Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та перекладних фразеологічних словниках
The article considers the ways of presenting the material in collections of winged words and translated phraseological dictionaries. Collections of winged words A. P. Koval, Russian-German dictionary of winged words (1985) Yu. N. Afonkina are involved for the description; Dictionary of Phraseologica...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2018
|
| Назва видання: | Лексикографічний бюлетень |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185527 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та перекладних фразеологічних словниках / Л. Дідун // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2018. — Вип. 27. — С. 71-81. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185527 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1855272025-02-09T15:24:41Z Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та перекладних фразеологічних словниках Ways of presenting material in collections of winged words and translated phraseological dictionaries Дідун, Л. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика The article considers the ways of presenting the material in collections of winged words and translated phraseological dictionaries. Collections of winged words A. P. Koval, Russian-German dictionary of winged words (1985) Yu. N. Afonkina are involved for the description; Dictionary of Phraseological Antonyms of the Ukrainian Language (2001) by V. S. Kalashnyk and Zh. V. Koloiz; Big Dictionary of Winged Words of the Russian Language (2000) by V. P. Berkov, V. M. Mokienko, S. G. Shulezhkova, Dictionary of Stable Folk Comparisons (1993) by O. S. Yurchenko and A. O. Ivchenko; Phraseological dictionary of Lemko dialects (2013) by G. F. Stupinska and Ya. V. Bytkivska; Russian-Ukrainian Dictionary of Permanent Expressions (2002) by I. O. Vyrhan and M. M. Pylynska. Attention is paid to the author’s suggestions to readers to get acquainted with the content of some dictionaries. 2018 Article Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та перекладних фразеологічних словниках / Л. Дідун // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2018. — Вип. 27. — С. 71-81. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185527 811.161.2’373.7 uk Лексикографічний бюлетень application/pdf Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| spellingShingle |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Дідун, Л. Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та перекладних фразеологічних словниках Лексикографічний бюлетень |
| description |
The article considers the ways of presenting the material in collections of winged words and translated phraseological dictionaries. Collections of winged words A. P. Koval, Russian-German dictionary of winged words (1985) Yu. N. Afonkina are involved for the description; Dictionary of Phraseological Antonyms of the Ukrainian Language (2001) by V. S. Kalashnyk and Zh. V. Koloiz; Big Dictionary of Winged Words of the Russian Language (2000) by V. P. Berkov, V. M. Mokienko, S. G. Shulezhkova, Dictionary of Stable Folk Comparisons (1993) by O. S. Yurchenko and A. O. Ivchenko; Phraseological dictionary of Lemko dialects (2013) by G. F. Stupinska and Ya. V. Bytkivska; Russian-Ukrainian Dictionary of Permanent Expressions (2002) by I. O. Vyrhan and M. M. Pylynska. Attention is paid to the author’s suggestions to readers to get acquainted with the content of some dictionaries. |
| format |
Article |
| author |
Дідун, Л. |
| author_facet |
Дідун, Л. |
| author_sort |
Дідун, Л. |
| title |
Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та перекладних фразеологічних словниках |
| title_short |
Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та перекладних фразеологічних словниках |
| title_full |
Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та перекладних фразеологічних словниках |
| title_fullStr |
Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та перекладних фразеологічних словниках |
| title_full_unstemmed |
Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та перекладних фразеологічних словниках |
| title_sort |
способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та перекладних фразеологічних словниках |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185527 |
| citation_txt |
Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та перекладних фразеологічних словниках / Л. Дідун // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2018. — Вип. 27. — С. 71-81. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT dídunl sposobipodannâmateríaluuzbírkahkrilatihslívtaperekladnihfrazeologíčnihslovnikah AT dídunl waysofpresentingmaterialincollectionsofwingedwordsandtranslatedphraseologicaldictionaries |
| first_indexed |
2025-11-27T09:43:01Z |
| last_indexed |
2025-11-27T09:43:01Z |
| _version_ |
1849936148312358912 |
| fulltext |
71
Лілія Дідун
УДК 811.161.2’373.7
Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів та
перекладних фразеологічних словниках
Фіксація фразеологізмів, прислів’їв, приказок має давню історію, ко-
ріння української фразеографії сагає XVIII ст., коли ці одиниці почали
описувати в пареміологічних збірках, адже їх зараховують до фразеоло-
гії в широкому розумінні.
