Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТЕС і ТЕЦ
Вступ. Світовий досвід дає багато прикладів високоефективного використання біомаси для вироблення
 тепла та електроенергії в вугільних котлоагрегатах. Проте для України, яка має значні поклади вугілля
 та потенціал твердої рослинної біомаси, така технологія досі не реалізована.&#...
Saved in:
| Published in: | Наука та інновації |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Main Authors: | , , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2020
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185444 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТЕС і ТЕЦ / Н.І. Дунаєвська, Д.Л. Бондзик, М.М. Нехамін, Є.С. Мірошніченко, І.В. Безценний, В.Я. Євтухов, Т.С. Щудло // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 5. — С. 86-96. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860073016848809984 |
|---|---|
| author | Дунаєвська, Н.І. Бондзик, Д.Л. Нехамін, М.М. Мірошніченко, Є.С. Безценний, І.В. Євтухов, В.Я. Щудло, Т.С. |
| author_facet | Дунаєвська, Н.І. Бондзик, Д.Л. Нехамін, М.М. Мірошніченко, Є.С. Безценний, І.В. Євтухов, В.Я. Щудло, Т.С. |
| citation_txt | Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТЕС і ТЕЦ / Н.І. Дунаєвська, Д.Л. Бондзик, М.М. Нехамін, Є.С. Мірошніченко, І.В. Безценний, В.Я. Євтухов, Т.С. Щудло // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 5. — С. 86-96. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та інновації |
| description | Вступ. Світовий досвід дає багато прикладів високоефективного використання біомаси для вироблення
тепла та електроенергії в вугільних котлоагрегатах. Проте для України, яка має значні поклади вугілля
та потенціал твердої рослинної біомаси, така технологія досі не реалізована.
Проблематика. Пошук нових непроєктних палив для теплової енергетики у зв’язку з дефіцитом
вугілля антрацитової групи є актуальним завданням, зважаючи на зобов’язання України збільшити виробництво енергії із відновлюваних джерел та необхідністю виконувати жорсткі європейські норми за викидами.
Мета. Розроблення оптимальних технологічних та режимних умов зі спільного спалювання вугілля
антрацитової групи та твердої біомаси.
Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були пилоподібне вугілля українських покладів та тверда рослинна біомаса. Використано експериментальні методи досліджень на лабораторних та пілотних
установках, а також CFD-моделювання. Результати. Досліджено режими горіння суміші вугілля та біомаси; розроблено оптимальну схему
її використання на пиловугільних котлах ТПП-210А; виконано балансовий розрахунок пальника при
спільному спалюванні антрациту та твердого біопалива; виконано проєктування пальникового пристрою для котлів ТПП-210А та підготовлено ескізний проєкт. Розроблений проєкт може бути використано на котлах ТПП-210А, а з невеликими змінами — на більшості котлів, які спалюють антрацит та пісне вугілля.
Висновки. Застосування 8—12 % біомаси за теплом здатне суттєво інтенсифікувати процеси горіння вугілля антрацитової групи. Рекомендована схема подавання біомаси до паливні — з окремого бункеру
пелет через подрібнювач до пальника, де вводиться до паливні трубопроводом з конусним розсікачем на
виході. 3D-моделювання спільного горіння показало зростання температури потоку й ступеню вигорання палива. Виконано ескізний проєкт пальника котла ТПП-210А для спільного спалювання антрациту та 10 % частки біомаси.
Introduction. International experience provides many examples of highly efficient use of biomass for heat and electricity
production in coal-fired boilers. For Ukraine that has large coal deposits and a potential of solid plant biomass, such technology
has not been implemented yet.
Problem Statement. Given the scarcity of anthracite group coal, searching for new non-project fuels for thermal energy
is an urgent task in the view of Ukraine’s commitment to increase renewable energy production and the need to comply with
strict European emission standards.
Purpose. Development of optimal technological and operational conditions for co-firing of anthracite group coal and
solid biomass.
Materials and Methods. The objects of research are pulverized Ukrainian coal and solid biomass of plant origin. Experimental
research methods with laboratory and pilot plants, as well as CFD modeling have been used.
Results. Blends of coal and biomass burning conditions have been studied; optimal scheme for TPP-210A coal-fired
boiler has been recommended; balance calculations in the joint torch that burns anthracite and solid biofuels have been
made; according to the chosen design scheme a burner for biomass and coal co-firing for coal-fired boilers TPP-210A have
been implemented and preliminary design of the burner has been prepared. The project can be used at any TPP-210A power
boiler units, and with minor changes at most boilers that burn anthracite and lean coal.
Conclusions. The use of 8—12% of biomass by heat can essentially intensify the processes of anthracite coal. It is recommended
to supply biomass pellets from a separate tank via a special mill to the burner where fuel is injected into the pipeline
with a conical divider at output. 3D modeling of co-firing has shown a temperature flow and a fuel burn-out growth. A preliminary
design of the boiler burner TPP-210A for co-combustion of anthracite and 10% biomass has been made.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:11:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
86
https://doi.org/10.15407/scin16.05.086
н.І. ДунаЄвСька, Д.л. бОнДзик,
м.м. нехамІн, Є.С. мІрОшнІченкО, І.в. безценний,
в.Я. ЄвТухОв, Т.С. ЩуДлО
Інститут вугільних енерготехнологій Національної академії наук України,
вул. Андріївська, 19, Київ, 04070, Україна,
+380 44 425 5068, ceti@i.kiev.ua
теХнологія Спільного СпалЮвання
антрациту та твердого Біопалива
в пиловугільниХ котлаХ теС і тец
Цитування: Дунаєвська Н.І., Бондзик Д.Л., Нехамін м.м., мірошніченко Є.С., Безценний І.В., Євту-
хов В.Я., Щудло т.С. технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугіль-
них котлах теС і теЦ. Nauka innov. 2020. т. 16, № 5. С. 86—96. https://doi.org/10.15407/scin16.05.086
Вступ. Світовий досвід дає багато прикладів високоефективного використання біомаси для вироблення
тепла та електроенергії в вугільних котлоагрегатах. Проте для України, яка має значні поклади вугілля
та потенціал твердої рослинної біомаси, така технологія досі не реалізована.
Проблематика. Пошук нових непроєктних палив для теплової енергетики у зв’язку з дефіцитом
вугілля антрацитової групи є актуальним завданням, зважаючи на зобов’язання України збільшити ви-
робництво енергії із відновлюваних джерел та необхідністю виконувати жорсткі європейські норми
за викидами.
