Алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів

Встановлено, що алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів приводить до послідовного утворення 2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідрохіназолініл)ацетонітрилів, 2-метил-2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)пропаннітрилів, 2-бензил-2-[4-(бензилокси)-2-хіназолініл]-3-фенілпропаннітрилі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Украинский химический журнал
Datum:2006
Hauptverfasser: Хиля, О.В., Воловненко, Т.А., Туров, О.В., Воловенко, Ю.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2006
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185580
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів / О.В. Хиля, Т.А. Воловненко, О.В. Туров, Ю.М. Воловенко // Украинский химический журнал. — 2006. — Т. 72, № 12. — С. 108-114. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859905561844252672
author Хиля, О.В.
Воловненко, Т.А.
Туров, О.В.
Воловенко, Ю.М.
author_facet Хиля, О.В.
Воловненко, Т.А.
Туров, О.В.
Воловенко, Ю.М.
citation_txt Алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів / О.В. Хиля, Т.А. Воловненко, О.В. Туров, Ю.М. Воловенко // Украинский химический журнал. — 2006. — Т. 72, № 12. — С. 108-114. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Украинский химический журнал
description Встановлено, що алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів приводить до послідовного утворення 2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідрохіназолініл)ацетонітрилів, 2-метил-2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)пропаннітрилів, 2-бензил-2-[4-(бензилокси)-2-хіназолініл]-3-фенілпропаннітрилів. Установлено, что алкилирование 2-(4-оксо-3,4-дигидро-2-хиназолинил)ацетонитрилов приводит к последовательному образованию 2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигидрохиназолинил)ацетонитрилов, 2-метил2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигидро-2-хиназолинил)пропаннитрилов, 2-бензил-2-[4-(бензилокси)-2-хиназолинил]-3-фенилпропаннитрилов. It was shown that alkylation of 2-(4-oxo-3,4-dihydro-2-quinazolinyl)acetonitriles results in formation of the 2-(3-methyl-4-oxo-3,4-dihydroquinazolinyl) acetonitriles, 2-methyl-2-(3-methyl-4-oxo-3,4-dihydro-2-quinazolinyl)propanenitriles, 2-benzyl-2-[4-(benzyloxy)-2-quinazolinyl]-3-phenylpropanenitriles.
first_indexed 2025-12-07T15:59:41Z
format Article
fulltext ОРГАНИЧЕСКАЯ ХИМИЯ УДК 547.856.1 О.В. Хиля, Т.А. Воловненко, О.В. Туров, Ю.М. Воловенко АЛКІЛЮВАННЯ 2-(4-ОКСО-3,4-ДИГІДРО-2-ХІНАЗОЛІНІЛ)АЦЕТОНІТРИЛІВ Встановлено, що алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів приводить до послідовного утворення 2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідрохіназолініл)ацетонітрилів, 2-метил-2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідро-2- хіназолініл)пропаннітрилів, 2-бензил-2-[4-(бензилокси)-2-хіназолініл]-3-фенілпропаннітрилів. Хіназолін-4-они мають три нуклеофільних центри і відомо, що їх алкілювання в більшості випадків відбувається по атому нітрогену в тре- тьому положенні [1—5], спостерігаються також випадки атаки по атому нітрогену в першому по- ложенні [6—8] або утворення суміші продуктів алкілювання по першому та третьому положенню хіназолінону [9—11]. Крім того, зафіксовано утво- рення продукту О-алкілювання [12]. Враховуючи неоднозначність проходження ал- кілювання різних похідних хіназолін–4-онів та не- велику кількість робіт з цього питання, ми вирі- шили дослідити алкілювання поліфункціональної сполуки — 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)- ацетонітрилу. Зважаючи на наявність чотирьох нуклеофіль- них центрів