Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії
Нашою метою є обґрунтувати потребу та прокоментувати обсяг залучення текстів релігійного стилю для формування картотеки загальномовного тлумачного словника української мови. The article touches upon the necessity and volumes of texts of religious style which are used in order to form the cataloguefo...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Datum: | 2015 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2015
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185408 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії / М. Скаб // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2015. — Вип. 24. — С. 23-33. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860250816559972352 |
|---|---|
| author | Скаб, М. |
| author_facet | Скаб, М. |
| citation_txt | Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії / М. Скаб // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2015. — Вип. 24. — С. 23-33. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Лексикографічний бюлетень |
| description | Нашою метою є обґрунтувати потребу та прокоментувати обсяг залучення текстів релігійного стилю для формування картотеки загальномовного тлумачного словника української мови.
The article touches upon the necessity and volumes of texts of religious style which are used in order to form the cataloguefor the generalexplanatorydictionary of the Ukrainian language. The author draws a conclusion that it isabsolutely necessary to include the Bible texts translated by Ohiyenko I., Khomenko I., Turkonyak R. and patriarch Filaret as well as liturgical, patristic, hagiographic, preachy, religious-journalistic, educational-religious, belles-lett res-religious and church-epistolary textsinto the source base of the dictionary.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:42:54Z |
| format | Article |
| fulltext |
23
Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази ...
Марія Скаб
Тексти релігійного стилю як джерело поповнення
джерельної бази сучасної української тлумачної
лексикографії
Загальновідомо, що повнота реєстру словника, семантична структура
слів, їхня стилістична та функціональна характеристики залежать від обсягу
джерел, використовуваних для створення картотеки загальномовних тлумач-
них словників.
Нашою метою є обґрунтувати потребу та прокоментувати обсяг залучен-
ня текстів релігійного стилю для формування картотеки загальномовного
тлумачного словника української мови.
Намагаючись висвітлити тему повно і системно, ми звернулися до класи-
фікації жанрово-стильової структури релігійного стилю О. Мирончука [16:
5], який виокремлює в ньому 15 підстилів: 1) біблійний, 2) літургічний, або
богослужбовий, 3) патрологічний, або святоотцівський; 4) агіографічний,
або житійний, 5) проповідницький, або ораторський; 6) науково-богослов-
ський; 7) церковно-правовий; 8) публіцистичний (точніше було б – релігійно-
публіцистичний; 9) канцелярський (уточнимо – церковно-канцелярський);
10) катехізичний, або навчально-релігійний; 11) паломницький; 12) церков-
но-полемічний; 13) художньо-релігійний; 14) епістолярний (точніше – цер-
ковно-епістолярний), 15) усно-розмовний (додамо – на релігійну тему).
Оскільки мова йде про загальномовні тлумачні словники, то із текстів на-
званих підстилів, очевидно, не потрібно залучати для формування картотеки:
науково-богословські праці (6) – вони мають бути предметом розгляду в бо-
гословських термінологічних словниках; церковно-правові документи (7) та
канцелярські справи (9), думаємо, повинні стати джерелом картотеки юридич-
них термінологічних словників; тексти паломницького підстилю (11) та тексти
церковно-полемічного підстилю (12) звичайно публікують у засобах масової
інформації, про які йтиметься вище; усно-розмовний підстиль (15) широко
представлено в художній літературі дорадянського, порадянського часу та лі-
тературі діаспори. Використання текстів, що належать до інших підстилів ре-
лігійного стилю і які обов’язково потрібно залучати для створення картотеки
загальномовного тлумачного словника, коротко прокоментуємо.
Тексти біблійного підстилю. Безумовно, Біблія мала б обов’язково вхо-
дити до списку джерел і як одна з найвпливовіших книг, яку найбільше чита-
ють, і як прекрасний зразок перекладної літератури.
24
Марія Скаб
На сьогодні маємо сім повних перекладів Святого Письма українською
мовою: переклад П. Куліша, що вийшов після його смерті в 1903 р. у Від-
ні, у якому окремі книги переклали І. Нечуй-Левицький та І. Пулюй; пере-
клад І. Огієнка (митрополита Іларіона), здійснений у 20-30-х роках ХХ ст.
