Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках: проблема оформлення лексикографічної статті
The article deals with the analysis of the peculiarities of representation of the emotional and evaluation vocabulary in the dialectal dictionaries. It has been stated that the native lexicographic practice is characterized by the lack of a universal system of indications which would mark the expres...
Saved in:
| Published in: | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185340 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках: проблема оформлення лексикографічної статті / В. Лєснова // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 38-52.— Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185340 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лєснова, В. 2022-09-12T09:12:14Z 2022-09-12T09:12:14Z 2012 Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках: проблема оформлення лексикографічної статті / В. Лєснова // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 38-52.— Бібліогр.: 18 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185340 811.161.2’28 The article deals with the analysis of the peculiarities of representation of the emotional and evaluation vocabulary in the dialectal dictionaries. It has been stated that the native lexicographic practice is characterized by the lack of a universal system of indications which would mark the expressive, emotional and evaluation components of the semantics of a dialectal word. The integral principles of comments regarding the emotional and evaluation lexemes have not been worked out. It has been stressed that there is a necessity to add certain illustrative material to dictionary entries such as dialectal micro-texts which would have an informative character and reflect fully the semantics of a dialectal word. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках: проблема оформлення лексикографічної статті Representation of Emotional and Evaluation Vocabulary in Dialectal Dictionaries: Regarding the Problem of Lexicographic Entry Composition Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках: проблема оформлення лексикографічної статті |
| spellingShingle |
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках: проблема оформлення лексикографічної статті Лєснова, В. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| title_short |
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках: проблема оформлення лексикографічної статті |
| title_full |
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках: проблема оформлення лексикографічної статті |
| title_fullStr |
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках: проблема оформлення лексикографічної статті |
| title_full_unstemmed |
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках: проблема оформлення лексикографічної статті |
| title_sort |
емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках: проблема оформлення лексикографічної статті |
| author |
Лєснова, В. |
| author_facet |
Лєснова, В. |
| topic |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| topic_facet |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Лексикографічний бюлетень |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Representation of Emotional and Evaluation Vocabulary in Dialectal Dictionaries: Regarding the Problem of Lexicographic Entry Composition |
| description |
The article deals with the analysis of the peculiarities of representation of the emotional and evaluation vocabulary in the dialectal dictionaries. It has been stated that the native lexicographic practice is characterized by the lack of a universal system of indications which would mark the expressive, emotional and evaluation components of the semantics of a dialectal word. The integral principles of comments regarding the emotional and evaluation lexemes have not been worked out. It has been stressed that there is a necessity to add certain illustrative material to dictionary entries such as dialectal micro-texts which would have an informative character and reflect fully the semantics of a dialectal word.
|
| issn |
XXXX-0118 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185340 |
| citation_txt |
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках: проблема оформлення лексикографічної статті / В. Лєснова // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 38-52.— Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lêsnovav emocíinoocínnaleksikavdíalektnihslovnikahproblemaoformlennâleksikografíčnoístattí AT lêsnovav representationofemotionalandevaluationvocabularyindialectaldictionariesregardingtheproblemoflexicographicentrycomposition |
| first_indexed |
2025-11-25T19:44:41Z |
| last_indexed |
2025-11-25T19:44:41Z |
| _version_ |
1850520171838439424 |
| fulltext |
Гордієнко Н .
38
УжС Український жарґон . Словник / [упоряд . Ставицька Л . О .] . – К . :
Критика, 2005 . – 494 с .
УМБТ Українська мова без табу . Словник нецензурної лексики та її відпо-
відників / [упоряд . Ставицька Л . О .] . – К . : Критика, 2008 . – 454 с .
фпМЛ Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довідник / [уклад .
Скопненко О . І ., Цимбалюк Т . В .] . – К . : Довіра, 2003 . – 734 с .
фСГНН Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини / [упо-
ряд . Чабаненко В . А .] . – Запоріжжя : Стат і К, 2001 . – 200 с .
Natalia GORDIENkO
Typology of additions is in modern linguistic dictionaries
This article analyses the role of the outside matter in the structure of modern linguistic
dictionaries, describes its characteristic features and suggests some typology . It shows
that appendices have become more common and more informative in the XXI century
dictionaries . Such changes account for updating the format of dictionaries, developing
and improving their structure .
Валентина Лєснова
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках:
проблема оформлення лексикографічної статті
Українська діалектна лексикографія в останні двоє десятиріч поповнила-
ся багатьма новими словниками, укладачі яких працюють у різних напрямах.
З’явилися фундаментальні праці, що містять лексику територіально великих
діалектних ареалів, серед яких – чотиритомний словник говірок Нижньої
Наддніпрянщини [СГНН], двотомний словник західнополіських говірок
[СЗПГ] та значний за обсягом словник буковинських говірок [СБукГ]. Нові
словники охоплюють території, що тривалий час залишалися поза увагою
діалектологів як об’єкт лексикографічного опису. Найбільшим серед таких є
словник українських говорів Одещини [СУГО]. Опубліковано також словник
українських східнослобожанських говірок [СУССГ], матеріали до словника
східностепових говірок [Омельченко], вийшов перший випуск матеріалів до
УДК 811.161.2’28
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках . . .
