Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара»
The article is devoted to the problems of systematic lexicographic processing of the many thousands of lexical items of the outstanding Ukrainian writer-humanist, public figure academician O.T. Honchar. In the interpreted neo-lexicon the vocabulary of the three-volume edition of «Diaries» by Oles Ho...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185451 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара» / Н. Сніжко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2017. — Вип. 26. — С. 48-56. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860270602555752448 |
|---|---|
| author | Сніжко, Н. |
| author_facet | Сніжко, Н. |
| citation_txt | Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара» / Н. Сніжко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2017. — Вип. 26. — С. 48-56. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Лексикографічний бюлетень |
| description | The article is devoted to the problems of systematic lexicographic processing of the many thousands of lexical items of the outstanding Ukrainian writer-humanist, public figure academician O.T. Honchar. In the interpreted neo-lexicon the vocabulary of the three-volume edition of «Diaries» by Oles Honchar is presented, among which we distinguish thematic blocks: new names of persons; a new Ukrainian worldview; the peaks of Ukrainian spirituality; new figurative expressions; new comparative directions; new terminological combinations of words; phraseological units; epithets; periphrasis and others. We pay attention to the expressive word-formation and axiological peculiarities of the idiostyle Oles Honchar’s, among which there is a strong development of the basic formulation of words, the creation of new adjectives and adverbs of the highest and the highest degrees of comparison, the formation of a new system of evaluative means of language and the establishment of the category of spiritual values of the Ukrainian people. The dictionary is intended for macro-scientific studies of the development of language and society, the modeling of author’s and general-world paintings of the world, the study of the writer idiolect and the discernment of the great contribution of Oles Honchar to the development of the global worldview and the establishment of the Ukrainian language in the multicultural world space.
|
| first_indexed | 2025-12-07T19:05:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
48
Наталія Сніжко
УДК 811.161.2’374
Структура та призначення
«Неолексикона Олеся Гончара»
У системі активної розбудови теоретичних засад сучасної україн-
ської лексикографії та практичного наповнення її джерельної бази нови-
ми лексичними одиницями й ілюстративним матеріалом «Неолексикон
Олеся Гончара», укладений за матеріалами «Щоденників» письменника,
посідає вагомі позиції.
Тритомне видання «Щоденників» О.Т. Гончара, яке хронологічно
охоплює період 1943–1995 рр., наповнює сучасний український лекси-
кон тисячами нових слів, значень та словосполучень, серед яких вагому
частку складають індивідуально-авторські новотвори (Будівничий Всес-
віту, народ-красолюб, людина-орел, людина-легенда, океанно-чистий,
ясномовний, березнево, великодньо, респектабельно) [2]. У щоденнико-
вих записах Олеся Гончара багато запозичень, якими письменник корис-
тувався ще в далекі 50–60-і роки ХХ ст., а до словників деякі з них по-
трапляють лише зараз (автобан, авіакомпанія, агрокультура, велорикша,
джип, фольксваген, кадилак, еспресо, електроорган, скансен, рок-н-рол,
уїк-енд, хепі-енд, о’кей).
Глибокі узагальнення письменника про шляхи розвитку України у
світовому полікультурному просторі знаходять відтворення у системі
образно-виражальних засобів та нових стійких сполученнях слів (термі-
нологічного та фразеологічного характеру). «Щоденники» письменника
наповнені влучними висловами, метафорами, епітетами, афоризмами
(високість українського слова; розумовий процес; мовний плацдарм; ща-
блі приниження; національне самоїдство; дамоклів ядерний меч; укра-
їнці – нація поетів; суверенітет – ось наша найвища поезія), а також
неперевершеними Гончаровими перифразами: наш український Сократ
(Г. Сковорода); найспівучіша пісня нашої літератури (П. Тичина); рід-
кісної краси голос (Д. Гнатюк), істинно українське середовище (Терно-
піль); талант, що од Бога (Н. Матвієнко).
49
Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара»
Багатство мовних та концептуальних надбань письменника заслуго-
вує повномасштабного лексикографічного відтворення. Тому особливо
актуальним є створення універсального тлумачного словника ново-
творів, у якому у відповідних рубриках постають особливості ідіостилю
письменника, динаміка мовного й суспільного розвитку, традиції та ін-
новації національного світосприймання, концептуалізації та категориза-
ції дійсності.
