Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах відновлення економіки
У статті проаналізовано стан експортного потенціалу та запропонована методика його оцінки, заходи щодо його розвитку у плані Маршалу. Досліджено інституційний механізм, який регулює експортну діяльність України в умовах воєнного стану. У досліджені визначено основні загрози зовнішньоекономічної ді...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2022 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2022
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185585 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах відновлення економіки / С.В. Іванов, В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 1 (67). — С. 16-27. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859653702185385984 |
|---|---|
| author | Іванов, С.В. Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. |
| author_facet | Іванов, С.В. Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. |
| citation_txt | Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах відновлення економіки / С.В. Іванов, В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 1 (67). — С. 16-27. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | У статті проаналізовано стан експортного потенціалу та запропонована методика його оцінки, заходи щодо його
розвитку у плані Маршалу. Досліджено інституційний механізм, який регулює експортну діяльність України в умовах воєнного стану. У досліджені визначено основні загрози зовнішньоекономічної діяльності в даний час. Для розвитку експортного потенціалу необхідно внести зміни у стратегії розвитку територій, які допомогли б органам влади чітко сформулювати інструменти та напрями розвитку потенціалу та забезпечувати інтереси галузей економіки усіма конституційно можливими засобами.
The article analyzes the export potential and proposes a methodology for its assessment, measures for its development in the Marshall plan. The institutional mechanism by which Ukraine's export activity is regulated in wartime conditions has been studied. The study identifies the main threats to the country's foreign economic activity during this period.
In order to develop the export potential, it is necessary to make changes to the development strategies of the territories, which helped the authorities to clearly form the tools and directions for developing the potential, in order to satisfy the interests of the sectors of the economy with all possible tools.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:36:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча
16
Економічний вісник Донбасу № 1(67), 2022
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-1(67)-16-27
УДК 005.21:339.56:338.2(477)
С. В. Іванов,
член-кореспондент НАН України,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0002-1205-3797,
АБК Дніпро,
В. І. Ляшенко,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0001-6302-0605,
e-mail: slaval.aenu@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ,
Н. В. Осадча,
доктор економічних наук, доцент,
ORCID 0000-0001-5066-2174,
e-mail: nosadcha86@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Дніпро
СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ЕКСПОРТНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ
В УМОВАХ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ
Вступ. Українська економіка перебуває у стані
військового часу. Важко оцінити збитки промисло-
вих підприємств та інфраструктури на сьогодні.
Відбуваються зміни у структурі виробництва. Від-
новлювати експортний потенціал прийдеться із ура-
хуванням існуючого потенціалу та руйнувань, що
відбувались під чай військових подій. Експортну
стратегію доцільно сформувати у відповідності до
вимог Індустрії 4.0 з урахуванням існуючого плану
Маршала, якій сформований країнами ЄС та урядом
України. Пріоритетом нової економічної моделі
буде розвиток високотехнологічного експорту й ім-
порту та креативної індустрії.
Про недосконалість існуючого на період війни
експортного потенціалу свідчить і структура зов-
нішньої торгівлі України і, в першу чергу, її екс-
порту. Більшу частину експорту України становить
продукція з низьким ступенем переробки, зокрема
чорні метали та вироби з них (понад 42%), міне-
ральні продукти (понад 10%). У той же час частка
продукції більш високого ступеня переробки, на-
самперед машин та устаткування, незначна. В умо-
вах фінансової кризи доцільно розробити дієву мо-
дель прогнозування розвитку торгівлі високотехно-
логічною продукцією. Підвищення рівня експорт-
ного потенціалу України і на його основі збільшення
обсягів і раціоналізації структури вивозу та надання
послуг можливі лише за умов розвитку і вдоскона-
лення економіки в цілому. Світова практика має
певний досвід щодо вирішення вказаних проблем,
урахування якого є доцільним і може сприяти підви-
щенню як економічного, так і експортного потен-
ціалу України. Особливе значення в сучасних умо-
вах має креативна індустрія розвитку зовнішньоеко-
номічної діяльності.
Експортна стратегія для сектору креативних ін-
дустрій – це п’ятирічний план роботи, розроблений
у результаті проведення низки консультацій з дер-
жавними та приватними стейкхолдерами. Ця Стра-
тегія спрямована на впорядкування сектору та під-
вищення його конкурентоспроможності на внутріш-
ньому та міжнародному ринках. Консолідація та
об’єднання сектору, створення сприятливого бізнес-
середовища, сприяння інтернаціоналізації та роз-
витку експорту є ключовими елементами успішного
зростання креативних індустрій. Для досягнення ці-
лей Стратегії зацікавлені сторони повинні реалізу-
вати та координувати конкретні дії, контролювати
прогрес та мобілізувати усі необхідні ресурси. Ук-
раїна має значний потенціал до консолідації та пере-
творення креативних індустрій у високоефективний
сектор економіки, який створює робочі місця та
отримує валютну виручку. Україна історично є кра-
їною багатою на творчий потенціал. Тим не менш,
український сектор креативних індустрій досі зна-
ходиться на стадії формування та становлення. Цій
стадії притаманне недостатнє розуміння різниці між
культурою як суто інтелектуальним зусиллям, побу-
дованим на традиціях і соціальній поведінці, та кре-
ативною економікою як використанням творчого та-
ланту для комерційних цілей. Ця Стратегія є пер-
шою спробою на рівні держави визначити, організу-
вати та перетворити потенціал сектору креативних
індустрій у видимі економічні результати. Довгий
час цей сектор розглядався лише з точки зору його
здатності генерувати некомерційну, символічну, не-
Міжнародна та регіональна економіка
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча
17
Економічний вісник Донбасу № 1(67), 2022
матеріальну та освітню цінність. Визнання та пріо-
ритизація сектору в Експортній стратегії України
(«дорожній карті» стратегічного розвитку торгівлі)
на 2017–2021 роки, схваленій розпорядженням Ка-
бінету Міністрів України від 27.12.2017 р. № 1017–
р надало поштовху до розвитку креативних індуст-
рій як окремого сектору економіки. Заходи з просу-
вання креативних товарів та послуг не об’єднані
спільним баченням та стратегією розвитку українсь-
кої пропозиції за кордоном. Аудіовізуальна індуст-
рія є перспективним напрямком для розвитку різно-
манітних креативних підсекторів в Україні. Наразі
кіноіндустрія розглядається як основний підсектор
креативних індустрій, оскільки саме кіноіндустрія
має потенціал об’єднати інші креативні індустрії в
своєму ланцюгу створення вартості (саундтрек, ди-
зайн костюмів, сценарій, сценографія, розкадровка,
анімація, спецефекти тощо).
Дослідженням стану перспектив розвитку між-
народних зв’язків займаються українські вчені, такі
як А. Даниленко, О. Антонюк, П. Антонюк, Н. Стро-
ченко, О. Барилович, О. Бородіна, І. Залуцький,
В. Збарський, Ю. Лузан, В. Месель-Веселяк, Б. Пас-
хавер, А. Пікус, В. Зубець. Так, дослідження О. Ба-
риловича [14] присвячені аналізу стану сільського
господарства в Україні, його ролі в економіці дер-
жави, стану та тенденціям виробництва основних
видів сільськогосподарської продукції, а також про-
блемам зовнішньої торгівлі цією продукцією.
