Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
1. Verfasser:	Козирєва, З.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української мови НАН України 2018
Schriftenreihe:	Лексикографічний бюлетень
Schlagworte:	Огляди
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185535
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. / З. Козирєва // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2018. — Вип. 27. — С. 164-174. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185535
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1855352025-02-09T10:09:06Z Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.) Achievements and prospects of modern Ukrainian linguistics (review of a collection of scientific articles: Linguistics / IX International Congress of Ukrainians (To the 100th anniversary of the National Academy of Sciences Of Ukraine). K .: IMFE Publishing House, 2018. 716 p.) Козирєва, З. Огляди 2018 Article Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. / З. Козирєва // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2018. — Вип. 27. — С. 164-174. — укр. XXXX-0118 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185535 uk Лексикографічний бюлетень application/pdf Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Огляди Огляди
spellingShingle	Огляди Огляди Козирєва, З. Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.) Лексикографічний бюлетень
format	Article
author	Козирєва, З.
author_facet	Козирєва, З.
author_sort	Козирєва, З.
title	Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)
title_short	Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)
title_full	Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)
title_fullStr	Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)
title_full_unstemmed	Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)
title_sort	здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: мовознавство / іх міжнародний конгрес україністів (до 100-річчя національної академії наук україни). к.: видавництво імфе, 2018. 716 с.)
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185535
citation_txt	Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. / З. Козирєва // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2018. — Вип. 27. — С. 164-174. — укр.
series	Лексикографічний бюлетень
work_keys_str_mv	AT kozirêvaz zdobutkiíperspektivisučasnogoukraínsʹkogomovoznavstvaoglâdzbírnikanaukovihstatejmovoznavstvoíhmížnarodnijkongresukraínístívdo100ríččânacíonalʹnoíakademíínaukukraínikvidavnictvoímfe2018716s AT kozirêvaz achievementsandprospectsofmodernukrainianlinguisticsreviewofacollectionofscientificarticleslinguisticsixinternationalcongressofukrainianstothe100thanniversaryofthenationalacademyofsciencesofukrainekimfepublishinghouse2018716p
first_indexed	2025-11-25T16:29:33Z
last_indexed	2025-11-25T16:29:33Z
_version_	1849780522752933888
fulltext	164 Зінаїда Козирєва Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.). 25 – 27 червня 2018 року в Києві відбувся ІХ Міжнародний конгрес україністів, урочисте відкриття якого пройшло в Колонній залі Київської міської державної адміністрації. Організаторами конгресу виступили: Національна академія наук України, Міжнародна асоціація україністів, Київська міська державна адміністрація, Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, Київ- ський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут літе- ратури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, Інститут історії України НАН України, Інсти- тут української мови НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН Укра- їни, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кура- са НАН України, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, Національний музей народної архітектури та побуту України. Конгрес став резонансним загальнокультурним і науковим заходом, участь у якому взяли понад 500 вітчизняних і зарубіжних учених. Крім учених України, у його роботі взяли участь представники наукової еліти з Австрії, Білорусі, Болгарії, Великої Британії, Італії, Канади, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, Сербії, Словаччини, США, Угорщини та ін- ших країн. Захід відбувався в ювілейну річницю Національної академії наук України, найкращі досягнення Академії було представлено в рамках 11 секцій, двох конференцій та 12 круглих столів. Окрема конференція – «Національна академія наук за 100 років: здобутки, втрати, перспективи розвитку» – була приурочена до 100-річного ювілею НАН України. 