Оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 р.)
У доповіді наведено результати соціологічних досліджень, проведених напередодні воєнної агресії Російської Федерації проти України та під час повномасштабного вторгнення РФ на територію нашої країни, які відображають певні тенденції і зміни у стані суспільної свідомості та психоемоційному самопочут...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2022 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2022
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185226 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 р.) / С.С. Дембіцький // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 6. — С. 79-84. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185226 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дембіцький, С.С. 2022-09-07T17:33:30Z 2022-09-07T17:33:30Z 2022 Оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 р.) / С.С. Дембіцький // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 6. — С. 79-84. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.06.079 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185226 У доповіді наведено результати соціологічних досліджень, проведених напередодні воєнної агресії Російської Федерації проти України та під час повномасштабного вторгнення РФ на територію нашої країни, які відображають певні тенденції і зміни у стані суспільної свідомості та психоемоційному самопочутті українців в умовах повномасштабної війни. The report presents the results of sociological research conducted on the eve of the Russian military aggression against Ukraine and during the full-scale Russian invasion of our country, which reflect certain trends and changes in public consciousness and emotional state of Ukrainians in time of full-scale war. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 р.) Assessments of the socio-psychological state of the population of Ukraine during the war (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, May 4, 2022) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 р.) |
| spellingShingle |
Оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 р.) Дембіцький, С.С. З кафедри Президії НАН України |
| title_short |
Оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 р.) |
| title_full |
Оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 р.) |
| title_fullStr |
Оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 р.) |
| title_full_unstemmed |
Оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 р.) |
| title_sort |
оцінки соціально-психологічного стану населення україни в умовах війни (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 4 травня 2022 р.) |
| author |
Дембіцький, С.С. |
| author_facet |
Дембіцький, С.С. |
| topic |
З кафедри Президії НАН України |
| topic_facet |
З кафедри Президії НАН України |
| publishDate |
2022 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Assessments of the socio-psychological state of the population of Ukraine during the war (Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, May 4, 2022) |
| description |
У доповіді наведено результати соціологічних досліджень, проведених напередодні воєнної агресії Російської Федерації проти України та під час
повномасштабного вторгнення РФ на територію нашої країни, які відображають певні тенденції і зміни у стані суспільної свідомості та психоемоційному самопочутті українців в умовах повномасштабної війни.
The report presents the results of sociological research conducted on the eve of the Russian military aggression against
Ukraine and during the full-scale Russian invasion of our country, which reflect certain trends and changes in public
consciousness and emotional state of Ukrainians in time of full-scale war.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185226 |
| citation_txt |
Оцінки соціально-психологічного стану населення України в умовах війни (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 4 травня 2022 р.) / С.С. Дембіцький // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 6. — С. 79-84. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dembícʹkiiss ocínkisocíalʹnopsihologíčnogostanunaselennâukraínivumovahvíinistenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni4travnâ2022r AT dembícʹkiiss assessmentsofthesociopsychologicalstateofthepopulationofukraineduringthewartranscriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainemay42022 |
| first_indexed |
2025-11-26T19:26:11Z |
| last_indexed |
2025-11-26T19:26:11Z |
| _version_ |
1850771303550681088 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 79
ОЦІНКИ
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО
СТАНУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
В УМОВАХ ВІЙНИ
Стенограма доповіді на засіданні
Президії НАН України 4 травня 2022 року
У доповіді наведено результати соціологічних досліджень, проведених на-
передодні воєнної агресії Російської Федерації проти України та під час
повномасштабного вторгнення РФ на територію нашої країни, які відо-
бражають певні тенденції і зміни у стані суспільної свідомості та психо-
емоційному самопочутті українців в умовах повномасштабної війни.
Шановні члени Президії!
Шановні колеги!
Запропонована сьогодні вашій увазі доповідь щодо оцінки со-
ціально-психологічного стану населення України в умовах ві-
йни ґрунтується на даних кількох опитувань.
Перше було проведено співробітниками нашого Інституту
соціології НАН України спільно з Центром суспільно-інфор-
маційних технологій «Соціальні перспективи» 6—18 лютого
2022 р., тобто напередодні війни. Ми навіть не встигли презен-
тувати всі результати, але це опитування є цінним, оскільки за-
фіксувало низку важливих показників у період безпосередньо
перед широкомасштабним воєнним вторгненням Російської
Федерації в Україну.
