Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини
The article deals with phraseologisms with semantics of intensity on the designation of human senses. These units form the phrase-semantic field «Feeling of Man». It includes the phraseological subgroup «The state of the human psyche», which is a component of the phrase-thematic group «Man». Five fi...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185454 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини / Л. Дідун // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2017. — Вип. 26. — С. 83-90. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185454 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дідун, Л. 2022-09-16T07:48:27Z 2022-09-16T07:48:27Z 2017 Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини / Л. Дідун // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2017. — Вип. 26. — С. 83-90. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185454 811.161.2’373.7 The article deals with phraseologisms with semantics of intensity on the designation of human senses. These units form the phrase-semantic field «Feeling of Man». It includes the phraseological subgroup «The state of the human psyche», which is a component of the phrase-thematic group «Man». Five fields of phrase semantic groups are included in the field: «Auditory sensations. Holocaust», «Hearing sensations. Quiet», «Vital sensations», «Taste sensations», «Tactile sensations». Observed antonymic values of phraseological units of these groups. It was investigated that components of somatosis are of great importance. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини Phraseologisms with semantics of intensity on the designation of human sensations Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини |
| spellingShingle |
Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини Дідун, Л. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| title_short |
Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини |
| title_full |
Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини |
| title_fullStr |
Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини |
| title_full_unstemmed |
Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини |
| title_sort |
фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини |
| author |
Дідун, Л. |
| author_facet |
Дідун, Л. |
| topic |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| topic_facet |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Лексикографічний бюлетень |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Phraseologisms with semantics of intensity on the designation of human sensations |
| description |
The article deals with phraseologisms with semantics of intensity on the designation of human senses. These units form the phrase-semantic field «Feeling of Man». It includes the phraseological subgroup «The state of the human psyche», which is a component of the phrase-thematic group «Man». Five fields of phrase semantic groups are included in the field: «Auditory sensations. Holocaust», «Hearing sensations. Quiet», «Vital sensations», «Taste sensations», «Tactile sensations». Observed antonymic values of phraseological units of these groups. It was investigated that components of somatosis are of great importance.
|
| issn |
XXXX-0118 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185454 |
| citation_txt |
Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини / Л. Дідун // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2017. — Вип. 26. — С. 83-90. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dídunl frazeologízmiízsemantikoûíntensivnostínapoznačennâvídčuttívlûdini AT dídunl phraseologismswithsemanticsofintensityonthedesignationofhumansensations |
| first_indexed |
2025-11-24T21:53:32Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:53:32Z |
| _version_ |
1850498978154545152 |
| fulltext |
83
Лілія Дідун
УДК 811.161.2’373.7
Фразеологізми із семантикою інтенсивності
на позначення відчуттів людини
Фразеологічні одиниці (ФО) охоплюють різні сфери буття людини,
розкриваючи особливості сприйняття нею світу. Людина, постійно пе-
ребуваючи в довкіллі, є виразником його суб’єктивної характеристики.
Важливим каналом зв’язку із навколишнім світом є сенсорна система,
що забезпечує повноцінну реалізацію особистості. Органи чуття «не
просто передають сигнали до мозку, вони виявляються джерелом пер-
цептивного знання та досвіду, умовою розпізнавання, усвідомлення, ро-
зуміння та інтерпретації подій світу» [5: 111].
Промовисто інтерпретують наше сприйняття дійсності фразеологіз-
ми зі значенням інтенсивності. ФО відображають важливі характерис-
тики, вербально репрезентуючи сенсорно сприйняту інформацію. Мовне
вираження такого сприйняття відображається у наукових досліджен-
нях [3; 5; 6; 7; 9]. Зокрема, вибудовуючи моделі семантичної деривації,
В. Д. Старичонок називає всі важливі для людини сфери, з них «візу-
альні», «звукові», «тактильні», «кінестетичні», «густаторні», «одоричні»
моделі можна зарахувати до репрезентаторів сенсорної системи [9: 36].
Відчуття людини у тематичному полі «Пізнавальні процеси» виокрем-
лює Ю. Ф. Прадід, розглядаючи проблеми фразеологічної ідеографії на
матеріалі мікросистеми «Психічні процеси людини» [7]. Г. А. Багаутді-
нова, досліджуючи людину у фразеології, здійснила класифікацію антро-
поцентричних фразеологізмів російської, англійської та татарської мов і
виокремила, зокрема, фразеотематичну групу «відчуття та сприйняття»
[1].