Теоретичні та практичні аспекти оцінки стану
зовнішньоторговельних відносин країн наведено в
працях іноземних вчених. К. Чен вивчав проблемні
питання виходу на зовнішні ринки [1]. За його
твердженням компанії, які працюють на ринках, що
розвиваються, матимуть більші конкурентні пере-
ваги, ніж компанії, які працюють в розвинених кра-
їнах, де вимоги до конкурентних переваг стандарти-
зовані. Тобто існує більше можливостей для компа-
ній України, які займаються зовнішньоекономічною
діяльністю, щодо реалізації їх інтересів та розши-
рення ринків збуту. Дослідженням захисту інтересів
інвесторів та усуненню небезпеки для них присвя-
тив свою роботу африканський вчений Thabang
Mokoaleli-Mokoteli [2]. За його твердженням на
ринках, що розвиваються, відхилення між дотри-
манням правил захисту інвесторів взагалі та дотри-
манням правил на рівні фірм може бути значним, і
тому фірми, що працюють на таких ринках, шука-
ють перевірку ззовні. Це дасть можливість українсь-
ким аудиторським компаніям надавати свої послуги
африканським фірмам. Олаумі Д. Аволусі в своєму
дослідженні займався пошуком впливу прямих іно-
земних інвестицій на розвиток країн Африки [3].
Р. Сафаров і О. Панищев займались численним мо-
делюванням в рамках моделі Раша [6]. П. Кругман
аналізував моделі торгівлі та вивчав проблеми еко-
номічної географії [7]. Линвуд Т. Гайгер займався
питаннями досягнення економічного ефекту в умо-
вах перехідної економіки, а також вивчав проблеми
поєднання ринкового та державного регулювання у
процесі реформування [8]. Г. Раш розробив у своєму
дослідженні новий підхід до вирішення психомет-
ричних проблем. Він не використовує жодну з кла-
сичної психометрії, а скоріше застосовує алгебру до
ймовірнісної моделі. Все, що розроблено Г. Рашем,
трактується мовою математики, а тому не має кон-
кретної прив'язки до педагогіки і психології, так
само як і до вимірювання будь-якої одної власти-
вості особистості. Його метрична система може
бути застосована до дослідження будь-якого об'єк-
та, що цікавить, – чи то знання, інтелект, інвестори,
ринки збуту, керуючі компанії. За допомогою запро-
понованої Г. Рашем моделі можна здійснити оцінку
привабливості ринків країн [9]. Ч. Гіл присвятив
своє дослідження аналізу сучасних тенденцій роз-
витку економічних систем та торгівельних відносин
переважно країн Африки та інших країн «третього
світу», і яку роль у цьому процесі відіграють висо-
корозвинуті держави [11]. Теорію вимірювання ла-
тентних змінних, що дозволяли вирішувати конкре-
тні завдання моніторингу ситуації при аналізі соціа-
льно-економічних систем, вивчали такі видатні
вчені, як: С. Баркалов, Ю. Кирєєв, С. Моісеєв [12
13].
Вплив інститутів та інституціональних змін на
зовнішньоекономічну діяльність загалом та на
митну політику зокрема досліджується в працях
Г. Беккера, І. Бережнюка, В. Дементьєва, Р. Нуре-
єва, П. Пашко, Д. Приймаченко, А. Шастітка. Ана-
лізу та вдосконаленню процесів державного регу-
лювання приділили увагу О. Амоша, В. Вишневсь-
кий, І. Комарницький, Г. Козаченко, Л. Кузьменко,
М. Крупка, В. Ляшенко, А. Малько, Н. Мешко,
М. Чумаченко, Л. Червова.
Завдяки працям учених спостерігається швид-
кий прогрес у розробці нових підходів до визна-
чення основних етапів формування та складових
митної політики України. Віддаючи належне науко-
вому та практичному значенню праць названих ав-
торів, необхідно підкреслити, що певне коло завдань
концептуального, методологічного та методичного
характеру залишається недостатньо розвинутим.
Питання формування експортної стратегії в умовах
відтворення починає вперше розроблятися, оскільки
країна попала в нові умови.
Мета статті – аналіз існуючої експортної стра-
тегії та створення методики оцінки експортного по-
тенціалу, визначення напрямів відтворення експор-
тного потенціалу.
Результати дослідження. Слід зазначити, що
зовнішня торгівля відіграє важливу роль в економіці
України. Тенденцією протягом 2012-2016 рр. було
скорочення виручки від експорту товарів з одночас-
ним скороченням експорту агропромислової про-
дукції.
Як свідчать оперативні дані Державної митної
служби України, останнім часом стрімко зростає по-
стачання вітчизняної сільськогосподарської та про-
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча
18
Економічний вісник Донбасу № 1(67), 2022
мислової сировини на азійський ринок. Якщо в на-
шому експорті до країн ЄС частка сировини впро-
довж останніх років стабільно зменшується на ко-
ристь товарів із більшою доданою вартістю, то в
торгівлі з країнами Азії спостерігається дедалі ви-
разніший тренд на посилення сировинної спеціалі-
зації. Першість тут утримує Китай.
Незважаючи на загальний негативний тренд, у
2017 р. спостерігалося зростання експорту, в тому
числі і на сільськогосподарську продукцію. За
2017 р. загальний експорт продукції склав 43,3 млрд
дол. США, що на 19% більше ніж за 2016 р. А за ре-
зультатами 2018 р. загальний експорт продукції з
України становив 47,3 млрд дол. США, що на 9,2%
більше порівняно з 2017 р., у 2019 р. становив
50,1 млн дол., що на 5,8 % більше ніж у 2018 р.
У 2020 р. загальний експорт України становив
49,3 млрд дол. та він скоротився на 1,7% (див. рису-
нок).
Рисунок. Загальний експорт по Україні, млн дол.
(за даними Державної статистики України)
Слід відзначити необхідність розробки програми
щодо підвищення відсотка високотехнологічної про-
дукції в загальному обсязі в Україні (за пронозами по-
пит на цю групу товарів значно зросте). В Україні
частка продукції високого рівня наукоємності складає
1,6%.
Більшу частину експорту України становить
продукція з низьким ступенем переробки, а продук-
ції більш високого ступеня переробки, насамперед
машин та устаткування, – незначна.
На сьогодні уряд в умовах воєнного стану вста-
новив нові правила експорту низки сільськогоспо-
дарських товарів. Встановлені заборони щодо екс-
порту таких товарів: вівса; просо; гречки; жита;
цукру; солі; живої худоби, м'яса та м'ясних субпро-
дуктів м'яса з великої рогатої худоби. Уряд обмежив
експорт з використанням інструменту декларова-
ного ліцензування, а саме ліцензуванню підлягає:
пшениця і суміш пшениці та жита (меслин); кукуру-
дза; м'ясо курей свійських; яйця курей свійських;
олія соняшникова. Це означає дозвіл експорту з від-
повідним інформуванням уряду та видачею безопла-
тної ліцензії протягом доби. Для отримання ліцензії
виробникам необхідно подати до Мінекономіки в
електронному вигляді: заявку на видачу безоплатної
ліцензії, лист-звернення щодо оформлення ліцензії
(лист довільної форми, з проханням видати ліцен-
зію); будь-який наявний документ, що підтверджує
поставку (контракт тощо).
Кабмін вводить заборону на експорт добрив з
України у зв'язку з воєнним станом для збереження
рівноваги на внутрішньому ринку значущих міне-
ральних добрив. Так, запроваджується нульова
квота для їх експорту, тобто, фактична заборона на
вивіз добрив із України.
