Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень у сучасній українській мові
The article deals with the development of synonymous relations in the lexical system of the modern Ukrainian language. The lexicon of publicistic texts by I.M. Dziuba is considered, which can be a component of the paradigmatic series – synonymous on the basis of the existence of a similar semantic f...
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Лексикографічний бюлетень |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185450 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень у сучасній українській мові / І. Самойлова // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2017. — Вип. 26. — С. 37-47. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185450 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1854502025-02-23T20:09:19Z Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень у сучасній українській мові The vocabulary of journalism by I.M. Dziuba as a source for the development of synonymous relations in the modern Ukrainian language Самойлова, І. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика The article deals with the development of synonymous relations in the lexical system of the modern Ukrainian language. The lexicon of publicistic texts by I.M. Dziuba is considered, which can be a component of the paradigmatic series – synonymous on the basis of the existence of a similar semantic feature. The synonymic series from the academic Dictionary of synonyms of the Ukrainian language in 2 volumes are given, which can be supplemented with one or another unit from publicistic texts. Attention is paid, in addition to the journalism of I.M. Dziuba, to other Ukrainian texts where the analyzed words function. This is one of the factors in confirming that the words can be a full-fledged components of the synonymous series. 2017 Article Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень у сучасній українській мові / І. Самойлова // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2017. — Вип. 26. — С. 37-47. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185450 811.161.2’373.421Дзюба І. uk Лексикографічний бюлетень application/pdf Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| spellingShingle |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Самойлова, І. Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень у сучасній українській мові Лексикографічний бюлетень |
| description |
The article deals with the development of synonymous relations in the lexical system of the modern Ukrainian language. The lexicon of publicistic texts by I.M. Dziuba is considered, which can be a component of the paradigmatic series – synonymous on the basis of the existence of a similar semantic feature. The synonymic series from the academic Dictionary of synonyms of the Ukrainian language in 2 volumes are given, which can be supplemented with one or another unit from publicistic texts. Attention is paid, in addition to the journalism of I.M. Dziuba, to other Ukrainian texts where the analyzed words function. This is one of the factors in confirming that the words can be a full-fledged components of the synonymous series. |
| format |
Article |
| author |
Самойлова, І. |
| author_facet |
Самойлова, І. |
| author_sort |
Самойлова, І. |
| title |
Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень у сучасній українській мові |
| title_short |
Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень у сучасній українській мові |
| title_full |
Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень у сучасній українській мові |
| title_fullStr |
Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень у сучасній українській мові |
| title_full_unstemmed |
Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень у сучасній українській мові |
| title_sort |
лексика публіцистики і.м. дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень у сучасній українській мові |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185450 |
| citation_txt |
Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень у сучасній українській мові / І. Самойлова // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2017. — Вип. 26. — С. 37-47. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT samojlovaí leksikapublícistikiímdzûbiâkdžerelodlârozvitkusinonímíčnihvídnošenʹusučasníjukraínsʹkíjmoví AT samojlovaí thevocabularyofjournalismbyimdziubaasasourceforthedevelopmentofsynonymousrelationsinthemodernukrainianlanguage |
| first_indexed |
2025-11-25T00:16:41Z |
| last_indexed |
2025-11-25T00:16:41Z |
| _version_ |
1849719313147101184 |
| fulltext |
37
Ірина Самойлова
УДК 811.161.2’373.421Дзюба І.
Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело
для розвитку синонімічних відношень у сучасній
українській мові
У теоретичній і практичній українській лексикографії є чималий до-
свід щодо дослідження синонімії української мови і створення синоні-
мічних словників. У передмовах, вступних статтях до лексикографічних
праць автори викладають низку положень щодо розуміння поняття си-
ноніма, засад укладання тих чи тих словників, джерел добору синоні-
мічного матеріалу. В енциклопедії «Українська мова» синонімами, з ува-
гою до всіх мовних рівнів, визначено «слова (переважно однієї частини
мови) або їхні окремі значення, а також стійкі словосполучення, афікси,
словотвірні типи, граматичні форми, зокрема синтаксичні конструкції,
що при повній чи частковій формальній відмінності мають тотожні або
майже тотожні значення (з можливими відмінностями в стилістичній і
граматичній характеристиках та в сполучуваності)» [5: 607]. Як свідчать
дослідження, найбільшу зацікавленість виявляють до опрацювання лек-
сичної синонімії. В наявних українських словниках синонімів предме-
том лексикографування переважно є лексичні (а також словотвірні) си-
ноніми, меншою мірою – фразеологічні сполучення.