Актуальність дослідження зумовлена потребою системного упоряд-
кування фразеологізмів української мови з підсилювальною семанти-
кою, що характеризують сфери буття людини. У статті ми зосередимо-
ся на фразеологічному вираженні особливостей сприйняття сенсорною
системою людини навколишнього середовища. Матеріалом дослідження
84
Лілія Дідун
є ФО зі значенням підсилення (відібрані на основі ряду показників у їх
тлумаченнях – дуже, сильно, надто, надзвичайно, абсолютно, інтенсив-
но тощо) на позначення відчуттів людини.
Аналізовані ФО у межах тематичної класифікації фразеологізмів за
семантичними темами належать до фразеосемантичного поля (ФСП)
«Відчуття людини» фразеотематичної підгрупи (ФТП) «Стан психіки
людини» фразеотематичної групи (ФТГ) «Людина». До ФСП входить
п’ять фразеосемантичних груп (ФСГ): «Слухові відчуття. Голосно»,
«Слухові відчуття. Тихо», «Зорові відчуття», «Смакові відчуття», «Так-
тильні відчуття».
У групах одиниць чітко розмежовуються антонімічні значення: «ви-
дно» – «темно», «холодно» – «тепло» тощо. Дослідники звертають увагу
на опозиційність подібних значень. Наприклад, І. О. Купіна виокремила
семантичні блоки ФО, об’єднані семою «стан навколишнього середови-
ща» зі значеннями «гранично темно», «гранично світло», «гранично хо-
лодно», «гранично жарко», «гранична задушливість», «гранично тихо»,
«гранично шумно» [3].
У одиницях ФСГ «Слухові відчуття. Голосно» (35 ФО) відзначаємо
функціонування компонентів-соматизмів на позначення частин голо-
сового апарату людини (глотка, рот, голос, горло) та дієслів на позна-
чення особливостей творення звуків (кричати, голосити, заверещати,
надривати): на весь (на повний, у повний) голос ‘зі сл. кричати, співати
і т. ін. Дуже голосно, з усієї сили; з усією силою’ (ФСУМ: 36), на весь
рот ‘1. зі сл. галасувати, гукати і т. ін. Дуже голосно’ (ФСУМ: 618),
на все горло (на всю горлянку) [кричати, співати і т. п.] ‘дуже голо-
сно’ (УР ФТС: 104), надривати (надірвати) горло (глотку) ‘дуже голо-
сно кричати, говорячи, стомлювати горло’ (УР ФТС: 106), заверещати
не своїм голосом ‘говорити дуже голосно (від обурення, гніву чи з якої-
небудь іншої причини)’ (ФСУМ УД, I: 191), не своїм голосом (закрича-
ти, верещати, заверещати) ‘сильно, дуже голосно’ (ФСУМ УД, II: 71),
на все горло; г р у б о на всю горлянку ‘зі сл. кричати, сміятися, співа-
ти і т. ін. Дуже голосно’ (СФУМ: 161), голосом голосити ‘дуже го-
лосно, надривно кричати, плакати’ (ФМЛ: 89) та ін. Звернемо увагу на
компонент весь у наведених конструкціях, що сприяє виявленню підси-
леного значення, вказуючи на надмірний прояв якості. Займенник весь
85
Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини
«1. Означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю. 2. у знач. ім. все,
всього, с. Вичерпне охоплення, сукупність предметів, явищ, дій, понять;
те, що є, без винятку. 3. при ім. з прийм. з (зо), на. Утворює сполуки спо-
собу дії, що означають повноту, посилене протікання дії» [СУМ, I: 343].
Підсилена характеристика звуку передається через порівняння з
джерелом його творення: як (мов, ніби і т. ін.) ієрихонська (єрихонська,
ярихонська) труба ‘зі сл. голос. Дуже гучний, сильний’ (СФУМ: 724), як
(мов, наче і т. ін.) з гармати ‘зі сл. гукнути, вигукнути і под. Дуже голо-
сно’ (СФУМ: 147), як (мов, наче і т. ін.) ковальський міх ‘зі сл. сопіти,
дихати і т. ін. Дуже шумно, важко і т. ін.’ (СФУМ: 398), як бугай у боло-
ті ‘зі сл. густи. Дуже голосно, сильно’ (СФУМ: 398), як бджоли у вулику
‘зі сл. гудіти, густи. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи
загальний гомін’ (СФУМ: 26) та ін.
