Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (На матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст)
The register of dictionary will make the foreign appealing vocabulary, which is available in the Northern Ukrainian monuments of the XVI–XVII centuries, inherited and non-inherited vocabulary in Ukrainian language. Borrowed words will be categorized according to etymological source; etymons from pos...
Saved in:
| Published in: | Лексикографічний бюлетень |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185458 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (На матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст) / В. Титаренко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2017. — Вип. 26. — С. 140-151. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860021220224794624 |
|---|---|
| author | Титаренко, В. |
| author_facet | Титаренко, В. |
| citation_txt | Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (На матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст) / В. Титаренко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2017. — Вип. 26. — С. 140-151. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Лексикографічний бюлетень |
| description | The register of dictionary will make the foreign appealing vocabulary, which is available in the Northern Ukrainian monuments of the XVI–XVII centuries, inherited and non-inherited vocabulary in Ukrainian language. Borrowed words will be categorized according to etymological source; etymons from possible intermediary languages will also be provided. All illustrated lexical meanings will include illustrative material. If necessary, some words will be submitted to the broader comments, especially if the token has a different interpretation of etymologists, we refer to relevant literature in the vocabulary. The source of the database of the dictionary will be texts of different styles of the XVI–XVII centuries, which originate from the northern Ukrainian territories and clearly reveal the polissya’s linguistic features.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:47:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
140
Валентина Титаренко
УДК 811.161.2.0
Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів
староукраїнської мови
(на матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст.)
У пропонованому словнику матеріал добирається з текстів різних
стилів XVI–XVII ст., писаних на північноукраїнській території та в яких
виразно виявлені поліські лінгвальні риси. Найбільше пам’яток аналізо-
ваного періоду належить до ділового стилю (акти гродських, підкомор-
ських та земських урядів із Володимира-Волинського, Луцька, Житоми-
ра, Овруча, Києва, Кременця, Вижви, грамоти, універсали як державного
рівня, так і приватні). У невеликій кількості наявні тексти інших стилів
– художня, полемічна, конфесійна література. За географічним принци-
пом залучаємо до джерельної бази «Ключ царства небесного» Г. Смо-
трицького, Пересопницьке Євангеліє, вірші Андрія Римші, «Духовний
заповіт» В. Загоровського, твори Іпатія Потія та ін.
У попередніх працях1 детально описано концепцію пропонованого
словника та критерії виділення й методологію дослідження запозичених
слів, тому тут коротко пояснимо принципи побудови словника2. Склад-
никами словникової статті є:
1) реєстрове слово в початковій формі з усіма виявленими графічни-
ми варіантами;
2) вказівка на мову, з якої потрапило слово в українську (описува-
ти запозичену лексику можна за історичним (з якої мови безпосередньо
1 Титаренко В. Принципи укладання історичного словника запозиченої лексики
(на матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст.) // Лексикографічний
бюлетень. – 2010. – Вип. 19. – С. 103–113. Титаренко В. Критерії виділення та
методологічні аспекти дослідження запозичених слів (На матеріалі актових книг
північноукраїнського ареалу) // Лексикографічний бюлетень. – 2011. – Вип. 20. –
С. 180–192.
2 Розробляючи принципи укладання словника, спиралися на засади історичних
словників інших типів, зокрема «Словника староукраїнської мови XIV–XV ст.»,
«Словника української мови XVI – першої половини XVII ст.», «Матеріали ...»
Є. Тимченка, «Даўнія запазычанні беларускай мовы» А. Булики та ін.
141
Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови...
потрапило слово до мови-реципієнта) та етимологічним (у якій мові
слово утворилося) джерелами. У наших студіях описуємо за етимоло-
гічним джерелом, яке перебачає врахування мови-джерела запозичення
та мов-посередниць, тому лексеми, що потрапили через посередництво
польської мови з інших, відокремлюються від власне полонізмів, наяв-
ність польського, чеського тощо відповідника свідчить про можливий,
але не єдиний шлях проникнення цих слів до української мови. Цілком
може бути, що одне й те слово в різних пам’ятках з’являлося різними
шляхами. Також уважаємо за потрібне подавати різні погляди на історію
одного й того ж слова та, за потреби, додатково коментувати певні мовні
явища, котрі відбувалися в процесі запозичення (наприклад, лексема змі-
нила рід, зазнала зміни семантики тощо);
3) тлумачення лексичного значення реєстрового слова (ілюстратив-
ний матеріал наводиться для найбільш повного представлення лексич-
ного значення, а також на всі виявлені графічні варіанти. Кожне значен-
ня лексеми ілюструється контекстом з пам’ятки. Цитати наводяться з
текстів різних стилів, писаних на різній північноукраїнській території
(Києва, Житомира, Луцька, Володимира тощо);
4) вказівки на місце написання пам’ятки, час, джерело;
5) додаткові коментарі і спеціальні позначки, якщо цього потребує
лексема, зокрема, подаючи омоніми, фразеологізми тощо, користуємо-
ся спеціальними позначками, зокрема цифровими індексами, значком ◊
і т. ін.