Мета. Розроблення оптимальних технологічних та режимних умов зі спільного спалювання вугілля
антрацитової групи та твердої біомаси.
Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були пилоподібне вугілля українських покладів та твер-
да рослинна біомаса. Використано експериментальні методи досліджень на лабораторних та пілотних
установках, а також CFD-моделювання.
Результати. Досліджено режими горіння суміші вугілля та біомаси; розроблено оптимальну схему
її використання на пиловугільних котлах ТПП-210А; виконано балансовий розрахунок пальника при
спільному спалюванні антрациту та твердого біопалива; виконано проєктування пальникового при-
строю для котлів ТПП-210А та підготовлено ескізний проєкт. Розроблений проєкт може бути викорис-
тано на котлах ТПП-210А, а з невеликими змінами — на більшості котлів, які спалюють антрацит та
пісне вугілля.
Висновки. Застосування 8—12 % біомаси за теплом здатне суттєво інтенсифікувати процеси горін-
ня вугілля антрацитової групи. Рекомендована схема подавання біомаси до паливні — з окремого бункеру
пелет через подрібнювач до пальника, де вводиться до паливні трубопроводом з конусним розсікачем на
виході. 3D-моделювання спільного горіння показало зростання температури потоку й ступеню вигоран-
ня палива. Виконано ескізний проєкт пальника котла ТПП-210А для спільного спалювання антрациту
та 10 % частки біомаси.
К л ю ч о в і с л о в а: теплові електростанції, біопаливо, вугілля, спільне спалювання.
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16(5)
Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТеС і Тец
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 87
Паливна безпека та екологічний стан довкіл-
ля є одними з пріоритетних завдань для успіш-
ного розвитку країни. Вугільні теС виробля-
ють в Україні до 37 % електроенергії. В останні
роки через низку причин зменшується доступ-
ність викопних енергетичних палив (газ за-
куповується в обмежених кількостях, антрацит
і пісне вугілля стали дефіцитними через про-
ведення антитерористичної операції на сході
України).
У західних країнах Європи, Північної аме-
рики, азії останніх два десятиліття усе більше
залучають до паливної бази енергетики аль-
тернативні тверді палива (рослинну біомасу)
для спільного спалювання з вугіллям на фа-
кельних котлоагрегатах та котлоагрегатах ки-
плячого шару [1, 2]. але характеристики цих
твердих палив суттєво залежать від місцевих
умов. тому досвід західних країн прямо не мо-
же бути застосовано для вітчизняної енерге-
тики і потребує адаптації.
В Україні біомасу використовують тільки в
малій енергетиці для систем опалювання та га-
ря чого водопостачання. Для блоків потужніс-
тю 200—300 мВт досвіду використання біома-
си немає. тому для впровадження технологій
спільного спалювання різних видів твердого
палива виникла необхідність провести дослі-
д ження особливостей взаємного впливу при
їх спільному горінні.
На шляху до членства у Європейському спів-
товаристві Україна прийняла на себе зобо в’я-
зання щодо виконання рішень екологічних кон-
венцій, що суттєво обмежує використання ви-
копних і стимулює попит на альтернативні
поновлювані види палива.
Біомаса є одним з найперспективніших
джерел, що забезпечує 4 % потреби людства у
первинній енергії. 72 % біомаси, що викорис-
товується для енергетичних цілей, складає
тверда біомаса. На сьогодні частка поновлю-
ваних палив в енергетичному балансі Украї-
ни дуже мала. У низці країн Західної Європи,
особливо в скандинавських країнах, вона вже
перевищує 20 %.
Серед різновидів енергетичного викорис-
тання твердої біомаси широке розповсюджен-
ня набула технологія спільного спалювання
біомаси з вугіллям (ССБВ) в факелі, що зу-
мовлено високою ефективністю спалювання
внаслідок максимальної теплонапруженості
топкового об’єму пиловугільних котлоагрега-
тів та їх поширеністю у світі. Сьогодні 243 кот-
лоагрегати в світі спалюють спільно біомасу з
вугіллям, з яких 93 — пиловугільні. активно
ведуться розробки в галузі вдосконалення тех-
нологій спалювання з використанням поновлю-
ваних палив [3, 4]. Значну увагу приділено проб-
лемам підвищення надійності агрегатів для
спалювання різних видів біомаси та відходів.
Найпоширеніші схеми організації зазначе-
ного процесу в пиловугільному котлі є спіль-
не подрібнення та спалювання біомаси з вугіл-
лям, окрема підготовка біомаси та її спалюван-
ня у комбінованому або окремому пальнику та
попередня газифікація біомаси з наступним її
спалюванням в котлі [5, 6].
Зазначений вид палива не є проєктним для
більшості котлів українських теС, тому він ви-
магає значного обсягу досліджень характерис-
тик горіння, а також визначення впливу біо-
маси на вугілля в процесах їхнього спільного
спалювання. Це дозволить визначити опти маль -
ні співвідношення видів палива та режими го-
ріння, які дозволять зменшити загальну вар-
тість палива, знизити шкідливі викиди та буде
сприяти енергетичній незалежності країни.
аналіз досвіду, накопиченого у всьому світі
в результаті комерційної експлуатації техноло-
гії спільного спалювання на теплових електро-
станціях дозволяє зробити наступні висновки:
спільне спалювання біомаси з кам’яним ву-спільне спалювання біомаси з кам’яним ву-
гіллям, бурим вугіллям і торфом у традицій-
них парових котлах надає унікальну можли-
вість, комбінуючи утилізацію поновлюва-
них джерел енергії і викопних видів палива,
отримати найбільшу вигоду від обох видів
палива;
додавання біомаси у паливний баланс до-додавання біомаси у паливний баланс до-
зволяє суттєво знизити викиди вуглекисло-
н.І. Дунаєвська, Д.л. бондзик, м.м. нехамін, Є.С. мірошніченко, І.в. безценний, в.Я. Євтухов, Т.С. Щудло
88 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5)
го газу, скоротити викиди інших забрудню-
ючих речовин у ґрунт та повітря;
при спільному спалюванні біомаси у пило-при спільному спалюванні біомаси у пило-
вугільних котлах можна легко замінити до
10 % вугілля спаленого у котлі з незначними
змінами обладнання, що вкрай важливо,
враховуючи українські обмежені можливос-
ті інвестувати у модернізацію обладнання.
