Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали
Article is devoted to the lexical-semantic analysis of new words in Lina Kostenko’s prose novel «Memoirs of Ukrainian crazy» (Записки українського самашедшого) (K., 2010). Contextual fields, character of nominations has been analyzed and monolingual dictionary entries for the neologisms and neoseman...
Saved in:
| Date: | 2012 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2012
|
| Series: | Лексикографічний бюлетень |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185348 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали / В. Балог // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 112-120.— Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185348 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1853482025-02-09T14:57:48Z Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали Lina Kostenko’s new words (in prose novel «Memoirs of Ukrainian crazy» (Записки українського самашедшого), K., 2010) Балог, В. Словникові матеріали Article is devoted to the lexical-semantic analysis of new words in Lina Kostenko’s prose novel «Memoirs of Ukrainian crazy» (Записки українського самашедшого) (K., 2010). Contextual fields, character of nominations has been analyzed and monolingual dictionary entries for the neologisms and neosemantisms of common language has been proposed based on the material of new words and meanings, collected by continuous sampling. 2012 Article Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали / В. Балог // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 112-120.— Бібліогр.: 2 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185348 8.161.2’373.374 uk Лексикографічний бюлетень application/pdf Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Словникові матеріали Словникові матеріали |
| spellingShingle |
Словникові матеріали Словникові матеріали Балог, В. Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали Лексикографічний бюлетень |
| description |
Article is devoted to the lexical-semantic analysis of new words in Lina Kostenko’s prose novel «Memoirs of Ukrainian crazy» (Записки українського самашедшого) (K., 2010). Contextual fields, character of nominations has been analyzed and monolingual dictionary entries for the neologisms and neosemantisms of common language has been proposed based on the material of new words and meanings, collected by continuous sampling. |
| format |
Article |
| author |
Балог, В. |
| author_facet |
Балог, В. |
| author_sort |
Балог, В. |
| title |
Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали |
| title_short |
Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали |
| title_full |
Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали |
| title_fullStr |
Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали |
| title_full_unstemmed |
Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали |
| title_sort |
позасловникова лексика у прозі ліни костенко (на матеріалі роману «записки українського самашедшого», к., 2010): словникові матеріали |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Словникові матеріали |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185348 |
| citation_txt |
Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко (на матеріалі роману «Записки українського самашедшого», К., 2010): словникові матеріали / В. Балог // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 112-120.— Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT balogv pozaslovnikovaleksikauprozílínikostenkonamateríalíromanuzapiskiukraínsʹkogosamašedšogok2010slovnikovímateríali AT balogv linakostenkosnewwordsinprosenovelmemoirsofukrainiancrazyzapiskiukraínsʹkogosamašedšogok2010 |
| first_indexed |
2025-11-27T02:38:03Z |
| last_indexed |
2025-11-27T02:38:03Z |
| _version_ |
1849909407028084736 |
| fulltext |
Балог В .
112
Валентина Балог
Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко
(на матеріалі роману «Записки українського
самашедшого», К ., 2011): словникові матеріали
Сучасна українська лексикографія має серед своїх завдань виразний век-
тор – неографічні дослідження. Лінгвісти‑неологи багато уваги приділяють
не лише фіксації нового в українській лексиці, але й детальній її характерис-
тиці в різних аспектах – лексикографічному, словотвірному, морфологічно-
му, етимологічному тощо.
Джерела пошуку неологізмів найрізноманітніші – від усного мовлення (в
тому числі й графічно відображеного за допомогою комунікативних сервісів
мережі інтернет та мобільних телефонів) до художніх творів визнаних май-
стрів слова.
Безперечно, прозовий роман Ліни Костенко «Записки українського са-
машедшого» став важливим джерелом для неологічних пошуків. Виявивши
лексику, не зафіксовану сучасними словниками української мови, ми зроби-
ли спробу її витлумачити відповідно до засад укладання словникових мате-
ріалів [2: 17‑35] у межах проекту «Нові й актуалізовані слова та значення».