Алфавітне розміщення матеріалу використовували у початковий пе-
ріод розвитку української пареміографії (Климентій Зіновіїв, Олексій
Павловський). Згідно з її нормами впорядкування одиниць відбувалося
за першою літерою початкового слова у паремії, базуючись на «меха-
нічному» розподілі зібраного матеріалу. На зміну алфавітній прийшла
тематична класифікаційна система (М. Номис). Потім стали з’являтися
збірки, де матеріал розташовували за опорними словами. У контексті
дослідження української фразеографії XIX – початку XX ст. принципи
розташування фразеологічних матеріалів у фольклорних збірках розгля-
нула Л. В. Самойлович, зазначивши, що в історії української фразеогра-
фії знайшли відображення алфавітний, тематичний та покомпонентний
принципи [6: 8].
Крилаті слова (вислови) – сталі словесні формули, що являють со-
бою часто повторювані в писемній і усній мові влучні висловлювання
видатних осіб, цитати з літературних творів, які набули узагальненого
змісту, назви історичних та міфологічних подій, що мають переносне
значення, власні імена історичних, міфологічних і літературних персо-
нажів. Вони зберігають більш чи менш прозорий зв’язок із літературним
або конкретно-історичним першоджерелом виникнення і мають велику
популярність серед мовців [2: 281 – 282]. Крилаті слова, за влучним ви-
словом Л. Г. Скрипник, носять «печать авторства» і для їх позначення
використовують ще такі назви: літературна цитата, фразеологічна ци-
тата, крилата фраза тощо [7: 44].
72
Лілія Дідун
Широкого побутування словосполучення крилаті слова набуло після
виходу в світ у 1864 р. книги з однойменною назвою («Крилаті слова»)
німецького філолога Георга Бюхмана (1822 – 1884). Послуговування та-
кими висловами допомагає мовцеві яскравіше передати думку, почуття,
дати влучну характеристику людини чи ситуації. В. П. Берков справед-
ливо охарактеризував крилаті слова як «готові» формулювання людсько-
го досвіду та життєвої мудрості; золотий фонд світової й національної
культури [БСКСРЯ: 3]. А. П. Коваль наголосила, що у кожній літератур-
ній мові крилаті слова – це культурний фонд нації [Коваль 2001: 9].
Метою статті є розгляд способів подання матеріалу у збірках кри-
латих слів та перекладних фразеологічних словниках. Звернення до
подібної тематики є актуальним, адже, з огляду на постійне збагачен-
ня словникарської галузі, дослідження способів подання матеріалу як у
найдавніших, так і в нових працях дозволить окреслити повнішу карти-
ну розвитку фразеографії.
Однією з-поміж перших праць, що систематизували фразеологію
української мови в алфавітному порядку, називають рукописну збірку
«Вірші. Приповісті посполиті» Климентія Зіновіїва. Вона датується кін.
XVII – поч. XVIII ст. (орієнтовно між 1700 – 1709 рр.). Опублікована у
Львові 1912 р. під назвою «Вірші ієромонаха Климентія Зиновієва сина».
Також збірку було видано в серії «Пам’ятки української мови» у 1971 р.
(підготували до друку В. П. Колосова й І. П. Чепіга). У збірці можна
спостерегти приповідки на побутову, мисливську теми, крилаті вислови.
Матеріал розміщено у алфавітному порядку: Абы̀ голова̀ zдорова, а всὲ
то́ε бу́дε(т); Абы з на́съ да і ωсталосA; Абы побрε(н)ка́чЂ, а бу́дутъ
послуха́чЂ; Абы дш̃а сы́та да тЂло нε наго; Ажъ волосы вянутъ [ВПП:
213].
У «Грамматике малороссийского наречия» (1818) О. П. Павлов-
ський вмістив розділ «Фразы, пословицы и поговорки малороссийские».
Він поданий у другій, лексико-фольклорній, частині праці та складається з
різних за структурою одиниць розмовно-побутового стилю. Автор тлу-
мачить матеріал, намагаючись знайти відповідники російською мовою:
Валя́Ђцьця якъ по́чка въ са́лі. Какъ сыръ въ маслЂ [5]; Ля́паса, ляща̀
у пы́ку дать. Оплеуху дать [5]. П. Й. Горецький назвав цей розділ пер-
шою цінною спробою збирання і публікації фразеологічного матеріалу
73
Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів...
