Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)

Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Лексикографічний бюлетень
Date:2018
Main Author: Козирєва, З.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української мови НАН України 2018
Subjects:
Огляди
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185535
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. / З. Козирєва // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2018. — Вип. 27. — С. 164-174. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185535
record_format dspace
spelling Козирєва, З.
2022-09-26T08:55:19Z
2022-09-26T08:55:19Z
2018
Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. / З. Козирєва // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2018. — Вип. 27. — С. 164-174. — укр.
XXXX-0118
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185535
uk
Інститут української мови НАН України
Лексикографічний бюлетень
Огляди
Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)
Achievements and prospects of modern Ukrainian linguistics (review of a collection of scientific articles: Linguistics / IX International Congress of Ukrainians (To the 100th anniversary of the National Academy of Sciences Of Ukraine). K .: IMFE Publishing House, 2018. 716 p.)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)
spellingShingle Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)
Козирєва, З.
Огляди
title_short Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)
title_full Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)
title_fullStr Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)
title_full_unstemmed Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.)
title_sort здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: мовознавство / іх міжнародний конгрес україністів (до 100-річчя національної академії наук україни). к.: видавництво імфе, 2018. 716 с.)
author Козирєва, З.
author_facet Козирєва, З.
topic Огляди
topic_facet Огляди
publishDate 2018
language Ukrainian
container_title Лексикографічний бюлетень
publisher Інститут української мови НАН України
format Article
title_alt Achievements and prospects of modern Ukrainian linguistics (review of a collection of scientific articles: Linguistics / IX International Congress of Ukrainians (To the 100th anniversary of the National Academy of Sciences Of Ukraine). K .: IMFE Publishing House, 2018. 716 p.)
issn XXXX-0118
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185535
citation_txt Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. / З. Козирєва // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2018. — Вип. 27. — С. 164-174. — укр.
work_keys_str_mv AT kozirêvaz zdobutkiíperspektivisučasnogoukraínsʹkogomovoznavstvaoglâdzbírnikanaukovihstateimovoznavstvoíhmížnarodniikongresukraínístívdo100ríččânacíonalʹnoíakademíínaukukraínikvidavnictvoímfe2018716s
AT kozirêvaz achievementsandprospectsofmodernukrainianlinguisticsreviewofacollectionofscientificarticleslinguisticsixinternationalcongressofukrainianstothe100thanniversaryofthenationalacademyofsciencesofukrainekimfepublishinghouse2018716p
first_indexed 2025-11-25T16:29:33Z
last_indexed 2025-11-25T16:29:33Z
_version_ 1850520180275281920
fulltext 164 Зінаїда Козирєва Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства (огляд збірника наукових статей: Мовознавство / ІХ Міжнародний конгрес україністів (До 100-річчя Національної академії наук України). К.: Видавництво ІМФЕ, 2018. 716 с.). 