Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "Російсько- українського словника" за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова

Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "Російсько- українського словника" за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Лексикографічний бюлетень
Дата:2016
Автор: Тищенко, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2016
Теми:
Словникові матеріали
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185429
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "Російсько- українського словника" за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова / О. Тищенко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2016. — Вип. 25. — С. 40-51. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185429
record_format dspace
spelling Тищенко, О.
2022-09-15T13:13:37Z
2022-09-15T13:13:37Z
2016
Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "Російсько- українського словника" за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова / О. Тищенко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2016. — Вип. 25. — С. 40-51. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
XXXX-0118
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185429
811.161.2’374’344
uk
Інститут української мови НАН України
Лексикографічний бюлетень
Словникові матеріали
Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "Російсько- українського словника" за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова
Archive card: Looking for the dictionary materials of the fourth to the «Russian-Ukrainian dictionary» edited by A.Y. Crymskiy and S.O. Yefremov
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "Російсько- українського словника" за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова
spellingShingle Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "Російсько- українського словника" за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова
Тищенко, О.
Словникові матеріали
title_short Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "Російсько- українського словника" за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова
title_full Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "Російсько- українського словника" за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова
title_fullStr Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "Російсько- українського словника" за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова
title_full_unstemmed Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "Російсько- українського словника" за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова
title_sort архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "російсько- українського словника" за ред. а. ю. кримського та с. о. єфремова
author Тищенко, О.
author_facet Тищенко, О.
topic Словникові матеріали
topic_facet Словникові матеріали
publishDate 2016
language Ukrainian
container_title Лексикографічний бюлетень
publisher Інститут української мови НАН України
format Article
title_alt Archive card: Looking for the dictionary materials of the fourth to the «Russian-Ukrainian dictionary» edited by A.Y. Crymskiy and S.O. Yefremov
issn XXXX-0118
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185429
citation_txt Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому "Російсько- українського словника" за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова / О. Тищенко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2016. — Вип. 25. — С. 40-51. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT tiŝenkoo arhívnakartotekašukaûčislovnikovímateríaličetvertogotomurosíisʹkoukraínsʹkogoslovnikazaredaûkrimsʹkogotasoêfremova
AT tiŝenkoo archivecardlookingforthedictionarymaterialsofthefourthtotherussianukrainiandictionaryeditedbyaycrymskiyandsoyefremov
first_indexed 2025-11-25T23:55:39Z