Другу групу опитувань становлять дослідження, проведені
вже безпосередньо у воєнний час. Це опитування соціологіч-
ної групи «Рейтинг» (березень—квітень 2022 р.), яка, напевно,
першою серед соціологічних організацій почала вивчати гро-
мадську думку під час війни.
Третє дослідження є онлайн-опитуванням, проведеним у
квітні 2022 р. Інститутом соціології НАН України спільно з
кафедрою методології та методів соціологічних досліджень
Київського національного університету імені Тараса Шевчен-
ка з використанням розробленого в Інституті соціології спеці-
ального інструментарію. Це дослідження було присвячене ви-
вченню стану психологічного дистресу населення прифронто-
вих або окупованих міст (респонденти проживали переважно
ДЕМБІЦЬКИЙ
Сергій Сергійович —
доктор соціологічних наук,
заступник директора Інституту
соціології НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.06.079
80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
в таких містах, як Харків, Херсон, Одеса, Київ,
Суми, та в деяких інших населених пунктах).
Хочу окремо підкреслити, що наведені тут
дані стосуються найбільш загрозливого етапу
війни, коли російські війська окупували най-
більшу площу нашої країни.
Отже, напередодні війни в українському
суспільстві загалом спостерігалася наявність
відчуття загрози, що насувається, і це відчуття
охоплювало широкі верстви населення. Побо-
ювання щодо початку повномасштабної агресії
з боку РФ випередило всі інші страхи. Війни
на Сході України побоювалися 57,2 % опита-
них, нападу зовнішнього ворога на Україну —
46,6 %. У попередні роки населення зазвичай
найбільше переймалося можливим погіршен-
ням економічної ситуації — підвищенням цін,
зростанням безробіття, можливою невиплатою
зарплат чи пенсій. Перед війною навіть страхи,
пов’язані зі спричиненою коронавірусом пан-
демією, відійшли на другий план.
При цьому абсолютна більшість населення
оцінювала ймовірність самого воєнного напа-
ду РФ на Україну доволі низько. На запитан-
ня: «Наскільки ймовірним є напад Російської
Федерації на Україну в найближчі тижні?»
36,5 % респондентів відповіли, що, на їхню
думку, такої ймовірності практично немає,
29,6 % оцінили її як середню (31—60 % імовір-
ності), 22,4 % — як низьку (менш ніж 30 %) і
лише 7,5 % — як високу (61—90 %), а 3,9 % — як
максимальну (понад 90 % імовірності).
Тобто відчуття загрози було, але вірити в
те, що вона реалізується найближчим часом,
люди не хотіли. В цьому питанні спостерігали-
ся значні міжгрупові відмінності (рис. 1). Най-
більшою мірою воєнну загрозу відчували меш-
канці Заходу та Центру України, а також мо-
лодші за віком респонденти, меншою — жителі
Півдня та Сходу, найменше її очікували люди
похилого віку та електорат політиків Ю. Бой-
ка та Є. Мураєва. Власне, ті групи, які вважали
подібний розвиток подій малоймовірним, опи-
нилися в найгіршому становищі.
Важливо зазначити, що до 24 лютого 2022 р.
майже ніхто з українців не хотів вирішення про-
блеми Донбасу військовим шляхом — стратегію
повернення непідконтрольних Україні терито-
рій політико-дипломатичним шляхом з віднов-
ленням статусу, який вони мали до 2014 р., під-
Рис. 1. Розподіл відповідей респондентів на запитання «Як Ви особисто вважаєте, наскільки ймовірним є напад
Російської Федерації на Україну в найближчі тижні?» за регіонами проживання, віковими групами та електо-
ральним вибором
би
б
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 81
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
тримували 50 % опитаних, так само диплома-
тичним шляхом, але з наданням їм автономії —
18 %, готові були відмовитися від будь-яких
спроб повернути ці території 10,3 %, за ізоляцію
непідконтрольних територій і замороження
конфлікту виступали 8,5 % і лише 6,2 % укра-
їнців бачили можливість повернення їх силою.
Очевидно, що Україна не хотіла війни. В різних
соціальних групах абсолютна або переважна
більшість респондентів бажали вирішення цієї
проблеми політико-дипломатичними засобами.
Цікаво, що напередодні повномасштабного
вторгнення РФ, оцінюючи ймовірність закін-
чення війни на Донбасі в найближчі два роки,
абсолютна більшість (57,8 %) респондентів
вважали її низькою і лише 9,3 % передбачали
такий перебіг подій. Подібний розподіл спо-
стерігався для всіх регіональних, вікових та
електоральних груп, за винятком лише потен-
ційних виборців В. Зеленського — серед них
такої думки дотримувалася не абсолютна, а
відносна більшість — 46,7 %.
