структура Оцінка збитків інфраструктури Знищено всю інфра- структуру населеного пункту Знищено частину об’єкта і прилеглу (обслуговуючу) інфра- структуру Знищено функції ці- льового об’єкта Порушено функції цільового об’єкта Оцінка втрат на- селення Масові людські жерт- ви Жертви серед меш- канців Тотальна міграція на- селення, поодинокі випадки жертв Міграція насе- лення Оцінка фінан- сових потреб на відновлення зруйнованої інф- раструктури Потребує масштабно- го зовнішнього фінан- сування Потребує державного фінансування та за- лучення окремих спон- сорів Потребує обласного фінансування Можливе віднов- лення за рахунок місцевого фінан- сування Різноплановість збитків Повне знищення різ- них типів інфраструк- тури Обмежена зона зни- щення технотопів (житлових масивів та інших типів інфра- структури) Знищення цільового об’єкта та прилеглої інфраструктури Знищення чи пошкодження цільового об’єкта одного типу Оцінка втрат у тваринництві, птахівництві Повне знищення ферм, комплексів, тва- рин / птахів Часткове знищення поголів’я худоби чи птахів Втрата худоби чи птахів у приватному секторі Окремі випадки втрати худоби чи птахів Оцінка втрат рос- линної сільсько- господарської продукції Руйнація с/г угідь та втрата врожаю, що не підлягає відновленню протягом року Втрата річного запасу с/г продукції населе- ного пункту Втрата с/г продукції мешканців населеного пункту, яка може бути відновлена протягом сезону Втрата запасів с/г продукції окремих фермерів Прогнозний час відновлення Відновленню не під- лягає 5—10 років 2—5 років Протягом року Наявність зара- жених чи забруд- нених територій Територія небезпечна для перебування Територія непридатна для проживання Територія потребує очищення Окремі ділянки потребують очи- щення Наявність заміно- ваних територій чи об’єктів Значні площі замі- нованих ділянок, що спричинило людські жертви Заміновані ділянки, що спричинило руйну- вання чи пошкодження інфраструктури Території, окремі об’єкти, які потребу- ють розмінування Території та об’єкти потребу- ють огляду ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 21 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Для природних і екосистем, де збитки оці- нюють за негативним впливом антропогенних факторів на зміну біотопів (природного сере- довища і біоти), розроблено методику оцінки ІUCN [30, 31] та методики для окремих країн. В Україні розроблено бальні, кількісні крите- рії таких оцінок на основі масштабів впливу, науково-соціологічної цінності, можливості відновлення, а також категоризації цінності біотопів [32]. Однак у ній поза увагою залиши- лися штучні екосистеми (І—J), створені люди- ною для забезпечення своїх потреб, — їх оцінку слід проводити за іншими критеріями. Ми не вважаємо себе фахівцями з оціню- вання збитків техногенних екосистем, але для прикладу пропонуємо таку схему, прийнятну, на нашу думку, для порівняльного аналізу. У таблиці наведено перелік ознак, що харак- теризують збитки урбоекосистем, а також їх стійкість та вразливість, які оцінюють за шка- лою від 1 до 4 балів. При цьому залежно від типу урбоекосистеми (місто чи село) цей пере- лік можна змінювати, окремі позиції (ознаки) вилучати чи додавати і проводити розрахунки за наявними збитками. За вихідну позицію — точку відліку — взято відсутність порушень, позначену балом «0». Отже, з огляду на масштаби, розміри, ступе- ні втрат, а також можливість відновлення, всі урбоекосистеми розподіляють на такі п’ять ка- тегорій: А (понад 80 % балів) — ремонту не підля- гають і потребують формування нової інфра- структури; Б (60—79 %) — потребують значного додат- кового (зовнішнього) фінансування; В (40—59 %) — ремонтні та відновлювальні роботи потребують додаткової фінансової та матеріальної допомоги; Г (20—39 %) — збитки незначні, ліквідація наслідків можлива за рахунок власних резер- вів на рівні ОТГ; Д (до 20 %) — територія фактично не зазна- ла пошкоджень. Такий попередній аналіз є підґрунтям для більш глибокої й конкретної оцінки на основі даних щодо втрат і збитків, зафіксованих меш- канцями в кожному населеному пункті. Крім оцінки втрат особистого