last_indexed 2025-11-25T23:55:39Z
_version_ 1850590828955697152
fulltext 40 Оксана Тищенко Оксана Тищенко Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому «Російсько-українського словника» за ред. А.Ю. Кримського та С.О. Єфремова Лексичну картотеку (ЛК) було започатковано в межах діяльності Комісії Словника живої української мови 1918(19) р. Вона сформувалася в основно- му за 5 років на базі класиків української художньої літератури, фольклорних та етнографічних матеріалів, польових записів, словників тощо. Далі трива- ло її поповнення тогочасними новими творами М.Г. Хвильового, Г.М. Косин- ки, М.Т. Рильського, П.Г. Тичини та ін., новими лексикографічними працями. На основі цієї картотеки укладено чотири томи РУСа за ред. А.Ю. Кримсько- го та С.О. Єфремова [РУС, Т. І: Передмова]. Починаючи з 1933 рр. у зв’язку зі згорненням українізації та репресіями як науковців, так і їхніх праць (зокрема й РУСа), укладену картотеку «очис- тили від націоналістичного мотлоху»: вилучили картки з Біблії, з прізви- щами репресованих С.О. Єфремова, В.П. Підмогильного, М.Г. Хвильового, Г.М. Косинки, М.О. Скрипника та інших. Натомість поповнили картками з творів Івана Ле, А.В. Головка, О.Є. Корнійчука, В. Кузьмича, М.П. Ледянка, П.Й. Панча, Г.І. Петровського, Леніна, Сталіна та ін. На основі очищеної й доповненої картотеки, імовірно, укладено РУС-37, згодом теж оголошений ворожою націоналістичною пропагандою [2]. 1938 р. добір лексичного знадібку розпочато з нуля: попередня картотека неофіційно отримала назву стара, а після війни її влито в нову картотеку з умовною назвою архівна. Отже, архівна картотека (АК) складається з двох частин: картотека РУСа та картотека, додана у 33–37-х рр. Репресовану час- тину картотеки можна бачити у перших трьох томах РУСа як цитати з текстів відповідних авторів та з Біблії [1]. Уціліла з 1937 р. АК – це близько 575 000 карток різноманітного формату. Можливо, якусь частку АК було розписано ще до 1918 р. як матеріали «Ки- ївської старовини». Проте більшість карток з’явилася саме з початком діяль- ності КСЖУМ (хоч деякі картки і містять у робочій частині елементи, влас- тиві російському правопису до реформи 1918 р.). Попередні дослідження дають підстави вважати, що суттєвих фізичних втрат унаслідок свідомого чи несвідомого нищення під час окупації 1942–1944 рр. АК (як і нова картотека 41 Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому... 1938 р.) не зазнавала, отже, певною мірою зберегла свою репрезентативність (коли не враховувати репресивних чисток) [2]. Найближчим завданням є вибирання усієї АК із масиву ЛК, виокремлен- ня картотеки РУСа – це АК без джерел, перше видання яких припадає на 1933 та пізніші роки. Створення українського, українсько-російського та ро- сійсько-українського індексу наявних карток з аналізом лексико-семантич- ної та граматичної макроструктури АК дасть можливість сформувати корпус імовірно використаних матеріалів 4-го тому РУСа (хоча, на жаль, без «репре- сованих» карток у період 1933–1937 рр.). Вважаємо, що АК містить ще не опрацьовані лексикографічно скарби, які мають бути належно представлені у наступних теоретичних розвідках та практичних розпрацюваннях. Наводимо довільно обраний уривок архівної картотеки із української лі- тери «Я» (152 одиниці з російськими словами на Р–Я). Для оцифрування АК пропонуємо таку форму. Мікроструктуру російсько-українських, українсько-російських та укра- їнських карток уводимо в уніфіковану форму: російське слово; факульта- тивні відомості: російські варіанти; стійке словосполучення; додаткові по- яснення російською мовою; українське слово; факультативні відомості: додатковий український контекст, контекстуальна форма; українські ва- ріанти; пояснення українською мовою, граматична характеристика, форми; дані про картку за її вхідною мовою: (ру) – російсько-українська, (у) – укра- їнська, (ур) – українсько-російська; літера д означає, що картку виготовляли одночасно з дублетом для наведеного при реєстровому слові синоніма: (руд), (урд); цитата; умовне позначення джерела (автора) для зручності пошуку за джерелом (у наведеному нижче тексті цей елемент опущено); паспортизова- не джерело. Цілковито зберігаємо орфографію, пунктуацію оригіналу, віршовані ряд- ки розмежовуємо скісними рисками, наголос позначаємо однією скісною рискою; фіксуємо суттєві правки (новий переклад, графічний чи фонетичний варіант тощо). Така форма дає можливість швидко сортувати матеріал за різними параме- трами. Зокрема, упорядковані алфавітно за російським словом картки ілюстру- ють мовний матеріал, дібраний авторами для укладання РУСа, який, отже, був у їхньому розпорядженні під час укладання 4-го тому і може певною мірою репре- зентувати словникові матеріали цього втраченого примірника. 42 Оксана Тищенко РАЗСКАЗЫВАТЬ ясувати (ру) Ясуй-же королеви, що там сталось \\ У заві- рюсі тій, як ти її покинув? Куліш. Макбет. 4. РАЗЪЯСНЯТЬ ясувати (ру) Лікарь почав мені ясувати фізіологію Конис. Доля од. пис. 4. 281 РАСПАЛЯТЬСЯ ятритися ятриться гнів (ру) Так хотілось йому прига- дать, \\ Чи то дійсність, чи тільки чад… \\ Чи він пана колишнього стрів, \\ Чи то ятриться в серці гнів. Терещенко Чорнозем, 57 РАСТРАВЛИВАТЬСЯ ятритися (ру) Глибоко вразила його ясноока, горда дівчина своїми очима гострими і та рана боліла та ятрилась, не даючи Маркові спокою Грінч. Сон. пром. 177. РАСТРАВЛЯТЬ ятрити (ру) І щоб серця не ятрити марно, то навіть у мину- ле не оглядалася Гол. Мати, 4 РАСТРАВЛЯТЬ ятрити (ру) Пан Адам припоручає комусь коняку, а мене бере за плече …Бо тобі, хлопче, не треба вертатись до нас, ятрить своє серце. Коцюб. Дебют. 139 РАСТРАВЛЯТЬ язвить ятрити ятрить йому серце що кому (ру) Несправед- ливість, офірою якої він почувається, болізно ятрить йому серце, труїть життя Коцюб. тв. ІІ, 102 РАСТРАВЛЯТЬСЯ легко растравляющийся (о тѣлѣ) ятри/стий (ру) У мене тіло не ятристе, – хутко гоїться Подол. г. – Гр. РОВЪ яр (ру) Ох, легкокрилий брате [вітре], виходь… з глибоких темних ярів, де ти в холодочку пахучому спочиваєш о півдні…. Мирн. кн. І Серед ст. 422 РУНДУК ятка ятка (будівля з самою покрівлею) (ру) Догосподарювавсь! в огороді стоїть сама ятка та кривобока повітка, а в полі ні стебла с. Зуївці на Лубенщ. (?студ. перон. педт) В. Липовий РЫБОЛОВНЫЙ рыболовный снарядъ ятер ятерь, ятір ум. ятере/ць (ру) Вони улізли у ятір, та вже й не вилізе (щука) Рудч. Ск. І. – Гр. РЫБОЛОВНЫЙ ятр рыболовный снарядъ я/тер я/терь, я/тір ум. ятере/ць (ру) Усю торішню зиму рибалка ятером ловив в тій річці рибу Греб. 388. – Гр. САЛЮТ шум яса яса брязк мечей та яса (руд) Мо вернувся князь з походу? \\ Мо дружина прийшла? \\ Прислухається княгиня – брязк мечей та яса, \\ Та все ближче голоса: \\ Ми тебе воскреснем! Тичина, Віт. 10 САЛЮТЪ яса (ру) Яса. Трубний гук. Входять Коміній і Тит Ларцій Куліш. Коріолян. 43. СВЕРКАТЬ блистать яріти (ур) Хоч сонечко гріє \\ І зірка рум’яна \\ Цілує, яріє – \\ Не гоїться рана! Франко. Із днів журби. 8 43 СВЕРКАЮЩИЙ блестящий ясний ясний (ру) Роберт неначе річ держав, \\ Змагався, боронився, \\ Зняв потім ясний свій шелом \\ І людові вклонився Л.Укр. ІІІ, 102 СВЕТЛЫЙ ясний (ру) І місяць, ясний божок із золотими ріжками, виплив у небі в танку дівчаток-зірок, осяяв у полі свіжі сніги. Васильч. Опов. 177. СВЕТЛЫЙ ясний (ру) Одвернулась усяка ясна душа од перекуйовдженого не знать по-якому Енея Тв. П. Куліша. 6. 488. СВЕТЛЫЙ ясний (ру) Прийшла… і серце знову тане… \\ Тобі слова такі ясні! \\ Але чого ж поникли п’яно \\ Мої вербени на вікні?.. Сосюра По- езії ІІ, 8 СВИРѢПО яросливо (ру) В саді…. сиділо пара…. котів, і обидва яросливо- гістерійно шипіли й нявчали…. Крим. Еск. 177. СВИРѢПСТВОВАТЬ яри/тися (ру) Видав, як гордий океан здимався, \\ Ярився, пінився і силкувався \\ Аж під грізнії хмари сягонути. Куліш. Ю. Цезарь. 