Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
This publication contains phraseological synonyms, taken from the translations of Mykola Lukash (registered аrticle близько — брехун). These registered articles have illustrative quotes from translated and original works of Mykola Lukash. Materials will be included in the future «Phraseological syno...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185350 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» / О. Скопненко, Т. Цимбалюк-Скопненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 129-141.— укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185350 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Скопненко, О. Цимбалюк-Скопненко, Т. 2022-09-12T09:38:53Z 2022-09-12T09:38:53Z 2012 Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» / О. Скопненко, Т. Цимбалюк-Скопненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 129-141.— укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185350 811.161.2.373 This publication contains phraseological synonyms, taken from the translations of Mykola Lukash (registered аrticle близько — брехун). These registered articles have illustrative quotes from translated and original works of Mykola Lukash. Materials will be included in the future «Phraseological synonyms dictionary of Mykola Lukash». uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Словникові матеріали Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» Materials for the «Phraseological Synonyms Dictionary of Mykola Lukash» Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» |
| spellingShingle |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» Скопненко, О. Цимбалюк-Скопненко, Т. Словникові матеріали |
| title_short |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» |
| title_full |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» |
| title_fullStr |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» |
| title_full_unstemmed |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» |
| title_sort |
матеріали до «словника фразеологічних синонімів миколи лукаша» |
| author |
Скопненко, О. Цимбалюк-Скопненко, Т. |
| author_facet |
Скопненко, О. Цимбалюк-Скопненко, Т. |
| topic |
Словникові матеріали |
| topic_facet |
Словникові матеріали |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Лексикографічний бюлетень |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Materials for the «Phraseological Synonyms Dictionary of Mykola Lukash» |
| description |
This publication contains phraseological synonyms, taken from the translations of Mykola Lukash (registered аrticle близько — брехун). These registered articles have illustrative quotes from translated and original works of Mykola Lukash. Materials will be included in the future «Phraseological synonyms dictionary of Mykola Lukash».
|
| issn |
XXXX-0118 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185350 |
| citation_txt |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша» / О. Скопненко, Т. Цимбалюк-Скопненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 129-141.— укр. |
| work_keys_str_mv |
AT skopnenkoo materíalidoslovnikafrazeologíčnihsinonímívmikolilukaša AT cimbalûkskopnenkot materíalidoslovnikafrazeologíčnihsinonímívmikolilukaša AT skopnenkoo materialsforthephraseologicalsynonymsdictionaryofmykolalukash AT cimbalûkskopnenkot materialsforthephraseologicalsynonymsdictionaryofmykolalukash |
| first_indexed |
2025-11-24T21:02:46Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:02:46Z |
| _version_ |
1850496549690277888 |
| fulltext |
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
129
О . О . Тараненко (співголови), М . П . Зяблюк та ін .] . – К . : Вид-во «Укр . енцикл .»,
2000 . – 752 с .
15 . Український орфографічний словник : [уклали: В . В . Чумак, І . В . Шевченко,
Л . Л . Шевченко, Г . М . Ярун] ; за ред . В . М . Русанівського . – 6-е вид ., переробл . і до-
повн . – К . : Довіра, 2006 . – 959 с .
Natalija GAVRyLjUk
Author’s lexical new formations as a source of vocabulary adjunction
The author’s vocabulary neoplasms as a source of replenishment vocabulary are con-
sidered in the article . Examples of author’s nominations that have entered the common
vocabulary are demonstrated . The individual authors growths found in the poetic lan-
guage of ten and more authors, but not recorded in modern lexicographical works, are
presented .
Олександр Скопненко
Тетяна Цимбалюк-Скопненко
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів
Миколи Лукаша»
Фразеографічний опис ідіолектів — одне із центральних завдань сучас-
ного вивчення мовотворчості окремих письменників. Певна річ, цю про-
блему можна розглядати і як галузь, що цілком підпорядкована авторській
лексикографії, і як діяльність та результат, що мають відтіняти лексико-
графічний опис ідіолекту, адже, на перший погляд, у лексичному матеріа-
лі можна виявити куди більше всіляких знахідок (розширення значень, не-
сподіваних конотацій, актуалізації тощо), ремінісценцій, алюзій та ін., ніж
у фраземіці, що приймає до себе в загальнонародному масштабі нові еле-
менти досить повільно. Коли ж уважніше придивитися до проблеми, то з
погляду розвитку національного словникарства важливість і самостійність
авторської фразеографії в межах вітчизняного мовознавства набуває досить
чітких обрисів. Скажімо, якщо в україністиці створено багато різнотипних
словників лексичних синонімів, зокрема й академічний двотомний (1999—
2000), то словники фразеологічних синонімів і досі рідкісні в національному
УДК 811 .161 .2 .373
Скопненко О ., Цимбалюк-Скопненко Т .
130
словникарстві. Власне, найповніше фразеологічну синоніміку української
мови відбито в «Словнику фразеологічних синонімів» М. П. Коломійця та
Є. С. Регушевського (1988). Ця лексикографічна праця містить понад 300 си-
нонімічних рядів, що охоплюють 2 тис. фразеологічних одиниць. І в наш час
це найповніший кодекс, що подає українські фразеологічні синоніми, а від
доби його появи минуло понад 20 років. Коли ж порівняти наведену кількість
проаналізованих одиниць з названого словника з 7922 фразеологізмами, по-
даними в найновішому академічному «Словнику фразеологізмів української
мови» (2003), то виходить, що поза синонімічними рядами опинилося близь-
ко трьох чвертей відповідних зворотів, використовуваних у літературній
мові. Тому створення кодексів фразеологічних синонімів окремих авторів
виходить за межі суто авторського словникарства, а переймає естафету тео-
ретичного й практичного опису фраземіки в ракурсі синонімічних зв’язків.