української мови [4: 46]. Для прикладу наведемо одиниці, розміщені у
алфавітному порядку: Абы̀ булы̀ побрязка́чы, то бу́дуть и послуха́чы. При
деньгахъ все будете; Ангельскій голосо́къ, а чо́ртова думка; Ба́ба зъ воза,
кобы́лі ле́гше. Честъ предложена, а убытку Богъ избавилъ; Бага́тому
чортъ діты колы́ше; Баглаі̀ быть. ЛЂниться; гулять; Ба́йдыки быть.
Быть празднымъ слоняться; Бе́бехи одбы́ть. Силы укоротить; Бі́сыка
пуска́ть. Куры строить [5].
У збірнику «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864)
(«Українські приказки, прислів’я и таке інше. Збірники О. В. Маркови-
ча и других». Спорудив М. Номис) Матвій Номис (Матвій Терентійович
Симонов) охопив такий фольклорний матеріал, як приказки, прислів’я,
ідіоми, побажання, шепоти, зацурування, загадки, замовляння, що харак-
теризують найрізноманітніші сфери життя, звичаїв, вірувань українсько-
го народу.
До збірки увійшли матеріали фольклористів, етнографів, письменни-
ків, громадських та культурних діячів (О. В. Марковича, В. М. Білозер-
ського, О. Я. Кониського, П. О. Куліша, В. М. Лазаревського, О. В. Ши-
шацького-Ілліча та ін.). Багато матеріалів – прислів’їв, приказок, порів-
нянь, ідіом – М. Номис почерпнув із творів українських письменників,
зокрема І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки, Марка
Вовчка, А. Свидницького та ін. Залучення матеріалів різних збирачів
дало змогу подати широку географію походження одиниць (Київщина,
Чернігівщина, Полтавщина, Поділля, Полісся, Волинь, Слобожанщина,
Черкащина, частково Південь України).
Переважним принципом укладання матеріалу на той час був алфа-
вітний (напр., збірка Климентія Зіновіїва), проте М. Номис перший в
українській фразеографії застосував тематичний принцип укладання
матеріалу. Його збірка має дві частини: більшу – прислів’я та приказ-
ки і меншу – загадки. До обох частин додаються покажчики. Власне
паремійний матеріал першої частини має двадцять розділів: вірування
українського народу; природа, пори року; історичне минуле; сила і воля
людини; соціальні відносини, доля, недоля, лихо; різні моральні вади
людей; різні сторони людської вдачі і настрою; скупість і щедрість люди-
ни; розум, голова, дурощі; правда, брехня, суд; багато – трохи; здоров’я,
хвороби, смерть; кохання, одруження, чоловік і жінка, діти; сусіди,
74
Лілія Дідун
куми, приятелі, вороги; своя хата, своє – чуже; господарська діяльність;
недбалиці, лінивство; зовнішній вигляд людини, одяг; примовляння, по-
бажання, гостини; спів, музика, танці [Номис: 18].
Матеріал упорядкований, за висловленням М. Номиса «по речам»:
виділено слово чи вислів, що тематично охоплює всі одиниці, напри-
клад: Світ: Глянеш по Божому світу! Кілько світа, тілько й дива... [Но-
мис: 56], Бог, Віра [Номис: 39], Церква [Номис: 45], Ворожка [Номис:
47], Місяць (календар) [Номис: 57] та ін.
Фразеологічні одиниці, уміщені у «Російсько-українському і украї н-
сько-російському фразеологічному тематичному словнику: Емоції
людини» Ю. Ф. Прадіда (1994) характеризують різноманітні аспекти
процесів в емоційній сфері людини. Маючи теоретичним підґрунтям
зокрема й психологічну літературу, автор у словнику позначає емоцію
двома словами, характеризуючи її за силою інтенсивності. Ю. Ф. Пра-
дід дотримується цього принципу й у назвах 13 тематичних рубрик сво-
го словника, наприклад: «Неспокій. Тривога», («Подив. Здивування»),
«Страх. Жах» тощо. Кожна «подвійно номінована» тематична рубрика
російсько-української та українсько-російської частини словника міс-
тить переважно 3 розділи: у першому розміщені фразеологізми, що ма-
ють прямі відповідники (зуб на зуб не попадає, як з хреста знятий [РУ-
УРФТС: 82]), у другому розділі (позначений зірочкою) до одиниць наве-
дені фразеологічні синоніми (за первый сорт – за милу душу [РУУРФТС:
24]), у третьому розділі (дві зірочки) фразеологізму відповідає слово чи
словосполучення (подъезжать с амурами – залицятися [РУУРФТС: 52];
кружиться в выхре – насолоджуватися [РУУРФТС: 26]). Всі одиниці в
тематичному розділі розташовані в алфавітному порядку та пронумеро-
вані, а також до них наведено цитати-ілюстрації.