На нашу думку, у працях, у яких аналізуються запозичення,
обов’язково має міститися вказівка на джерело інформації (відповід-
ні етимологічні чи іншого характеру джерела), оскільки, по-перше, це
підтверджує походження іншомовних слів, по-друге, з етичного погля-
ду часто дослідники не самі простежують історію іншомовного слова,
а на підставі вже наявних студій етимологів, відповідно, має бути по-
кликання, і по-третє, низка лексем в українському мовознавстві не має
однозначного потрактування, тому дослідник запозичень таким чином
проілюструє, чиїх поглядів дотримується чи, можливо, проводив власні
етимологічні розвідки. Тому й у цій публікації після мови донора зазна-
чатимемо скорочено джерело, звідки взята інформація про історію запо-
зиченої лексеми (наприклад, ЕСУМ, ESB, BES та ін.).
142
Валентина Титаренко
Матеріали до словника
AНИМУШЪ (п. animusz, лат. animus [BES I, с. 12]) ‘запал’: тєды
εго милость панъ Камєнъски(и) з вынє(с)лы(м) якимъсъ анимүшємъ
своимъ үвєдъшисє а и(з) слүгами и (с) чєлє(д)ю своεю при(с)пособивъши
сє и намовивъши мнє чоловика нєвинъного покоємъ права по(с)политого
үбє(з)пєчоного… потрүтилъ мєнє (Житомир, 1635; АЖГУ, с. 184).
БОХОНЪ (п. bochen, свн. vochenze / fochenze [BES I, с. 63; ESB, с. 34])
‘буханець’: ...а (р)жаного хлѣба два(д)цать и сεмъ бохоновъ...(сплатити
податок – В. Т.) (Луцьк, 1545; ЛМ, с. 178).
БРАМА1, БРАНА (стп. brama, brana, стч. brana [ESB, 37–38]) 1) ‘ве-
ликі ворота у фортецях, міських укріпленнях, баштах, брама’: …то(т)
тεстамε(н)тъ // кгва(л)то(в)нε ув Остро(г) и (в) браму мε(ст)цкую взя-
ли… (Житомир, 1590; АЖГУ, с. 60); Григорε(и) Нε(в)мири(ц)ки(и), во(з)-
ны(и) и εнεра(л) воεво(д)ства Киε(в)ско(г)[о]… да(л) и положиломъ по(з)-
вы зε(м)скиε киε(в)скиε на трибуна(л) при(ш)лы(и) Любε(л)ски(и)… у бра-
мы за(м)ковоε у ворота во(т)кну(л)… (Житомир, 1605; ДМВН, с. 45).
ω(т) ты(х), што за (б)рамами с поро(ж)ними возами стояли, по шєсти
грошє(и) лито(в)ски(х) брал (Володимир, 1608; ТУ, с. 246); на томъ мес-
те тепере заробили брану воротную и еще необмазаная (Овруч, 1684;
АрхЮЗР, 2/ІІ; с. 36). 2) ‘тюрма’: протестантесъ просили уряду о указанье
вязеня таковымъ виновайцамъ тутъ в замку Луцкомъ, в браме, в турме
здавна будучой (Луцьк, 1644; АрхЮЗР 8/ІІІ, с. 601).
Зміна н → м відбулася в польській мові під впливом омонімічної лексе-
ми брама ‘облямівка’ [ESB, с. 37–38]). У досліджуваних пам’ятках більш
поширеною виявилася форма брама.
БРАМА2 (стп. brama, нім. brame, bräme [BES I, с. 72]) ‘обля-
мівка’: Скрыню великую з шатами, в которой дей было: саянов
оксамитных чотыри: оден чорного оксамиту рытого з трема брама-
ми злотоглавовыми (Володимир, 1573; АрхЮЗР 8/ІІІ, с. 245).
БРАШНО (цсл. брашьно [СлУм. 2, с. 68]) ‘їжа’: да шε(д)ши в сεла,
коупѧ(т) собѣ брашна (Пересопниця, 1556–1561, ПЄ, с. 166).
БРЫНЪДЗА (стп. bryndza, рум. Brînză [BES I, с. 81]) ‘овечий сир’: ү
Ωмєлъяна Түръкина ωвъса мирокъ дви, ку(р) дєсєтъ, ма(с)ла кго(р)нєцъ,
сыра, брынъдзы кунъвы дви взєли (Житомир, 1635; АЖГУ, с. 161).
143
Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови...
ВАНТУХЪ (п. wantuch, нім. Wágentuch [ЕСУМ І, с. 329], розглядаєть-
ся як результат видозміни форми лантух (п. lantuch) або як стягнена фор-
ма Wágentuch ‘полотно для воза’ [ЕСУМ І, с. 329]), ‘мішок, лантух: оди-
ниця виміру хмелю’: …у Стεпани ω(т) ва(н)туха хмεлю по (д)вана(д)-
ца(т) грошє(и) бεру(т) (Кременець, 1545; ТУ, с. 70); Маεтъ быти бра-
но ω(т) ωбохъ рукъ: …ω(т) ва(н)туха хмεлю – грошε(и) двана(д)цатъ
(Луцьк, не пізніше 1569; ТУ, с. 140); …съпалили, мєновитє: …такъ жє
и шъпи(х)лє(р), въ которы(м) было… хъмєлю ва(н)тухъ – золотыхъ
двана(д)ца(т)… (Луцьк, 1625; СР, с. 187).