25 – 27 червня 2018 року в Києві відбувся ІХ Міжнародний конгрес україністів, урочисте відкриття якого пройшло в Колонній залі Київської міської державної адміністрації. Організаторами конгресу виступили: Національна академія наук України, Міжнародна асоціація україністів, Київська міська державна адміністрація, Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, Київ- ський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут літе- ратури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, Інститут історії України НАН України, Інсти- тут української мови НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН Укра- їни, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кура- са НАН України, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, Національний музей народної архітектури та побуту України. Конгрес став резонансним загальнокультурним і науковим заходом, участь у якому взяли понад 500 вітчизняних і зарубіжних учених. Крім учених України, у його роботі взяли участь представники наукової еліти з Австрії, Білорусі, Болгарії, Великої Британії, Італії, Канади, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, Сербії, Словаччини, США, Угорщини та ін- ших країн. Захід відбувався в ювілейну річницю Національної академії наук України, найкращі досягнення Академії було представлено в рамках 11 секцій, двох конференцій та 12 круглих столів. Окрема конференція – «Національна академія наук за 100 років: здобутки, втрати, перспективи розвитку» – була приурочена до 100-річного ювілею НАН України. 165 Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства... Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України разом з Інститутом української мови НАН України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН Укра- їни, Українським мовно-інформаційним фондом НАН України та Міжна- родною асоціацією україністів за матеріалами доповідей, виголошених на ІХ Міжнародному конгресі україністів видав збірник наукових статей «Мовознавство» (Київ: Видавництво ІМФЕ, 2018), присвячених 100-річ- чю Національної академії наук України, загальним обсягом 716 с. У збірнику, який складається з п’яти розділів, уміщено 63 наукові до- повіді мовознавців – учасників ІХ Міжнародного конгресу україністів. Автори збірника представляють провідні науково-дослідні установи і заклади вищої освіти України, Білорусі, Болгарії, Канади, Німеччини, Сербії, Словаччини та Угорщини. Різноманітні напрями українського мовознавства висвітлено в статтях співробітників Інституту української мови НАН України: Світлани Єрмоленко, Надії Сологуб, Світлани Би- бик, Світлани Соколової, Оксани Данилевської, Лариси Масенко, Рус- лани Коци, Тетяни Сивокозової, Людмили Колєснік, Тетяни Коць, Ніни Горголюк, Валентини Критської, Юлії Романюк, Зінаїди Козирєвої, Олени Юсікової, Олени Холодьон, Людмили Туровської, Людмили Ха- ліновської, Петра Білоусенка, Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні: Віктора Бріцина, Галини Радкевич, Лілії Андрієнко, Інституту україно- знавства імені Крип’якевича НАН України Ольги Заневич, Наталії Хоб- зей, Тетяни Ястремської, Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Галини Наєнко, Оксани Ніки, Лариси Шевченко, Ми- рослави Гнатюк, Віри Берковець, Людмили Кравченко, Ганни Швець, Мирослави Шевченко, Ольги Мірошниченко, Національного педагогіч- ного універсистету імені М.П. Драгоманова Олега Прискоки, Житомир- ського державного університету імені Івана Франка Галини Гримашевич, Лесі Ящук, Львівського національного університету імені І.Я. Франка Ірини Кочан, Зоряни Купчинської, Національного університету «Львів- ська політехніка» Ірини Фаріон, Рівненського державного гуманітарного університету Галини Вокальчук, Євгена Вокальчука, ДВНЗ «Донбась- кий державний педагогічний університет» (м. Слов’янськ) Володимира Глущенка, Чорноморського національного університету імені Петра Мо- гили (м. Миколаїв) Людмили Островської, Сергія Пономаренка, Одесь- 166 Євгенія Карпіловська кого національного університету імені І.І. Мечникова Ганни Слишин- ської, Наталії Кондратенко, Міжнародного гуманітарного університету (м. Одеса) Валентина Таранця, Інни Ступак, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Галини Кочерги, Донецького національного університету імені Василя Стуса Анатолія Загнітка, Ган- ни Ситар, Східнослов’янського національного університету імені Лесі Українки Світлани Богдан, Ужгородського національного університету Наталії Венжинович, мовознавців з інших країн: Божени Зінкевич-То- манек (Польща), Албени Стоянової (Болгарія), Марії Чіжмарової (Сло- ваччина), Ольги Пресіч (Канада), Віктора Місіюка (Білорусь), Єлизавети Барань (Угорщина), Надії Трач (Німеччина), Людмили Попович (Сербія), Мілени