Це також є перспективним варіантом для
спільного спалювання українського антра-
циту, оскільки надмірний вміст летких ре-
човин в біомасі може компенсувати дефіцит
летких речовин у вугіллі;
використання біомаси в енергетиці України
детально не досліджувалося. Відсутня база
даних щодо характеристик рослинної біо-
маси в Україні.
Для проведення досліджень з визначення
оптимальних співвідношень біомаси та вугіл-
ля використано експериментальну установку,
що моделює процеси, які відбуваються в при-
пальниковому просторі та нижній реакційній
частині (НрЧ) паливні. В Інституті вугільних
енерготехнологій (ІВе) Національної академії
наук України функціонує унікальна пілотна
установка, яка дозволяє проводити спалюван-
ня пилоподібного твердого палива в потоці,
забезпечуючи температури до 1700 °С. На ній
встановлено системи подавання різних видів
палив: шнековий живильник біомаси, бара бан-
ний живильник вугільного пилу та систему
під ведення природного газу. У роботі [7] наве-
дено детальний опис установки та методики
балансових експериментів з відпрацюванням
спільного спалювання різних видів палива.
аналіз технічних характеристик досліджу-
ваних видів палива наведено в табл. 1, а їхній
елементний склад — в табл. 2. Для другого
зразка вугільного пилу не вдалося отримати
повний елементний аналіз та плавкість золи.
Хоча первинно було заплановано проведення
дослідження спільного спалювання біомаси та
антрациту (як характерного і проєктного пали-
ва для трипільської теС та ряду інших), за ко-
роткий термін кон’юнктура вугільного ринку
різко змінилася (блокування території ОрДЛО,
санкційні закони) і у другій полови ні 2017 р.
на складах українських теС, які за проєктом
мають спалювати вугілля антрацитової групи,
антрацит було практично вичерпано. Запити
на теС та дві взяті проби вугільного пилу на
станції показали, що на той момент основним
паливом для антрацитових теС було пісне ву-
гілля різної зольності (вихід летких продуктів
на горючу масу (Vdaf) — до 18 % ваг) (табл. 1).
Перший зразок вугілля мав дуже високу золь-
Таблиця 1. Технічний аналіз досліджуваних видів палива
Паливо
Загальна
волога
на робочий
стан палива,
Wt
r, %
Зольність
на сухий
стан палива,
Ad, %
Загальна
сірка
на сухий стан
палива,
St
d, %
Вихід
летких
речовин,
Vdaf, %
Плавкість золи, °С теплота згоряння
tА tB tC
Нижча, Qi
r
мДж/кг ккал/кг
Пелета сосни 8,7 0,4 0,03 85,9 1300 1310 1325 17,63 4211
агропелета (солома
агрокультур) 8,4 6,1 0,14 82,0 1180 1200 1225 15,57 3720
Пелета лушпиння
соняшника 9,3 9,7 0,18 80,3 1100 1110 1200 14,81 3538
Вугілля станційного
помелу (зразок 1) 1,6 36,6 1,19 13,6 1390 >1400 н/д 19,04 4547
Вугілля станційного
помелу (зразок 2)
6,0
19,0
н/д
14,7
н/д
н/д
н/д
25,5
6081
Примітка. tА — температура початку деформації; tB — температура плавлення напівсфери; tC — температура рідко-
плавкого стану; н/д — не вдалося визначити.
Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТеС і Тец
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 89
ність (Ad понад 36 %) та високу температуру
плавлення золи (температура нормального
рідкоплавкого стану для нього більше 1550 °С,
що унеможливлює стабільне і надійне спалю-
вання його на пілотній установці ІВе). тому
основним видом палива було обрано другий
зразок — пісне вугілля із зольністю на суху
масу 19,0 %.
Порівняння технічних характеристик палив
дозволяє a priori передбачити переваги спіль-
ного спалювання:
1) суттєво нижча зольність дозволить вико-
ристовувати як основний вид палива пісне ву-
гілля підвищеної зольності (подібно до дослі-
д жуваного вугілля зразку 1), при спалюванні
ву гілля традиційної зольності (20—24 %) ви-
ко ристання біомаси зменшить викиди леткої
золи;
2) вміст сірки в біомасі в 5—50 разів мен-
ший, ніж у вугіллі, що суттєво зменшує утво-
рення і викиди шкідливого газу SO2, відповід-
но зменшується забруднення оточуючого се-
редовища і плата за викиди для теС;
3) значна кількість горючих летких речо-
вин (Vdaf > 80 %) допомагає займанню вугілля
і формально може перевести суміш з вугіллям
з марки антрацит в марку пісне;
4) нижча температура плавлення золи може
покращити вихід рідкого шлаку;
5) нижчий вміст азоту в горючій масі (до
10 разів) зменшить викиди «паливних» окси-
дів азоту.
Проте при плануванні експериментів треба
враховувати:
1) високий вміст летких речовин може ви-
кликати займання біомаси, що вимагає заходів
з безпеки в системі складування та транспор-
тування біомаси;
2) низька температура розм’якшення золи
пелет лушпиння соняшника (tA = 1100 °С) мо-
же призводити до шлакування поверхонь на-
грівання котлоагрегату. Необхідна перевірка
на реальному котлі;
3) низька теплота згорання біомаси може
знизити адіабатну температуру горіння сумі-
ші палив, але реальна температура залежатиме
від низки факторів (швидкий вихід і згорання
летких речовин допомагає займанню вугіль-
ного пилу).
експерименти проводились з кожним ви-
дом біомаси — сосна, агропелета та лушпиння
соняшника, і різною часткою біомаси в сумі-
ші — від 3,5 до 20 %. Їхні результати пока-
зали, що:
можливо спалювати разом в факельних кот-можливо спалювати разом в факельних кот-
лоагрегатах пісне вугілля та подрібнені пе-
лети з біомаси українського походження;
додавання біомаси в процесі спалювання
вугілля інтенсифікує його займання і підви-
щує температуру в паливні в безпосередній
близькості від пальникового пристрою;
частка біомаси понад 15—20 % може призво-частка біомаси понад 15—20 % може призво-
дити до перегріву поверхонь нагрівання
нижньої радіаційної частини і вимагатиме
реконструкції паливні;
оптимальна частка біомаси, яка інтенсифі-оптимальна частка біомаси, яка інтенсифі-
кує спалювання вугілля, але не вимагає сут-
тєвих модифікацій пальникового пристрою
та котла складає 8—12 %, тому можна реко-
мендувати технологічно прийнятну та ефек-
тивну частку біомаси в кількості 10 % за теп-
лом від загальної кількості палива.
