Мій дорогий Учителю!

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Лексикографічний бюлетень
Date:2012
Main Author: Ярмак, В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української мови НАН України 2012
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185337
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Мій дорогий Учителю! / В. Ярмак // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 19-21. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859665265296408576
author Ярмак, В.
author_facet Ярмак, В.
citation_txt Мій дорогий Учителю! / В. Ярмак // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 19-21. — укр.
collection DSpace DC
container_title Лексикографічний бюлетень
first_indexed 2025-11-30T10:44:34Z
format Article
fulltext Мій дорогий Учителю! 19 ним у галузі лексикологічних досліджень в Україні. Разом з тим йому були притаманні найкращі риси інтелігентної людини: скромність, демократизм, простота і доброзичливість у стосунках зі своїми учнями і колегами. Я вже відзначав, як він м’яко і тактовно висловлював свої поради, коли доводилося звертатися до нього з якого‑небудь приводу: в них не було жодної тіні якоїсь зверхності чи категоричності. Як еталон ученого‑лінгвіста найвищої проби і справжнього інтелігента світлий образ Леоніда Сидоровича назавжди за- лишиться в пам’яті всіх, хто з ним працював, хто його знав. Вероніка Ярмак Мій дорогий Учителю! Свого часу мені надзвичайно поталанило: моїм науковим керівником став легендарний український лексикограф, доктор філологічних наук, професор Л. С. Паламарчук. Коли я замислююся над тим, як можна якомога лаконічні- ше й водночас вичерпно сказати про професора Л. С. Паламарчука, то при- гадую висловлення німецького філософа і письменника Й. Ґ. Гердера: «Той, хто знає, але не може, той – теоретик, якому не вірять, якщо йдеться про практику; той, хто може, але не знає, – просто практик або ремісник: істин- ний художник поєднує в собі і перше, і друге». Річ у тім, що ці слова – саме про нього, справжнього вченого, мудрого Педагога, людину великої душі. Незважаючи на зайнятість, він надзвичайно відповідально ставився до наукового керівництва: Леонід Сидорович безпомилково «відскановував» людину й одразу окреслював цілий комплекс завдань, стосовних усього пері- оду навчання в аспірантурі, був вельми вимогливим, проте надмірного наван- таження не давав, а, головне, – не позбавляв аспіранта можливості креативно й аналітично мислити, даючи йому цілковиту свободу й право самостійно продумувати концепцію дисертації й розставляти певні акценти. Він терп- ляче, абсолютно не дратуючись, пояснював колишньому студентові, у чому полягає специфіка наукової роботи, як треба найраціональніше використо- вувати час, аналізувати й синтезувати мовний матеріал, відстоювати свої по- гляди. Разом із тим, він досить іронічно ставився до безперервного сидін- ня в читальних залах бібліотек, обґрунтовуючи необхідність раціонального Ярмак В . 20 планування часу. Крім того, він давав справжні уроки життя, найбільш ваго- мим висновком з яких, на мою думку, було таке дорогоцінне для недосвід- ченої молодої людини вміння відрізняти головне від другорядного, філо- софськи сприймати тимчасові труднощі й дивитися на них, за його власним висловом, «з висоти пташиного польоту». Леонід Сидорович Паламарчук пройшов непростий життєвий шлях, проте він був дуже демократичним, надзвичайно доброзичливим, не втрачав уміння щиро спілкуватися з молоддю й робити людям добро: приходив на допомогу в складних життєвих ситуаціях, підбадьорював напередодні складних і відповідальних кандидатських іспитів, давав наукові й життєві поради, причому робив це напрочуд тактовно й тонко. Характерно, що таким незамінним та авторитетним порадником він був і для молоді, і для солідних співробітників, які багато років працювали в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні. Поза всяким сумнівом, на весь колектив по- зитивно впливала дбайливо створювана ним мажорна, позитивна аура. Леонід Сидорович любив жартувати й, зазвичай, підсумовуючи чергове засідання від- ділу лексикології та лексикографії, питав: «Запитання є?». І сам же жартома відповідав: «Не є». Отже, й дійсно, «запитань не є»: Леонід Сидорович Па- ламарчук, учений‑трудівник, був і залишається безумовним флагманом укра- їнської лексикографії