Слід відзначити, що більшу частину експорту
України становить продукція з низьким ступенем
переробки, а продукції більш високого ступеня пе-
реробки, насамперед машин та устаткування, не-
значна. За січень-березень 2021 р. порівняно з ана-
логічним періодом 2020 р. імпорт товарів в Україні
збільшився на 11,0%, до 15,02 млрд дол., експорт –
на 12,0%, до 13,71 млрд дол. [10]. Найбільш по-
пулярними є п’ять експортних позицій української
продукції: 1. Агропромисловий комплекс і харчова
промисловість: 42% продукції у складі загального
експорту за перше півріччя 2017 р. (40,8% за анало-
гічний період минулого року). В лідерах – олія як
продукт переробки, зернові культури – пшениця, ку-
курудза тощо, цукор, кондитерські вироби, овочі
і фрукти, борошномельна продукція). Зростання
відбувається по всіх продуктах аграрної галузі. За
38127,1
36361,7
43264,7
47334,9 50054,6 49212,9
0
10000
20000
30000
40000
50000
60000
2015 2016 2017 2018 2019 2020
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча
19
Економічний вісник Донбасу № 1(67), 2022
2016 р. зросло постачання соєвих бобів, м’яса птиці.
Близько 15 підприємств, які виробляють молочну
продукцію, вийшли на ринки ЄС і нарощують по-
ставки туди своєї продукції. 2. Металургійний ком-
плекс. Експорт цієї продукції за перше півріччя
склав майже 5 млрд дол. США – це майже на 23%
більше за аналогічний період минулого року [10].
3. Машинобудування (11,4% продукції в структурі
експорту).Україна постачає до Канади спецтехніку,
яка використовується у засніжених зимових умовах,
до країн ЄС відбувається постачання риболовецьких
суден, запчастин до вагонів і локомотивів. Значна
частина обладнання з України, в тому числі пере-
робного сільськогосподарського, експортується по
багатьох країнах. Автомобільні причепи з України
постачаються до Кенії», – зазначає торговий пред-
ставник України [10]. 4. Мінеральні продукти, хі-
мічна промисловість. 5. Деревообробна і легка про-
мисловість. Деревообробна промисловість є одним з
лідерів зростання експорту до Європейського со-
юзу. Найбільша позиція, яка зростає – це продукція
меблевої галузі. Експорт товарів з України за січень-
березень 2021 р. становив 13,71 млрд дол., що на
12,0% більше, ніж за аналогічний період 2020 р.
Зовнішньоторговельні операції у І кварталі 2021 р.
проводились із партнерами із 208 країни світу.
На сьогодні існують всі передумови для повно-
цінного функціонування експортно-кредитного
агентства в Україні [4]. Це є дієвим інструментом
відновлення експорту. Постановою Кабінету Мініс-
трів України від 07.02.2018 р. № 65 «Питання утво-
рення Експортно-кредитного агентства» було прий-
нято рішення про утворення приватного акціонер-
ного товариства Експортно-кредитне агентство
(далі – ЕКА) та затверджено його установчі доку-
менти.
Для забезпечення належного функціонування
ПрАТ «ЕКА» прийнято постанову Кабінету Мі-
ністрів України від 21.09.2019 р. № 772 «Про затвер-
дження Правил здійснення діяльності ПрАТ "ЕКА"
зі страхування від комерційних та некомерційних
ризиків, перестрахування та надання гарантій». По-
годжено організаційну структуру ПрАТ «Екс-
портно-кредитне агентство» (лист Мінекономроз-
витку від 21.08.2019 р. № 3241-11/35264-08) та
здійснено ряд кадрових призначень керівного
складу. Сформовано статутний капітал у обсязі
200 млн грн. Підписано наказ Мінекономрозвитку
від 13.08.2019 р. № 1388 «Про затвердження поло-
жень про правила страхування ПрАТ "ЕКА"» зі змі-
нами від 01.10.2019 р. № 131.
Відповідно до положень Угоди про асоціацію,
поступове зниження або скасування ввізного мита
на товари походженням з іншої сторони відбува-
ється згідно з графіком, встановленим Додатком І-А
до Угоди. Положеннями Угоди про асоціацію на
продукцію, яка класифікується за товарними пози-
ціями згідно з кодами УКТЗЕД 6913 «Статуетки та
інші декоративні керамічні вироби» та 6914 «Інші
керамічні вироби», ставку ввізного мита ЄС вста-
новлено на рівні 0%.
Для отримання преференцій у рамках вільної
торгівлі між Україною та ЄС потрібно отримати сер-
тифікат походження (переміщення) товарів EUR.1
(порядок видачі митницею сертифіката затверджено
наказом Мінфіну від 20.11.2017 р. № 950).
При цьому, товар має бути походженням з Ук-
раїни або з ЄС та відповідати правилам походження
Регіональної конвенції про пан-євро-середземно-
морські преференційні правила походження, яка за-
стосовується з 01.01.2019 р. З 01.01.2016 р. сертифі-
кати походження (переміщення) товарів EUR.1 ви-
дають митні органи на безоплатній основі.
Важливим фактором є також те, що наявність
сертифіката з перевезення товарів з України не ви-
магається у випадках, якщо:
– загальна фактурна вартість партії товарів по-
ходженням з України не перевищує 6 000 євро (для
отримання преференцій в країнах ЄС експортер са-
мостійно декларує походження товарів з України в
декларації походження);
– експортер має статус уповноваженого (схва-
леного) відповідно до статті 22 Доповнення І до зга-
даної Конвенції);
– в країнах ЄС товари оподатковуються за ну-
льовою ставкою ввізного мита Митного тарифу (за
винятком положень Правил походження щодо куму-
ляції та квот).
Отримати інформацію щодо діючих ставок ввіз-
ного мита для товарів, в тому числі походженням з
України, включаючи вимоги до продукту, імпортні
процедури та внутрішні податки можна на Інтернет-
ресурсі Європейської Комісії – Access2Markets.
Загальні правила та процедури щодо ввезення
товарів до Європейського Союзу регламентуються
Митним кодексом ЄС (Регламент ЄК № 952/2013 від
30.10.2013 р.), а також Митним тарифом ЄС (Імпле-
ментаційний Регламент ЄК № 2020/1577 від
21.09.2020 р.). Відповідні документи доступні в ре-
жимі онлайн на сайті законодавства ЄС.
Україна експортувала значний обсяг товарів до
країн Європейського Союзу. На протязі перших
7 місяців 2021 р. спостерігалось зростання обсягів
експорту на 18,7%, якщо порівнювати з першими
7 місяцями 2020 р. Експорт українських товарів до
країн Європейського Союзу склав 11,3 млрд дол.
Питома вага експорту до ЄС в загальній структурі
експорту України склала 42,1%. Незважаючи на це,
в Україні в 2020 р. залишився значний обсяг екс-
порту до Російської Федерації, який склав 8%. Ук-
раїна експортує свою продукцію до Туреччини (на
рівні 5,8 від загального експорту). Також експорту-
вали до Індії (5,8%), Китаю (4,2%) та до Єгипту на
рівні 4,1% [10].
Наступним очікуваним кроком є вступ до ЄС та
спрощення всіх митних процедур. Створення плану
Маршала щодо відтворення промислового потен-
ціалу України.
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча
20
Економічний вісник Донбасу № 1(67), 2022
Однак, з огляду на вагомий внесок сфери по-
слуг в економіку країни, Україні важливо забезпе-
чити її комплексну підтримку, а також підтримку
наукомісткого бізнесу в цілому, щоб розвинути його
до рівня країн ОЕСР (Організації економічного спів-
робітництва та розвитку) і Азії. Проблемою роз-
витку експорту послуг в Україні є те, що в загальній
структурі зовнішньої торгівлі частка послуг не-
значна порівняно з товарами. Крім того, зовнішня
торгівля послугами України продемонструвала
значно вищий опір кризовим явищам світової еко-
номіки. Отже, досвід успішного експорту послуг є
важливим для країни та може стати шляхом її роз-
витку. Основні проблеми, які перешкоджають роз-
витку ринку послуг України, розширенню та дивер-
сифікації українського експорту послуг: відсутність
адекватної нормативно-правової основи, ефектив-
них систем оподаткування, законодавчі обмеження;
низька концентрація капіталу, брак коштів на пере-
обладнання технічної бази та створення нових ос-
новних фондів, недостатній розвиток малих і серед-
ніх підприємств; несприятливий інвестиційний та
інноваційний клімат, непрозорість ведення бізнесу й
корупція; недостатній розвиток наукоємних секто-
рів, зокрема сектору інформаційно-комунікаційних
послуг з такими новими галузями, як електронна
й мобільна торгівля, що базуються на мережі
Інтернет.