19. СВѢТЛОГЛАЗЫЙ съ свѣтлыми глазами ясноо/кий (ру) Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий МВ. ІІ. 7. – Гр. СВѢТЛОЗЕЛЕНЫЙ яскраво-зелений (ру) …. крізь баляси….звішуються яскраво-зелені пужма дикого хмелю Лев. Ор. Вол. опов. 138. СВѢТЛООКІЙ ясноокий (ру) ….там зустріла його ясноока богиня Атена. Потеб. Одис. 7. – 19 СВѢТЛООКІЙ ясноокий (ру) Й перша промовила так ясноока богиня Ате- на Потеб. Одис. ІІІ. – 13 СВѢТЛО-СѢРЫЙ ясно-сивий (ру) ….убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву майже білу свиту…. Україн. Л. Лісн. Пісн. 13 СВѢТЛЫЙ ясни/й (і я/сний) (ру) Яка ясна/ ніч! Звиног. (Крим.) СВѢТЛЫЙ ясний (ру) Пекельні духи він узяв на поміч, \\ Щоб засліпити розум ваш ясний Грінч. М. Стюарт.15. СВѢТЛЫЙ ясний (ру) Поки там так моливсь ясний \\ Одиссей многотер- пець Потеб. Одис. 7 – 2 СВѢТЛЫЙ ясно-соняшний (ру) І відпочивав справді, йдучи нога за ногою, уживаючись ясно-соняшним весняним днем. Грінч. Під тих. верб. 22 СВѢТОЗАРНЫЙ я/сно-ся/йний (ру) Вести поважний круговий танок, тим переплетеним колом, мов вінком, здавалося хвальним прообразом велич- ного ясно-сяйного світоча – сонця. Ол. Пчілка. Рідн. Край. 1914. ІІ. 15. СВѢТОЗАРНЫЙ ясносяйний (ру) У життя на бенкетах бучних, \\ У гурті молодої краси \\ Не зривав я квіток запашних \\ В ясносяйні юнацькі часи Грінч. Писання І 359 Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому... 44 Оксана Тищенко СЕРДИТЬСЯ сердиться сильно яритися (ру) Я був на ринку \\ І що ж: до- бродію: готуйсь до бою, \\ Або обороняйсь лагідним словом, \\ Чи утікай: бо все яриться страшно Куліш. Коріолян. 89. СИМВОЛ эмблема (знак) яса яса (ру) Встає огонь святобливої готики, \\ Як ватра віри, \\ як стара яса, \\ І по-блюзнірському піднеслись в небеса \\ Стрілчасті вежі – \\ пальців гострих дотики. Бажан, Дорога, 35 СОЛНЕЧНЫЙ ясно-соняшний (ру) І відпочивав справді, йдучи нога за но- гою, уживаючись ясно-соняшним весняним днем. Грінч. Під тих. верб. 22 ТОЛКЪ дать толкъ ярміс ярміс дати (ру) У вас своє діло, у мене своє. Ви оттут за мною торгуєтесь, а там, може, мене на дворі другі дожидаються. Треба усім ярміс дати. Мир. ІІІ. 14. ТОРГОВАТЬ НА ЯРМАРКЕ ярмаркувати (ру) Гуляє, ярмаркує \\ Наїж- джий люд. У розмаїлій збруї \\ По дереву помостів цокотять \\ Гарячі коні. Рильськ. Марина, 132 ХЛЕБ ярь яровые хлеба ярина ярини (ру) За річкою, по-під кучерявим зеле- ним лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини Коцюбинський І, 6 Харитя ХЛѢБЪ яровой хлѣбъ ярина (ру) Жук такий хотів на наші ярини налетіти; а началство як прочуло про його гаспидську думку, зараз веліло громадам виходити проти його і нівечити. Кониськ. У тісної баби. ІІ. 22. ЧИСТЫЙ ясний (ру) Одвернулась усяка ясна душа од перекуйовдженого не знать по-якому Енея Тв. П. Куліша. 6. 488. ЧОРТЪ ? яропуд (ру) Ах ти ж иродів сину! – думаю собі та з злости аж дріжу. – Коли б завтра не таке свято…. Я б тобі , лихий яропуде, по одній волосинці всі коси висмикала! Кониськ. Не люби двох. ІІ. 128 ЧУТКІЙ сѣ чуткімѣ сердцемѣ ятряний на серце (ру) Ти утворена…. не для землі; не для людей, а для небесного простору, для неба. Тим то ти така ятряна на серце та врязлива. Неч. Лев. 9. 231 ШУМ салют, яса яса брязк мечей та яса (ру) Мо вернувся князь з походу? \\ Мо дружина прийшла? \\ Прислухається княгиня – брязк мечей та яса, \\ Та все ближче голоса: \\ Ми тебе воскреснем! Тичина, Віт. 10 ШУМѢТЬ (о многихъ людяхъ) яча/ти (ру) Ви, турки, – яничари, помалень- ку ячіте, мого вірного клюшника не збудіте Ад.І.216. Ад.І.213. –Гр. ШУМѢТЬ (о многихъ людяхъ) яча/ти (ру) Уже пізно, а й досі діти ячать Лебед. у. –Гр. ШУМѢТЬ кричать ячати (ру) Чуєте ж, хлопці: цитьте, не ячіте! Грінч. Се- ред бурі 54. 