Іванович (Сербія). У всіх п’яти взаємопов’язаних розділах збірника подано дослідження з широкого спектру проблем теорії та практики українського мовознав- ства, означено здобутки та перспективи розбудови всіх галузей україн- ської лінгвістики – лексикології, лексикографії, фразеології, лінгвокуль- турології,термінології, діалектології, граматики, соціолінгвістики, куль- тури мови та ін. Українська академічна мовознавча наука, відзначивши в цьому році разом з усією Національною академією наук України своє століття, засвідчила на конгресі відданість традиції і водночас готовність відповісти на потреби, які висуває перед нею суспільне життя. Перший розділ збірника «Українське мовознавство: стан і перспек- тиви» об’єднує 29 статей, присвячених актуальним питанням сучасного мовознавства. До цього розділу збірника увійшли розвідки науковців із Києва (Світлана Єрмоленко, Надія Сологуб, Світлана Бибик, Олена Ко- ляденко, Лариса Шевченко, Світлана Соколова, Віра Берковець, Ганна Швець, Мирослава Шевченко, Ольга Мірошниченко, Оксана Данилев- ська, Лариса Масенко, Галина Наєнко, Оксана Ніка, Руслана Коца, Тетя- на Сивокозова, Людмила Колєснік), Слов’янська (Володимир Глущенко), Миколаєва (Людмила Островська, Сергій Пономаренко), Луцька (Світ- лана Богдан), Одеси (Ганна Слишинська, Валентин Таранець, Інна Сту- пак), Львова (Зоряна Купчинська, Мирослава Гнатюк), Кракова, Польща (Божена Зінкевич-Томанек), Пряшева, Словаччина (Марія Чіжмарова), Софії, Болгарія (Албена Стоянова), Вікторії, Канада (Ольга Пресіч), Бреста, Білорусь (Віктор Місіюк). Пропоновані українськими та зару- 167 Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства... біжними дослідниками праці постають актуальними, оскільки висвіт- люють сучасний стан та перспективи розвитку сучасного українського мовознавства. Відкриває збірник і перший його розділ стаття Світлани Єрмоленко «Українська мова в науковому світогляді Миколи Костомарова: істори- ко-культурний дискурс». Авторка, досліджуючи наукові й публіцистичні праці М. Костомарова, розкриває зміст синтезованого поняття україн- ської народності, у якому історик «об’єктивував мову, історію, психо- логію, словесну творчість, релігію народу». Актуалізацію дослідження творчості М. Костомарова у ХХІ ст. С. Єрмоленко пояснює намаганням осягнути, як становище української мови в минулому «вплинуло на са- моідентифікацію українців і вияв їхнього національного усвідомлення у відновлюваній Українській державі». Увагу лексикографів привертає стаття Божени Зінкевич-Томанек з Кракова (Польща) «Українсько-польські неповні та хибні лексичні пара- лелі як джерело інтерференції», у якій розглянуто пари слів, що в обох мовах – українській і польській – звучать ідентично або дуже подібно, але є різні за семантикою або стилістичним забарвленням. Визначення таких лексичних паралелей створює умови для прогнозування потенцій- них помилок при вивченні української мови як іноземної поляками чи вивчення польської мови українцями. Дослідження здійснено з проєкці- єю на створення словника українсько-польських неповних і хибних лек- сичних паралелей, насамперед іменників і прикметників. Такий словник, за твердженням авторки, має стати своєрідним доповненням національ- но орієнтованих дидактичних матеріалів, насамперед стати у пригоді пе- рекладачам. У статті Надії Сологуб «Словотворення письменника в контексті концептології (на основі мовотворчості Олеся Гончара)» проаналізова- но одну з домінантних рис мовотворчості Олеся Гончара – індивідуаль- но-авторське словотворення. Підкреслено концептуальну значущість, умотивованість і природність новотворів майстра слова. Багатий автор- ський словник творів Олеся Гончара, як зазначає Н.М. Сологуб, – «за- свідчує тонке відчуття ним можливостей рідної мови, здатність видо- бути зі слова найглибинніше». Окрему увагу дослідниця акцентує на 168 Зінаїда Козирєва розрізненні термінів «неологізм», «потенційне слово», «оказіоналізм» в сучасній лінгвістичній науці. У розвідці Володимира Глущенка «Олександр Потебня: «кількісні зміни приголосних» в історії української мови» здійснено спробу спеці- ального лінгвоісторичного дослідження висунутої О.