165 Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства... Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України разом з Інститутом української мови НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН Укра- їни, Українським мовно-інформаційним фондом НАН України та Міжна- родною асоціацією україністів за матеріалами доповідей, виголошених на ІХ Міжнародному конгресі україністів видав збірник наукових статей «Мовознавство» (Київ: Видавництво ІМФЕ, 2018), присвячених 100-річ- чю Національної академії наук України, загальним обсягом 716 с. У збірнику, який складається з п’яти розділів, уміщено 63 наукові до- повіді мовознавців – учасників ІХ Міжнародного конгресу україністів. Автори збірника представляють провідні науково-дослідні установи і заклади вищої освіти України, Білорусі, Болгарії, Канади, Німеччини, Сербії, Словаччини та Угорщини. Різноманітні напрями українського мовознавства висвітлено в статтях співробітників Інституту української мови НАН України: Світлани Єрмоленко, Надії Сологуб, Світлани Би- бик, Світлани Соколової, Оксани Данилевської, Лариси Масенко, Рус- лани Коци, Тетяни Сивокозової, Людмили Колєснік, Тетяни Коць, Ніни Горголюк, Валентини Критської, Юлії Романюк, Зінаїди Козирєвої, Олени Юсікової, Олени Холодьон, Людмили Туровської, Людмили Ха- ліновської, Петра Білоусенка, Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні: Віктора Бріцина, Галини Радкевич, Лілії Андрієнко, Інституту україно- знавства імені Крип’якевича НАН України Ольги Заневич, Наталії Хоб- зей, Тетяни Ястремської, Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Галини Наєнко, Оксани Ніки, Лариси Шевченко, Ми- рослави Гнатюк, Віри Берковець, Людмили Кравченко, Ганни Швець, Мирослави Шевченко, Ольги Мірошниченко, Національного педагогіч- ного універсистету імені М.П. Драгоманова Олега Прискоки, Житомир- ського державного університету імені Івана Франка Галини Гримашевич, Лесі Ящук, Львівського національного університету імені І.Я. Франка Ірини Кочан, Зоряни Купчинської, Національного університету «Львів- ська політехніка» Ірини Фаріон, Рівненського державного гуманітарного університету Галини Вокальчук, Євгена Вокальчука, ДВНЗ «Донбась- кий державний педагогічний університет» (м. Слов’янськ) Володимира Глущенка, Чорноморського національного університету імені Петра Мо- гили (м. Миколаїв) Людмили Островської, Сергія Пономаренка, Одесь- 166 Євгенія Карпіловська кого національного університету імені І.І. Мечникова Ганни Слишин- ської, Наталії Кондратенко, Міжнародного гуманітарного університету (м. Одеса) Валентина Таранця, Інни Ступак, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Галини Кочерги, Донецького національного університету імені Василя Стуса Анатолія Загнітка, Ган- ни Ситар, Східнослов’янського національного університету імені Лесі Українки Світлани Богдан, Ужгородського національного університету Наталії Венжинович, мовознавців з інших країн: Божени Зінкевич-То- манек (Польща), Албени Стоянової (Болгарія), Марії Чіжмарової (Сло- ваччина), Ольги Пресіч (Канада), Віктора Місіюка (Білорусь), Єлизавети Барань (Угорщина), Надії Трач (Німеччина), Людмили Попович (Сербія), Мілени Іванович (Сербія). У всіх п’яти взаємопов’язаних розділах збірника подано дослідження з широкого спектру проблем теорії та практики українського мовознав- ства, означено здобутки та перспективи розбудови всіх галузей україн- ської лінгвістики – лексикології, лексикографії, фразеології, лінгвокуль- турології,термінології, діалектології, граматики, соціолінгвістики, куль- тури