Підсилене значення ФО виявляється через уможливлення неможли-
вого: і глухі почують «хто-небудь дуже голосно закричить» (ФМЛ: 70).
Значення інтенсивності фразеологізмів описується також як наслідок дії
потужного звуку, чому сприяє підсилювальна функція частки аж: аж
луна йде (розлягається, р і д ш е гоготить і т. ін.) / пішла (розляглася,
р і д ш е загоготіла і т. ін.) ‘перев. зі сл. гукати, співати і т. ін. Так, що
далеко чути; дуже голосно, сильно’ (СФУМ: 355), аж стіни (вікна, двері
і т. ін.) дрижать (дрижить) ‘дуже гучно, занадто голосно (що-небудь
діється, відбувається)’ (СФУМ: 694).
Одиниці ФСГ «Слухові відчуття. Тихо» (17 ФО) репрезентують се-
мантику інтенсивності завдяки компонентам, що вказують на нечіткі
звуки (буркотіти, мугикати) чи їх відсутність: ані звуку ‘зовсім тихо’
(ФСУМ УД, I: 29), [ні (і)] мушка (р і д ш е муха) не забринить ‘1. де.
Нема ніяких звуків, дуже тихо; тиша. 2. зі сл. тиша, тишина і под.
Уживається для підсилення зазначеного слова; абсолютна, повна тиша’
(СФУМ : 413), глуха тиша ‘дуже тихо, спокійно’ (ФСУМ УД, I: 139),
буркотіти, буркнути собі під ніс ‘говорити дуже тихо, невиразно’
(ФСУМ УД, I: 73), мугикати собі під ніс ‘дуже тихо наспівувати щось
про себе’ (ФСУМ УД, I: 302). ФО репрезентують підсилене значення ти-
хого переміщення: на пальцях ‘зі. сл. іти, піти і под. Дуже тихо, обереж-
но, щоб не створювати шуму’ (СФУМ: 482), кошачі кроки ‘дуже тихо,
крадькома’ (ФСУМ УД, I: 272). У ФО як (мов, неначе і т. ін.) у могилі
86
Лілія Дідун
‘2. зі сл. тихо. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, над-
звичайно тихо’ (СФУМ: 401), гробова (могильна, мертва) мовчанка ‘від-
сутність звуків людської мови; абсолютна тиша’ (СФУМ: 400) підсилене
значення передано компонентами, що є уособленням суму, тиші.
ФСГ «Зорові відчуття» складають ФО з антонімічними значеннями
«видно» та «темно» (18 ФО), що характеризують можливість чи немож-
ливість візуально сприймати довкілля. Інтенсивність значення «видно
(світло)» підкреслюється через такий момент, як можливість візуально-
го сприйняття найменших предметів (голка): хоч голки збирай ‘зі сл. ви-
дно, ясно. Дуже, надзвичайно’ (СФУМ: 257), видно хоч голки збирай ‘про
дуже світлу місячну ніч’ (ФСУМ УД, I: 90), хоч голки вибирай ‘про дуже
ясну місячну ніч’ (ФСУМ УД, II: 244) та ін. У фразеологізмах фігурує
частка хоч і в одному зі значень за СУМом вона «уживається для підси-
лення висловленого тим словом або словосполученням, якого стосуєть-
ся» [СУМ, XI: 135].
ФО репрезентують значення «темно» поєднанням прототипного ком-
понента око як зорового аналізатора, що відповідає за процес візуально-
го сприйняття, та компонентів-дієслів, які характеризують можливе по-
шкодження функцій зорового аналізатора (стрель, вийми, виколи тощо):
хоч в око (в очі) стрель (стрельнути, стріляй) ‘зовсім нічого не видно,
дуже темно’ (ФСУМ: 135), темно, хоч око (очі) виколи (вийми) ‘дуже
темно, цілковита темрява’ (УР ФТС: 200), хоч око вийми ‘дуже темно’
(ФСУМ УД, II: 247) та ін. Компонент-прототип око виступає у ФО хоч
оком світи ‘зі сл. темно. Дуже’ (СФУМ: 635), хоч оком (очима) світи
‘зовсім нічого не видно – про повну темряву’ (УР ФТС: 225) єдиним
можливим джерелом світла. Значний ряд фразеологізмів із соматизмом
пояснюється тим, що око є важливим органом сенсорної системи, який
відповідає за візуальний контакт та забезпечує зв’язок людини зі світом.