Метою нашого дослідження є систематизування зібраного в електро-
нній картотеці лексичного й ілюстративного матеріалу для наповнення
тематичних рубрик створюваного словника. Вирізняльними для ідіо-
стилю письменника постають рубрики: 1) нові найменування людини-
діяча; 2) нові найменування чиновників; 3) нові найменування засад
української духовності; 4) нові образні вислови письменника; 5) нові
порівняльні звороти; 6) система оцінної лексики письменника; 7) стійкі
сполучення слів термінологічного характеру; 8) нові фразеологічні оди-
ниці; 9) епітети; 10) перифрази; 11) афоризми та ін. Передбачаємо, що
окремою рубрикою постануть деякі історизми, зокрема слова, які були
актуальними в роки Другої світової війни та епоху радянського тоталіта-
ризму (політінспектор, гебітскомісар, обшукувач-комсомолець). Таким
чином, тлумачний словник міститиме не тільки авторські новотвори, а й
ту лексику, яка не охоплена сучасними словниками, але важлива для мо-
делювання авторської й загальноукраїнської концептуалізації дійсності
[3; 6–8].
При укладанні тлумачного словника новотворів Олеся Гончара вико-
ристовуємо систему базових дефініцій та функціонально-стилістичних
ремарок, які застосовані українськими лексикографами в одинадцяти-
томному «Словникові української мови» (1970 –1980) та новому Додатко-
вому томі до цього словника (2017) [4–5]. У межах тематичних блоків
реєстрові одиниці подаємо за алфавітом, ілюстрації наводимо за хроно-
логією. Для з’ясування новизни слова чи словосполучення використо-
вуємо реєстри «Словника української мови» в 11-ти томах (1970–1980)
та зведеного словника «Український лексикон кінця ХVІІІ – почат -
ку ХХІ ст.: словник-індекс» (2017) [9]. До реєстру неолексикону Олеся
Гончара вводимо також ті лексичні одиниці, тлумачення яких ідеологіч-
но застаріли в 11-томному СУМі, та ті, які не проілюстровані у новому
50
Наталія Сніжко
Додатковому томі до 11-томного «Словника української мови» (2017).
Скорочення ГЩ використовуємо для позначення джерела дослідження –
«Щоденників» Олеся Гончара [2].
Застосування принципу хронологічного упорядкування цитат у слов-
нику Олеся Гончара важливе для відтворення креативності письмен-
ника та його глобального світосприймання, а також для формування
основ системного дослідження динаміки авторського й загальномовного
слово творення. Створюваний неолексикон засвідчує, зокрема, що від
початку творчої діяльності Олесь Гончар активно використовує вищий
і найвищий способи порівняння прикметників та прислівників, що го-
ворить про глибину концептуальних і мовно-виражальних засад його
світосприймання. У щоденникових записах 1943 року зафіксовано при-
кметник найвищий і прислівник жалкіше (Наші дівчата заслуговують
найвищої похвали від майбутніх істориків цієї війни (ГЩ, 1943, І, 15).
1946 роком датовано слова виразніше, гіркіше, 1954–1956 – дурніший,
босіший, веселіший, найганебніший і т. д.
Лише деякі прикметники й прислівники вищого й найвищого ступе-
нів порівняння, засвідчені у «Щоденниках» О.Т. Гончара, представлені
в найновіших словниках, отже, можемо вважати їх авторськими ново-
творами (найшляхетніший, найконсервативніший, найповнокровніший,
найлихіший, найобдертіший, наймерзенніший, найуніверсальніший, най-
інтелектуальніший, найзолотіший, наймальовничіший, найзапекліший,
найвразливіший, найчемніший, найнестерпніше). До реєстру 11-томного
Словника української мови було введено лише кілька слів цієї категорії.
Більшість з них проілюстровано цитатами з творів Олеся Гончара [6].
Нині за матеріалами створюваного словника матимемо змогу з’ясувати
потужність цього типу деривації та його вагомість для дослідження за-
кономірностей нового українського мовомислення. Лише вільна й твор-
ча людина з широким світосприйманням й глобальним мовомисленням
може глибоко аналізувати особливості багатовимірної структури Всес-
віту та наповнювати скарбницю рідної мови численними новотворами:
Людина перебуває в «золотій середині», між найбільшим і найменшим
(мікросвіти і атоми). А також за віком: між одноденкою-комахою і
черепахою, що живе 300 літ. Чи по висотно-глибинній шкалі: кондор
в Андах живе на шеститисячній відмітці, риби заселяють глибини до
7 тисяч метрів... (ГЩ, 1975, ІІ, 240).