Після 24 лютого — початку широкомасштаб-
ної агресії РФ — серед українського населення
значно посилилася віра в те, що Україна зможе
відбити напад Росії (рис. 2), хоча й напередодні
активних бойових дій впевненість у цьому була
доволі високою (56 %). Однак уже в березні
майже все населення країни (94 %) було в цьо-
му скоріше впевнене або абсолютно впевнене.
Втім, з плином часу люди стають більш ви-
важеними в оцінках того, скільки часу знадо-
биться Україні для перемоги. Якщо на почат-
ку активних бойових дій абсолютна більшість
вірила, що війна закінчиться на нашу користь
за кілька тижнів, то ближче до квітня значна
кількість населення змінила свій прогноз у бік
збільшення терміну — до кількох місяців або
навіть до року. При цьому не вірять у перемогу
лише близько 1 % опитаних.
Цікаво, як з роками змінювалися тенденції
щодо відповіді на питання «Чи готові Ви від-
стоювати територіальну цілісність України
зі зброєю в руках?» (рис. 3). Характерно, що
в березні 2022 р. абсолютна більшість (59 %)
населення однозначно готова захищати краї-
ну зі зброєю в руках, ще 21 % — скоріше за все
готові, що в сукупності становить 80 % рес-
пондентів, готових стати на захист цілісності
України (для порівняння: в 2020 р. таких було
59 %). Якщо ж подивитися на змінення цього
показника в різні роки, то найгірша ситуація
Рис. 2. Розподіл відповідей респондентів на запитання «Наскільки ви впевнені, що Україна зможе відбити напад
Росії?» залежно від дати опитування
82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
спостерігалася за часів президентства Віктора
Януковича — країну з таким президентом біль-
шість людей (54 %) захищати не хотіли.
Дуже важливим є й той факт, що україн-
ське суспільство, яке завжди демонструвало
доволі стійкий соціальний негативізм щодо
органів державної влади, з початком війни
кардинально змінило своє ставлення. Так, у
березні—квітні 2022 р. абсолютна більшість
населення продемонструвала підтримку дій
різних державних інститутів: найбільше ар-
мії — 98 % (91% цілком підтримують дії ЗСУ,
7 % — скоріше підтримують), потім президен-
та — 93 % (80 % повністю підтримують, 13 % —
скоріше підтримують) і місцевої влади — 84 %
(66 % цілком підтримують, 18 % — скоріше під-
тримують). Власне, це один з найважливіших
показників консолідації суспільства навколо
державних інституцій.
Крім того, 76 % опитаних вважають, що
справи в Україні йдуть у правильному напрямі.
Це найвищий показник за всю історію замірів.
Лише 15 % дотримуються протилежної думки,
10% — не змогли визначитися. Показово, що в
усіх регіонах та вікових групах домінує оцінка
напряму руху країни як правильного.
Змінилася й оцінка статусу власної країни,
яка зараз перебуває у стані доленосної для неї
війни. Тепер наші громадяни переважно вбача-
ють в Україні лідера як серед країн Європи, так
і серед країн колишнього СРСР (рис. 4). Так,
за даними соціологічної групи «Рейтинг», 34 %
українців бачать сьогодні свою країну серед
лідерів у Європі, хоча ще в січні 2022 р. таких
було лише 8 %. Водночас 63 % респондентів
вважають Україну лідером серед країн колиш-
нього СРСР, тоді як ще два місяці тому 49 %
зараховували її до середнячків.
Інший блок запитань був пов’язаний з по-
чуттями та емоціями українців. Надія (90 %
респондентів) значно переважає над розчару-
ванням (6 %). Це було те відчуття, яке в березні
2022 р., тобто в найтяжчий період воєнних дій,
об’єднувало українців у всіх регіонах. Порівня-
но з періодом до широкомасштабної агресії РФ
кількість тих, хто відчуває надію, зросла втричі.
Щодо емоцій, які відчувають люди, коли ду-
мають про Україну, то найбільше зросла «гор-
дість» (80 % проти 34 % у серпні 2021 р.), дуже
помітно зменшилася стримана «зацікавле-
ність» (6 % проти 20 % відповідно). При цьому
відчуття сорому практично зникло (1 % проти
Рис. 3. Розподіл відповідей респондентів на запитання «Чи готові Ви відстоювати територіальну цілісність Укра-
їни зі зброєю в руках?» в різні роки
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 6 83
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
18 % у серпні 2021 р.). Приблизно на тому са-
мому рівні залишилися такі емоції, як «сум»
(37 %), «радість» (18 %) та «страх» (16 %).