На нашу думку, тільки належний опис фразеологічної синонімії на матеріалі
мови видатних письменників зможе наблизити національну фразеографію до
створення великого словника фразеологічних синонімів. Цьому має поспри-
яти й «Словник фразеологічних синонімів Миколи Лукаша», частини з якого
тут подано.
Попередні матеріали до цього Словника (початок літери Б) опубліковано
в дев’ятнадцятому (2010) та двадцятому (2011) випусках «Лексикографічно-
го бюлетеня». Словникові статті названої майбутньої лексикографічної праці
заплановано побудувати таким чином: передусім позначатиметься лексична
змістова домінанта фразеологічного ряду, далі — тлумачення синонімічного
ряду, у разі потреби — повторення дефініції біля деяких наступних членів
синонімічного ряду із зазначенням семантичних відтінків (з абзацу), фразео-
логічна одиниця, дібрана з перекладних та оригінальних творів, стилістичні
ремарки, ілюстративні цитати та паспортизація прикладів. Статті містити-
муть також і недиференційовані варіанти фразеологічних одиниць. Усі ілю-
стративні приклади будуть подані без правописних змін, так, як вони засвід-
чені в Лукашевих перекладах.
бЛиЗько
ДУЖЕ БЛИЗЬКО ВІД КОГО-НЕБУДЬ, ПОРЯД
За ПЛечима що у кого і без додатка. Так, я любила й люблю Ґвіскар-
да, і любитиму до смерти, що вже в мене за плечима; а як потойбіч є
любов, то й там його любити не перестану [Бок кач чо: 460]; Під час тієї
войни королева французька тяжко занеду жала. Чуючи, що смерть уже
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
131
за плечима, покаялась вона в усіх гріхах своїх і висповідалась благочес-
тиво перед архієпископом руанським, мужем, як то всім було відомо,
святим і праведним... [Бок кач чо: 344].
ПереД носом у кого, кого. [Лю ци фер (до Ада ма):] Так ду має, мож ли-
во, і чер в’як, // Що то чить плід у те бе пе ред но сом, // І той орел, що птиць
дріб них ха пає [Мадач: 21]; Вислухавши його слів, я вже заради вас не кри-
чала, підбігла тільки до вікна гола, як мати родила, і зачинила його пе ред
носом того нахаби [Бок кач чо: 390].
ПереД очима у кого і без додатка. Отак із лас ки вір но го сво го дру га
опи нив ся Ло та ріо як на бо йо ви щі, а во рог же в ньо го пе ред очи ма та кий
був, що од ною кра сою своєю ці лий за гін зброй них ри ца рів міг би пе ре мог ти й
підкори ти... [Сервантес: 213]; Розсаджуючи гостей за сто лами, він [На-
стаджо] зробив так, щоб його дівчина мала те видовище пря мо перед
очима [Бок кач чо: 558].
ПіД носом. Во на [Еле н] зга да ла свою ко ха ну ди ти ну, ма лень ку Мішu,
її пус то щі,.. про фо то гра фії, що ви сі ли в кім на ті гіт ле рів сько го офі це ра,..
про те, як во на за чи ни ла две рі йо му під но сом, як во на то ді пе ре ля ка лась...
[Стіль: 116].
ПіД рУкою. Ґізмонда ж, як пійшов од неї батько, рішенця свого
страшного не одмінила; накопавши всякого отруйного зілля та корін-
ня, вона виварила його, щоб мати під рукою трутизну, коли станеться
те, чого вона боялась [Бок кач чо: 462].
ПіД самим носом чиїм. За ли шив шись сам один пе ред важ ки ми
залізни ми две ри ма, що з грю ко том за чи ни лись під са мим йо го но сом, Ян Бі-
бі ян зро зу мів, що Мі рі лай лай зно ву об ду рив йо го [Єлин Пелин: 61].
ПоДати рУкою. Ле он, оч ма ні лий від гні ву Ем ми, ба зі кан ня Оме, а
мо же, тро хи і від доб ро го сні дан ку, сто яв, ва га ючись, ні би за гіп но ти зо ва-
ний аптекарем, який то ро чив од но: — Хо ді мо до Брі ду. Це тут бли зень ко,
ру кою по да ти, на ву ли ці Маль па лю [Флобер: 260].
рУкою ВЗЯти. [Фа уст:] На ві що нам до віч но сті ши ря ти! // Що зна-
ємо, ру кою мож на взя ти. // Отак муд рець іти ме у жит ті, // І не зі б’є ма ра
йо го з пу ті... [Гете: 482].
рУкою ДосЯгнУВ би. ...він [Тор раль ба] сам го во рив, що, як ле ті ли
попід не бом, чорт на ка зав йо му від кри ти очі; він по слу хав і по ба чив, ка же,
Міся ця так близь ко, що ру кою до сяг нув би, і не ва жив ся на зем лю гля ну ти,
щоб го ло ва не за кру ти лась [Сервантес: 524].