У «Словнику фразеологічних антонімів української мови» (2001)
В. С. Калашника та Ж. В. Колоїз антонімічні словникові статті з тлума-
ченнями та ілюстраціями розміщені в алфавітному порядку, що дає змо-
гу унаочнити особливості фразеологічної антонімії (наприклад: і лада-
ном не викурити / і калачем не заманити – про неможливість позбутися
кого-небудь / привабити кого-небудь) [СФА: 119].
У «Російсько-німецькому словнику крилатих слів» (1985)
Ю. М. Афонькіна, що містить 1200 крилатих слів, цитат із художньої
75
Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів...
літератури, до російських дібрані німецькі відповідники, зазначено дже-
рело одиниць. Матеріал подано в алфавітному порядку, розроблено поси-
лання, наприклад: Всем смертям назло см. Жди меня, и я вернусь (перша
стрічка з вірша К. Симонова «Жди меня») [РНСКС: 95]; вислови Алтарь
Фемиды, Весы Фемиды, Храм Фемиды мають посилання см. Фемида й
розроблені в одній статті Фемида. Весы Фемиды. Жрецы Фемиды. Храм
[Алтарь] Фемиды [РНСКС: 234].
У цікавій доступній формі розкривають для нас світ крилатих слів
книги А. П. Коваль. У праці «Крилате слово» (1983) представлена до-
бірка крилатих слів з античних і біблійних легенд, літописних переказів,
художньої літератури, історичних та наукових джерел. Для пошуку кон-
кретного вислову слід звернутися до алфавітного покажчика крилатих
слів та висловів, де за кожним висловом закріплений порядковий номер
статті. Потім уже у змісті слід шукати під відповідним порядковим но-
мером вислів, ідентифікуючи сторінку. У змісті для економії місця пода-
ні лише деякі вислови під порядковим номером, решту одиниць можна
знайти саме за покажчиком на початку книги. Наприклад, у покажчику
за алфавітом розміщені одиниці: Зевс-громовержець; Юпітер, ти сер-
дишся, отже, ти не правий; Що дозволено Юпітерові, те не дозволено
бикові; олімпійці; олімпійство; олімпійський спокій; олімпійські громи;
нектарі амброзія; ріг достатку (Фортуни) [Коваль 1983: 19 – 23], які
мають порядковий номер 2, у змісті, відповідно, під порядковим номе-
ром 2 подано лише Олімп. Такий заголовок має у книзі й стаття, з якої
можна довідатися про походження вищеподаних крилатих висловів. У
книзі подано багато висловів, транслітерованих з латинської мови (вені-
віді-вічі – прийшов, побачив, переміг [Коваль 1983: 79], мементо морі –
пам’ятай про смерть [Коваль 1983: 201], персона грата і персона нон
грата – бажана і небажана особа [Коваль 1983: 83]).
У праці «Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного по-
ходження в українській мові» (2001) А. П. Коваль пропонує читачеві
три способи знайомства з висловами біблійного походження та крилати-
ми висловами з позабіблійних усних і писемних творів, які становлять
окремий розділ: від початку, що краще розкриє для читача Біблію; через
покажчик та через ілюстрації з класичними сюжетами – від зацікавлення
картиною до опису її сюжету. Зміст книги повторює розділи Біблії, тому
76
Лілія Дідун
для оперативного пошуку того чи того крилатого вислову є алфавітний
покажчик, де для кожної одиниці зазначена відповідна сторінка.
У вітчизняній лінгвістиці збірка А. П. Коваль «Крилаті вислови в
українській літературній мові» (1975), що узагальнила зразки лінгваль-
ної майстерності письменників, учених, політиків різних епох і народів,
тривалий час була авторитетною [3: 614]. Проте у 2013 р. вийшла друком
збірка А. Коваль та В. Коптілова «Крилаті слова в українській літератур-
ній мові» [Коваль 2013], яка є третім виданням книжки (перше опубліко-
ване 1964 р. під назвою «1000 крилатих виразів української літературної
мови», друге – 1975 р.). У цій збірці упорядники врахували динаміку,
постійний процес оновлення складу крилатих слів в українській літера-
турній мові та збільшили частку одиниць, що прийшли з античного світу,
Старого й Нового Завітів, відомості з іншомовних збірок.