і виданий 1962 р.; переклад о. І. Хоменка (Плюти) 1963 р. видання; пере-
клад патріарха Філарета (Денисенка), виданий Київською патріархією УПЦ
Київського патріархату 2004 р.; переклад Українського Біблійного Товари-
ства, здійснений ієромонахом о. Рафаїлом (Р. Турконяком) і виданий 2011 р.);
переклад Олександра Гижі (завершений 2006 р., уперше вийшов у червні
2013 р. онлайн, ще не надрукований); переклад Нового Світу, повністю над-
рукований українською 2014 р. Біблія в перекладі П. Куліша, І. Пулюя, І. Не-
чуй-Левицького, Біблія І. Огієнка, Біблія О. Гижі та Переклад Нового Світу
відповідають канону протестантських церков (містять 66 книг); Біблія в пе-
рекладі І. Хоменка відповідає канону Римо-Католицької церкви (містить 74
книги); Біблія в перекладі Філарета відповідає канону Православної церкви
(містить 77 книг); Біблія в перекладі Р. Турконяка частково відповідає канону
Православної церкви (містить 76 книг, відсутня лише одна книга).
Використання тексту Біблії як бібліографічного джерела, за нашими спо-
стереженнями, дало б можливість не лише удосконалити реєстр словника, а
також уточнити семантичну структуру деяких слів і стилістичні ремарки, а
також замінити ілюстративний матеріал.
Причому реєстр словника, на наш погляд, при цьому суттєво не змінився
б, оскільки, як ми зауважували раніше [41: 182], „Словник української мови“ в
11-ти томах [45] досить повно відображає релігійну та церковну лексику україн-
ської мови (ця тематична група слів займає таке важливе місце у світогляді укра-
їнців і так широко використовується, що, незважаючи на вимушені атеїстичні
позиції укладачів, її просто не можна було не включати до реєстру словника).
Пізніше [40: 238-240], проаналізувавши примітки, зроблені І. Огієнком
(митрополитом Іларіоном) у його перекладі Біблії [1], ми виявили, що всі
апелятиви, подані в них, наявні й у СУМ-11: блажен, амінь, алілуя, немає
лише слова шеол: „Шеол – за старозавітною вірою, це місце перебування
душ людських по смерті, той світ – грецьке ад” [Старий Заповіт, с. 509].
Суттєвої зміни із залученням Біблії до джерел, на наш погляд, зазнала б
семантична структура окремих слів. Для таких значень, які широко функці-
онують в українському біблійному тексті чи то під впливом староєврейської
мови, чи то під впливом грецької, потрібно ввести позначку бібл. (біблійне
слово, вираз), що, власне, зроблено у „Словнику української мови“ у 20-ти
томах [46].
25
До слів, семантичну структуру яких варто було б уточнити, належать сло-
ва серце (у біблійній мові серце часто визначає розум – див. примітки на с. 6,
213, 435, 547, 635, 636, 647, 664, 712 у Старому Заповіті та на с. 267 у Ново-
му Заповіті, а на с.767 Старого Заповіту читаємо: „у біблійній мові нирки та
серце – розумовий центр”); сини („у біблійній мові – це діти взагалі” с. 719
Старого Заповіту, у СУМ-11 є значення „нащадки, молоде покоління”, однак
біблійне значення дещо інше – це діти по відношенню до Бога-Отця); чаша
(„у біблійній мові – це доля” – див. примітки на с. 547, 552, 614, 735 Старо-
го Заповіту); дорога („у біблійній мові – це життя, вчинки, поступовання,
життєва путь” – с. 540, 541, 659, 761 Старого Заповіту; аналогічне значення
можуть мати слова путь, стежка – с. 761); ходити („в біблійній мові це
жити” – с. 540, 659 Старого Заповіту) та інші.
Наш аналіз лексеми душа, яка в СУМ-11 має 5 значень: „1. Внутрішній
психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За
релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що
становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від твари-
ни. 2. Сукупність рис, якостей, властивих певній особі. // Людина як носій
тих чи інших рис, якостей. // Почуття, натхнення, енергія. // Про людину з
прекрасними рисами характеру. 3. розм. Про людину (найчастіше при визна-
ченні кількості). 4. перен., чого. Саме основне в чому-небудь, суть чогось; //
Центральна фігура чого-небудь. 5. розм. Заглибина в нижній передній час-
тині шиї” [45, ІІІ: 445–446], показує, що першим і окремим має бути подано
релігійне значення. До речі, саме його подано першим в історичних словни-
ках, лише словники радянського періоду подають його як відтінок до зна-
чення „внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями
та почуттями”, що можна розцінювати як викривлення, зумовлене впливом
атеїстичної ідеології радянської політичної системи, адже, без сумніву, це
значення слова душа є широко вживаним, причому не лише в богословській
літературі, яку зовсім не залучали до формування картотеки словника, але й
у творчості Б. Лепкого, І. Багряного та інших письменників, що змальовува-
ли життя з позицій християнина.