О. Потебнею кон- цепції «кількісних змін приголосних» в історії української мови. У до- слідженні Людмили Островської «Статус і прагматика вокативних речень» на матеріалі сучасного художнього дискурсу досліджено кому- нікативно-прагматичні функції вокативних речень, охарактеризовано їх структурно-семантичний статус у системі синтаксичних одиниць україн- ської мови. Статтю Світлани Бибик «Концепт «переселення»» присвя- чено дослідженню актуалізованого в текстах економічного, історичного, соціального, політичного та юридичного спрямування концепту «пере- селення». На матеріалі тлумачних та енциклопедичних джерел просте- жено зміни в тлумаченні поняття «переселення». Дослідженню одного з найчастотніших протиставлень – бінарних опозитів – у поетичних і епістолярних текстах Лесі Українки, з’ясуванню мовних засобів їхньої репрезентації, аналізу спільних та відмінних ознак експлікації у різних стильових сферах присвячено статтю Світлани Богдан «Бінарні опози- ти в поетичних та епістолярних творах Лесі Українки». Лариса Шев- ченко у статті «Українська неолінгвістика: пошуковий простір, напря- ми, проблеми» заакцентувала увагу на переорієнтації сучасним мовоз- навством лінгвістики на розв’язання комунікативних завдань, стратегій і тактик. Дослідниця наголошує, що українська неолінгвістика покликана створити науковий простір, де вирішуються проблемні питання мовоз- навства. Висвітленню освітньої системи в Словаччині від дошкільного до докторантського навчання в університеті присвячено статтю Марії Чіжмарової «Українська мова як іноземна в Словаччині». У пропоно- ваних до цього розділу розвідках також схарактеризовано основні па- раметри функціонування української мови як державної (стаття Світ- лани Соколової «Українська мова як державна: теорія і практика»), висвітлено особливості викладання української мови на початковому рівні для студентів в університеті Вікторії в Канаді, визначено напрями, зміст курсу, вказано проблеми навчання української мови в іншомов- ній аудиторії, окреслено методологічні підходи й засоби, що сприяють 169 Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства... активізації пізнавальної діяльності студентів (дослідження Ольги Пре- січ «З досвіду викладання української мови як іноземної в Університе- ті Вікторії в Канаді»), а також визначено чинники, що впливають на успішність формування аудитивної компетентності на початковому етапі вивчення української мови іноземними студентами (стаття Ми- рослави Шевченко та Ольги Мірошниченко «Формування аудитивної компетентності в інофонів на початковому етапі вивчення української мови»), представлено аналіз методології, тематики й структурно-змісто- вої організації підручників з історії української мови, опублікованих ви- кладачами Київського університету імені Тараса Шевченка, визначено найважливіші етапи становлення цієї навчальної дисципліни у загально- лінгвістичному й соціокультурному контексті (розвідка Галини Наєнко «Історія української мови в Київському університеті: перші сто років»). Другий розділ збірника «Мовна картина світу, мовна особистість, мовна політика» складається з п’яти статей науковців – вітчизняних і зарубіжних: Лілії Андрієнко, Людмили Кравченко, Надії Трач, Наталії Венжинович, Тетяни Коць, у яких розглянуто теоретичні питання мов- ної свідомості у зв’язку з динамікою суспільних цінностей, оцінні пара- дигми ядерних понять доби цивілізаційного зламу (стаття Тетяни Коць «Мовно-національна свідомість у ЗМК доби цивілізаційного зламу»), ви- явлено основні теми в дискурсі мовного питання, висвітлено мовленнє- ві реалізації на підставі аналізу рефлексії учасників Революції Гідності (стаття Надії Трач «Мовне питання у спогадах учасників Майдану»). У статті Наталії Венжинович «Символи духовності у фраземіці україн- ської мови як віддзеркалення мовної картини світу» розглянуто сим- воли духовності у фразеологізмах української мови як віддзеркалення мовної картини світу. На підставі аналізу ключових лексичних одиниць хліб, калина, вишиванка, Чумацький Шлях, Чотири броди дослідниця