Для прикладу, в опублікованому 1960 р. лексикографічному довід-
нику «Короткому словнику синонімів української мови» за авторства
П.М. Деркача, у Передмові (Про побудову словника і добір синонімів)
С.П. Левченко як науковець, що доопрацював і здійснив редагування
словника, наголосив, що оскільки цей словник призначено для школярів,
то відповідно й лексику охоплено неповно. В цьому словнику розробле-
но близько 4279 синонімічних рядів. Залучено слова словникового скла-
ду сучасної загальнонародної української мови, діалектні слова, за ви-
нятком вузько діалектних або обласних, іншомовні слова, широко вжи-
вані в українській мові. Подано з відповідними позначками й застарілу
лексику, рідковживані слова [2: 5]. Зазначимо, що 1975 р. у Нью-Йорку
38
Ірина Самойлова
під егідою Науково-Дослідчого Товариства Української Термінології,
головним завданням якого було укладання англо-українських і україн-
сько-англійських термінологічних словників, опубліковане друге видан-
ня, поправлене і доповнене, «Короткого словника синонімів української
мови» П.М. Деркача. Членами редакційної колегії словника виступили:
В. Волков, Н. Пазуняк, К.Т. Церкевич, Д.Б. Чопик і Н. Щербина, коорди-
натором був К.Т. Церкевич. Укладачі цього лексикографічного довідника
аргументували перевидання синонімічного словника тим, що укладання
українських термінологічних словників членами Товариства потребува-
ло правильних українських мовних матеріалів, на підставі яких можна
було б очищувати українську термінологію від російських впливів [3:
VI]. У Передмові до 2-го видання зазначено, що під час переопрацюван-
ня словника за авторства П.М. Деркача члени редакційної колегії, крім
сучасних [на час доопрацювання і видання праці – І.С.] радянських слов-
ників, послуговувалися здебільшого словниками Інституту української
наукової мови при Всеукраїнській академії наук у Києві, опублікованими
до 1930 р. [Там само: ХI].
У Передмові до «Російсько-українського словника синонімів» зазна-
чено, що джерелами добору синонімів слугувала художня, публіцистич-
на, науково-популярна й навчальна література [4].
Своєрідним лексикографічним довідником із синонімів є «Словник
українських синонімів» О.С. Вусика. Сам автор – письменник, який ак-
тивно послуговувався, крім художніх творів, довідкових видань, записа-
ми живої розмовної мови. В одному синонімічному ряду автор поряд із
окремими словами міг подавати словосполучення різної структури, фра-
зеологічні звороти, приповідки, примовки [1].
Фразеологічні одиниці стали предметом лексикографування в «Слов-
нику фразеологічних синонімів» за авторства М.П. Коломійця і Є.С. Ре-
гушевського.
1999–2000 рр. побачив світ академічний двотомний «Словник си-
нонімів української мови», де відзначено, що джерелами для побудови
синонімічних рядів слугували авторитетні словники української мови,
лексична картотека Інституту української мови НАН України, мовознав-
чі дослідження синоніміки української мови [ССУМ 1: ІІІ]. У Передмові
до словника викладено розуміння синонімів «як одиниць з тотожною або
39
Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень...
максимально наближеною предметно-поняттєвою віднесеністю, що ви-
ступають у значенні тієї самої частини мови» [Там само]. У двох томах
праці подано близько 9200 синонімічних рядів, до складу яких входять
слова, їхні окремі значення, стійкі номінативні та граматичні словоспо-
лучення.