Крім того, лексема душа має значно більше значень, ніж це зафіксовано
у словнику. Так, у мовно-семантичному нарисі „Душа” митрополит Іларіон
(І. Огієнко) виокремлює 12 значень цього слова [17: 18–21]. І навіть якщо
окремі з них є рідко використовуваними в тексті Біблії, то таке як душа –
„життя” мусило б бути в тлумачному словнику (до речі, І. Огієнко подає його
в аналізі першим). У перекладі Біблії ми бачимо його 13 разів у примітках як
у текстах Старого, так і Нового Заповіту. Це, наприклад, коментарі до таких
Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази ...
26
Марія Скаб
висловів: І сказав Господь до сатани: „Ось він у руці твоїй, – тільки душу
його бережи!” (Йова, 2: 6); А приходька не будеш тиснути, бож ви позна-
ли душу приходька, бо самі були приходьками в єгипетськім краї (Вихід, 23:
9); Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу
свою, – той знайде її (Матв., 10: 39).
У згаданому нарисі І. Огієнко зауважує: „Людина складається з двох час-
тин, – з матеріальної частини, тіла, і частини духової – душі. Разом вони
складають одну цілу істоту. Але „душа” – це основа життя людини: є вона –
тіло живе, нема – тіло вмирає. Тому так часто замість „життя” у Святому
Письмі маємо „душа”, а в мові це позосталося й тепер”. І далі: „…найчас-
тіше „душа визначає „життя”, без розрізнення, духове чи тілесне, скоріше
спільне” [там само: 19]. У нашій монографії ми подали можливий варіант
словникової статті лексеми душа [42: 159], хоча і в СУМ-20 залишилося ще
старе радянське тлумачення цього слова.
Із включенням Біблії до списку лексикографічних джерел будуть, на наш
погляд, уточнені й стилістичні ремарки окремих слів. Так, зокрема, потребує
уточнення стилістичний коментар слова хліб, яке в біблійній мові часто озна-
чає їжу взагалі (с. 47, 378, 660 Старого Заповіту), а таке значення в Словнику
має позначку перен., розм. [45, ХІ: 79], а не бібл.
Про те, що не вся фразеологія включена до Словника української мови
в 11-ти томах, говорив на Всеукраїнській науковій конференції, присвяче-
ній 110-тій річниці від дня народження І. Огієнка 1992 р. у Львові, М. Дем-
ський. Учений був подивований, чому в тлумачному словнику української
мови немає таких фразеологізмів як шукати душу та ін., „які ні формою,
ні семантично не виламуються з кола українських фразем. Їх невключення
до СУМу призвело до збіднення фраземного корпусу сучасної української
мови й до звуження її виражальних можливостей” [6: 74]. Окрім наведеного
М. Демським гебрейського фразеологізму шукати душу в значенні „чигати
на життя, прагнути чиєї смерті, намагатися вбити”, який І. Огієнко неодно-
разово пояснює у примітках як у тексті Старого Заповіту, так і Нового Запо-
віту, варто було б включити до реєстру, на наш погляд, і фразеологізми до-
лучити душу свою до дому свого – „померти, бути похованим”, питати про
мир – „привітати, поздоровити”, увійти у дні – „стати похилого віку”, ситий
днями – „нажившись, похилого віку”, дім плачу, дім жалоби – „цвинтар, кла-
довище” та інші усталені вирази.
Ми опрацювали примітки і до інших перекладів Святого Письма, зокре-
ма І. Хоменка [37], патріарха Філарета [3] та Р. Турконяка [2]. За нашими
спостереженнями, примітки, подані у перекладі Біблії І. Огієнком порівняно
27
з іншими є найпридатнішими для використання лексикографами (вони сто-
суються переважно семантики слів), примітки ж до інших перекладів мають
більше культурологічний характер.