у 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)- ацетонітрилах І, можна передбачати, що алкілю- вання може проходити по оксигену карбонільної групи, атомам нітрогену в першому та третьому положеннях хіназолінового циклу, а також по метиленовій групі ацетонітрильного фрагменту. Зручною моделлю для багатьох структурних досліджень є 2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідро-хіназо- лініл)ацетонітрили. Скориставшись методикою, наведеною в патенті [2] (алкілювання алкілтози- латами в розчині метилцелозольву в присутності поташу), для синтезу зазначеної вище сполуки ми, на відміну від даних роботи [2], одержали суміш продуктів алкілювання, яку не вдалося розділити. Ця суміш є важкорозчинною (навіть у трифтороцтовій кислоті майже одразу після роз- чинення починається кристалізація). У спектрах ЯМР 1Н (в CF3CO2D) в області 7.8—8.4 м.ч. спостерігаються сигнали ароматичних протонів, при 4.1, 4.5 м.ч. — сигнали двох метиленових груп, при 2.6, 2.7 м.ч. — сигнали двох метильних груп. На підставі цих даних можна вважати, що утворюється суміш продуктів 1-N- та 3-N-мети- лювання в співвідношенні 1:1. Аналогічний ре- зультат ми одержали при нагріванні ацетоніт- рилів І з алкілгалогенідами в розчині ДМФА в присутності поташу (схема 1). Продукт метилювання по атому 3-N, а саме 2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолініл)ацето- нітрил ІІ а, вдалося одержати в м’яких умовах ді- єю невеликого надлишку метилйодиду на 2-(4- оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрил І а в присутності поташу в ДМФА при 22 oС впро- довж 2—3 діб. У спектрах ЯМР 1Н сполуки ІІ a в області 7.5—8.1 м.ч. спостерігаються сигнали ароматич- них протонів, при 4.6 м.ч. — синглет метиленової групи, при 3.5 м.ч. — сигнал метильної групи. В ІЧ-спектрах сполуки ІІ a присутні валент- ні коливання карбонільної групи при 1665 см–1, слабка смуга валентних коливань C≡N-групи при 2240 см–1 та відсутня смуга поглинання NН-групи. Вибір між продуктом алкілювання по атомах 1-N або 3-N зроблено на основі даних NOESY-експе- рименту. У випадку ізомеру 1-NМе має проявля- тися взаємодія між 8-Н протоном хіназолінового циклу та протонами метильної групи (1-NМе), але в даному випадку такої взаємодії не спостері- галось. Отже, алкілювання відбулось по третьо- му положенню хіназолінового циклу (схема 1). 2-(3-Метил-4-оксо-3,4-дигідро-хіназолініл)аце- тонітрили ІІ a,б можна одержати алкілюванням 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів І a,б диметилсульфатом у водному розчині лугу при кімнатній температурі. Синтез 2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідро-хіназо- лініл)ацетонітрилу ІІa був також здійснений при сплавленні ацетонітрилу І a з метилтозилатом при 140 oС. Ще один варіант синтезу 2-(3-метил-4-ок- со-3,4-дигідро-хіназолініл)ацетонітрилів ІІ a,б бу- © О.В. Хиля, Т.А. Воловненко, О.В. Туров, Ю .М . Воловенко, 2006 108 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т. 72, № 12 ло реалізовано при нагріванні ацетонітрилів І a,б в спирті з еквімольною кількістю етилату натрію та метилйодиду. Відомо [13], що утворення подіб- них N-алкілпохідних з натрієвих солей лактамів відбувається через циклічний перехідний стан. Всі фізико-хімічні характеристики сполук ІІ a,б, одержаних різними шля- хами, співпадають, але темпе- ратура плавлення сполуки ІІ б (177—179 oС (з ДМФА)) від- різняється від літературної (229—230 oС [2]). Слід зауважити, що для сполук ІІ а,б (як і для нітрилів І) спостерігається 15—20 % NH- таутомерної форми ІІ а,б. Про це свідчить наявність в спек- трах ЯМР 1Н додатково сигна- лу Н-групи при 10.5—10.6 м.ч. та набору сигналів аромати- чних протонів, які зміщені на 0.1—0.4 м.