ВАРУНОКЪ (стп. warunk, п. warunek, свн. warunge [ESB, с. 679–
680) ‘умова’: …и пото(м)ки або крε(в)ныε мои нε маю(т) по(д) такими
(ж) вару(н)ки и ωбовѧ(з)ки вышε(и) ωписаными (Володимир, 1584; ТУ,
с. 206); То па(к) εго м(л). кнзь Ружи(н)ски(и) и ма(л)жо(н)ка εго м(л).
ωбоε спо(л)нε, пропо(м)нεвши доброво(л)ного запису своε(г)[о] и (в)си(х)
ωбовя(з)ко(в) и вару(н)ко(в) пра(в)ны(х), в нε(м) ωписаны(х),… на сεбε
вси(х) по(д)даны(х) з моцы владзы и послушε(н)ства и(х) м(л). и зо (в)сими
пожи(т)ками ω(т)няли и (с) спокоиного дε(р)жа(н)я мо(ц)но, кгва(л)-
то(м) выбили (Житомир, 1605; ДМВН, с. 27); …которую ωнъ за правомъ
и конътракътомъ арєнъдовънымъ и пєвънымъ варүнъками до посєсыи
ω(д) зъма(р)лого нєбожъчика княжати εго м(л) Короля Корεцъкого в
моцъ, дє(р)жанε и (с)поко(и)ноε үживанъε подана трыма(т) (Житомир,
1635; АЖГУ, с. 141); …для того варунокъ вкладаю на нихъ и на то есми
далъ, яко на речъ мою властную (Луцьк, 1638; АрхЮЗР 1/VI, с. 747).
ВОНТПИТИ, ВОНЪТЛИТИ (стп. wątpić [ЕСУМ І, с. 424; ESB,
с. 682–683]) ‘мати сумнів, сумніватися’: Нε вѣдати чи оу вѣрε во(н)-
тпитε чи о Б а избавлε(н)ε мало дбаεтε про што на прε(д)ки свои нε
памεтаεтε (Остріг, 1587; Ключ, с. 8); А поводовая сторона, рεа(с)су-
муючи пε(р)шую протεстацию свою… рεпротєстуючи(с), вцалε вси
доводы, докумεнъта, пробациε, добродε(и)ства правныε заховавши,
абы инътεкгритати кгрунтовъ поводовоε стороны… ничого нε шко-
дили, ани правныε поступъки и добродε(и)ства, сторонε поводово(и)
служачиε, вон(т)пили, протεстовала(с)… (Київ, 1643; ДМВН, с. 249); А
плєнипотєнтъ поводовоє стороны… протєстова(л)сє…, жє такими по-
званая сторона зволочи(т) диляциями, абы инътєкгритати кгрунътов
поводовоє стороны,… нє шкодили, ани правныє поступки и добродє(и)-
ства …вонътлили (Київ, 1643; ДМВН, с. 265).
144
Валентина Титаренко
ГА(Л)ЖБАНТЪ (п. halsbant, нім. Halsband [Brükner, с. 168]) ‘деталь
спорядження воїна’: А мεновитε взяла пани Вина(р)ская потаε(м)нε за
вла(с)ною намовою и ро(с)каза(н)ε(м) ма(л)жо(н)ка своεго з го(с)поды
моεε Слободисъщъ // зо тою мо(с)ко(в)кою Ωлεною ря(д) срεбраны(и)
гуса(р)ски(и) зъ га(л)жба(н)томъ (Житомир, 1590; АЖГУ, с. 71).
ДОБОШЪ, ДОБАШЪ (стп. dobosz, уг. dobos [ЕСУМ ІІ, с. 98]) ‘вій-
ськовий музикант: барабанщик; литаврист’: …ю(ж) на зε(м)ли лєжачо-
го нεбо(з)чика вси спо(л)нε з чεля(д)ю своεю тыра(н)ско правє забияли,
в оста(т)ку и стрεля(т) до нεбо(з)чика εго м(л). па(н) ро(т)мистръ
конε(ч)нε росказа(л), яко жъ в по(л) з ручъници южъ ба(р)зо ра(н)ного
добошови своε(му) прε(с)трεли(т) ро(с)каза(л) (Житомир, 1650; ДМВН,
с. 201); На ω(с)тато(к) южъ сє са(м) доволи на(д) ни(м) тира(н)ско
напа(ст)ви(в)ши, а видεчи εсчε трохи живо(г)[о], добашови своεму
дъругому Самоεлови εго м(л). па(н) ро(т)ми(ст)ръ каза(л) конε(ч)нε шию
дотяти (Житомир, 1650; ДМВН, с. 201).