39
діалектного словника Центральної Слобожанщини [МДСЦС]. Підготовлено
також кілька тематичних словників, зокрема: «Словник назв одягу та взуття
середньополіських і суміжних говірок» [Гримашевич], «Словник весільної
лексики українських східнослобожанських говірок (Луганська область)»
[Магрицька], «Словник назв одягу та взуття у східноподільських говірках»
[Березовська]. В останні роки мовознавці активно працюють над словника-
ми однієї говірки, які, за словами І. В. Сабадоша, укладача словника закар-
патської говірки села Сокирниця Хустського району, «треба розглядати не
як демонстрацію лексики саме певного населеного пункту, а як здійснення
можливості на прикладі однієї говірки показати діалектну лексику, типову
для певної діалектної зони» [Сабадош: 5]. Такі праці виконані переважно
на матеріалі говірок південно‑західного наріччя. Окрім уже названої закар-
патської говірки, у словниках репрезентовано лексику гуцульських говірок
[Неґрич; Піпаш], покутсько‑гуцульської [Лесюк], лемківської [Турчин], над-
дністрянської [Осташ].
У зв’язку з активним розвитком діалектного словникарства нагальною
стає проблема вироблення єдиних вимог щодо принципів відбору лексики
та правил її подання в лексикографічних працях, оформлення словникової
статті. Цим і зумовлено актуальність пропонованої розвідки.
О. В. Загоровська, розробляючи теорію структурної організації лексич-
ного значення, засвідчує, що основну специфіку семантики слова формують
чотири великі «семантичні блоки», або чотири макрокомпоненти значення:
предметно‑логічний, або денотативний; емотивний, або емоційно‑оцінний;
власне мовний та емпіричний [4: 50]. У діалектному мовленні кількість слів,
що мають експресивно‑емоційно‑оцінну семантику, значно більша, ніж у ко-
дифікованій літературній мові. «Підвищена порівняно з письмовою формою
експресія усного розмовного мовлення й особливо мовлення діалектного
формує особливий фонд лексики, у якій емоційний заряд починає домінува-
ти над логічним», – наголошує Й. А. Оссовецький [13: 38].
У російському мовознавстві експресивна та емоційно‑оцінна лексика в
літературній мові й діалектах була предметом дослідження багатьох мово‑
знавців [4; 10; 11; 12; 15 та ін.]. Українські мовознавці розглядають лінгвіс-
тичну категорію оцінки й суміжні з нею категорії емотивності та оцінності
переважно на матеріалі літературної мови [1; 2; 7; 16 та ін.].
Мета статті – проаналізувати особливості репрезентації емоційно‑оцін-
ної лексики в українських діалектних словниках.
Сформульована мета передбачає розв’язання таких завдань: порівняти
систему позначок, що кваліфікують експресивний, емоційний та оцінний
Лєснова В .
40
компоненти семантики діалектного слова, наведену в різних словниках; на
конкретних прикладах визначити відповідність / невідповідність таких по-
значок значенню лексичної одиниці з огляду на специфіку її вживання в кон-
тексті.
Як зауважує О. В. Загоровська, усі контексти, що є матеріалом досліджен-
ня діалектної семантики, можна розподілити на три типи: інформативні, які
досить повно відображають металінгвістичну діяльність носіїв говірки й,
отже, план змісту діалектної словесної одиниці; малоінформативні, які да-
ють мінімум відомостей про семантику діалектного слова, та неінформатив-
ні, які не відображають металінгвістичну діяльність і практично не містять
відомостей про семантику діалектного слова [4: 133–134].
Уважаємо, що тексти, які подають укладачі в словниках як ілюстратив-
ний матеріал до діалектних експресивно‑оцінних лексем, неодмінно мають
бути інформативними, оскільки, як зазначає Н. І. Бойко, «роль контексту в
з’ясуванні змісту оцінки першорядна, тому що саме він належить до вагомих
засобів актуалізації конкретних аксіологічних сем» [1: 163]. Наведемо при-
клад словникової статті, тексти якої є достатньо інформативними: «буц, ‑а,
ч. жарт. 1. Товста, гладка людина (часто що нехтує простою їжею). В нас
ше |бyцом нази|вaйут’ та|кoго глат|кoго / шо все йіст’ / не переби|рaйе; Хто
глат|кuй / то йо|гo нази|вaйут’ |буцом або буцку|вaтим» [СУГО: 33].
На жаль, у багатьох словниках ілюстративного матеріалу взагалі немає
[Неґрич; Піпаш; Лесюк] або його подано обмежено [ГГ; СУССГ; Шило]. У
тих лексикографічних працях, де багато словникових статей супроводжено
текстами, вони не завжди є інформативними, бо не містять достатньої ін-
формації про семантику слова, не дають відповіді на питання, чому оцінна
лексема має саме таку позначку. Розглянемо кілька прикладів. У словнику
І. В. Сабадоша зі значенням ‘забудькуватий’ подано лексеми багымоватый
та бенчиковатый, першу з яких супроводжено позначкою вульг., а другу –
зневажл. Текст, наведений до першої лексеми, є малоінформативним: Та|кый
ба|гымоватый, шчо неи |мос’:а ним н’іч пуслу|жити [Сабадош: 19], а другу
лексему проілюстровано неінформативним словосполученням |бенчиковата
жо|на [Сабадош: 22]. У словнику буковинських говірок до лексеми клевцун
із стилістичною позначкою зневажл. подано ілюстрацію: Всі ґіти, як ґіти, а
цей найменчий якийс клевцун, яка не містить інформації про семантику діа-
лектного слова ‘низька, присадкувата людина’ [СБукГ: 208]. Коли семантика
діалектного слова непрозора, то малоінформативні або неінформативні тек-
сти лише ускладнюють його сприймання. Наприклад, у Словнику говірок
Нижньої Наддніпрянщини з позначкою зневажл. подано слово букша, що
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках . . .
41
має два значення: ‘гладке обличчя, морда, пика’ та ‘чоловік або хлопець із
гладким обличчям’ [СГНН: 1, 112]; його ілюструє речення |Л’уди голоду|вали,
а він |букшу найі|дав, що не дає інформації для з’ясування значення іменника
букша. Так само неінформативним є й текст, наведений до другого значення
цього слова: О / ти й |букшу ўже того |иродивого при|в•іў // прожеи|ни йо|го /
то|д’і поба|лакайеим. Розуміння семантики оцінного іменника букша усклад-
нює вжите з ним означення иродивий (у цьому ж словнику іменник ирод
витлумачено як ‘недолюдок, кат, лютий чоловік’ [СГНН: 2, 123], що немає
нічого спільного зі значенням ‘чоловік або хлопець із гладким обличчям’).
Контекст є обов’язковим у тлумаченні багатозначних слів. На жаль, їх
не завжди ілюструють у діалектних словниках. Наприклад, для лексеми
галатин у Словнику українських говорів Одещини подано чотири значен-
ня, до кожного з яких наведено контексти: 1. експр. Нерозважлива, криклива
людина. Чо|го розхо|дuвс’а / йак той гала|тuн? 2. жарт. Здоровий, вели-
кий, міцний, але незграбний чоловік. Гала|тuн // це так смі|йyц’ц’а с та|кoго
здо|рoвого / незг|рaбного чоло|вiка. 3. експр. Метушлива людина, яка без при-
чини кудись поспішає, біжить. Стан’ / гала|тuн / ку|дu ле|тuш?. 4. зневажл.
Дурний, недалекий розумом чоловік. З гала|тuном гово|рuти не |хoчу [СУГО:
48]. Як бачимо, тільки контекст, що ілюструє друге значення, є інформатив-
ним, решта не містить відомостей про семантику цього слова.
Відсутність контекстів у словникових статтях або їхня низька інформа-
тивність ускладнюють розуміння діалектного слова, значення якого відмінне
в різних діалектах. Наприклад, слово лутавий подано в чотирьох проаналі-
зованих словниках з такими значеннями: 1) упертий, непоступливий; 2) не-
слухняний, вередливий [Неґрич: 107]; упертий [Лесюк, 107]; 1) неслухня-
ний; 2) непривітний, злий; 3) незграбний [ГГ: 115]; 1) мовчазний, похмурий;
2) зневажл. упертий, настирливий [СБукГ: 267]. У перших трьох джерелах
текстів у словникових статтях немає, у словнику буковинських говірок ін-
формативним є лише текст, поданий до значення ‘упертий, настирливий’:
Віддаласи за такого лутавого, шо лиш по йго має бути; ілюстрація до дру-
гого значення не містить інформації про значення аналізованого слова: Ни
люб’ю цю дівку, вона вічно така лутава.
Як зауважує О. В. Загоровська, «складність розмежування мовної та мов-
леннєвої експресивності діалектного слова наочно відображена в суперечли-
вості принципів визначення емоційно‑експресивних характеристик словес-
них одиниць у різних діалектних словниках, у відсутності єдиної системи
відповідних лексикографічних позначок, у розбіжностях кваліфікації тих
самих явищ» [4: 136].
Лєснова В .
42
Перелік використовуваних укладачами словників позначок, що вказують
на емоційно‑оцінну семантику слова, не є універсальним (див. табл. 1). В усіх
словниках наведено тільки дві з названих позначок – зневажл. та пестл.; у 13
словниках із 14 використано позначку ірон. та лайл., у 12 – згруб. Позначку
експр. подано лише в чотирьох джерелах, хоч це не означає, що в десятьох
інших немає експресивної лексики.
У деяких словниках емоційно‑оцінна лексика з позначками зневажл.,
пестл. та ін. становить значну частину, в інших її представлено небагатьма
прикладами. Єдиних принципів подання такої лексики в діалектних слов-
никах не вироблено. Зокрема, М. П. Лесюк кваліфікує як пестливі лише по-
одинокі лексеми, причому переважно ті, що належать до дитячого мовлення:
буба, бубка ‘рана на тілі’, гамати ‘їсти’, монька ‘молоко’ [Лесюк: 92, 94, 109].
Таблиця 1
наявність у діалектних словниках позначок,
що вказують на емоційно-оцінну семантику слова
ГГ
Л
ес
ю
к
М
Д
С
Ц
С
Н
еґ
ри
ч
П
іп
аш
С
аб
ад
ош
С
БГ
С
Бу
кГ
С
ГН
Н
С
ЗП
Г
СУ
ГО
СУ
С
С
Г
Ту
рч
ин
Ш
ил
о
вульг. - + + + - + + + + - - + -
глузл. - - + - - - - - + - - - -
експр. - - - - - - + - - - + + + -
жарт. - - + + - + + + + + + + + -
збільш. - - + - - + - - + - - - -
збільш.‑згруб. - - - - - - - - + - - - - -
згруб. + + + + + + - + + + + + - +
здрібн. + + - - + + + - - - + - + +
здріб.‑пестл. - - - - - - - - - - + - - -
зменш. + - + + + + + - + + - + + +
зменш.‑пестл. - - - - - - - + + - - + + -
зневажл. + + + + + + + + + + + + + +
ірон. + - + + + + + + + + + + + +
лайл. + + + + + + + + + + + + + -
ласк. - - - - - + - - - - - - - -
образл. - - - + + - - - - - - - - -
пестл. + + + + + + + + + + + + + +
поблажл. - - - - - - + - - - - - + -
співч. - - + - - + + - - - - - + -
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках . . .
43
Незначну кількість слів з позначкою зменш.-пестл. представлено й у
Матеріалах до словника гуцульських говірок, до того ж наявні розбіжнос-
ті у кваліфікації однакових явищ, наприклад, лексему трусик витлумачено
як зменшено‑пестливу до трусь ‘кріль’ [Піпаш: 196], тоді як слово з таким
самим суфіксом кугутик ‘півник‘ подано без жодних позначок, хоч словник
містить і слово кугут ‘півень’ [Піпаш: 88]. Позначку зневажл. для передання
пейоративної оцінки вжито в Матеріалах значно частіше, хоч з незрозумілих
причин без неї подано слова виразної емоційно‑оцінної семантики, як от:
галабурда ‘неякісна їжа; неохайна людина’, гнипало ‘безсоромна людина’,
паскуда ‘мерзотник, негідник’, шнипати ‘плентатися, вовтузитися’ [Піпаш:
33, 36, 133, 227] та ін.