Вивчення парадигматичних зв’язків у лексичній системі як один із
вагомих чинників розвитку словникового складу української мови при-
вертає увагу дослідників вже тривалий час. Питання синоніміки на мате-
ріалі художніх творів розглядали: М.М. Коцюбинського (Л.С. Паламар-
чук у монографії «Лексична синоніміка художніх творів М.М. Коцюбин-
ського», Н.І. Бойко у статті «Синонімічні фігури повісті М.М. Коцюбин-
ського «Фата моргана»», К.П. Дорошенко в праці «Мова і стиль повісті
«Фата моргана» М. Коцюбинського: Стенограма лекції»), І.Я. Франка
(Л.М. Полюга в монографії «Слово в поетичному тексті Івана Франка»),
Івана Багряного (А.Г. Ярова у кандидатській дисертації «Дієслівна си-
ноніміка в прозових творах Івана Багряного»), О. Гончара (І.П. Мамчич
у статті «Прикметникова синонімія в романі Олеся Гончара "Циклон"»,
Л. Петренко – «Слово Олеся Гончара в Словнику синонімів української
мови»), Валерія Шевчука (Г. Гримашевич і В.Свінцицька – «Прислівни-
кова синонімія у творчості Валерія Шевчука»), І. Вільде (Т. Гульченко –
«Дієслівні синоніми на позначення акту мовлення в оповіданнях Ірини
Вільде»), Уласа Самчука (В. Олексенко і О. Рембецька – «Функційно-
стилістичні особливості синонімів у творах Уласа Самчука»), Григорія
Тютюнника (Л.Н. Бублик – «Лексико-семантична образність синонімії
в романі Г. Тютюнника "Вир"»), І. Муратова (А.С. Божко – «Лексичні
синоніми в поетичній тканині творів І. Муратова») та ін.
Лексика публіцистичних текстів знаних митців слова також стано-
вить неабиякий інтерес для вивчення парадигматичних відношень, зо-
крема й мовні одиниці публіцистики І.М. Дзюби. У пропонованій розвід-
ці до уваги брали слова, не кодифіковані сучасними лексикографічними
працями: «Словником української мови» в 11 т., «Словником української
мови в 11 томах. Додатковий том» у 2 кн., однотомним «Словником укра-
їнської мови» за ред. В.В. Жайворонка.
Звернімося до прикладів авторських слововживань, які, вступаючи у
парадигматичні зв’язки з іншими одиницями на підставі схожості семан-
40
Ірина Самойлова
тичної ознаки, можуть формувати синонімічну парадигму чи доповню-
вати фіксований синонімічний ряд. Фіксовані синонімічні парадигми
взято зі «Словника синонімів української мови» у 2 т.
З урахуванням частиномовних розрядів розглянемо деякі іменникові,
прикметникові і дієслівні одиниці.
Іменникові синонімічні ряди
У книжці І.М. Дзюби про творчість Ліни Костенко «Є епоха для по-
етів» натрапляємо на іменники, які формують двочленний ряд афіксаль-
них синонімів: позиціонування і позиціювання. Ці іменники зі значенням
«визначення місця, становища чого-небудь, характеризування чогось»
вживані в контекстах: А ось рефлексія переходить у чітку декларацію
світоглядного і творчого позиціонування [ДзП: 20]; Тут же хотілося б
звернути увагу хіба на кілька, може, й ненайголовніших моментів. Ска-
жімо, саркастичне позиціювання людської можновладної пихи як сущої
марноти, що з неї невблаганно глузує саме життя [ДзП: 21].
Функціонування слова позиціонування набагато ширше представле-
не в різножанрових електронних ресурсах порівняно зі словом позицію-
вання. Іменник позиціювання фіксовано в електронному Словнику.ua на
порталі «Української мови та культури» з ремаркою спец. (як спеціальне
слово з трьома термінологічними значеннями), а в інших текстах прак-
тично не вживано.
Слово врозуміння засвідчене в авторському тексті зі значенням «пе-
реконання в чому-небудь, повчання, доведене до потрібного розуміння
чогось, до певного знання»: Тему самостояння митця [у поемі «Сніг у
Флоренції»] за найнесприятливіших обставин, тему творчої самодос-
татності генія Ліна Костенко розкриває з таким осягненням, що мало
не кожен поетичний рядок звучить як афоризм філософської міри та
універсального врозуміння [ДзП: 65].
Цим іменником можна доповнити синонімічний ряд зі ССУМ: на-
станова (конкретні поради, рекомендації з боку старшого або досвідче-
нішого, як слід правильно робити, поводитися в тих чи інших випадках);
напуття, напучення, напучування (добрі побажання, повчальні слова,
поради – звичайно перед відправленням у дорогу або початком якої-не-
будь справи, під час прощання); навчання, наука (те, що дає життє-
вий досвід, служить уроком на майбутнє) [ССУМ 2: 935].
