Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали

Article is devoted to the lexical-semantic analysis of new words in Lina Kostenko’s prose novel «Memoirs of Ukrainian crazy» (Записки українського самашедшого) (K., 2010). Contextual fields, character of nominations has been analyzed and monolingual dictionary entries for the neologisms and neoseman...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
1. Verfasser:	Балог, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української мови НАН України 2012
Schriftenreihe:	Лексикографічний бюлетень
Schlagworte:	Словникові матеріали
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185348
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали / В. Балог // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 112-120.— Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185348
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1853482025-02-09T14:57:48Z Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали Lina Kostenko’s new words (in prose novel «Memoirs of Ukrainian crazy» (Записки українського самашедшого), K., 2010) Балог, В. Словникові матеріали Article is devoted to the lexical-semantic analysis of new words in Lina Kostenko’s prose novel «Memoirs of Ukrainian crazy» (Записки українського самашедшого) (K., 2010). Contextual fields, character of nominations has been analyzed and monolingual dictionary entries for the neologisms and neosemantisms of common language has been proposed based on the material of new words and meanings, collected by continuous sampling. 2012 Article Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали / В. Балог // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 112-120.— Бібліогр.: 2 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185348 8.161.2’373.374 uk Лексикографічний бюлетень application/pdf Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Словникові матеріали Словникові матеріали
spellingShingle	Словникові матеріали Словникові матеріали Балог, В. Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали Лексикографічний бюлетень
description	Article is devoted to the lexical-semantic analysis of new words in Lina Kostenko’s prose novel «Memoirs of Ukrainian crazy» (Записки українського самашедшого) (K., 2010). Contextual fields, character of nominations has been analyzed and monolingual dictionary entries for the neologisms and neosemantisms of common language has been proposed based on the material of new words and meanings, collected by continuous sampling.
format	Article
author	Балог, В.
author_facet	Балог, В.
author_sort	Балог, В.
title	Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали
title_short	Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали
title_full	Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали
title_fullStr	Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали
title_full_unstemmed	Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали
title_sort	позасловникова лексика у прозі ліни костенко (на матеріалі роману «записки українського самашедшого», к., 2010): словникові матеріали
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Словникові матеріали
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185348
citation_txt	Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали / В. Балог // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 112-120.— Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series	Лексикографічний бюлетень