простежує відображення широкої палітри особливостей народної духо- вної культури і доходить висновку, що фразеологічні одиниці української мови зосереджують у собі значний культурний потенціал, вони є ваго- мим складником мовної картини світу, яскравим виразником ментальних особливостей українців. До третього розділу збірника «Граматика ХХІ століття: зміна лінгвонаукових парадигм» ввійшло вісім наукових розвідок україн- 170 Зінаїда Козирєва ських і зарубіжних мовознавців: Пропоновані українськими (Анатолій Загнітко, Наталія Кондратенко, Ніна Горголюк, Галина Кочерга, Ольга Заневич) та зарубіжними (Людмила Попович, Мілена Іванович – Бел- град, Сербія; Олег Шинкарук – Париж, Франція) дослідниками праці постають актуаль ними, оскільки висвітлюють сучасне бачення розвитку української граматики. Чотири статті розділу – Олега Шинкарука, Га- лини Кочерги, Людмили Попович та Ольги Заневич присвячено укра- їнському дієслову. У цих розвідках запропоновано комплексний підхід до опису функціонування виду дієслова у видо-часових та видо-спосо- бових формах, що ґрунтується на поєднанні суто теоретичного та прак- тичного (педагогічного) складників (дослідження Олега Шинкарука «Теорія виду дієслова у світлі сучасної лінгвістики»), проаналізовано механізм когнітивної та ономасіологічної природи номінативних під- систем східнослов’янських мов XIV – XVII ст. (стаття Галини Кочерги «Когнітивно-ономасіологічний механізм відіменних дієслів у формуванні східнослов’янської мовної концептосфери XIV – XVII століть»), репре- зентовано класифікації зворотних дієслів та терміни на позначення від- повідних груп цих лексем в українських граматичних працях ХХ – поч. ХХІ ст. (розвідка Ольги Заневич «Власне зворотні дієслова: статус, особливості, концепції»), на прикладі аналізу складнопідрядних речень з дієсловами сприйняття та сполучниками що і як, конструкцій мати + інфінітив розглянуто, як деякі засоби української мови разом зі своїм безпосереднім граматичним навантаженням містять інформацію про по- ходження повідомлення (стаття Людмили Попович «Евіденційні обер- тони граматичних форм та конструкцій в українській мові»). Анатолій Загнітко та Наталія Кондратенко зосередили свою увагу на питан- нях синтаксису: схарактеризовано основні поняття теорії граматизації, з’ясовано її тенденції на лексичному, морфологічному, синтаксичному рівні (стаття Анатолія Загнітка «Рівнево-ступенева і функційно-пози- ційна типологія граматизації в сучасному реченні»), а також на матеріалі промов українських політиків за 2009 – 2018 роки досліджено дві тен- денції експресивного синтаксису, представлені у сучасному політичному мовленні – синтаксичній надмірності і синтаксичній компресії (дослі- дження Наталії Кондратенко «Українське політичне мовлення: динамі- ка і тенденції розвитку експресивного синтаксису»). У розділі знайшов 171 Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства... відображення опис особливостей розпрацювання категорії модальності в контексті антропоцентричної парадигми, визначено перспективи ан- тропоцентричного підходу до дослідження категорії модальності (стаття Ніни Горголюк «Категорія модальності в контексті антропоцентрич- ної парадигми»), представлено перший навчальний посібник із грамати- ки української мови в Сербії, який вийшов друком 2017 року, описано й проаналізовано функції та зміст підручника, принцип укладання, а також принцип опису граматики української мови (дослідження Мілени Іва- нович «Перший навчальний посібник із граматики української мови для сербських студентів-філологів»). У четвертому розділі «Українська лексикографія та термінологія: досвід, проблеми і шляхи їх вирішення» представлено статті вітчиз- няних (Віктора Бріцина, Валентини Критської і Юлії Романюк, Зінаїди Козирєвої, Галини Вокальчук і Євгена Вокальчука, Наталії Хобзей, Оле- ни Юсікової, Олени Холодьон, Ганни Ситар, Галини Радкевич, Тетяни Ястремської, Людмили Туровської, Ірини Казимирової і Юлії Чорно- бров, Людмили Халіновської) і зарубіжних (Єлизавети Барань – Берего- во/Ніредьгаза, Угорщина) учених. В обговорюваному розділі привертають