У П’Ять ПаЛьЦіВ. А як сьому не вірить ваша милость, то не
повірить також, що, одсунувши хусточку од брів, побачив я небо так
Скопненко О ., Цимбалюк-Скопненко Т .
132
близько, так близько, ну, може, у п’ять пальців; та великенне ж яке,
Господи, не гріх і забожитись! [Сервантес: 256].
Як ДВічі ЛУком ДостреЛити. І як ото він [по тур на к] плив
уздовж бе ре га, то що ра зу, бу ло за ки дав кіт ву у не ве лич кій за то ці, звід ки до
Ха джі-Мура то вої са ди би бу ло як дві чі лу ком до стре ли ти [Сервантес: 263].
Як іЗ (З) ЛУка ДостреЛити. ...осе лив шись у Кас тель-а-Ма ре ді
Стабія, він [Не рі] ви рі шив до ві ку ва ти тут ти хо й мир но сво го ві ку. Ку пив
со бі са ди бу тро хи на од ши бі, так як з лу ка до стре ли ти до місь ких кам’ я-
ниць... [Бок кач чо: 816]; Як уже світ сві нув і не бо тро хи про яс ни ло ся, то гді
тіль ко помі ти ли кіп ріо ти суд но, яке во ни за че пи ли бу ли на пе ре до дні, так од
них завдаль шки, як із лу ка до стре ли ти [Бок кач чо: 520].
Як сПисом Дістати. ...а в те бе під но га ми тіль ки до шка на два
ступ ні за вширш ки, а смерть за гля дає то бі в ві чі хто зна скіль ко ма гир ла ми
гар мат во ро жих, як спи сом діс та ти... [Сервантес: 249].
Як тричі З мУШкета стреЛьнУти. Упли ли ми вже доб рих трид-
цять миль, ко ли по ча ло сі рі ти; як роз вид ни лось тро хи, ми по ба чи ли, що од
зем лі до нас як три чі з муш ке та стрель ну ти... [Сервантес: 269].
У БЕЗПОСЕРЕДНІЙ БЛИЗЬКОСТІ
грУДь У грУДь. Ми стої мо на кру чі // Грудь в грудь і очі в очі, // Са мі,
удвох, трем тю чи, // Без сліз, без зой ків, без роз мов... [Аді 1990: 305—306].
ДВір УЗ ДВір. Се, бачте, вівчар із того ж таки села, що й Кітерія,
сусіда близький — двір уз двір живуть вони собі, що й дало Амурові привід
воскресити в пам’яті людській призабуте вже кохання [Сервантес: 424].
коЛіно В коЛіно. [Хор:] Ближ че й ближ че зсу ваю ть ся // Вже ца ри-
ця та ли цар, — // Ко лі но в ко лі но, пле че в пле че, // Ру ка в ру ці гой даю ть ся...
[Гете: 400].
Ли ЦEм До Ли ЦЯ. Пе ре но си ли їх [ящи ки] зви чай но удвох, іду чи ли цем
до ли ця й при тис нув шись бо ро дою до ящи ка — так лег ше нес ти [Стіль: 204].
очі В очі. Ми стої мо на кру чі // Грудь в грудь і очі в очі, // Са мі, удвох,
трем тю чи, // Без сліз, без зой ків, без роз мов... [Аді 1990: 305—306]; [Ахілл
(до Уліс са):] А гля неш на лю ди ну очі в очі, // Во ни уже ві таю ть ся лю бень ко,
// Як в дзер ка лі, вза єм но піз наю ть ся: // Це й зветь ся від об ра жен ням [Шек-
спір: 387].
ПЛече В ПЛече. [Хор:] Ближ че й ближ че зсу ваю ть ся // Вже ца ри ця
та ли цар, — // Ко лі но в ко лі но, пле че в пле че, // Ру ка в ру ці гой даю ть ся...
[Гете: 400].
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
133
бЛіДий
ХТО-НЕБУДЬ ЗМІНИВСЯ
НА ВИДУ ВІД РАПТОВОГО СИЛЬНОГО ХВИЛЮВАННЯ,
ПЕРЕЖИВАННЯ, СТРАХУ ТОЩО
біЛий, Як ПоЛотно. І Ду бак, який ко лись во див пе ред у всіх тан цях,
не ви тер пів. Дух йо му за би ло, сер це за ка ла та ло... Мов у не стя мі, ки нув ся він
пе ред Хрис ти ну і, мовч ки, бі лий, як по лот но, пі шов у та нок [Єлин Пелин
1980: 28]; Ста рий увій шов до кім на ти бі лий, як по лот но.— Леа! Леа! Ти
тут? Я за раз пі ду до ме рії. Во ни не ма ють пра ва... Діль ни ця моя, я її ку пив...
[Стіль: 105].
біЛий, Як стіна. То при їхав Шарль; він від чи нив хвірт ку, сам бі лий,
як сті на... Ем ма про жо гом ки ну лась на схо ди... [Флобер: 282].
ЛиЦЯ нема на кому. Тут Ка ланд рі но по чу тив, що йо го по ча ла тряс-
ти тряс ця. Аж ось на дій шов Бру но і, не ка жу чи ні чо го ин шо го, за ува жив:
— Каланд рі но, що з то бою? На то бі ли ця не ма, ти якийсь на че тлін ний
і смертен ний. Що б се мог ло бу ти? [Бок кач чо: 757]; Чер нець тим ча сом
ус тав, пе ре ля ка ний та пе ре стра ше ний, що й ли ця на ньо му не бу ло, зліз
мер щій на сво го му ла й по гнав до то ва ри ша, що під жи дав йо го від да лік...