мови та ін. Українська академічна мовознавча наука, відзначивши в цьому році разом з усією Національною академією наук України своє століття, засвідчила на конгресі відданість традиції і водночас готовність відповісти на потреби, які висуває перед нею суспільне життя. Перший розділ збірника «Українське мовознавство: стан і перспек- тиви» об’єднує 29 статей, присвячених актуальним питанням сучасного мовознавства. До цього розділу збірника увійшли розвідки науковців із Києва (Світлана Єрмоленко, Надія Сологуб, Світлана Бибик, Олена Ко- ляденко, Лариса Шевченко, Світлана Соколова, Віра Берковець, Ганна Швець, Мирослава Шевченко, Ольга Мірошниченко, Оксана Данилев- ська, Лариса Масенко, Галина Наєнко, Оксана Ніка, Руслана Коца, Тетя- на Сивокозова, Людмила Колєснік), Слов’янська (Володимир Глущенко), Миколаєва (Людмила Островська, Сергій Пономаренко), Луцька (Світ- лана Богдан), Одеси (Ганна Слишинська, Валентин Таранець, Інна Сту- пак), Львова (Зоряна Купчинська, Мирослава Гнатюк), Кракова, Польща (Божена Зінкевич-Томанек), Пряшева, Словаччина (Марія Чіжмарова), Софії, Болгарія (Албена Стоянова), Вікторії, Канада (Ольга Пресіч), Бреста, Білорусь (Віктор Місіюк). Пропоновані українськими та зару- 167 Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства... біжними дослідниками праці постають актуальними, оскільки висвіт- люють сучасний стан та перспективи розвитку сучасного українського мовознавства. Відкриває збірник і перший його розділ стаття Світлани Єрмоленко «Українська мова в науковому світогляді Миколи Костомарова: істори- ко-культурний дискурс». Авторка, досліджуючи наукові й публіцистичні праці М. Костомарова, розкриває зміст синтезованого поняття україн- ської народності, у якому історик «об’єктивував мову, історію, психо- логію, словесну творчість, релігію народу». Актуалізацію дослідження творчості М. Костомарова у ХХІ ст. С. Єрмоленко пояснює намаганням осягнути, як становище української мови в минулому «вплинуло на са- моідентифікацію українців і вияв їхнього національного усвідомлення у відновлюваній Українській державі». Увагу лексикографів привертає стаття Божени Зінкевич-Томанек з Кракова (Польща) «Українсько-польські неповні та хибні лексичні пара- лелі як джерело інтерференції», у якій розглянуто пари слів, що в обох мовах – українській і польській – звучать ідентично або дуже подібно, але є різні за семантикою або стилістичним забарвленням. Визначення таких лексичних паралелей створює умови для прогнозування потенцій- них помилок при вивченні української мови як іноземної поляками чи вивчення польської мови українцями. Дослідження здійснено з проєкці- єю на створення словника українсько-польських неповних і хибних лек- сичних паралелей, насамперед іменників і прикметників. Такий словник, за твердженням авторки, має стати своєрідним доповненням національ- но орієнтованих дидактичних матеріалів, насамперед стати у пригоді пе- рекладачам. У статті Надії Сологуб «Словотворення письменника в контексті концептології (на основі мовотворчості Олеся Гончара)» проаналізова- но одну з домінантних рис мовотворчості Олеся Гончара – індивідуаль- но-авторське словотворення. Підкреслено концептуальну значущість, умотивованість і природність новотворів майстра слова. Багатий автор- ський словник творів Олеся Гончара, як зазначає Н.М. Сологуб, – «за- свідчує тонке відчуття ним можливостей рідної мови, здатність видо- бути зі слова найглибинніше». Окрему увагу дослідниця акцентує на 168 Зінаїда Козирєва розрізненні термінів «неологізм», «потенційне слово», «оказіоналізм» в сучасній лінгвістичній науці. У розвідці Володимира Глущенка «Олександр Потебня: «кількісні зміни приголосних» в історії української мови» здійснено спробу спеці- ального лінгвоісторичного дослідження висунутої О.