Проблеми, здобутки і перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови
Author determined the importance of the new academic summary index of vocabulary of the Ukrainian language late XVIII – early XXI century for the development of modern integrated studies of the dynamics of language system. fte methodology proposed for a systematic study of vocabulary of collected 20...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185412 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми, здобутки і перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови / Н. Сніжко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2015. — Вип. 24. — С. 56-70. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185412 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сніжко, Н. 2022-09-15T07:36:38Z 2022-09-15T07:36:38Z 2015 Проблеми, здобутки і перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови / Н. Сніжко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2015. — Вип. 24. — С. 56-70. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185412 811.161.2.373.374. Author determined the importance of the new academic summary index of vocabulary of the Ukrainian language late XVIII – early XXI century for the development of modern integrated studies of the dynamics of language system. fte methodology proposed for a systematic study of vocabulary of collected 20 old and new dictionaries, lexical modeling kernel language, discharges of active and passive vocabulary, the ratio of general vocabulary and terminology, stylistically neutral and marked, filling conceptual groups, variant and synonymic series and so on. It is outlined an approach to determine ways of building electronic language thesaurus and its illustrative text-fund. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Матеріали пленуму Наукової ради «Українська мова» «Формування джерельної бази сучасної української лексикографії» Проблеми, здобутки і перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови Problems, achievements and prospects of the integral study of the vocabulary of the Ukrainian language Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Проблеми, здобутки і перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови |
| spellingShingle |
Проблеми, здобутки і перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови Сніжко, Н. Матеріали пленуму Наукової ради «Українська мова» «Формування джерельної бази сучасної української лексикографії» |
| title_short |
Проблеми, здобутки і перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови |
| title_full |
Проблеми, здобутки і перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови |
| title_fullStr |
Проблеми, здобутки і перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови |
| title_full_unstemmed |
Проблеми, здобутки і перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови |
| title_sort |
проблеми, здобутки і перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови |
| author |
Сніжко, Н. |
| author_facet |
Сніжко, Н. |
| topic |
Матеріали пленуму Наукової ради «Українська мова» «Формування джерельної бази сучасної української лексикографії» |
| topic_facet |
Матеріали пленуму Наукової ради «Українська мова» «Формування джерельної бази сучасної української лексикографії» |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Лексикографічний бюлетень |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Problems, achievements and prospects of the integral study of the vocabulary of the Ukrainian language |
| description |
Author determined the importance of the new academic summary index of vocabulary of the Ukrainian language late XVIII – early XXI century for the development of modern integrated studies of the dynamics of language system. fte methodology proposed for a systematic study of vocabulary of collected 20 old and new dictionaries, lexical modeling kernel language, discharges of active and passive vocabulary, the ratio of general vocabulary and terminology, stylistically neutral and marked, filling conceptual groups, variant and synonymic series and so on. It is outlined an approach to determine ways of building electronic language thesaurus and its illustrative text-fund.
|
| issn |
XXXX-0118 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185412 |
| citation_txt |
Проблеми, здобутки і перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови / Н. Сніжко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2015. — Вип. 24. — С. 56-70. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT snížkon problemizdobutkiíperspektiviíntegralʹnogodoslídžennârozvitkuleksikiukraínsʹkoímovi AT snížkon problemsachievementsandprospectsoftheintegralstudyofthevocabularyoftheukrainianlanguage |
| first_indexed |
2025-11-24T16:10:13Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:10:13Z |
| _version_ |
1850851161823772672 |
| fulltext |
Наталія Сніжко
56
Наталія Сніжко
Проблеми, здобутки та перспективи інтегрального
дослідження розвитку лексики української мови
Наше сьогодення позначене активним утвердженням методології інте-
грального дослідження лексичного складу мови. Для з’ясування законо-
мірностей розвитку лексики української мови на значних хронологічних
відтинках учені застосовують теорію систематизування лексичних одиниць
за комплексами парадигматичних, синтагматичних та словотвірних характе-
ристик. У вітчизняному й зарубіжному мовознавстві теорія системного до-
слідження лексики представлена працями Ю.С. Апресяна, Є. Бартміньского,
Л.А. Булаховського, А.А. Бурячка, В.О. Винника, Ю.М. Караулова, Н.Ф. Кли-
менко, Є.А. Карпіловської, М.М. Пещак, В.С. Русанівського, Ю.С. Степано-
ва, Л.О. Струганець та ін. дослідників.
Сучасний етап інтегрального вивчення мовних систем позначений ство-
ренням нових фундаментальних лексикографічних праць синтетичного
типу, серед яких шеститомний Ідеографічний словник російської мови за
ред. Н.Ю. Шведової, Етимологічний словник української мови в 7-и томах
за ред. О.С. Мельничука, ідеографічний словник нової лексики «Активні ре-
сурси сучасної української номінації» за ред. Є.А. Карпіловської, кореневий
словник Є.А. Карпіловської, однотомний словник української мови за ред.
В.В. Жайворонка, Великий зведений орфографічний словник сучасної укра-
їнської мови за ред. В.Т. Бусла та ін.
Інтегральними, або синтетичними вважають такі словники, в яких «за
об’єкти опису й пояснення править не окрема мовна одиниця, а сукупність
мовних одиниць, об’єднаних спільними ознаками форми, змісту або вжи-
вання у мовленні» (КСК: 5). Електронні інтегральні словники відтворюють
динаміку мовної системи та її норм, забезпечують теоретичні дослідження
фактичним матеріалом про закономірності стратифікації лексики, співвід-
ношення активного й пасивного фонду, загальновживаної й термінологіч-
ної лексики тощо, тобто увиразнюють особливості й закономірності роз-
витку мови як складного системно-структурного утворення, що забезпечує
пізнання, комунікацію, художню творчість мовців тощо. З використанням
методології інтегрального упорядкування лексики створюється нині но-
вий 20-томний Словник української мови. Комп’ютерні технології дозво-
лять збирати й досліджувати значні за обсягом масиви лексики, а внаслідок
Проблеми, здобутки та перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови
57
інтегрально-ідеографічного моделювання з’являється можливість ство-
рювати нові лінгвістичні об’єкти, які відтворюють структурно-функціональ-
ний лад мови певних часових зрізів та об’єктивують динаміку лексико-гра-
матичної системи в діахронії, на значних хронологічних відтинках.