Цікавим у плані розташування інформації за графічними позначками
є «Великий словник крилатих слів російської мови» (2000) В. П. Бер-
кова, В. М. Мокієнка та С. Г. Шулежкової. До нього ввійшли крилаті сло-
ва сучасної російської мови, подані в алфавітному порядку. Відображені
варіанти, стилістична характеристика, джерело походження одиниці,
особливості її уживання, ілюстрації, синоніми. Кожний вид інформації
розміщено після спеціальної графічної позначки, наприклад: джерело
походження позначено двома вертикальними стрілками (Джеймс Бонд –
ім’я супершпіона, агента британської розвідки, героя серії романів Яна
Флемінга, синонім – Агент 007 [БСКС: 141]; Алые паруса – назва роман-
тичної повісті Олександра Гріна (1923), значення – високі мрії молоді
[БСКС: 25]).
«Російсько-український словник сталих виразів» (2002) І. О. Вир-
гана та М. М. Пилинської побудовано за алфавітно-стрижневим принци-
пом. Самі ж звороти, об’єднані головним словом, подані в алфавітному
порядку. Для прикладу: Адам – Адам согрешил, а мы вздыхаем – Адам
з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах, Адам з’їв кисличку, а на нас оскома
напала; В костюме Адама (образн. шутл.) – у костюмі (одязі, одежі)
Адама; От Адама, начиная с Адама – від Адама, від Адама (від почат-
ку світу) починаючи (почавши), (нар.) від батькового батька починаю-
чи (почавши); Совлечь (скинуть) [с себя] «ветхого Адама» – скинути
(струсити) [з себе] «ветхого Адама» [РУССВ: 2 – 3].
77
Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів...
Звернемося також до «Словника стійких народних порівнянь»
(1993) О. С. Юрченка та А. О. Івченка, у якому матеріал подано за ком-
понентами-іменниками, розташованими за алфавітом: шкідливий як
кішка ‘про людину, яка постійно чинить шкоду’ [ССНП: 69], голий як
пляшка ‘зовсім бідний’ [ССНП: 118], високий як дзвінниця ‘про дуже
високу людину’ [ССНП: 45] тощо. Якщо в складі одиниці іменник від-
сутній, її потлумачено під компонентом-«неіменником»: прикметником,
дієсловом, займенником, числівником чи прислівником (наприклад: як
здиміло ‘безслідно зникло’ [ССНП: 59] – на здиміти; як згоріло ‘1. Про
річ, яка безслідно зникла. 2. Про дитину, яка вмерла швидко, без три-
валої хвороби’ [ССНП: 59] – на згоріти; бігає як оглашенний ‘безлад-
но метушиться’ [ССНП: 103] – на оглашенний; як слиз ‘безслідно зник’
[ССНП: 138] – на слизнути; далеко як від нині до завтра ‘не дуже довго
чекати’ [ССНП: 101] – на нині тощо).
Тлумачення одиниці разом з її географічним маркуванням подано
при одному з компонентів, при іншому – є відсилання. Наприклад: по-
трібне як сліпому окуляри ‘зовсім непотрібне’ [ССНП: 106] на сліпий
та на окуляри з відсиланням Див. сліпий; возиться як кіт з оселедцем
‘приділяє надмірну увагу чому-небудь’ [ССНП: 68] на оселедець та кіт з
відсиланням Див. кіт; ласий як циган на сало ‘дуже любить що-небудь’
[ССНП: 159] на сало та циган, з відсиланням Див. циган.
Розглянемо з-поміж інших «Фразеологічний словник лемківських
говірок» (2013) Г. Ф. Ступінської та Я. В. Битківської, у якому зібра-
но багатий матеріал одного з архаїчних говорів карпатської групи пів-
денно-західного наріччя: фразеологічні одиниці, прислів’я, приказки.