Усі скорочення, позначки, лексикографічні джерела для звіряння подано у
відповідному виданні [2].
Словникові матеріали.
аДоратор, а, ч., книжн. Прихильник, упадальник. Перебрав у пам’яті
всіх евентуальних її [дружини] адораторів, але через кого вона могла б
втратити голову, не знайшов [1: 122].
антинаЦіЯ, ї, ж. Частина суспільства в межах однієї нації, що не
сприймає або сприймає негативно прояви національних особливостей. І
нація – це теж я. А якщо в цій нації є антинація, то прошу не плутати
[1: 161].
бабком, у, ч., ірон. Скор.: бабський комітет (про зібрання жінок). У нас
тепер дома цілий бабком [1: 144].
баЛабоЛьчик, а, ч., жарт. Тут: про постійно ввімкнений радіоприй-
мач. Розумію, чому теща любила цей балабольчик на кухні [1: 153].
УДК 8 .161 .2’373 .374
Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко . . .
113
баЛДіннЯ, я, с., жарг. Стан насолоди, розслабленості, радості на жит-
тєво‑примітивному рівні. Хорори й трилери, серіали і серії, рімейки й ремік-
си. Великий проект для сімейного балдіння [1: 114].
барабанник, а, ч. Барабанщик. У Парижі в Центрі сучасного мис-
тецтва майже тисяча барабанників зі всієї Європи відбивали секунди, що
залишалися до Нового Тисячоліття [1: 45].
бУДенник, а, ч. авт. Взагалі-то щоденник — жанр особистих запи-
сів. А яке моє особисте життя, і чи буває воно в одружених? Записувати,
як тебе жінка пиляє, як засмоктують будні? Це вже був би не щоденник, а
буденник [1: 17].
Веб-серфінґ, у, ч., інформ. Вправне користування гіпертекстовими
технологіями мережі Інтернет. Ну якщо він [Тинейджер] вже вийшов у Мере-
жу, ти теж мусиш вчитися веб-серфінґу [1: 98].
ВегетУВатисЯ, уюся, уєшся, недок. і док., перен., ірон. Розвиватися,
рости, розмножуватися (про соціальні об’єднання, партії тощо). У нас немає
людини, яка б думала солідарно. Зате є понад сотню партій, які вегетують-
ся й конфронтуються [1: 27].
ВЗУВачки, чок, т. мн., розм. Взуття. Зі сміттєвого бака стирчать
ноги у подертих взувачках, це щось там бомж добуває на самому дні [1: 54].
ВигарЦьоВУВати, ую, уєш, недок., ірон. Витанцьовувати, виступати
на сцені з танцями. Вигарцьовує московська попса [1: 35].
Викінчений*, а, е. Втомлений. Аж ось коли я втомився – коли став
безробітним. Приходжу додому викінчений. СУМ, ВТССУМ, ВТССУМ (Б)
(закінчений, досконалий) [1: 147].
ВіртУаЛ, у, ч., рідко, розм., сленг. 1. Особа, яка віддає перевагу спілку-
ванню у віртуальному просторі. Пояснювати треба віртуалам, що вони вір-
туали і чим реальна діяльність відрізняється від віртуальної (ПС, 24.05.11).
2. Віртуальний образ певного об’єкта. Екотел - новий віртуал від UMC
(ПС, 25.05.11).
3. Віртуальна реальність. Ретируюсь у сусідню кімнату і виходжу у вір-
туал [1: 144].
ВПіВВУха, присл. Не надаючи особливого значення почутому. Добре,
що я все це слухаю впіввуха, а то й упівсвідомості [1: 90].
ВреПіжити, жу, жиш, док., кого, авт. Сильно вдарити. У венесуель-
ському парламенті депутата врепіжили палицею по голові [1: 57].
ВсПак, присл. Назад у минуле. Словом, еволюція вспак [1: 10].
ВщеПЛюВати, юю, єш, недок., що, перен. Виховувати певні навички,
почуття, риси характеру і т. ін., прищеплювати. Він [Папа Іоан Павло ІІ] по-
Балог В .
