Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан

The features of the use in the language of poetry of poetic nomination the field are outlined in the article. Paradigmatic and valency properties of nominative row with the rod component the field are studied. Frequency and actuality the use of lexeme the field, amount of the semantic, figuratively...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Лексикографічний бюлетень
Дата:2013
Автор: Калинюк, Н.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2013
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185364
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан / Н.В. Калинюк // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 57-62. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185364
record_format dspace
spelling Калинюк, Н.В.
2022-09-12T17:36:40Z
2022-09-12T17:36:40Z
2013
Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан / Н.В. Калинюк // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 57-62. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
XXXX-0118
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185364
811.161.2’371
The features of the use in the language of poetry of poetic nomination the field are outlined in the article. Paradigmatic and valency properties of nominative row with the rod component the field are studied. Frequency and actuality the use of lexeme the field, amount of the semantic, figuratively associative branchings in its using in the language of the Ukrainian poetry of ХХ of century is found out.
uk
Інститут української мови НАН України
Лексикографічний бюлетень
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика
Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан
Metaphorical development semantic subordinate of the nomination earth poetic word the field
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан
spellingShingle Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан
Калинюк, Н.В.
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика
title_short Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан
title_full Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан
title_fullStr Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан
title_full_unstemmed Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан
title_sort метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан
author Калинюк, Н.В.
author_facet Калинюк, Н.В.
topic Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика
topic_facet Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика
publishDate 2013
language Ukrainian
container_title Лексикографічний бюлетень
publisher Інститут української мови НАН України
format Article
title_alt Metaphorical development semantic subordinate of the nomination earth poetic word the field
description The features of the use in the language of poetry of poetic nomination the field are outlined in the article. Paradigmatic and valency properties of nominative row with the rod component the field are studied. Frequency and actuality the use of lexeme the field, amount of the semantic, figuratively associative branchings in its using in the language of the Ukrainian poetry of ХХ of century is found out.
issn XXXX-0118
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185364
citation_txt Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан / Н.В. Калинюк // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2013. — Вип. 22. — С. 57-62. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT kalinûknv metaforičniirozvitoksemantičnopídporâdkovanogonomínacíízemlâpoetonímalan
AT kalinûknv metaphoricaldevelopmentsemanticsubordinateofthenominationearthpoeticwordthefield
first_indexed 2025-11-27T00:52:12Z
last_indexed 2025-11-27T00:52:12Z
_version_ 1850789565885841408
fulltext Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан 57 Наталія Калинюк Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан Показовий  для  сучасної  лінгвістичної  науки  пошук  складників  мов‑ ної  моделі  світу  зумовив  активне  поширення  когнітивного  підходу  до  інтерпретації явищ національної поетичної мови, пожвавлення  інтересу  до проблем з’ясування природи універсальних поетичних образів та осо‑ бливостей  їх функціонування у  художніх  текстах. Однак,  на жаль,  поза  належною  увагою  дослідників  поки  що  залишаються  парадигматичні  зв’язки цілого ряду категоріальних мовних одиниць,  лексико-семантич‑ на структура яких засвідчує динаміку від конкретно-предметного до по‑ няттєвого  значення,  що  забезпечує  їм  статус  знакових  для  української  словесності образів – архетипів, символів, концептів, мовно-естетичних  знаків національної культури тощо. Тяжіючи до узагальнення і філософ‑ ського смислового наповнення, вони опосередковано виражають сутність  певних явищ, є художніми кодами світоглядних та духовних засад життя  народу,  «в  загальному  сенсі  є  продовженням природної  релігії:  творець  відкривається у творінні; серце людини любить у явищах світу фізичного  всюдисущий дух» [3: 60]. Однією з таких лексем є номінація земля, яка в сучасній українській по‑ етичній  мові  має  статус  яскраво  й  різноаспектно  конотованої  лінгвальної  одиниці,  належить  до  категорії  національно  значущих  мовно-естетичних  феноменів. Н. Д. Арутюнова кваліфікує такі мовні знаки як світоглядні по‑ няття, вказуючи, що вони є «особистісними і соціальними, національно спе‑ цифічними  і  загальнолюдськими.  Вони  живуть  у  контекстах  різних  типів   свідомості – побутової, художньої і наукової» [1: 3]. Варто вказати, що пізнання внутрішньої форми номінації земля немож‑ ливе без встановлення її репрезентативних якостей, визначення ряду об’єктів  дійсності,  які вона позначає. З огляду на виразні етнокультурні та етносо‑ ціальні особливості світогляду українського народу, внутрішня форма саме  цієї номінації виразніше, ніж інші мовно-естетичні знаки національної куль‑ тури, акумулює, зберігає та експлікує минулий мовний досвід колективного  сприйняття  землі  як  реалії  навколишнього  світу  та  основи  національного   УДК 811.161.2’371 Калинюк Н. 58 ландшафту,  способу  господарювання,  а  відповідно – добробуту,  відтворює  широкий контекст пов’язаних із цими аспектами знань, що певним чином  трансформується у специфічних стильових умовах, задовольняючи комуні‑ кативні, експресивні та лінгвоестетичні потреби сучасного соціуму. У  сучасній  українській  лінгвостилістиці  вже  напрацьований  певний  досвід  аналізу  концептуального  образу  земля. Цією проблемою  займалися  О. О. Потебня, М. М. Бахтін, В. В. Виноградов, Г. О. Винокур, В. М. Руса‑ нівський, С. Я. Єрмоленко, В. В. Кононенко, Л. І. Мацько, В. В. Жайворонок,  Л. І. Шевченко, А. К. Мойсієнко та ін.  Одним із семантичних векторів лексеми земля є ‘місце життя і діяльнос‑ ті  людей’,  ‘грунт,  який  обробляється  і  використовується  для  вирощування  рослин’  [2:  364],  за  яким у мікропарадигми  земля – простір,  земля – поле  вклинюється лексема лан, синонімічна з виділеними значеннями як ‘простір,  у межах якого відбувається певна дія’, ‘великий безлісий простір оброблю‑ ваної землі, межі’ [2: 480]. Ця обставина і той факт, що уже здійснені окремі  розвідки не можуть задовольнити потреби в описі повної лексико-семантич‑ ної, тропеїчної та етнолінгвальної парадигми такого виразного мовно-есте‑ тичного знака національної культури (термін обґрунтований та уведений у  науковий обіг у працях С. Я. Єрмоленко) [6] слугують вагомим мотивацій‑ ним чинником для обґрунтування актуальності пропонованої статті. Метою нашої розвідки є визначити особливості  вживання  номінації  лан у мові української поезії ХХ століття, як одного з семантичних векто‑ рів лексеми земля. Відповідно до мети поставлено такі завдання: 1) окреслити  кількість семантичних, образно-асоціативних розгалужень  у вживанні лексеми лан у мові української поезії; 2) вивчити парадигматичні й валентні властивості номінативного ряду зі  стрижневим компонентом лан; 3)  з’ясувати частотність та актуальність вживання лексеми лан в україн‑ ській поетичній мові ХХ століття. Здійснивши дослідження, констатуємо, що в дібраному для аналізу мате‑ ріалі відсоток частотності уживання лексеми лан невеликий і засвідчує певні  обмеження щодо часу актуальності її вживання в мові поезії ХХ ст. – при‑ близно до середини 50-х років. Це засвідчують і відомості «Словника епіте‑ тів української мови» [4: 182–183]. Зауважимо, що  саме  сема  ‘простір’  найбільш  виразна  в  аналізованому  мовному матеріалі, причому лексема лан вказує на широкий, важко осяжний  простір, який ніби споглядають з певної височини.  Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан 59 В одних випадках ця територія має конкретне означення, наприклад: Над українськими ланами/ Дух неокласики буя. / і раз у раз чаюють з нами/ Леконт де Ліль, Ередія (М. Зеров); А як піймав би птицю вогняну,/ то хай над цим ланом подільським лине/ і сяє загравою по ночах/ на всю широку, буйну Україну (Ю. Клен); Проміряли не раз, не двічі/ стрілець- кі сотні край дідів/ були на Хортиці, у Січі,/ серед чернігівських ланів (Ю. Клен). В  інших  контекстах  лан  асоціативно  означується  як  певне  покриття  з  формою прямокутника чи квадрата – хустка, килим: Лани – як хустка в ба- самани,/ а з підметів низьких долин/ заносить духом конопляним/ і вигорілим тхне полин (М. Драй-Хмара).  