Сподіваємося, що на ниві активної розбудови сучасних інтегральних до-
сліджень лексики новий академічний Зведений словник лексики україн-
ської мови кінця ХVІІІ – поч. ХХІ ст., який завершують укладати співробіт-
ники відділу лексикології та лексикографії, матиме належне використання та
визнання, і основне, – забезпечить перспективу системного вивчення законо-
мірностей розвитку української мови (від часів І. Котляревського до наших
днів) та розбудову макронаукової парадигми знань, що поєднує досягнення
міжгалузевих наук (лінгвокультурології, етнолінгвістики, лінгвоконцептоло-
гії та ін.) і базується на здобутках інтегральної лексикографії. Зведений слов-
ник містить реєстри 20 відомих лексикографічних праць різних за типами та
часом створення, тому він є інтегратором уже здобутих знань, а також осно-
вою та знаряддям для розбудови наступних системних досліджень.
Новий академічний зведений словник – це універсальний інтегральний
словник, що відтворює багатовікові здобутки народу-творця, визначних
письменників, учених, а також вітчизняних і зарубіжних лексикографів,
кожен з яких віддав значні духовні й розумові здібності задля збереження
й розвитку словникової скарбниці мови. Усі лексикографи – минулих епох
і сучасні – вважали і вважають слово елементом Вічності, засобом зв’язку
між попередніми та прийдешніми поколіннями, тому сукупний досвід, від-
творений Зведеним словником, це, в першу чергу, скарбниця української
духовності й культури. Це загальнонаціональне надбання й результат ка-
тегоризації і концептуалізації українцями внутрішнього і зовнішнього світу.
Кожен рядок новоствореного зведеного словника – це історія утверджен-
ня слова – питомого чи запозиченого – в мовній системі, а також розгорну-
та історія способів лексикографування слова різними авторами у словниках
різного типу й часу створення. Нижньою межею лексикографічного від-
творення історії слів української мови кінця ХVІІІ – поч. ХХІ ст. є словник
української мови П.П. Білецького-Носенка, укладений на початку ХІХ ст. й
опублікований В.В. Німчуком 1966 р. Лексичний склад сучасної української
мови відтворений у Зведеному словнику Українським орфографічним слов-
ником (за ред. В.Г. Скляренка), Великим зведеним орфографічним словни-
ком та Великим тлумачним словником української мови (за ред. В.Т. Бусла).
Інноватикон представлений словником нових слів та значень Л.В.Туровської
та Л.В. Васильковою. Запозичена лексика відбита словником іншомовних
58
Проблеми, здобутки та перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови
слів О.С. Мельничука. Новітню іншомовну лексику аналізуємо за Сучасним
словником іншомовних слів, укладеним О.І. Скопненком та Т.В. Цимбалюк-
Скопненко. Вагоме місце посідають перекладні та тлумачно-перекладні
словники, зокрема Словарь української мови Б.Д. Грінченка, Українсько-
англійський словник К. Андрусишина і Я. Кретт, Малорусько-німецький
словник З. Кузелі та Я. Рудницького та ін. Залучено матеріали енциклопе-
дичних словників. Отже, зібрана й упорядкована різноаспектна інформація
про розвиток лексичного складу української мови кінця ХVІІІ – поч. ХХІ ст.
Інтегральний характер словника визначається інтегральним характером
його вокабулярію та систематизуванням лексикографічних параметрів різ-
них словників. Кожна лексична одиниця супроводжується граматичними та
функціонально-стилістичними маркерами, позначено наголоси, відбиті усі
нюанси графічного відтворення варіантів слів, в тому числі й на сучасному
етапі розвитку мовної системи.
Динамічний стан сучасної мовної системи Зведений словник відтво-
рює переліками слів, що відрізняються наголошуванням у різних лексико-
графічних джерелах (акінезія, аплазія, асиметрія, анізометрія, асфіксія)
та написанням (аква-аеробіка і аквааеробіка, бліц-візит і бліцвізит, аля
фуршет,а-ля фуршет і аляфуршет).
Складна історія асимілювання слів упродовж віків представлена у слов-
никових статтях Зведеного словника вертикально упорядкованими перелі-
ками варіантів. Для певної частини слів такі переліки є досить детальними
(як-от для слів ангел, аґрус, бавовна, боклага, бусурман, бескед, верблюд,
полуниця та ін.). Вони відтворюють об’єктивний стан конкурування варіан-
тів слів протягом віків і забезпечують об’єктивне підґрунтя теоретичному
осмисленню динаміки мови та мовних норм. Систематизування варіантів –
це з’ясування механізмів розвитку мови та таких важливих традиційних
проблем, як сутність слова, сутність мови, мовна норма, співвідношення до-
мінанти й варіанта, заголовкове слово, лексикографоване слово тощо. Укла-
дання зведеного словника – це постійний пошук відповідей на ці питання і
це формування потужної бази даних для наступних інтегральних досліджень
динаміки й динамізму мови. Варіювання слів, за визначенням Яна Горець-
кого, відтворює динамізм мови [3: 9], її постійну напругу, виявляє шляхи
утвердження домінанти серед варіантів.
