Лексика "Люборацьких" А. Свидницького у "Словарі української мови" Б. Грінченка
«Ukrainian language vocabulary» by Borys Hrinchenko played a very important role in the fullest fixation of those times literary language of XIXth century and great diversity of examples of dialect language of that time Ukraine. In the article the content and semantics of vocabulary in the novel «L’...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185357 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Лексика "Люборацьких" А. Свидницького у "Словарі української мови" Б. Грінченка / Б.О. Коваленко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 7-13. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185357 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коваленко, Б.О. 2022-09-12T17:05:57Z 2022-09-12T17:05:57Z 2013 Лексика "Люборацьких" А. Свидницького у "Словарі української мови" Б. Грінченка / Б.О. Коваленко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 7-13. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185357 811.161.2’374.373 «Ukrainian language vocabulary» by Borys Hrinchenko played a very important role in the fullest fixation of those times literary language of XIXth century and great diversity of examples of dialect language of that time Ukraine. In the article the content and semantics of vocabulary in the novel «L’uboratski», which were recorded by authors of «Ukrainian language vocabulary» are analyzed, the comparison of meanings and functioning of these lexical units with the vocabulary of modern Ukrainian language is made. It is proved that some of them are codified by modern Ukrainian literary language and became the common lexical units, the others – belong to historical fund and some of them are fixed as dialectal ones and some are not fixed in modern explanatory dictionaries. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» Лексика "Люборацьких" А. Свидницького у "Словарі української мови" Б. Грінченка Vocabulary of “L’uboratski” by А. Svydnytskiy in “Ukrainian language vocabulary” by Borys Hrinchenko Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Лексика "Люборацьких" А. Свидницького у "Словарі української мови" Б. Грінченка |
| spellingShingle |
Лексика "Люборацьких" А. Свидницького у "Словарі української мови" Б. Грінченка Коваленко, Б.О. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» |
| title_short |
Лексика "Люборацьких" А. Свидницького у "Словарі української мови" Б. Грінченка |
| title_full |
Лексика "Люборацьких" А. Свидницького у "Словарі української мови" Б. Грінченка |
| title_fullStr |
Лексика "Люборацьких" А. Свидницького у "Словарі української мови" Б. Грінченка |
| title_full_unstemmed |
Лексика "Люборацьких" А. Свидницького у "Словарі української мови" Б. Грінченка |
| title_sort |
лексика "люборацьких" а. свидницького у "словарі української мови" б. грінченка |
| author |
Коваленко, Б.О. |
| author_facet |
Коваленко, Б.О. |
| topic |
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» |
| topic_facet |
Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Лексикографічний досвід Б. Д. Грінченка на загальнослов’янському тлі» |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Лексикографічний бюлетень |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Vocabulary of “L’uboratski” by А. Svydnytskiy in “Ukrainian language vocabulary” by Borys Hrinchenko |
| description |
«Ukrainian language vocabulary» by Borys Hrinchenko played a very important role in the fullest fixation of those times literary language of XIXth century and great diversity of examples of dialect language of that time Ukraine. In the article the content and semantics of vocabulary in the novel «L’uboratski», which were recorded by authors of «Ukrainian language vocabulary» are analyzed, the comparison of meanings and functioning of these lexical units with the vocabulary of modern Ukrainian language is made. It is proved that some of them are codified by modern Ukrainian literary language and became the common lexical units, the others – belong to historical fund and some of them are fixed as dialectal ones and some are not fixed in modern explanatory dictionaries.
|
| issn |
XXXX-0118 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185357 |
| citation_txt |
Лексика "Люборацьких" А. Свидницького у "Словарі української мови" Б. Грінченка / Б.О. Коваленко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 7-13. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kovalenkobo leksikalûboracʹkihasvidnicʹkogouslovaríukraínsʹkoímovibgrínčenka AT kovalenkobo vocabularyofluboratskibyasvydnytskiyinukrainianlanguagevocabularybyboryshrinchenko |
| first_indexed |
2025-11-24T16:49:19Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:49:19Z |
| _version_ |
1850488492852772864 |
| fulltext |
Борис Коваленко
Лексика «Люборацьких» А. Свидницького
у «Словарі української мови» Б. Грінченка
А. Свидницький – український письменник, етнограф, фольклорист, пе‑
дагог, який входив до складу фольклорно-етнографічної школи Подільської
духовної семінарії, що сформувалася на початку 50-х років ХІХ ст., відо‑
мий в українській літературі як автор роману «Люборацькі». Об’єктивно-
повістевий виклад, який запровадив А. Свидницький, позначився на добо‑
рі мовних засобів. Прагнучи до реалістичного відображення життя, автор
вдається до широких описів народного побуту і звичаїв, одягу, їжі тощо, які
часом нагадують звичайні записи спеціаліста-етнографа.