ч. в сильне поле, від- носно відповідних основних сигналів (рисунок). Недоліком всіх методів синтезу 2-(3-метил-4-оксо-3,4- дигідро -хіназолініл)ацето- нітрилів ІІ a,б з 2-(4-оксо-3,4- дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів І є введення більш ніж одного алкільного залишку при вико- ристанні надлишку алкілюючого агенту. В прин- ципі, навіть при використанні еквімолярної кіль- кості алкілюючого агенту спостерігається утво- рення невеликої кількості продуктів поліалкілю- Схема 1. Спектр ЯМР 1Н сполуки II а. ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т . 72, № 12 109 вання. Так, в спектрі ЯМР 1Н продуктів, ви- ділених з маточника реакційної суміші, поряд з вихідним нітрилом І спостерігається наявність моно-, ди- та триалкілпохідних. Це є наслідком існування чотирьох нуклеофільних центрів, ре- гіоселективність алкілювання яких важко контро- лювати. Таким чином, виходи 3-N-алкільованих продуктів не перевищують 53 %. Використання чотирикратного надлишку ме- тилйодиду при алкілюванні в ДМСО у присут- ності поташу приводить до введення трьох ал- кільних залишків у молекулу 2-(4-оксо-3,4-ди- гідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів І: реакція від- бувається за атомом 3-N і двічі метилюється ме- тиленова група з утворенням 2-метил-2-(3-метил- 4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)пропаннітрилу ІІІ a (схема 1). У спектрах ЯМР 1Н сполук ІІІ a,б в області 7.5—7.8 м.ч. спостерігаються сигнали ароматич- них протонів, відсутні сигнали протонів мети- ленової групи та NН-групи, але замість них з’яв- ляються сигнали С(Ме)2–групи (при 1.9 м.ч.) та NМе-групи (при 3.7 м.ч.). В ІЧ -спектрі відсутні валентні коливання Н-групи, виявляється слабка смуга поглинання C≡N-групи при 2220 см–1 та С=О-групи — при 1675 см-1. Спроба одержання продукту алкілювання по атому кисню карбонільної групи хіназоліноново- го циклу за методикою [12] (нагрівання нітрилу І в ацетоні з чотирикратним надлишком диметил- сульфату в присутності поташу) привела до утво- рення суміші продуктів алкілювання, жоден з яких не містив ОМе-групи, що однозначно під- тверджується даними ІЧ-спектрів. Бензилювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназо- лініл)ацетонітрилів І у м’яких умовах (дія бензил- хлоридів на ацетонітрили І в розчині ДМСО в присутності поташу при 25 оС впродовж 2—3 діб) також приводить до введення трьох бензильних залишків у молекулу сполуки І, з утворенням сполук IV. Два бензильні залишки алкілюють ме- тиленову групу, третій — атом оксигену карбо- нільної групи хіназолінонового циклу (схема 2). Для з’ясування питання щодо пріоритетного нап- рямку бензилювання було виміряно спектр ЯМР 1Н реакційної суміші (до завершення реакції), який показав наявність продуктів з одним, двома та трьома бензильними залишками поряд з вихід- ним нітрилом І. Отже, і в даному випадку спосте- рігається низька регіоселективність, як і в розгля- нутих вище прикладах алкілювання. Спрямування атаки третього алкільного зали- Схема 2. 110 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т. 72, № 12 шку по 3-N або С=О центру, при дії алкілгало- генідів на 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацето- нітрили І, очевидно, обумовлено будовою радика- лу алкілгалогеніду. Використання 2.5-кратного надлишку бензил- галогеніду в реакції з 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіна- золініл)ацетонітрилами І дозволило виділити про- дукти діалкілування по метиленовій групі — 2-бензил-2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)-3-фе- нілпропаннітрили V a–в з виходом 35—52 %. Сполуки V можна також одержати в результаті кислого гідролізу продуктів IV у