Інтегрування даних про історію запозичення слова бавовна, яке за дани-
ми ЕСУМ прийшло з німецької мови через посередництво чеської та поль-
ської мов (ЕСУМ: І, 107), у Зведеному словнику ілюструє складний процес
асимілювання слова, відтворює історію зміни його форми й семантики. У
59
Наталія Сніжко
Словнику української мови П.П. Білецького-Носенка (поч. ХІХ ст.) засвідче-
ні варіанти слова бавовна: ба́ вельна, ба́ вильна, ба́ вольна, ба́ вульна зі
значен- ням «хлопчатая бумага» (БН: 48). У Словнику Б.Д. Грінченка (поч.
ХХ ст.): ба́ волна, ба́ вина і ба́ вуна зі значенням «хлопчатая бумага, вата»
(Гр: 16). У сучасній українській мові слово бавовна має 4 значення (ВТС:
51). Сучасні словники засвідчують активне творення похідних з основою
бавовн-: бавов- нозавод, бавовноткацтво, бавовняно-лавсановий,
бавовняно-люцерновий та ін. Варто зазначити, що переліки давніх форм слів
часто збігаються з тими, що подані укладачами Етимологічного словника
української мови, але ре- єстр слів сучасної української мови об’єктивує
розвиток словотвірних гнізд чи поняттєвих груп слів на сучасному етапі.
Отже, новизна Зведеного слов- ника полягає у повномасштабності й
різноаспектності зібраного матеріалу.
Компоненти словотвірних рядів у структурі Зведеного словника позна-
чені маркерами разом з, при та окр. і при, які забезпечують інтегрування
інформації про дериваційні властивості слів і є основою моделювання укра-
їнського словотворення. Детальне моделювання дериваційних відношень
слів здійснюємо за матеріалами перекладних словників УНС та УАС, автори
яких використали прийоми гніздового упорядкування лексичних одиниць.
Зіставлення структури словотвірних гнізд, відтворених в УНС та в УАС, по-
глиблюють наші знання про динаміку розбудови системи похідних слів. В
УНС, наприклад, маємо тільки одне похідне слово автоматичний під ви-
хідним автомат, а в УАС – 3 похідних: автоматичний, автоматизм, авто-
матичність. Слово звислий в УНС має теж одне похідне (звислість), а УАС
реєструє кілька однокореневих слів: звисло, звисистий, звисність, звисник.
Зведений словник детально відтворює процес асимілювання складних
слів, творення нової лексики з використанням інтернаціональних терміно-
елементів (біо-, гідро-, еко-, гео-, нео- та ін.), засвідчує гібридні слова тощо.
За сторінками Зведеного словника простежуємо ті закономірності динаміки
українського лексикону, яким присвячені сучасні фундаментальні праці ко-
лективу авторів за редакцією Н.Ф. Клименко та Є.А. Карпіловської (моно-
графія «Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі» [5], іде-
ографічний словник нової лексики), нова монографія О.О. Тараненка «Ак-
туалізовані моделі в системі словотворення сучасної української мови» [15]
та ін. Яскравим прикладом відтворення багатьох динамічних змін слугує
фрагмент Зведеного словника від агро до аґусі. Тут і історія складних слів
з основою агро-, які детально аналізує Н.Ф. Клименко у зіставленні з осно-
вою земл-, нові назви зі словників ВТС, ВЗОС, Орф-9 (агроекосистема, аг-
робіогеоценоз, агрозоотехнік, агрозоотехніка, агрополітика, агропродукція,
60
Проблеми, здобутки та перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови
агрохімікат, агроценологія) та ті, що подані в 11-томному СУМі (агробіолог,
агробіологія, агробаза, агроділянка, агрокомплекс), написання аґро- з літе-
рою ґ, що позначає щілинний задньоязиковий звук у словах аґрокурс, аґро-
навчання, аґроправило, відібраних з Українсько-німецького словника З. Ку-
зелі та Я. Рудницького, велика кількість варіантів слова аґрус (аґрес, аґрест,
аґрис та ін.), паралельне вживання г і ґ (за даними різних словників) у словах
аґу, аґукання, аґукати, аґусеньки, аґусі. Аґусі – у словниках ВТС, ВЗОС, Орф-
94, Орф-9, агусі – у словниках СУМ, Орф-75, Гр, УРС, Орф-9. Отже, життя
українства, його архетипи й нові тенденції, закономірності концептуалізації
довкілля й стратифікації лексики, утвердження норм слововживання й пра-
вопису – це ті важливі моменти, яким присвячено Зведений словник україн-
ської мови кінця ХVІІІ – поч. ХХІ ст.
Зіставлення реєстрів давніх і сучасних словників, охоплених Зведеним
словником, відтворює співвідношення давнього, нового та інертного фондів
лексики. Наукові засади дослідження цих фондів обґрунтовує нині В.В. Нім-
чук у праці «До проблеми про об’єкт і зміст курсу «Історія української лі-
тературної мови» [7]. За матеріалами Зведеного словника простежуємо
традиційно активну розбудову іменникової системи, зокрема її потужного
термінологічного фонду й системи емоційно-оцінної лексики, в першу чер-
гу, найменувань людей; виявляємо помірний розвиток інших частин мови.