114
вернув мені щастя бути належним до такого народу, а то ж у мене його
весь час віднімали, вщеплювали мені у свідомість, що мій народ не гордий,
що він упосліджений, все стоїть на колінах і ніяк не встане .. [1: 160].
гоПакеДіЯ, ї, ж., ірон. Показове відтворення українських обрядів у
національних костюмах (перев. під час офіційних церемоній). Попереду, за
ритуалом, гопакедія в шароварах, у віночках і плахтах, несе кошики з квіта-
ми [1: 92].
ДЗУмкотіти, очу, тиш, недок. Дзижчати, дзуміти. Дзумкотять
комп’ютерні ігри [1: 13].
ДЗьобатенький, а, е, зменш-пестл. Дзьобатий. Дятел був як дятел,
дзьобатенький і пістрявий, а нація якась аморфна, розпливчаста, і все під-
ставляє скроню [1: 191].
ДиВо, а, ж.: не зходити з дива – Дивуватися. Але з дива не сходжу, як
це можна було за такий короткий час довести Україну до такого стану?!
[1: 119].
ДисПЛастика, и, ж., авт. Деформованість, непропорційність кого‑,
чого‑н. Учора передавали інтерв’ю з одним російським психотерапевтом,
він говорив про диспластику людини і диспластику ситуацій [1: 28].
ДіДорнЯ, і, ж., збірн., зневажл. Старше покоління з консервативни-
ми поглядами. Тільки наукова дідорня може вважати, що загадка скрипки
Страдіварі – це всього лише особливий склад лаку, а кохання – хімічний кок-
тейль у голові на пару років чи місяців [1: 157].
ДоПінґУВати, ую, уєш, недок., кого-що, ірон. Підживлювати, стиму-
лювати, активувати. Верґілія не Верґілія, а Гоголя я вже перечитую ... А що,
читати теперішніх пофіґістів? .. Чи тих биндюжників слова, що допінґу-
ють свою нездарність цинізмом? [1: 115].
емансиПе*, невідм., с., розм. Емансипація. Якось перетриваємо ма-
мине емансипе [1: 122]. ВТССУМ(Б) (емансипована жінка).
емоЦіо, невідм., с. Емоційний стан. Тоді на деякий час взяло гору емо-
ціо, а тепер вже не знаю [1: 5].
життЯ*, я, с., розм. У компютерній грі – один з декількох етапів, що
триває до втрати героя, предмета тощо. — Скільки життів ще залишило-
ся? — питає малий [1: 98]. СУМ, ВТССУМ, ВТССУМ (Б) (1.Вища форма
існування матерії, найхарактернішими рисами якої є обмін речовин, са-
мооновлення, самовідтворення. || Існування всього живого; прот. смерть.
2. Стан живого організму в стадії розвитку, зросту. 3. Період існування ко-
го‑небудь; вік. || Все пережите, зроблене людиною за час її існування; біо-
графія. 4. Спосіб існування кого‑небудь. 5. Жива істота. 6. перен. Про щось
Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко . . .
115
дороге, необхідне, важливе. 7. Прояв фізичних і духовних сил живих істот.
8. Пожвавлення, рух, посилення діяльності живих істот. 9. Сукупність явищ,
що характеризують існування, визначають розвиток чого‑небудь. 10. Те, що
реально існує; дійсність).
Забомбити, лю, иш, док., кого-що. 1. Здійснити бомбову атаку, заки-
дати бомбами. Хотіли забомбити реактор, щоб швидше згорів чи що? (ПС,
07.06.11).
2. перен., сленг. Здійснити інформаційну атаку. Ми повинні забомбити
Мінтранс листами (ПС, 07.06.11); // Надати багато інформації за короткий
час, повідомити багато новин. Газети забомбили свідомість [1: 29].
3. сленг. У мистецтві графіті – швидко розмалювати об’єкт. Ось і дока-
зи їхнього малярського таланту та шаленого бажання забомбити одеську
стіну (ПС, 26.04.11).