При розгляді періоду 60-х років ХІХ ст. творчість письменника нерідко
замовчувалася, а його повість, як зазначає В. Русанівський, «на розвиток ху‑
дожньо-мовного процесу 60–70-х років вплинути не могла» [2: 244]. Однак,
мова «Люборацьких» багата на етнографічну та діалектну лексику, народну
фразеологію, й, напевно, тому лексика твору слугувала ілюстративним ма‑
теріалом для багатьох словників, зокрема «Словаря української мови». Цю
працю – підсумок роботи ряду поколінь українських лексикографів, мовоз‑
навців, фольклористів, письменників – з повним правом називають Слов‑
ником Грінченка. На думку О. Тараненка, він «посідає гідне місце в ряду
відомих лексиконів слов’янських мов XIX і початку XX ст. – поряд зі слов‑
никами В. Даля в російській, С. Лінде в польській, В. Караджича в сербській,
Й. Юнгмана в чеській, Н. Герова в болгарській мовах» [3].
Джерелом «Словаря …» слугують «етнографічні та фольклорні записи,
що фіксують слова на позначення деталей житла і побуту, народних про‑
МАТЕРІАЛИ
ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ
КОНФЕРЕНЦІЇ «ЛЕКСИКОГРАФІЧНИЙ
ДОСВІД Б. Д. ГРІНЧЕНКА
НА ЗАГАЛЬНОСЛОВ’ЯНСЬКОМУ ТЛІ»
УДК 811.161.2’374.373
Коваленко Б.
8
мислів, традицій і культурних надбань українського народу. Побачивши світ
друком ще на початку нашого сторіччя, він і через сто років продовжує свою
благодатну службу всім, хто до нього звертається, хто шукає в ньому незбаг‑
ненні грані українського народного слова» [1: 21]. І до сьогодні «Словарь
української мови» Бориса Грінченка є цінною лексикографічною пам’яткою,
яка не втратила ні практичного, ні наукового значення.
Мета пропонованої статті – виявити склад і семантику лексики рома‑
ну «Люборацьких», яку зафіксували укладачі «Словаря української мови»
(СГ), порівняти значення та функціонування цих лексем з даними «Словника
української мови» в 11 т. (СУМ).
У «Словарі …» Б. Грінченка виявляємо близько півтисячі слів із покли‑
канням на роман А. Свидницького «Люборацькі», що тлумачать зміст різних
груп слів: іменників, прикметників, дієслів, прислівників, прийменників і
навіть вигуків, наприклад: 1) іменники: бляха – жесть [СГ І: 77]; будівля –
строеніе, постройка [СГ І: 106]; доярка – доильщица [СГ І: 439]; клас –
классъ въ учебномъ заведеніи [СГ ІІ: 248]; перегорок – пригорокъ [СГ ІІІ:
114]; 2) прикметники: важнющий – очень важный [СГ І: 122]; замурзаний –
замусленный, испачканный [СГ ІІ: 70]; осудливий – осуждающій, любящій
осуждать [СГ ІІІ: 73]; 3) дієслова: боліти – болhть [СГ І: 84]; нидіти –
прозябать, изнывать, скучать [СГ ІІ: 563]; 4) прислівники: видимо – явно;
очевидно [СГ І: 156]; запашно – пахуче, съ запахом [СГ ІІ: 77]; обабіч – съ
обhихъ сторонъ, съ каждой стороны [СГ ІІІ: 1]; 5) прийменники: за – по
причинh; изъ-за [СГ ІІ: 1]; попід – подъ [СГ ІІІ: 328]; 6) вигуки: лап! – хвать
[СГ ІІ: 344].
Здійснюючи зіставний аналіз лексики за романом А. Свидницького, по‑
даної у «Словарі …», з реєстром СУМа, ми виявили семантичні та функціо‑
нальні зрушення.