За спільним реєстром аналізованих словників (СУМ, ВТС, Орф-75, Орф-94,
Орф-9, ВЗОС, ОЕ, БН, Ж, Гр УНС, УАС, УРС) будуємо модель лексичного
ядра мови. Повномасштабну модель лексичного ядра мови зможемо одер-
жати після завершення редагування Зведеного словника. Нині констатуємо,
що спільним реєстром для лексичних одиниць, об’єднаних літерами а, б, в, з
і частини п, є 386 слів, серед яких:
іменники: аґрус, англієць (у БН – англянин), аптека (у БН – обтека),
аптекар (у БН – обтекар), аркуш, аршин, баба, бабак, бибинець, бабуня,
бабуся, бавити, бавовна, бавовняний, багатир, багаття, багач, багнище,
багно, бадилля, базар, бакалія, бандура, бандурист, барвінок, барило, ба-
тіг, батько, баштан, баюра, бджола, безталання, бесіда, битва, бік, білка,
благовісник, блоха, блощиця, бовдур, богомілля, божевілля, болото, бондар
борошно, борщ брехня, брехун, брунька, будинок, бузок, бур’ян, бусурман, ва-
реник, варта, вдячність, ведмідь, верблюд, вертеп, верша, весілля, вечеря,
вечір, вихор, забава, завада, завірюха, завіт, закон, запаска, засік, збіжжя,
зброя, збруя, зграя, змова, зневага, зозуля, зоря, зуб та ін.; прикметники:
англійський, аркушевий, бавовняний, безталанний, бідний, білий, блакитний,
богомільний, брехливий, важкий, вартовий, весільний, заздрісний, залізний,
61
Наталія Сніжко
збройний, звичайний, зелений, злиденний, злий, злосливий та ін.; дієслова:
бавити, бажати, базікати, балакати, бачити, бенкетувати, бити, бігати,
білити, благати, брати, бряжчати, бубоніти, бурхати, бурчати, везти, ве-
редувати, верещати, витати, забажати, завдати, залицятися, зарікатися,
здолати, здужати, зміцнити, зробити та ін.; прислівники: абияк, байдуже,
близько, вельми, завжди, заздалегідь, зненацька та ін.
За матеріалами давніх словників відтворюємо, в першу чергу, ту частину
лексичного складу мови, яка складає нині пасивний фонд мови. Варті уваги
ті забуті, загублені слова, які певний час перебували лише на сторінках дав-
ніх словників, а зараз оживають на сторінках Зведеного словника і частково
відновлені укладачами сучасних орфографічних словників. У низці праць ми
подавали переліки слів, які свого часу не були введені до 11-томного СУМ
[11–14]. За підрахунками М.М. Пилинського таких слів – 25 тисяч [9]. Серед
них реєстрові одиниці Словаря української мови Б.Д. Грінченка: збірослов зі
значенням «словник», збіросвіт – «точка, в якій сходяться промені світла»,
забігайло – «улеслива людина», зайдисвіт – «волоцюга», зазнайбіда – «бі-
долаха», замерзляки – «бурульки», засадич – «хліб», зсипа – «кошик», злю-
бини – «обряд сватання» та ін.
Серед забутих слів багато прислівників, які, звичайно є надлишковими в
сучасній літературній мові, проте вони вкрай важливі для реконструкції іс-
торії розвитку мови. Зі Словника Б.Д. Грінченка добираємо такі надлишкові
форми прислівників: забезвинно, забезневинно, забіч, завалисто, заввишеч-
ки, завгеть, завздалегідь, завглибки, завжде, завстаршки, завчасто, завсю-
ди, захолодка. У структурі Зведеного словника вони мають лише один індекс.
Загальну систему прислівників, змодельовану за матеріалами аналізованих
словників, поповнюємо сьогодні за Українсько-англійським словником
К. Андрусишина і Я. Кретт: азбучно, акцентовано, анемічно, арбітражно,
ароматично, асексуально, астрологічно, атлетично, атонічно, виправдаль-
но, виснажено, високодостойно, високодушно, високолетно, високомудро,
витруджено, вичорнено, забрехано, завадливо, зависло, звеличено, звучаль-
но, згорнено, землисто, зенітно, зернисто, зиґзаґувато, зігріто, зіґноровано,
зіллясто, зіпсуто, злучно, злющо, знеохочено, знужденіло, золотодайно, зо-
лотоцвітно, поконвічно, полігамічно, політехнічно, поліфонічно, поліційно,
половинно, помирено, понадхмарно, попідземно, посесійно, посмагло, поспіло
та ін. Сотні таких прислівників в Українсько-англійському словникові К. Ан-
друсишина і Я. Кретт позначені знаком астериску і кваліфікуються як можли-
ві, потенційні. В структурі Зведеного словника частина таких прислівників
має два індекси (УАС та Орф-9), що вказує на їх функціонування в сучасній
62
Проблеми, здобутки та перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови
українській мові: амбітно, антропологічно, аполітично, артикуляційно, ар-
хітектурно, ахроматично, високоавторитетно, височенно, задиракувато,
залесливо, золотосяйно та ін.
Варто зазначити, що перекладні словники (УАС та УНС) є багатим дже-
релом вивчення українських відповідників до іншомовних слів. До україн-
ських слів відсилають автори УНС при лексикографуванні таких лексичних
одиниць як: абзац – відступ, абонемент – передплата, аеродром – летище,
аероплян – літак, акомпаньямент – супровід, активний – діяльний, алюмі-
ній – глинець, амортизатор – відпружник, ангідрид – безводник, артерія –
б’ючка, астма – дихавиця, генеалогія – родовід, декольте – виріз, денталь-
ний – зубний, еквівалент – рівновартник, репродуцент – відтворювач, хло-
рофіл – зеленець та под.