45 ЯЗВИТЬ растравлять ятрити ятрить йому серце що кому (ру) Несправед- ливість, офірою якої він почувається, болізно ятрить йому серце, труїть життя Коцюб. тв. ІІ, 102 ЯНТАРНЫЙ янтарний (ру) Під шведами забіліло \\ Янтарнеє море Рудан. 4. 107 ЯНТАРНЫЙ янтарний (ру) Усім своє: кому – меди янтарні, \\ Кому – сиву- ха, а кінець один. Рильськ. Марина, 100 ЯНТАРЬ янтар (ру) ….бачу ті столички, де розкладені коралі, янтарі, усякі сережки, перстні і бісери…. М. Вовч. Дяк. 12 ЯНЫЧАР яничар (ру) Бучно їде Галанбег із Відня, \\ В коло нього двадцять яничарів, \\ А прислуги ще й у двоє більше. Франко. Поема про білу со- рочку 75 ЯНЫЧАР яничар (ру) І заспівали козаки: \\ «У туркені яничари \\ І баша на лаві. \\ Гой чи, вороги! \\ Ми не маєм ваги! \\ Наша воля й слава!» Шевч. Кобз. І.120, Гамалія ЯНЫЧАР яничар яничари (ру) високий пам’ятник, поставлений на згадку розливу людської крови. Там колись бились турецькі яничари з москов- ським військом. Коцюб. тв. ІІ, 122 ЯПОНЕЦ японцы лучше нас знают, пусть научат нас, ст. 17 японець (ру) Нічого нам тут соромитися, коли японці краще знають, нехай навчать нас, а ми повинні вчитись у них. Ордж. Звіт ЦК РСІ 16 Зїзд ВКП(б), 27 ЯПОНСКИЙ Ми… настаивали… чтобі они переняли японский метод ре- монта ст. 17 японський (ру) Ми ввесь час домагалися перед НКШ, щоб вони перейняли японську методику ремонту, запросили японських інже- нерів Ордж. Звіт ЦК РСІ 16 Зїзд ВКП(б), 27 ЯРИТЬСЯ яритися (ру) Я був на ринку \\ І що ж: добродію: готуйсь до бою, \\ Або обороняйсь лагідним словом, \\ Чи утікай: бо все яриться страшно Куліш. Коріолян. 89. ЯРКИЙ ярий (ру) Тканини ті були живих ярих барв з дивно витканими або вишитими малюнками квіток Україн. Л. Старод. іст. 190 ЯРКИЙ яскравий (ру) На дворі смеркало. Захід жеврів. Де-де займалися зорі, зімні зорі, яскраві такі Тесл. З кн. жит. 52. Любов до ближ. ЯРКІЙ ярий (ру) Блиснуть проти сонця ярі квіти Л.Українка. На крил. пі- сень. 249 ЯРКІЙ ярий (ру) Палай, палай, яре світло, \\ До самого долу Федьк. Писан- ня І. 224. ЯРКІЙ ярки/й (ру) Було темно. Лиш зорі яркі \\ Миготіли з простору Фран- ко Мойсей. 42 Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому... 46 Оксана Тищенко ЯРКІЙ яркий (ру) Вечірнє місячне сяйво, ще бліде, а не ярке, смутно загля- дало в вікна. Крим. Андр. Лаг. ч.1-2. 182. ЯРКІЙ яркий (ру) Настає південна ніч… екзотична ніч з морем ярких зір на небі… Крим. Андр. Лаг. ч.3-4. 80. ЯРКІЙ яскравий (ру) Крила голубів, що гойдались перед образами на нитці, замінені були новими, ще більш яскравими Коцюб. Fata morgana. 75–76 ЯРКІЙ яскравий (ру) Пізніх троянд процвітання яскравеє \\ Осінь віщує – чи то ж і мою? Л.Українка, На крил. пісень. 270 ЯРКІЙ яскравий (ру) Хо сидить на росяній траві, а стара память його підсо- вує йому о/брази, де свіжими, яскравими фарбами малюються події духа людського. Коцюб. Хо. 79. ЯРКІЙ яскравий (ру) Юрба розбила ногами грубий морський пісок, так що жовтувата курява здіймалась в повітрі і колихалась над головами в чскра- вих капелюшках і в чорних ціліндрах Л. Україн. І, 120 Над морем ЯРКІЙ ? ярий (ру) В вінку палали кров’ю дикі рожі, \\ Слова, мов квіти яриї, цвіли. Л.Українка. На крил. пісень. 248 ЯРКО яскра/во (ру) ….ця легенда належить до типу багатьох инших, яскра- во неймовірних антиісторичних легенд…. Крим Пальм гилля ІІІ. 59 ЯРКО-ЗЕЛЕНЫЙ яро-зелений яро-зелених (ру) в повітрі віяла прохолода, а сонце весело осміхалось до яро-зелених акацій. М. Коцюб. ІІ, 82 ЯРМАРКА ярмарок (ру) ….Максим….. зібрав стільки грошей, що міг би вже собі клапоть поля купити, а до його коняку та ще де що. Він поле й купив (….), а більше нічого не купував, бо дожидавсь ярмарку весняного, що бував у ближній слободі Грінч. Чуд. Д. 106. Батько та дочка ЯРМАРКА ярмарок (ру) Ба ні, чула, колись співав старець з бандурою на ярмарку. Голов. Мати, 8 ЯРМАРКА ярмарок (ру) Великий ярмарок, то барашівникові велика робо- та. Франко Boa Constr. 