Таблиця 2. Елементний аналіз досліджуваних видів палива
Паливо
Хлор
на сухий
стан
палива,
Cld, %
елементний склад, %
Cdaf Hdaf Odaf Ndaf Sdaf
Пелета сосни 0,04 51,87 6,33 41,63 0,14 0,03
агропелета (со ло-
ма агрокультур) 0,27 50,30 6,21 42,81 0,53 0,15
Пелета луш пин-
ня соняшника 0,42 49,35 6,20 43,35 0,89 0,21
Вугілля станцій-
ного помелу (зра-
зок 1) 0,62 88,97 3,24 5,63 1,30 0,86
Вугілля станцій-
ного помелу (зра-
зок 2)
н/д
н/д
н/д
н/д
н/д
0,84
Примітка. Н/д — визначити вміст речовин не вдалося.
н.І. Дунаєвська, Д.л. бондзик, м.м. нехамін, Є.С. мірошніченко, І.в. безценний, в.Я. Євтухов, Т.С. Щудло
90 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5)
конСтрукція пальника
для Спільного СпалЮвання
Враховуючи вищенаведене, вибір оптималь-
ного співвідношення біомаса/вугілля викону-
ється виходячи з технологічно, екологічно та
економічно обґрунтованих показників з метою
збереження надійної та безпечної роботи всіх
систем вже працюючих котлоагрегатів.
В дослідженні було обрано шлях мінімаль-
ної модернізації вихрового пальника котла
тПП-210а тепловою потужністю 70 мВт три-
пільської теС, в районі розташування якої іс-
нує достатня кількість відходів деревооброб-
них підприємств (біомаси) в київській області
на економічно обґрунтованій відстані.
Цей типовий пальник має такі проєктні тех-
нічні характеристики:
Загальна довжина, м . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3,8
Діаметр каналу центрального повітря, м 0,67
Діаметр каналу аеросуміші з первинним
повітрям, м . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 0,96
Діаметр першого каналу вторинного по-
вітря, м . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1,3
Діаметр другого каналу вторинного по-
вітря, м . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1,5
Проєктні витрати повітря, нм3/год:
центрального . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2500;
первинного . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11500;
вторинного . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43200;
всього . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57200;
решта . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . скидне повітря
температура перед входом в пальник, °С:
повітря . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 340—360
первинної аеросуміші . . . . . . . . . . . . . . . . 220
розрахункова витрата вугілля при но-
мінальному навантаженні . . . . . . . . . . . . 10,1 т/год
Характеристики вугілля:
антрацит Ad = 19,0 %, Wt
r = 7,5%, Qi
r = 24,26 мДж/кг;
Qi
r вугільного пилу при Wt
r = 1% складає 25,9 мДж/кг.
З метою гарантованого проходження біома-
си каналом центрального повітря швидкість
потоку має складати не менше, ніж 20 м/с. Для
цього при забезпеченні подавання біомаси в
кількості 10 % за теплом від вугілля з підви-
щеною концентрацією, витрата біомаси з теп-
лотою згорання 4211 ккал/кг на пальник скла-
датиме 1,5 т/год.
Газ
на підсвічування
Центральне
повітря
Вугілля
та первинне
повітря
~1,5 т/год біомаси
~3–4 тис. нм3/год пов.
~ 52 тис. нм3/год
~13 тис. нм3/год пов.
~9,5 т/год вуг.
~20 м/с
~4 м/с
~20 м/с
~28 м/с
Біомаса
Рис. 1. Пальник для спільного спалювання вугілля з біомасою потужністю 70 мВт котла
тПП-210а
Вторинне
повітря
Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТеС і Тец
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 91
Для забезпечення нагрівання вугілля про-
дуктами спалювання летких біомаси потік біо-
маси має бути закрученим з параметром кру-
чення n = 2 або на виході каналу встановлено
розсікач.
В коаксіальний канал, що буде утворений при
модернізації пальника для ССБВ, має подава-
тися повітря з витратою не менше 3000 м3/год
(рис. 1).
регулювання сумарної витрати повітря на
пальник залишається без змін і провадиться
зміною витрат вторинного повітря.
СХема подавання БіомаСи
до котла тпп-210а
Зважаючи на високу потужність пиловугіль-
ного блоку трипільської теС та суттєву від-
мінність в характеристиках вугілля та біомаси,
запропоновано забезпечити можливість замі-
щувати у вузькому діапазоні витрат (до 10 %
за теплом) антрациту за рахунок пелет. Перед-
бачено розміщення на теС системи зберіган-
ня, транспортування, дозування та подавання
пелет з твердої біомаси в усі 12 пальників кот-
ла тПП-210а і необхідним є відпрацювання
технічних рішень та демонстрація технології з
можливістю її подальшого розвитку в Україні.
Загальну схему системи подавання пелет у
паливню котла проілюстровано на рис. 2.
Пиловугільний котлоагрегат тПП-210а три-
пільської теС складається з двох корпусів, у
паливні кожного встановлено зустрічно 6 паль-
ників в один ярус. В центральний канал паль-
ників котла передбачено подавання біомаси.
Попередньо розглядається варіант організації
пневмотранспорту пелет з високою концент-
рацією із витратного бункера до пальника під
розрідженням з використанням парового ежек-
тора. Після живильника пелети можуть бути
подрібнені, наприклад, за допомогою млина-
вентилятора. В каналі введення біомаси буде
підтримуватися постійна витрата повітря, швид-
кість якого забезпечуватиме стабільне подаван-
ня палива, а витрата пелет регулюватиметь ся
за допомогою живильника. Як було показано
вище, заміщення 10 % вугілля біомасою вима-
гатиме витрати подрібнених пелет на кожний
пальник 1,5 т/год. Для забезпечення безпе-
рервного подавання біомаси протягом 8 год
у один пальник і насипній щільності біомаси
0,7 кг/м3, об’єм витратного бункеру повинен
становити 17 м3.
3D-моделЮвання Спільного
СпалЮвання антрациту
Й БіомаСи в паливні котла
тпп-210а
Одним з методів вивчення впливу додавання
біомаси до антрацитового палива на парамет ри
процесу їхнього спільного горіння є чисельне
моделювання. У роботі використано за галь но-
відому програму ANSYS FLUENT, проте необ-
хідно коротко пояснити певні особливості по-
становки подібного завдання в цій програмі.