work_keys_str_mv	AT balogv pozaslovnikovaleksikauprozílínikostenkonamateríalíromanuzapiskiukraínsʹkogosamašedšogok2010slovnikovímateríali AT balogv linakostenkosnewwordsinprosenovelmemoirsofukrainiancrazyzapiskiukraínsʹkogosamašedšogok2010
first_indexed	2025-11-27T02:38:03Z
last_indexed	2025-11-27T02:38:03Z
_version_	1849909407028084736
fulltext	Балог В . 112 Валентина Балог Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К ., 2011): словникові матеріали Сучасна українська лексикографія має серед своїх завдань виразний век- тор – неографічні дослідження. Лінгвісти‑неологи багато уваги приділяють не лише фіксації нового в українській лексиці, але й детальній її характерис- тиці в різних аспектах – лексикографічному, словотвірному, морфологічно- му, етимологічному тощо. Джерела пошуку неологізмів найрізноманітніші – від усного мовлення (в тому числі й графічно відображеного за допомогою комунікативних сервісів мережі інтернет та мобільних телефонів) до художніх творів визнаних май- стрів слова. Безперечно, прозовий роман Ліни Костенко «Записки українського са- машедшого» став важливим джерелом для неологічних пошуків. Виявивши лексику, не зафіксовану сучасними словниками української мови, ми зроби- ли спробу її витлумачити відповідно до засад укладання словникових мате- ріалів [2: 17‑35] у межах проекту «Нові й актуалізовані слова та значення». Усі скорочення, позначки, лексикографічні джерела для звіряння подано у відповідному виданні [2]. Словникові матеріали. аДоратор, а, ч., книжн. Прихильник, упадальник. Перебрав у пам’яті всіх евентуальних її [дружини] адораторів, але через кого вона могла б втратити голову, не знайшов [1: 122]. антинаЦіЯ, ї, ж. Частина суспільства в межах однієї нації, що не сприймає або сприймає негативно прояви національних особливостей. І нація – це теж я. А якщо в цій нації є антинація, то прошу не плутати [1: 161]. бабком, у, ч., ірон. Скор.: бабський комітет (про зібрання жінок). У нас тепер дома цілий бабком [1: 144]. баЛабоЛьчик, а, ч., жарт. Тут: про постійно ввімкнений радіоприй- мач. Розумію, чому теща любила цей балабольчик на кухні [1: 153]. УДК 8 .161 .2’373 .374 Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко . . . 113 баЛДіннЯ, я, с., жарг. Стан насолоди, розслабленості, радості на жит- тєво‑примітивному рівні. Хорори й трилери, серіали і серії, рімейки й ремік- си. Великий проект для сімейного балдіння [1: 114]. барабанник, а, ч. Барабанщик. У Парижі в Центрі сучасного мис- тецтва майже тисяча барабанників зі всієї Європи відбивали секунди, що залишалися до Нового Тисячоліття [1: 45]. бУДенник, а, ч. авт. Взагалі-то щоденник — жанр особистих запи- сів. А яке моє особисте життя, і чи буває воно в одружених? Записувати, як тебе жінка пиляє, як засмоктують будні? Це вже був би не щоденник, а буденник [1: 17]. Веб-серфінґ, у, ч., інформ. Вправне користування гіпертекстовими технологіями мережі Інтернет. Ну якщо він [Тинейджер] вже вийшов у Мере- жу, ти теж мусиш вчитися веб-серфінґу [1: 98]. ВегетУВатисЯ, уюся, уєшся, недок. і док., перен., ірон. Розвиватися, рости, розмножуватися (про соціальні об’єднання, партії тощо). У нас немає людини, яка б думала солідарно. Зате є понад сотню партій, які вегетують- ся й конфронтуються [1: 27]. ВЗУВачки, чок, т. мн., розм. Взуття. Зі сміттєвого бака стирчать ноги у подертих взувачках, це щось там бомж добуває на самому дні [1: 54]. ВигарЦьоВУВати, ую, уєш, недок., ірон. Витанцьовувати, виступати на сцені з танцями. Вигарцьовує московська попса [1: 35]. Викінчений, а, е. Втомлений. Аж ось коли я втомився – коли став безробітним. Приходжу додому викінчений. СУМ, ВТССУМ, ВТССУМ (Б) (закінчений, досконалий) [1: 147]. ВіртУаЛ, у, ч., рідко, розм., сленг. 