Зведений словник подає також розлогі словотвірні ряди, в першу чер-
гу, за матеріалами УАС та УНС. Отже, кожна сторінка Зведеного словника –
це скрупульозне відтворення динаміки розвитку українського лексикону й
української лексикографії. Можливо, це і є ті сторінки тезауруса, про які мрі-
яв свого часу Л.В. Щерба, наголошуючи на необхідності лексикографічного
відтворення історії виникнення та функціонування слів. На основі хороших
історичних словників, – зазначав учений, – можемо відтворити історію лек-
сичного складу й поняттєвої структури мови, простежити, як кожне слово
виникло, як розвивалося, коли перейшло до пасиву [16: 295]. Проте, для по-
вного втілення задуму визначного вченого, на нашу думку, сьогодні слід ви-
конати ще один різновид роботи – збагатити лексичний тезаурус семантич-
ною інформацією, хоча б родовими й видовими ідентифікаторами значення
слів, які подані в тлумачних словниках, на основі яких в автоматизованому
режимі можна буде моделювати гіперо-гіпонімічну структуру змістової сфе-
ри мови. У такий спосіб забезпечимо дослідження етапів та закономірностей
розгортання провідних ідей мовомислення народу упродовж кількох століть,
вийдемо на рівень узагальнення знань з української концептології, укладемо
антологію концептів українського мовомислення та словник констант укра-
їнської культури.
М.Ф. Алефіренко порівнює долю слів з долею людей, проте, наголошує
учений, доля слів є набагато складнішою й дивовижнішою, ніж доля людей.
Слова є свідками життєвого шляху людей різних поколінь. «Розвиток мовних
значень краще, ніж будь-яка хроніка, відбиває долі людей, їхні інтереси, зви-
чаї, вірування, способи мислення» [1: 7]. Дивовижні історії розвитку укра-
їнського лексикону постають зі сторінок Зведеного словника. Сьогодні ми
піднімаємо ту частину давньої лексики, яка була важливою для попередніх
63
Наталія Сніжко
поколінь, але з часом стала пасивною чи забутою. На основі давніх слів з
потужною народною енергетикою та прозорою внутрішньою формою рекон-
струюємо звичаї й уподобання українців минулих епох, визначаємо тради-
ційні, забуті та нові способи категоризації дійсності. Фонд давньої лексики,
зібраної зі сторінок словників П.П. Білецького-Носенка, Є. Желехівського,
Б.Д. Грінченка, Д.І. Яворницького, виявляє потужне традиційне творення
емоційно-оцінних назв людини, серед яких ледар, баглій, байдала, бадич;
буркало, буркун, бурчун; верзило, бовдур, довгеля; гладуля, буруля; давні на-
зви їжі (бараболінник, валюх, вергун, верчик, буцик, брусик та н.), назви посу-
ду (варильник, водянчик); назви свійських тварин (бадя «ледачий віл», буян
«неслухняний віл», багрій «сіро-білий віл», барна «темно-сірий віл», бар-
нуля «червоно-бура корова»); назви податків та повинностей (покошевне і
покошевщина (у БН зі значенням «податок з млина, один ківш зерна з кожної
мірки»), покухевне і покухевщина (у БН – «податок з того, що продавали в
бочках») та ін.
Зведений словник засвідчує традиційне теоцентричне спрямування укра-
їнського мовомислення. Аналіз тієї частини лексики, яка охоплена словами з
першим компонентом бог- та його варіантами, виявляє продуктивність бого-
словської лексики у минулому і активне її поповнення сучасними лексемами.
У зведеній таблиці, яку ми уклали на основі аналізованих словників, а також
першого тому 20-томного СУМ, СУМЖ (за ред. В.В. Жайворонка) та корене-
вого словника Є.А. Карпіловської, охоплено 177 слів (від слова Бог до богу-
міллячко): Бог, богдай, богиня, богобійний, богобійність, богоборчий, богобо-
язкий, богобудівник, боговидець, боговідступник, боговподоблення, боговті-
лення, богоданий, богодухновенний, богозневага, богозневажник, боголюбно,
Боголюдина, Богомати, богомілець, богомільно, богомудрий, богонатхнен-
ний, богообраний, богопоклоніння, богослів’я, богохранимий, богошукання та
ін. [12: 69–72]. В 11-томному СУМі зафіксовано 50 слів, майже третина від
аналізованих. У нових словниках (ВТС, Орф-9, СУМ-20) зареєстровані лек-
семи боговтілення, боговшанування, богопоклоніння, богоодкровення, бого-
нетхнення, богознання. Окрім того, за Словником А.М. Нелюби «Словотвор-
чість незалежної України» виявляємо слова богобагатство та богопахнути.
У словниках Є. Желехівського, Б. Грінченка та словнику К. Андрусишина та
Я. Кретт зареєстрована лексема божо: «1. По божьему. 2. О душевном со-
стоянии: хорошо, приятно, сладостно» (Гр: 82). В УАС до прислівника божо
додається також стійке сполучення слів жити по-божому (УАС: 37). У Слов-
нику Б.Д. Грінченка знаходимо назву рослини божа благодать, дитячі назви
Бога, стійкі сполучення слів Бозя калачі везе та Бозя свариться зі значенням
64
Проблеми, здобутки та перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови
«Так кажуть дітям, коли грім гримить», Піти до Бозі («Піти до церкви»)
тощо. Таким чином, за зведеним реєстром, макро- та мікроструктурними ха-
рактеристиками давніх і нових словників моделюємо історію богословської
й сакральної лексики в українській мові ХVІІІ – поч. ХХІ ст. Зі сторінок
Словника української мови Д. І. Яворницького, 160-літній ювілей якого свят-
куємо цьогоріч, дізнаємося, що слово безбожченко, яке зафіксоване тільки в
цьому джерелі, позначає не ту людину, яка не вірить в Бога, а «человека без
национального чувства» (Я: 18). Такі приклади переконують, що лексичний
тезаурус містить важливу лінгвістичну, культурну й мовно-аксіологічну ін-
формацію й слугуватиме наступним інтегральним дослідженням розвитку
мови, духовності й культури.