Як зазначає Ф. П. Іванова, «дуже часто емоційно‑оцінні компонен-
ти переплітаються в тому самому слові з експресивними компонентами,
оскільки в живому мовленні важко уявити ступінь ознаки без емоційно‑
оцінного забарвлення» [6: 22]. На цьому наголошують й інші дослідники.
Зокрема О. Ю. М’ягкова зауважує: «Труднощі в розмежуванні емоційного,
експресивного та оцінного компонентів полягають у тому, що вони тісно
взаємопов’язані. З одного боку, оцінка людиною предмета чи явища пов’язана
з емоційними переживаннями, з іншого боку, наявний тісний зв’язок емо-
ційності з оцінкою» [10: 18]. Наведемо приклад зі словника І. В. Сабадоша:
«нахлипатися, док. 1. Насьорбатися. |Тул’ко с’а нах|липав па|сул’, шчо |че-
рево го бо|лит. 2. Спожити надмірну дозу алкоголю. Так с’а нах|липав, шчо
на но|гах неи |може сто|йати» [Сабадош: 199–200]. Як бачимо, лексему на-
хлипатися не супроводжено жодною позначкою, хоч у її семантиці вираз-
ними є компоненти експресивності (дуже багато, надмірно), емоційності
(зневажливе) та оцінності (негативне). Погоджуємося з Ф. П. Івановою, яка,
наголошуючи на потребі дотримуватися однакового позначення в словнику
конотативного забарвлення таких слів, пропонує використовувати позначку
експр.-емоц. з уточненням у дужках емоційної характеристики слова (зне-
важл. чи ін.) [6: 23].
Значні відмінності виявляємо, аналізуючи принципи подання комента-
рів до однакових емоційно‑оцінних лексем у різних словниках. Покажемо їх
на прикладі словників, у яких репрезентовано матеріал тих самих говірок –
гуцульських [ГГ; Неґрич; Піпаш]. Лише для поодиноких емоційно‑експре-
сивних лексем зафіксовані тотожні позначки в усіх трьох словниках. Як зне-
важливі кваліфіковано слова писок ‘рот’ [ГГ: 148; Неґрич:132; Піпаш: 138]
та каліцман ‘каліка’ [ГГ: 89; Неґрич: 88; Піпаш: 75]. Прикладів, що ілюстру-
ють суперечливість визначення експресивно‑оцінних характеристик, значно
Лєснова В .
44
більше: для лексеми бирька ‘вівця’ лише в одному словнику наведено позна-
чку пестл. [Неґрич: 25], у двох інших її подано без позначок [ГГ: 25; Піпаш:
13]; лексему плаїчок ‘гірська стежка’ в одному із словників супроводжено
позначкою зменш. [ГГ: 150], в іншому – зменш.-пестл. [Піпаш: 141]. Заува-
жимо, що в цьому ж словнику без позначок наведено тотожну за словотвір-
ною будовою лексему потічок ‘струмок’ [Піпаш: 152]); лексему маржинка
‘худоба’ в одному словнику кваліфіковано як пестливу [ГГ: 120], в іншому
подано без позначки [Піпаш: 99]; лексеми ґайда ‘собака’ та яловеґа ‘корова
або вівця, яка не дає приплоду’ супроводжено кваліфікатором зневажл. лише
в одному словнику [Неґрич: 56, 194], тоді як у двох інших позначок немає
[ГГ: 51, 224; Піпаш: 42, 233]; два словники лексему сліпаки ‘очі’ кваліфіку-
ють як зневажливу [ГГ: 173; Піпаш: 178], а третій – як образливу [Неґрич:
159] та ін.
Таблиця 2
репрезентація в діалектних словниках
емоційно-оцінних компонентів семантики
(‘лінива людина, ледар’)
неґрич сЗПг сбукг гг сбг Шило сгнн сабадош
об-
разл.
воні
[43],
лінь
[106]
зне-
важл.
друк
[65]
лигу‑
шиско
[1, 283]
байдей
[22]
валюга
[47]
лайдак
[250]
лайдачина
[251]
лапайдух
[252]
леґа [255]
леґейда
[255]
лінюх
[262]
фулей
[605]
маґалас
[271]
баглай [1,
55]
бітанґа [26]
лынґарь
[161]
логын [162]
лодарь
[162]
нетреб
[206]
нетріб‑
няк [206]
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках . . .
45
Закінчення табл. 2
неґрич сЗПг сбукг гг сбг Шило сгнн сабадош
згруб. лайда‑
цюга
[104]
гнилича
[72]
лайдацюга
[251]
лядац
[269]
през. лайдачок
[251]
лайл. друк [64] лашта‑
бей [246]
без
по-
зна-
чок
лайдак
[104]
пустяга
[148]
фолюх
[176]
валєжник
[1, 43]
лежак [1,
280]
лейба [1,
280]
лигун [1,
283]
лінюх [1,
288]
недбаха
[1, 344]
лайдака
[251]
лежа [256]
лейба
[256]
штильвага
[673]
валюга
(валюґа)
[33]
лаґайда
[108]
пустюга
(пустяга)
[159]
пустєк
[159]
байтала
[1, 41]
ґойда
[1, 178]
дідовод
[1, 219]
легкороб
[1, 406]
непотріб
[1, 485]
охаба
[2, 31]
потебня
[2, 124]
пустопаш‑
ник
[2, 162]
сандиґа
[2, 203]
турлай
[2, 307]
бараба [47]
валемба
[65]
валило [65]
валіґура
[65]
гнилега
[93]
гнилєк [93]
гнилизна
[93]
гнилюк
[93]
гниляк [93]
легейда
[160]
лінюх
[162]
нездаль
[185]
байдала
[1, 58]
валюга
[1, 127]
гультяга
[1, 257]
жабо‑
штрик
[1, 307]
валюх [35]
говгер [49]
лінюх [162]
нероб [206]
Не спостерігаємо єдності й тоді, коли кваліфікації в словниках потребу-
ють емоційно‑оцінні слова з однаковим або близьким значенням. Проаналі-
зуємо міжговіркові відповідники зі значенням ‘лінива людина, ледар’. Цю
рису характеру традиційно засуджують у народі, що підтверджують розга-
лужені ряди лексем, які її вербалізують. Для унаочнення результати аналізу
подаємо в таблиці (табл. 2).
Як свідчить наведений матеріал, репрезентанти семи ‘ледар’ подано в
словниках здебільшого без будь‑яких позначок (49 прикладів із 77, або 64%),
значну частину лексем кваліфіковано як зневажливі (19 фіксацій, 25%), інші
Лєснова В .
46
позначки зафіксовано в зрідка: згруб. – чотири лексеми, образл. – дві, лайл. –
дві, през. – одна. Частота вживання позначок у різних словниках неоднакова.
Зокрема, у Словнику буковинських говірок [СБукГ] та в Словнику закарпат-
ської говірки [Сабадош] більшість лексем кваліфіковано як зневажливі, тоді
як у словниках бойківських [СБГ] і наддністрянських [Шило] говірок жод-
не аналізоване слово не має позначок, що вказують на експресивно‑оцінний
характер їхньої семантики. У двох випадках те саме слово, відоме в різних
говірках, по‑різному кваліфіковано в словниках: друк – зневажл. [Неґрич:
65] та лайл. [ГГ: 64]; лайдак – зневажл. [СБукГ: 250] та без позначки [Не-
ґрич: 104].
Непослідовно марковані в словниках і ті лексеми, оцінність яких вира-
жають афікси. Розглянемо для прикладу словотвірний тип із суфіксом ‑ищ-,
який дослідники вважають «найпродуктивнішим засобом творення аугмен-
тативно‑пейоративних слів» [17: 72]. У словнику наддністрянських говірок
іменники із цим афіксом подані з позначкою згруб.: бабище ‘баба’ [Шило:
41], лабище ‘нога з великою стопою’ [Шило: 158], носище ‘ніс’ [Шило: 187],
татище ‘тато’ [Шило: 250]. Таку саму позначку для іменників цього сло-
вотвірного типу використовує М. Неґрич: ватрищи ‘ватра’´[Неґрич: 32],
гаржищи ‘стара корова’ [Неґрич: 48], конищи ‘кінь’ ´[Неґрич: 97]. У слов-
нику бойківських говірок такі іменники супроводжено позначкою зневажл.:
вічище ‘вік’ [СБГ: 1, 134], вочище ‘око’ [СБГ: 1, 148], головище ‘голова’
[СБГ: 1, 180], дітище ‘дитина’ [СБГ: 1, 222], камінище ‘камінь’ [СБГ: 1, 337],
скірище ‘шкіра’ [СБГ: 2, 223], хлопчище ‘хлопець’ [СБГ: 2, 341]. У словнику
західнополіських говірок переважну більшість аналізованих іменників су-
проводжено позначкою згруб.: ножище ‘великий ніж’ [СЗПГ: 1, 349], носище
‘великий ніс’ [СЗПГ: 1, 350], пупище ‘піп’ [СЗПГ: 2, 106], силище ‘село’
[СЗПГ: 2, 144], синище ‘син’ [СЗПГ: 145]; тільки іменник дідище ‘дідуган’
віднесено в словнику до зневажливих назв [СЗПГ: 1, 135]. Такі розбіжності
зумовлені насамперед тим, що розмежування оцінних ознак значною мірою
є суб’єктивним, межа між згрубілим і зневажливим у мовленні нечітка. До
такого висновку доходить і В. П. Мурат, зауважуючи: «Розрізнювальна сила
оцінно‑стилістичних ознак незначна» [9: 137]. Уважаємо, коли суфікс ‑ищ‑
указує на великий розмір (ножище, носище та ін.), необхідно використовува-
ти позначку збільшене, а для аргументованого використання позначок згру-
біле чи зневажливе необхідно подавати інформативні контексти.
Неодностайні укладачі словників у використання позначок пестливе
/ зменшено-пестливе для слів однакової словотвірної структури та близь-
кої семантики: арновочка ‘тверда пшениця’ – зменш.‑пестл. [СГНН: 1, 51],
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках . . .
47
усаточка ‘сорт пшениці’ – пестл. [СГНН: 4, 173]; курченятко, куценятко –
зменш.‑пестл. [СГНН: 2, 234, 236], гиндиченятко, кутенятко, трусенятко –
пестл. [СГНН: 1, 228; 2, 234; 4, 136] та ін.