Досліджуючи проблеми функціонування в українській мові біблійної
фразеології та її відображення у словниках, ми проаналізували, як біблійна
фразеологія української мови співвідноситься з українськими переклада-
ми Святого Письма (зважали, насамперед, на формальні вияви як з погляду
структури, лексичного наповнення, так і фонетичного оформлення аналізо-
ваних крилатих слів та виразів). Для цього біблійні вислови із трьох наяв-
них сьогодні словників біблійних фразеологізмів [12; 13; 50] ми порівняли
із біблійними текстами (матеріалом дослідження стали вислови, що мають
своєю основою першу книгу Мойсеєву – Книгу Буття).
Зауважимо, що наявні словники української біблійної фразеології фіксу-
ють не всі біблійні вислови, навіть широко вживані в сучасній українській
мові. Так, наприклад, жоден із словників не засвідчує вислів жива душа,
який вважають біблійним і від якого утворені ні одна (жива) душа, ні од-
нієї живої душі. Цей вислів знаходимо на перших сторінках Святого Пись-
ма, де про четвертий день створення світу написано (цитуємо за перекладом
І. Огієнка): І сказав Бог: „Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і
птаство, що літає над землею під небесною твердю”. І створив Бог риби
великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку
пташину крилату за родом її (Бут. 1: 20-21). Далі про п’ятий день: І сказав
Бог: „Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну
звірину за родом її (Бут. 1: 24). Ще далі про шостий день: І земній усій звірині
і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому
жива, – уся зелень яринна на їжу для них (Бут. 1: 30). І нарешті: І створив Го-
сподь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, – і
стала людина живою душею (Бут. 2: 7). А ще далі: І вчинив Господь Бог із
землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб по-
бачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі –
воно ймення йому (Бут. 2: 19). Аналізовані словники не фіксують й інших
одиниць, поданих у відомих сьогодні лексикографічних працях (див. нашу
статтю [43: 107–114]), очевидно, пропущених стійких висловів в аналізова-
них словниках біблійних крилатих слів та виразів можна знайти ще більше.
Не вдаючись до детального опису наших спостережень над тим, як бі-
блійна фразеологія української мови співвідноситься з українськими пере-
кладами Святого Письма (це було предметом окремої статті, яка знаходиться
у друці), ми зупинимось лише на висновках: жоден український текст Біблії
Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази ...
28
Марія Скаб
не використовує усіх зафіксованих словниками фразеологізмів: найбільше
відмінностей знаходимо в тексті П. Куліша, трохи менше – в І. Хоменка, інші
три переклади – І. Огієнка, патріарха Філарета та Р. Турконяка – використо-
вують найбільше фразеологізмів, наявних в українських лексикографічних
джерелах. Отже, для розширення картотеки загальномовного тлумачного
словника, на наш погляд, варто використовувати чотири основні українсько-
мовні тексти Святого Письма – переклади І. Огієнка, І. Хоменка, Р. Турко-
няка та Патріарха Філарета (переклад О. Гижі, який ще не опубліковано, та
переклад Нового Світу, який є перекладом з англійської мови і поширюється
виключно серед Свідків Єгови, очевидно, не матимуть великого впливу на
українську мову).
При відборі та поясненні слів та виразів із текстів Біблії, та й не тільки,
варто використовувати й студії, присвячені біблійним текстам, наприклад,
цікаві лінгвістичні зауваження І. Огієнка щодо смислового обсягу лексичних
одиниць, що були надруковані у журналах „Слово істини” та „Віра й культу-
ра” (див. [49]), статті сучасних лінгвістів, зокрема праці В. Німчука [24; 25;
26; 27], матеріали конференцій, присвячених проблемам взаємодії україн-
ського мови і релігії [47; 52; 21 (уміщено матеріали конференції „Українська
мова і сфера сакрального“, Чернівці, 2010); 22 (уміщено матеріали конфе-
ренції „Українська мова і сфера сакрального“, Чернівці, 2013)] та спеціальні
словники [35; 36; 44; 53].
Тексти літургічного, або богослужбового, підстилю. Варто, очевид-
но використати православні та греко-католицькі молитовники, де вміщено
основні молитви та тексти Служб Івана Золотоустого та Василія Великого
[19; 29; 20; 30].