ДУКАТЪ (стп. dukat, нвн. dukat, іт. dukato, лат. duсātus ‘герцогство,
князівство’ [BES I, с. 310]) ‘срібна, а потім золота монета, що була поши-
рена в деяких європейських країнах, дукат’: …личачи по три годы ро(к)
ω(д) року тую суму три тисεчи и чотыриста ко(п) грошε(и) па(н)у Ива-
ну Гапличу ω(т)дамъ и заплачу и(н)ши(м), ω(д)но талѧ(р)ми добрыми,
которыε иду(т) по золотому и по три гроши або чε(р)лεными золотыми
добрыми уго(р)скими, або монεтою по(л)скою, або полугро(ш)ками и ши-
рокими гро(ш)ми монεты литвскоε, а нε дукаты ани гро(ш)ми почво(р)-
ными, ани потро(и)ными, ани подво(и)ными… (Володимир, 1569; ВГ,
с. 54); в других дво(х) важило сεрε(б)ра чотыри гри(в)ны, двана(д)ца(т)
дукато(в), пεрлы вεликими ωсажованы, што сεстра наша на ши(и) но-
шовала (Луцьк, 1560–61; ЛЗК, с. 494)
ДЯКЛО (лит. dúokle, dokle [Булика, с. 104]) ‘данина збіжжям’: запи-
сую єго мл(с)ти кнзю Роману Фεдорови(ч)у Са(н)кгушку… сεло Залε(с)-
ца з бояры и (з) и(х) имε(н)ями, слугами пу(т)ными, з лю(д)ми тяглыми
и (з) и(х) землями всякими пови(н)ностями и роботами, и с платы
грошовыми, и да(н)ми мεдовыми, и (з) дя(к)лы житными и ωвсяными, и
(в)сяки(ми) иными пожи(т)ками, з ни(х) приходячими… (Камень, 1571;
ВГ, с. 141).
145
Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови...
ЕКЗЕМПТЪ (стп. egzempt, лат. exēmptus [ЛРС, с. 392]) ‘документ
про звільнення від певних обов’язків’: жа(д)ны(х) ωборо(н), которыε
бы ко(л)вεкъ з выналя(з)ку лю(д)ского мо(г)ли бытъ вымы(с)лεныε нє
заживаючи хоробами по(с)лугою рєчи по(с)полито(и) и εкъзε(м)пта-
ми, нε закладаючи сε апεляцы(и) прозєквуцыє(и) нє чинєчи, ани и(ж)
собє на помо(ц) нє бєручи и (з)гола жа)(д)ны(х) ωборонъ пра(в)ны(х) и
нєправъныхъ нє заживаючи (Житомир, 1635; АЖГУ, с. 101).
ЗКГВАЛТИТИ (стп. zgwałcić [ESB, с. 189]) ‘збезчестити’:
…помєнtныє наε(з)дъники… протε(с)туючого в дому мєнованы(м) напа(д)-
ши, такъ самого (ж) яко и самую словы нεу(ц)тивыми пофукали, полая(ли)
// гонорови ихъ шляхε(т)ско(му) шкодачи(ми) и доткливы(ми), которо(и)
в тоε(и) протε(с)тациε(и) для в(с)тыду и писати нε можε, в чи(м) до(м)
тεпεрε(ш)ны(х) протєстуючи(х) зкгва(л)тили и по(г)рабили (Житомир,
1650; ДМВН, с. 204).
КАПИТУЛА (п. kapituła, лат. capitulum [BES I, с. 625]) ‘колегія духо-
вних осіб при єпископській кафедрі’: «Дн я сεгоднεшънεго звы(ш)писа-
ного вря(д)ни(к) капитулы головного костεла луцкого свεтоε Тро(и)цы
хотεчовски(и) Фро(н)цъ Ω(л)шεвски(и) з многими помо(ч)никами своими,
бояры хотεчовскими, за росказа(н)εмъ всεε капитулы,… з ру(ч)ни(ц) на
мεнε стрεляти хотεли» (Володимир, 1587; ТУ, с. 213–214); …и по капи-
тулу εго м(л) Киεвскую до знєсєня и (с)касова(н)я прєзы(с)ку… (Житомир,
1617; СР, с. 161); …постанови(в)шисє очєви(с)тє вєлєбъныи в бозє ксє(н)-
дзъ Ма(р)цинъ И(з)дєбски(и), по(д)зєкани(и) катєдры Луцкоє,… з ла(с)ки
божоє би(с)купа луцкого, по(д)ка(н)цлєрого коро(н)ного, всєє капитулы
викарыювъ катεдры Луцкоє уска(р)жа(л)… (Луцьк, 1620; СР, с. 174); А
по ты(м) сторона поводовая по(д)нεсла трεти(и) позовъ по(д)комо(р)-
ски(и) авътε(н)ты(ч)ны(и), ω(д) сεбε по вεлεбно(г)[о] в Бозε ω(т)ца Иса-
ия Трохимовича, игумεна монастыра свεто(г)[о] Николы Пусты(н)но(г)-
[о] киε(в)ско(г)[о], и капитулу того (ж) монастыра (Київ, 1639; ККПС,
с. 223).
КАРБАЧЪ, КГА(Р)БАЧ (стп. karbacz, тур. kіrbāç, kіrpāç [ЕСУМ ІІ,
с. 388]) ‘батіг, нагайка’: Тимоша нεлитостивε зби(л) и (з)рани(л),… на
лεво(м) плεчи двε прε(н)кги ω(т) ка(р)бача (Житомир, 1611; АКЖГУ,
с. 77); …у Тимоша видεлъ ε(с)ми рану синюю, чεрε(з) плεчε киε(м) ударεно,
146
Валентина Титаренко
ухо правоε кривавоε, на лεво(и) сторонε двε прεнъкги ω(т) кга(р)бача
(Житомир, 1611; АКЖГУ, с. 91).