[Сервантес: 54].
моВ мертВЯк іЗ ДомоВини ВстаВ. Во на [Ге рі на] теж бу ла та-
ка сум на, та ка сум на, що страх. Прос то жаль бу ло на неї ди ви ти ся — сто-
їть на по ро зі, мов мерт вяк із до мо ви ни встав [Флобер: 104].
наче смертенний. — Каландріно, що з тобою? На тобі лиця нема,
ти якийсь наче тлінний і смертенний. Що б се могло бути? [Бок кач чо: 757].
наче тЛінний. — Каландріно, що з тобою? На тобі лиця нема, ти
якийсь наче тлінний і смертенний. Що б се могло бути? [Бок кач чо: 757].
немаЄ обраЗУ на кому. — Що з ва ми, па ні гос по ди не? Щo вам оце
такого по ді ялось, що на вас oб ра зу не має? [Сервантес: 367].
бЛюВати/ВибЛюВати
МИМОВІЛЬНО ВИКИДАТИ З ШЛУНКА
ЧЕРЕЗ РОТ СПОЖИТИЙ ПРОДУКТ ХАРЧУВАННЯ
ВибЛюВати Печінки. — Авжеж,— сказав Санчо,— аби тільки те
каміння не з шви галок летіло, як ото в битві двох військ, де вашій милості
зуби поблагословили і розбили бляшанку з тим свяченим бальзамом, що через
нього я всі печінки виблював [Сервантес: 118].
Скопненко О ., Цимбалюк-Скопненко Т .
134
Виригати останні теЛьбУхи. — Еге! Чи ви вже забули, що я
не рицар, чи хочете, щоб я після вчорашнього останні тельбухи виригав?
Сховайте той бальзам ік не чистій матері, а мені дайте спокій! [Серван-
тес: 96].
ПоЇхати В ригУ. — Хто до пав ся — ус мі хав ся, // Не на жер но за пи-
хав ся, // Не один ба рон і князь // Ма же гу би в чор ну мазь, // А бі лу гу жруть
си рою,— // Кот рі, звіс но, при здо ров’ю... // («Ще, гля ди, по їде в Ри гу!» — //
Зниш ка шпиг мор гає шпи гу) [Тувім: 52].
бог
ЗА РЕЛІГІЙНИМИ УЯВЛЕННЯМИ — НАДПРИРОДНА ІСТОТА,
ЯКА СТВОРИЛА СВІТ ТА КЕРУЄ НИМ
Вічний жених. Клав дія об’ яви ла Ро ке, що пі де в мо нас тир, де
абати сою бу ла її тіт ка: там во на до жи ве вік з кра щим, віч ним же ни хом
[Сервантес: 614].
небесний обранеЦь. Так час то по вто рю ва ні в про по ві дях об ра зи:
наре че на, же них, не бес ний об ра нець, віч ний шлюб — бу ди ли в неї [Ем ми] в
глиби ні ду ші якусь не до ві до му ніж ність [Флобер: 38].
божеВіЛьний
ЯКИЙ МАЄ ДУШЕВНИЙ, ПСИХІЧНИЙ РОЗЛАД
не При тЯмі. По чув ши та ку мо ву, страж ник змір ку вав, що сей чо ло-
вік, ма буть, не при тя мі; та що вже по ча ло на світ зай ма ти ся, од чи нив
две рі до кор чми, гук нув гос по да ря й пе ре ка зав, чо го то му ди ва ко ві тре ба
[Сервантес: 93].
ніби не При собі. — Єсть такі люде, що кажуть, міркуючи по-
простацькій, нібито любов ізводить чоловіка з розуму, а хто закохаєть-
ся, той уже ніби не при собі [Бок кач чо: 638].
ПоЗбаВЛений Доброго роЗУмУ. Ні, ка жу я, все то щи ра і су ща
прав да, а хто її за пе ре чує, ще раз ка жу, той без уся ко го сум ні ву по збав ле-
ний доб ро го ро зу му і здо ро во го глуз ду [Сервантес: 317].
ПоЗбаВЛений ЗДороВого гЛУЗДУ. Ні, ка жу я, все то щи ра і су-
ща прав да, а хто її за пе ре чує, ще раз ка жу, той без уся ко го сум ні ву по збав-
ле ний доб ро го ро зу му і здо ро во го глуз ду [Сервантес: 317].
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
135
ХТО-НЕБУДЬ ПЕРЕБУВАЄ
В СТАНІ ПСИХІЧНОЇ НЕРІВНОВАГИ
беЗУмніШий За беЗУм хто. [Тро їл:] Ті гре ки силь ні, ще й до то го
вмілі, // А ще ж і лю ті, в лю то сті за взя ті,— // А я слаб кі ший за сльо зу жі но-
чу, // Смир ні ший сну, безум ні ший за безум... [Шекспір: 317].