Оцінити ефективність зовнішньоекономічної
діяльності підприємства можна через експортний
потенціал, який дозволяє визначити можливість
зростання зовнішньої торгівлі, ефективність діяль-
ності підприємства в міжнародному поділі праці.
Крім того, експортний потенціал підприємства
може бути визначений як сукупність його ресурсів
і можливостей для виробництва конкурентоспро-
можної продукції, її реалізації і обслуговування на
зовнішніх ринках в короткостроковій і довгостроко-
вій перспективі.
Експортний потенціал підприємств – справжня
або потенційна здатність підприємства, яка визнача-
ється сукупністю його виробничого, фінансового,
кадрового та ринкового потенціалів здійснювати під
впливом ендогенних (внутрішніх) і екзогенних (зов-
нішніх) чинників торговельну діяльність на зовніш-
ньому ринку. Збільшити експортний потенціал під-
приємства можна за рахунок зростання обсягів ви-
робництва і постачання продукції, зниження витрат
на виробництво, а також на організацію сервісного
обслуговування в країні споживача.
Серед методів аналізу експортного потенціалу
виділяють системний, процесний та ситуаційний
підходи, що дозволяє отримати необхідну інформа-
цію про резерви підвищення ефективності експорт-
ної діяльності. Забезпечення експортної діяльності
необхідною інформацією можливе лише на основі
глибокого, цілісного аналізу функціонування сис-
теми та її розвитку в процесі взаємодії з навколиш-
нім середовищем.
Для системного аналізу характерні три типи
завдань. Першим завданням аналізу є визначення
ефективності функціонування системи на основі іс-
нуючої її структури (експортного потенціалу). У
цьому випадку застосовуються методи кількісного
аналізу (економічний та статистичний аналіз).
Завдання синтезу – визначити структуру, вра-
ховуючи характер існуючої системи, яка буде спри-
яти досягненню цілей експортної діяльності. У
цьому випадку реалізується метод сценаріїв. Завдан-
ням «чорного ящика» є система, структура якої не-
відома або частково відома, необхідно визначити її
роботу і, можливо, її структуру. У цій ситуації до-
цільно використовувати метод експертних оцінок
і моделювання.
Характерною особливістю процесного аналізу
є наявність споживача «продукту» (результату) про-
цесу, що визначає вимоги до цього результату. Пе-
ревагою процесного аналізу є можливість деталь-
ного відображення як окремих процесів в межах об-
раної системи, так і їх комбінацій і взаємодій. Важ-
ливим моментом є те, що процес являє собою су-
купність видів діяльності (функцій). Оптимізація
окремих видів діяльності або функцій без прив'язки
до всього процесу не може принести видимих ре-
зультатів. Розглядаючи процес як набір функцій,
часто буває, що деякі функції просто не потрібні для
отримання кінцевого результату.
Таким чином, при аналізі експортного потен-
ціалу у вигляді процесів можна представити вироб-
ництво, маркетинг, продаж, логістику, післяпро-
дажне обслуговування. Тому процесний метод ана-
лізу призначається для того, щоб побачити не окремі
складові системи, а всю систему відносин, що визна-
чають експортну діяльність компанії.
В основі ситуаційного аналізу лежить розробка
окремої управлінської ситуації з використанням си-
стеми аналітичних показників. Існують три групи
показників. Перша група стосується повернення ма-
теріальних, трудових і фінансових ресурсів. До та-
ких показників можна віднести продуктивність
праці, фондовіддачу, матеріаловіддачу та ін. Тут
важлива оцінка інтенсивності виробництва. Другу
групу становитимуть показники випуску експортної
продукції, що дозволить проаналізувати асортимент
експортної продукції, її якість за індивідуальними та
узагальненими показниками та оцінити її конкурен-
тоспроможність. Третя група показників буде вклю-
чати показники ефективності експортної діяльності:
доходи та прибутки від експортної продукції, мар-
кетингові та логістичні показники, показники обо-
ротності активів та рентабельності експортних опе-
рацій [9].
Високотехнологічна продукція відіграє значну
роль у розвитку національної економіки, її зростанні
та забезпеченні конкурентних переваг країни на
міжнародних ринках. В умовах переорієнтації укра-
їнської економіки все частіше йде мова про зни-
ження зовнішньої торгівлі сировинними товарами
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча
21
Економічний вісник Донбасу № 1(67), 2022
і орієнтацію на експорт високотехнологічних. Така
тенденція сприятиме нарощуванню експортної
спроможності України та забезпеченню інновацій-
ної моделі розвитку національної економіки. Відпо-
відно до продуктового підходу, Секретаріатом Ор-
ганізації економічного співробітництва та розвитку
(ОЕСР) був розроблений класифікатор SITC, на ос-
нові якого до високотехнологічних відносять такі
групи товарів: аерокосмічна продукція, комп’ю-
терна та офісна техніка, електроніка та телекомуні-
кації, фармацевтична продукція, наукові інстру-
менти, електричні машини та обладнання, хімічна
продукція, неелектричні машини та обладнання.
У структурі українського високотехнологіч-
ного експорту вагому частку займає аерокосмічна
продукція (26,2%), а саме найбільшу сукупну вар-
тість мають такі товари: турбореактивні двигуни, лі-
таки та інші пристрої з механічним рухом, турбо-
гвинтові двигуни, космічні апарати та супутники.
Неелектричні машини й обладнання, телекомуніка-
ції й електроніка займають 17,6 та 17,7% відповідно.
Основними товарами, що найбільше експортуються
в цих групах, є газові двигуни, передавальні при-
строї, радіоапаратура та панелі управління.
В умовах зростання технологічної та торгової
конкуренції підвищується значущість розвитку пе-
реробної, у тому числі високотехнологічної про-
мисловості та креативної індустрії. В сучасних еко-
номічних умовах, коли добробут країни залежить
від експортних доходів, важливе значення набуває
можливість надавати світу конкурентні переваги.
Вітчизняні та іноземні науковці приділяють
аналізу факторів та явищ, які суттєво впливають на
експорт, такі як пандемія, яка суттєво вплинула на
попит, виробництво, транспортні можливості, ево-
люція міжнародної торговельної системи, в процесі
якої існує конфлікт між тенденціями лібералізації
(СОТ) та протекціонізму, преференції держав для
національних виробників, які можуть стати експор-
терами.
Слід зазначити, що переваги несировинного
експорту аналізуються на рівні національної еконо-
міки, але в регіональному розрізі, на жаль, не здійс-
нюється розрахунок експортоємкості виробництва.
Тому методичне забезпечення змін орієнтації ре-
гіонального неоіндустріального виробництва на
міжнародний ринок є актуальним.
Щодо побудови показника, що вимірює рівень
орієнтації регіонального неоіндустріального вироб-
ництва на міжнародний ринок доцільно використо-
вувати метод пошуку співвідносини поміж величи-
нами. Ці відносини характеризують:
– спвіввідношення поміж різних показників ре-
гіону (зокрема, співвідношення між обсягом екс-
порту та виробництва – експортоємкість вироб-
ництва);
– співвідношення між значенням єдиного для
всіх регіонів показника (з метою врахування абсо-
лютного масштабу економік).