КАФТАН, КАѲТАНЪ, КАПЪТАЪ (тур. kaftan [ЕСУМ ІІ, с. 377])
‘каптан’: У Матыса Счεпановского[!] злуплεно: ярмѧ(к) сини(и), лю(н)-
ски(и), коштовалъ копъ три, кафтан лиси(и), копъ двε коштова(л) (Жи-
томир, 1584; АКЖМУ, с. 120); И в то(т), дε(и), ча(с) за кгва(л)то(в)ным
наєха(н)ε(м) ихъ погинүло з дому εго рεчεи домовы(х) нεмало, тоε(ст) два
каѳтаны за(м)шовы(х), ωднорѧдо(к) сини(и) лю(н)ски(и) з шнурами…
(Луцьк, 1560–61; ЛЗК, с. 395); А потомъ каза(л) чεля(д)никови своεму
на (и)мε Ха(р)кови, яко сε ωнъ прозыва(л) Хворо(с)товичъ по-шляхо(ц)-
ку, зняти з нεго капътанъ кра(с)ныи, нитъками пεрεшиваны(и), клочъεм
напъханы(и)… (Луцьк, 1630; ПЖАК, с. 171).
КИТАЙКА (тат. Kytai [Булика, с. 155]) ‘шовкова або бавовняна тка-
нина’: Устава турε(ц)кихъ товаровъ: …ω(т) кε(и)сяка кита(и)ки бу(р)-
скоε [має бути ту(р)скоε – В. М. Титаренко] – грошε(и) чотыри (Луцьк, не
пізніше 1569; ТУ, с. 140); У Во(и)тεха Рачи(н)ского злуплεно дεлию бу(р)-
на(т)ную, фа(и)лю(н)дишεвую, кита(и)кою по(д)шитою [!] (Житомир,
1584; АКЖМУ, с. 119); …на(и)пε(р)вε(и) взяли дεлεю фалю(н)дышовую
чи(р)воную, кита(и)кою зεлεною по(д)шитую, куплεную за два(д)ца(т)
золоты(х) по(л)ски(х) (Житомир, 1605; ДМВН, с. 35–36).
КЛУНЯ, КЛОНЯ (лит. klúonas [ЕСУМ ІІ, с. 467]) ‘клуня, стодола’:
у клуни замокъ ω(т)бивши узялъ пашни молочоноε, жита коло(д) пε(т)-
надъцать, пшεницы коло(д) дεсεтъ, ωвъса коло(д) пε(т)на(д)цать (Жи-
томир, 1590; АЖГУ, с. 54); […съпалили, мєновитє]: …Такъ тєжъ и клоня
зо вси(м) зъбожо(м) (Луцьк, 1625; СР, с. 187).
МΕРЗѦЧКА, МΕРЗЯТКА (п. mierzątka [BES II, с. 179] ‘огида, при-
крість’ у фразеологізмі ‘бути у ворожих стосунках’: Я с ты(х) причи(н),
нε хотεчи с пны Ωра(н)скими у мε(р)зѧчъцε бити, и проти(в)ку ни(х)
стоя(ти), даломъ то(и) рεчи поко(и) и тыε выписы ω(т) пна Ща(ст)-
ного и пнε(и) ма(т)ки моε(и), у суду зεмъского мнε даны(х) (Володимир,
1569; ВГ, с. 46). Я с тыхъ причи(н), (нε) хотεчи с пны Ωра(н)скими у мε(р)-
зя(т)цε бы(т) (Володимир, 1569; ВГ, с. 48). ССУМ ілюструє часте ви-
користання лексеми в XIV–XV ст. [ССУМ І, с. 586].
МОЖДЕРЪ (п. moździerz, mozdzerz, ч. moždieř, свн. morser//
morsaer(e), лат. mortārium [BES II, с. 215]) ‘гармата’: А то суть бронъныи
147
Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови...
рεчи замъку Луцкого, которыи зложоны у склεпε вεжи Воротноε: …
дѣлъ вεлики(х) у хо(р)лѣбε, по(д)лε воротъ, – двѣ; а трεти(и) – мо(ж)-
дє(р) старосвѣ(т)ски(и) (Луцьк, 1545; ЛМ, с. 145).
РАБАНИ (п. rabin, дєвр. rabbi [Булика, с. 273]) ‘послідовники талму-
да’: При то(м) жаловали на(м) жидовε мѣста Лу(ц)кого ωбои(х) зборовъ –
караимовε и рабановε – на князя Ма(т)θиѧ Чє(т)вε(р)тε(н)ского ω
погрεбища свои и ω ставъ новозасыпаныи… (ЛЗ 1545; ЛМ, с. 171).