Трапляються випадки, коли словотворчий формант стає визначальним у
кваліфікації експресивно‑оцінної семантики, поза увагою укладачів діалек-
тного словника залишаються контекстуальні умови вживання слова. Зокрема,
у Словнику говірок Нижньої Наддніпрянщини зафіксовано значну кількість
слів із суфіксами позитивної суб’єктивної оцінки ‑чик, ‑ок, ‑очк(а), ‑ечк(а),
-ичк(а) та ін., що мають позначки пестл. або зменш.-пестл. Не з усіма можна
погодитися, що підтверджують і контексти, наведені в словнику. Уважаємо,
що варто розрізняти випадки, коли за допомогою суфіксів утворені:
а) іменники, що виражають реальну зменшеність, біля них доречною є
позначка зменш. Аналіз наведених ілюстрацій‑текстів дає підстави відне-
сти до цієї групи, наприклад, такі іменники: густирька ‘краснопірка’ Уло|виў
ота|к•ін’ку гус|тир’ку, а х|васта, |ч•исто |коропа |вит’аг [СГНН: 1, 259],
клубничка ‘полуниця’ Сей год та|ка др’іб|на клуб|нич•ка ўро|дила: |н’іч•ого й
|бач•ит’ [СГНН: 2, 178];
б) іменники з виразним оцінним значенням, у яких немає вказівки на ма-
лий розмір предмета; для них пропонуємо використовувати позначку пестл.,
наприклад: душогрійочка ‘безрукавка з овечої шкіри або на ваті’ Та|ку ха|рошу
душог|р’ійоч•ку йо|му по|шила, а в•ін, бо|с’ак, у|з’аў і про|даў [СГНН: 1, 306];
жільоточка ‘жилет’ Та|ка лоў|кен’ка бу|ла ж•і|л’оточ•ка – і в•ін роз’ід|раў,
барбо|с’уга [СГНН: 1. 320];
в) іменники зі значенням власне‑зменшеності, які водночас виражають
суб’єктивне ставлення людини до названої реалії, для них цілком прийнятна
позначка зменш.-пестл.: баклажанчик ‘помідор’ О|це бакла|жанч•ик! Та|кий
|добрий, та|кий у|же |добрий! [СГНН: 1, 59]; кльонок ‘клен’ Та|кий же |гар-
ний кл’о|нок р’іс |б•іл’а д|вору, і в•ін, |сукин син, зло|миў сво|йім т|рактором
[СГНН: 2, 179]. Щоправда, у таких іменниках важко виявити сему змен-
шеності, бо вона зумовлена тільки ситуацією. На цьому неодноразово на-
голошували дослідники діалектної лексики: «Трапляються значні труднощі
в поданні емоційно‑оцінної та стилістичної характеристики слів. Це майже
неминуче, оскільки польові записи не завжди дають можливість визначити, з
якою інтонацією було вимовлено слово, у якій обстановці й кому його адре-
совано» [6: 22]. Досягти точності стилістичної інтерпретації таких слів до-
поможе ширший контекст;
г) слова, що набувають негативної іронічної оцінки [18: 19], яку ви-
разно демонструють контексти; біля них доречно вживати позначку ірон.:
Лєснова В .
48
бобирець ‘йорж’ Шо с тих бобир’|ц’іў за |риба? Од|дай йіх ко|тов•і [СГНН:
1, 92]; вулійок ‘вулик’ Ос|талос’а три |вул’ійка у |д’іда, та й т’і н’іку|дишн’і
[СГНН: 1, 208]; жовтлячок ‘переспілий, жовтий огірок’ Ко|му во|ни |нужн’і
о|т’і тво|йі жоўтл’ач|ки? Та йа б йіх і прода|ват’ стра|милас’а [СГНН: 1,
321]; картошечка ‘картопля’ Во|но сей год йак неиуро|жай, так і кар|тошечка
ўро|дила н’іку|дишн’а [СГНН: 2, 154];
ґ) іменники із суфіксами суб’єктивної оцінки, що втратили свою оцінність
і є просто виразниками невимушеності мовлення [5: 114]. Дослідники зазна-
чають із цього приводу: «Словесне оточення, органічною частиною якого є
лексика з оцінними афіксами, доволі часто зводить нанівець зменшувальне,
зневажливе й пестливе значення суфіксів» [3: 35]. Такі слова краще подава-
ти без позначок, наприклад: дікалончик ‘одеколон’ Ос’ йа то|б•і трой|ного
д’іка|лонч•ика куп|л’у, |будеиш д’іка|лониц’:а [СГНН: 1, 277]. Зауважимо, що й
у цьому разі першорядною залишається ситуація вживання слова, контекст,
без яких важко визначити, чи втратили свою оцінність такі, наприклад, сло-
ва, як карандашик ‘олівець’, кострулька ‘каструля’, кошовочка ‘кошик’ та ін.
Наведені в словнику тексти є малоінформативними й не дають змоги точно
визначити семантику цих слів: П•ідстру|жи каран|дашик, бо по|гано |пише
[СГНН: 2, 150]; Сту|шила кост|рул’ку м|н’аса – |йіжте! [СГНН: 2, 205];
Покла|ди йо|му ў ко|шовоч•ку т|рохи кар|топл’і та хай і|де в•ітц’і|л’а [СГНН:
2, 209].
Слушною є думка Б. О. Плотникова, який зазначав, що «мовлення й кон-
текст слугують природною лінгвістичною лабораторією, де можна фіксувати
всі елементи плану змісту мовних одиниць» [14: 50].
Отже, нагальною потребою діалектної лексикографії є розроблення уні-
версального «інвентарю позначок» [8: 150], зокрема тих, що характеризують
експресивні, емоційні та оцінні компоненти значення слова. Важливо також
максимально забезпечити словникові статті інформативними діалектними
мікротекстами, які вповні розкривають семантику слова.
Умовні скорочення
вульг. – вульгарне; глузл. – глузливе; експр. – експресивне; жарт. – жартівливе;
збільш. – збільшене; збільш.‑згруб. – збільшено‑згрубіле; згруб. – згрубіле;
здрібн. – здрібніле; здріб.‑пестл. – здрібніло‑пестливе; зменш. – зменшене;
зменш.‑пестл. – зменшено‑пестливе; зневажл. – зневажливе; ірон. – іронічне;
лайл. – лайливе; ласк. – ласкаве; образл. – образливе; пестл. – пестливе; по-
блажл. – поблажливе; співч. – співчутливе.