ЗсУнУВсЯ (іЗ сУ нУВ сЯ) З гЛУЗДУ хто. Якийсь там ли цар із глуз ду
зсу нув ся, а він [Лі со вий Ри ца р] хо че йо му ума вста ви ти, та й сам ду ріє, і все
їз дить та шу кає бі ди на свою ж та ки го ло ву [Сервантес: 395]; Па са мон те
зроду був не ду же тер пли вий; по ба чив ши ж те пер, що Дон Кі хот із су нув ся з
глуз ду.., і по чув ши, яки ми сло ва ми він йо го шпе тить, під морг нув сво їм това-
ришам і одій шов із ни ми тро хи одаль [Сервантес: 130]; І так наш гі даль го у
те чи тан ня вки нув ся, що знай чи тав, як день, так ніч, од ран ня до смер кан-
ня, а од смер кан ня знов до ран ня, і з то го не до си пу та з то го пе ре чи ту мо зок
йо го до реш ти ви сох із су нув ся бі да ха з глуз ду [Сервантес: 25].
божеВоЛіти/ЗбожеВоЛіти
СТАВАТИ/СТАТИ ПСИХІЧНО ХВОРИМ
баЛакати не сВоЄ. Не їсть, не п’є, спи тай йо го [чо ло ві ка] про що,
то ба ла ка та ке — не своє... Пев но ж йо му по роб ле но (себ то, вва жай те, за-
чаровано йо го) [Сервантес: 314].
бУти не При собі. Кар де ніо, як я вже ска зав, був не при со бі; по чув-
ши, що йо го взи ва ють бре ху ном, лай да ком та ін ши ми гни ли ми сло ва ми, він
розсердив ся не на жарт: під няв із зем лі ка ме ню ку і так нею Дон Кі хо то ві в
груди торох нув, що той мит тю нав знак по ва лив ся [Сервантес: 143].
бУти Як не При собі. Од но го ве чо ра Ем ма на віть не по вер ну ла ся в
Йон віль. Шарль був як не при собі, а Бер точ ка не хо ті ла ля га ти спа ти без
мами і ри да ла до пов ної зне мо ги [Флобер: 255].
ВіДбитисЯ гЛУЗДУ. Аби пе ре ко на ти ся в то му, хо чу в вас де що спи-
тати, і як ма ти му од вас ту від по відь, якої спо ді ва юсь, то ви са мі поба-
чите, що вас оду ре но в жи ві очі і що то не ча ри та кі на сла но, а прос то ви
глуз ду від би ли ся [Сервантес: 312].
ЗагУбити роЗУм. Ти по від аєш при го-(ди) // Дво ря ни на із Ла ма-(нчі),
// Що, ро ма нів на чи та-(вшись), // За гу бив свій доб рий ро-(зум) [Серван-
тес: 13].
ЗбитисЯ З гЛУЗДУ. [Хі рон (до Фа ус та):] По-люд сько му ти прос то
за хо пив ся [Ге ле ною], // А ду хам так здає ть ся — з глуз ду збив ся [Гете: 324].
Скопненко О ., Цимбалюк-Скопненко Т .
136
ЗбитисЯ З ПЛигУ. — Чи то мо жеб на річ, па не шлях ти чу, аби чи тан-
ня тих нік чем них та пус то дзвон них ро ма нів ри цар ських так на вас по ді яло,
що ви зов сім із пли гу зби ли ся й за бра ли со бі в го ло ву, ні би хтось вас за ча ру-
вав... [Сервантес: 315].
Зійти З Ума. [Ме фіс то фель (до Фа ус та):] Кля нусь, во на [Мар га ри та]
зій де з ума, // За цей спо кус ли вий гос ти нець // То бі гос тин ця дасть са ма. //
Ди тя — ди тя, і ця ця — ця ця [Гете: 117].
З’Їхати З гЛУЗДУ. — Ти [, Пір ре], ма буть, і справ ді з глуз ду з’їхав,—
одка зав йо му Ні кос трат,— бо від ко ли ти по ліз на де ре во, ми з міс ця не вста-
вали; як си ді ли, так і си ди мо [Бок кач чо: 660]; От так! Кро ві ба га то, а моз ку
ма ло. Обид ва [Ахілл і Пат рок л], пев но з глуз ду з’їдуть. Та як би й нав па ки
бу ло — тієї ма ло, а сьо го ба га то, на од но вий де, хі ба що я міг би той безум
улічи ти [Шекспір: 117].
неДУгУВати на гоЛоВУ. — Ой лиш ко моє, — за бід ка ла ся знов
клюшни ця,— свя тій Апол ло нії, ка же те? Се ж як би мій пан на зу би не ду гу-
вав, а він же на го ло ву [Сервантес: 367].
оДбігати роЗУмУ. А хто йо го [Дон Кі хо та] слу хав, усім зно ву жаль
душу обій няв, що та кий ро зум ний, ди ви тись, і в ба га тьох ре чах зна лий чо-
ло вік, зра зу то го ро зу му од бі гає, як зай де мо ва про те про кля ту ще, про те
не щас не ри цар ство [Сервантес: 249].
ПоЗбУтисЯ гЛУЗДУ. [Фа уст:] Та дя кую то бі я на цей раз, // Ти, син
землі, над всіх нік чем нік чем ний // Ти з пут від чаю виз во лив ме не, // Бо я вже
ма ло глуз ду не по збув ся... [Гете: 28].
ПоміШатисЯ роЗУмом. До його відома, бачте, ще не дійшла
перша частина рицаревої історії: якби був прочитав її, то не дивував би на
слова і вчинки Дон Кіхота, знаючи, на чому той розумом помішався [Серван-
тес: 416].