1. Особа, яка віддає перевагу спілку- ванню у віртуальному просторі. Пояснювати треба віртуалам, що вони вір- туали і чим реальна діяльність відрізняється від віртуальної (ПС, 24.05.11). 2. Віртуальний образ певного об’єкта. Екотел - новий віртуал від UMC (ПС, 25.05.11). 3. Віртуальна реальність. Ретируюсь у сусідню кімнату і виходжу у вір- туал [1: 144]. ВПіВВУха, присл. Не надаючи особливого значення почутому. Добре, що я все це слухаю впіввуха, а то й упівсвідомості [1: 90]. ВреПіжити, жу, жиш, док., кого, авт. Сильно вдарити. У венесуель- ському парламенті депутата врепіжили палицею по голові [1: 57]. ВсПак, присл. Назад у минуле. Словом, еволюція вспак [1: 10]. ВщеПЛюВати, юю, єш, недок., що, перен. Виховувати певні навички, почуття, риси характеру і т. ін., прищеплювати. Він [Папа Іоан Павло ІІ] по- Балог В . 114 вернув мені щастя бути належним до такого народу, а то ж у мене його весь час віднімали, вщеплювали мені у свідомість, що мій народ не гордий, що він упосліджений, все стоїть на колінах і ніяк не встане .. [1: 160]. гоПакеДіЯ, ї, ж., ірон. Показове відтворення українських обрядів у національних костюмах (перев. під час офіційних церемоній). Попереду, за ритуалом, гопакедія в шароварах, у віночках і плахтах, несе кошики з квіта- ми [1: 92]. ДЗУмкотіти, очу, тиш, недок. Дзижчати, дзуміти. Дзумкотять комп’ютерні ігри [1: 13]. ДЗьобатенький, а, е, зменш-пестл. Дзьобатий. Дятел був як дятел, дзьобатенький і пістрявий, а нація якась аморфна, розпливчаста, і все під- ставляє скроню [1: 191]. ДиВо, а, ж.: не зходити з дива – Дивуватися. Але з дива не сходжу, як це можна було за такий короткий час довести Україну до такого стану?! [1: 119]. ДисПЛастика, и, ж., авт. Деформованість, непропорційність кого‑, чого‑н. Учора передавали інтерв’ю з одним російським психотерапевтом, він говорив про диспластику людини і диспластику ситуацій [1: 28]. ДіДорнЯ, і, ж., збірн., зневажл. Старше покоління з консервативни- ми поглядами. Тільки наукова дідорня може вважати, що загадка скрипки Страдіварі – це всього лише особливий склад лаку, а кохання – хімічний кок- тейль у голові на пару років чи місяців [1: 157]. ДоПінґУВати, ую, уєш, недок., кого-що, ірон. Підживлювати, стиму- лювати, активувати. Верґілія не Верґілія, а Гоголя я вже перечитую ... А що, читати теперішніх пофіґістів? .. Чи тих биндюжників слова, що допінґу- ють свою нездарність цинізмом? [1: 115]. емансиПе, невідм., с., розм. Емансипація. Якось перетриваємо ма- мине емансипе [1: 122]. ВТССУМ(Б) (емансипована жінка). емоЦіо, невідм., с. Емоційний стан. Тоді на деякий час взяло гору емо- ціо, а тепер вже не знаю [1: 5]. життЯ, я, с., розм. У компютерній грі – один з декількох етапів, що триває до втрати героя, предмета тощо. — Скільки життів ще залишило- ся? — питає малий [1: 98]. СУМ, ВТССУМ, ВТССУМ (Б) (1.Вища форма існування матерії, найхарактернішими рисами якої є обмін речовин, са- мооновлення, самовідтворення. \|\| Існування всього живого; прот. смерть. 2. Стан живого організму в стадії розвитку, зросту. 