водно-діокса- новому розчині. Продукт моноалкілювання по метиленовій групі — 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хі- назолініл)-3-фенілпропаннітрил VI a вдалося ви- ділити (з виходом 40 %) при застосуванні в ре- акції 20 %-го надлишку (по відношенню до ніт- рилу Iа) бензилхлориду. Характеристики та спектральні дані сполук IV a–г, V a–г, VI a наведені в таблиці. Таким чином, алкілювання 2-(4-оксо-3,4-ди- гідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів І відбувається не регіоселективно. Дія алкілюючих агентів на 2-(4- оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрили I при- водить до послідовного утворення 2-(3-метил-4- оксо-3,4-дигідрохіназолініл)ацетонітрилів II, 2-ме- тил-2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)- пропаннітрилів III, 2-бензил-2-[4-(бензилокси)-2-хі- назолініл]-3-фенілпропаннітрилів IV. Контроль за ходом реакцій і чистотою синте- зованих сполук проводився методом тонкошаро- вої хроматографії (ТШХ) на пластинках Silufol UV-254 у системі хлороформ—метанол (9:1). Спектри ЯМР 1Н виміряні на спектрометрі Vari- an Mercury 400 з робочою частотою 400 МГц в ДМСО-d6, внутрішній стандарт ТМС. ІЧ-спектри — на приладі SP 3-300 Pye Unicam; температури плавлення — на малогабаритному нагрівально- му столі типу Боеціус зі спостережним пристроєм РНМК 05 фірми VEB Analytik. Вихідні сполуки I синтезували за методикою [14]. 2-( 3-метил-4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)аце- тонітрили ІІ а,б. Метод 1. До 0.7 г (0.4 ммоль) 2-(4-оксо-3,4-ди- гідро-2-хіназолініл)ацетонітрилу І а в 10 мл ди- метилформаміду (ДМФА) додавали 1.6 г (11.6 ммоль) поташу та 0.36 мл (5.8 ммоль) метилйо- диду. Реакційну суміш залишали на 3 доби при 22 оС, контролюючи закінчення реакції хрома- тографічно. Суміш нейтралізовали оцтовою ки- слотою, додавали 10 мл води, осад, що утворився, відфільтровували, промивали водою, спиртом, су- шили. Кристалізували з ДМФА. Вихід — 47 %. Метод 2. До суспензії 4.3 ммоль 2-(4-оксо-3, 4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилу І в 15 мл етанолу додавали 4.3 ммоль етилату натрію та 4.3 ммоль метилйодиду, суміш нагрівали впро- довж 3—4 год. Реакційну суміш охолоджували, осад сполуки ІІ відфільтровували, промивали спиртом, сушили. Кристалізували з ДМФА. Ви- хід — 48 %. Метод 3. Суміш 0.8 г (4.3 ммоль) 2-(4-оксо-3, 4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилу І а та 0.81 г (4.6 ммоль) метилтозилату розтирали та сплавля- ли при 140 оС на масляній бані впродовж 5—5.5 год. Реакційну суміш охолоджували, тверду масу розтирали в етанолі або ацетоні до утворення кристалів. Осад сполуки ІІ а відфільтровували, промивали спиртом, сушили. Кристалізували з ДМФА. Вихід — 51 %. Метод 4. До розчину 0.6 г (3 ммоль) 2-(4-ок- со-3,4-дигідро-2-хіназолініл)-ацетонітрилу І а у 0.35 н. водному розчині лугу при кімнатній тем- пературі та інтенсивному перемішуванні повіль- но додавали по краплинам 0.71 мл (7.5 ммоль) диметилсульфату. В процесі реакції підтримува- ли лужне середовище реакційної суміші. Після додавання всієї кількості диметилсульфату реак- ційну суміш перемішували ще впродовж 1.5—2 год, потім відфільтровували світло-жовтий осад сполуки ІІ а, промивали водою, сушли. Аналогі- чно одержували ацетонітрил ІІ б. Кристалізували сполуки з ДМФА. Вихід — 50 %. Сполука ІІ а. Тпл 240—242 оС (з ДМФА). ІЧ- спектр (таблетки з КВr), ν, см–1: 2240 сл. (C≡N), 1660 (C=O); ЯМР 1Н (ДМСО-d6), δ, м.ч., 3J = 6.3 Гц: 8.13 (1Н, уш. д, 5-Н), 7.85 (1Н, уш. т, 7-Н), 7.69 (1Н , уш. д, 8-Н), 7.56 (1Н, уш. т, 6-Н), 4.58 (2Н , с, СН2С), 3.48 (3Н, с, СН3). Знайдено, %: N 21.44. С11Н9N3О. Розрахо- вано, %: N 21.09. Сполука ІІ б. Тпл 177—179 оС (з ДМФА), 229 —230 оС за даними роботи [2]. ІЧ-спектр (таблет- ки з КВr), ν, см–1: 2240 сл. (CN), 1660 (C=O); ЯМР 1Н (ДМСО-d6), δ, м.