РУБИНЪ (стп. rubin, нім. Rubin, лат. ruber [Brükner, с. 466]) ‘ру-
бін’: Дрүгүю, дε(и) скри(н)ку мою з грошми и (з) рεчми моими и жоны
моεε взя(л), в которо(и), дε(и), было… трεти(и) пε(р)стεнь с камεнεмъ
рүбиномъ, коштова(л) золоты(х) чи(р)воны(х) деся(т) (Луцьк, 1582;
ДБВ, с. 306); …в которы(х) скры(н)ка(х) взяли напро(д) клε(и)ното(в)
три: в о(д)но(м) было камεни(и) рубино(в) чтыри… (Володимир, 1599;
ТУ, с. 231); …ω(т)би(в)ши комору взяли шкатулу, в которо(и) было…
пε(р)стε(н)ко(в) два золоты(х): оди(н) и(з) рубиномъ, коштова(л) по(л)-
ски(х) три(д)ца(т), а други(и) з диамε(н)то(м), коштова(л) золоты(х)
по(л)ски(х) соро(к) (Житомир, 1611; АКЖГУ, с. 58).
РЫХВА (стп. ryfa, нім. Reifen [Brükner, с. 471]) ‘обід, шина’: Тоε(ст)
мεновитε взяли и кгва(л)том пограбили… вы(р)ванъты, обручи, рыхвы,
свε(р)дла, долота, по(д)ковы ко(н)скиε, сво(р)ни тоε, всε коштовало
золо(т)/ых/ два по(л)ских (Житомир, 1611; АКЖГУ, с. 33–34).
СЛѢСАРЪ (нім. Schlosser [Булика, с. 301]) ‘слюсар’: К тому ωсобливε
мεщанε володимε(р)скии жаловали на князя старосту володимє(р)ско-
го, што жъ никоторыи мысъливцы и слѣсарѣ и иньшиε… рεмεсники,
мεшкаючи в мѣстε Володимε(р)скомъ и домы свои маючи,… тыи,
дє(и), мѣ(ст)скоε зεмли вживаючи, а за нεго, старосту, заложившисѧ,
жадны(х) платовь и подачокь мѣ(ст)скихъ и по(д)во(д) давати и па(р)-
кану робити нε хотятъ (Луцьк, 1545; ЛМ, с. 170).
СЫГНΕТ, СΕКГНЕТЪ, СЫГНѢТ (п. sygnet, лат. signetum від sig-
num [Brükner, с. 528]) ‘перстень-печатка’: Приεха(в)ши до врѧдү замъку
Лу(ц)кого εго м(л) па(н) Я(н) Якубови(ч) Мо(н)то(н)т3, ωповεда(л) тымъ
ωбычаεмъ, што (ж), дε(и), вчора(ш)нεго ча(с)у м(с)ца ию(н) два(д)ца(т)
ωсмого дня, в суботу, згинулъ в нεго сыгнѣ(т) золоты(и) по(д) гε(р)бомъ
εго топоро(м) лососε(м) (!) // и трεма врубы, которого ω(т)искати
3 Треба читати «Монтовт».
148
Валентина Титаренко
нεмогъ (Луцьк, 1560–61; ЛЗК, с. 341); И на то я, Га(н)на Миколаεвна
Ωстиковича, доброво(л)нε з мило(с)ти и (з) с(!)правоε хути моεε ма(л)-
жε(н)скоε<.> дала… ма(л)жо(н)кови моεму нами(л)шому, сε(с) мо(и)
ли(ст), припεчатавши εго власны(м) сεкгнεто(м) мои(м) (Володимир,
1569; ВГ, с. 68); Напεрвεи, [с] самого пна ротмистра при том збитю
злуплεно дεлию бурнатную, подшитую, коштовала талεровъ пятдεсѧт,
сыгнεт з гεрбомъ, в нεм было ωсмъ чεрлεныхъ золотых, с которым εму
хотεлъ татарин руку утяти (Житомир, 1584; АКЖМУ, с. 119).
ТО(Л)МАЧЪ (тур. tilmač [Булика, с. 322], через українську мову тюр-
кізм проник у старопольську, у якій лексема зазнала фонетичної адап-
тації й набула форми tłumacz [ESB, с. 635], звідки вторинно була запо-
зичена в українську мову – ‘перекладач’: На початку ро(з)даньε за(м)ку
Володимє(р)ского, водлε попису рεистра самого князѧ старостина, то
εстъ: …сεло Хоболътова, даль Ωлεксанъдро, король, Костюшку, толма-
чу (Луцьк, 1545; ЛМ, с. 182).
ΩБЛОЧИ(С)ТЫ(И) (п. obłoczysty [BES II, с. 345]) ‘подібний до ко-
льору хмари’: ү Ма(т)яша взяли доломанъ ωблочи(с)ты(и) шипотүховы,
которы(и) коштовалъ два(д)цатъ золоты(х) (Житомир, 1635; АЖГУ,
с. 168).
ΩМΕ(Ш)КАТИ (п. omieszkać [BES II, с. 410]) ‘гаяти, зволікати (час)’:
И ωнъ чини(л) пεрεд нами справу, што жъ тыи листы г(с)дръскии скоро
ω(т) Патεя до нεго принεсεны и ω(н), того часу ничого нε ωмεшкиваѧ,
служεбными замъковыми в повѣтъ розо(с)ла(л), которому розосланъю
минуло бо(л)ши шысти нεдѣлъ (Луцьк, 1545; ЛМ, с. 123).