41
Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень...
Увагу привертають і компоненти, що входять до складу юкстапозитів.
Наприклад, складне слово розсіяння-вигнанство: Так образно відтворив-
ши в своєму патетичному закликові і масштаб трагічного українського
розсіяння-вигнанства, і діапазон отієї сукупної української думки, Ро-
ман Рахманний засвідчує міру власної причетності до неї та суверен-
ність свого голосу в ній [ДзУП: 757]. Слово вигнанство є словотвірним
синонімом до іменника вигнання у значенні «стан, становище вигнанця;
заслання», і відповідно ним можна доповнити синонімічну парадигму:
заслання (покарання через примусове перебування в якій-небудь місце-
вості; місце, де відбувають кару), вигнання, вислання, висилка, по-
селення [ССУМ 1: 561].
Прикметникові синонімічні ряди
Складні прикметники з другою основою -томов(ий) – багатотомо-
вий, двотомовий – формують синонімічні ряди з поширеними і фіксова-
ними в сучасних словниках словами багатотомний, двотомний: Наре-
шті, дійшла черга і до багатотомового видання [праць О.І. Білецького],
здійсненого Академією наук Української РСР протягом 1965–1966 рр.
Це п’титомове видання стало великою подією в науковому та літера-
турному житті не тільки України [ДзКЛ: 523]; В межах офіційної ор-
тодоксії він [очільник видавництва «Державне видавництво художньої
літератури» О. І. Бандура] намагався забезпечити видання української
класики, впроваджував довготривалі багатотомові серії, підтримував
перекладацькі зусилля [ДзСР: 476]; Бібліографія досліджень про нього
[М.Є. Салтикова-Щедріна] нараховувала багато сотень позицій і вклю-
чала не один десяток добротних книг монографічного характеру. Кілька
разів видавано багатотомові зібрання творів [ДзУП: 517]; Велике вра-
ження справила і справляє його [Івана (Джона) Фізера] глибока й блиску-
ча передмова до «Координат» – двотомової антології сучасної україн-
ської поезії на Заході, яку упорядкували Богдан Бойчук і Богдан Рубчак,
а видрукувало тодішнє видавництво «Сучасність» (1969) [ДзКЛ: 642].
Відзначимо, що слово багатотомовий фіксоване в «Російсько-
українському словнику» 1924–33 рр. у статті з реєстровим словом
многотомный і українськими синонімічними відповідниками багато-
томний, багатотомовий. У публіцистичних статтях І.М. Дзюби спосте-
рігаємо послідовне використання саме слова багатотомовий.
42
Ірина Самойлова
Прикметник змирливий має значення «який містить примирення»:
Слухав «Реквієм» Моцарта. На відміну від могутнього трагізму Верді-
євого «Реквієму» (трагізм людської долі), Моцартів – не стільки тра-
гічний, скільки змирливий і просвітлений, викликає енергію до життя і
розкриття, самоствердження людини [ДзСР: 293].
Це слово може доповнити синонімічну парадигму з домінантою мир-
ний: мирний (схильний до злагоди, дружніх стосунків тощо), миролюб-
ний; сумирний (сповнений покори, незлобивості); полюбовний розм.
(який ґрунтується на взаємній домовленості) [ССУМ 1: 827].
Іншомовний префікс архі- і питома основа веле- у прикметниках ар-
хіскладний і велезмістовний надають цим словам підсиленого значення.
Пор. використання цих слів у фрагментах текстів: Дифірамби жінці у
Мішле (кн. «Любов») фактично принижували її, пропонуючи поблаж-
ливе ставлення до неї як до істоти химерної. А Прудон у книзі «Про
справедливість у революції і в церкві» змальовував «прекрасну стать» у
дуже непривабливих барвах. Так що люте жонофобство Отто Вейнін-
гера, обгрунтоване архіскладною філософською аргументацією (логіч-
но невідпорною, якщо стати на його точку зору), виникло не на порож-
ньому (філософськи) місці… [ДзСР: 250]; Воно [п’ятитомове видання
праць О.І. Білецького] спромоглося й повинне далі відіграти значну роль
у плідному причащанні, зокрема літературної молоді, до принадного і
благородного, до велезмістовного і надихаючого світу знань та розсудів
Олександра Івановича Білецького [ДзКЛ: 523].