Як об’єкт вивчення використовуються високо-
технологічні товари. До високотехнологічних това-
рів відноситься певний перечень виробів із різних
товарних груп (машини, обладнання, транспортні
засоби, хімічні (у томи числі фармацевтичні) то-
вари; металургійні вироби, вироби легкої промисло-
вості. Слід зазначити, що у розвинених країнах світу
нині відбувається інформатизація промисловості, в
її структурі збільшується доля і значущість високо-
технологічних наукомістких галузей. Класифікація
галузей промисловості за рівнем наукомісткості від-
повідно до методики ОЕСР виглядає таким чином:
1) продукція високої наукомісткості: авіакос-
мічна і передова військова продукція; комп’ютерне
і офісне устаткування; засоби зв’язку, включаючи
радио- і телевізійне устаткування; продукція фарма-
цевтики і медичне устаткування;
2) продукція середньовисокої наукомісткості:
наукове устаткування; моторні пристрої, електричні
машини, верстати; неелектричне устаткування;
транспорт; хімічна продукція;
3) продукція середньонизької наукомісткості:
чорні і кольорові метали; металеві і неметалічні мі-
неральні продукти; судна; рафінована мідь і її про-
дукти; хімічна і гумотехнічна продукція;
4) продукція низької наукомісткості: папір і
друкарська продукція; текстиль, вовняні вироби,
одяг, шкіра; продукти харчування, напої, тютюн;
меблі. Саме ці галузі визначають сучасний промис-
ловий комплекс розвинених держав.
Україна, маючи значний ресурсний та промис-
ловий потенціал, недостатньо ефективно використо-
вує свої експортні можливості. Відсутній дієвий ме-
ханізм диверсифікації ринків, у структурі українсь-
кого імпорту є значна частка власного експорту. Про
недосконалість експортного потенціалу свідчить
і структура зовнішньої торгівлі України і, в першу
чергу, її експорту.
Більшу частину експорту України становить
продукція з низьким ступенем переробки, зокрема
чорні метали та вироби з них (понад 42%), мінера-
льні продукти (понад 10%). У той же час частка про-
дукції більш високого ступеня переробки, насампе-
ред машин та устаткування, незначна.
Передбачається використовувати в якості ви-
мірника:
– високотехнологічні товари. До групи високо-
технологічних товарів відноситься більшість виро-
бів із різних груп: машини, обладнання та транс-
портні засоби, хімічні, металургійні вироби, вироби
легкої промисловості. Згідно з методикою для цілей
експортної спеціалізації неоіндустріального вироб-
ництва необхідно взяти товарну групу, яка склада-
ється із високотехнологічних товарів;
– високотехнологічні послуги (інженерні по-
слуги, креативна індустрія).
Ступінь спеціалізації виробництва на експорт
можна визначити розрахувавши відношення екс-
порту до обсягів виробництва:
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча
22
Економічний вісник Донбасу № 1(67), 2022
мо
мо
еп V
Е
І ≡ , (1)
де епІ – індекс експортної спеціалізації неоіндуст-
ріального виробництва товарів;
моЕ – експорт машин, обладнання та транспор-
тних засобів регіону;
моV – виробництво машин, обладнання та тран-
спортних засобів регіону.
По Дніпропетровській області:
4,1
1910000
26104530
Іеп =⋅= .
Слід зазначити, що по Дніпропетровській обла-
сті обсяг реалізованої продукції машинобудівного
комплексу складає 4,0% (або 19,1 млрд грн) від об-
сягу реалізації області. Чисельність працюючих –
23,3 тис. осіб. Продукція машинобудівної галузі об-
ласті широко відома не тільки в Україні, а й далеко
за її межами. За низкою основних видів продукції
вона займає провідне місце в Україні. На машинобу-
дівних підприємствах області (ДП ВО «Півден-
ний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова»,
ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків»,
АТ «Дніпропетровський агрегатний завод», ПАТ
«Дніпропетровський стрілочний завод», ПАТ
«Дніпроважмаш», ПАТ «Дніпровагонмаш» та ін-
ших) виробляються: устаткування для прокатних
станів, вагони вантажні, стрілочні переводи, автомо-
більні напівпричепи, велика низка обладнання для
гірничометалургійного комплексу, акумулятори,
трактори, тролейбуси та інша продукція. Провідні
підприємства галузі постійно здійснюють технічне
переоснащення виробництва, впроваджують новітні
технології, вдосконалюють якість поточної продук-
ції та опановують нові види продукції. Дніпропет-
ровщина – один зі світових центрів ракетно-косміч-
ного будування. В рамках реалізації міжнародних
комерційних космічних проєктів та надання послуг
національним і міжнародним партнерам щодо за-
пуску і використання українських ракет-носіїв та су-
путників у 2018 р. здійснено 4 успішних пуски ра-
кет-носіїв: 2 пуски модернізованої ракети-носія
«Антарес» (головний розробник – корпорація
Orbital АТК (США)); з вантажним кораблем Cygnus,
завданням якого була доставка на Міжнародну кос-
мічну станцію 3350 кг корисного вантажу, що скла-
дається з обладнання, необхідного для роботи на
станції та наукових експериментів, а також нових
наукових супутників, які вестимуть спостереження
за земною поверхнею – метеорологією, вологістю та
багатьма іншими кліматичними процесами; з ван-
тажним кораблем Cygnus, завданням якого була до-
ставка на Міжнародну космічну станцію близько
3450 кг корисного вантажу на замовлення NASA –
провізію та речі для екіпажу, матеріали для науко-
вих досліджень, устаткування для станції та виходу
у відкритий космос, комп’ютери та комплектуючі.
Основну конструкцію першого ступеня PH «Анта-
рес» розробило конструкторське бюро «Південне»,
виготовив Південний машинобудівний завод у
кооперації з українськими підприємствами.
Наступним компонентом є індекс, який врахо-
вує частку регіону в експорті країни:
к
р
чр Е
Е
І ≡ , (2)
де чрІ – індекс частки області в експорті країни;
рЕ – експорт області;
кЕ – загальний експорт України.
По Дніпропетровській області:
157,0
8,50054605
3,7907150
Ічр == .
Слід зазначити що необхідно враховувати об-
сяг виробництва області за всіма товарами:
p
р
черв V
Е
І ≡ , (3)
де червІ – індекс частки експорту області у вироб-
ництві області;
рЕ – експорт області;
pV – обсяги виробництва області.
По Дніпропетровській області:
48,0
427700000
263,7907150
Ічерв =⋅= .
Також доцільно враховувати орієнтацію не
тільки на експорт товарів, але й послуг. Найбільш
доцільним індикатором є обсяг інноваційних робіт,
товарів та послуг:
iт
тп
еср V
Е
І ≡ , (4)
де есрІ – індекс експортної спеціалізації неоіндуст-
ріального виробництва послуг
тпЕ – експорт товарів та послуг технічного ха-
рактеру регіону;
iтV – обсяги виробництва інноваційних товарів,
робіт та послуг регіону.
По Дніпропетровській області:
58,0
1,1078
6,628
Іеср == .
Доцільно поєднати ці компоненти наступним
чином:
1000І
І
ІI
І черв
чр
епеср ⋅⋅
+
= , (5)
де І – інтегральний індекс експортної спеціалізації
виробництва області.
Даний методичний підхід до оцінки неоіндуст-
ріальної експортної спеціалізації області на підставі
інтегрального індексу відображає ступінь конку-
рентоспроможності, міжнародної відповідності ви-
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча
23
Економічний вісник Донбасу № 1(67), 2022
сокотехнологічного виробництва товарів та послуг
регіону. Цей індекс враховує виробничу діяльність
у сфері високотехнологічних товарів, послуг, зо-
крема, в якості товарів взята найбільш високотехно-
логічна група – група машин, обладнання та транс-
портних засобів. Враховується експортоємкість ви-
робництва та виробництва високотехнологічних по-
слуг Індекс дозволяє виділити три групи – з низь-
ким, середнім та високим значенням індексу.