51
Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара»
Різноаспектне систематизування лексичного та цитатного матеріалу
«Щоденників» Олеся Гончара сприяє з’ясуванню особливих рис твор-
чої індивідуальності, зокрема виявляє улюблені слова і вислови. Так,
у першому томі «Щоденників» Олесь Гончар часто вживає форму най-
ніжніший, а розбудова автором словотвірного гніздо з коренем ніж- уви-
разнює поетичне та високогуманне авторське світосприймання: Трави
цвітуть – гармонія найніжніших барв, васильки синіють, степовий го-
рошок яскравіє, мов рубіни гранчасті, блідо-рожева степова рожа, си-
сарики, деревій... (ГЩ, 1953, І, 156); Найніжніші акварелі виставила на
огляд людям сама природа (ГЩ, 1961, І, 274); Найніжніша, світла зелень
берези – образ весни... (ГЩ, 1967, І, 421); В парку. Молода мати колише
дитину на руках, обличчя сяє ласкавістю, голос повен ніжності най-
ніжнішої (ГЩ, 1967, І, 421); Гори сивих гранітів, гори кольору Колізею і
стародавніх руїн... А небо над похмурістю цих гір – італійське, ніжно-
блакитне... (ГЩ, 1967, І, 415); На тлі темної важкої зелені сосен –
раптом рожевий цвіт персика! Ніжний-преніжний... Як наша Леся
(ГЩ, 1973, ІІ, 144).
Систематизування словотворчих надбань письменника виявляє ак-
тивне використання ним уже на початку першого тому «Щоденників»
словотворчих елементів не- та анти- (нелютий, нешумливий, несонячний,
антиалкогольний), а також у наступних томах (нелюдина, неукраїнський,
нетабірний, несправжньо, антипоетичний, антиукраїнський, анти-
життя, антиприродність, антиреволюція), що характеризує письмен-
ника як людину нового мислення, чия творчість спрямована на розбу-
дову демократичних засад суспільства та посилення гуманістичних по-
зицій людства. Вагомість давніх словотворчих елементів не- та анти- у
розбудові сучасного мовомислення підкреслюють автори ідеографічного
словника [1].
1943 роком датовано також вживання письменником слів з основою
напів- (напівмарячи, напівзгадуючи). У наступні роки групу таких слів
поповнюють напівсила, напівусміша, напівсутінь та ін. Активне вико-
ристання словотворчого елемента все- є вирізняльною особливістю ідос-
тилю Олеся Гончара, яка підкреслює всеосяжність розуму письменника
та його глибокий гуманізм (Сила Всевишня, всепоглинаюча любов, все-
людскість, всевисокий, всеохопний, всепланетний).
52
Наталія Сніжко
Осново- та словоскладання є провідними способами авторського сло-
вотворення. На особливу увагу заслуговує категорія складних назв ко-
льорів та їхніх відтінків: небесно-блакитний, оливково-сріблястий, світ-
ло-золотистий, попелясто-бурий, червонясто-жовтий, густо-червоний,
чавунно-чорний, океанно-сивий. Такі кольороназви вартують введення до
загальномовних словників, в тому числі й тлумачних, адже вони відтво-
рюють невичерпні можливості національного світосприймання й уви-
разнюють специфіку української культури.
За матеріалами «Щоденників» Олеся Гончара вибудовується об’ємна
група відтопонімічних прикметників (батумський, бахчисарайський,
бериславський, бомбейський, броварський, дарницький, далматинський,
євпаторійський, ірпінський, каліфорнійський, ломівський, лохвицький,
козельщанський, коктебельський, кончівський, сухівський, тернопіль-
ський та ін.), яка увиразнює країнознавчу палітру письменника і має
бути обов’язковою частиною загальномовних словників. Заслуговує ува-
ги прислівникова система Олеся Гончара: по-чичиковськи, по-орлиному,
по-папужиному, мелодраматично, неврастинічно, влазливо та ін.