О. Потебнею кон- цепції «кількісних змін приголосних» в історії української мови. У до- слідженні Людмили Островської «Статус і прагматика вокативних речень» на матеріалі сучасного художнього дискурсу досліджено кому- нікативно-прагматичні функції вокативних речень, охарактеризовано їх структурно-семантичний статус у системі синтаксичних одиниць україн- ської мови. Статтю Світлани Бибик «Концепт «переселення»» присвя- чено дослідженню актуалізованого в текстах економічного, історичного, соціального, політичного та юридичного спрямування концепту «пере- селення». На матеріалі тлумачних та енциклопедичних джерел просте- жено зміни в тлумаченні поняття «переселення». Дослідженню одного з найчастотніших протиставлень – бінарних опозитів – у поетичних і епістолярних текстах Лесі Українки, з’ясуванню мовних засобів їхньої репрезентації, аналізу спільних та відмінних ознак експлікації у різних стильових сферах присвячено статтю Світлани Богдан «Бінарні опози- ти в поетичних та епістолярних творах Лесі Українки». Лариса Шев- ченко у статті «Українська неолінгвістика: пошуковий простір, напря- ми, проблеми» заакцентувала увагу на переорієнтації сучасним мовоз- навством лінгвістики на розв’язання комунікативних завдань, стратегій і тактик. Дослідниця наголошує, що українська неолінгвістика покликана створити науковий простір, де вирішуються проблемні питання мовоз- навства. Висвітленню освітньої системи в Словаччині від дошкільного до докторантського навчання в університеті присвячено статтю Марії Чіжмарової «Українська мова як іноземна в Словаччині». У пропоно- ваних до цього розділу розвідках також схарактеризовано основні па- раметри функціонування української мови як державної (стаття Світ- лани Соколової «Українська мова як державна: теорія і практика»), висвітлено особливості викладання української мови на початковому рівні для студентів в університеті Вікторії в Канаді, визначено напрями, зміст курсу, вказано проблеми навчання української мови в іншомов- ній аудиторії, окреслено методологічні підходи й засоби, що сприяють 169 Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства... активізації пізнавальної діяльності студентів (дослідження Ольги Пре- січ «З досвіду викладання української мови як іноземної в Університе- ті Вікторії в Канаді»), а також визначено чинники, що впливають на успішність формування аудитивної компетентності на початковому етапі вивчення української мови іноземними студентами (стаття Ми- рослави Шевченко та Ольги Мірошниченко «Формування аудитивної компетентності в інофонів на початковому етапі вивчення української мови»), представлено аналіз методології, тематики й структурно-змісто- вої організації підручників з історії української мови, опублікованих ви- кладачами Київського університету імені Тараса Шевченка, визначено найважливіші етапи становлення цієї навчальної дисципліни у загально- лінгвістичному й соціокультурному контексті (розвідка Галини Наєнко «Історія української мови в Київському університеті: перші сто років»). Другий розділ збірника «Мовна картина світу, мовна особистість, мовна політика» складається з п’яти статей науковців – вітчизняних і зарубіжних: Лілії Андрієнко, Людмили Кравченко, Надії Трач, Наталії Венжинович, Тетяни Коць, у яких розглянуто теоретичні питання мов- ної свідомості у зв’язку з динамікою суспільних цінностей, оцінні пара- дигми ядерних понять доби цивілізаційного зламу (стаття Тетяни Коць «Мовно-національна свідомість у ЗМК доби цивілізаційного зламу»), ви- явлено основні теми в дискурсі мовного питання, висвітлено мовленнє- ві реалізації на підставі аналізу рефлексії учасників Революції Гідності (стаття Надії Трач «Мовне питання у спогадах учасників Майдану»). У статті Наталії Венжинович «Символи духовності у фраземіці україн- ської мови як віддзеркалення мовної картини світу» розглянуто сим- воли духовності у фразеологізмах української мови як віддзеркалення мовної картини світу. На підставі аналізу ключових лексичних одиниць хліб, калина, вишиванка, Чумацький Шлях, Чотири броди дослідниця простежує відображення широкої палітри особливостей народної духо- вної культури і доходить висновку, що фразеологічні одиниці української мови зосереджують у собі значний культурний потенціал, вони є ваго- мим складником мовної