3. Період існування ко- го‑небудь; вік. \|\| Все пережите, зроблене людиною за час її існування; біо- графія. 4. Спосіб існування кого‑небудь. 5. Жива істота. 6. перен. Про щось Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко . . . 115 дороге, необхідне, важливе. 7. Прояв фізичних і духовних сил живих істот. 8. Пожвавлення, рух, посилення діяльності живих істот. 9. Сукупність явищ, що характеризують існування, визначають розвиток чого‑небудь. 10. Те, що реально існує; дійсність). Забомбити, лю, иш, док., кого-що. 1. Здійснити бомбову атаку, заки- дати бомбами. Хотіли забомбити реактор, щоб швидше згорів чи що? (ПС, 07.06.11). 2. перен., сленг. Здійснити інформаційну атаку. Ми повинні забомбити Мінтранс листами (ПС, 07.06.11); // Надати багато інформації за короткий час, повідомити багато новин. Газети забомбили свідомість [1: 29]. 3. сленг. У мистецтві графіті – швидко розмалювати об’єкт. Ось і дока- зи їхнього малярського таланту та шаленого бажання забомбити одеську стіну (ПС, 26.04.11). ЗасейВити, влю, иш, док., що, сленг. Зберегти. Я хотів би цю дружбу засейвити — час летить, малому потрібен старший товариш [1: 63]. ЗаЦитьканий, а, е, дієприкм. пас. Якого примусили мовчати, зацить- кали. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькана національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії [1: 130]. ЗаШУганий, а, е, дієприкм. пас., розм. Заляканий, затурканий. Я міг би бути тим іншим, я ревную її [дружину] до нього, але я такий зашуганий, я мушу заробляти гроші [1: 9]. ЗДиригУВати, ую, уєш, док., що. Спланувати, скоординувати які‑н. дії. Вже навіть не війни, не міжнародні конфлікти, не гарячі точки, – а глобальне протистояння непримиренних світів, де невидимі диригенти мо- жуть здиригувати війну цивілізацій [1: 182]. З’Їханий, а, е: З’їханий з глузду – Божевільний, психічно хворий. Недарма у Севастополі відкрили той заклад для психічно з’їханих з глузду [1: 66]. ЗмитаритисЯ, рюся, ишся, док. Змарніти через переживання, страж- дання, поневіряння тощо. Він [Лев, інвертований на пустелю] помітно схуд і змитарився, пережив якийсь свій особистий облом [1: 187]. ЗнікчемЛюВати, юю, юєш, недок., кого. Робити кого‑н. нікчемою, принижувати. Хоч би як вона того «человека» знікчемлювала, як би його не принижувала, а в нього все була ілюзія, що він звучить гордо [1: 190]. ЗУДаритисЯ, рюся, ишся, док., пас. Зійтися з ким‑н. у бійці. А хлопці у нас хоробрі, схопили, що було під рукою, хитнули кордон міліції, зударились, розлютувались, когось уперіщили дрюком, а кого й металевим прутом [1: 92]. Балог В . 116 інтУЇтиВістка, и, ж. Жінка, яка має інтуїцію. Дружина у мене Риба, інтуїтивістка [1: 69]. катастрофіст, а, ч. Той, хто сприймає будь‑які негаразди як ката- строфу. Я не катастрофіст [1: 43]. категориЗм, у, ч. Категоричний вислів, твердження. Але не так мені [болять] його [Лева, інвертованого на пустелю] категоризми, як сумна батько- ва констатація: – Якась Україна буде. А така, як мріялось, то вже ні [1: 129]. кнюПати, аю, аєш, недок., сленг. Натискати на клавіші. Малий вже сидить у чатах, кнюпає на клаві як заправський юзер, а часом трапиться якийсь ґлюк, звертається до нього [Тинейджера], а не до мене [1: 63]. кУЛьтик, а, ч., зменш., ірон. Культ. Виникають якісь культи й культи- ки [1: 105]. ЛьоДоПаД, у, ч., авт. У місті справжнісінький льодопад [1: 75]. ЛЯрВиЗаЦіЯ, ї, ж., авт. Йде якась планомірна лярвизація країни [1: 113]. макабра, и, ж. Жахіття, моторошне