І, основне, Зведений словник може бути вагомим підґрунтям розбудови
текстово-ілюстративного фонду, адже саме на його основі можна визнача-
ти новизну слова та створювати нові індекси для реєстрації авторів нової
та актуалізованої лексики. Кожен письменник чи учений може мати влас-
ний індекс в новій інтегральній лексикографічній системі, яка поєднува-
тиме здобутки формування генерального реєстру лексичного складу мови
ХVІІІ – поч. ХХІ ст. з текстово-ілюстративним фондом.
Створення універсальної лексикографічної системи, яка об’єднує лек-
сичний і текстовий фонди, має відбуватися поетапно. Важливими етапами
інтегрування лексичного й текстово-ілюстративного матеріалу вважаємо
такі: 1) формування на основі Зведеного словника нової інтегральної лекси-
кографічної системи «Структура та функціонування українського лексикону
ХVІІІ – поч. ХХІ ст.», база даних якої буде поповнена семантичною та функ-
ціонально-стилістичною інформацією; 2) створення навігаційної системи,
яка передбачає зв’язки між показниками форми, змісту та функціонування
лексичних одиниць; 3) системне опрацювання даних з метою підготування
нових типів словників; 4) формування нових словників (тлумачного актив-
ного типу, загальномовного ідеографічного, словника варіантів слів, неоло-
гічних та авторських словників тощо). Інтегрування лексичного й текстового
фондів забезпечить інтегрально-ідеографічне моделювання закономірностей
українського мовомислення, сприятиме поглибленню теорії лексикології,
лексикографії, семасіології, лінгвоконцептології, лінгвокультурології тощо.
Переходимо до активної розбудови макронаукових досліджень на основі до-
сягнень інтегральної лексикографії.
Створення інтегральної лексикографічної системи передбачає ґрунтовне
вивчення метамови академічного тлумачного словника, який найбільш по-
вно й об’єктивно відображає структуру й функціонування мови як системи
65
Наталія Сніжко
[8]. Із врахуванням принципів комплексного відтворення структури та функ-
ціонування мови укладено сьогодні ідеографічний словник за ред. Є.А. Кар-
піловської та Словникові матеріали «Нові й актуалізовані слова та значення»
за ред. О.М. Тищенко. В обох словниках наявна інформація про місце сло-
ва в системі мови й узусі, здійснена семантико-граматична параметризація,
паспортизовані ілюстрації тощо. Отже, поступово утверджується формат
інтегрально-ідеографічного упорядкування лексики у нерозривній єдності
з ілюстративним матеріалом. Проблема полягає в тому, щоб поєднати зна-
чення кожного слова (ЛСВ) з тією ілюстрацією, якою воно найкраще роз-
кривається.
Досвід 11-томного академічного Словника української мови визначає і
структуру наповнення текстово-ілюстративного фонду. Такий фонд повинен
містити усі стильові різновиди мови, які забезпечать інтегральне досліджен-
ня мови як органічного поєднання раціонального й образного. Структура
досліджуваних текстів повинна забезпечити моделювання цілісної картини
світу, яку М.В. Пименова визначає як суму теоретичних (філософсько-на-
укових), позатеоретичних (релігійно-художніх) та донаукових форм пізнання
[10: 34]. Якщо в базі даних будуть представлені усі стильові різновиди, то
модель функціональних властивостей мови відповідатиме сучасному розу-
мінню сутності мови та її функцій, яке відбито у визначенні В.В. Колесова.
Мова, – зазначає учений, – це «загальна цілісність і системна єдність усіх
знаків, категорій і структур мовленнєвої діяльності, необхідних для створен-
ня, зберігання та використання ментальних образів (мислетворча функція),
спілкування (комунікативна функція) та художньої творчості (естетична
функція) народу» [6: 7].
Особливої уваги заслуговує опрацювання текстів відомих письменників-
учених. Упевнена, що усі, кому пощастило мати поетичні твори ученого-гра-
матиста І.Р. Вихованця, переконані, що текстові ілюстрації ученого будуть
окрасою нового тлумачного словника. А.П. Загнітко у передмові до поетич-
ної збірки Вихованця «Славень зажуреній мамі» наголошує, що творчість
Івана Романовича визначається найважливішим концептом нашого життя –
ЛЮБОВ [2: 9]. Любов, життя, сім’я, краса довкілля, думка, слово, мова,
рідний край – це ті концепти-образи, навколо яких зосереджуються роздуми
автора про Вічність, людину як центр Всесвіту, гармонію розуму й краси.
Визначний теоретик-граматист постає зі сторінок своїх поезій як тонкий лі-
рик і неперевершений художник, естет. Весняний розквіт світу поет малює
й озвучує. «Художники весни і музиканти готують фарби трепетні і зву-
ки» – проголошує автор, і деталізує цей процес такими художніми засобами:
66
Проблеми, здобутки та перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови
акорди весни, засинене весною небо, вітер-скрипаль, ударила весна березнем
по струнах, горобці.. змахом крил розбруньковілих бризкають весною у за-
шарілий світ, ..шуганням-мерехтінням здиблених дієзів у замузичену весняну
рань. Симфонія весни, оркестр життя, мажорні, сонячні гами – усе задля
того, щоб відтворити образи: «бринить-переливається краса», «гречками-
хвилями всміхається земля», «земля пливе музично-океанно», «фортисимо
стрясає світ», «дерев зеленоніжні камертони», «озерами ніжності хлюпає
в серце Волинь» та ін. Іван Романович активно поповнює неолексикон сло-
вами різних частин мови: іменниками (медовість, трояндність, безжур’я,
дощів’я, цнотлив’я, замрія, безліс, славень, срібнодзвоння, зеленодум’я),
прикметниками та дієприкметниками (весняносяйний, злотосяйний, свято-
мудрий, зеленоніжний, зеленопишний, сумнавий, розвеснілий, розбрунькові-
лий, завеснений, засонцений, занебеснений), прислівниками (думно, кленово,
твердинно, титанно, хвилинно, замрійно, невабом, океанно, музично-океан-
но, жовтолисто). Учений і поет утверджує мовні норми й традиції наці-
онального мовотворення, а також навчає нас творити нові слова й нові ху-
дожні образи. То ж рубрику «Мова творів визначних учених» слід вважати
однією з найважливіших в інтегральній лексикографічній системі. Це той
блок інформації, який сприймається як «зразок суспільного спілкування» (за
визначенням С.Я. Єрмоленко) [4: 420], підкреслює сутність поняття мовна
норма і є нормою літературної мови (за визначеннями М.М. Пилинського,
В.В. Німчука, К.Г. Городенської, О.О. Тараненка та ін. учених).