1. Лексеми, що набули додаткових значень, наприклад:
буркіт – 1) воркованіе; 2) шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче:
і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт. Св. Л. 217 [СГ І: 112]; дія за
знач. буркотати, буркотіти і звуки, утворювані цією дією: 1. Говорити тихо і
невиразно. 2. Утворювати одноманітні, приглушені, схожі на булькання звуки;
дзюрчати (про річку, струмок і т. ін.). 3. Воркувати (про голубів) [СУМ І: 259];
кметувати – думать, раздумывать. Так чоловік кметував, поглядаючи. Св.
Л. 160 [СГ ІІ: 256]; 1. Те саме, що міркувати; розмірковувати. 2. за ким, чим,
діал. Спостерігати, стежити. 3. діал. Зауважувати, помічати [СУМ ІV: 195];
політура – лакъ. Махнув у столярню і вніс політуру. Св. Л. 228 [СГ ІІІ:
285]; 1. Вид лаку, що являє собою розчин смолистих речовин у спирті і вико‑
Лексика «Люборацьких» А. Свидницького у «Словарі української мови» Б. Грінченка
9
ристовується для полірування виробів з дерева. 2. Глянець, лиск, наведений
поліруванням, лакуванням [СУМ VІІ: 83].
2. Лексеми, що на сучасному етапі розвитку української мови мають
інше написання з метою уникнення омонімії. Наприклад, слово квартирка
у «Словарі …» має два значення: квартирка – 1) ум. отъ кварта. Небольшая
мhра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити Св. Л. 169. 2)
ум. отъ квартира [СГ ІІ: 230]. У СУМі словникова стаття квартирка містить
пояснення: «зменш.-пестл. до квартира», а тлумачення «зменш. до квартина»
міститься у словниковій статті квартинка і з покликанням на «Люборацькі»
А. Свидницького [СУМ ІV: 130]. До речі, у неавторизованому списку роману,
здійсненому учнями письменника, фіксуємо квартирка: «Любывъ неборакъ
и яку квартырку въ горлянку вылыть» [Св. Л. 1: 301]. Таке саме написання за‑
фіксовано у першому виданні роману, здійсненому київським видавництвом
«Вік» у 1901р., тобто в Україні Наддніпрянській. А от у літературно-науко‑
вому і громадсько-культурному всеукраїнському журналі «Зоря», що вихо‑
див у Львові, де вперше надруковано роман, виявляємо написання кватирка:
«А любивъ неборакъ и яку кватирку въ горлянку вылляти» [Св. Л.: 201].
3. Лексеми, зафіксовані у романі, які подаються у словнику української
мови з ремаркою діалектне. Таких слів понад п’ятдесят, наприклад:
нігич – діал. зовсім, нічого, ніскільки [СУМ V: 419]; нігич – ничего, нис‑
колько. По лівий бік Дніпра міста нігич не походять на тогобіцькі. Св. Л. 72
[СГ ІІ: 566];
полик – діал. верхня частина рукава сорочки [СУМ VІІ: 68-69]; полик –
вышитые наплечники женской сорочки. В кожної сорочки з поликами. Св. Л.
2 [СГ ІІІ: 283];
сковзалка – діал. ковзанка [СУМ ІХ: 288]; сковзалка, сковзанка = скоб‑
залка. Без його сковзанка не втиралась. Св. Л. 39 [СГ ІV: 138].
Зауважимо, що більшість із таких слів у СУМі подано з покликанням на/
або лише на роман «Люборацькі» А. Свидницького, наприклад:
малитися – діал. поводитися, як дитина. і так звані старші між ді-
творою хоча би й не повинні вже малиться, бо вуса мали, хоч сокирою теши,
проте не відріжнялись від дітей (Свидн., Люборацькі, 1955, 94) [СУМ ІV:
607-608]; малитися – поступать по дhтски. і так звані старші між дітво-
рою хочай би й не повинні вже малитися, бо вуса мали... про те не відріжня-
лись від дітей... і ласощів забагали і все. Св. Л. 136 [СГ ІІ: 401];
наглядці – діал. слідом, назирці. Наглядці ходив (Явтухів батько) за ба-
тюшкою (Свидн., Люборацькі, 1955, 49) [СУМ V: 50]; наглядці – не выпуская
изъ виду. Сей наглядці ходив за батюшкою. Св. Л. 69 [СГ ІІ: 476];
Коваленко Б.