картини світу, яскравим виразником ментальних особливостей українців. До третього розділу збірника «Граматика ХХІ століття: зміна лінгвонаукових парадигм» ввійшло вісім наукових розвідок україн- 170 Зінаїда Козирєва ських і зарубіжних мовознавців: Пропоновані українськими (Анатолій Загнітко, Наталія Кондратенко, Ніна Горголюк, Галина Кочерга, Ольга Заневич) та зарубіжними (Людмила Попович, Мілена Іванович – Бел- град, Сербія; Олег Шинкарук – Париж, Франція) дослідниками праці постають актуаль ними, оскільки висвітлюють сучасне бачення розвитку української граматики. Чотири статті розділу – Олега Шинкарука, Га- лини Кочерги, Людмили Попович та Ольги Заневич присвячено укра- їнському дієслову. У цих розвідках запропоновано комплексний підхід до опису функціонування виду дієслова у видо-часових та видо-спосо- бових формах, що ґрунтується на поєднанні суто теоретичного та прак- тичного (педагогічного) складників (дослідження Олега Шинкарука «Теорія виду дієслова у світлі сучасної лінгвістики»), проаналізовано механізм когнітивної та ономасіологічної природи номінативних під- систем східнослов’янських мов XIV – XVII ст. (стаття Галини Кочерги «Когнітивно-ономасіологічний механізм відіменних дієслів у формуванні східнослов’янської мовної концептосфери XIV – XVII століть»), репре- зентовано класифікації зворотних дієслів та терміни на позначення від- повідних груп цих лексем в українських граматичних працях ХХ – поч. ХХІ ст. (розвідка Ольги Заневич «Власне зворотні дієслова: статус, особливості, концепції»), на прикладі аналізу складнопідрядних речень з дієсловами сприйняття та сполучниками що і як, конструкцій мати + інфінітив розглянуто, як деякі засоби української мови разом зі своїм безпосереднім граматичним навантаженням містять інформацію про по- ходження повідомлення (стаття Людмили Попович «Евіденційні обер- тони граматичних форм та конструкцій в українській мові»). Анатолій Загнітко та Наталія Кондратенко зосередили свою увагу на питан- нях синтаксису: схарактеризовано основні поняття теорії граматизації, з’ясовано її тенденції на лексичному, морфологічному, синтаксичному рівні (стаття Анатолія Загнітка «Рівнево-ступенева і функційно-пози- ційна типологія граматизації в сучасному реченні»), а також на матеріалі промов українських політиків за 2009 – 2018 роки досліджено дві тен- денції експресивного синтаксису, представлені у сучасному політичному мовленні – синтаксичній надмірності і синтаксичній компресії (дослі- дження Наталії Кондратенко «Українське політичне мовлення: динамі- ка і тенденції розвитку експресивного синтаксису»). У розділі знайшов 171 Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства... відображення опис особливостей розпрацювання категорії модальності в контексті антропоцентричної парадигми, визначено перспективи ан- тропоцентричного підходу до дослідження категорії модальності (стаття Ніни Горголюк «Категорія модальності в контексті антропоцентрич- ної парадигми»), представлено перший навчальний посібник із грамати- ки української мови в Сербії, який вийшов друком 2017 року, описано й проаналізовано функції та зміст підручника, принцип укладання, а також принцип опису граматики української мови (дослідження Мілени Іва- нович «Перший навчальний посібник із граматики української мови для сербських студентів-філологів»). У четвертому розділі «Українська лексикографія та термінологія: досвід, проблеми і шляхи їх вирішення» представлено статті вітчиз- няних (Віктора Бріцина, Валентини Критської і Юлії Романюк, Зінаїди Козирєвої, Галини Вокальчук і Євгена Вокальчука, Наталії Хобзей, Оле- ни Юсікової, Олени Холодьон, Ганни Ситар, Галини Радкевич, Тетяни Ястремської, Людмили Туровської, Ірини Казимирової і Юлії Чорно- бров, Людмили Халіновської) і зарубіжних (Єлизавети Барань – Берего- во/Ніредьгаза, Угорщина) учених. В обговорюваному розділі привертають увагу статті, присвячені аналізу лексикографічних праць – новостворених і розгляданих в істо- ричній ретроспективі. Працям, створеним у відділі лексикології, лек- сикографії