Заслуговує на увагу й та частина науково-термінологічної літератури,
якою була збагачена вітчизняна наука початку минулого століття. Деякі
термінологічні словники нині перевидаються (в тому числі й «Словник зо-
ологічної номенклатури. І. Назви птахів» М.В. Шарлемана), але ще велика
кількість народних назв птахів залишається поза лексичними базами даних.
Більше того, сучасні загальномовні словники (в силу свого призначення) не
реєструють деяких орнітологічних назв (маковій, макодзьобик та ін.)., які
були зібрані Л.А. Булаховським у праці «Славянские наименования птиц»,
яка вважається фундаментальною в розбудові слов’янської ідеографії [11].
Українська орнітологія оперує десятками слів для позначення птахів певно-
го виду. Учені підрахували, що найбільшу кількість народних назв має най-
менша співоча пташка волове око (80 слів), дятел – 61, іволга (вивільга) – 48,
одуд – 47, крячок – 36, чайка – 32, індик – 25. Хотілося б такі назви мати в
єдиному інтегральному реєстрі. В 11-томному СУМ, за нашими підрахун-
ками, зареєстровано лише 280 назв птахів. Назв риб, до речі, в СУМі – 146,
назв жуків – 44, назв метеликів – 25.
67
Наталія Сніжко
Зведення різних груп лексики в єдиній інтегральній лексикографічній
системі із застосуванням прийомів ідеографування забезпечить створення
такої бази даних, яка дозволить моделювати структурно-функціональний
лад мови в усій складності його вияву. Це шлях до об’єктивування дина-
міки мовної системи та мовних норм, закономірностей концептуалізації та
категоризації дійсності, а отже до створення нових ґрунтовних досліджень
мовних та культурних досягнень українців. Інтегральне моделювання актуа-
лізує важливі традиційні лінгвістичні проблеми та визначає нові, переконує
в необхідності глибокого всебічного аналізу усіх розрядів лексики та розбу-
дови текстово-ілюстративного фонду мови.
Джерела
АРСУН Активні ресурси сучасної української номінації: Ідеографічний
словник нової лексики / Є.А.Карпіловська, Л.П. Кислюк, Н.Ф. Кли-
менко, В.І. Критська, Т.К. Пуздирєва, Ю.В. Романюк; Відп. ред.
Є.А. Карпіловська. – К.: ТОВ «КММ», 2013. – 416 с.
БН Білецький-Носенко П. П. Словник української мови / Підгот. до
вид. В. В. Німчук. – К.: Наук. думка, 1966. – 423 с.
ВЗОС Великий зведений орфографічний словник сучасної української
лексики / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”,
2004. – 896 с.
ВТС Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і го-
лов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2009. – 1736 с.
Гол Голоскевич Г. Правописний словник. – Нью-Йорк – Париж – Сид-
ней – Торонто – Львів: 1994. – 461 с.
Гр Словарь української мови / За ред. Б. Д. Грінченка. – Т. І–ІV. – К.,
1907 – 1909.
ЕСУМ Етимологічний словник української мови: В 7-и т. / Гол. ред.
О. С. Мельничук. – Т. І–VІ. – К.: Наукова думка, 1982 – 2012.
Ж Желеховський Є., Недільський С. Малорусько-німецький словар. –
Т. І–ІІ. – Львів, 1886.
КСК Карпіловська Є.А. Кореневий гніздовий словник української мови:
гнізда з вершинами-омографічними коренями / Є.А. Карпілов-
ська. – К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2002. – 912 с.
НСЗ Нові слова та значення: словник / Інститут української мови НАН
України; уклали: Л. В. Туровська, Л. М. Василькова. – К.: Довіра,
2009. – 271 с. – (Словники України).
НАСЗ Нові й актуалізовані слова та значення: словникові матеріали
(2002–2010) Кер. проекту і відп. ред. О.М. Тищенко, авторський
68
Проблеми, здобутки та перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови
колектив: В.О. Балог, Н.Є. Лозова, Л.О. Тименко, О.М. Тищенко.
[Ін-т української мови НАН України] – К.: Видавничий дім Дмитра
Бураго, 2010. – 280 с.
ОЕ Орфоепічний словник української мови: В 2-х т. / Уклад. М. М. Пе-
щак, В. М. Русанівський, Н. М. Сологуб, В. В. Чумак, Г. М. Ярун. – К.,
2001.
Орф-75 Орфографічний словник української мови / Уклад. С. І. Головащук,
Т. В. Зайцева, І. С. Назарова, М. М. Пещак, В. М. Русанівський. – К.,
1975.
Орф-94 Орфографічний словник української мови / Уклад. С. І. Головащук,
М. М. Пещак, В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. – К.: Вид-во “До-
віра”, 1994. – 864 с.
Орф-09 Український орфографічний словник / уклали: В. В. Чумак [та ін.];
за ред. В. Г. Скляренка. – К.: Довіра, 2009. – 1011 с. – (Словники
України).
СІС Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. – К., 1986.
СНУН Словотворчість незалежної України. 1991–2011: Словник / Укла-
дач А. Нелюба. – Х.: Харківське історико-філологічне товариство,
2012. – 608 с.