10
нап’ятнувати – діал. затаврувати. – Нап’ятнуймо його, щоб і діти його
знали, що за цяця був їх татуньо (Свидн., Люборацькі, 1955, 152) [СУМ V:
167]; нап’ятнувати – заклеймить, отмhтить. Нап’ятнуймо його, щоб і діти
його знали, що за цяця був їх татуньо. Св. Л. 222 [СГ ІІ: 514];
опеньгатися – діал., жарт. одружитися. Знайшов таку, що й опеньгався
(Свидн., Люборацькі, 1955, 187) [СУМ V: 704]; опеньгатися – шутливо: же‑
ниться. Знайшов таку, що й опеньгався Св. Л. 275 [СГ ІІІ: 56];
перія – діал. ряд (будинків). Кожен ряд домів там зветься перія, – це по-
здовжня перія, то поперечня. Це саме чоло міста: тут найбагатші купці,
тут крамниці (Свидн., Люборацькі, 1955, 18) [СУМ VІ: 327]; перія – рядъ,
линія домовъ вдоль улицы. Св. Л. 23 [СГ ІІІ: 146];
собічити – діал. привласнювати. Бідна мати ускаржалась (скаржилась)
йому на Тимоху, що все собічить: і то моє, і це не ваше (Свидн., Люборацькі,
1955, 166) [СУМ ІХ, 432]; собічити – присваивать. Все собічить: і то моє, і
се не ваше. Св. Л. 214 [СГ ІV: 163];
цупечка – діал. коротенька курильна люлька. В клас носив (Антосьо)
таку цупечку, що з кулака тільки пипка виходила, аби в губу взяти (Свидн.,
Люборацькі, 1955, 175) [СУМ ХІ: 248]; цупечка – коротенькая курительная
трубка. Св. Л. 257 [СГ ІV: 437].
4. Лексеми, які подаються у словнику української мови з ремаркою за-
старіле. Таких слів близько тридцяти, наприклад: васаг – заст. Чумацький
віз [СУМ І: 296]; чумацкій возъ. Св. Л. 187 [СГ І: 128]; пагність – заст.
ніготь [СУМ VІ: 10]; ноготь. Добра ні на пагність. Св. Л. 281 [СГ ІІІ: 86];
катеринка – заст. невеликий механічний орган без клавіш у вигляді
коробки з лямкою, що надівається на плече. Стих гомін. Прислухають-
ся, чути: катеринка грає, і багацько дитячих голосів кричать (Свидн.,
Люборацькі, 1955, 200) [СУМ ІV: 119]; шарманка. Чути: катеринка грає.
Св. Л. 293 [СГ ІІ: 225]; промоція – заст. урочисте переведення з учбового
закладу нижчого розряду до учбового закладу вищого розряду. Таку роз-
мову (про поїздку додому на вакації) вели четвертокласники вже перед
публічним екзаменом, перед промоцією в семінарію (Свидн., Люборацькі,
1955, 128) [СУМ VІІІ: 238]; повышеніе; переводъ въ высшій классъ. Про-
моція у вищий клас. Св. Л. 290 [СГ ІІІ: 474]; сирвасер – заст. азотна кис‑
лота. Ні слова не сказавши, махнув (хлопець) у столярню і вніс політуру,
а трохи чи не сирвасер у пляшечці з квачиком (Свидн., Люборацькі, 1955,
152) [СУМ ІХ, 197]; крhпкая водка, азотная кислота. Св. Л, 223 [СГ ІV:
64]; тандита – заст. товкучка. Антосьо, взявши її (шинелю) крізь вікно,
пішов… на тандиту, додав скілька карбованців і взяв шинелю на славу
Лексика «Люборацьких» А. Свидницького у «Словарі української мови» Б. Грінченка
11
(Свидн., Люборацькі, 1955, 181) [СУМ Х: 32]; толкучка, мhсто продажи
старыхъ вещей. Св. Л. 134 [СГ ІV: 246].