Зорова картина великого й різноманітного, об’ємного земного простору  створюється через образ пташиного польоту над ланами, асоціації земного  простору з пташиним ширококриллям, наприклад: А навколо лани вдалині, вдалині/ розлетілись, як птиці блакитні (В. Сосюра). Порівняймо: В однім колгоспі довго нас водили, Показуючи птаство й корови, Росистий сад, від плоду обважнілий, із коропами ситими стави, Дитячі ясла, лан ширококри- лий (М. Рильський). ‘Простір’ у поетовій уяві – це й життя як праця духу, тому цілком орга‑ нічне порівняння лану та душі в такому прикладі: Душа – неначе випалений лан (М. Руденко). Варто  вказати,  що  у  мові  аналізованої  поезії  актуальна  тема  війни  пов’язана з означенням стану землі,  ґрунту: Там з-під її [держави] сивини/ – Вихрипи коней Батиєвих,/ Зорані списом лани (Б. Олійник); Ну і пішов я ланами/ там ешелони, сніги (В. Сосюра). Акцентуємо увагу на тому, що у тих випадках, коли лексема лан співвід‑ носна за семантикою з номінаціями земля,  ґрунт, відзначаємо розширення  епітетної сполучуваності як засобу інтимізації відношень людини (ліричного  героя) та рідної землі, батьківщини: Засівів ранніх лане пресвятий (М. Риль‑ ський);  За лісом крізь лагідний лан/ Дороги до міста лежать килимами  (Ю. Клен) О, тут блакитно квітне тільки згадка/ про те, що є на світі рідний лан (Ю. Клен) (пор.: Рідний степ – широкий, вільний, пишнобарвний і квітчастий (М. Вороний), як засобу живописання словом щодо означення  стану природи та певній території: Вже минаємо Поділля і лани родючі та рясні./ Як знайомо пахне зілля (Ю. Клен); Він плинув важко, впертий і без- мірний, Мов хвилі, гнав важкоколосий лан (Є. Маланюк). Ця притаманна українській поетичній традиції мінорність вислову  вті‑ лена в метафорі лоно ланів (пор. лоно землі), через яку представлено аналізо‑ Калинюк Н. 60 вану вище міфопоетичну семантику землі-матері: О згадай, як на лоні ланів/ Під косою лягала пшениця (Ю. Клен). Виконане  дослідження  дає  підстави  стверджувати,  що  традиційний  для  української  поетики  образ  широкого  земного  простору  втілений:  в  епітетних  сполуках  (широкий лан, розложистий лан),  а  також  у  семан‑ тично співвідносних генітивних метафоричних конструкціях (наприклад,  широчінь ланів). Порівняймо: Полтавщини широкий лан/ і цвіт рясних червоних маків (Ю. Клен);  Хвилюється широкий лан зелений,/ Волошки, ніби зіроньки, блищать,/ На тонких стеблях крапельки студені/ Минуло- го дощу веселчасто горять (М. Рильський); Тут пориває туга в край над- земний,/ Тут хащів темну глибочінь/ перетяли яруги темні, але ведуть у широчінь/ ланів розложистих (Ю. Клен). Мигтить минулого екран,/ спливає з мли років Кучаків. Проілюстрована епітетика лану співвідносна  з епітетною валентністю номінації степ (порівняймо: Рідний степ – ши- рокий, вільний (М. Вороний); Безмежний степ вперше цупко брав мене,/ оторопілого малюка, в свої сиві долоні  (І.  Драч); У цих краях торгую- чи давно,/ грек прорубав у Скіфію вікно,/ У ті степи неміряні, небачені (Л. Костенко). Зауважимо, що уснопоетична традиційність мовообразу лану поєднуєть‑ ся з Шевченковим епітетом лани широкополі як інтертекстуальною структу‑ рою,  вона  впливає на лексичне наповнення оновленого  трансформованого  образу, його емоційно-експресивне забарвлення, порівняймо: Там, де верби, клени і тополі,/ в далині, в кривавій долині,/ де Дніпро й лани широкополі,/ на моїй коханій стороні (В. Сосюра); Реве Дніпро, й лани широкополі / Медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко). Семантику ‘великий земний простір’ передає й епітет безконечний лан:  По один бік дороги милував очі безконечний лан озимини (Є. Маланюк). Епізодично трапляються колоративні епітетні сполуки такого типу: Па- шів простір спліснілий/ Порослим бур’яном,/ Де порожньо і голо/ Сірів без- барвний лан (Ю. Клен). Отже, здійснене дослідження дає підстави констатувати, що поетична но‑ мінація лан має позитивну маркованість. Особливості її вживання в мові пое‑ зії багато в чому збігаються з функціональним навантаженням лексем земля,  поле, степ, при цьому слово лан є менш частотним, тому ми й не можемо ви‑ ділити велику кількість