60 ЯРМАРКА ярмарок (ру) Тоді з великого свого нуду почав я по ярмарках блукати… Марко Вовч. «Дяк». хрест. з літ. 19 ст., 61 ЯРМАРКА ярмарок (ру) Чому не приїхали у ярмарок? Марко Вовч. «Дяк». хрест. з літ. 19 ст., 61 ЯРМАРКА продавать на ярмаркахъ ярмаркува/ти (ру) Народ буде ярмарку- вати ЗОЮР. І. 138. – Гр. ЯРМАРКА (ЗАКР.) подарокъ, купленный на ярмаркѣ ярмаркове (ру) На са- мого Дмитра у Прилуці ярмарок, і Кривоніг туди…. А Домаха до його: – Привезіть же ярмаркового Кониськ. Не люби двох. ІІ. 120. ЯРМАРОЧНЫЙ ярмарковий (ру) А вже ж то ніколи так, як під ярмарковий час і крадуть (коней). Кониськ. Конокрад. ІІ. 141. 47 ЯРМО ярем (ру) Пильно дивився [внук] на яворовий, старий ярем Стефа- ник. Дорога. 17 ЯРМО иго ярмо у ярмі не буде (ру) Всф казали: «Поки світа сонця \\ У ярмі шотландський люд не буде!» Л. Україн. ІІІ 104. ЯРМОРОЧНЫЙ ярмарко/вий (ру) Зустрічає якось раз Антін дуже гарну мо- лоденьку молодицю в ярмаркову неділю. Неч.-Лев. Укр. гумористи. 9. 82 ЯРОВОЙ ярий (ру) З них которі на жорнах молотив яру пшеницю Потеб. Одис. 7, 104 ЯРОВОЙ ярий (ру) Та гей, бики! З’оремо поле, \\ Посієм яреє зерно. Рудан. 4. 4 ЯРОВОЙ яровая пшеница яри/ця (ру) Пшенице-ярице, непогодонька тобі у стозі стояти с. Зуївці на Лубенщ. (?студ. перон. педт) В. Липовий ЯРОВОЙ яровой хлѣб ярина/ (ру) Нема дощу та й нема. Ярина показує по- гано, на озимину мала надія Коцюб. На віру. 237. ЯРОВОЙ яровой хлѣбъ ярина (ру) Жук такий хотів на наші ярини налетіти; а началство як прочуло про його гаспидську думку, зараз веліло громадам виходити проти його і нівечити. Кониськ. У тісної баби. ІІ. 22. ЯРОВОЙ ярь яровые хлеба ярина ярини (ру) За річкою, по-під кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини Коцюбин- ський І, 6 Харитя ЯРОСТНО яросливо (ру) Старий піп…. яросливо стукав об землю своєю патерицею…. Крим. Бейрут. опов. 310 ЯРОСТНЫЙ ярий (ру) Стихії з нами в згоді: \\ Такі ж кріваві, ярі, безпо- щадні, / Як і наш задум. Куліш. Ю. Цезарь. 23. ЯРОСТНЫЙ ярливий (ру) Не слухали маму царята: хвилі ярливі далеко їх мчали Дніпр. Ч.І. Скеля 20. ЯРОСТЬ ярість (ру) – Як се ви протверезились? \\ – Чортяка п’янства зво- лив поступитись місцем чортяці ярости Куліш. Отелло. 67. ЯРЫГА яриза (ру) А в вівторок до бідних нетяг невольників \\ У ґаляру на підслухи яризу посилає. Март. Укр. Записи. 18 ЯРЫЙ ярий ярий свид (ру) Віддала всю любов забрати в ярий свид, \\ Упав- ши на моріг, розкривши плідні чресла, \\ На запашний землі п’ючи росу і піт. ЯРЬ ярина/ (ру) Нема дощу та й нема. Ярина показує погано, на озимину мала надія Коцюб. На віру.258. ЯРЬ яровые хлеба ярина ярини (ру) За річкою, по-під кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини Коцюбинський І, 6 Харитя Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому... 48 Оксана Тищенко ЯСА шум салют яса брязк мечей та яса (руд) Мо вернувся князь з походу? \\ Мо дружина прийшла? \\ Прислухається княгиня – брязк мечей та яса, \\ Та все ближче голоса: \\ Ми тебе воскреснем! Тичина, Віт. 10 ЯСЕН образ так ясен, что о происхождении его говорить нечего 103 ясний (ру) «Сухая ложка рот дерет» Тут образ для нас є такий ясний, що про по- ходження його нема чого й говорити Потебня. З лекцій, 79 ЯСЕНЕВЫЙ ясиновий вітер ясиновий (ру) Вітер шумить ясиновий \\ вітер у нашім гаю. \\ Слухай. Я жалем і кров’ю \\ Серце твоє обіллю. Сосюра Твори ІІ, 6 ЯСЕНЬ ясен (ру) Над нами небо яснеє. \\ Остання, може, мить. \\ Шумлять далекі ясені \\ і телефон шумить. Сосюра Поезії І, 143 ЯСЕНЬ (дерево) ясен (ру) Перед хатою стоїть старий гіллястий ясен... Ва- сильч. Опов. 177. ЯСЛИ ясла (ру) Митро коні ладнав до ясел Свидниц. Люборацькі. 76 ЯСЛИ ясла (ру) Тут-же треба згадати ясла, себ-то установи для виховування дітей до 4-ох літ віку…. Касян. Азб. ком. 232. ЯСЛИ ясла гуц. єсла (ру) Меся побіх у стайню тай сховав у єсла Етн. зб., 26. 