5. Лексеми зі значенням, що не фіксуються в СУМі:
бренькати – 1. Утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати. 2. на
чому. Невміло або недбало грати на музичному інструменті [СУМ І: 232]. У
А. Свидницького засвідчено значення обманювати: – Брешить лучче вы! –
выхопывсь одынъ розумный чоловикъ и всій громади голова, – бо вы одынъ
душею на все Подилля, а може й дали; насъ же ось передъ вамы выбраныхъ
громадою билшъ трыдцять чоловика. Намъ нихто не сміе бренькаты [4: 142]
Саме це значення відбите й у «Словарі…»: бренькати = брехню завдавати.
Св. Л. 288 [СГ І: 96], з покликанням лише на «Люборацьких»;
тупкати – розм. переступати з ноги на ногу на одному місці [СУМ Х:
321]. У «Словарі …» з покликанням на А. Свидницького зафіксовано ще й
інше значення: тупкати – хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед
паном. Св. Л. 70 [СГ ІV: 295].
6. Лексеми, зафіксовані в СУМі як літературні (без ремарки діалек-
тне): гранчастий – який має грані, з гранями [СУМ ІІ: 158], гранчастий –
многогранный, граненый. Гранчаста пляшка. Св. Л. 226. Баня виведена
скругла-гранчаста, – одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 25 [СГ І:
322]; доярка – робітниця, яка доїть і доглядає корів [СУМ ІІ: 403], доярка –
доильщица. Стала за доярку до корів. Св. Л. 322 [СГ І: 439]; насипом – у
насипаному вигляді, без тари. і показав (бурсак) чорний та темний тютюн,
та ще й потертий, бо насипом його в кишені носив (Свидн., Люборацькі,
1955, 160) [СУМ V: 185], насипом – насыпавъ просто (на возъ, напр.), не
помhстивъ предварительно въ мhшокъ иди что-либо подобное. Показав тю-
тюн... потертий, бо насипом його в кишені носив. Св. Л. 235 [СГ ІІ: 519];
сеструня – пестл. до сестра [СУМ ІХ: 151], сеструня, сеструся – ласк. отъ
сестра. Св. Л. 248 [СГ ІV: 117].
7. Лексеми, не зафіксовані в СУМі. Таких слів понад сотню: блам – мhхъ
[СГ І: 72); босака – босикомъ [СГ І: 89]; виштатуватися – вырядиться,
нарядиться [СГ І: 201]; гайвір = гав’яр [СГ І: 265]; джоґан – палка съ
желhзнымъ наконечникомъ, употреблявшаяся при бhганіи на нартах (родъ
коньковъ) [СГ І: 376]; дружбарт – родъ игры въ карты [СГ І: 448]; заїдня –
ссора, грызня [СГ ІІ: 42]; збожілля – хлhбъ на корню [СГ ІІ: 125]; консоля-
ція – угощеніе [СГ ІІ: 278]; кубан – взятка [СГ ІІ: 317]; пімперля – недорос‑
ток [СГ ІІІ: 187].
Однак зазначимо, що частина таких слів все ж таки відома українській
мові й зафіксована в інших лексикографічних працях, зокрема в етимологіч‑
Коваленко Б.
12
ному словнику української мови, наприклад: блам – хутряний виріб [ЕСУМ
І: 205], босака – босоніж [ЕСУМ І: 237]; гайвір – аїр [ЕСУМ І: 53]; джоґан –
палка з залізним наконечником, якою відштовхуються при катанні на санках
та ковзанах [ЕСУМ ІІ: 47]; дружбарт – вид картярської гри [ЕСУМ ІІ: 134];
заїдня – сварка [ЕСУМ ІІ: 325]; кубан – хабар [ЕСУМ ІІІ: 118]; пімперля –
недоросток, недоліток [ЕСУМ ІV: 406].
8. Лексеми, значення яких було незрозумілим і для самого Б. Грінченка.