семантичних, образно-асоціативних розгалужень у її  вживанні. Найбільшу продуктивність виявляє у мово стилях авторів першої  половини ХХ ст., у мово стилях шістдесятників вживається значно рідше, а в  мові поезії дев’яностників не зафіксована взагалі. Метафоричний розвиток семантично підпорядкованого номінації земля поетоніма лан 61 Входження номінацій лан, а також менш активно вживаних конкретиза‑ торів образу земля (як-от пісок, нива, город, рілля тощо) в універсум поетич‑ ного словника ХХ ст. забезпечує їх використання в ролі смислових центрів  численних експресивно ступеньованих рядів епітетів, різних структурних та  семантичних типів метафор, порівнянь, перифразів тощо. Вони також під‑ тверджують неперервність і динамічність української лінгвопоетичної тра‑ диції на хронологічному зрізі ХХ ст. Література 1. Арутюнова Н. Д. Истина : фон и коннотации / Н. Д. Арутюнова // Логичес- кий анализ языка : культур. концепты. – М., 1991. – С. 21–31. 2. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики : формы времени и хронотопа в романе : очерки по ист. поэтике / М. М. Бахтин. – М. : Худож. л-ра, 1975. – 504 с. 3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун» , 2001. – 1426 с. 4. Виноградов В. В. Лексикология и лексикография : избр. тр. / В. В. Виногра- дов. – М. : Наука, 1977. – 310 с. 5. Єрмоленко С. Я. Про деякі структурно-функціональні характеристики тем- поральних мікрополів / С. Я. Єрмоленко // Мовознавство. – 2003. – № 4. – С. 38–47. 6. Єрмоленко С. Я. Мовно-естетичні знаки культури в історії літературної мови / С. Я. Єрмоленко // Мовознавство. – 2007. – № 3/4. – С. 3–12.–Бібліогр.: 25 назв. 7. Квятковский А. П. Словарь поэтических терминов / А. П. Квятковский. –М.: ОГИЗ, 1966. – 238 с. 8. Ковальов В. П. Виражальні засоби українського художнього мовлення / В. П. Ковальов. – [Херсон : Херсон. міськ. друк.], 1991. – 125 с. 9. Кожевникова Н. А. Метафора в поэтическом тексте / Н. А. Кожевникова // Метафора в языке и тексте. – М., 1988. – С. 145–165. 10. Кононенко В. І. Мова. Культура. Стиль : зб. ст. / В. І. Кононенко. – К. ; Івано- Франків., 2002. – 460 с. 11. Костомаров Н. И. Об историческом значении русской народной поэзии / Н. И. Костомаров // Слов’янська міфологія. – К, 1994. – С. 201–256. 12. Кочерган М. П. Слово і контекст : лексич. сполучуваність і значення слова / М. П. Кочерган. – Л. : Вища шк., 1980. – 183 с. 13. Потебня А. А. Из записок по истории словесности. Поэзия и проза. Тропы и фигуры. Мышление поэтическое и мифическое / А. А. Потебня. – Х., 1905. – 649 с. 14. Русанівський В.  М. Історія української літературної мови / В. М. Русанів- ський.  – К. : АртЕк, 2001. – 392 с. Калинюк Н. 62 15. Семененко Л.  А. Конототивне значення лексичних одиниць як об’єкт ви- вчення лінгвостилістики і конототивне значення словоформ як об’єкт вивчення морфостилістики / Л. А. Семененко // Записки з загальної лінгвістики. – О., 2002. – Вип. 4. – С. 23–28. 16. Сидельников В. Поэтика русской народной лирики / В. Сидельников. – М. : Учпедгиз, 1959. – 128 с. 17. Словник епітетів української мови / [за ред. С. Я. Єрмоленко]. – К. : Довіра, 1998. – 431 с. Nataliya KALINIUK Metaphorical development semantic subordinate of the nomination earth poetic word the field. The features of the use in the language of poetry of poetic nomination the field are outlined in the article. Paradigmatic and valency properties of nominative row with the rod component the field are studied. Frequency and actuality the use of lexeme the field, amount of the semantic, figuratively associative branchings in its using in the language of the Ukrainian poetry of ХХ of century is found out. Олена Кумеда Загальнонародна та рідкісна діалектна лексика ХIХ ст. у мові першодруків творів П. О. Куліша В українському мовознавстві давно назріла потреба створення спеціаль‑ них  праць  про мову  окремих  письменників  на  тлі  локального  говіркового  оточення авторів, водночас – і в оперті на докладний аналіз першодруків, а в  перспективі – і на рукописи. Такі дослідження дозволять створити мовні када‑ стри вихідних текстів з різних ареалів, на підставі яких можна буде з’ясувати  міжідіолектні, а фактично – міждіалектні, зв’язки, стане можливим докладне  дослідження механізмів формування основ літературного стандарту. Визначення  особливої  ролі П. О. Куліша  в  становленні  літературної  норми, її свідомому випрацюванні переводить часткове питання про міс‑ це діалектизмів у текстах творів цього автора в загальнотеоретичну пло‑ УДК 811.161’28