та структурно-математичної лінгвістики, які нещодавно по- бачили світ, присвячено статті Валентини Критської і Юлії Романюк ««Граматичний словник української літературної мови. Словозміна»: принципи укладання», де подано короткий опис електронної версії «Гра- матичного словника української літературної мови. Словозміна», про- демонстровано великі можливості використання Комп’ютерної бази даних «Словозміна української мови» для лінгвістичних досліджень, та публікація Зінаїди Козирєвої ««Український лексикон кінця XVIII – початку XXI ст.: словник-індекс” – універсальний інтегральний теза- урус» (Київ, 2017), у якій представлено зазначений зведений словник української лексики як багатоджерельну та багатофункціональну інте- гральну систему, пам’ятку повномасштабного відтворення історії роз- витку українського лексикону як скарбниці духовності, надійну основу активного дослідження лексикографічної спадщини, міцне підґрунтя для 172 Зінаїда Козирєва типологічного вивчення мови, потужний чинник розвитку сучасної інте- гральної лексикографії. Галина Радкевич (стаття «Фразеологічні словни- ки української мови як джерело етнолінгвістичних досліджень») зосе- редила увагу на аналізі фразеологічних словників української мови, зро- била огляд розвитку української фразеографії за останній півстолітній період, визначила можливості їх використання в етнолінгвістиці, окрес- лила основні засади подальшого розвитку української фразеографії. У дослідженні Єлизавети Барань (стаття «З історії українсько-угорської та угорсько-української лексикографії») аргументовано доведено, що українсько-угорська словникова справа бере свій початок від другої по- ловини ХІХ ст., відколи основою для подальших лексикографічних праць став «Русько-мадярський словарь» Ласлова Чопея. Авторка демонструє непересічне значення словника як для українсько-угорських міжмовних контактів, так і для української діалектології загалом. Чимало статей розділу присвячено питанням термінології. У праці Людмили Туровської «Українська термінографія: виклики сьогодення» означено основні проблеми, що постають перед укладачами сучасних термінологічних словників, проаналізовано визначальні віхи становлен- ня української термінографії, окреслено тенденції термінографічної ро- боти на початку ХХІ ст. Як тривожну проблему деяких опублікованих останніми роками термінографічних праць дослідниця визначає укла- дання їх за авторськими уподобаннями, а також надмірне, неконтрольо- ване запозичування іншомовних слів, навіть за наявності в мові власних термінів. Напрямкам дослідження сучасних українських терміносистем присвячена робота Ірини Кочан «Аспекти дослідження українських терміносистем у ХХІ ст.». Авторка на основі аналізу понад 200 дисерта- цій з українського термінознавства, захищених в Україні протягом остан- ніх двадцяти років, виявила найпопулярніші галузеві терміносистеми та особливості їхнього опису, окреслила нові напрями в українському термінознавстві. На історії мовознавчого терміна для відтворення його розвитку й прогнозування подальшої еволюції зосередили свою увагу в спільній розвідці «Історія мовознавчого терміна: лексикографічний аспект» Ірина Казимирова та Юлія Чорнобров. З опертям на матеріал граматик, словників та наукових праць представлено формальні та се- мантичні видозміни мовознавчого терміна (ретроспективно відтворено, 173 Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства... наприклад, семантичну еволюцію термінів буквар, азбука, граматика). Для повного представлення історії терміна в єдності його формальних та семантичних перетворень випрацьовано модель історичного паспорта терміна. Проблеми конкретної галузевої термінографії порушує у своєму дослідженні «Авіаційна термінографія: ретроспекція та перспективи» Людмила Халіновська. На матеріалі загальномовних та термінологіч- них словників різних часових проміжків здійснено опис зародження та становлення авіаційної галузі на вітчизняних теренах. У дослідженні підкреслено цінність вузькоспеціальних словників як