Тексти патрологічного, або святоотцівського, підстилю. Львівське
видавництво отців-василіян „Місіонер“ у серії „Духовна спадщина святих
Отців“, а видавництво Монастиря Монахів Студитського Уставу „Свічадо“
в серії „Джерела Християнського Сходу“ видають переклади творів святих
отців українською мовою, наприклад, св. Антонія Великого [38], св. Єфрема
Сирійського [39], Никодима Святогорця [23] та ін.
Тексти агіографічного, або житійного, підстилю. Нещодавно побачили
світ вибрані „Житія святих“ св. Димитрія Ростовського у перекладі Патріар-
ха Філарета [7].
Тексти проповідницького, або ораторського, підстилю. Звичайно, по-
трібно опрацювати проповіді найвизначніших українських релігійних діячів
[8; 9; 28; 10; 11; 31; 48; 32], зокрема й твори А. Шептицького („Пастирські
послання до духовенства й вірних Станиславівської епархії“ (1899–1904),
29
„Про Російський Католицький Екзархат“ (1927), „Про обрядові справи“
(1931), „Вірність традиції“ (1931), „Праця над з’єднанням Церков“ (1940),
„Про обряди“ (1941), „Як будувати Рідну Хату“ (1941]) тощо.
Тексти релігійно-публіцистичного підстилю можна знайти у таких
основних засобах масової інформації: місячник „Православний Вісник“ – ви-
ходить із 1946 р. українською мовою (з перервою листопад 1962 р. – липень
1968 р.) у Львові і з 1971 р. в Києві як орган екзарха Російської православ-
ної церкви для України (УПЦ МП); газета „Голос православ’я“ (УПЦ КП);
журнал „Рідна церква“ (Українська Автокефальна Православна Церква);
греко-католицьке аналітичне видання „Патріярхат“; часопис „Католицький
вісник“, у якому висвітлюють події не тільки римо-католицької, але й греко-
католицької церкви, та багатьох інших. Також можна використати електронні
ресурси: Офіційний інформаційний ресурс Української Греко-Католицької
Церкви (2004–2015), Офіційний веб-сайт Української Православної Церкви
(МП), Офіційний веб-сайт „Церква.info“ УПЦ КП тощо.
Тексти катехізичного, або навчально-релігійного, підстилю – це зви-
чайно катехизиси та книги закону Божого [4; 18; 5; 33] (остання – це переклад
книги „Законъ Божій для семьи и школы со многими иллюстраціями составилъ
протоіерей Серафимъ Слободской“, видання 1967 р. в Джорданвіль, Нью-
Йорк) із доповненнями про історію Української Православної Церкви.
Тексти художньо-релігійного підстилю. Таких книг, на жаль, небага-
то, серед них: оповідання Н. Пуряєвої про відомих релігійних діячів [34],
„Християнські легенди“ [51], переклади християнських легенд Сельми Ла-
герлеф [14; 15] тощо.
Тексти епістолярного підстилю – листи визначних церковних діячів,
наприклад, А. Шептицького, І. Огієнка та ін.
На наш погляд, для розширення джерельної бази загальномовного тлу-
мачного словника української мови насамперед мали б бути опрацьовані тек-
сти, що стосуються християнства як найпоширенішої релігії в Україні, інші
ж релігії достатньо представлені в художніх текстах, особливо сучасних, по-
стмодерністських, у яких інтелектуалізація виражено дуже широко, а тому
використано основні терміни буддизму, іудаїзму та інших релігій.
Уведення текстів релігійного стилю до списку джерел мало б значення як
наукове, лінгвістичне, так і виховне. Ілюстрації – вислови релігійного харак-
теру – несуть у собі величезний духовний потенціал і справляють благотвор-
ний вплив на читача. Так, прекрасними ілюстраціями в сучасному словнику
української мови могли б бути приповісті Соломонові, заповіді Божі, окремі
вислови із притч Ісусових, апостольських послань тощо. А отже, користувачі
Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази ...
30
Марія Скаб
мали б не лише джерело мовної наукової інформації, а й джерело духовного
натхнення, яке б оздоровлювало душу.
Література
1. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту із мови давньо-
єврейської та грецької на українську наново перекладена (переклад І. Огієнка).
2. Біблія : Книги Святого Письма Старого та Нового Завіту. – Четвертий повний
переклад з давньогрецької мови / переклад ієромонаха о. Рафаїла (Романа Турконя-
ка). – К. : Українське Біблійне Товариство, 2011. – 1214 с.