120. Кос. п. ЯСМИННЫЙ ясминовый ясминовий (ру) Тото в городі, в ясминовім гаю \\ Пряде дівчатко тонесенькі нити Федьк.Писання І. 55 ЯСМИНОВЫЙ ясминный ясминовий (руд) Тото в городі, в ясминовім гаю \\ Пряде дівчатко тонесенькі нити Федьк.Писання І. 55 ЯСНОГЛАЗЫЙ съ блестящими глазами ясноокий (ру) Промінь, що сяє над нами \\ будем ловити руками, \\ сестри мої ясноокі!... Грінч. Писання І 309 ЯСНООКІЙ яснозо/рий (ру) В темнім саду соловейко \\ Коники в полі – що-сили, \\ Славлючи ніч яснозору \\ Радісним співом дзвеніли Грінч. Писання І 209 ЯСНЫЙ ясний (ур) Скільки сліз було гірких пролито, \\ Їх лічив тільки мі- сяць ясний. \\ Скільки муки було пережито, – \\ Знає те мій садок затиш- ний! Л.Укр. ІІІ, 77 ЯСНЫЙ ясний (ру) В час гарячий полудневий \\ Виглядаю у віконце \\ Ясне небо, ясне море, \\ Ясні хмарки, ясне сонце. Л. Україн. На крил. пісень. 67 ЯСНЫЙ ясний (ру) … горіло і миготіло ясним полум’ям. Панас Мирний, Хрест. з літ. 12, ст. 91 ЯСНЫЙ ясний (ру) Але серед селян не було ні умілих поводирїв, не було у них якогось плану, що і як їм робити Доман. , Селян. воля, 18. ЯСНЫЙ ясний (ру) В гарячий ясний літній день ліс на горі сяє… Неч.Лев. Кайд.сім. 3 49 ЯСНЫЙ ясний (ру) Він (Ленін) ходив по кімнаті і записував обточені мислі, ліпив величну мозаїку ясних і зрозумілих слів Кузьм. Турб. 68 ЯСНЫЙ ясний (ру) Небо було ясне і синіло, як у день Неч.Лев. Чорні хма- ри, 18 ЯСНЫЙ ясний (ру) О, зоре ясная моя! \\ Ведеш мене з тюрми, з неволі, \\ Якраз на смітничок Миколи, Шевч. Кобз. 380, Юродивий ЯСНЫЙ ясний (ру) Чи може маєте яку яснішу путь? Україн. Л. Думи і мр. 61 ЯСНЫЙ ясний (ру) Як він йшов до пана, то мав дуже ясний плян. Стефа- ник. Дорога. 28 ЯСНЫЙ ясний ясна-голосна І розлягалась-би завжди по гаю \\ Ясна-голо- сна \\ Пісня, й розквітала-б у рідному краю \\ Новая весна Л. Укр. І. 15 ЯСНЫЙ ясний яснішої (ур) Людська недоля будила не розпач в мені, а ба- жання \\ Кращої долі, яснішої, – Л.Укр. І, 11 ЯСНЫЙ (въ знач.: «понятный», «не оставляющій мѣста сомнѣніям») ясний (ру) Найчастіш мімі споминався покійників афоризм: «Наука і тероризм – це ж одне й те саме»; але й того афоризму суть не зовсім була для мене ясна… Крим. Еск. 175. ЯСНЫЙ ясная погода ясно/ (ру) Усе хмара, усе негода! Коли вже те ясно/ буде! Коли теплійш стане Марко Вовч. Н.О. І. 342. ЯСНЫЙ светлый ясний (ру) Онде вони! В ясних ризах \\ Їх лютії очі… Шевч. Кобз. І 157. «Єретик» ІІІ ЯСТРЕБ яструб (ру) … хай всі бачать твою царську величність, наче того яструба, що сягає поглядом, де йому подобається Україн. Л. Старод. іст. 110 ЯСТРЕБЪ я/стріб я/струб (ру) Голуб…. од ястріба ховався Рудч. Ск. ІІ. Зв. – Гр. ЯСТРЕБЪ я/стріб я/струб (ру) Я/стріб і я/струб Вх. Пч. ІІ. 8 – Гр. ЯСТРЕБЪ я/стріб я/струб (руд) Десь той яструб і злетів Мнж. 123 –Гр. ЯСТРЕБЪ ястріб (ру) Одного молодого гусака…. забив ястріб. Франко. В поті чола. 41 ЯСТРЕБЪ принадлѣжащій, свойственный ястребу я/струбів (ру) Його ши- рокі рукава здавались яструбовими крилами Левиц. пов. І. 251. – Гр. ЯСЫРЪ ясир (ру) Тож він татар на поміч приєднав \\ і платить їм ясиром християнським Л. Україн. ІV. 321. Бояриня. ЯТАГАНЪ ятаган (ру) Ой, та чи солодко їм прокидатись під січовим ятага- ном! Крим. Пальм. гилля ІІІ. 2. Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому... 50 Оксана Тищенко ЯТЕВОЙ ятьовий (ру) Оті ятьові закінчення збудувалися замість сподіван- ня «ижевих» закінчень. Кримський. Критерії. 136. ЯТКА рундук ятка (будівля з самою покрівлею) (руд) Догосподарювавсь! в огороді стоїть сама ятка та кривобока повітка, а в полі ні стебла с. Зуївці на Лубенщ. (?ст. перон. педт) В. Липовий ЯХОНТОВЫЙ я/хонтовий (ру) Це-ж на лазурову небесну баню \\ Пустило сонце яхонтовий промінь Крим Пальм гилля ІІІ. 59 ЯЧАТЬ (кричать по-лебединому) ячати ячить (ру) О милий друже, – знов недуже, – \\ О любий брате, – розіп’яте – \\ Недуже серце моє, серце, мов лебідь той ячить Тичина Соняшні Кларнети, 9 ЯЧМЕНИЩЕ по/ле, засѣ/янное ячмене/м (закреслено) я/шнище а, с. (ру) Аренда…. просища, пшеничнища, яшнища... Иванов, обычн. пр. Харьк., 171 ЯЧМЕННЫЙ я/шний а, е. (ру) Я/шна ка/ша з са/лом Клин. Стр. Укр., 65 ЯЧМЕННЫЙ ячмі/нний (ру) Ячміннеє зернячко Чуб.