ч., 3J = 6.5 Гц: 7.93 (1Н , уш. с, 5-Н), 7.65 (1Н, уш. д, 7-Н), 7.57 (1Н, д, 8-Н), 4.55 (2Н , с, СН2С), 3.48 (3Н, с, СН3), 2.46 (3Н , с, 6-СН3). Знайдено, %: N 19.93. С12Н1N13О. Розрахо- вано, %: N 19.71. Загальна методика синтезу 2-метил-2-( 3- метил-4-оксо-3,4-дигідро-2-х іназолініл) пропанніт- рилів ІІІ a,б, 2-бензил-2-[4-( бензилокси) -2-хіназолі- ніл]-3-фенілпропаннітрилів IV a–г. До 4 ммоль 2-(4- оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилу І в 15 мл ДМФА або ДМСО додавали 12 ммоль по- ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т . 72, № 12 111 Характеристики 2-метил-2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)пропаннітрилів ІІІ a,б, 2-бензил-2-[4-(бензилок- си)-2-хіназолініл]-3-фенілпропаннітрилів IV a–г, 2-бензил-2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)-3-фенілпропаннітрилів V a–в, 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)-3-фенілпропаннітрилу VI a Спо- лука Брутто- формула Знайдено обчислено, % Тпл,oС Вихід, % ІЧ-спектри, ν, см–1 Спектри ЯМР 1Н (ДМСО-d6), δ, м.ч., J (Гц) С≡N (сл.) С=О Сигнали протонів хіназолінілацето- нітрильного фрагменту Сигнали протонів R- замісника N Cl(Br) O–R [N–R] >CR2 або >C(R)– ІІІ a C15H17N3O 16.53 16.46 — 125–126 68 2230 1670 7.75 (1H, с, 5-H); 7.52 (1H, c, 7-H); 2.49 (3H, c, 8-Me); 2.41 (3H, c, 6-Me) [3.75 (3H, с, NMe)] 1.87 (6Н, c, CMe2) ІІІ б C13H13N3O 18.70 18.49 — 85–86 65 2230 1675 8.16 (1H, уш. д, 5-H); 7.85 (1H, уш. т, 7-H); 7.65 (1H, уш. д, 8-H); 7.53 (1H, уш. т, 6-H); 3J=8.0 Гц [3.76 (3H, с, NMe)] 1.87 (6Н, c, CMe2) IV a C33H29N3O 8.85 8.69 — 120–121 66 2230 — 7.78 (1H, с, 5-H); 7.54 (1H, c, 7-H); 2.53 (3H, c, 8-Me); 2.50 (3H, c, 6-Me) 6.93–7.58 (15H, м, CBn2, OBn); 5.67 (2Н, с, OCH2Ph); 3.62, 3.35 (2Н, д, C(CH2Ph)2; 2J=13.2 Гц) IV б C33H23Cl6N3O 6.12 6.09 30.97 30.82 141–143 67 2230 — 7.78 (1H, с, 5-H); 7.50 (1H, c, 7-H); 2.44 (3H, c, 8-Me); 2.42 (3H, c, 6-Me) 7.17–7.60 (9H, м, C(CH2Ar)2, OCH2Ar); 5.52 (2Н, с, OCH2Ar); 3.75, 3.63 (2Н, д, C(CH2Ar)2; 2J=13.2 Гц) IV в С32H21Cl6N3O 6.38 6.21 31.60 31.46 138–140 55 2230 — 7.95 (1H, уш. с, 5-Н); 7.76 (2Н, м, 7-Н, 8Н); 2.54 (3Н, с, 6-Ме) 7.13–7.60 (9H, м, С(СН2Ar)2, OCH2Ar) 5.53 (2H, c, OCH2Ar); 3.68, 3.62 (2H, д, C(CH2Ar)2; 2J=13.2 Гц) IV г C31H25N3O 9.30 9.22 — 131–133 85 2230 — 8.22 (1H, уш. д, 5-H); 7.85 (1H, уш. т, 7-H); 7.68 (1H, уш. д, 8-H); 7.42 (1H, уш. т, 6-H); 3J=8.0 Гц 6.90–7.72 (15H, м, CBn2, OBn); 5.79 (2Н, с, OCH2Ph); 3.64, 3.35 (2Н, д, C(CH2Ph)2; 2J=13.2 Гц) V a C24H18BrN3O 9.71 9.46 18.21 17.98 223–224 35 2230 1660 8.18 (1H, уш. с, 5-H); 7.78 (1H, уш. д, 7-H); 7.40 (1H, д, 8-H); 3J=8.0 Гц; 13.07 (1Н, уш. с, NH) 7.19 (10H, м, CBn2); 3.70, 3.32 (2Н, д, C(CH2Ph); 2J=13.2 Гц) V б C24H15Cl4N3O 8.64 8.35 28.25 28.18 196–197 45 2220 1660 8.13 (1H, уш. д, 5-H); 7.79 (1H, уш. т, 7-H); 7.56 (2H, м, 8-H, 6-Н); 3J=8.0 Гц; 12.93 (1Н, уш. с, NH) 7.34–7.58 (6H, м, CAr2); 3.97–3.69 (2Н, д, C(CH2Ar)2; 2J=13.2 Гц) 112 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т. 72, № 12 ташу та 16 ммоль відповідного алкілгалогеніду. Реакційну суміш витримували 3—4 доби при тем- пературі 22 оС або нагрівали 1—2 год при 80— 100 оС, контролюючи закінчення реакції хрома- тографічно. До суміші додавали 50 мл води і нейтралізували оцтовою кислотою. Осад відфіль- тровували, промивали водою, сушили. Якщо ут- ворювалась смолоподібна субстанція, то розчин над нею декантували, заливали її дистильованою водою і розтирали в осад (процедуру повторю- вали до утворення осаду), який розчиняли в 10 мл діетилового етеру; кристали, що утворилися, відфільтровували, промивали 2—3 мл діетилово- го етеру. Кристалізували з ізопропанолу. 