характеру, важливою є оцінка втрат чи зниження рівня екосистем- них послуг для кожної урбосистеми. Під еко- системними послугами розуміють вигоду для суспільства, що передбачає не лише вартісну економічну цінність (оцінка споруд для очи- щення вод, повітря, виготовлення продукції, екологічне страхування, кредитування, еколо- гічна освіта, ліцензування природоохоронної діяльності, оцінка земельних ресурсів, дере- вини тощо). Їх потрібно розглядати у значно ширшому контексті з позицій оцінки впливу Руйнація траси Київ—Чернігів та пошкодження при- леглих територій Приклад повної руйнації урбоекосистеми на території Броварського району Київської області 22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ на навколишнє середовище, соціально-науко- вої, рекреаційної цінності з урахуванням сту- пеня пошкодження екосистеми чи її окремих компонентів, що потребує відповідних розра- хунків [33—35]. Хоча розрахунки таких послуг доволі складні, провести розподіл та аналіз за певними критеріями чи характеристиками до- сить просто. Оцінюючи втрати природних типів екосис- тем (біотопів), слід мати на увазі, що крім їх прямого механічного пошкодження чи зни- щення, важливо враховувати також і наслідки, які можуть проявлятися впродовж тривалого часу і виявитися ще більш руйнівними. Як за- значають О. Омельчук та C. Садогурська [36], під час детонації ракет та артилерійських сна- рядів утворюється низка хімічних сполук, які потрапляють в атмосферу, ґрунти, водне сере- довище, впливають на зміну клімату, можуть спричинити кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту і викликають опіки у рослин, негативно впливають на організм тварин та людини. Ме- талеві уламки снарядів містять у своєму складі речовини, що проникають у ґрунт і можуть мі- грувати до ґрунтових вод і потрапляти до хар- чових ланцюгів. У ґрунтах, просочених палив- но-мастильними матеріалами, погіршуються водний і повітряний режими, колообіг пожив- них речовин, порушується кореневе живлення рослин, гальмується їх ріст та розвиток. Діяльність морського флоту спричинює за- бруднення вод і поширення отруйних речо- вин, які негативно впливають на морські біо- ценози, фізико-хімічні та гідрологічні умови, зумовлюють загибель риби, морських птахів і мікроорганізмів. Вуглеводневі сполуки пали- ва здатні розчиняти низку інших забруднюю- чих речовин, таких як пестициди, важкі мета- ли, внаслідок чого вони ще більше отруюють морські води. Пошкодження каналізаційних систем призводить до потрапляння органіки у річкові басейни, що може збільшити масштаби «цвітіння» води у водоймах. Обстріли об’єктів промисловості та інфра- структури призводять до пожеж, які спричи- няють додаткове забруднення повітря, ґрунту і вод, пошкоджень комунікацій підприємств та інших об’єктів підвищеної екологічної не- безпеки. За відсутності контролю та неможли- вості ліквідації негативних наслідків ці явища потенційно збільшують масштаби негативного впливу на довкілля. Наземні міни та снаряди залишають тривалий слід у навколишньому середовищі і є серйозною загрозою для довкіл- ля навіть через десятиліття після використан- ня [1, 8, 37, 38]. Усе це свідчить про необхідність розроблен- ня компенсаторних, запобіжних заходів, а зга- дані вище аспекти мають велике значення для прийняття оптимальних рішень і визначення пріоритетів на перспективу. Сьогодні ще передчасно та й неможливо оці- нити всі негативні наслідки воєнних дій, однак уже можна визначити такі з них, як: 1) прямі механічні руйнування та пошко- дження; Приклад руйнувань різних типів біотопів сільської урбоекосистеми на території Броварського району Ки- ївської області ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 23 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 2) збитки від пожеж у населених пунктах та природних екосистемах (ліси, торф’яники), відновлення яких потребує тривалого часу, а в деяких випадках є неможливим; 3) порушення наземної поверхні та ґрунтів унаслідок скидання бомб, снарядів, мінуван- ня територій, що залишають у ландшафтах сліди у вигляді вирв, осколків, забруднення і тим самим руйнують екосистеми. Ліквіда- ція