Систематизований матеріал виявляє вагомий внесок Олеся Гончара в
розбудову оцінних засобів мови (позитивно й негативно забарвленої лек-
сики). Рубрика «Оцінні назви людей» (діяч-кар’єрист, доповідач-опога-
нювач, партінквізитор, україножер, невіглас-чиновник, тиран вусатий,
вороги-наклепники, доморощені герострати, літрекетири, компартійні
поганці, кати-людомори, упирі 37-го року, биті спекулянти, сталінські
гауляйтери, опоганювачі святинь, сміливці-демократи), а також система
складних прикметників та прислівників, що відтворюють особливості
людського сприймання дійсності (радісно-містичний, болісно-напруже-
ний, іронічно-застережливий, вкрадливо-інтимний, тривожно-погроз-
ливий, здивовано-весело, легко-недбало), посідають вагоме місце у слов-
нику новотворів письменника.
Окрему категорію слів складають найменування історичних епох та
періодів радянського тоталітаризму (антична епоха, татарщина, азіат-
чина, валуєвщина, сталінщина, єжовщина, брежнєвщина, епоха тота-
літаризму, епоха войовничого атеїзму, атомна ера та ін.). Системати-
зування такої лексики увиразнює глибокі історичні знання письменни-
ка й засвідчує його розуміння складних суспільних явищ: У нас така
53
Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара»
жорстока історія! Може, навіть, жорстокіша, ніж будь-де... Велика
Руїна, татарщина, кріпаччина... А там сталінщина, єжовщина... Оче-
видно, це формує відповідні характери, а це найгірше. Спустошення
відкриває шлях бездуховності (ГЩ, 1980, ІІ, 404). Часто вживаними у
«Щоденниках» письменника постають сполучення слів з домінантою
«розгул» (розгул цинізму, розгул сучасної валуєвщини, розгул аморальнос-
ті, розгул насильства). Під домінантою «голодомор» постають числен-
ні роздуми письменника про спланований радянською владою геноцид:
33-й рік, цей нечуваний голод, він підірвав здоров’я нації (ГЩ, 1963, І,
318); Ніколи не зникне з народної пам’яті трагедія голодомору, цей не-
чуваний за масштабами злочин, вчинений тоталітарним режимом про-
ти українського народу (ГЩ, 1993, ІІІ, 487); Найбільше знищено було
Україну не в громадянську війну, не збройно, не бандами муравйових та
комісарами Троцького,– незрівнянно глибшого удару завдано було по
українству в роки «великого перелому» та голодоморів, коли тотально-
му руйнуванню було піддано все наше село, цей живильний ґрунт нації,
коли ліквідації (суцільної) зазнали церква, мережа «Просвіт», українська
наука й культура, коли в крові нечуваного терору захлинулось наше Роз-
стріляне Відродження... (ГЩ, 1994, ІІІ, 518).
Найповніше у неолексиконі Олеся Гончара представлена лексика на
позначення духовних цінностей українського народу та універсальних
гуманістичних істин (духовна культура, духовне добро, духовне життя,
духовне ядро нації, духовний потенціал, духовна вершинність літерату-
ри, духовна унікальність людини). 1968 роком датоване унікальне визна-
чення Олеся Гончара ідеалу духовної краси: Ісус Христос, цей тесляр
із Назарета, молодий мислитель, зостається ось уже 2000 літ ідеалом
духовної краси. І що знала історія могутніше за його наскрізь гуманне
вчення (ГЩ, 1968, ІІ, 9). 1983 роком датовано духовну настанову Олеся
Гончара для сучасного й прийдешніх поколінь: Є речі, які не дають на-
родові руйнуватись. І на першому місці тут духовна спадщина, культура
нації, згуртованість, віра, мова, яка єднає і живить, – надто ж серед
молоді, – углиблює благородне почуття людської і національної гідності
(ГЩ, 1983, ІІ, 563).