Програма ANSYS FLUENT, згідно з її доку-
ментацією, допускає моделювання спільного
спалювання пилу твердого палива з газоподіб-
ним або рідким паливом. можливість вклю-
чення в модель замість нього іншого твердого
палива (що технічно можливо) є нашим при-
Рис. 2. Схема подавання біомаси в модернізований пальник
Прилад
дозування
Центральне повітря
Вторинне повітря
Первинне повітря і вугілля
Паливня котла
Паровий ежектор
комбінований
вугільно-
біопаливний
пальник
Склад
біомаси
транспортер
Пилопровід
під
розрідженням
Витратний
бункер
Живиль-
ник
н.І. Дунаєвська, Д.л. бондзик, м.м. нехамін, Є.С. мірошніченко, І.в. безценний, в.Я. Євтухов, Т.С. Щудло
92 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5)
пущенням, яке вимагало попереднього аналі-
зу й підтвердження.
Виконані із цією метою тестові розрахунки
з одночасним введенням у розрахункову об-
ласть антрациту й соснових пелет, дали резу-
льтати, близькі до очікуваних, що можна ін-
терпретувати як підтвердження можливості
використаного підходу.
Стосовно промислових умов, результати
спільного спалювання вугілля й біомаси бу-
ло розглянуто на прикладі процесів у паливні
кот ла тПП-210а [8]. розмір частинок вугілля
приймався за розподілом розин-раммлера в
діапазоні від 5 до 200 мкм при середньому роз-
мірі часток 40 мкм. розмір частинок пелет —
200 мкм, оскільки збільшення цього параметру
різ ко погіршує вигоряння пелет. У розрахунках
такий малий розмір може бути виправда но тим
припущенням, що через високий відсоток лет-
ких сполук (і вологи) при нагріванні в потоці
великі частинки пелет, що вводяться, можуть
розриватися на більш дрібні. Витрата вугіль-
ного пилу задавалася для номінального наван-
таження, коефіцієнт надлишку окиснювача αт =
= 1,25, зокрема й присмоки αприс = 0,05. техніч-
ний і елементний аналіз, а також нижчу тепло-
ту згоряння використаних у розрахунках ант-
рациту й соснових пелет наведено в табл. 3.
У режимах з подачею пелет витрата остан-
ніх обиралася, виходячи зі збереження тепло-
вої енергії палива стосовно режиму без пелет,
при відношенні тепла, внесеного вугіллям і
пелетами як 9:1. Витрата окислювача визнача-
лася зазначеними вище значеннями коефіці-
єнта надлишку окислювача з урахуванням
відмінності його необхідної кількості для зго-
ряння вугілля й пелет. кут крутки становив
для центрального повітря 20 градусів, для ае-
росуміші й вторинного повітря, відповідно, 25
і 50 градусів.
У розрахунках було випробувано кілька ва-
ріантів місця подавання пелет: по осі цент-
рального повітря пальників на розсікачі, ра-
зом з аеросумішшю, у скидні сопла й нижче
пальників. Детально розглянуто вплив місця
введення біомаси на поля температур в перед-
топку, інтенсивність вигоряння, концентрацію
кисню, поля швидкості потоку. З результатів
випливає, що ріст середньомасової температу-
ри потоку на виході розрахункової області на
35—40 °С при подачі пелет практично не зале-
жить від місця їх введення в передтопок. Слаб-
ко змінюється при цьому й концентрація кис-
ню на виході. Найбільш істотний вплив місце
Таблиця 3. Характеристики антрациту й пелет
Вид палива
технічний аналіз, % елементний склад, % теплота згорання
Ar Wr Vr Cs Cr Нr Оr Nr Sr Q i
r, мДж/кг
антрацит 19 7,5 4 69,5 68,00 1,45 1,90 0,58 1,57 24,23
Пелети 0,365 8,7 78,43 12,51 47,17 5,756 37,86 0,127 0,027 17,63
2300
2200
2100
1900
1800
1700
1600
1500
1400
1300
1200
1100
1000
900
800
700
600
500
Т, К
а б
Рис. 3. Поля температур у площині z = 0 для варіантів
роз рахунків паливні без біомаси (а) і з введенням біома-
си в аеросуміш (б)
Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТеС і Тец
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 93
введення пелет чинить на повноту вигоряння
антрациту в передтопці. В усіх випадках вона
збільшується порівняно з режимом без пелет,
але найбільш суттєво, на 2,8 % — при подаван-
ні пелет у скидні сопла. Однак, у цьому варіан-
ті відзначено й найменше вигоряння коксу пе-
лет. Хоча ця обставина, імовірно, не повинна
бути вирішальною при виборі місця введення
пелет оскільки, по-перше, як видно з табл. 2,
у пелетах мало коксового залишку (а їхні леткі
речовини в усіх варіантах згоряють повністю),
а по-друге, у цьому випадку мова йде про виго-
ряння в НрЧ, а в паливні пелети, як отримано
при розрахунках, догоряють. Загалом ви кона-
ні розрахунки, на нашу думку, не демонст ру-
ють явної переваги якого-небудь певного міс-
ця введення пелет.
Для розрахунків горіння в паливні вона бу-
ла розбита на 5 зон, а граничні умови — серед-
ні температури стінок і їхні коефіцієнти ви-
промінювання, використано за результатами
позонного розрахунку паливні за норматив-
ним методом. Для 1—5 зон вони склали 849—
1372 °С та 0,68—0,75. розрахунки параметрів
у паливні виконані для варіантів без введення
в потік біомаси й з її введенням в аеросуміш.
Наведені на рис. 3 відповідні поля температур
суттєво не різняться. розподіли температур
по току по висоті паливні (рис. 4) теж досить
близькі, хоча з подаванням біомаси дещо збіль-
шуються. Вигорання коксового залишку при
подаванні біомаси практично не змінюється.
Отже, виконане чисельне моделювання про-
цесів у паливні котла тПП-210а при спалюван-
ні антрациту й антрациту в суміші з пелетами,
на нашу думку, підтверджує певні переваги ви-
ко ристання суміші.
еСкізниЙ проЄкт пальника
Основною умовою до виконання проєктних
ро біт є збереження наявної інфраструктури
і конструкції основних елементів пальника.