увагу статті, присвячені аналізу лексикографічних праць – новостворених і розгляданих в істо- ричній ретроспективі. Працям, створеним у відділі лексикології, лек- сикографії та структурно-математичної лінгвістики, які нещодавно по- бачили світ, присвячено статті Валентини Критської і Юлії Романюк ««Граматичний словник української літературної мови. Словозміна»: принципи укладання», де подано короткий опис електронної версії «Гра- матичного словника української літературної мови. Словозміна», про- демонстровано великі можливості використання Комп’ютерної бази даних «Словозміна української мови» для лінгвістичних досліджень, та публікація Зінаїди Козирєвої ««Український лексикон кінця XVIII – початку XXI ст.: словник-індекс” – універсальний інтегральний теза- урус» (Київ, 2017), у якій представлено зазначений зведений словник української лексики як багатоджерельну та багатофункціональну інте- гральну систему, пам’ятку повномасштабного відтворення історії роз- витку українського лексикону як скарбниці духовності, надійну основу активного дослідження лексикографічної спадщини, міцне підґрунтя для 172 Зінаїда Козирєва типологічного вивчення мови, потужний чинник розвитку сучасної інте- гральної лексикографії. Галина Радкевич (стаття «Фразеологічні словни- ки української мови як джерело етнолінгвістичних досліджень») зосе- редила увагу на аналізі фразеологічних словників української мови, зро- била огляд розвитку української фразеографії за останній півстолітній період, визначила можливості їх використання в етнолінгвістиці, окрес- лила основні засади подальшого розвитку української фразеографії. У дослідженні Єлизавети Барань (стаття «З історії українсько-угорської та угорсько-української лексикографії») аргументовано доведено, що українсько-угорська словникова справа бере свій початок від другої по- ловини ХІХ ст., відколи основою для подальших лексикографічних праць став «Русько-мадярський словарь» Ласлова Чопея. Авторка демонструє непересічне значення словника як для українсько-угорських міжмовних контактів, так і для української діалектології загалом. Чимало статей розділу присвячено питанням термінології. У праці Людмили Туровської «Українська термінографія: виклики сьогодення» означено основні проблеми, що постають перед укладачами сучасних термінологічних словників, проаналізовано визначальні віхи становлен- ня української термінографії, окреслено тенденції термінографічної ро- боти на початку ХХІ ст. Як тривожну проблему деяких опублікованих останніми роками термінографічних праць дослідниця визначає укла- дання їх за авторськими уподобаннями, а також надмірне, неконтрольо- ване запозичування іншомовних слів, навіть за наявності в мові власних термінів. Напрямкам дослідження сучасних українських терміносистем присвячена робота Ірини Кочан «Аспекти дослідження українських терміносистем у ХХІ ст.». Авторка на основі аналізу понад 200 дисерта- цій з українського термінознавства, захищених в Україні протягом остан- ніх двадцяти років, виявила найпопулярніші галузеві терміносистеми та особливості їхнього опису, окреслила нові напрями в українському термінознавстві. На історії мовознавчого терміна для відтворення його розвитку й прогнозування подальшої еволюції зосередили свою увагу в спільній розвідці «Історія мовознавчого терміна: лексикографічний аспект» Ірина Казимирова та Юлія Чорнобров. З опертям на матеріал граматик, словників та наукових праць представлено формальні та се- мантичні видозміни мовознавчого терміна (ретроспективно відтворено, 173 Здобутки і перспективи сучасного українського мовознавства... наприклад, семантичну еволюцію термінів буквар, азбука, граматика). Для повного представлення історії терміна в єдності його формальних та семантичних перетворень випрацьовано модель історичного паспорта терміна. Проблеми конкретної галузевої термінографії порушує у своєму дослідженні «Авіаційна термінографія: ретроспекція та перспективи» Людмила Халіновська. На матеріалі загальномовних та термінологіч- них словників різних часових проміжків здійснено опис зародження та становлення авіаційної галузі на