місце. То так ми й будемо жити в макабрі цих експертиз, з яких одна заперечує іншу, генпрокурори міняються, і кожен обіцяє розпочати справу з нуля?! [1: 77] матронаЛіЇ, матроналій, т. мн., перен. Жіночі зібрання. Не люблю я цих феміністичних матроналій [1: 144]. ВТССУМ (Б) (іст. Свято матерів, яке справляли римські жінки 1 березня). метеоЗаЛежний, а, е. Який реагує на погодні умови. Я людина не метеозалежна, та й то відчуваю [1: 173]. моноЦентричність, ності, ж., Наявність тільки одного центра зосередження чого‑н. У колоніальному становищі нації, мови, в моноцен- тричності імперії, чи відторгнення генія зумовлене також і специфікою питомого реципієнта? [1: 28]. морДоЛУПЦюВаннЯ, я, с., експрес., авт. Звісили червоний прапор з балкона, махали ним під час сесії, депутати знавісніли в дискусіях, було велике мордолупцювання [1: 57]. набахтУрений, а, е, авт. Наповнений, сповнений. Скоро людство, як той святий Діонісій, ітиме з власною головою в руках, а на плечах у нього буде віртуальна голова, набахтурена абсурдом безвиході [1: 14]. набринькУВати, ю, єш, недок., що, розм. Тихо награвати. А на сусід- ньому балконі якийсь підліток набринькує на гітарі одну й ту ж пісеньку з монотонним рефреном: «Але що буде завтра, однак?» [1: 152]. наВЗгинЦі, присл. У зігнутому стані, зігнувшись. Зненацька з-за рогу біля Критого ринку навзгинці вискочили якісь чорні постаті з автоматами і, пригинаючись, перебіжками, як вийшли з ночі, так і поринули в ніч ... [1: 172]. Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко . . . 117 наВмирУще, присл. На ознаку смерті, на смерть. Тещі снилося, що вона жала жито і недожала. Каже, що це навмируще [1: 119]. наПроДУкУВати, ýю, ýєш, док., що. Багато виробити, виготовити, випустити чого‑н. Це ж треба так скористатися свободою, щоб напроду- кувати стільки сміття! [1: 106]. настУПніШий, а, е. Той, який йде, настає, виникає за наступним. На- ступне покоління на них озирнулося, а ще наступніше хвицнуло ратицями й забуло [1: 50]. насюсЯти, яю, яєш, док., перен., розм. Виразити зневагу до кого‑н. А всі разом хочуть насюсяти на великих, витерти ноги об попередників, про- голосивши у тональності язикатої Хвеськи: «Літератури у нас нема» [1: 105]. натУЛити, лю, лиш, док., що. Розміщувати що‑н. у тісному місці дуже близько одне від одного. У дворі натулено гаражів [1: 54]. неДоЛюДський, а, е, ірон., авт. Не розрахований на сприйняття пере- січною людиною. Бо стільки вже наговорено, до цілковитої втрати смислу. Та ще й якоюсь мовою недолюдською, сурогатом української і російської, мішан- кою, плебейським сленґом, спадком рабського духу і недолугих понять, від чого на обличчі суспільства лежить знак дебілізму, — а при чому ж тут я? [1: 6]. не-істина, и, ж., висок., авт. Хибна суть, неправда. У нас є два крени в не-істину [1: 26]. ноВонасеЛенеЦь див. новонаселенці. ноВонасеЛенЦі, ів, мн. (одн. новонаселенець, нця, ч.). Нові меш- канці певної території. Австралійці ж виходили з аборигенами, просили у них пробачення за всі кривди і утиски від новонаселенців [1: 139]. оДПЛакатисЯ, ачуся, ачешся, док., пас. Поступово припинити плака- ти. Нічого, нехай одплачеться, може, їй [дружині] трохи полегшає [1: 145]. очУжіти, ю, єш, док. Збайдужіти, втратити почуття до кого‑, чого‑н. Відчуваю, що вона [дружина] очужіла, і вже й сам її сторонюсь [1: 137]. ПаЛахтючий, а, е, дієприкм. акт. Який горить, палахкотить. Хтось кинув щось палахтюче [1: 