3. Біблія. Книги Священного Писання Старого та Нового Заповіту / в україн-
ському перекладі з паралельними місцями та додатками. Видання Київської патріархії
УПЦ Київського патріархату. – К. : Видання Київської Патріархії УПЦ КП, 2004. –
1416 с.
4. Божа наука: Катихизм / під ред. А. Шептицького. – Совместное предпри-
ятие „Лесинвест. ЛТД“ СССР–Швейцария совместно с малым Советско-Швей-
царским предприятием „Радуга-2“.
5. Влодек П. Закон Божий : посібник для недільних шкіл та сім’ї / П. Влодек. – Му-
качево, 1994. – 576 с.
6. Демський М. Фраземіка в Євангелії Матвія у перекладі І. Огієнка й І. Хомен-
ка / Мар’ян Демський // Іван Огієнко (незабутні імена української науки) : тези
доп. Всеукр. наук. конф., присв. 110-річчю від дня народження проф. Ів. Огієнка. –
Львів, 1992. – Ч. 1. – С. 70-74.
7. Житія святих (вибрані) українською мовою викладені за повчанням Четьїх-
Міней св. Димитрія Ростовського : у 7-и томах. – К., 2006-2008.
8. Іларіон (митрополит Вінніпегу і всієї Канади). Християнство і поганство.
Чого на світі спокою немає : Проповіді / митрополит Іларіон. – Вінніпег : Віра й
культура, 1961. – Ч. І. – 64 с.
9. Іларіон (митрополит Вінніпегу і всієї Канади). Навчаймо дітей своїх україн-
ської мови : Проповіді / митрополит Іларіон. – Вінніпег : Віра й культура, 1961. –
Ч. ІІ. – 63 с.
10. Ісіченко І. (архієпископ). Мій дім буде домом молитви : Проповіді / архіє-
пископ І. Ісіченко. – Харків-Львів, 2006. – 431 с.
11. Ісіченко І. (архієпископ). Майте любов поміж собою : збірка проповідей /
архієпископ І. Ісіченко. – Львів-Харків : Святогорець, 2010. – 453 с.
12. Коваль А. П. Спочатку було слово : Крилаті вислови біблійного походження в
українській мові / А. П. Коваль. – К. : Либідь, 2001. – 312 с.
13. Колоїз Ж. В. Слово Благовісті : словник-довідник фразем біблійного похо-
дження / Ж. В. Колоїз, З. П. Бакум. – Кривий Ріг : І.В.І., 2002. – 96 с.
31
14. Лагерлеф С. Вифлеємська ніч : Різдвяні легенди / пер. М. Лемик ; Сельма
Лагерлеф. – Львів : Свічадо, 2012. – 112 с.
15. Лагерлеф С. Хустина святої Вероніки : Християнські легенди / пер. О. Ду-
манська : Сельма Лагерлеф. – Львів : Свічадо, 2012. – 104 с.
16. Мирончук О. Я. Назви чинів святості в історії релігійного стилю україн-
ської мови : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 – українська мова / Олек-
сандр Якович Мирончук ; НАН України ; Ін-т укр. мови. – К., 2014. – 20 с.
17. Митрополит Іларіон. Душа: Мовно-семантичний нарис / Митрополит Іла-
ріон // Віра й культура. – 1966. – Ч. 8-9. – С. 18-21.
18. Митрополит Михаїл. Поширений катехизис православної віри Христо-
вої. – Кенсінгтон, США – К. : Воскресіння, 1992. – 175 с.
19. Молитовник. – К. : Воскресіння, 1997. – 512 с.
20. Молитовник християнської родини. – Жовква : Вид-во оо. Василіян,
1988. – 746 с.
21. Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. – Чернівці :
ЧНУ, 2010. – Вип. 506–508 : Слов’янська філологія. – 314 с.
22. Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. –Чернівці :
ЧНУ, 2013. – Вип. 659 : Романо-слов’янський дискурс. – 112 c.
23. Никодим Святогорець. Невидима боротьба / пер. з рос. Б. Матковський. – Львів
: Свічадо, 2000. – 212 с.
24. Німчук В. Християнство й українська мова / В. Німчук // Українська мова. –
2001. – № 1. – С. 11–30.