ПУскатисЯ берега. ...роз мов ляє чо ло вік і на пи тан ня від по ві дає ні-
би ціл ком ро зум но, а зай де річ про ри цар ство, од ра зу бе ре га пус ка єть ся, не
зна ти що го ро дить [Сервантес: 315].
ріШатисЯ/ріШитисЯ Ума. Чи то ви дан ська річ, щоб ота кий
славетний ман дро ва ний ли ца рю га, як ва ша ми лость, та мав ні сі ло ні впа-
ло ріша тись ума че рез якусь там... [Сервантес: 154]; Ем ма не від по ві да ла.
Задиха ючись, во на ди ви лась на вкру ги без тям ни ми очи ма, і пе ре ля ка на се лян-
ка аж по зад ку ва ла від неї; їй зда ло ся, що па ні рі ши ла ся ума [Флобер: 284];
[Каміл ло:] Ну й кра сунь ваш Тео до ро! // [Лю до ві ко:] Од но го бо юсь — // що
я із ра до щів ума рі шусь [Ло пе де Ве га: 334]; [Ме фіс то фель (до Ла мій):] Бо-
дай вам грець! З Ада ма плем’я кля те // При вчи ло ся чо ло ві ків зваб ля ти! // На
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
137
ста ро щах із нов ума рі шивсь... // Чи ма ло ж я іще у дур ні шивсь? [Гете: 333].
скрУтитисЯ З гЛУЗДУ. До ро тея, дів чи на до теп на і бис тро ум на,
зна ла вже, що Дон Кі хот із глуз ду скру тив ся, і ба чи ла, що всі, окрім Сан ча
Пан си, роб лять со бі сміх із ньо го, то й са ма ви рі ши ла по за ду не ли ша тись і
звер ну лась до роз гні ва но го Дон Кі хо та з та ки ми сло ва ми... [Сервантес: 187].
сПаДати/сПасти З роЗУмУ. Знов же Ама діс Галь ський, як ме ні
відомо, з ро зу му не спа дав і жод них хи мо род не стро їв, а за лу чив со бі преве-
ликої сла ви як най пал кі ший за ко ха нець... [Сервантес: 155]; [Зі бель (до Бран-
де ра):] Хі ба я з ро зу му вже спав, // Щоб за по вією впа дав? // Які у бі са їй
при ві ти? // Хі ба що вік на по тро щи ти! [Гете: 83].
сПЛисти З ро ЗУ мУ. — Па не Ки коть,— так-бо зва ли на шо го ге роя,
по ки не сплив із ро зу му і не по шив ся з ста теч но го гі даль га в ман дро ва не ри-
цар ство, — хто ж се так ва шу ми лость по ні ве чив? [Сервантес: 40]; [Ме фіс‑
то фель (до Ем пу зи):] Я по сте ріг, що в цій кра їні // Ша ну ють страх зв’яз ки
ро дин ні; // Та ще я з ро зу му не сплив, // Щоб ро ди ча тись до ос лів [Гете: 335].
стерЯтисЯ Умом. Хо дить усе, ле бе да ха, сум ний та дум ний, мур-
мотить щось там сам до се бе — зна ти по всьо му, умом сте ряв ся [Серван-
тес: 425].
стратити гоЛоВУ. Як бу ла вже [Мар се ла] по чо тир над ця тій чи
п’ятнад ця тій вес ні, то хто бу ло не гля не, всі, всі Гос по да свя то го хва лять,
що та кою кра со тою бла го сло вив її, не один же то ді в неї за ко хав ся, не один
голову стра тив [Сервантес: 69].
стратити роЗУм. — У се віль сько му шпи та лі для бо же віль них си дів
один чо ло вік, яко го ро ди чі за про то ри ли ту ди, бо стра тив ро зум [Серван-
тес: 342].
схибнУтисЯ роЗУмом. ...хоч і зна ли во ни [свя ще ник і ци лю рни к],
що Дон Кі хот ро зу мом схиб нув ся, що та кий блуд на ньо го на пав, та му си-
ли зно ву й зно ву на йо го вчин ки чу ду ва ти [Сервантес: 157]; Ко ли ж па рох
ска зав, що Дон Кі хот схиб нув ся ро зу мом на ри цар ських ро ма нах, гос по дар
обі звав ся... [Сервантес: 201].
схоДити З Ума. Го ді схо ди ти з ума, // А сток рот же її ма...» // Ех і
жени хан ня! [Бернс 1959: 158].
ХТО-НЕБУДЬ ПЕРЕБУВАЄ В СТАНІ ДУШЕВНОЇ НЕРІВНОВАГИ,
НЕ МОЖЕ НОРМАЛЬНО МИСЛИТИ, ДІЯТИ
аж гоЛоВа ДУріЄ. [Фа уст (до Ме фіс то фе ля):] Ну й шар ва рок — аж
голо ва ду ріє... // Це яр ма рок, чи що, кру гом ша ліє? [Гете: 183].
Скопненко О ., Цимбалюк-Скопненко Т .
138
аж У гоЛоВі мУтитьсЯ кому. ...не вже ж то та кії лю ди [рад ни ки
коро лів ські], що да ли б ко мусь до звіл дру ку ва ти вся ку фальш і не прав ду, всі оті
ба та лії і всі ча ри, що аж у го ло ві то бі од них му тить ся? [Сервантес: 203].