2-бензил-2-( 4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл) -3- фенілпропаннітрил V a–в. До 4 ммоль 2-(4-оксо-3, 4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилу І в 15 мл ДМФА або ДМСО додавали 12 ммоль поташу та 10 ммоль відповідного бензилгалогеніду. Ре- акційну суміш витримували 3—4 доби при темпе- ратурі 22 оС. До суміші додавали 50 мл води і нейтралізували оцтовою кислотою. Осад відфільт- ровували, промивали водою, сушили. Якщо утво- рювалася смолоподібна субстанція, то розчин над нею декантували, заливали її дистильованою во- дою і розтирали в осад (процедуру повторювали до утворення осаду), який потім розчиняли в 10 мл діетилового етеру; кристали, що утворилися, відфільтровували, промивали 2—3 мл діетилово- го етеру. Кристалізували з ізопропанолу. 2-бензил-2-( 4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл) -3- фенілпропаннітрил V г. До 3 ммоль 2-бензил-2-[4- (бензилокси)-2-хіназолініл]-3-фенілпропаннітрилу IV г в 20 мл діоксану додавали 5 мл 10 %-ї соляної кислоти і кип’ятили суміш 1—2 год; розчин ней- тралізували, відфільтровували осад продукту V г, промивали водою. Кристалізували з ізопропано- лу. Вихід 86 %. 2-( 4-оксо-3,4-дигідро-2-х іназолініл) -3-феніл- пропаннітрил VI a. До 4 ммоль 2-(4-оксо-3,4-ди- гідро-2-хіназолініл)ацетонітрилу I а в 15 мл ДМФА або ДМСО додавали 12 ммоль поташу та 4.8 ммоль бензилхлориду. Реакційну суміш витримували 3 доби при температурі 22 оС. До суміші додавали 50 мл води і нейтралізували оцтовою кислотою. Осад відфільтровували, промивали водою, суши- ли. Якщо утворювалась смолоподібна субстанція, то розчин над нею декантували, заливали її ди- стильованою водою і розтирали в осад (процеду- ру повторювали до утворення осаду), який потім Продовження таблиці Спо- лука Брутто- формула Знайдено обчислено, % Тпл,oС Вихід, % ІЧ-спектри, ν, см–1 Спектри ЯМР 1Н (ДМСО-d6), δ, м.ч., J (Гц) С≡N (сл.) С=О Сигнали протонів хіназолінілацето- нітрильного фрагменту Сигнали протонів R- замісника N Cl(Br) O–R [N–R] >CR2 або >C(R)– V в С24Н17C l2N3O 9.79 9.68 16.49 1633 250–251 48 2230 1660 8.11 (1H, уш. д, 5-H); 7.73 (1H, уш. т, 7-H); 7.53 (1H, уш. д, 8-H); 7.45 (1H, уш. т, 6-H); 3J=8.0 Гц; 12.94 (1Н, уш. с., NH) 7.31, 7.17 (10H, уш.д., CAr2); 3.74, 3.40 (2Н, д, C(CH2Ar)2; 2J=13.2 Гц) V г C24H19N3O 11.57 11.50 — 187–189 86 2230 1660 8.12 (1H, уш. д, 5-H); 7.73 (1H, уш. т, 7-H); 7.60 (2H, м, 8-H, 6-Н); 3J=8.0 Гц; 12.97 (1Н, уш. с, NH) 7.20–7.50 (10H, м, CPh2); 3.74, 3.40 (2Н , д, C(CH2Ar)2; 2J=13.2 Гц) VI a C17H13N3O 15.48 15.26 — 226–228 43 2240 1660 8.13 (1H, уш. д, 5-H); 7.83 (1H, уш. т, 7-H); 7.40 (1H, д, 8-H); 3J=8.0 Гц; 12.63 (1Н, уш. с, NH) 7.30–7.36 (5H, м, CHCH2Ph); 4.49 (1Н, м, СНCH2Ph); 3.20–3.40 (2Н, м, CCH2Ph) П р и м і т к а. Сполуки ІІІ—V кристалізували з і-пропанолу. ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т . 72, № 12 113 розчиняли в 10 мл діетилового етеру; кристали, що утворилися, відфільтровували, промивали 2— 3 мл діетилового етеру. Кристалізували з ізопро- панолу. Вихід 40 %. РЕЗЮМЕ. Установлено, что алкилирование 2-(4- оксо-3,4-дигидро-2-хиназолинил)ацетонитрилов приво- дит к последовательному образованию 2-(3-метил-4- оксо-3,4-дигидрохиназолинил)ацетонитрилов, 2-метил- 2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигидро-2-хиназолинил)пропан- нитрилов, 2-бензил-2-[4-(бензилокси)-2-хиназолинил]-3- фенилпропаннитрилов. SUMMARY. It was shown that alkylation of 2- (4-oxo-3,4-dihydro-2-quinazolinyl)acetonitriles results in formation of the 2-(3-methyl-4-oxo-3,4-dihydroquinazolin- yl)acetonitriles, 2-methyl-2-(3-methyl-4-oxo-3,4-dihydro-2- quinazolinyl)propanenitriles, 2-benzyl-2-[4-(benzyloxy)-2- quinazolinyl]-3-phenylpropanenitriles. 