Від повідно до попередніх досліджень за умо-
вами займання і спільного спалення подрібне-
ної твердої біомаси та антрациту є організація
окремого каналу подавання біомаси в межах
іс нуючих пальників.
Зі складу біопалива подрібнена пелета по-
дається на виробництво в обсягах, що визна-
чені відповідними розрахунками.
Для транспорту використовується закри-
тий шнековий транспортер з гнучким шнеком,
або стрічкові конвеєри, або пневмотранспорт
високої концентрації.
У бункерно-деаераторному приміщенні у
вільному об’ємі встановлюється витратний бун-
Рис. 4. Зміна осереднених по перетинах температур га-
зової фази по висоті паливні
1700
1600
T,
°C
1500
1400
1300
1200
8 10 12 14 16 18
Висота паливні, м
20 22 24 26
Без біомаси
З біомасою
28 30
Рис. 5. Система подачі пари на транспорт твердого біо-
палива
Від колектора
13 ата
корпус а (Б)
регулятор
тиску,
керування
з БЩк
Від вихідних колекторів
пароперегрівача
Рmax = 37 кгс/см2, tmax = 450 °C
Дросельний
набір
40/25 кгс/см2
н.І. Дунаєвська, Д.л. бондзик, м.м. нехамін, Є.С. мірошніченко, І.в. безценний, в.Я. Євтухов, Т.С. Щудло
94 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5)
кер, його об’єм розраховано у рамках окремої
роботи з логістики та транспорту біомаси.
Дозування біопалива з витратного бункеру
відбувається за допомогою шнекових живиль-
ників, які приводяться до дії електричними
двигунами зі змінним числом обертання. ре-
гулювання числа обертання живильників від-
бувається за допомогою перетворювачів час-
тоти. Система керування живильниками ін-
тегрується з автоматичною системою керу-
вання технологічними процесами (аСк тП)
енер гоблоку та відбувається з блочного щита
ке рування.
кількість живильників може відповідати кіль-
кості пилопроводів, по 6 на корпус. З метою еко-
номії простору котельного цеху та капітальних
затрат може бути прийнято схему з подачею на
2 пилопровода від одного живильника.
Подача біомаси до пальника, згідно техніч-
ного рішення, що описано вище, здійснюється
за допомогою парового ежектора та транспор-
ту повітрям з підвищеною концентрацією.
Приблизну схему подачі пари на ежектори
системи транспорту твердого біопалива на ве-
дено на рис. 5. менший діаметр не забезпечить
надійного проходження часток біопалива та
створить умови забиття проводів біомаси. Від-
бір пари на транспорт твердого біопалива здійс-
нюється з колекторів проміжної ступені пром-
перегріву. резервним джерелом пари є загаль-
ностанційний колектор власних потреб (тиск —
13 ата). Для отримання заданих параметрів
па ри передбачено встановлення дистанційного
елект ричного регулятору тиску пари на транс-
порт пилу. Витрата пари на 1 пальник може
становити близько 70 кг/год. В кінці вихідної
труби необхідно встановити розсікач з туго-
плавкого металу.
Система подачі біомаси, згідно рішення ін-
тегрується до каналу центрального повітря,
Рис. 6. ескізний проєкт пальника котлоагрегата тПП-210а, модернізований для спільного
спалювання антрациту та 10 % частки біомаси
3888
Ø
96
0
×
8
Ø
67
0
×
8
Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТеС і Тец
ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5) 95
збо ку від основної мазутної форсунки. Систе-
ма керування регулятором тиску пари, давачі
тиску пари та розрідження в пилопроводах,
температури пилопроводів заведено на блоч-
ну аСк тП.
ескіз пальника котлоагрегата тПП-210а,
мо дернізованого для спалювання антрациту
та 10 % частки твердого біопалива наведено
на рис. 6.
виСновки
1. Світовий досвід спільного спалювання біо-
маси та вугілля газової групи показує можли-
вість використання для цього працюючих пи-
ловугільних котлів із збереженням можливос-
ті їхньої роботи як виключно на вугіллі, так і з
швидким перемиканням на спільне спалюван-
ня з біомасою.
2. При використанні біомаси не більше 20 %
за теплом для переведення на спільне спалю-
вання вугілля з біомасою не вимагається суттє-
вих реконструкцій котла і капітальних витрат.
3. Проведені експерименти показали, що за-
стосування 8—12 % біомаси за теплом здатне
суттєво інтенсифікувати процеси горіння ву-
гілля антрацитової групи.
СПиСОк ЛІтератУри
1. Дунаевская Н.и., Засядько Я.и., шупик и.С. технологии совместного сжигания биомассы и угля в пылеуголь-
них топках. Экотехнологии и ресурсосбережение. 2007. № 3. С. 3—8.
2. Дунаєвська Н.І., Вольчин І.а., Засядько Я.І., Потапов а.а., Щудло т.С. Досвід впровадження спільного спалю-
вання вугілля з біомасою на існуючих енергетичних котлоагрегатах. Новини енергетики. 2011. № 12. С. 34—43.
3. Yao Yao, Sheng-Li Meng, Xuan Qi, Wei-guo Yao. tG-Curve Fitting Study of Biomass-Coal Co-Combustion. International
Conference on Electronic, Control, Automation and Mechanical Engineering. (Nov. 19—20, 2017, Sanya, China). р. 743—
748. URL: http://dpi-proceedings.com/index.php/dtetr/article/view/18486/17985 (дата звернення: 26.11.2019).
4. ho Young Park, Yoon hwa Park, Young Joo Kim, hyun hee Kim, Sang Bin Park. the Interaction of woody biomass with
bituminous coal in their blends. Environmental Engineering Research. 2017. V. 22, no. 3. P. 320—328. doi: https://doi.
org/10.4491/eer.2016.159 URL: http://eeer.org/journal/view.php?number=845. (дата звернення: 26.11.2019).
5. Mohammad S. Roni, Sudipta Chowdhury, Saleh Mamun, Mohammad Marufuzzaman, William Lein, Samuel Johnson.
Biomass co-firing technology with policies, challenges, and opportunities: A global review. Renewable and Sustainable
Energy Reviews. V. 78. October 2017. P. 1089—1101. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2017.05.023 (дата звернення:
26.11.2019).
6. Lu G., Yan Y., Cornwell S., Whitehouse M., Riley G. Impact of co-firing coal and biomass on flame characteristics and
stability. Fuel. 2008. V. 87. P. 1133—1140.