ЧОТИРЪДΕСЯТ (п. czterdzieście [ESB, с. 101]) ‘сорок’: Писа(н) у
Пори(ц)ку<.> по(д) лε(т) бо(ж)εго нарожε(н)я тыс[εча] пѧ(т)со(т)
чоты(р)дεсѧтого року (Порицьк, 1571; ВГ, с. 17).
ШАФОВАТИ, ШАΘОВАТИ (п. szafować, нім. schaffen, Schaffer
[Brükner, с. 539]) ‘розпоряджатися, управляти’: Которыи ωни листы,
ωть на(с) принεмьши, три дни ку своεи воли и бачности ихь мѣли и ими
шаθовали (Луцьк, 1545; ЛМ, с. 119); А(ч) бы подобно εщε лѣпшε, коли
бы тым нε всѣ што нε кождомү налεжить шафовали, толко с ты(м)
што ц рковъ св таа д ховно оуставила зако(н)но оутвεрдила (Остріг, 1587;
Ключ, с. 8); здай ми личбоу изь шафарьства твоєго. бо ю(ж) далѣи нε
боудεши шафовати (Пересопниця, 1556–1561; ПЄ, с. 288); …и всю ча(ст)
149
Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови...
имε(н)ѧ моεго у Бутεтича(х)…, и всю маε(т)но(ст) мою, што ωни яко
ωпεкуновε маю(т) ты(м) та(к) шафовати и владнути, якъ на и(х) ста(н)
приналεжи(т) (Володимир, 1577; ВГ, с. 23). Маε(т) ужε и будε(т) мочи
ма(л)жо(н)ка моя с пото(м)ки (своими)… тоε маε(т)ности вси та(к) в
рεчи… ωною шафова(т), во(д)лу(г) уподоба(н)я ωбороча(т) до лε(т) и
часу зупо(л)ного вы(и)стя в правε том… (Житомир, 1605; ДМВН, с. 25);
…для того варунокъ вкладаю на нихъ и на то есми далъ, яко на речъ мою
властную, котору мнѣ волно было шафовати и за отпусчене греховъ
моихъ и всех моихъ, церкви Божои и служителем ея, также нищимъ
дати, даровати, фундовати (Луцьк, 1638; АрхЮЗР 1/VI, с. 747).
Джерела
АЖГУ – Акти Житомирського гродського уряду: 1590 рік, 1635 рік
/ Підгот. до вид. В. М. Мойсієнко. – Житомир, 2004. – 256 с.
АКЖГУ – Актова книга Житомирського гродського уряду 1611 року
/ Підгот. до вид.: А. М. Матвієнко, В. М. Мойсієнко. – Жи-
томир, 2002. – 392 с.
АКЖМУ – Актова книга Житомирського міського уряду кінця XVI
ст. (1582–1588 рр.) / Підгот. до вид. М. К. Бойчук. – К.: На-
укова думка, 1965. – 192 с.
АрхЮЗР – Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для
разбора древних актов. – Ч. 1–8. – К., 1859–1914.
Булика – Булыка А. М. Даўнія запазычанні беларускай мовы /
А. М. Булика. – Мінск: Навука і тэхника, 1972. – 384 с.
ВГ – Волинські грамоти XVI ст. / Упорядн. В. Задорожний,
А. Матвієнко. – К.: Наукова думка, 1995. – 245 с.
ДБВ – Документи Брацлавського воєводства 1566–1606 років /
Упорядники Микола Крикун, Олексій Піддубняк. – Львів,
2008. – 1220 с.
ДМВН – Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст.: Зб. док. /
Підгот. до вид. В. В. Німчук, В. М. Русанівський та ін. – К.:
Наукова думка, 1981. – 316 с.
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: / За ред.
О. С. Мельничука: В 7-ми т. – К., 1982 – 2012. – Т. 1–6.
150
Валентина Титаренко
ККПС – Книга Київського підкоморського суду (1584–1644) – К.:
Наукова думка, 1991. – 344 с.
Ключ – Смотрицький Герасим. Ключ царства небесного / Підгот.
до вид. В. М. Мойсієнко, В. В. Німчук. – Житомир, 2005. –
123 с.
ЛЗК – Луцька замкова книга 1560–1561 рр. / Підгот. до вид.
В. М. Мойсієнко, В. В. Поліщук. – Луцьк, 2013. – 733 с.
ЛМ – Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків
1545 року / Підгот. В. Кравченко. – К., 2005. – 597 с.
ЛРС – Дворецкий И. Х. Латино-русский словарь. – М.: Русский
язык, 1976. – 1096 с.
ПЄ – Пересопницьке Євангеліє 1556–1561. Дослідження. Тран-
слітерований текст. Словопокажчик / Підгот. І. П. Чепіга за
участю Л. А. Гнатенко – К., 2001. – 669 с.
ПЖАК – Яковенко Н. М. Пародії і жарти в актових книгах Житоми-
ра та Луцька першої половини XVII ст. // Український ар-
хеографічний щорічник. – Вип. 2. – К., 1993. – С. 161–176.
Сл.УМ – Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. –
Вип. 1–16. – Львів, 1994–2013.