таких наслідків потребує рекультивації земель, вжиття протиерозійних заходів, про- тидії процесам спустелювання. До того ж хі- мічні речовини, які протягом тривалого часу зберігаються в ґрунті, можуть зумовлювати руйнівні та токсичні ефекти і по трофічних ланцюгах потрапляти у продукти харчування [1, 5, 37, 39]; 4) забруднення акваторії моря, внутрішніх водойм, підземних та поверхневих вод нафто- продуктами, порушення гідрорежиму внаслі- док пошкодження дамб, берегів, русел річок, руйнування каналізаційних трубопроводів, підтоплення шахтними водами в Донбаському регіоні, що спричиняє багато негативних про- цесів, зокрема засолення, забруднення токсич- ними речовинами, евтрофікацію, призводить до нестачі чистої води, особливо у південних регіонах, що може викликати поширення ін- фекційних захворювань [8]; 5) вплив на атмосферу та клімат унаслі- док пожеж на нафтосховищах, військових складах, заводах і фабриках тощо, утворення шкідливих речовин від розривів боєголовок, снарядів, ракет, мін тощо. Мешканці постраж- далих районів можуть зазнавати тривалого впливу пилу та інших небезпечних речовин, які потрапляють в організм при вдиханні. Пошкодження екологічної інфраструктури в містах може призвести до формування інших шляхів та джерел забруднення. Виникає ри- зик невиконання Україною вже поставлених кліматичних цілей, адже значні викиди пар- никових газів в атмосферу негативно вплива- ють на клімат; 6) підвищення радіаційного фону в зоні Чорнобильської АЕС та з інших джерел, як ві- домо, мають довготривалі наслідки [40]; 7) порушення, зниження рівня та втрата еко- системних послуг різних типів екосистем уна- слідок їх трансформації чи руйнації [34, 35]; 8) недотримання заповідного режиму, по- рушення функціонування заповідних об’єктів, втрата їх наукової, рекреаційної цінності, не- можливість проведення моніторингових до- сліджень. У зоні бойових дій опинилися сте- пові заповідники — Луганський, Український степовий, Асканія-Нова, Чорноморський, Ми- хайлівська цілина з цінними еталонними сте- повими ділянками, а також Азово-Сиваський, Меотида, Джарилгацький, Тузлівські лимани, Деснянсько-Старогутський та ін. Під загрозою знищення перебувають близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га [36]; 9) розселення адвентивних видів, поширен- ня шкідників, патогенних організмів і водночас вимирання найбільш вразливих природних видів унаслідок порушення природної рівно- ваги, ценотичних зв’язків, трофічних ланцюгів та конкурентних стосунків. У результаті це по- силить скорочення біорізноманіття, трансфор- мацію природної структури ценозів, біотопів та прискорить процеси спустелювання. Заходи, необхідні для відновлення біотопів, передбачають розроблення відповідних юри- дичних документів, соціально-економічних проєктів, комплексних наукових програм, за- лучення людських і технічних ресурсів і мають перебувати у фокусі уваги під час вироблення державою політики та економічної стратегії розвитку, пошуку спонсорів, надання допомо- ги чи відшкодування за рахунок коштів агре- сора. Для розроблення комплексної програми відновлення регіонів України потрібно оціни- ти масштаби руйнувань, екологічні ризики та заподіяну довкіллю шкоду. Після закінчення війни необхідно подбати про ефективну сис- тему моніторингу стану довкілля, яка б до- зволила зафіксувати реальні обсяги завданої навколишньому середовищу шкоди та вжити ефективних заходів, щоб уникнути подальшо- го погіршення ситуації, наслідків «каскадного ефекту», коли одна зміна фактора спричинює кілька інших, відновити екосистеми до без- 24 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ печного стану — і для людини, і для дикої при- роди. Відбудова країни потребуватиме значної кількості ресурсів. Зволікання з вирішенням екологічних проблем у найближчому майбут- ньому може призвести до значно серйозніших екологічних та економічних наслідків, ніж ми уявляємо на початковому етапі. Ключове за- вдання для екологів полягає в тому, щоб перед- бачити «каскадні процеси», оцінити їх можли- вий негативний вплив на довкілля і запропо- нувати ефективні заходи протидії. Висновки. Запропонований