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках . . .
49
Література
1 . Бойко Н . І . Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний
і функціональний аспекти : монографія / Н . І . Бойко . – Ніжин : Аспект-Поліграф,
2005 . – 552 с .
2 . Вільчинська Т . П . Семантико-словотвірна характеристика оцінних назв осіб
в українській мові : автореф . дис . на здобуття наук . ступеня канд . філол . наук : спец .
10 .02 .01 «Українська мова» / Т . П . Вільчинська . – Л ., 1996 . – 16 с .
3 . Вульфсон Р . Е . Эмоционально-оценочная лексика и контекст / Р . Е . Вульфсон
// Рус . яз . в шк . – 1991 . – № 4 . – С . 33–35 .
4 . Загоровская О . В . Проблемы общей и диалектной семасиологии и лексико-
графии / О . В . Загоровская . – Воронеж : Науч . кн ., 2011 . – 383 с .
5 . Земская Е . А . Русская разговорная речь : общ . вопр . Словообразование .
Синтаксис / Е . А . Земская, М . В . Китайгородская, Е . Н . Ширяев . – М . : Наука,
1981 . – 276 с .
6 . Иванова Ф . П . К вопросу о коннотативной характеристике слова в
региональных словарях (в связи с подготовкой к переизданию «Словаря русских
говоров Приамурья») [Електронний ресурс] / Ф . П . Иванова // Народное слово
Приамурья : сб . ст . – Благовещенск : Изд-во БГПУ, 2004 . – С . 19–25 . – Режим досту-
пу до журн . : http://window .edu .ru/resource/ 221/71221/files/ narodnoe_slovo .pdf
7 . Космеда Т . Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: формування й розвиток
категорії оцінки / Т . Космеда . – Л . : ЛНУ ім . Івана Франка, 2000 . – 350 с .
8 . Медникова Э . М . Адекватность лексикографических помет стилистическим
характеристикам слова / Э . М . Медникова // Словарные категории : сб . ст . / отв .
ред . чл .-кор . АН СССР Ю . Н . Караулов . – М . : Наука, 1988 . – С . 145–150 .
9 . Мурат В . П . Стилистическая система современного русского языка по
данным «Словаря русского языка» С . И . Ожегова (изд . 14-е, 1982) / В . П . Мурат
// Словарные категории : сб . ст . / отв . ред . чл .-кор . АН СССР Ю . Н . Караулов . – М . :
Наука, 1988 . – С . 134–139 .
10 . Мягкова Е . Ю . Эмоциональная нагрузка слова : опыт психолингвистическо-
го исследования / Е . Ю . Мягкова . – Воронеж : Изд-во Воронеж . ун-та, 1990 . – 109 с .
11 . Нефедова Е . А . Экспрессивный словарь диалектной личности / Е . А . Нефе-
дова . – М . : Изд-во Моск . ун-та, 2001 . – 144 с .
12 . Новоселова О . А . Семантика оценочных прилагательных и их лексикогра-
фическое описание (на материале русских говоров Сибири) : автореф . дис . на соиск .
учен . степ . канд . филол . наук : спец . 10 .02 .01 «Русский язык» / О . А . Новоселова . –
Томск, 1990 .
13 . Осовецкий И . А . Лексика современных русских народных говоров /
И . А . Осовецкий . – М . : Наука, 1982 . – 200 с .
Лєснова В .
50
14 . Плотников Б . А . Основы семасиологии / Б . А . Плотников . – Минск : Выш .
шк ., 1984 . – 223 с .
15 . Трипольская Т . А . Семантическая структура экспрессивного слова и ее лек-
сикографическое описание : автореф . дис . на соиск . учен . степ . канд . филол . наук :
спец . 10 .02 .01 «Русский язык» / Т . А . Трипольская . – Томск, 1985 . – 18 с .
16 . Чабаненко В . А . Стилістика експресивних засобів української мови : моно-
графія / В . А . Чабаненко . – Запоріжжя : ЗДУ, 2002 . – 351 с .
17 . Шинкарук В . Д . Словотвірна категоризація суб’єктивної оцінки / Василь
Шинкарук, Лариса Шутак . – Чернівці : Рута, 2002 . – 128 с .
18 . Ягубова М . А . Проблема идентификации оценочной лексики в разговорной
речи / М . А . Ягубова // Активные процессы в языке и речи . – Саратов : Изд-во Са-
рат . ун-та, 1991 . – С . 17–24 .
Лексикографічні джерела
Березовська Березовська Г . Г . Словник назв одягу та взуття у східноподільських
говірках / Ганна Березовська . – Умань : Уман . комун . вид .-полігр .
п-во, 2010 . – 348 с .
ГГ Гуцульські говірки : короткий словник / відп . ред . Я . Закревська . –
Л . : Б . в ., 1997 . – 232 с .
Гримашевич Гримашевич Г . І . Словник назв одягу та взуття середньополіських і
суміжних говірок / Галина Гримашевич . – Житомир : Північноукр .
діалектол . центр ЖДУ імені Івана Франка, 2002 . – 184 с .
Лесюк Лесюк М . П . Із ковалівського лексикону / М . П . Лесюк // Мовний
світ сучасного галицького села . – Івано-Франківськ : Нова Зоря,
2008 . – С . 85–128 .
Магрицька Магрицька І . Словник весільної лексики українських східносло-
божанських говірок (Луганська область) / Ірина Магрицька . – Лу-
ганськ : Знання, 2003 . – 172 с .