25. Німчук В. Українська мова – священна мова / Василь Німчук // Людина
і світ. – 1992. – № 11 – 12. – С. 28–32; 1993. – № 1. – С. 35–38; 1993. – № 2–3. –
С. 38–44; 1993. – № 4–5. – С. 14–18; 1993. – № 6–7. – С. 26–31; 1993. – № 8–9. –
С. 20–24; 1993. – № 10–12. – С. 26–31.
26. Німчук В. Про сучасну українську тлумачну лексикографію / Василь Нім-
чук // Українська мова. – 2012. – № 3. – С. 3–30.
27. Німчук В. Лексеми раб і слуга в українських перекладах Нового Завіту / Василь
Німчук // Українська мова. – 2011. – № 1. – С. 3–27.
28. Патріарх Філарет. Проповіді : у 2 т. / Патріарх Філарет. – К. : ВВ УПЦ
Київського патріархату, 1999. – Т. 1. – 434 с. ; К. : Вид відділ УПЦ КП, 2000. –
Т. 2. – 447 с.
29. Православний молитовник. – К. : УПЦ КП, 2004. – 101 с.
30. Прийдіте поклонімся. – Рим, 1991. – 1023 с.
31. Проповіді Блаженнішого Володимира Митрополита Київського і всієї
України Предстоятеля Української Православної Церкви (аудіокнига).
32. Проповіді блаженнійшого Любомира (Гузар) // електронний ресурс
Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази ...
32
Марія Скаб
33. Протоієрей С. Слобідський. Закон Божий : підручник для сім’ї та школи /
С. Слобідський. – [вид. третє]. – К. : Вид. відділ УПЦ КП, 2003. – 654 с.
34. Пуряєва Н. Наталія Пуряєва про Омеляна Ковча, Івана Павла ІІ, Олексан-
дра Меня, Далай-ламу ХІV, Валерія Марченка : оповідання / Наталія Пуряєва. – К. :
Грані-Т, 2012. – 160 с. (серія „Життя видатних дітей“).
35. Пуряєва Н. Словник церковно-обрядової термінології / Н. Пуряєва. –
Львів : Свічадо, 2001. – 160 с.
36. Релігієзнавчий словник / [за ред. проф. А. Колодного і Б. Лобовика] ; Укр. асоці-
ація релігієзнавців. Відділення релігієзнавців Ін-ту філософії НАН України. – К. : Чет-
верта хвиля, 1996. – 390 с.
37. Святе Письмо Старого та Нового Завіту : повний переклад, здійснений за ори-
гінальними єврейськими, арамійськими та грецькими текстами. – Перевид. сьоме. –
Вид-во Отців Василіян „Місіонер”, 2005 (переклад І. Хоменка).
38. Святий Антоній Великий. Настанови про життя у Христі / пер. з рос.
Дам’яна Кічі. – Львів : Місіонер, 2002. – 191 с.
39. Святий Єфрем Сирійський. Подвижницькі настанови / пер. з рос. Наталії
Кочан та Дам’яна Кічі. – Львів : Місіонер, 2001. – 2381 с.
40. Скаб М. В. Біблія як лексикографічне джерело / М. В. Скаб // Біблія і куль-
тура : зб. наук. статей. – Чернівці : Рута, 2000. – Вип. 1. – С. 238-240.
41. Скаб М. Богословська термінологія у „Словнику української мови” / Марія
Скаб // Сучасна українська богословська термінологія: від історичних традицій
до нових концепцій : матеріали Всеукр. наук. конф. – Львів, 1998. – С. 178-183.
42. Скаб М. В. Закономірності концептуалізації та мовної категоризації са-
кральної сфери : монографія. – Чернівці : Рута, 2008. – 560 с.
43. Скаб М. В. Фразеологізми з релігійним компонентом в українських словниках
/ М. В. Скаб // Українська лексикографія в загальнослов’янському контексті : тео-
рія, практика, типологія (м. Київ, Ін-т укр. мови, 12-13 травня 2011 р.) / відпов. ред.
І. С. Гнатюк. – К., 2011. – С. 107-114.
44. Словник біблійного богослов’я / під ред. Ксав’є Леон-Дюфура та ін. ; пер. з
другого франц. видання ; заг. ред. С. Мудрого, ЧСВВ. – Рим – 1992. Львів : Місіонер,
1996. – 934 с.
45. Словник української мови : в 11-ти томах. – К. : Наук. думка, 1970 – 1980.