По Дніпропетровській області:
240100016,0
48,0
58,014,0
І =⋅⋅+= .
Дніпропетровська область має один із високих
індексів по Україні щодо експортної спеціалізації
виробництва області.
На сьогодні економіка України знаходиться на
етапі переходу від однієї системи господарювання
до іншої, що ускладнюється війною, соціально-еко-
номічними проблемами, кризою останніх років.
Спад економічного розвитку, зниження темпів, об-
сягів та конкурентоспроможності внутрішнього ви-
робництва товарів та послуг, зменшення кількості
вітчизняних товаровиробників призводить, у свою
чергу, до критичного насичення споживчого ринку
імпортними товарами та послугами, що негативно
впливає на зовнішньоторговельний баланс України
та не сприяє відновленню економіки. На протязі
останніх років в Україні також спостерігається тен-
денція, коли частка так званого критичного імпорту
(енергоресурсів та сировини) щороку зменшується,
натомість вироблені за кордоном споживчі товари
впевнено посилюють позиції на нашому внутріш-
ньому ринку .
Аналіз обсягів імпортованих товарів в розрізі
регіонів показує, що різні регіони України мають
свої особливості та свій рівень та структуру імпор-
тозалежності. Згідно з дослідженням Ю. Шейко
[15], низьким рівнем імпортозалежності характери-
зується лише Чернівецька область, пріоритетом для
якої є збереження такого становища й орієнтація на
розширення власного виробничого потенціалу на
основі використання внутрішніх переваг. До груп з
високою і загрозливою імпортозалежністю нале-
жать Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Лу-
ганська, Полтавська області і м. Київ, тобто, пере-
важно індустріальні регіони, основою промислово-
сті яких є проміжна і сировинна продукція, зорієн-
тована на експорт. Пріоритетом для них є впро-
вадження ресурсо-, енергозберігаючих та інновацій-
них технологій, ліквідація нерентабельних вироб-
ництв і реструктуризація громіздких виробничих
структур з виділенням малих спеціалізованих висо-
котехнологічних виробництв; зменшення частки си-
ровинного експорту і виробництво продукції з висо-
кою доданою вартістю, максимально глибока пере-
робка промислових відходів; формування диверси-
фікованої поліспеціалізованої виробничої струк-
тури. Всі інші регіони, на думку автора дослід-
ження, характеризуються помірною імпортозалеж-
ністю і повинні орієнтуватись на пошук шляхів за-
доволення внутрішньорегіональних потреб, ство-
рення виробництв, яких не вистачає для локалізації
повних виробничих циклів на цих територіях на ос-
нові раціонального використання регіональних ре-
сурсів. Загалом роль імпортозаміщення для еконо-
міки України полягає у створенні передумов для
зростання обсягів ВНП, інвестицій, модернізації ма-
теріально-технічної та технологічної бази вітчизня-
ного виробництва, розвитку його експортного по-
тенціалу, диверсифікації структури національного
господарства та раціоналізації споживчого попиту.
Результатом політики імпортозаміщення повинні
стати зміни (збільшення) в обсягах та частці товарів,
виготовлених на території країни, в загальному об-
сязі внутрішнього споживання, капіталу і фінансів,
трудових ресурсів та інтелектуального капіталу,
технологій і ноу-хау, елементів матеріально-техніч-
ної бази, інноваційних ресурсів, елементів інститу-
ційного середовища. При цьому створення нових
робочих місць, підвищення рівня оплати праці та по-
кращення якості трудового життя населення, поси-
лення соціальної безпеки і захищеності громадян
визначають соціальні ефекти імпортозаміщення.
Одночасно імпортозаміщення в Україні не повинне
мати нічого спільного з ідеєю автаркії (самодостат-
ності), яка притаманна тоталітарним країнам, що
прагнуть до самоізоляції та протистояння з навколи-
шнім світом.
За нашими напрямом дослідження група това-
рів, якими доцільно здійснювати імпортозаміщення
визначається експертами, серед яких представники
великих підприємств, керівники торгово-промисло-
вої палат та Федерації асоціації роботодавців,
агентств регіонального розвитку. На підставі опиту-
вання керівників Дніпропетровської області імпор-
тозаміщенню підлягає машини та обладнання.
Для оцінки залежності регіону від імпорту ви-
сокотехнологічної продукції доцільно розрахувати
узагальнений індекс залежності від високотехноло-
гічного імпорту. Взагалі імпорт високотехнологіч-
ної продукції є позитивним трендом, оскільки вхо-
дить до складових неоіндустіалізації. Але й цей по-
казник ілюструє залежність від поставки іноземної
високотехнологічної продукції.
Передбачається використовувати в якості ви-
мірника:
– високотехнологічні товари. До групи високо-
технологічних товарів відноситься більшість виро-
бів із різних груп: машини, обладнання та транс-
портні засоби, хімічні, металургійні вироби, вироби
легкої промисловості. Згідно з методикою для цілей
експортної спеціалізації неоіндустріального вироб-
ництва необхідно взяти товарну групу, яка склада-
ється із високотехнологічних товарів.
При цьому при визначенні цього показника у
рамках дослідження наступним кроком передбача-
ється визначення показника імпортозаміщення.
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча
24
Економічний вісник Донбасу № 1(67), 2022
Для цього необхідно визначити частку високо-
технологічного імпорту від виробництва високотех-
нологічних товарів країни:
мо
мо
із V
І
І ≡ , (6)
де ізІ – індекс імпортної залежності виробництва
товарів;
моІ – імпорт машин, обладнання та транспорт-
них засобів регіону;
моV – виробництво машин, обладнання та
транспортних засобів регіону.
По Дніпропетровській області:
3,1
19100000
265,101448
Ііз =⋅= .
Дніпропетровська область імпортує машин та
обладнання в десять раз більше, ніж експортує. Ця
група підлягає імпортозаміщенню.
Обсяги машин, обладнання та транспортних за-
собів доцільно визначити шляхом додавання: обсягу
машин, обладнання та транспортних засобів; обсягу
виробництва комп’ютерів, електронних виробів та
електронного обладнання.
Наступним компонентом є індекс, який врахо-
вує долю регіону в імпорті країни:
к
р
ічр І
І
І ≡ , (7)
де ічрІ – індекс частки області в імпорті країни;
рІ – імпорт області;
кІ – загальний імпорт України.
По Дніпропетровській області:
09,0
60800173
7,5522187
Іічр == .
Слід зазначити що необхідно враховувати об-
сяг виробництва області за всіма товарами:
p
р
чірв V
І
І ≡ , (8)
чірвІ – індекс частки імпорту області в в виро-
бництві області
рІ – імпорт області;
pV – обсяги виробництва області.
По Дніпропетровській області:
33,0
427700000
267,5522187
Ічірв =⋅= .
Також доцільно враховувати орієнтацію на ім-
порт товарів, але й послуг. Найбільш доцільним ін-
дикатором є обсяг інноваційних робіт, товарів та по-
слуг:
iт
тп
іср V
Т
І ≡ , (9)
де ісрІ – індекс імпортної залежності виробництва
послуг;
тпТ – імпорт послуг технічного характеру ре-
гіону;
iтV – обсяги виробництва інноваційних товарів,
робіт та послуг регіону.
По Дніпропетровській області:
81,0
1,1078
878
Ііср == .
Дніпропетровська область залежна від імпорту
послуг. Імпортується послуг практично стільки же
скільки виробляється.