МДСЦС Сагаровський А . А . Матеріали до Діалектного словника Цен-
тральної Слобожанщини (Харківщини) . – Вип . 1 . А – Об’ясняться
/ А . А . Сагаровський . – Х . : ОВВ НМЦ ХНУ імені В . Н . Каразіна,
2011 . – 296 с .
Неґрич Неґрич М . Скарби гуцульського говору: Березови / М . Не-
ґрич . – Л . : Ін-т українознавства ім . І . Крип’якевича НАН України,
2008 . – 224 с .
Омельченко Омельченко З . Л . Матеріали до словника східностепових україн-
ських говірок / З . Л . Омельченко, Н . Б . Клименко . – Донецьк : Вид-
во ДонНУ, 2006 . – 114 с .
Емоційно-оцінна лексика в діалектних словниках . . .
51
Осташ Осташ Р . Словник говірки села Стриганці Тисменицького району
Івано-Франківської області / Роман Осташ, Любов Осташ // Діалек-
тологічні студії . 9: Запозичення та інтерференція / відп . ред . П . Гри-
ценко, Н . Хобзей . – Л . : Ін-т українознавства ім . І . Крип’якевича
НАН України, 2008 . – С . 347–410; Осташ Л . Лексика села Стриган-
ці як об’єкт лексикографічного опрацювання / Любов Осташ, Роман
Осташ // Наук . вісн . Ужгород . ун-ту . Сер . Філологія . Соціальні ко-
мунікації . – Вип . 24 . – Ужгород, 2011 . – С . 150–155; Осташ Л . Р . Лек-
сика села Стриганці як об’єкт лексикографічного опрацювання (Ж)
/ Л . Р . Осташ, Р . І . Осташ // Лінгвістика : зб . наук . пр . – Луганськ,
2001 . – № 3, ч . 1 . – С . 101–108 .
піпаш Піпаш Ю . О . Матеріали до словника гуцульських говірок (Косів-
ська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області) /
Ю . О . Піпаш, Б . К . Галас . – Ужгород : Б . в ., 2005 . – 266 с .
Сабадош Сабадош І . В . Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хуст-
ського району / Іван Сабадош . – Ужгород : Ліра, 2008 . – 480 с .
СБГ Онишкевич М . Й . Словник бойківських говірок : у 2 т . / М . Й . Ониш-
кевич . – К . : Наук . думка, 1984 . – Т . 1–2 .
СБукГ Словник буковинських говірок / за заг . ред . Н . В . Гуйванюк . – Чер-
нівці : Рута, 2005 . – 688 с .
СГНН Чабаненко В . А . Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини : у 4 т .
/ В . А . Чабаненко . – Запоріжжя : Б . в ., 1992 . – Т . 1–4 .
СЗпГ Аркушин Г . Л . Словник західнополіських говірок : у 2 т . / Г . Л . Арку-
шин . – Луцьк : Вежа, 2000 . – Т . 1–2 .
СУГО Словник українських говорів Одещини / редкол . : О . І . Бондар (го-
лов . ред .), Л . І . Хаценко (заст . голов . ред .), Т . Ю . Ковалевська та
ін . – О . : ОНУ імені І . І . Мечникова, 2011 . – 224 с .
СУССГ Словник українських східнослобожанських говірок / К . Глуховце-
ва, В . Лєснова, І . Ніколаєнко, Т . Терновська, В . Ужченко . – Луганськ,
2002 . – 234 с .
Турчин Турчин Є . Д . Словник села Тилич на Лемківщині / Є . Д . Турчин . –
Л . : Укр . акад . друкарства, 2011 . – 384 с .
Шило Шило Г . Наддністрянський реґіональний словник / Гаврило Шило . –
Л . : Ін-т українознавства ім . І . Крип’якевича НАН України, 2008 . –
288 с . – (Сер . «Діалектологічна скриня») .
Лєснова В .
52
Valentyna LESNOVA
Representation of Emotional and Evaluation Vocabulary in Dialectal Diction-
aries: Regarding the Problem of Lexicographic Entry Composition
The article deals with the analysis of the peculiarities of representation of the emo-
tional and evaluation vocabulary in the dialectal dictionaries . It has been stated that the
native lexicographic practice is characterized by the lack of a universal system of indica-
tions which would mark the expressive, emotional and evaluation components of the
semantics of a dialectal word . The integral principles of comments regarding the emo-
tional and evaluation lexemes have not been worked out . It has been stressed that there
is a necessity to add certain illustrative material to dictionary entries such as dialectal
micro-texts which would have an informative character and reflect fully the semantics of
a dialectal word .
Лідія Тименко
Тлумачна параметризація абстрактних іменників
Сучасна лексикографічна теорія і практика протягом багатьох років нама-
гається розв’язати цілий ряд нагальних проблем, що стосуються принципів
побудови тлумачного словника, структури словникової статті, вичерпного
й адекватного витлумачення значення слова. Особливо помітні ці труднощі
тоді, коли йдеться про критерії абстрактної лексики.
Словник, безперечно, є найзручнішою формою узагальнення опису лек-
сичних одиниць. Саме «словник стає метою і підсумком дослідницької праці
над тією чи іншою проблемою, ніби «відповіддю» на певне лінгвістичне за-
вдання» [6: 92].
Важливим аспектом вивчення словника є розкриття та адекватне розу-
міння його внутрішньої структури – системи та параметрів як головних її
складників.
Теоретичний аспект лексикографічної параметризації розглядається в
працях Ю.М. Караулова. В українському мовознавстві ці питання неодно-
разово ставали об’єктом досліджень В.В. Дубічинського, В.А. Широкова.
У працях Г.М. Скляревської зосереджено увагу на розподілі словникових
УДК 811 .161 .2’28
|