СР – Селянський рух на Україні 1569–1647 рр. Збірник доку-
ментів і матеріалів / Упорядники Г. В. Боряк та ін. – К.: На-
укова думка, 1993. – 357 с.
ССУМ – Словник староукраїнської мови XIV–XV ст.: У двох т. –
К.: Наукова думка, 1977–1978.
Тимченко – Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної
української мови XV–XVIII ст. У двох книгах / Підг. до ви-
дання В. В. Німчук та Г. І. Лиса. – Київ-Нью-Йорк. – 2003.
ТУ – Торгівля на Україні, XIV – середина XVII століття: Во-
линь і Наддніпрянщина / АН УРСР. Археограф. комісія та
ін.; упор. В. М. Кравченко, Н. М. Яковенко. – К.: Наукова
думка, 1990. – 408 с.
УПРД – Українське повсякдення ранньомодерної доби: збірник
документів. Вип. 1: Волинь XVI ст. / Упор. В. В. Безпалько,
М. Б. Висотін, І. О. Ворончук, М. М. Кучерук, Ю. І. Чубик. –
К.: «Фенікс», 2014. – 776 с.
151
Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови...
Фасмер – Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В
4-х т. – М.: Прогресс, 1964 – 1987.
BES – Bańkowski A. Etymologiczny słownik języka polskiego /
А. Bańkowski. – Warszawa, 2000. – T.1–2.
Brükner – Brükner A. Słownik etymologiczny języka polskiego /
А. Brükner. – Krakόw: Wiedza Powczesna, 1957. – 806 s.
BS – Basaj M., Siatkowski J. Bogemizmy w języku polskim.
Słownyk. – Warszawa, 2006. – 502 s.
ESB – Boryś W. Słownik etymologiczny języka polskiego /
Wiesław Boryś. – Krakόw: Wydawnictwo Literackie, 2005. – 863 s.
Valentynа Tytarenko
VOCABULARY UNIT OF BORROWINGS IN THE DICTIONARY OF
FOREIGN WORDS IN OLD UKRANIAN LANGUAGE
(on the material of north-Ukrainian monuments of the XVI–XVII centuries)
The register of dictionary will make the foreign appealing vocabulary,
which is available in the Northern Ukrainian monuments of the XVI–
XVII centuries, inherited and non-inherited vocabulary in Ukrainian
language. Borrowed words will be categorized according to etymological
source; etymons from possible intermediary languages will also be provided.
All illustrated lexical meanings will include illustrative material. If necessary,
some words will be submitted to the broader comments, especially if the
token has a different interpretation of etymologists, we refer to relevant
literature in the vocabulary. The source of the database of the dictionary
will be texts of different styles of the XVI–XVII centuries, which originate
from the northern Ukrainian territories and clearly reveal the polissya’s
linguistic features.
Key words: borrowing, historical source of word, etymologic source of
word, passportization, vocabulary unit.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185458 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0118 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:47:43Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Титаренко, В. 2022-09-16T07:55:21Z 2022-09-16T07:55:21Z 2017 Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (На матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст) / В. Титаренко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2017. — Вип. 26. — С. 140-151. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185458 811.161.2.0 The register of dictionary will make the foreign appealing vocabulary, which is available in the Northern Ukrainian monuments of the XVI–XVII centuries, inherited and non-inherited vocabulary in Ukrainian language. Borrowed words will be categorized according to etymological source; etymons from possible intermediary languages will also be provided. All illustrated lexical meanings will include illustrative material. If necessary, some words will be submitted to the broader comments, especially if the token has a different interpretation of etymologists, we refer to relevant literature in the vocabulary. The source of the database of the dictionary will be texts of different styles of the XVI–XVII centuries, which originate from the northern Ukrainian territories and clearly reveal the polissya’s linguistic features. uk Інститут української мови НАН України Лексикографічний бюлетень Словникові матеріали Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (На матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст) Vocabulary unit of borrowings in the dictionary of foreign words in Old Ukranian language (on the material of north-Ukrainian monuments of the XVI–XVII centuries) Article published earlier |
| spellingShingle | Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (На матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст) Титаренко, В. Словникові матеріали |
| title | Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (На матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст) |
| title_alt | Vocabulary unit of borrowings in the dictionary of foreign words in Old Ukranian language (on the material of north-Ukrainian monuments of the XVI–XVII centuries) |
| title_full | Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (На матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст) |
| title_fullStr | Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (На матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст) |
| title_full_unstemmed | Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (На матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст) |
| title_short | Паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (На матеріалі північноукраїнських пам’яток XVI–XVII ст) |
| title_sort | паспортизація запозичень у словнику іншомовних слів староукраїнської мови (на матеріалі північноукраїнських пам’яток xvi–xvii ст) |
| topic | Словникові матеріали |
| topic_facet | Словникові матеріали |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185458 |
| work_keys_str_mv | AT titarenkov pasportizacíâzapozičenʹuslovnikuínšomovnihslívstaroukraínsʹkoímovinamateríalípívníčnoukraínsʹkihpamâtokxvixviist AT titarenkov vocabularyunitofborrowingsinthedictionaryofforeignwordsinoldukranianlanguageonthematerialofnorthukrainianmonumentsofthexvixviicenturies |