другої половини ХХ століття, який підняв цю галузь на новий, якісно вищий (порівняно з іншими періодами) щабель і стояв біля ви- токів розвитку новітньої української лексикографічної школи. Леонід Сидорович дуже пишався своєю родиною і науковим колективом, у якому працював. Він був скромною людиною, діяльність якої, можливо, була недооціненою, але, безперечно, не наукові звання й не кількість нагород визначають вагу персоналій у лінгвістичній науці. Спілкування з такими непересічними особистостями, як Л. С. Паламар- чук, – водночас і щастя, і величезна відповідальність, адже саме вони фор- мують наші уявлення про світ. Крім того, життя наших Учителів стає для нас дороговказом, уособленням сумління, й надалі ми, часто‑густо навіть чітко цього не усвідомлюючи, намагаємося бути гідними тих високих ідеалів і життєвих принципів, які вони втілювали, так званої «високої планки». Невдовзі після закінчення аспірантури й захисту кандидатської дисер- тації я перейшла до викладацької діяльності. Час від часу ми з Леонідом Сидоровичем спілкувалися, він завжди цікавився моїй життям і науковими успіхами, проте вже не так часто, як раніше. Коли я довідалася, що Леонід Сидорович серйозно захворів, то мені навіть на думку не спадало, що він уже не одужає, – настільки життєстверджуючим був у моїй свідомості його образ. Мене й досі не полишає відчуття, що я не встигла сказати Леонідові Сидо- Мій дорогий Учителю! 21 ровичу щось дуже важливе, а в час, коли вся наукова громадськість України відзначає 90‑річчя від дня його народження, я з особливою силою відчуваю його символічну присутність. Через те у мене народилися такі поетичні рядки: Пам’яті Л. с. Паламарчука Мій дорогий Учителю! Коли згасає вечір, І врешті хвиля справ вщухає недоречних, Я думаю: де каса, де купить перепустку таку, Що шлях відкриє на сеанс духовного зв’язку? Або ж хоча б Вам надіслать короткий лист, Подякувать за Ваш чудовий лінгвістичний хист, Поради слушні, мудрість, усмішку лукаву, І за серйозність в ставленні до справи. Отож, не «мейл» скупий, не «месидж», – саме лист, Щоб Вам його до брами Вічності приніс Німий поштар в прозорій мантії з дощу, І дав би нам хоча б наговоритись досхочу... Вас пам’ятають стіни, зала й словники, На Вас іще чекають звершення нові, А коридор карбує Ваш квапливий крок: Прийдіть, щоб з нами знову провести урок. Зайдіть до картотеки погортати книгу, Поговорити й розтопити тиші кригу. Шановний Вчителю, по‑східному – ходжа, Суворий Ви, й водночас зовсім на ханжа, І пам’ять серця вдячно спогад береже, І коридор завмер: мить Вашої появи стереже. Але безжально стулені у Вічності вуста, У відповідь – лиш прірви відповідь пуста, Лише в повітрі сосен чути тихий дзвін, То шум їх крон, що лине навздогін. Зник листоноша‑медіум у мантії з туману, Лиш на годину він увів мене в оману... А за вікном – заплаканий і сонний ранок, І сині квіти тісно обступили ґанок, Милуючись, як дощ жбурляє без жалю У різні боки світлі бризки кришталю.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185337
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0118
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T10:44:34Z
publishDate 2012
publisher Інститут української мови НАН України
record_format dspace
spelling Ярмак, В.
2022-09-12T09:06:31Z
2022-09-12T09:06:31Z
2012
Мій дорогий Учителю! / В. Ярмак // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 19-21. — укр.
XXXX-0118
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185337
uk
Інститут української мови НАН України
Лексикографічний бюлетень
Не все сплива рікою часу (до 90-річчя від дня народження Л. С. Паламарчука )
Мій дорогий Учителю!
My dear Teacher!
Article
published earlier
spellingShingle Мій дорогий Учителю!
Ярмак, В.
Не все сплива рікою часу (до 90-річчя від дня народження Л. С. Паламарчука )
title Мій дорогий Учителю!
title_alt My dear Teacher!
title_full Мій дорогий Учителю!
title_fullStr Мій дорогий Учителю!
title_full_unstemmed Мій дорогий Учителю!
title_short Мій дорогий Учителю!
title_sort мій дорогий учителю!
topic Не все сплива рікою часу (до 90-річчя від дня народження Л. С. Паламарчука )
topic_facet Не все сплива рікою часу (до 90-річчя від дня народження Л. С. Паламарчука )
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185337
work_keys_str_mv AT ârmakv míidorogiiučitelû
AT ârmakv mydearteacher