Доцільно поєднати ці компоненти наступним
чином:
1000І
І
ІI
І ічр
чірв
ісріз
і ⋅⋅
+
= , (10)
де іІ – інтегральний індекс імпортної виробництва
області від світових трендів. Чим даний індекс ви-
щий тім область більше залежна від імпорту товарів
та послуг.
222100009,033
48,0
81,03,1
Іі =⋅⋅+= .
Даний методичний підхід до оцінки імпортну
спеціалізації області на підставі інтегрального ін-
дексу відображає ступінь конкурентоспроможності
імпорту, міжнародної відповідності високотехноло-
гічного виробництва товарів та послуг регіону. Цей
індекс враховує виробничу діяльність у сфері висо-
котехнологічних товарів, послуг, зокрема, в якості
товарів взята найбільш високотехнологічна група –
група машин, обладнання та транспортних засобів,
за якими по Дніпропетровській області рекоменду-
ється здійснювати операції щодо імпортозаміщення.
У різних регіонах і група показників, і напрями
імпортозаміщення будуть різні. Сутність імпортоза-
міщення полягає у скороченні імпорту певної про-
дукції шляхом налагодження її вітчизняного вироб-
ництва, що стане потужним поштовхом до розвитку
місцевих виробників, модернізації, активізації інно-
ваційної діяльності та розширення внутрішнього
ринку. При чому, мова не йде про зупинку експортної
орієнтації виробництва і розвиток лише внутріш-
нього ринку, обмеженого за своїми розмірами. Гово-
рячи про імпортозаміщення, маємо на увазі макси-
мальне використання наявних в державі ресурсів і по-
тенціалу для зменшення залежності кінцевих спожи-
вачів і виробничих процесів (у т.ч. експортоорієнто-
ваних) від імпорту, який можна було б виробляти в
Україні, але в певний момент часу не вистачило капі-
талу, знань чи підприємницьких ініціатив для органі-
зації такого виробництва.
Визначення пріоритетів імпортозаміщення по-
требує аналізу різноманітних аспектів імпортозалеж-
ності, зокрема за видами діяльності, для чого слід ви-
значити частку імпорту у внутрішньому споживанні
продукції галузі в країні:
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча
25
Економічний вісник Донбасу № 1(67), 2022
eninвn
in
n QQQ
Q
І
−+
= , (11)
де nІ – рівень імпортозалежності за продукцією
n-го виду діяльності;
inQ , enQ , вnQ – обсяг імпорту, експорту і виро-
бництва продукції n-го виду діяльності.
Згідно з Методикою розрахунку рівня економіч-
ної безпеки України [5] виділено такі граничні межі
економічної безпеки за показником частки імпорту у
внутрішньому споживанні країни: оптимальне зна-
чення – до 17%, задовільне – 17-19, незадовільне – 19-
22, небезпечне – 22-25 і критичне 30-100%. Проте,
згідно розрахунків, більшість ВЕД подолали 30-від-
сотковий поріг, тому слід поглибити ранжування і ви-
ділити галузі, що перебувають у стані:
– безпеки (частка імпорту у внутрішньому спо-
живанні продукції галузі до 30%) – традиційні галузі,
що орієнтуються на використання вітчизняної сиро-
вини і майже повністю задовольняють внутрішній
попит. До цієї групи, згідно аналізу, відносяться хар-
чова промисловість, сільське, лісове господарство;
– помірної кризи (30-50%) – традиційні галузі,
що орієнтуються на вітчизняну сировину, продукція
яких не задовольняє існуючий попит за обсягом,
якістю, техніко-технологічним рівнем, асортимен-
том, характеризується втратою конкурентоспромож-
ності: металургійне виробництво; виробництво гумо-
вих, пластмасових виробів, іншої неметалевої міне-
ральної продукції; виробництво меблів, виробів з де-
ревини, паперу, поліграфічна діяльність;
– глибокої кризи (50-80%) – здебільшого висо-
котехнологічні галузі, що, через низьку інноваційно-
інвестиційну активність, енергоємність, скорочення
виробничих потужностей, недофінансування про-
грам галузевого розвитку, занепад сировинної бази,
відсутність інтеграційних зв’язків з світовими ліде-
рами галузі втрачають конкурентоспроможність, ха-
рактеризуються експортом сировини й імпортом го-
тової продукції: виробництво автотранспортних засо-
бів, причепів і напівпричепів тощо, електричного
устаткування; виробництво хімічних речовин і про-
дукції, фармацевтичних препаратів; виробництво
коксу, продуктів нафтопереробки; добувна промис-
ловість;
– затяжної кризи (понад 80%) – галузі, продукція
яких не виробляється в країні і не створює конкурен-
цію на внутрішньому ринку; високотехнологічна
продукція, виробництво якої не налагоджено в країні;
галузі, що працюють на імпортній/давальницькій си-
ровині і такі, що перейшли в групу затяжної кризи з
глибокої через відсутність адекватної політики їх під-
тримки, занепад сировинної бази тощо: виробництво
машин і устаткування н.в.і.у., комп’ютерів, елект-
ронної, оптичної продукції; текстильне вироб-
ництво і рибне господарство.
Відповідно до стану імпортозалежності до-
цільно вибрати одну із стратегій її подолання (див.
таблицю).
Таблиця
Типізація стратегій подолання галузевої імпортозалежності
Стан імпорто-
залежності
Тип стратегії Характеристика стратегії
1 2 3
Безпека
(до 30%)
Стратегія
конкурентного
розвитку
Підвищення продуктивності й ефективності використання наявного галузевого потен-
ціалу та експорт продукції, за якою спостерігається надлишок виробництва (орієнтир –
на кінцеву продукцію з високою доданою вартістю); постійний моніторинг світового
досвіду та максимальне освоєння інноваційних технологій та продукції, освоєння нових
сегментів внутрішнього/зовнішніх ринків і розширення кола контрагентів; мінімізація
імпорту і організація виробництв продукції, за якою все ж досягнуто критичної межі
імпорту (особливо АПК)
Помірна криза
(30-50%)
Стратегія
поштовху
Оптимізації виробничої структури, залучення інвестицій і альтернативних інструментів
фінансування з метою модернізації існуючих виробництв і зменшенням собівартості
продукції, диверсифікації асортименту з орієнтацією на різні сегменти споживачів і під-
вищення якості продукції; раціональне використання наявного ресурсного потенціалу
(виробництво і експорт продукції з високою доданою вартістю, що матиме вплив і на
пропозицію на внутрішньому ринку), контроль експорту вичерпної сировини
Глибока криза
(50-80%)
Стратегія
агресивного
відновлення
Масштабна реконструкція з орієнтацією на задоволення вітчизняного попиту (АПК,
ПЕК, ЖКГ, металургії, транспорту тощо), розукрупнення і інтеграція виробників, ди-
версифікація зовнішніх ринків збуту. Активізація інвестиційно-інноваційної діяльно-
сті та технічне переоснащення (орієнтація на зменшення відставання і виведення віт-
чизняних виробників на світовий техніко-технологічний рівень) з використанням всіх
можливих варіантів: закупівля технологій, ліцензій, використання зарубіжного на-
уково-технічного потенціалу комерціалізація вітчизняних наукових розробок і нала-
годження співробітництва між державою, бізнесом і наукою, залучення іноземних
партнерів, ТНК і поступова локалізація замкнутих виробничих циклів в Україні. Для
подолання імпортозалежності за невластивими Україні і недостатніми ресурсами –
впровадження ресурсо-, енергозберігаючих технологій, розвідування вітчизняних ро-
довищ
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча
26
Економічний вісник Донбасу № 1(67), 2022
Закінчення таблиці
1 2 3
Затяжна криза
(понад 80%)
Стратегія
реанімації
Розроблення довгострокової комплексної міжгалузевої політики із залученням дер-
жави, науково-освітніх кіл і бізнесу, цілеспрямованих довгострокових заходів з роз-
витку вітчизняної сировинної бази, максимальної державної підтримки і розбудови ме-
ханізмів довгострокового інвестиційного кредитування. Ліквідація нерентабельних
підприємств та максимальна орієнтація на виявлення, підтримку, ефективне викорис-
тання можливих резервів розвитку з подальшим відновленням інших складових га-
лузі
Для визначення регіональної імпортозалежності
пропонуємо використати коефіцієнт імпортозалеж-
ності (споживання імпорту на душу населення), від-
повідно до чого, високі показники імпортозалежності
регіонів за певною продукцією зумовлені концентра-
цією у цих регіонах видів економічної діяльності, що
є основними споживачами цієї продукції, розбіж-
ностями регіонів за рівнем витрат на кінцеве спожи-
вання і валове нагромадження:
Збільшити експортний потенціал підприємства
можна за рахунок зростання обсягів виробництва
і постачання продукції, зниження витрат на вироб-
ництво, а також на організацію сервісного обслуго-
вування в країні споживача. Але на промисловий по-
тенціал вплинуть військові події. Головними факто-
рами впливу, які виникли під час військових дій, є:
– ситуація дефіциту, коли бракує певних това-
рів загального вжитку та першої необхідності, ско-
рочення виробництва продуктів харчування, екс-
порту та імпорту;
– скорочення інвестицій, зупинки купівлі-про-
дажу активів;
– спад доходів;
– зниження податкових надходжень та зрос-
тання бюджетного дефіциту;
– зменшення економічної активності;
– руйнування ланцюгів поставок і розвиток
альтернативних комерційних каналів.