1. Ger. Offen. 2103116 ( Cl C 07d) , 05 Aug 1971, Japan Appl. 23 Jan 1970 // Chem. Abstr. -1971. -75, 98588. 2. Japan 7533076 ( Cl C 07D, C 09B) , 27 Oct 1975, Appl. 70114518, 19 Dec 1970 // Ibid. -1976. -85, 46733. 3. Baker B., Querry M ., Kadish A., W illiams J. // J. Org. Chem. -1952. -17. -P. 35—51. 4. Georgescu F., Georgescu E.I., Caproiu M .T., Draghici C. // Rev. Roum. Chim. -1999 (Pub. 2000). -44, № 4. -P. 341—350. 5. Usifoh C.O., Scriba G. // Arch. Pharm. -2000. -333. -P. 261—268. 6. W ippich P., Gutschow M ., Leistner S . // Synthesis. -2000. -№ 5. -Р. 714—720. 7. Jain K.K., R out S .P., Pujari H.K. // Indian. J. Chem. -1990. -29. -P. 379—381. 8. Gakhar H.K., Kiran S., Gupta S . // J. Indian Chem. Soc. -1982. -59. -P. 666—668. 9. Reisch J., Iding M ., Usifoh C.O. // J. Heterocycl. Chem. -1993. -30. -P. 1117—1120. 10. Аширматов M .A ., Ураков Б.A., Шахидоятов Х .M . // Химия гетероцикл. соединений. -1996. -№ 6. -С. 821—825. 11. Fantin G., Fogagnolo M ., M edici A., Pedrini P. // J. Org. Chem. -1993. -58, № 3. -P. 741—743. 12. Essawy A., El-Hashash M.A., M ohamed M.M. // Indian J. Chem. Sect. B. -1980. -19B, № 8. -P. 663—666. 13. Петюнин П.А ., Безуглый П.А . // Химия гетероцикл. соединений. -1970. -№ 7. -С. 954—958. 14. Воловенко Ю.М ., Хиля О.В., Воловненко Т .А ., Шокол Т .В. // Там же. -2002. -№ 3. -С. 350—359. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Надійшла 03.10.2005 УДК 541.67+547.398+539.193 Т.М. Пехтерева, Ю.И. Смирнов, Л.М. Капкан, А.Ю. Червинский, О.А.Горкуненко, С.П. Зимцев, Н.И. Коротких ВЛИЯНИЕ АЛКИЛИРОВАНИЯ ВТОРОГО АТОМА АЗОТА ГИДРАЗИДОВ КАРБОНОВЫХ КИСЛОТ НА ЦИС/ТРАНС-КОНФОРМАЦИОННОЕ РАВНОВЕСИЕ Методом ЯМР 1H и 13С-спектроскопии изучены структурные особенности соединений общей формулы RC(O)N(1)HN(2)R’2, где R — арил, алкил; R’ — H, CH3, а также солей RC(O)NHN+(CH3)3I– в среде диме- тилсульфоксида. Определено влияние заместителей R, R’ и растворителя на цис/транс-конформационное рав- новесие в этих соединениях. Полученные спектральные данные сопоставлены с квантово-химическими рас- четами структуры производных бензгидразида, N,N-диметилбензгидразида , триметилбензоилгидразиний ио- дида, выполненных методом MNDO при помощи программы MOPAC 6.0. Ранее [1, 2] нам удалось показать, что в орто- производных бензгидразида с акцепторными за- местителями у второго атома азота наблюдается незначительное смещение цис/транс-конформа- ционного равновесия в сторону цис-конформации. До этих работ вопрос о том, в какой конформа- ции (цис- или транс-) в растворе присутствуют производные бензгидразида, не был решен. Не бы- ло выяснено также, как влияют донорные замес- тители у N(2) и их количество на это равновесие. В настоящей работе мы, используя 1Н- и 13С ЯМР- спектроскопию и методы компьютерного моде- лирования, попытались определить влияние ал- килирования второго атома азота в молекуле бенз- гидразида, природы заместителя в ароматическом кольце, а также природы алифатического ради- кала (R) на цис/транс-конформационное равно- весие в ряду соединений (R — арил, алкил): RC(O)NHNH2 ; (I) © Т.М. Пехтерева, Ю.И. Смирнов, Л.М. Капкан, А.Ю. Червинский, О.А.Горкуненко, С.П. Зимцев, Н.И. Коротких , 2006 114 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2006. Т. 72, № 12
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185580
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0041–6045
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:59:41Z
publishDate 2006
publisher Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
record_format dspace
spelling Хиля, О.В.