46. Словник української мови : у 20-ти томах. – К. : Наук. думка, 2010–2016.
47. Сучасна українська богословська термінологія: від історичних традицій до
нових концепцій : матеріали Всеукр. наук. конф. – Львів, 1998. – 351 с.
48. Твори патріарха і кардинала Йосифа / зібрали о. проф. д-р Іван Хома і о. д-р
Юрій Федорів. – Т. І – ХІV. – Рим, 1979–1985.
33
49. Тіменик З. Іван Огієнко (Митрополит Іларіон) : життєписно-бібліографіч-
ний нарис / Зиновій Тіменик. – Львів, 1997. – С. 193-222.
50. Фразеологізми біблійного походження: короткий словник-довідник / укл. :
Л. П. Будівська, З. С. Сікорська. – Луганськ : Луганськ-Арт, 2007. – 76 с.
51. Християнські легенди. – Львів : Свічадо, 2006. – 160 с.
52. Християнство й українська мова : матеріали наук. конф. – Львів : Вид-во
Львів. Богосл. Академії, 2000. – 514 с.
53. Шевченко В. М. Словник-довідник з релігієзнавства / В. М. Шевченко. – К. :
Наук. думка, 2004. – 560 с.
Maria SKA B
TEXTS OF RELIGIOUS STYLEASASOURCE OF REPLENISHMENT
OF SOURCE BASE FOR MODERN UKRA INIAN EXPLANATORY LEXI-
COGRA PHY
Th e article touches upon the necessity and volumes of texts of religious style
which are used in order to form the cataloguefor the generalexplanatorydictionary of
the Ukrainian language. Th e author draws a conclusion that it isabsolutely necessary
to include the Bible texts translated by Ohiyenko I., Khomenko I., Turkonyak R. and
patriarch Filaret as well as liturgical, patristic, hagiographic, preachy, religious-journal-
istic, educational-religious, belles-lett res-religious and church-epistolary textsinto the
source base of the dictionary.
Keywords: general explanatory dictionary, source base of the dictionary, genre-
stylestructure of the religious style, the Ukrainian language.
УДК 811.161.2.’374.2
Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази ...
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185408 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0118 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:42:54Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Скаб, М. 2022-09-15T07:26:36Z 2022-09-15T07:26:36Z 2015 Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії / М. Скаб // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2015. — Вип. 24. — С. 23-33. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185408 811.161.2.’374.2 Нашою метою є обґрунтувати потребу та прокоментувати обсяг залучення текстів релігійного стилю для формування картотеки загальномовного тлумачного словника української мови. The article touches upon the necessity and volumes of texts of religious style which are used in order to form the cataloguefor the generalexplanatorydictionary of the Ukrainian language. The author draws a conclusion that it isabsolutely necessary to include the Bible texts translated by Ohiyenko I., Khomenko I., Turkonyak R. and patriarch Filaret as well as liturgical, patristic, hagiographic, preachy, religious-journalistic, educational-religious, belles-lett res-religious and church-epistolary textsinto the source base of the dictionary. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Матеріали пленуму Наукової ради «Українська мова» «Формування джерельної бази сучасної української лексикографії» Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії Texts of religious style as a source of replenishment of source base for modern Ukrainian explanatory lexicography Article published earlier |
| spellingShingle | Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії Скаб, М. Матеріали пленуму Наукової ради «Українська мова» «Формування джерельної бази сучасної української лексикографії» |
| title | Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії |
| title_alt | Texts of religious style as a source of replenishment of source base for modern Ukrainian explanatory lexicography |
| title_full | Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії |
| title_fullStr | Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії |
| title_full_unstemmed | Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії |
| title_short | Тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії |
| title_sort | тексти релігійного стилю як джерело поповнення джерельної бази сучасної української тлумачної лексикографії |
| topic | Матеріали пленуму Наукової ради «Українська мова» «Формування джерельної бази сучасної української лексикографії» |
| topic_facet | Матеріали пленуму Наукової ради «Українська мова» «Формування джерельної бази сучасної української лексикографії» |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185408 |
| work_keys_str_mv | AT skabm tekstirelígíinogostilûâkdžerelopopovnennâdžerelʹnoíbazisučasnoíukraínsʹkoítlumačnoíleksikografíí AT skabm textsofreligiousstyleasasourceofreplenishmentofsourcebaseformodernukrainianexplanatorylexicography |