Значні зрушення спостерігаються у показни-
ках психологічного дистресу. Особливо сильно
війна позначилася на психологічному стані жі-
ночої частини населення, серед якої частка осіб з
підвищеним і високим дистресом сягнула 60,2 %.
Серед чоловіків цей показник становить лише
33 %. Найбільш чутливими симптоматичними
вимірами для жінок під час війни є ворожість,
депресія, міжособистісна сенситивність та три-
вожність; для чоловіків — лише тривожність.
Важливими факторами, що визначають рі-
вень психологічного дистресу, є кількість недо-
отриманої психологічної допомоги; проблеми
з фінансами, місцем проживання, медичними
послугами, нормальним харчуванням; втрата
можливості спілкування з близькими та від-
сутність захисту від небезпеки воєнних дій.
Цікавим є той факт, що безпосередня участь
у воєнних діях зі зброєю в руках пов’язана зі
значно меншим рівнем психологічного дистре-
су в групі чоловіків, проте з найвищим дистре-
сом — у групі жінок (рис. 5). Водночас жінки
почуваються більш комфортно, якщо беруть
участь у воєнних діях не безпосередньо на полі
бою, а своєю допомогою.
Плани на життя після війни в українців
пов’язані переважно з майбутніми подорожа-
ми країною (55 %), що виглядає як бажання
засвідчити своє віддане ставлення та «обійня-
ти» країну, цінність якої підвищилася разом із
ціною, яку доводиться платити за те, що ми —
громадяни України. Професійний розвиток
загалом є другим дуже актуальним напрямом
планів — 49 % роздумують, як отримати додат-
кову освіту чи нові знання, а 38 % хочуть опа-
нувати нову професію. Крім того, 27 % мріють
після війни відкрити свою справу, а 21 % — зна-
йти нову роботу. При цьому 95 % респондентів,
які зараз перебувають в Україні, зазначили, що
не планують покидати країну. Під час війни
значно зросла цінність можливості піклувати-
ся про когось, тому 25 % мають намір завести
домашнього улюбленця.
Підсумовуючи аналіз отриманих результа-
тів опитувань, можна зробити такі висновки:
1) напередодні війни українці відчували
значне занепокоєння, не хотіли війни, а також
готувалися до тривалої окупації Донбасу з
боку Російської Федерації;
Рис. 4. Розподіл відповідей респондентів на запитання «До кого належить Україна порівняно з країнами Європи
та колишнього СРСР — до аутсайдерів, середнячків чи лідерів?»
84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (6)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
2) абсолютна більшість населення схиляла-
ся до мирного вирішення проблеми на сході
України;
3) з початком війни українське суспільство
максимально мобілізувалося, що проявилося у
вірі в перемогу, зміцненні почуття надії та гор-
дості за Україну, консолідації навколо держав-
них інституцій;
4) логічним наслідком такої суспільної мо-
білізації стала готовність громадян України за-
хищати свою державу;
5) українська нація як уявна спільнота (за
термінологією Бенедікта Андерсона) значно
підвищила свій світовий статус;
6) протягом війни відбувається її раціональ-
не осмислення та усвідомлення можливого
розширення її часових меж, але це не послаб-
лює психологічну стійкість українців;
7) очевидно, що війна — насамперед простір
спротиву з боку чоловіків і простір підтримки
з боку жінок; втім, самі жінки потребують пер-
шочергової соціальної та психологічної під-
тримки з боку держави;
8) громадяни нашої країни пов’язують свої
перспективи після війни саме з Україною, а не
з іншими країнами.
Дякую за увагу!
Рис. 5. Рівні психологічного дистресу у жінок і чоловіків залежно від проживання/непроживання в місцях бойо-
вих дій (Харків, Херсон, Суми, Одеса, Київ)
Serhii S. Dembitsky
Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7958-3557
ASSESSMENTS OF THE SOCIO-PSYCHOLOGICAL STATE
OF THE POPULATION OF UKRAINE DURING THE WAR
Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine,
May 4, 2022
The report presents the results of sociological research conducted on the eve of the Russian military aggression against
Ukraine and during the full-scale Russian invasion of our country, which reflect certain trends and changes in public
consciousness and emotional state of Ukrainians in time of full-scale war.
|