Так, Г. Ф. Морошкіна головну роль у перцепції зовнішнього світу в прак-
тичній діяльності людини віддає зоровому сприйняттю [5: 111]. На дум-
ку К. І. Мізіна, майже 90 відсотків інформації про навколишню дійсність
людині забезпечує зорове сприйняття. Звідси, як наголосив дослідник
стосовно компаративних ФО, семантика цінності, яку важливо оберігати
[4: 196]. Взагалі в етносвідомості людей око є найбільшою цінністю, яку
потрібно берегти [2].
87
Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини
ФСГ «Смакові відчуття» складають ФО з антонімічними значення-
ми «смачно»: язика проковтнути ‘дуже смачно’ (ФСУМ УД, II: 267),
що [й] [можна] язик (язика) проковтнути ‘дуже смачне що-небудь’
(СФУМ: 575), так і проситься в рот (на губу) ‘дуже смачний, такий, що
хочеться з’їсти’ (СФУМ : 579), [тільки] пальчики (р і д ш е пальці) об-
лижеш ‘жарт. 1. Що-небудь дуже смачне’ (СФУМ: 452) та «несмачно»:
[аж] з душі верне ‘1. Дуже несмачний, нудотний’ (СФУМ: 56), хоч на
собаку (на хвіст собаці) лий (вилий) ‘дуже несмачний (про рідкі страви
та напої)’ (СФУМ: 333). Одиниці, що розкривають значення «смачно»,
містять прототипні компоненти, пов’язані з органами-аналізаторами
смакових якостей (язик).
ФСГ «Тактильні відчуття» (10 ФО) включає ФО, що позначають
сприйняття людиною температури навколишнього середовища, репре-
зентуючи це антонімічними значеннями «змерз», «холодно: [і] собаку не
вдержиш ‘зі сл. [так,] що. Дуже, нестерпно холодно’ (СФУМ: 55), соба-
чий холод ‘дуже великий холод’ (УР ФТС: 186), як (мов, ніби і т. ін.) лід
‘дуже холодний’ (СФУМ: 343), хоч вовків ганяй (у хаті) ‘очень холодно’
(СлГр, I: 245) та «тепло»: тепло, як у вусі ‘очень тепло’ (СлГр, I: 260).
Зазначимо, що у дослідженні О. В. Нікітченко спостережено протистав-
лення українських та англійських фразеологізмів за концептуальною
опозиційною ознакою «холод – тепло» [6: 229].
Отже, ФСП «Відчуття людини» репрезентує особливості сенсорного
сприйняття людиною інформації. Фразеологізми із семантикою інтен-
сивності відображають широкий спектр відчуттів людини. Значення ФО
цієї групи промовисто розкривають компоненти-соматизми (око, язик,
рот, голос, горло, глотка), допустовість уявних дій (сценаріїв) (хоч вов-
ків ганяй). Це підтверджує антропоцентричний характер аналізованих
фразеологізмів. Одиниці розглянутих груп мають антонімічні значення.
Зокрема антонімія є у самих назвах фразеосемантичних груп – «Слухові
відчуття. Голосно» та «Слухові відчуття. Тихо».
Перспективним є подальше дослідження системного упорядкування
фразеологізмів із семантикою інтенсивності, що сприятиме розкриттю
ієрархічної вертикалі різноманітних сфер і понять, охоплених цими оди-
ницями.
88
Лілія Дідун
Джерела
СлГр – Словарь української мови / Упорядкував з додатком влас-
ного матеріалу Борис Грінченко: У 4 т. / НАН України. Ін-
ститут української мови. – К.: Наукова думка, 1996 – 1997.
СФУМ – Словник фразеологізмів української мови / [уклад.:
В. М. Біло ноженко, І. С. Гнатюк та ін.]. – К.: Наукова дум-
ка, 2003. – 1104 с.
УР ФТС – Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-російський і
російсько-український фразеологічний тлумачний словник /
І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. – Х.: Прапор, 1997. –
442 с.
ФБЛ – Фразеологізми у творах Богдана Лепкого. Словник / [гол.
ред. С. Є. Панцьо]. – Тернопіль: Джура, 2010. – 224 с.