Серед слів такого типу є такі, що не увійшли до СУМу, і такі, що стали за‑
гальновживаними, наприклад:
бандуруватий – неповоротливый? неуклюжій? Був хлопець ... несміли-
вий, бандуруватий. Св. Л. 244 [СГ І: 26]. Ілюстративним матеріалом послу‑
гувала цитата лише із «Люборацьких», а СУМ це слово не фіксує;
видолинок – отрогъ оврага? ложбина? По дорозі від Теплина до Кам’янок
єсть поперечний яр і поздовжний видолинок. Св. Л. 300. Як минеш Вищий
Ташлик та Серебрію, та спустишся в видолинок, а там виберешся на неве-
личку гору.... Св. Л. 73 [СГ І: 158]. Б. Грінченко покликається лише на роман
А. Свидницького, а СУМ фіксує таке значення: невелика і неглибока улого‑
вина; улоговинка [СУМ І: 391];
літорослий – однолітній? Тепер там (де був ліс) лани і проміж пашні пні
чорніють та де-де дубки літорослі, або старі голінаті. Св. Л. 306 [СГ ІІ:
372]. СУМ не фіксує цю лексему;
саморадощі – радость въ одиночку? Встрhчено только у Свидницкого.
Він дибав, похитуючись, і в саморадощах насвистував. Св. Л. 255 [СГ ІV:
100]. Зі словникової статті видно, що Б. Грінченко лише здогадувався про
значення цього слова, зауважуючи, що лексема саморадощі трапляється
лише у А. Свидницького. У СУМі це слово не зафіксовано;
шаровільник – ? Сама вона була на хазяйстві: паніматка пішла до ша-
ровільника і наймичок забрала. Св. Л. 5 [СГ ІV: 486]. Про значення цього
слова автор словника нічого не знав, невідомим воно залишається й сучасній
українській мові.
Отже, А. Свидницький активно вводив у тексти своїх творів, зокрема у
роман «Люборацькі», слова рідного для нього подільського говору. Окремі з
них стали загальновживаними й лексикографічно опрацьовані на сучасному
етапі, інші – належать до історичного фонду, а деякі зафіксовані як діалектні,
або ж сучасними тлумачними словниками взагалі не фіксуються. Цінність
«Словаря української мови» Бориса Грінченка для дослідників полягає у
тому, що він найповніше зафіксував територіальні лексичні варіанти, що до‑
зволить дослідити динамічні процеси в межах говору.
Лексика «Люборацьких» А. Свидницького у «Словарі української мови» Б. Грінченка
13
Джерела
ЕСУМ Етимологічний словник української мови: в 7-ти т. – К. : Наукова дум-
ка, 1982–2012. – т. 1–6.
Св. Л. Люборадскû. Семейна хроника А. Патриченка Свидницкого // Зоря. –
1886. – № 1–22.
Св. Л. 1 Свидницький Анатоль. Люборацькі. – Відділ рукописних фондів і
текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. –
Фонд 3. – № 3663. – ч.1 – 373 с.
Св. Л. 2 Свидницький Анатоль. Люборацькі. – Відділ рукописних фондів і
текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. –
Фонд 3. – № 3663. – ч.2. – 216 с.
СГ Словарь української мови : в 4-х т. : фотопередрук / за ред. Б. Грінчен-
ка ; НАН України ; Ін-т укр. мови. – К., 1996. – Т. І-ІV.
СУМ Словник української мови: в 11-и т. – К. : Наук. думка, 1970–1980.
Література
1. Дорошенко Д. Словарь української мови. – Рада. – 1909. – 2 серпня. –
С. 20–27.
2. Русанівcький В. М. Історія української літературної мови. Підручник. – К. :
АртЕк, 2001. – 392 с.
3. Тараненко О. О. Збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у Грінченка
(післямова до «Словаря української мови» за редакцією Бориса Грінченка) // Сло-
варь української мови : в 4-х т. : фотопередрук / за ред. Б. Грінченка; НАН України;
Ін-т укр. мови. – К., 1996. – Т. 4.
Borys KOVALENKO
Vocabulary of «L’uboratski» by А. Svydnytskiy in «Ukrainian language
vocabulary» by Borys Hrinchenko
«Ukrainian language vocabulary» by Borys Hrinchenko played a very important
role in the fullest fixation of those times literary language of XIXth century and great
diversity of examples of dialect language of that time Ukraine. In the article the content
and semantics of vocabulary in the novel «L’uboratski», which were recorded by authors
of «Ukrainian language vocabulary» are analyzed, the comparison of meanings and
functioning of these lexical units with the vocabulary of modern Ukrainian language is
made. It is proved that some of them are codified by modern Ukrainian literary language
and became the common lexical units, the others – belong to historical fund and some
of them are fixed as dialectal ones and some are not fixed in modern explanatory
dictionaries.
|