підхід — лише один з можливих варіантів способу оцінки збитків від воєнних дій на рівні урбоекосис- тем, він не стосується оцінки збитків кон- кретних об’єктів чи мешканців, які необхідно фіксувати та документувати. Цей підхід ґрун- тується на візуальній оцінці без докладного аналізу фактичного матеріалу, якого сьогодні недостатньо, тому в подальшому потребувати- ме відповідного коригування. Ми не ставили собі за мету розробити механізм розрахунку вартості збитків, оскільки це належить до ком- петенції фахівців фінансово-економічної сфе- ри. З іншого боку, є загроза, що поза увагою за- лишиться оцінка екологічних втрат природних екосистем [32], а для глибшого аналізу потріб- на відповідна інформація. Тому запропонова- ний підхід може стати складовим елементом комплексної оцінки збитків і втрат, завданих війною, а також стимулювати подальші дослі- дження в цьому напрямі. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Westing A.H. Warfare in a fragile world: military impact on the human environment. London: Taylor and Francis, 1980. https://doi.org/10.4324/9781003152200 2. Gangwar A. Impact of war and landmines on environment. In: Landmines - Challenges to Humanity and Environment: Forum Proceedings. Srinagar, 2003. 3. Dudley J.P., Ginsberg J.R., Plumptre A.J., Hart J.A., Campos L.C. Effects of war and civil strife on wildlife and habi- tats. Cons. Biol. 2002. 16(2): 319—329. https://doi.org/10.1046/j.1523-1739.2002.00306.x 4. Dubey A., Shreni P.D. War and environment: an overview. J. Environ. Res. Dev. 2008. 4: 968—976. 5. Hupy J.P. The environmental footprint of war. Environ. Hist. 2008. 14(3): 405—421. https://doi. org/10.3197/096734008X333581 6. Francis R.A. The impacts of modern warfare on freshwater ecosystems. Environ. Manag. 2011. 48(5): 985—999. https://doi.org/10.1007/s00267-011-9746-9 7. Hanson T., Brooks T.M., Da Fonseca G.A., Hoffmann M., Lamoreux J.F., Machlis G., Pilgrim J.D. Warfare in biodi- versity hotspots. Conserv. Biol. 2009. 23(3): 578—587. https://doi.org/10.1111/j.1523-1739.2009.01166.x 8. Lawrence М.J., Stemberger H.L.J., Zolderdo A.J., Struthers D.P., Cooke S.J. The effects of modern war and mili- tary activities on biodiversity and the environment. Environmental Reviews. 2015. 23(4): 443—460. https://doi. org/10.1139/er-2015-0039 9. Mrema E., Bruch C.E., Diamond J. Protecting the environment during armed conflict: an inventory and analysis of international law. UNEP/Earthprint. 2009. https://digitallibrary.un.org/record/694398?ln=ru 10. Haavisto P. et al. The Kosovo conflict: consequences for the environment and human settlements. UN Environment Programme. Nairobi, KE, 1999. P. 57. https://www.unep.org/resources/assessment/kosovo-conflict-consequences- environment-and-human-settlements 11. Assessment of the Environmental Impact of Military Activities during the Yugoslavia Conflict. Preliminary Find- ings, 1999. Р. 41. https://reliefweb.int/report/albania/assessment-environmental-impact-military-activities-dur- ing-yugoslavia-conflict 12. Dudkin O.V., Yena A.V., Korzhnev M.M., Kryzhanivsky V.I. et al. Otsinka ta napriamky zmenshennia zahroz biorizno- manittiu (Assessment and ways to reduce threats to biodiversity). Kyiv: Himgest, 2003. [Дудкін О.В., Єна А.В., Коржнев М.М., Крижанівський В.І. та ін. Оцінка та напрямки зменшення загроз біорізноманіттю. Київ: Хімджест, 2003.] 13. Limansky S.V. The hostilities in “Melovaya Flora” reserve. Steppe Bulletin. 2914. 42: 34. [Лиманский С.В. Военные действия на территории заповедника «Меловая флора». Степной бюллетень. 2014. № 42. С. 34.] ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 25 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 14. Borovik L. Consequences of military conflict for Lugansky nature reserve. Steppe Bulletin. 2914. 42: 35. [Боровик Л. Последствия военного конфликта для Луганского природного заповедника. Степной бюллетень. 2014. № 42. С. 35.] 