Воловненко, Т.А.
Туров, О.В.
Воловенко, Ю.М.
2022-09-29T14:07:31Z
2022-09-29T14:07:31Z
2006
Алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів / О.В. Хиля, Т.А. Воловненко, О.В. Туров, Ю.М. Воловенко // Украинский химический журнал. — 2006. — Т. 72, № 12. — С. 108-114. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
0041–6045
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185580
547.856.1
Встановлено, що алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів приводить до послідовного утворення 2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідрохіназолініл)ацетонітрилів, 2-метил-2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)пропаннітрилів, 2-бензил-2-[4-(бензилокси)-2-хіназолініл]-3-фенілпропаннітрилів.
Установлено, что алкилирование 2-(4-оксо-3,4-дигидро-2-хиназолинил)ацетонитрилов приводит к последовательному образованию 2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигидрохиназолинил)ацетонитрилов, 2-метил2-(3-метил-4-оксо-3,4-дигидро-2-хиназолинил)пропаннитрилов, 2-бензил-2-[4-(бензилокси)-2-хиназолинил]-3-фенилпропаннитрилов.
It was shown that alkylation of 2-(4-oxo-3,4-dihydro-2-quinazolinyl)acetonitriles results in formation of the 2-(3-methyl-4-oxo-3,4-dihydroquinazolinyl) acetonitriles, 2-methyl-2-(3-methyl-4-oxo-3,4-dihydro-2-quinazolinyl)propanenitriles, 2-benzyl-2-[4-(benzyloxy)-2-quinazolinyl]-3-phenylpropanenitriles.
uk
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
Украинский химический журнал
Органическая химия
Алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів
Алкилирование 2-(4-оксо-3,4-дигидро-2-хиназолинил)ацетонитрилов
Alkylation of 2-(4-oxo-3,4-dihydro-2-quinazolinyl)acetonitriles
Article
published earlier
spellingShingle Алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів
Хиля, О.В.
Воловненко, Т.А.
Туров, О.В.
Воловенко, Ю.М.
Органическая химия
title Алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів
title_alt Алкилирование 2-(4-оксо-3,4-дигидро-2-хиназолинил)ацетонитрилов
Alkylation of 2-(4-oxo-3,4-dihydro-2-quinazolinyl)acetonitriles
title_full Алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів
title_fullStr Алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів
title_full_unstemmed Алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів
title_short Алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів
title_sort алкілювання 2-(4-оксо-3,4-дигідро-2-хіназолініл)ацетонітрилів
topic Органическая химия
topic_facet Органическая химия
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185580
work_keys_str_mv AT hilâov alkílûvannâ24okso34digídro2hínazolínílacetonítrilív
AT volovnenkota alkílûvannâ24okso34digídro2hínazolínílacetonítrilív
AT turovov alkílûvannâ24okso34digídro2hínazolínílacetonítrilív
AT volovenkoûm alkílûvannâ24okso34digídro2hínazolínílacetonítrilív
AT hilâov alkilirovanie24okso34digidro2hinazolinilacetonitrilov
AT volovnenkota alkilirovanie24okso34digidro2hinazolinilacetonitrilov
AT turovov alkilirovanie24okso34digidro2hinazolinilacetonitrilov
AT volovenkoûm alkilirovanie24okso34digidro2hinazolinilacetonitrilov
AT hilâov alkylationof24oxo34dihydro2quinazolinylacetonitriles
AT volovnenkota alkylationof24oxo34dihydro2quinazolinylacetonitriles
AT turovov alkylationof24oxo34dihydro2quinazolinylacetonitriles
AT volovenkoûm alkylationof24oxo34dihydro2quinazolinylacetonitriles