7. Dunaievska N., Chernyavskiy M., Shchudlo t. Co-combustion of solid biomass in pulverized anthracite-coal firing boi-
lers. Ukrainian Food Journal. 2016. V. 5, iss. 4. P. 748—764. doi: https://doi.org/10.24263/2304-974X-2016-5-4-14 (дата
звернення: 26.11.2019).
4. рекомендована схема подавання біомаси
до паливні — з окремого бункеру пелет через спе-
ціальний млин трубопроводом з підвищеною
концентрацією до пальника, де вводиться до па-
ливні трубою з конусним розсікачем на виході.
5. Проведене 3D-моделювання спільного
горіння вугільного пилу та біомаси показало
зростання температури потоку та вигорання
палива.
6. Виконано ескізне проєктування пальника
котла тПП-210а для спільного спалювання
антрациту та 10 % частки біомаси з мінімаль-
ними змінами в самому пальнику.
7. розроблений проєкт може бути впрова-
джено на будь-яких електростанціях з котлоаг-
регатами тПП-210а, а з невеликими змінами —
на більшості станцій, які спалюють антрацит
та пісне вугілля.
робота отримала подальший розвиток, що
відображено в публікаціях 2018 року [9—11].
Стаття містить експериментальні результа-
ти та технічні розробки, отримані в Інституті
вугільних енерготехнологій НаН України при
виконанні науково-технічного інноваційного
проєкту «розробка технології та пальника для
спільного спалювання антрациту та твердого біо-
палива в котлах тПП-210а трипільської теС».
н.І. Дунаєвська, Д.л. бондзик, м.м. нехамін, Є.С. мірошніченко, І.в. безценний, в.Я. Євтухов, Т.С. Щудло
96 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (5)
8. Дунаєвська Н.І., Засядько Я.І., Засядько П.Я., Щудло т.С. математична модель процесів спільного спалювання
біомаси з вугіллям в котлі теплової електростанції. Электронное моделирование. 2017. т. 39, № 3. С. 89—104.
9. Дунаєвська Н.І., Зенюк О.Ю., коломійченко м.В., михайлов м.П., мірошниченко Є.С., кравець П.П., …,
Подолець р.З. Спільне факельне спалювання вугілля та біомаси — реальний шлях диверсифікації забезпечення
паливом та зниження впливу теС на навколишнє природне середовище. Енергетика та електрифікація. 2018.
№ 6 (416). С. 17—24.
10. Natalya Dunayevska, Yaroslav Zasiadko, taras Shchudlo. thermal destruction kinetics of coal and solid biomass mix-
tures. Ukrainian Food Journal. 2018. V. 7, iss. 4. P. 738—752. doi: https://doi.org/10.24263/2304-974X-2018-7-4-17
(дата звернення: 26.11.2019)
11. Дунаєвська Н.І., Засядько Я.І., Щудло т.С. Дослідження кінетики термічної деструкції сумішей вугілля та твердої
біомаси. Електронне моделювання. 2018. т. 40, № 5. C. 91—110.
Стаття надійшла до редакції / Received 27.11.19
Статтю прорецензовано / Revised 27.01.20
Статтю підписано до друку / Accepted 17.02.20
Dunayevska, N.I., Bondzyk, D.L., Nehamin, M.M.,
Miroshnichenko, Ye.S., Beztsennyi, I.V., Evtukhov, V.Ya., and Shudlo, T.S.
Coal Energy technology Institute, the NAS of Ukraine,
19, Andriyivska St., Kyiv, 04070, Ukraine,
+380 44 425 5068, ceti@i.kiev.ua
tEChNOLOGY OF ANthRACItE AND SOLID BIOFUELS
CO-FIRING IN PULVERIZED COAL BOILERS OF tPP AND ChP
Introduction. International experience provides many examples of highly efficient use of biomass for heat and electricity
production in coal-fired boilers. For Ukraine that has large coal deposits and a potential of solid plant biomass, such techno-
logy has not been implemented yet.
Problem Statement. Given the scarcity of anthracite group coal, searching for new non-project fuels for thermal energy
is an urgent task in the view of Ukraine’s commitment to increase renewable energy production and the need to comply with
strict European emission standards.
Purpose. Development of optimal technological and operational conditions for co-firing of anthracite group coal and
solid biomass.
Materials and Methods. the objects of research are pulverized Ukrainian coal and solid biomass of plant origin. Experi-
mental research methods with laboratory and pilot plants, as well as CFD modeling have been used.
Results. Blends of coal and biomass burning conditions have been studied; optimal scheme for tPP-210A coal-fired
boiler has been recommended; balance calculations in the joint torch that burns anthracite and solid biofuels have been
made; according to the chosen design scheme a burner for biomass and coal co-firing for coal-fired boilers tPP-210A have
been implemented and preliminary design of the burner has been prepared. the project can be used at any tPP-210A power
boiler units, and with minor changes at most boilers that burn anthracite and lean coal.
Conclusions. the use of 8—12% of biomass by heat can essentially intensify the processes of anthracite coal. It is recom-
mended to supply biomass pellets from a separate tank via a special mill to the burner where fuel is injected into the pipeline
with a conical divider at output. 3D modeling of co-firing has shown a temperature flow and a fuel burn-out growth. A pre-
liminary design of the boiler burner tPP-210A for co-combustion of anthracite and 10% biomass has been made.
Keywords: thermal power plants, biofuels, coal, and co-firing.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185444 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1815-2066 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:11:48Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дунаєвська, Н.І. Бондзик, Д.Л. Нехамін, М.М. Мірошніченко, Є.С. Безценний, І.В. Євтухов, В.Я. Щудло, Т.С. 2022-09-15T16:15:36Z 2022-09-15T16:15:36Z 2020 Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТЕС і ТЕЦ / Н.І. Дунаєвська, Д.Л. Бондзик, М.М. Нехамін, Є.С. Мірошніченко, І.В. Безценний, В.Я. Євтухов, Т.С. Щудло // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 5. — С. 86-96. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin16.05.086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185444 Вступ. Світовий досвід дає багато прикладів високоефективного використання біомаси для вироблення
 тепла та електроенергії в вугільних котлоагрегатах. Проте для України, яка має значні поклади вугілля
 та потенціал твердої рослинної біомаси, така технологія досі не реалізована.