ЗасейВити, влю, иш, док., що, сленг. Зберегти. Я хотів би цю дружбу
засейвити — час летить, малому потрібен старший товариш [1: 63].
ЗаЦитьканий, а, е, дієприкм. пас. Якого примусили мовчати, зацить-
кали. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в
національну символіку, зацитькана національним пафосом, вдекорована
атрибутами демократії [1: 130].
ЗаШУганий, а, е, дієприкм. пас., розм. Заляканий, затурканий. Я міг
би бути тим іншим, я ревную її [дружину] до нього, але я такий зашуганий,
я мушу заробляти гроші [1: 9].
ЗДиригУВати, ую, уєш, док., що. Спланувати, скоординувати які‑н.
дії. Вже навіть не війни, не міжнародні конфлікти, не гарячі точки, – а
глобальне протистояння непримиренних світів, де невидимі диригенти мо-
жуть здиригувати війну цивілізацій [1: 182].
З’Їханий, а, е: З’їханий з глузду – Божевільний, психічно хворий.
Недарма у Севастополі відкрили той заклад для психічно з’їханих з глузду
[1: 66].
ЗмитаритисЯ, рюся, ишся, док. Змарніти через переживання, страж-
дання, поневіряння тощо. Він [Лев, інвертований на пустелю] помітно схуд і
змитарився, пережив якийсь свій особистий облом [1: 187].
ЗнікчемЛюВати, юю, юєш, недок., кого. Робити кого‑н. нікчемою,
принижувати. Хоч би як вона того «человека» знікчемлювала, як би його не
принижувала, а в нього все була ілюзія, що він звучить гордо [1: 190].
ЗУДаритисЯ, рюся, ишся, док., пас. Зійтися з ким‑н. у бійці. А хлопці у
нас хоробрі, схопили, що було під рукою, хитнули кордон міліції, зударились,
розлютувались, когось уперіщили дрюком, а кого й металевим прутом [1: 92].
Балог В .
116
інтУЇтиВістка, и, ж. Жінка, яка має інтуїцію. Дружина у мене Риба,
інтуїтивістка [1: 69].
катастрофіст, а, ч. Той, хто сприймає будь‑які негаразди як ката-
строфу. Я не катастрофіст [1: 43].
категориЗм, у, ч. Категоричний вислів, твердження. Але не так мені
[болять] його [Лева, інвертованого на пустелю] категоризми, як сумна батько-
ва констатація: – Якась Україна буде. А така, як мріялось, то вже ні [1: 129].
кнюПати, аю, аєш, недок., сленг. Натискати на клавіші. Малий вже
сидить у чатах, кнюпає на клаві як заправський юзер, а часом трапиться
якийсь ґлюк, звертається до нього [Тинейджера], а не до мене [1: 63].
кУЛьтик, а, ч., зменш., ірон. Культ. Виникають якісь культи й культи-
ки [1: 105].
ЛьоДоПаД, у, ч., авт. У місті справжнісінький льодопад [1: 75].
ЛЯрВиЗаЦіЯ, ї, ж., авт. Йде якась планомірна лярвизація країни [1: 113].
макабра, и, ж. Жахіття, моторошне місце. То так ми й будемо жити в
макабрі цих експертиз, з яких одна заперечує іншу, генпрокурори міняються,
і кожен обіцяє розпочати справу з нуля?! [1: 77]
матронаЛіЇ*, матроналій, т. мн., перен. Жіночі зібрання. Не люблю я
цих феміністичних матроналій [1: 144]. ВТССУМ (Б) (іст. Свято матерів,
яке справляли римські жінки 1 березня).
метеоЗаЛежний, а, е. Який реагує на погодні умови. Я людина не
метеозалежна, та й то відчуваю [1: 173].
моноЦентричність, ності, ж., Наявність тільки одного центра
зосередження чого‑н. У колоніальному становищі нації, мови, в моноцен-
тричності імперії, чи відторгнення генія зумовлене також і специфікою
питомого реципієнта? [1: 28].