джерел, що скон- центровані на фрагментах термінології і дають додаткову інформацію до загальних словників. Неабиякий інтерес становлять студії з діалектної лексикографії. У статті Наталії Хобзей «Етноніми південно-західного наріччя в діалек- тній лексикографії» проаналізовано лексикографічні праці «Лексикон львівський: поважно і на жарт» Н. Хобзей, К. Сімович, Т. Ястремської, Г. Дидик-Меуш, «Галицько-руські приповідки» І. Франка, «Слова з Бо- лехова» Ю. Гнатишака. Проблемам лексикографічного опрацювання діалектної лексики присвячена стаття Олени Юсікової «Лексема голова в говірках Закарпаття: лексикографічний аспект», де на прикладі лек- сичної одиниці голова продемонстровано формування словникової стат- ті, виокремлено рівні представлення семантики лексеми при її лексико- графічному опрацюванні. На питанні варіювання семантики діалектних слів зосередила свою увагу Олена Холодьон у статті «Варіювання семан- тики діалектної дієслівної лексики», яка на прикладі східнополіських дієслів іти / ходити простежує особливості діалектного семантичного варіювання, а також виявляє чинники цього варіювання – конотацію та обрядову семантику. Своє бачення аналізу системи дериватів у форматі епідигматичного словника, який міститиме інформацію про словотвірну похідність, мотивацію та семантику дериватів виклала Тетяна Ястрем- ська у студії «Система дериватів у контексті лексикографії». У статті Галини Вокальчук та Євгена Вокальчука «Основні вектори наукового пошуку в царині індивідуально-авторської неографії» підсумо- вано наслідки реалізації на Рівненщині лексикографічного проєкту «Ін- дивідуально-авторська неографія», окреслено подальші напрями науко- во-дослідницької роботи неологів Рівненщини, серед яких: 1) створення 174 Зінаїда Козирєва й систематичне поповнення електронного ресурсу загального «Словника авторських неолексем в українській поезії ХІХ – ХХІ сторіч; 2) укладан- ня і публікація персональних словників неологічної лексики поетів ХІХ – ХХІ сторіч; 3) популяризація неографічних досліджень. Круглий стіл «Дослідження історії української мови в науково- му доробку Василя Німчука» представлений працями, які є спробою об’єднати наукову спадщину в усіх сферах мовознавчої науки видатного українського мовознавця доктора філологічних наук, професора, члена- кореспондента Національної академії наук України Василя Васильовича Німчука. Науковому доробку В.В. Німчука в галузі дериватології, описо- ві здобутків науковця у вивченні словотворення різних частин мови на діалектному рівні і в теорії словотворення, аналізу історико-дериватоло- гічних досліджень вченого присвячена стаття Петра Білоусенка. На пи- танні кореляції понять «етнічна свідомість», «мовна свідомість», «етніч- на мова», на взаємозалежності зазначених термінів, їхній зумовленості позамовними чинниками у працях В.В. Німчука заакцентувала свою ува- гу Ірина Фаріон. Висвітленню наукової спадщини В.В. Німчука в галузі дослідження пам’яток старослов’янської писемності, їхніх палеографіч- них, мовних, текстологічних та деяких інших особливостей присвятив своє дослідження Олег Прискока. На напрацюваннях В.В. Німчука в ца- рині українського прислівника з позицій синхронії та діахронії, значенні цих наукових студій лінгвіста для сучасного українського мовознавства зосередила свою увагу Галина Гримашевич. У пропонованому огляді ми з причини його стислих рамок схарак- теризували тільки частину статей, що ввійшли до збірника «Мовознав- ство». Однак хочемо зауважити, що вміщені в збірнику наукові праці є цікавими і потрібними, оскільки базуються на значному обсязі дослі- джень вітчизняних та зарубіжних науковців, розширюють і доповнюють коло здійснених мовознавчих досліджень. Авторський колектив, до яко- го увійшли провідні учені-мовознавці України і зарубіжжя, виконав зна- чну роботу з вивчення актуальних лінгвістичних проблем. З матеріалами збірника можна ознайомитися за електронною адресою http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/zbirnyky/2018/mov.pdf

Institution

Ähnliche Einträge