15. Bushchenko A.P. (ed.) Na mezhi vyzhyvannia: znyshchennia dovkillia pid chas zbroinoho konfliktu na skhodi Ukrainy (On the verge of survival: destruction of the environment during the armed conflict in eastern Ukraine). Kyiv: KIT, 2017. https://helsinki.org.ua/publications/na-mezhi-vyzhyvannya-znyschennya-dovkillya-pid-chas-zbrojnoho-konflik- tu-na-shodi-ukrajiny/ [Блага А.Б., Загороднюк І.В. та ін. На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України. За заг. ред. А.П. Бущенка. Українська Гельсінська спілка з прав людини. Київ: КИТ, 2017.] 16. Kravchenko O. (ed.) Vplyv viiskovoi diialnosti na pryrodu Ukrainy (The impact of military activity on the nature of Ukraine). Lviv, 2019. [Василюк О., Норенко К. Вплив військової діяльності на природу України: посібник. За заг. ред. О. Кравченко. Львів: Манускрипт, 2019.] 17. Weir D., Darbyshire E. Ukraine invasion: rapid overview of environmental issues. Conflict and Environment Observa- tory. 2022. https://ceobs.org/ukraine-invasion-rapid-overview-of-environmental-issues/ 18. Gao Y., Wang H., Liu G.M., Sun X.Y., Fei X.Y., Wang P.T., Lv T.T., Xue Z.S., He Y.W. Risk assessment of tropi- cal storm surges for coastal regions of China. J. Geophys. Res. Atmos. 2014. 119: 5364—5374. https://doi. org/10.1002/2013JD021268 19. Grinsted A., Moore J.C., Jevrejeva S. Projected Atlantic hurricane surge threat from rising temperatures. PNAS. 2013. 110(14): 5369—5373. https://doi.org/10.1073/pnas.1209980110 20. Hatzikyriakou A., Lin N. Assessing the vulnerability of structures and residential communities to storm surge: an anal- ysis of flood impact during hurricane Sandy. Front. Built Environ. 2018. 4. https://doi.org/10.3389/fbuil.2018.00004 21. Holling C.S. Resilience and stability of ecological systems. Annual Review of Ecology and Systematics. 1973. 4: 1—23. https://doi.org/10.1146/annurev.es.04.110173.000245 22. Starr C., Rudman R., Whipple C. The philosophical basis for risk analysis. Annual Review of Energy. 1976. 1: 629— 662. https://doi.org/10.1146/annurev.eg.01.110176.003213 23. Chan J.C.L., Kepert J.D. Global Perspectives on Tropical Cyclones: From Science to Mitigation. World Scientific, 2010. https://doi.org/10.1142/7597 24. Ayyub B.M. Systems resilience for multihazard environments: definition, metrics, and valuation for decision making. Risk Anal. 2014. 34(2): 340—355. https://doi.org/10.1111/risa.12093 25. Ayyub B.M. Disaster Resilience and Sustainability of Infrastructures: Relationships and Quantification Methods. In: Gulf Conference on Sustainable Built Environment. Springer, 2020. P. 289—308. https://doi.org/10.1007/978-3-030- 39734-0_18 26. McCarthy J.J., Canziani O.F., Leary N.A., Dokken D.J., White K.S. (Eds.) Climate Change 2001: Impacts, Adaptation and Vulnerability. Cambridge: Cambridge University Press, 2001. https://doi.org/10.1002/joc.775 27. Adger W.N. Vulnerability. Global Environmental Change. 2006. 16(3): 268—281. https://doi.org/10.1016/j.gloenv- cha.2006.02.006 28. Fekete A., Hufschmidt G., Kruse S. Benefits and challenges of resilience and vulnerability for disaster risk manage- ment. Int. J. Disaster Risk Sci. 2014. 5: 3—20. https://doi.org/10.1007/s13753-014-0008-3 29. Davies C.E., Moss D., Hill M.O. EUNIS Habitat Classification Revised. Report to the European Environment Agen- cy, European Topic Centre on Nature Protection and Biodiversity. Paris, 2004. 30. Janssen J.A.M., Rodwell J.S., Criado M.G., Gubbay S., Haynes T. et al. European Red List of Habitats. Part 2. Ter- restrial and freshwater habitats. European Commission, 2016. https://doi.org/10.2779/091372 31. Keith D.A., Rodríguez J.P., Rodríguez-Clark K.M. et al. Scientific Foundations for an IUCN Red List of Ecosystems. PLoS ONE. 2013. 8(5): e62111. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0062111 32. Didukh Ya.P. A novel approach to the assessment of the stability and the risks of losses in ecosystems. Dopov. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2014. (8): 149—155. https://doi.org/10.15407/dopovidi2014.08.149 [Дідух Я.П. Новий пiдхiд до оцiнки стiйкостi та ризикiв втрати екосистем. Доповіді НАН України. 2014. № 8. С. 149—155.] 33. Costanz R., d’Arge R., de Groot R. et al. The value of the world’s ecosystem services and natural capital. Nature. 