Прикметником архіскладний можна доповнити синонімічну пара-
дигму:
складний (якого важко зрозуміти, засвоїти, розв’язати), важкий,
трудний, нелегкий, нерозв’язний, непростий, заплутаний, тонкий,
головоломний підсил., проблематичний, хитромудрий розм., мудрий
розм., премудрий підсил. розм., каверзний розм., мудруватий розм.,
хитросплетений книжн. [ССУМ 2: 625]. Прикметником велезмістов-
ний – синонімічну парадигму: вагомий (багатий змістом), ваговитий,
змістовний; авторитетний, солідний (який спирається на визнані дже-
рела, відбиває думки поважної особи) [ССУМ 1: 114–115]. Причому, з
маркуванням позначкою підсил., якою супроводжено, напр., слова голо-
воломний, премудрий.
43
Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень...
Увагу привертають і відантропонімні прикметники, утворені за до-
помогою суфіксальних засобів, відмінних від узвичаєних. Так, автор
вживає відантропонімні прикметники потебніанський і Володимировий
замість звичних потебнянський (від прізвища знаного українського вче-
ного Олександра Опанасовича Потебні), Володимирський (у сполученні
Володимирська гірка): Тим часом виникла і невдовзі посіла (ненадовго)
провідне місце в літературознавстві формальна школа.. «Формалісти»
почали з атак на позитивізм і компаративізм, а потім напалися і на
психологічну школу, насамперед на Потебню.., – хоча генетично вони..
багато в чому «походять» саме від Потебні (таким, зокрема, є їхнє
вчення про різку конструктивну відмінність поетичної мови від прозо-
вої; ..у окремих учених, що вийшли з формальної школи, ..психологічний
елемент, близький до потебніанського, завжди був помітний) [ДзКЛ:
644]; – А тебе Київ не давить? – Як оце гляну сюди (показує вгору по
вул. Кірова, до ґмаху Ради Міністрів) – давить. А сюди гляну (показує в
бік Софії та над планетарієм, над Володимировою горою) – ні… легко!
[ДзСР: 287].
Використовуване в переносному значенні І.М. Дзюбою слово роз-
пливистий є афіксальним синонімом до слова розпливчастий: Зрештою,
образ цієї жінки доволі розпливистий – у тому сенсі, що не уявляється
якийсь конкретний біографічний персонаж і сюжет, швидше прогляда-
ється сукупність інтимних досвідів, провин, взаємних рахунків, непоро-
зумінь, зусиль порозумітися і потреб утримати пекучу пов’язаність із
чиєюсь (жіночою) долею [ДзЧР]; Ліна Костенко глибоко відчуває безмір
часу, але цей безмір у неї не аморфний, не глевким розпливистим ма-
сивом. У ньому кристали життя, які його опрозорюють [ДзП: 24]. У
СУМі прикметник розпливчастий має переносне значення «позбавлений
чіткості, ясності, конкретності; не досить визначений» [СУМ VIII: 769].
На підставі фіксації саме цього значення воно входить як компонент си-
нонімічного ряду з домінантою невиразний: невиразний (про почуття,
думки, спогади, уявлення тощо – не зовсім усвідомлений, не чітко оформ-
лений), нечіткий, неясний, невизначений, неозначений, розпливчас-
тий (розпливчатий рідше), туманний, темний підсил. рідше [ССУМ 1:
958]. І слово розпливистий може цілком увійти в цю парадигму. Також
варто наголосити на фіксації аналізованого прикметника у «Словнику
технічної термінології. Мірництво (Проєкт)» 1930 р. видання.