У словнику за алфавітом опорні слова для об’єднання одиниць подано
так, як вони вжиті у фразеологізмі, наприклад: море – море по коліна
‘усе байдуже комусь’ [ФСЛГ: 149], як море висхне ‘уживається для ка-
тегоричного заперечення змісту зазначеного слова; ніколи’ [ФСЛГ: 149];
земля – аж земля під ним плаче ‘лінивий’ [ФСЛГ: 101], земля дуднит
‘міцний’ [ФСЛГ: 101], земля не може тримати ‘втрачати рівновагу;
порушувати моральні принципи’ [ФСЛГ: 101], кыбы ся земля злегла
‘зникнути’ [ФСЛГ: 101]. У передмові словника зазначено, що фразеоло-
гія лемківського говору відбиває лінгвістичні чинники, які визначаються
специфікою його лексико-семантичної і граматичної системи, а респон-
78
Лілія Дідун
денти досі зберегли у своєму мовленні чимало архаїчних рис звукової
системи, що й фіксує ця лексикографічна праця [ФСЛГ: 6]. У словнику
враховано варіанти, світлим курсивом подано супровідні слова. Кожна
одиниця має порядковий номер в межах літери. Використовуються сти-
лістичні ремарки (уроч., ірон., жарт., несхв., зневажл., грубо).
Авторки аналізованого словника взяли за основу концепцію акаде-
мічного фразеологічного словника, згідно з якою спосіб тлумачення
одиниць зумовлений співвіднесеністю фразеологізму зі словами певної
лексико-семантичної групи (частини мови), адже у формулі тлумачення
необхідно дотримуватися вимог стислості, чіткості, точності та зрозумі-
лості; тлумачення повинно відбивати найістотніші риси, суть поняття,
вираженого фразеологізмом, бо проблема тлумачення належить до осно-
вних і чи не найскладніших аспектів фразеографії [1].
Відповідно, субстантивна одиниця має іменникову формулу тлума-
чення, ад’єктивна ФО – прикметникову, і так само одиниці інших ти-
пів: майстер до чужої кышені ‘злодій’ [ФСЛГ: 136], дірава гартань
‘п’яниця’ [ФСЛГ: 59], Божа худібка ‘бджола’ [ФСЛГ: 247]; и до танцю и
до ружанцю ‘спритна, здібна, розумна (про дівчину)’ [ФСЛГ: 229], каші
не загустиш ‘про нетямущого’ [ФСЛГ: 91], затятий топур ‘дуже впер-
тий’ [ФСЛГ: 232]; зныщити на попіл ‘розправитися з кимось, знищити
когось’ [ФСЛГ: 105], кости зложыти ‘померти’ [ФСЛГ: 104]; за мого
діда ‘з давніх-давен’ [ФСЛГ: 75], як сміття ‘дуже багато’ [ФСЛГ: 217],
за горамы, за доламы ‘дуже далеко’ [ФСЛГ: 65]. Вигукові фразеологізми
тлумачаться в описовій формі: Боже, Боже, де Господ ‘висловлення роз-
чарування’ [ФСЛГ: 28], пек ті бідо ‘застереження’ [ФСЛГ: 170].
Утім, у згаданому вище «Великому словнику крилатих слів росій-
ської мови» В. П. Беркова, В. М. Мокієнка, С. Г. Шулежкової тлумачення
одиниць, а саме їх «джерело» (за трактуванням авторів) подано в довіль-
ній формі (такова «се ля ви» – шутл. выражение, обозначающее «такова
жизнь»). У збірках «Крилате слово» та «Спочатку було Слово: Крилаті
вислови біблійного походження в українській мові» А. П. Коваль одини-
ці тлумачить у формі цікавої розповіді.
Отже, у ранніх, «старших» збірках (за висловом зі словника О. С. Юр-
ченка та А. О. Івченка) укладачі подавали матеріал за алфавітом та
79
Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів...
«тематичним» принципом, що не сприяло оптимізації пошуку потріб-
ної одиниці. В перекладному тематичному фразеологічному словнику
Ю. Ф. Прадіда розміщення матеріалу підпорядковане завданню розкрити
широкий емоційний спектр людини і тому в ньому одиниці розподілено
за тематичними рубриками. Загалом залучені до аналізу фразеологічні
словники різних типів (перекладні фразеологічні словники, фразеологіч-
ний словник говірок, збірки крилатих слів) демонструють три способи
подання матеріалу: за алфавітом; тематичними блоками за наявності ал-
фавітного покажчика; за опорним словом, розташованим за алфавітом.