ФМЛ – Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довід-
ник / [уклад.: О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк]. – К.: Дові-
ра, 2002. – 735 с.
ФСУМ – Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник
української мови / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. – К.: Осві-
та, 1988. – 224 с.
ФСУМ УД – Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української
мови: у 2 т. / Г. М. Удовиченко. – К.: Вища школа, 1984. –
Т. 1. – 304 с.; Т. 2. – 384 с.
Література
1. Багаутдинова Г. А. Человек во фразеологии: антропоцентрический
и аксиологический аспекты : автореф. дисс. на соиск. учен. степени док-
тора филол. наук : спец. 10.02.20 / Г. А. Багаутдинова. – Казань, 2007. –
35 с. – [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.google.com.
ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&ved=0CCQQFjAB&url
=http%3A%2F%2Fold.kpfu.ru%2Funi%2Fsank%2Fdb%2Ffilebase%2Ffiles
%2F153.doc&ei=jEyYU_KXC8H8ygOu94HABQ&usg=AFQjCNE0AS6Nt
f5rIikzCKSx3kxqJsAFNg&bvm=bv.68693194,d.bGQ
89
Фразеологізми із семантикою інтенсивності на позначення відчуттів людини
2. Кевлюк І. В. Прагматика соматичних фразем із компонентом
око в публіцистичних текстах / І. В. Кевлюк // Дослідження з лекси-
ки і граматики української мови : зб. наук. праць. – 2012. – № 12. –
С. 142 – 151.
3. Купіна І. О. Семантичний блок «людина та навколишній світ» у
фразеологічній вербалізації граничності / І. О. Купіна – [Електронний
ресурс] – Режим доступу: http://nauka.hnpu.edu.ua/sites/default/files/
fahovi%20vudannia/2010/Lingvistuchni_doslidgennia_28/3.html
4. Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології : [мо-
нографія] / К. І. Мізін. – К., Кременчук: ПП Щербатих О. В., 2011. –
448 с.
5. Морошкіна Г. Ф. Вербальна репрезентація сенсорної концептосфе-
ри у мистецтвознавчому дискурсі / Г. Ф. Морошкіна // Нова філологія :
зб. наук. праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2014. – № 60. – С. 109 – 113.
6. Нікітченко О. В. Фразеологізми української й англійської мов
на позначення температурних відчуттів людини: спільне та відмінне /
О. В. Нікітченко // Волинь філологічна: текст і контекст. Лінгвостиліс-
тика XXI століття: стан і перспективи : зб. наук. пр. / Упоряд. С. К. Бог-
дан. – Луцьк: Східноєвропейський нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2013. –
Вип. 15. – С. 221 – 231.
7. Прадід Ю. Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика дослі-
джень) Ю. Ф. Прадід / НАН України, Ін-т української мови; Відпов ред.
О. О. Тараненко. – К.: Сімферополь, 1997. – 252 с.
8. СУМ Словник української мови: у 11 т. / [ред. кол.: І. К. Білодід
(голова) та ін.]. – К.: Наукова думка, 1970–1980.
9. Стариченок В. Д. Вторичные именные номинации как способ мо-
делирования языковой картины мира / В. Д. Стариченок // Слово во вре-
мени и пространстве. К 95-летию со дня рождения профессора М. Г. Бу-
лахова: материалы Междунар. науч. конф. / Белорусский гос. пед. ун-т
им. М. Танка; редкол. А. А. Гируцкий (отв. ред.), В. Д. Стариченок,
Г. А. Камлевич и др. – Минск: БГПУ, 2014. – С. 246 – 250.
90
Лілія Дідун
Lilia DIDUN
Phraseologisms with semantics of intensity on the designation of
human sensations
The article deals with phraseologisms with semantics of intensity on the
designation of human senses. These units form the phrase-semantic field
«Feeling of Man». It includes the phraseological subgroup «The state of the
human psyche», which is a component of the phrase-thematic group «Man».
Five fields of phrase semantic groups are included in the field: «Auditory
sensations. Holocaust», «Hearing sensations. Quiet», «Vital sensations»,
«Taste sensations», «Tactile sensations». Observed antonymic values of
phraseological units of these groups. It was investigated that components of
somatosis are of great importance.
Key words: phraseological unit, semantics of intensity, phrase-semantic
field, phrase-semantic group.
|