морДоЛУПЦюВаннЯ, я, с., експрес., авт. Звісили червоний прапор
з балкона, махали ним під час сесії, депутати знавісніли в дискусіях, було
велике мордолупцювання [1: 57].
набахтУрений, а, е, авт. Наповнений, сповнений. Скоро людство,
як той святий Діонісій, ітиме з власною головою в руках, а на плечах у нього
буде віртуальна голова, набахтурена абсурдом безвиході [1: 14].
набринькУВати, ю, єш, недок., що, розм. Тихо награвати. А на сусід-
ньому балконі якийсь підліток набринькує на гітарі одну й ту ж пісеньку з
монотонним рефреном: «Але що буде завтра, однак?» [1: 152].
наВЗгинЦі, присл. У зігнутому стані, зігнувшись. Зненацька з-за рогу
біля Критого ринку навзгинці вискочили якісь чорні постаті з автоматами
і, пригинаючись, перебіжками, як вийшли з ночі, так і поринули в ніч ... [1: 172].
Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко . . .
117
наВмирУще, присл. На ознаку смерті, на смерть. Тещі снилося, що
вона жала жито і недожала. Каже, що це навмируще [1: 119].
наПроДУкУВати, ýю, ýєш, док., що. Багато виробити, виготовити,
випустити чого‑н. Це ж треба так скористатися свободою, щоб напроду-
кувати стільки сміття! [1: 106].
настУПніШий, а, е. Той, який йде, настає, виникає за наступним. На-
ступне покоління на них озирнулося, а ще наступніше хвицнуло ратицями й
забуло [1: 50].
насюсЯти, яю, яєш, док., перен., розм. Виразити зневагу до кого‑н.
А всі разом хочуть насюсяти на великих, витерти ноги об попередників, про-
голосивши у тональності язикатої Хвеськи: «Літератури у нас нема» [1: 105].
натУЛити, лю, лиш, док., що. Розміщувати що‑н. у тісному місці дуже
близько одне від одного. У дворі натулено гаражів [1: 54].
неДоЛюДський, а, е, ірон., авт. Не розрахований на сприйняття пере-
січною людиною. Бо стільки вже наговорено, до цілковитої втрати смислу. Та
ще й якоюсь мовою недолюдською, сурогатом української і російської, мішан-
кою, плебейським сленґом, спадком рабського духу і недолугих понять, від чого
на обличчі суспільства лежить знак дебілізму, — а при чому ж тут я? [1: 6].
не-істина, и, ж., висок., авт. Хибна суть, неправда. У нас є два крени
в не-істину [1: 26].
ноВонасеЛенеЦь див. новонаселенці.
ноВонасеЛенЦі, ів, мн. (одн. новонаселенець, нця, ч.). Нові меш-
канці певної території. Австралійці ж виходили з аборигенами, просили у них
пробачення за всі кривди і утиски від новонаселенців [1: 139].
оДПЛакатисЯ, ачуся, ачешся, док., пас. Поступово припинити плака-
ти. Нічого, нехай одплачеться, може, їй [дружині] трохи полегшає [1: 145].
очУжіти, ю, єш, док. Збайдужіти, втратити почуття до кого‑, чого‑н.
Відчуваю, що вона [дружина] очужіла, і вже й сам її сторонюсь [1: 137].
ПаЛахтючий, а, е, дієприкм. акт. Який горить, палахкотить. Хтось
кинув щось палахтюче [1: 92].
ПаЛіатиВно, присл. З тимчасовим ефектом, з частковим вирішенням
проблеми. І щороку в одному й тому ж місці вигризає яму бульдозер, шу-
кають якусь трубу, торік уже так-сяк полатану, паліативно латають і
знову, до наступного разу, наглухо утрамбовують катком [1: 68].
ПеренаВестисЯ, дуся, дешся, док. Пас. до перенавести. Згодом ви-
знали, що таки їхня [ракета]. Перенавелася на іншу ціль [1: 183].