вітчизняних теренах. У дослідженні підкреслено цінність вузькоспеціальних словників як джерел, що скон- центровані на фрагментах термінології і дають додаткову інформацію до загальних словників. Неабиякий інтерес становлять студії з діалектної лексикографії. У статті Наталії Хобзей «Етноніми південно-західного наріччя в діалек- тній лексикографії» проаналізовано лексикографічні праці «Лексикон львівський: поважно і на жарт» Н. Хобзей, К. Сімович, Т. Ястремської, Г. Дидик-Меуш, «Галицько-руські приповідки» І. Франка, «Слова з Бо- лехова» Ю. Гнатишака. Проблемам лексикографічного опрацювання діалектної лексики присвячена стаття Олени Юсікової «Лексема голова в говірках Закарпаття: лексикографічний аспект», де на прикладі лек- сичної одиниці голова продемонстровано формування словникової стат- ті, виокремлено рівні представлення семантики лексеми при її лексико- графічному опрацюванні. На питанні варіювання семантики діалектних слів зосередила свою увагу Олена Холодьон у статті «Варіювання семан- тики діалектної дієслівної лексики», яка на прикладі східнополіських дієслів іти / ходити простежує особливості діалектного семантичного варіювання, а також виявляє чинники цього варіювання – конотацію та обрядову семантику. Своє бачення аналізу системи дериватів у форматі епідигматичного словника, який міститиме інформацію про словотвірну похідність, мотивацію та семантику дериватів виклала Тетяна Ястрем- ська у студії «Система дериватів у контексті лексикографії». У статті Галини Вокальчук та Євгена Вокальчука «Основні вектори наукового пошуку в царині індивідуально-авторської неографії» підсумо- вано наслідки реалізації на Рівненщині лексикографічного проєкту «Ін- дивідуально-авторська неографія», окреслено подальші напрями науко- во-дослідницької роботи неологів Рівненщини, серед яких: 1) створення 174 Зінаїда Козирєва й систематичне поповнення електронного ресурсу загального «Словника авторських неолексем в українській поезії ХІХ – ХХІ сторіч; 2) укладан- ня і публікація персональних словників неологічної лексики поетів ХІХ – ХХІ сторіч; 3) популяризація неографічних досліджень. Круглий стіл «Дослідження історії української мови в науково- му доробку Василя Німчука» представлений працями, які є спробою об’єднати наукову спадщину в усіх сферах мовознавчої науки видатного українського мовознавця доктора філологічних наук, професора, члена- кореспондента Національної академії наук України Василя Васильовича Німчука. Науковому доробку В.В. Німчука в галузі дериватології, описо- ві здобутків науковця у вивченні словотворення різних частин мови на діалектному рівні і в теорії словотворення, аналізу історико-дериватоло- гічних досліджень вченого присвячена стаття Петра Білоусенка. На пи- танні кореляції понять «етнічна свідомість», «мовна свідомість», «етніч- на мова», на взаємозалежності зазначених термінів, їхній зумовленості позамовними чинниками у працях В.В. Німчука заакцентувала свою ува- гу Ірина Фаріон. Висвітленню наукової спадщини В.В. Німчука в галузі дослідження пам’яток старослов’янської писемності, їхніх палеографіч- них, мовних, текстологічних та деяких інших особливостей присвятив своє дослідження Олег Прискока. На напрацюваннях В.В. Німчука в ца- рині українського прислівника з позицій синхронії та діахронії, значенні цих наукових студій лінгвіста для сучасного українського мовознавства зосередила свою увагу Галина Гримашевич. У пропонованому огляді ми з причини його стислих рамок схарак- теризували тільки частину статей, що ввійшли до збірника «Мовознав- ство». Однак хочемо зауважити, що вміщені в збірнику наукові праці є цікавими і потрібними, оскільки базуються на значному обсязі дослі- джень вітчизняних та зарубіжних науковців, розширюють і доповнюють коло здійснених мовознавчих досліджень. Авторський колектив, до яко- го увійшли провідні учені-мовознавці України і зарубіжжя, виконав зна- чну роботу з вивчення актуальних лінгвістичних проблем. З матеріалами збірника можна ознайомитися за електронною адресою http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/zbirnyky/2018/mov.pdf

Similar Items