У праці А. П. Коваль «Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійно-
го походження в українській мові» читачеві запропоновано три способи
знайомства з наповненням словника – від початку, що краще розкриє для
читача Біблію, через покажчик та ілюстрації.
Джерела
БСКС – Большой словарь крылатых слов русского языка /
Берков В. П., Мокиенко В. М., Шулежкова С. Г. – М.: Рус.
словари, 2000. – 623 с.
ВПП – Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. – К.:
Наукова думка, 1971. – 391 с.
Коваль
1983
– Коваль А. П. Крилате слово. – К.: Рад. школа, 1983. –
222 с.
Коваль
2001
– Коваль А. П. Спочатку було Слово: Крилаті вислови
біблійного походження в українській мові. – К.: Либідь,
2001. – 312 с.
Коваль
2013
– Коваль А. П. Крилаті слова в українській літературній
мові. – К.: Ярославів Вал, 2013. – 699 с.
Номис – Українські приказки, прислів’я і таке інше: збірники
О. В. Маркович и других. Уклав М. Номис / Упоряд.,
приміт. та вступна ст. М. М. Пазяка. – К.: Либідь, 1993. –
768 с. («Літературні пам’ятки україни»)
РНСКС – Афонькин Ю. Н. Русско-немецкий словарь крылатых
слов: Ок. 1200 единиц. – М.: Рус. яз., 1985. – 287 с.
80
Лілія Дідун
РУССВ – Вирган І. О., Пилинська М. М. Російсько-український
словник сталих виразів, 2002. – 494 с.
РУУРФТС – Прадід Ю. Ф. Російсько-український і українсько-
російський фразеологічний тематичний словник. –
Сімферополь, 1994. – 242 с.
ССНП – Юрченко О. С., Івченко А. О. Словник стійких народних
порівнянь. – Х.: Основа, 1993. – 176 с.
СФА – Словник фразеологічних антонімів української мови /
Укладачі: Калашник В. С., Колоїз Ж. В. – К.: Довіра,
2001. – 349 с.
ФСЛГ – Ступінська Г. Ф., Битківська Я. В. Фразеологічний
словник лемківських говірок. – Тернопіль: Навчальна
книга – Богдан, 2013. – 464 с.
Література
1. Білоноженко В. М., Гнатюк І. С. Функціонування та
лексикографічна розробка українських фразеологізмів. – К.: Наукова
думка, 1989. – 156 с.
2. Гнатюк І. С. Крилаті слова. Українська мова: Енциклопедія. – К.,
2004. – 2-е вид. – С. 281 – 282.
3. Гливінська Л. К. Авторський словник у українській
лексикографічній номенклатурі (типологічний аспект). Slavia
Orientalis,TLXIV, Nr 3, 2015. – С. 611 – 620.
4. Горецький П. Й. Історія української лексикографії. АН УРСР,
Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К.: Вид-во АН УРСР, 1963. – 241 c.
5. Павловський О. П. Граматика малороссийского наречия. – Спб,
1818. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/rizne/slovpavl0.htm#poslo
6. Самойлович Л. В. Українська фразеографія XIX – поч. XX ст.:
Автореф. дис. .. канд. філол. наук. – К., 2000. – 20 с.
7. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К.: Наукова
думка, 1973. – 280 с.
81
Способи подання матеріалу у збірках крилатих слів...
Lilia DIDUN
Ways of presenting material in collections of winged words and
translated phraseological dictionaries
The article considers the ways of presenting the material in collections
of winged words and translated phraseological dictionaries. Collections of
winged words A. P. Koval, Russian-German dictionary of winged words (1985)
Yu. N. Afonkina are involved for the description; Dictionary of Phraseological
Antonyms of the Ukrainian Language (2001) by V. S. Kalashnyk and
Zh. V. Koloiz; Big Dictionary of Winged Words of the Russian Language
(2000) by V. P. Berkov, V. M. Mokienko, S. G. Shulezhkova, Dictionary of
Stable Folk Comparisons (1993) by O. S. Yurchenko and A. O. Ivchenko;
Phraseological dictionary of Lemko dialects (2013) by G. F. Stupinska and
Ya. V. Bytkivska; Russian-Ukrainian Dictionary of Permanent Expressions
(2002) by I. O. Vyrhan and M. M. Pylynska. Attention is paid to the author’s
suggestions to readers to get acquainted with the content of some dictionaries.
Key words: paremia, winged words, phraseological dictionary.
|