ПіВмене, невідм., ч. і ж. Частина сутності кого‑н. Я людина XX сто-
ліття, принаймні півмене залишилося там [1: 86].
Балог В .
118
ПіДміноВаний, а, е, дієприкм. пас. 1. Під якого заклали міни для ви-
буху. Стало ясно, що центр міста підмінований (ПС, 15.05.11).
2. перен. Якому надали інформацію, що здатна спричинити нервовий
зрив. Я вже весь підмінований тими дзвінками і звуками [1: 13].
ПіДтіПаний, а, е, дієприкм. пас. Тягнуться й тягнуться її [епохи]
шлейфи, підтіпані брудом і кров’ю [1: 149].
ПоґУґЛити, лю, лиш, док., сленг. Певний час користуватися пошуко-
вою системою мережі інтеренет (від Google – назви найпопулярнішої пошу-
кової системи). Але поґуґлив і здивувався [1: 133].
ПоЛітПатоЛог, а, ч., авт. По-моєму, тут уже потрібні не політоло-
ги, а політпатологи [1: 47].
По-наськи, присл. По‑нашому. Одягнуті [орден Тамплієрів] дивно,
моляться не по-наськи [1: 35].
ПостажУВатисЯ, ýюся, ýєшся, док., пас. Певний час стажуватися.
Може, піди постажуйся у нього, ― каже дружина [1: 176].
Просотаний, а, е, обр. Обплутаний, взаємопов’язаний. Все просо-
тане всесвітньою павутиною, електричними струмами, радіомагнітними
хвилями [1: 149].
ПсеВДосоЦіаЛіЗм●, у, ч., публіц. Несправжній соціалізм. Чи я мушу
терпіти, щоб ця квазідемократія нищила мене не згірш, як той псевдосоці-
алізм?! [1: 24]. ДПСУЛ, УЛ‑ХХ (А).
ПсихофантасмагоріЯ, ї, ж., літ. Психологічна фантасмагорія.
І є в нього [Амброза Бірса] оповідання, така психофантасмагорія, коли
один чоловік страждав, мучився, а ніхто не розумів, чому, – думали, що,
може, він божевільний [1: 117].
раЦіо, невідм., с., розм. Раціональна поведінка, раціоналізм. Раціо в
мені явно переважало, поки не зустрів свою майбутню дружину [1: 5].
роЗПаноШіЛий, а, е. Який став та відчуває себе паном, поводить-
ся як пан. Уявляю собі, як ті люди в далеких вимираючих селах, де вже ні
школи, ні клубу, ні бодай фельдшерського пункту, як у кого є старенький
телевізор, — дивляться, наче з іншої планети, ці трансляції зі столиці, — як
тут жирує бомонд, на їхній біді розпаношіле свинство, в блиску й розкошах
нічних клубів, ресторанів, світських вечірок [1: 96].
самороЗЗброюВатисЯ, юся, єшся, недок., пас. Позбавляти себе
зброї, військової техніки. Слухняна Україна, самороззброюється [1: 138].
сВинстВо*, а, с., збірн. Непорядні, нечемні, невдячні люди. Уявляю
собі, як ті люди в далеких вимираючих селах, де вже ні школи, ні клубу, ні бо-
дай фельдшерського пункту, як у кого є старенький телевізор, — дивляться,
Позасловникова лексика у прозі Ліни Костенко . . .
119
наче з іншої планети, ці трансляції зі столиці, — як тут жирує бомонд, на
їхній біді розпаношіле свинство, в блиску й розкошах нічних клубів, ресто-
ранів, світських вечірок. ВТССУМ, ВТССУМ(Б) (розм. 1. Бруд, неохайність;
відсутність культурних навичок, невігластво. 2. Непорядний, низький вчи-
нок; нечесна, підступна поведінка; неподобство) [1: 96].
сомнамбУЛічно, присл. У стані своєрідного сну, автоматично. Я
взагалі тепер деякі речі роблю сомнамбулічно [1: 141].