ССІС Сучасний словник іншомовних слів / Уклад. О. І. Скопненко,
Т. В. Цимбалюк. – К., 2006.
СУМ Словник української мови. – Т. І–ХІ. – К.: Наукова думка, 1970–
1980.
СУМЖ Словник української мови / Кер. В. В. Німчук та ін. / Відп. ред.
В. В. Жайворонок. – К.: ВЦ «Просвіта», 2012. – 1320 с.
СУМ-20 Словник української мови: [в 2-ти т.] – Т.1: А–Б / [укладачі: Шев-
ченко Л.Л., Чумак В.В., Ярун Г.М., Шевченко І.В., Бугаков О.В., Біло-
ноженко В.М.]. – К.: Наук. думка, 2010. – 912 с.
УАС Українсько-англійський словник / Уклад. К. Андрусишин і
Я. Кретт. – Саскатун (Канада), 1990. – 1163 с.
УНС Українсько-німецький словник / Уклад. З. Кузеля і Я. Рудницький. –
Лейпциг, 1943. – 1494 с.
УРЕ Українська радянська енциклопедія: В 12-и т. – К., 1977–1985.
УРЕС Український радянський енциклопедичний словник: У 3-х т. – К.,
1967– 1968.
Я Яворницький Д. І. Словник української мови. – Катеринослав,
1920. –Т.1 (А-К). – 408 с.
69
Наталія Сніжко
Література
1. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики. – М.: Гнозис, 2005. – 326 с.
2. Вихованець Іван. Славень зажуреній мамі : поезії / Іван Вихованець ; перед-
мова Анатолія Загнітка. – Луцьк : Вежа-Друк, 2014. – 116 с.
3. Горецький Ян. Динамічність і динаміка в мові [переклад з словацької
М.М. Пещак] / Ян Горецький // Мовознавство. – 1988. – № 6. – С. 7–10.
4. Єрмоленко С.Я. Норма мовна / С.Я. Єрмоленко // Українська мова: Енци-
клопедія / Редкол.: Русанівський В.М. (співголова), Тараненко О.О. (співголова),
М.П. Зяблюк та ін. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М.П. Ба-
жана, 2004. – С. 420–421.
5. Клименко Н.Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі /
Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк. – К.: Видавничий дім Дмитра
Бураго. – 2008. – 336 с.
6. Колесов В.В. Язык, речь, ментальность в ХVІІІ веке / В.В. Колесов // Че-
ловек. Язык. Культура: сборник научных статей, посвященных 60-летнему юби-
лею проф. В.И. Карасика: в 2-х ч.; отв. соред. В.В. Колесов, М.Влад. Пименова,
В.И. Теркулов. – Киев: Издательский дом Д. Бураго. – Изд. 2-е, испр. – Часть 1. –
С. 7–15.
7. Німчук В.В. До проблеми про об’єкт і зміст курсу «Історія української лі-
тературної мови» / В.В. Німчук // Українська мова. – 2014. – № 3. – С. 161–173.
8. Пещак М.М. Нариси з комп’ютерної лінгвістики: монографія / М.М. Пе-
щак. – Ужгород: Закарпаття, 1999. – 200 с.
9. Пилинський М.М. Словник Б. Грінченка. Міфи і факти // Мовознавство. –
1988. – № 6. – С. 25–32.
10. Пименова М.В. Концептуальные исследования. Введение : учеб. пособие /
М.В. Пименова, О.Н. Кондратьева. – М.: ФЛИНТА : Наука, 2011. – 176 с.
11. Сніжко Н.В. Зведений словник лексики української мови кінця
ХVІІІ – поч. ХХІ ст. в інтегральних дослідженнях та компаративістиці / Н.В. Сніж-
ко // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. – К.: Київський нац.
ун-т ім. Т. Шевченка, 2015. – Вип. 27. – С. 174–185.
12. Сніжко Н.В. Сакральна лексика в загальномовному тезаурусі / Н.В. Сніжко
// Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. – Вип. 569. Романо-
слов’янський дискурс. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2013. – С. 67–74.
13. Сніжко Н.В. Системний підхід до вивчення динаміки лексичного складу
української мови кінця ХVІІІ – поч. ХХІ ст. / Н.В. Сніжко // Українська мова. –
2013. – № 3. – С. 110–127.
14. Сніжко Н.В. «Словарь української мови» за ред. Б.Д. Грінченка в інте-
гральному моделюванні розвитку лексики та лексикографії / Н.В. Сніжко //
70
Проблеми, здобутки та перспективи інтегрального дослідження розвитку лексики української мови
Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. праць / Відпов. ред. к. філол. н. І.С. Гна-
тюк. – К., 2013. – Вип. 22. – С. 19–30.
15. Тараненко О.О. Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної
української мови (кінець ХХ – ХХІ ст.) : Монографія / О.О. Тараненко. – К.: Ви-
давничий дім Дмитра Бураго, 2015. – 248 с.
16. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. – Л.: Наука, 1974. –
428 с.
Natalia SNIZHKO
Problems, achievements and prospects of the integral study of the vocabulary
of the Ukrainian language
Author determined the importance of the new academic summary index of vo-
cabulary of the Ukrainian language late XVIII – early XXI century for the development
of modern integrated studies of the dynamics of language system. fte methodology
proposed for a systematic study of vocabulary of collected 20 old and new dictionaries,
lexical modeling kernel language, discharges of active and passive vocabulary, the ratio
of general vocabulary and terminology, stylistically neutral and marked, filling con-
ceptual groups, variant and synonymic series and so on. It is outlined an approach to
determine ways of building electronic language thesaurus and its illustrative text-fund.
УДК 811.161.2.373.374.
Джерела
Література
Natalia SNIZHKO
|