1997. 387: 253—260. https://doi.org/10.1038/387253a0 34. Ecosystems and Human Well-being: A Framework for Assessment. Millennium Ecosystem Assessment (MEA). Washington, D.C.: Island Press, 2005. https://www.unep.org/resources/report/ecosystem-and-human-well-being- framework-assessment 26 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 35. TEEB. The Economics of Ecosystems and Biodiversity: Mainstreaming the Economics of Nature. A synthesis of the approach, conclusions and recommendations of TEEB. 2010. 36. Omelchuk O., Sadohurska S. Pryroda ta viina: yak viiskove vtorhnennia Rosii vplyvaie na dovkillia Ukrainy. Dzerka- lo tyzhnia. 27.03.2022 (in Ukrainian). https://zn.ua/ukr/ECOLOGY/priroda-stohne-vid-vijni.html [Омельчук О., Садогурська С. Природа та війна: як військове вторгнення Росії впливає на довкілля України. Дзеркало тижня. 27 березня 2022.] 37. Troll K. The impact of anti-personnel landmines on the environment. United Nations Institute for Disarmament Research. Geneva, 2000. 38. Berhe A.A. The contribution of landmines to land degradation. Land Degrad. Dev. 2007. 18(1): 1—15. https://doi. org/10.1002/ldr.754 39. Certini G., Scalenghe R., Woods W.I. The impact of warfare on the soil environment. Earth Sci. Rev. 2013. 127: 1—15. https://doi.org/10.1016/j.earscirev.2013.08.009 40. Grodzynsky D.М., Dembnovetsky O.F., Levchuk O.M., Patsiuk F.N. Radiobiological and Radioecological Investi- gations of the Consequences of the Chernobyl Catastrophe by Scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2012. (6): 30—40. https://doi.org/10.15407/visn2012.06.030 [Гродзинський Д.М., Дембновецький О.М., Левчук О.М., Пацюк Ф.Н. Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України. Вісник НАН України. 2012. № 6. С. 30—40.] Yakiv P. Didukh Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7619-0283 ECOSYSTEM APPROACH TO ASSESSING THE IMPACT OF THREATS AND LOSSES CAUSED BY MILITARY ACTIONS The ecological aspects of the assessment of damage to the environment and living conditions caused by destructions due to the full-scale military invasion of Ukraine by the Russian Federation in 2022, related to various spheres of public life and the nature of Ukraine, are covered in the article. It is proposed to estimate losses in points according to three criteria: damage (destruction), resilience, and vulnerability of ecosystems. The urban ecosystem, which includes a complex of buildings and infrastructure (technotopes) and natural vegetation areas, is taken as a basis. It is proposed to rate on a four-point scale the features that characterize the damage to the urban ecosystem, its resilience, and vulnerability. The possibilities of the restoration of all urban ecosystems are divided into five categories depending on the scales and sizes, and degree of losses. This separation is the basis for a more detailed assessment of the loss of ecosystem services, size, mechanisms, and sources of compensation. Problems of direct destruction and damage to natural types of ecosystems (biotopes) and possible consequences that may be even more destructive and manifest over a long period of time are ana- lyzed. Among such consequences are the damage from fires; the impact on the atmosphere and climate; the increase in background radiation level; the pollution of the sea and inland waters; the disturbance of soils and land surface; the loss of function and transformation of ecosystems, reduction of ecosystem services; the devastation of protected areas and loss of their value; the spread of alien species, pests, pathogens and extinction of the most vulnerable natural species, i.e. re- duction of biodiversity. Overcoming the consequences requires the development of comprehensive programs, involve- ment of scientific, human and technical resources, which requires finding sponsors, the sources of assistance and compen- sation at the expense of the aggressor. Keywords: military actions, scoring, losses, urban ecosystems, biotopes, Ukraine.

Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями

Institution

Similar Items