софістикоВаний, а, е. Який містить софізми, хитромудрий. І роз-
повів софістикований програмістський анекдот [1: 109].
стУПорно, присл. Перебуваючи у стані ступору, заціпеніння. Помічаю –
я почав швидко говорити або ступорно мовчати [1: 137].
техногенно, присл. Через розвиток техніки, під її впливом. Вся
Україна фактично у зоні ризику. П’ять атомних станцій, безліч техногенно
небезпечних об’єктів, військових складів, сміттєзвалищ, абияк прикопаних
відходів [1: 70].
УбЛюДочний, а, е, нереком. (реком.: убл|юдковий). Який має ознаки
ублюдка. Ми, покоління у силі віку, ми, ніби ж уже громадяни вільної краї-
ни, ми, ублюдочні катастрофісти своїх особистих драм, сипонули урозтіч
по світах, або сидимо тут, скніємо, чекаємо, поки нам усміхнеться доля
[1: 193].
УбоЇна, и, ж., збірн. М’ясо дорізаної, вбитої тварини. Може, ми вже
й м’яса скаженого спожили. Воно тепер в Європі дешевше, знайдуться
спритники, що завезуть всяку убоїну [1: 70].
УПаДаЛьник, а, ч., розм. Залицяльник. Зрештою, дружина в мене
розумна й красива, біля неї не бракувало упадальників, і якби зі мною щось
не так, то вона вибрала б не мене [1: 5].
УПіВсВіДомості. Присл. Не до кінця усвідомлюючи. Добре, що я
все це слухаю впіввуха, а то й упівсвідомості [1: 90].
УсіЇШий, а, е, вищ. ст., авт. Який має більше повноважень (за словом
у назві титулу «Патріарх Київський і всія України»). Один всія України, і дру-
гий всія України. В очах двоїться ― хто ж із них усіїший? [1: 120].
УШкУйник*, а, ч., ірон. Охоронець, помічник високопосадової осо-
би. – Нічого, знайдемо вітер, який їх здмухне, — обіцяють йому [меру] його
ушкуйники [1: 39]. СУМ (річковий розбійник); ВТССУМ(Б) (ще: у Новго-
родській землі 14‑15 ст. член озброєної дружини).
хариЗмат, а, ч. Той, хто має харизму, харизматик. Рік Коня обіцяють
кращий. Особливо для харизматів і людей творчих, як віщує астролог з ас-
сірійською бородою [1: 189].
Балог В .
120
хЛЯПа, и, ж. Дощова, сира погода. Туман. Хляпа. Ворона сидить на
дереві і страшенно регоче [1: 67].
хорор, у, ч. Фільм жахів. Хорори й трилери, серіали і серії, рімейки й
ремікси. Великий проект для сімейного балдіння [1: 114].
Як-іЗ-космосУ-і-ніЯких-ПоЗиВних. Присл., авт. Байдуже, не
реагуючи на навколишню дійсність. Дивиться [Тінейджер], як-із-космосу-і-
ніяких-позивних [1: 188].
Література
1 . Костенко Л . Записки українського самашедшого . – Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га,
2010 . [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://lib .rus .ec/b/260940/read .
2 . Нові й актуалізовані слова і значення: словникові матеріали (2002-2010) / кер .
пректу і відп . ред . О .М . Тищенко, авт . колектив: В .О . Балог, Н .Є . Лозова, Л .О . Тименко,
О .М . Тищенко [Інститут української мови НАН України] – К ., 2010 . – 278 с .
Valentyna BALOG
Lina kostenko’s new words (in prose novel «Memoirs of Ukrainian crazy»
(Записки українського самашедшого), k., 2010). (Dictionary Materials)
Article is devoted to the lexical-semantic analysis of new words in Lina Kostenko’s
prose novel «Memoirs of Ukrainian crazy» (Записки українського самашедшого) (K .,
2010) . Contextual fields, character of nominations has been analyzed and monolingual
dictionary entries for the neologisms and neosemantisms of common language has been
proposed based on the material of new words and meanings, collected by continuous
sampling .
|