54
Наталія Сніжко
Виділяємо стійкі сполучення слів, які письменник часто вживає на
позначення найвищих духовних цінностей, констант української культу-
ри, серед яких:
а) назви музеїв письменників (Тарасів день. Приїхало багато гостей
з республік і кілька україністів зарубіжних. Показували їм Музей Шев-
ченків, зворушливо було, коли сту денти з Латвії, Молдавії, Азербайджа-
ну читали переклади з «Кобза ря» на рідних мовах (ГЩ, 1982, ІІ, 504);
А сьогодні якраз пишу Ігорю Золотуському з приводу розтіяної тяганини
довкола гоголівського музею-заповідника, цієї, омріяної багатьма, гого-
лівської Ясної Поляни на Полтавщині... (ГЩ, 1980, ІІ, 436); У Чорнухах
відвідали Музей Сковороди (ГЩ, 1980, ІІ, 413);
б) назви місць, пов’язаних з життям та творчістю письменників
(Сильне враження лишилось від поїздки по Шевченківських місцях.
Вражає глибінь любові народу до свого поета. Знаходить для себе ця
любов найрізноманітніші, найнесподіваніші вияви: то вона у вишивці на
рушнику, то в якомусь переказі, то в прометеній, обсадженій квітами
стежині до материної могили... (ГЩ, 1982, ІІ, 524); Їдемо на Диканьку
й Шишаки – по гоголівських місцях (ГЩ, 1981, 481); Здається, поїду у
Венецію на Гоголівський конгрес (ГЩ, 1976, ІІ, 256);
в) урочистих заходів з нагоди вшанування пам’яті представників
духовного ядра нації (У президії довелось сидіти з П. Ю. Шелестом,
була цікава роз мова: про .. Шевченківське свято поезії (на зразок
Пушкінського): щоб зробити його 22.05 як свято народне, з приїз-
дом люду з областей, з пароплавами з Києва, з запрошенням поетів із
братніх республік, щоб «на всіх язиках» лунало слово поезії на Канів-
ській горі в цей день (ГЩ, 1971, ІІ, 94); Тарасів день. Вийшла ухвала,
згідно з якою, здається, знов має відродитись традиційне Шевчен-
ківське свято, що було якось непомітно зникло (ГЩ, 1981, ІІ, 455);
Вчора відбувся Франківський вечір в театрі ім. Франка (125-річчя
від дня народження). Бурхливо вітала публіка молодого білоруса-по-
ета (виступав рідною мовою), Отара Баканідзе – читав переклад з
Франка гру зинською і завершив слово по-українськи – овація... Кон-
церт почався «Вічним революціонером». Всі встали, стояли до кінця
(ГЩ, 1981, ІІ, 485) та под.
55
Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара»
Словосполучення Тарасів день, Шевченків день, Шевченківське свя-
то Олесь Гончар вживає як синоніми. Поряд з ними часто вживаними є
Шевченківська премія, Товариство імені Т.Г. Шевченка та под. Слово-
сполучення, що відтворюють найвищі духовні цінності українського на-
роду, мають стати надбанням загальномовних словників.
Отже, «Неолексикон Олеся Гончара» посідає вагоме місце в сис-
темному лексикографічному опрацюванні творчої спадщини видатного
письменника-гуманіста. Це новий тип словника, який охоплює ту час-
тину мовотворчих надбань письменника, які представлені у тритомному
виданні «Щоденників», і вкрай необхідні для системного дослідження
закономірностей розвитку мови і суспільства та наповнення реєстру ака-
демічних тлумачних словників новою лексикою. Тематичне системати-
зування лексики увиразнює провідні ідеї мовотворчості письменника,
нове глобальне мислення українців та утверджує константи української
культури.
Література
1. Активні ресурси сучасної української номінації: Ідеографічний
словник нової лексики / Є. А. Карпіловська та ін.; відп. ред. Є. А. Карпі-
ловська. Київ: ТОВ «КММ», 2013. 416 с.
2. Гончар Олесь. Щоденники: у 3-х т. / упор. В. Д. Гончар. Київ: Ве-
селка, 2002–2004. Т.1–3.
3. Гриценко П. Ю. Авторська лексикографія: Тарас Шевченко. Україн-
ська слов’янська тлумачна та перекладна лексикографія. Леонідові Си-
доровичу Паламарчукові / Інститут української мови НАН України; відп.
ред. І.С. Гнатюк. Київ: КММ, 2012. 488 с.
4. Словник української мови в 11-и томах. Київ: Наукова думка, 1970-
1980.
5. Словник української мови в 11-и томах: Додатковий том: у 2-х кн.
Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017.
6. Сніжко Н. В. Неолексикон Олеся Гончара: лексикологічний та лек-
сикографічний виміри. Українська мова. 2017. № 2. С. 98–109.