92]. ПаЛіатиВно, присл. З тимчасовим ефектом, з частковим вирішенням проблеми. І щороку в одному й тому ж місці вигризає яму бульдозер, шу- кають якусь трубу, торік уже так-сяк полатану, паліативно латають і знову, до наступного разу, наглухо утрамбовують катком [1: 68]. ПеренаВестисЯ, дуся, дешся, док. Пас. до перенавести. Згодом ви- знали, що таки їхня [ракета]. Перенавелася на іншу ціль [1: 183]. ПіВмене, невідм., ч. і ж. Частина сутності кого‑н. Я людина XX сто- ліття, принаймні півмене залишилося там [1: 86]. Балог В . 118 ПіДміноВаний, а, е, дієприкм. пас. 1. Під якого заклали міни для ви- буху. Стало ясно, що центр міста підмінований (ПС, 15.05.11). 2. перен. Якому надали інформацію, що здатна спричинити нервовий зрив. Я вже весь підмінований тими дзвінками і звуками [1: 13]. ПіДтіПаний, а, е, дієприкм. пас. Тягнуться й тягнуться її [епохи] шлейфи, підтіпані брудом і кров’ю [1: 149]. ПоґУґЛити, лю, лиш, док., сленг. Певний час користуватися пошуко- вою системою мережі інтеренет (від Google – назви найпопулярнішої пошу- кової системи). Але поґуґлив і здивувався [1: 133]. ПоЛітПатоЛог, а, ч., авт. По-моєму, тут уже потрібні не політоло- ги, а політпатологи [1: 47]. По-наськи, присл. По‑нашому. Одягнуті [орден Тамплієрів] дивно, моляться не по-наськи [1: 35]. ПостажУВатисЯ, ýюся, ýєшся, док., пас. Певний час стажуватися. Може, піди постажуйся у нього, ― каже дружина [1: 176]. Просотаний, а, е, обр. Обплутаний, взаємопов’язаний. Все просо- тане всесвітньою павутиною, електричними струмами, радіомагнітними хвилями [1: 149]. ПсеВДосоЦіаЛіЗм●, у, ч., публіц. Несправжній соціалізм. Чи я мушу терпіти, щоб ця квазідемократія нищила мене не згірш, як той псевдосоці- алізм?! [1: 24]. ДПСУЛ, УЛ‑ХХ (А). ПсихофантасмагоріЯ, ї, ж., літ. Психологічна фантасмагорія. І є в нього [Амброза Бірса] оповідання, така психофантасмагорія, коли один чоловік страждав, мучився, а ніхто не розумів, чому, – думали, що, може, він божевільний [1: 117]. раЦіо, невідм., с., розм. Раціональна поведінка, раціоналізм. Раціо в мені явно переважало, поки не зустрів свою майбутню дружину [1: 5]. роЗПаноШіЛий, а, е. Який став та відчуває себе паном, поводить- ся як пан. Уявляю собі, як ті люди в далеких вимираючих селах, де вже ні школи, ні клубу, ні бодай фельдшерського пункту, як у кого є старенький телевізор, — дивляться, наче з іншої планети, ці трансляції зі столиці, — як тут жирує бомонд, на їхній біді розпаношіле свинство, в блиску й розкошах нічних клубів, ресторанів, світських вечірок [1: 96]. самороЗЗброюВатисЯ, юся, єшся, недок., пас. Позбавляти себе зброї, військової техніки. Слухняна Україна, самороззброюється [1: 138]. сВинстВо, а, с., збірн. Непорядні, нечемні, невдячні люди. Уявляю собі, як ті люди в далеких вимираючих селах, де вже ні школи, ні клубу, ні бо- дай фельдшерського пункту, як у кого є старенький телевізор, — дивляться, Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко . . . 119 наче з іншої планети, ці трансляції зі столиці, — як тут жирує бомонд, на їхній біді розпаношіле свинство, в блиску й розкошах нічних клубів, ресто- ранів, світських вечірок. ВТССУМ, ВТССУМ(Б) (розм. 1. Бруд, неохайність; відсутність культурних навичок, невігластво. 