44
Ірина Самойлова
На прикметник вичерпальний зі значенням «який охоплює все в де-
талях, до дрібниць, усебічний; вичерпний» натрапляємо в контексті:
І такий сповнений сенсу та змінностей рух – у неозорім історичнім часі –
великих творів минулого О.І. Білецький відчував як мало хто об’ємно й
«інтимно». Цьому сприяла, крім величезної, немовби вичерпальної істо-
рико-культурної обізнаності та невигасної ідеологічної чутливості, –
ще й дивовижна повнота та відзивальність естетичного чуття, його
невсипуще й мимовільне пильнування, його свіжість і невпередженість
[ДзКЛ: 525]. Прикметно, що це слово вживають Д.Чижевський у праці
«Українське літературне бароко»: По-друге, маємо не стільки перекла-
дів, скільки цитат, переказів, окремих вказівок, а то й дуже далеких
рефлексів читання античної літератури. Це все ставить зовсім інші
завдання перед дослідниками. І навряд чи можна буде дати якийсь хоч
би почасти вичерпальний огляд, поки не буде зібраний весь матеріал
[litopys.org.ua], а також Улас Самчук у творі «Плянета Ді-Пі»: Ентузіязм
і енергія Юрія Володимировича не вичерпальні, а тому маємо великого
розміру, ілюстровану публікацію, коли не конче «спокійного й поважно-
го» типу, то не позбавленого культури, вибору всього найкращого, що
ми могли в цих умовах зі себе видушити (Бібліотека української літерату-
ри. – www.ukrlib.com.ua).
Прикметник вичерпальний є словотвірним синонімом до прикмет-
ника вичерпний і може входити до розгалуженої синонімічної пара-
дигми: ґрунтовний (який характеризується повнотою, глибиною),
глибокий, повний, вичерпний, широкий, розширений, розгорну-
тий, розгорнений, поглиблений; докладний, ретельний, деталь-
ний, деталізований, скрупульозний (який здійснюється з урахуван-
ням усіх деталей); всебічний (усебічний), всесторонній (усесторон-
ній) (який розглядає, охоплює щось з усіх боків); солідний, фунда-
ментальний, капітальний, монументальний (про дослідження, ви-
дання і т. ін.); проникливий (який передає суть чого-небудь) [ССУМ
1: 392].
45
Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень...
Дієслівні синонімічні ряди
На дієслово змирювати зі значенням «терпимо ставитися до чогось;
примиряти» натрапляємо в контексті: Коли ж говорити про культурну
політику саме в СРСР, то «глобальність» її завдань і масштабів, пре-
тензія на успадкування кращих традицій світової культури, заклик до
використання національних джерел творчості та багато чого іншо-
го створювали ілюзію великого культурного простору, яка багатьох
мистців до певної міри «змирювала» з суворою регламентацією їхньої
творчості і «затушковувала» реальну культурну ситуацію [ДзУП: 233].
Також це дієслово фіксовано в Генеральному регіонально анотованому
корпусі української мови: Уявою, не даючи фантазіям змирювати себе
з реальністю (Єшкілєв Володимир, Усі кути трикутника. Апокриф ман-
дрів Григорія Сковороди, 2011). Воно може цілком поповнити синоні-
мічну парадигму з домінантою мирити: мирити (відновлювати, вста-
новлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися
до когось, чогось), примиряти, примирювати; розводити, розмиряти,
розбороняти, рознімати (відновлювати мир, згоду між кимсь, приму-
шувати припинити суперечку); замирювати (замиряти), поєднувати,
погоджати розм. (припиняти ворогування, сварки між кимсь) [ССУМ 1:
826–827]. Пор. вище розгляданий прикметник змирливий.
І.М. Дзюба вдається до використання дієслова рукомеслувати, опо-
відаючи про події в романі «Маруся Чурай» Ліни Костенко: На Полта-
ву налягають вороги, а «немрущий дід» Галерник.. не хоче ховатися за
стіни фортеці, із цілковитою зневагою до смерті й ворогів живе як
собі жив неподалік од міста.., рукомеслує й далі, і димок з його хати у
балці – як поетичний образ невмирущості, невикорінимості залюбле-
ного в працю українського люду… [ДзП: 47–48]. Між цим дієсловом і
фіксованим в «Словнику української мови в 11 томах. Додатковий том»
рукомеснити простежуємо парадигматичні відношення. Слово руко-
меснити має значення «ремісникувати» [СУМД: 357]. Прикметно, що
в цій лексикографічній праці подано й інші слова словотвірного гнізда:
рукомесний, рукомесник, рукомесництво, марковані позначкою розмов-
не. Пор. фіксовані в СУМі іменник рукомесло зі значенням «ремесло»
[СУМ VIII: 906], дієслово ремісникувати зі значенням «займатися ре-
меслом» [Там само: 503].