7. Сніжко Н. В. Олесь Гончар: концептосфера «Україна і світ».
Національна ідентичність в мові і культурі: зб наук. праць / за заг. ред.
А.Г. Гудманяна, О.Г. Шостак. Київ: Талком, 2018. С. 174–181.
56
Наталія Сніжко
8. Сніжко Н. В. Нова джерельна база української лексикографії в сис-
темі інтегральних лінгвістичних досліджень. Людина. Комп’ютер. Ко-
мунікація: зб. наук. праць / за ред. О.П. Левченко. Львів: Видавництво
Львівської політехніки. 2017. С. 47–52.
9. Український лексикон кінця ХVІІІ – початку ХХІ ст.: словник ін-
декс: у 3-х т. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017.
Natalia SNIZHKO
The structure and key function of the interpretive «Oles Honchar’s
Neo-Lexicon»
The article is devoted to the problems of systematic lexicographic
processing of the many thousands of lexical items of the outstanding Ukrainian
writer-humanist, public figure academician O.T. Honchar. In the interpreted
neo-lexicon the vocabulary of the three-volume edition of «Diaries» by
Oles Honchar is presented, among which we distinguish thematic blocks:
new names of persons; a new Ukrainian worldview; the peaks of Ukrainian
spirituality; new figurative expressions; new comparative directions; new
terminological combinations of words; phraseological units; epithets;
periphrasis and others. We pay attention to the expressive word-formation and
axiological peculiarities of the idiostyle Oles Honchar’s, among which there
is a strong development of the basic formulation of words, the creation of new
adjectives and adverbs of the highest and the highest degrees of comparison,
the formation of a new system of evaluative means of language and the
establishment of the category of spiritual values of the Ukrainian people.
The dictionary is intended for macro-scientific studies of the development
of language and society, the modeling of author’s and general-world paintings
of the world, the study of the writer idiolect and the discernment of the great
contribution of Oles Honchar to the development of the global worldview and
the establishment of the Ukrainian language in the multicultural world space.
Key words: Oles Honchar, neolexicon, explanatory lexicography, author’s
lexicography, spiritual values, language picture of the world, conceptual
picture of the world, author’s picture of the world.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185451 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0118 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:05:40Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сніжко, Н. 2022-09-16T07:42:42Z 2022-09-16T07:42:42Z 2017 Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара» / Н. Сніжко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2017. — Вип. 26. — С. 48-56. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185451 811.161.2’374 The article is devoted to the problems of systematic lexicographic processing of the many thousands of lexical items of the outstanding Ukrainian writer-humanist, public figure academician O.T. Honchar. In the interpreted neo-lexicon the vocabulary of the three-volume edition of «Diaries» by Oles Honchar is presented, among which we distinguish thematic blocks: new names of persons; a new Ukrainian worldview; the peaks of Ukrainian spirituality; new figurative expressions; new comparative directions; new terminological combinations of words; phraseological units; epithets; periphrasis and others. We pay attention to the expressive word-formation and axiological peculiarities of the idiostyle Oles Honchar’s, among which there is a strong development of the basic formulation of words, the creation of new adjectives and adverbs of the highest and the highest degrees of comparison, the formation of a new system of evaluative means of language and the establishment of the category of spiritual values of the Ukrainian people. The dictionary is intended for macro-scientific studies of the development of language and society, the modeling of author’s and general-world paintings of the world, the study of the writer idiolect and the discernment of the great contribution of Oles Honchar to the development of the global worldview and the establishment of the Ukrainian language in the multicultural world space. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара» The structure and key function of the interpretive «Oles Honchar’s Neo-Lexicon» Article published earlier |
| spellingShingle | Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара» Сніжко, Н. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| title | Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара» |
| title_alt | The structure and key function of the interpretive «Oles Honchar’s Neo-Lexicon» |
| title_full | Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара» |
| title_fullStr | Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара» |
| title_full_unstemmed | Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара» |
| title_short | Структура та призначення «Неолексикона Олеся Гончара» |
| title_sort | структура та призначення «неолексикона олеся гончара» |
| topic | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| topic_facet | Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185451 |
| work_keys_str_mv | AT snížkon strukturatapriznačennâneoleksikonaolesâgončara AT snížkon thestructureandkeyfunctionoftheinterpretiveoleshoncharsneolexicon |