 Проблематика. Пошук нових непроєктних палив для теплової енергетики у зв’язку з дефіцитом
 вугілля антрацитової групи є актуальним завданням, зважаючи на зобов’язання України збільшити виробництво енергії із відновлюваних джерел та необхідністю виконувати жорсткі європейські норми за викидами.
 Мета. Розроблення оптимальних технологічних та режимних умов зі спільного спалювання вугілля
 антрацитової групи та твердої біомаси.
 Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були пилоподібне вугілля українських покладів та тверда рослинна біомаса. Використано експериментальні методи досліджень на лабораторних та пілотних
 установках, а також CFD-моделювання. Результати. Досліджено режими горіння суміші вугілля та біомаси; розроблено оптимальну схему
 її використання на пиловугільних котлах ТПП-210А; виконано балансовий розрахунок пальника при
 спільному спалюванні антрациту та твердого біопалива; виконано проєктування пальникового пристрою для котлів ТПП-210А та підготовлено ескізний проєкт. Розроблений проєкт може бути використано на котлах ТПП-210А, а з невеликими змінами — на більшості котлів, які спалюють антрацит та пісне вугілля.
 Висновки. Застосування 8—12 % біомаси за теплом здатне суттєво інтенсифікувати процеси горіння вугілля антрацитової групи. Рекомендована схема подавання біомаси до паливні — з окремого бункеру
 пелет через подрібнювач до пальника, де вводиться до паливні трубопроводом з конусним розсікачем на
 виході. 3D-моделювання спільного горіння показало зростання температури потоку й ступеню вигорання палива. Виконано ескізний проєкт пальника котла ТПП-210А для спільного спалювання антрациту та 10 % частки біомаси. Introduction. International experience provides many examples of highly efficient use of biomass for heat and electricity
 production in coal-fired boilers. For Ukraine that has large coal deposits and a potential of solid plant biomass, such technology
 has not been implemented yet.
 Problem Statement. Given the scarcity of anthracite group coal, searching for new non-project fuels for thermal energy
 is an urgent task in the view of Ukraine’s commitment to increase renewable energy production and the need to comply with
 strict European emission standards.
 Purpose. Development of optimal technological and operational conditions for co-firing of anthracite group coal and
 solid biomass.
 Materials and Methods. The objects of research are pulverized Ukrainian coal and solid biomass of plant origin. Experimental
 research methods with laboratory and pilot plants, as well as CFD modeling have been used.
 Results. Blends of coal and biomass burning conditions have been studied; optimal scheme for TPP-210A coal-fired
 boiler has been recommended; balance calculations in the joint torch that burns anthracite and solid biofuels have been
 made; according to the chosen design scheme a burner for biomass and coal co-firing for coal-fired boilers TPP-210A have
 been implemented and preliminary design of the burner has been prepared. The project can be used at any TPP-210A power
 boiler units, and with minor changes at most boilers that burn anthracite and lean coal.
 Conclusions. The use of 8—12% of biomass by heat can essentially intensify the processes of anthracite coal. It is recommended
 to supply biomass pellets from a separate tank via a special mill to the burner where fuel is injected into the pipeline
 with a conical divider at output. 3D modeling of co-firing has shown a temperature flow and a fuel burn-out growth. A preliminary
 design of the boiler burner TPP-210A for co-combustion of anthracite and 10% biomass has been made. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Наука та інновації Науково-технічні інноваційні проєкти Національної академії наук України Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТЕС і ТЕЦ Technology of Anthracite and Solid Biofuels Co-Firing in Pulverized Coal Boilers of TPP and CHP Article published earlier |
| spellingShingle | Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТЕС і ТЕЦ Дунаєвська, Н.І. Бондзик, Д.Л. Нехамін, М.М. Мірошніченко, Є.С. Безценний, І.В. Євтухов, В.Я. Щудло, Т.С. Науково-технічні інноваційні проєкти Національної академії наук України |
| title | Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТЕС і ТЕЦ |
| title_alt | Technology of Anthracite and Solid Biofuels Co-Firing in Pulverized Coal Boilers of TPP and CHP |
| title_full | Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТЕС і ТЕЦ |
| title_fullStr | Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТЕС і ТЕЦ |
| title_full_unstemmed | Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТЕС і ТЕЦ |
| title_short | Технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах ТЕС і ТЕЦ |
| title_sort | технологія спільного спалювання антрациту та твердого біопалива в пиловугільних котлах тес і тец |
| topic | Науково-технічні інноваційні проєкти Національної академії наук України |
| topic_facet | Науково-технічні інноваційні проєкти Національної академії наук України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185444 |
| work_keys_str_mv | AT dunaêvsʹkaní tehnologíâspílʹnogospalûvannâantracitutatverdogobíopalivavpilovugílʹnihkotlahtesítec AT bondzikdl tehnologíâspílʹnogospalûvannâantracitutatverdogobíopalivavpilovugílʹnihkotlahtesítec AT nehamínmm tehnologíâspílʹnogospalûvannâantracitutatverdogobíopalivavpilovugílʹnihkotlahtesítec AT mírošníčenkoês tehnologíâspílʹnogospalûvannâantracitutatverdogobíopalivavpilovugílʹnihkotlahtesítec AT bezcenniiív tehnologíâspílʹnogospalûvannâantracitutatverdogobíopalivavpilovugílʹnihkotlahtesítec AT êvtuhovvâ tehnologíâspílʹnogospalûvannâantracitutatverdogobíopalivavpilovugílʹnihkotlahtesítec AT ŝudlots tehnologíâspílʹnogospalûvannâantracitutatverdogobíopalivavpilovugílʹnihkotlahtesítec AT dunaêvsʹkaní technologyofanthraciteandsolidbiofuelscofiringinpulverizedcoalboilersoftppandchp AT bondzikdl technologyofanthraciteandsolidbiofuelscofiringinpulverizedcoalboilersoftppandchp AT nehamínmm technologyofanthraciteandsolidbiofuelscofiringinpulverizedcoalboilersoftppandchp AT mírošníčenkoês technologyofanthraciteandsolidbiofuelscofiringinpulverizedcoalboilersoftppandchp AT bezcenniiív technologyofanthraciteandsolidbiofuelscofiringinpulverizedcoalboilersoftppandchp AT êvtuhovvâ technologyofanthraciteandsolidbiofuelscofiringinpulverizedcoalboilersoftppandchp AT ŝudlots technologyofanthraciteandsolidbiofuelscofiringinpulverizedcoalboilersoftppandchp |