46
Ірина Самойлова
Дієслово зуважуватися набирає значення «зосереджуватися,
спрямовувати увагу, думки, зусилля на що-небудь», на що вказує
контекст: А втім, і в цій праці [перечитуванні чужих рукописів]
він [О.І. Білецький] умів знаходити і втіху, і сенс, і навіть – не без
підстави – стверджував в «Автобіографії», що вона допомагала йому
зуважуватися на літературнім процесі, скласти про нього повніше й
слушніше уявлення [ДзКЛ: 522]. Разом зі словом зосереджуватися, яке
має значення «спрямовувати, звертати на кого-, що-небудь свою увагу,
свої думки, зусилля і т. ін.» [СУМ ІІІ: 691] дієслово зуважуватися
становить двочленний дієслівний ряд.
Отже, вживані І.М. Дзюбою в публіцистиці мовні одиниці дають підставу
для дослідників парадигматичних відношень у лексичній системі сучасної
української мови вносити певні зміни в структурування синонімічних
парадигм з подальшим відображенням у синонімічних словниках.
Джерела
ДзКЛ – Дзюба І.М. З криниці літ: тритомовик. Т. ІІ. – К.: Обереги:
Гелікон, 2001. – 848 с.
ДзП – Дзюба І.М. Є поети для епох. – К.: Либідь, 2011. – 208 с.
ДзСР – Дзюба І.М. Спогади і роздуми на фінішній прямій. – К.: Кри-
ниця, 2008. – 928 с.
ДзУП – Дзюба І.М. Україна у пошуках нової ідентичності. –К.:
Украї на, 2006. – 848 с.
ДзЧР – Чорний романтик Сергій Жадан. (Спроба апології) (ж. «Хар-
ків. Lit», квітень-червень, 2017, № 9 – nemaloknig.com / read-
376863).
ССУМ – Словник синонімів української мови: В 2 т. / А.А. Бурячок,
Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та інші. – К.: Наукова думка,
1999–2000.
СУМ – Словник української мови: в 11 т. – К.: Наукова думка, 1970–
1980.
СУМД – Словник української мови в 11 томах. Додатковий том: у
2 кн. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017.
47
Лексика публіцистики І.М. Дзюби як джерело для розвитку синонімічних відношень...
Література
1. Вусик О.С. Словник українських синонімів: Понад 1500 синоні-
мічних гнізд. – Дніпропетровськ: Січ, 2000. – 424 с.
2. Деркач П.М. Короткий словник синонімів української мови / До-
опрацювання і відповідальна редакція Левченка С.П. – К.: Державне уч-
бово-педагогічне видавництво «Радянська школа», 1960. – 211 с.
3. Деркач П.М. Короткий словник синонімів української мови / До-
опрацювання і відповідальна редакція Левченка С.П. – Друге видання,
поправлене і доповнене / Редакційна Колеґія: В. Волков, Н. Пазуняк,
К.Т. Церкевич, Д.Б. Чопик і Н. Щербина. – Нью-Йорк, 1975 [Електро-
нний ресурс]. – Режим доступу: diasporiana.org.ua
4. Російсько-український словник синонімів / Н.П. Башнякова,
Г. П. Вишневська, М. М. Пилинський, Л. О. Родніна та ін.; За ред.
М. М. Пи линського. – К.: Освіта, 1995. – 265 с.
5. Тараненко О.О. Синоніми // Українська мова. Енциклопедія / Ред-
кол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), Зяблюк М.П. та ін. –
3-є вид. зі змінами і доп. – К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана,
2007. – С. 607–610.
Iryna SAMOILOVA
The vocabulary of journalism by I.M. Dziuba as a source for the
development of synonymous relations in the modern Ukrainian language
The article deals with the development of synonymous relations in the
lexical system of the modern Ukrainian language. The lexicon of publicistic
texts by I.M. Dziuba is considered, which can be a component of the
paradigmatic series – synonymous on the basis of the existence of a similar
semantic feature. The synonymic series from the academic Dictionary of
synonyms of the Ukrainian language in 2 volumes are given, which can be
supplemented with one or another unit from publicistic texts. Attention is
paid, in addition to the journalism of I.M. Dziuba, to other Ukrainian texts
where the analyzed words function. This is one of the factors in confirming
that the words can be a full-fledged components of the synonymous series.
Key words: publicistic text vocabulary, synonym, synonymous dictionary,
synonymous series, journalism by I.M. Dziuba.
|