2. Непорядний, низький вчи- нок; нечесна, підступна поведінка; неподобство) [1: 96]. сомнамбУЛічно, присл. У стані своєрідного сну, автоматично. Я взагалі тепер деякі речі роблю сомнамбулічно [1: 141]. софістикоВаний, а, е. Який містить софізми, хитромудрий. І роз- повів софістикований програмістський анекдот [1: 109]. стУПорно, присл. Перебуваючи у стані ступору, заціпеніння. Помічаю – я почав швидко говорити або ступорно мовчати [1: 137]. техногенно, присл. Через розвиток техніки, під її впливом. Вся Україна фактично у зоні ризику. П’ять атомних станцій, безліч техногенно небезпечних об’єктів, військових складів, сміттєзвалищ, абияк прикопаних відходів [1: 70]. УбЛюДочний, а, е, нереком. (реком.: убл\|юдковий). Який має ознаки ублюдка. Ми, покоління у силі віку, ми, ніби ж уже громадяни вільної краї- ни, ми, ублюдочні катастрофісти своїх особистих драм, сипонули урозтіч по світах, або сидимо тут, скніємо, чекаємо, поки нам усміхнеться доля [1: 193]. УбоЇна, и, ж., збірн. М’ясо дорізаної, вбитої тварини. Може, ми вже й м’яса скаженого спожили. Воно тепер в Європі дешевше, знайдуться спритники, що завезуть всяку убоїну [1: 70]. УПаДаЛьник, а, ч., розм. Залицяльник. Зрештою, дружина в мене розумна й красива, біля неї не бракувало упадальників, і якби зі мною щось не так, то вона вибрала б не мене [1: 5]. УПіВсВіДомості. Присл. Не до кінця усвідомлюючи. Добре, що я все це слухаю впіввуха, а то й упівсвідомості [1: 90]. УсіЇШий, а, е, вищ. ст., авт. Який має більше повноважень (за словом у назві титулу «Патріарх Київський і всія України»). Один всія України, і дру- гий всія України. В очах двоїться ― хто ж із них усіїший? [1: 120]. УШкУйник, а, ч., ірон. Охоронець, помічник високопосадової осо- би. – Нічого, знайдемо вітер, який їх здмухне, — обіцяють йому [меру] його ушкуйники [1: 39]. СУМ (річковий розбійник); ВТССУМ(Б) (ще: у Новго- родській землі 14‑15 ст. член озброєної дружини). хариЗмат, а, ч. Той, хто має харизму, харизматик. Рік Коня обіцяють кращий. Особливо для харизматів і людей творчих, як віщує астролог з ас- сірійською бородою [1: 189]. Балог В . 120 хЛЯПа, и, ж. Дощова, сира погода. Туман. Хляпа. Ворона сидить на дереві і страшенно регоче [1: 67]. хорор, у, ч. Фільм жахів. Хорори й трилери, серіали і серії, рімейки й ремікси. Великий проект для сімейного балдіння [1: 114]. Як-іЗ-космосУ-і-ніЯких-ПоЗиВних. Присл., авт. Байдуже, не реагуючи на навколишню дійсність. Дивиться [Тінейджер], як-із-космосу-і- ніяких-позивних [1: 188]. Література 1 . Костенко Л . Записки українського самашедшого . – Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010 . [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://lib .rus .ec/b/260940/read . 2 . Нові й актуалізовані слова і значення: словникові матеріали (2002-2010) / кер . пректу і відп . ред . О .М . Тищенко, авт . колектив: В .О . Балог, Н .Є . Лозова, Л .О . Тименко, О .М . Тищенко [Інститут української мови НАН України] – К ., 2010 . – 278 с . Valentyna BALOG Lina kostenko’s new words (in prose novel «Memoirs of Ukrainian crazy» (Записки українського самашедшого), k., 2010). (Dictionary Materials) Article is devoted to the lexical-semantic analysis of new words in Lina Kostenko’s prose novel «Memoirs of Ukrainian crazy» (Записки українського самашедшого) (K ., 2010) . Contextual fields, character of nominations has been analyzed and monolingual dictionary entries for the neologisms and neosemantisms of common language has been proposed based on the material of new words and meanings, collected by continuous sampling .

Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали

Institution

Ähnliche Einträge