аж У гоЛоВУ ЗахоДити. Він [Ло та ріо] про кли нав свою ду рість,
картав се бе за та ку лег ко дум ність і аж у го ло ву за хо див — як би те ді-
ло на зад по вер ну ти, як би знай ти якийсь по ря ту нок [Сервантес: 222—223];
...[лю ди] ще го лос ні ше за го во ри ли, ко ли діз на лись, що Лю сін да зник ла ку дись
із рід но го до му й міс та, бать ко й ма ти аж у го ло ву за хо ди ли, не зна ючи, де
і як її шу ка ти [Сервантес: 178].
бЛУД наПаВ на кого. ...хоч і зна ли во ни [свя ще ник і ци лю рни к], що Дон
Кі хот ро зу мом схиб нув ся, що та кий блуд на ньо го на пав, та му си ли зно ву й
зно ву на йо го вчин ки чу ду ва ти [Сервантес: 157]; ...щоб той здо гад під твер-
ди ти і з’ясу ва ти, який блуд на ньо го [Дон Кі хо та] на пав, Ві валь до знов спи-
тав у нього — що во но та ке оті ман дро ва ні ри ца рі? [Сервантес: 71].
гЛУЗД За роЗУм ЗахоДить у кого. [Ме фіс то фель (до Фа ус та):] От
і по вес лу ва ли ми до то го бе ре га, де у ва шо го бра та, лю ди ни, глузд за ро зум
заходить [Гете: 197].
ПаДь ПаЛа на кого. ...він [па ни ч] по час ту ви хо див отут на до ро гу —
ко ли по про сить, бу ло, в пас ту хів чо гось по по їс ти, а ко ли то й си лою ви де ре,
бо як па де на ньо го падь, то зро ду по-доб ро му, ні в ко го не візь ме, а все з
ку ла ка ми ки дає ть ся [Сервантес: 137]; Всю тую розмову чули Дон Кіхот і
селянин, що збагнув тепер ціл ком, яка падь на його сусіда пала, і за-
гукав зичним голосом: [Сервантес: 42].
ПорВаЛо роЗУм чий. Сан чо го во рив те все так по важ но, ся ка ючи
час од ча су но са, і з та кою пев ніс тю, що слу ха чі йо го му си ли знов по див ля ти
Дон Кіхо то ве на валь не бо же віл ля, що й сей бід ний ро зум за со бою по рва ло
[Сервантес: 159]; ...не ба че на й не чу ва на не до ля по рва ла мій бід ний ро зум і
занес ла десь да ле ко; що біль ше йо го шу каю, то мен ше зна хо джу [Серван-
тес: 512].
Причина нахоДить/найШЛа на кого. Сан чо під вів ся, лю тий-
прелютий, що йо го так без вин но по би то, і ви рі шив на ко зо па со ві сер це своє
зігна ти: то він, мов ляв, у всьо му ви нен, бо не ска зав їм за го дя, що на то го
чолові ка при чи на на хо дить, а як би був ска зав, то во ни б уже ма ли ся на
бачності [Сервантес: 143]; А він [па ни ч] то ви трі щить очі і пиль но в зем лю
дивить ся, ані змиг не, то знов за плю щить, та гу би зціп лює, та бро ви су-
пить,— догадались ми, що то при чи на на ньо го най шла [Сервантес: 137].
Причина скЛаЛасЯ кому. В цьому сум’ятті й замішанні спала
раптом тафта, що заслоняла її обличчя, і всі присутні побачили ту пишну
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
139
вроду, те чудове личко, хоч було воно в тій хвилі бліде й налякане, а очі блу-
кали неспокійно по всіх напрям ках, мов у божевільної; Доротею і всіх, що
на незнайомку дивились, аж жаль обгорнув, що їй така причина склалась
[Сервантес: 236].
схибнУти З роЗУмУ кого. — А ще до да ла до то го ва ша ми лость,
що ті кни ги зав да ли ме ні бу цім то ве ли кої шко ди, схиб нув ши ме не з ро зу му й
довівши до кліт ки, і що тре ба ме ні сха ме ну тись і вда тись до ін ших, правди-
віших книг, ко рис ні ших і ці ка ві ших за ті ро ма ни [Сервантес: 316].
ШаЛ наПаВ на кого. Ще ж і на те зваж, що Кар де ніо ска зав це, як на
ньо го вже шал на пав: він сам не знав, що го во рить, от со бі блу див сло ва ми
[Сервантес: 145].
боЛіти
ХТО-НЕБУДЬ ВІДЧУВАЄ СИЛЬНИЙ БІЛЬ
аж очі рогом ПоЛіЗЛи в кого. — Цить, не кри чи! — про мо вив бон-
дар і так стис нув зло діє ві шию, що в ньо го аж очі ро гом по лі зли, а язик
при лип до гор та ні [Єлин Пелин: 27].
боЛем боЛить що кому. І все-таки почував себе [Дон Кі хот] щасли-
вим: адже це, гадав, звичайна знегода мандрованого рицаря, та й винен був
у всьому кінь. Проте встати так і не здолів, бо все тіло йому болем боліло
[Сервантес: 40].
горить Вогнем що в кого. — Фі тю, ти ж усе мо жеш, до по мо жи
ме ні. Зро би ся не ви ди мим та вщип ни за но гу то го про кля то го бон да рю гу, бо
вже вся спи на в ме не вог нем го рить! [Єлин Пелин: 14].