ІІІ. 250. – Гр. ЯЧМЕННЫЙ ячмі/нний (ру) Ячмінний колос. Ном. № 471. – Гр. ЯЧМЕННЫЙ ячний ячною (ру) Вулицею їхала, навантажена ячною соло- мою, підвода Шиян. Баланда 23 ЯЧМЕННЫЙ ячний ячною (ур) Вулицею їхала, навантажена ячною соло- мою, підвода Шиян. Баланда 23 ЯЧМЕННЫЙ яшний (ру) Опріч яшного хліба нічого немає Л.Українка. На крил. пісень. 125 ЯЧМЕНЬ ячмень на корню ячмі/нь ум. ячме/ник, ячме/ничок, ячміне/ць (ру) Торік ячмена добрі були Камен. у. – Гр. ЯЧМЕНЬ ячмі/нь ум. ячме/ничок (ру) А я житечка не жала, ячменичку не в’язала Грин. ІІІ. 311. – Гр. ЯЧМЕНЬ ячмінь (ру) Пашні – пшениці, ячменю, пригорщ висиплем під вікном: синиці, шпаки поназлітуються…. М. Вовч. Дяк. 12 ЯЧНЕВИК ячник я/шник (хліб з ячменного борошна) (ру) Поки ти, жінка, мене яшниками будеш жучить, напечи ще вергунів с. Зуївці на Лубенщ. (?ст. перон. педт) В. Липовий ЯЧНЕВИК ячник хлеб из ячменной муки, ячник (ру) А що-б же – кров свою в революцію проливав, жизні, можна сказать, не жалів та й ходив-би об- шарпаний, ячниками-б давився та по свинячому жив? Головко Бур’ян, 66 ЯЧНИК ячневик я/шник (хліб з ячменного борошна) (руд) Поки ти, жінка, мене яшниками будеш жучить, напечи ще вергунів с. Зуївці на Лубенщ. (?студ. перон. педт) В. Липовий ЯЩЕР ящур (ру) Ні – пекла їм, грані, джуми, \\ Аршенику, Боже, \\ Та ящу- рів молоденьких, \\ Гадячого терла, \\ Може би раз наситились, В останне нажерлись! Федьк. Писання І. 288 51 ЯЩЕРИЦА ящірка (ру) На дні рову, під лопухами, копицями гніздились жаби, чорні, здорові, окаті, а на окопі а на окопі знай бігали сірі та зелені ящірки Мирн. І Як вед. – так і жив. 154 ЯЩИК (ларь) ящик підійшов до ящика (ру) Давид підійшов до ящика, по- дивився, як меле, Головко Бур’ян, 38 Словники РУС Російсько-український академічний словник: Т.  І–ІІІ / Гол. ред. акад.  А.  Кримський (I–II  тт.), акад.  С.  Єфремов (III–IV  тт.). –  К., 1924–1933. [Електронний ресурс] / Режим доступу: htt p://r2u.org. ua/main/dicts Т. I. (А-Ж). Редактори: В.  Ганцов, Г.  Голоскевич та М. Грінченкова. – Київ: Червоний шлях, 1924. – 290 с.; Т. II. (З–Н): Вип. 1. (З–К). Редактори: В. Ганцов, Г. Голоскевич, М. Грінченков а, М.  Калинович, А.  Ніковський, В.  Ярошенко.  – Київ: ДВУ, 1929.  – 392 с.; Вип.  2. (Л–Намыкивать). Упорядники-редактори: М.  Ка- линович і В.  Ярошенко.  – Харків: УРЕ, 1932. сс. 393–724.; Вип.  3. (Намыл–Нять). Упорядники-редактори: М.  Калино вич і В.  Яро- шенко. Харків: УРЕ, 1933.  – сс. 725–1056; Т.  III. (О–П): Вип.  1. (О–Поле). Редактори: В.  Ганцов, Г.  Голоскевич, М.  Грінченкова, А. Ніковський. – Київ: ДВУ, 1927. – 336 с.; Вип. 2. (Поле-Пячение). Редактори: В. Ганцов, Г. Голоскевич, М. Грінченкова, А. Ніковський. Київ: ДВУ, 1928. – сс. 337–654.  РУС-37 Російсько-український словник [Текст] / За ред. С.І. Василевського та П.С. Мустяци. – К. : Видавництво Академії наук УРСР, 1937. – 890 с. Література 1. Тищенко  О.М. Архівна картотека як лексико-ілюстративна база «Росій- сько-українського словника» за ред. А.Ю. Кримського та С.О. Єфремова. І. Лек- сична картотека: історія створенн та репресій [Текст] / О.М. Тищенко // Україн- ська мова. – 2016. – № 2. – С. 44–71. 2. Тищенко  О.М. Архівна картотека як лексико-ілюстративна база «Росій- сько-українського словника» за ред. А.Ю. Кримського та С.О. Єфремова [Текст] / О.М. Тищенко // Українська мова. – 2016. – № 3. Oksana TYSHCHENKO Archive card: Looking for the dictionary materials of the fourth to the «Rus- sian-ukrainian dictionary» edited by A.Y. Crymskiy and S.O. Yefremov УДК 811.161.2’374’344 Архівна картотека: шукаючи словникові матеріали четвертого тому...

Схожі ресурси