брехати
КАЗАТИ НЕПРАВДУ
ВикрУчУВатисЯ брехнЯми перед ким. Тоді ото дове лось мені
сльози тихцем ковтати та вдавати, що я весела, аби не питали в мене отець-
мати, чого я сумую, аби не мусила я перед ними брехнями викручуватись
[Сервантес: 177].
ЗаВДаВати брехню кому. — А то, може, я вмію, сестричко моя? —
впала їй у річ Камілла. — То хоч би мені й смерть загрожувала, негодна я
брехні скласти, ані неправди сточити. Як уже немає іншої ради, то краще
виявити усю щи ру правду, аніж мав би нам хто брехню завдавати [Сер-
вантес: 228].
Скопненко О ., Цимбалюк-Скопненко Т .
140
ПриПЛітати брехні до чого. [Ді ана:] Як го во рять про ко хан ня //
кавале ри із жін ка ми? // [Тео до ро:] Як? Та так — щоб ма ти лас ку, // приплі-
тають сот ні бре хень // до од ної ні би прав ди [Лопе до Вега: 215].
скЛаДати/скЛасти брехні. А то, може, я вмію, сестричко
моя? — впала їй у річ Камілла. —То хоч би мені й смерть загрожувала, не-
годна я брехні скласти, ані неправди сточити. Як уже немає іншої ради, то
краще виявити усю щи ру правду, аніж мав би нам хто брехню завдавати
[Сервантес: 228]; Тут вони обидві знову залементували, знов почали клясти
рицарські романи та молити Бога, щоб він послав у геєну огненну всіх писак,
що такі брехні безглузді складають [Сервантес: 330].
сточити неПраВДУ. — А то, може, я вмію, сестричко моя? —
впала їй у річ Камілла. —То хоч би мені й смерть загрожувала, негодна я
брехні скласти, ані неправди сточити. Як уже немає іншої ради, то краще
виявити усю щи ру правду, аніж мав би нам хто брехню завдавати [Сер-
вантес: 228].
брехУн
ЯКИЙ ЗАВЖДИ ГОВОРИТЬ НЕПРАВДУ
брехЛиВий на натУрУ. Як же нашій історії і можна щодо правди-
вості який закид зробити, то хіба одне тільки, що автор її араб, а ся нація на
натуру брехлива; та що араби на нас ворогують, то можна припустити, що
він радше примен шує, ніж прибільшує [Сервантес: 58].
торба З брехнею. Геть ме ні з-пе ред очей, по тво ро всьо гос віт ня,
тор бо з брех нею, боч ко з мер зо тою, уси пи ще під ло ти, гніз до ви ще об лу ди,
пле ту не дур ниць... [Сервантес: 300].
Джерела
Аді 1990 Аді Анре // Від Боккаччо до Аполлінера: Переклади / Ред .,
упоряд ., авт . передм . М . Н . Москаленко . — К .: Дніпро, 1990 .
— С . 300—316 .
Бернс Бернс Роберт / Пер . з англ . М . Лукаш і В . Мисик . — К .:
Держлітвидав УРСР, 1959 . — 255 с .
Боккаччо Боккаччо Джованні . Декамерон / З італ . пер . М . Лукаш;
упорядкув ., редагування Л . Череватенка . — К .: Вид . центр
«Просвіта», 2006 . — 896 с .
Гете Гете Йоганн Вольфганг . Фауст: Трагедія / Пер . з нім . М . Лу-
каш . — К .: Дніпро, 1981 . — 540 с .
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
141
єлин пелин 1980 Елин Пелин . Вітряк // Весняний міраж / Пер . з болг . М . Лу-
каш . — К .: Дніпро, 1980 . — с . 20—31 .
єлин пелин Єлін Пелін . Ян Бібіян: Повість-казка / Пер . з болг . М . Лу-
каш . — К .: Дитвидав УРСР, 1961 . — 195 с .
Лопе де Вега Вега Карпіо Лопе Фелікс де . Овеча криниця . Собака на сіні /
Пер . з ісп . М . Лукаш . — К .: Держлітвидав УРСР, 1962 . — 359 с .
Сервантес Сервантес Сааведра Мігель де . Премудрий гідальго Дон Кі-
хот з Ламанчі / Пер . з ісп . М . Лукаш, А . Перепадя . — К .: Дні-
про, 1995 . — 703 с .
Стіль Стіль Андре . Перший удар / Пер . з франц . М . Лукаш . — К .:
Держлітвидав, 1953 . — 412 с .
Тувім Тувім Юліан . Бал в опері / Пер . з польськ . М . Лукаш // Все-
світ . — 1961 . — № 11 . — С . 50—57 .
флобер Флобер Гюстав . Мадам Боварі . Побут провінції / Пер . з
франц . М . Лукаш . — К .: Держлітвидав УРСР, 1961 . — 237 с .
Шекспір Шекспір Вільям . Троїл і Крессіда: Драма / Пер . з англ . М . Лу-
каш // Шекспір Вільям . Твори: В 6-ти т . — Т . 4 . — К .: Дні-
про, 1986 . — С . 331—435 .
Oleksandr SkOPNENkO
Tetyana TSyMBALyUk-SkOPNENkO
Materials for the «Phraseological Synonyms Dictionary of Mykola Lukash»
This publication contains phraseological synonyms, taken from the translations of
Mykola Lukash (registered аrticle близько — брехун) . These registered articles have il-
lustrative quotes from translated and original works of Mykola Lukash . Materials will be
included in the future «Phraseological synonyms dictionary of Mykola Lukash» .
|