Уряду України необхідно розробити стратегії
відновлення промисловості. Логічно було б розпо-
чати з постановки питання про місію держави та її
місце у міжнародному поділі праці. Пріоритетом на
сьогодні є безпека життя та здоров'я людини, що не-
можливо без ефективної системи охорони громад-
ського здоров'я, надання належних медичних по-
слуг, захищеність соціально вразливих верств насе-
лення, безпечний стан довкілля і доступ до якісної
питної води й санітарії, безпечних і якісних харчо-
вих продуктів та промислових товарів.
В майбутній план Маршала доцільно вносити
коригування експортної стратегії з врахуванням іс-
нуючих руйнувань та інвестицій, що плануються.
Розвиток експортного потенціалу доцільно здійсню-
вати із врахуванням вимог Індустрії 4.0 та збільшен-
ням експорту продукції із високою доданою вар-
тістю.
Література
1. Chen K., Chen Z. and Wei J. Legal Protection of Investors, Corporate Governance, and the Cost of Equity Capital. Corporate
Finance. 2009. Vol. 15(3). Р. 273-289. URL: https://scholar.google.com/citations?view_op= view _citation&hl=ru&user=Jp0Xlk-
MAAAAJ&citation_for_vie w=Jp0 XlkMAAAAJ:d1gkVwhDpl0C.
2. Thabang Mokoaleli-Mokoteli and George Emmanuel Iatridis. Big 4 auditing companies, earnings manipulation and earnings
conservatism: evidence from an emerging market. Investment Management and Financial Innovations. 2017. Vol. 14(1). Р. 35-45.
URL: https://businessperspectives. org/journals/investment-management-and-financial-inno vations/issue-247/big-4-auditing-earn-
ings-manipulationand-earnings-conservatism-evidence-from-an-emergingmarket. DOI: http://dx.doi.org/10.21511/imfi.14(1).2017.04.
3. Olawumi D. Awolusi and Olufemi P. Adeyeye. Impact of foreign direct investment on economic growth in Africa. Problems
and Perspectives in Management. 2016. Vol. 14(2-2). Р. 289-297. URL: https://businessperspectives.org/ journals/problems-and-per-
spectives-in-management/issue-2-cont-3/impact-of-foreign-direct-investment-on-economic-growth-in-africa.
DOI: http://dx.doi.org/10. 21511/ppm.14(2-2).2016.04.
4. Порівняльний аналіз системи та механізмів підтримки розвитку експорту агропродовольчої продукції в Україні та
ЄС. Київ: Агроторгівля України, 2021. 71 с. URL: https://export.gov.ua/storage/PDF/Export_support_Study_UA_final.pdf..
5. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України: Наказ від
29.10.2013 р. №1277 // Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. URL: http://www.me.gov.ua/..
6. Сафаров Р. Х., Панищев О. Ю. Численное моделирование инвариантности оценки знания относительно тестовых за-
даний в рамках модели Г. Раша. Образовательные технологии и общество. 2012. № 1. С. 424-435. URL:
http://ifets.ieee.org/russian/depository/v15_i1/pdf/3.pdf.
7. Krugman P. R., Obstfeld M. International Economics: Theory and Policy. 8th ed. Prentice Hall, 2008. 712 p.
8. Geiger L.T. Macroeconomic analysis and transitional economy. 1996. 559 р.
9. Rasch G. Probabilistic models for some intelligence and attainment tests. Copenhagen: Danish Institute for Educational Re-
search, 1960.
10. Державна служба статистики України. Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua.
11. Charles W. L. Hill. International business: Competing in the Global Marketplace. 10th ed. University of Washington, 2015.
658 p.
12. Баркалов С., Киреев Ю., Кобелев В., Моисеев С. Модель оценивания привлекательности альтернатив в подходе Раш-
анализа. Системы управления и информационные технологии. 2014. № 3.2 (57). С. 209–213.
13. Смотрова Т., Моисеев С. Маркетинговая модель оценки привлекательности торговых центров. Интернет-журнал
«Науковедение». 2015. Т. 7, №6. URL: http: //naukovedenie.ru/PDF/21EVN615.pdf.
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, Н. В. Осадча
27
Економічний вісник Донбасу № 1(67), 2022
14. Барилович О. М. Стан та проблеми розвитку сільського господарства України. Молодий вчений. 2015. № 8 (23). Ч. 2.
С. 36-39.
15. Шейко Ю. О. Імпортозаміщення як інструмент стимулювання розвитку малого підприємництва в регіонах України.
Ефективна економіка. 2016. № 2. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4779.
References
1. Chen, K., Chen, Z. and Wei, J. (2009). Legal Protection of Investors, Corporate Governance, and the Cost of Equity Capital.
Corporate Finance, 15(3), рр. 273-289. Retrieved from https://scholar.google.com/citations?view_op=view_citation&hl
=ru&user=Jp0XlkMAAAAJ&citation_for_vie w=Jp0 XlkMAAAAJ:d1gkVwhDpl0C.
2. Thabang Mokoaleli-Mokoteli and George Emmanuel Iatridis, (2017). Big 4 auditing companies, earnings manipulation and
earnings conservatism: evidence from an emerging market. Investment Management and Financial Innovations, 14(1), рр. 35-45.
Retrieved from https://businessperspectives. org/journals/investment-management-and-financial-inno vations/issue-247/big-4-audit-
ing-earnings-manipulationand-earnings-conservatism-evidence-from-an-emergingmarket.
DOI: http://dx.doi.org/10.21511/imfi.14(1). 2017.04.
3. Olawumi D. Awolusi and Olufemi P. Adeyeye. (2016). Impact of foreign direct investment on economic growth in Africa.
Problems and Perspectives in Management, 14(2-2), рр. 289-297. Retrieved from https://businessperspectives.org/ journals/problems-
and-perspectives-in-management/issue-2-cont-3/impact-of-foreign-direct-investment-on-economic-growth-in-africa.
DOI: http://dx.doi.org/10.21511/ppm.14(2-2).2016.04.
4. Porivnialnyi analiz systemy ta mekhanizmiv pidtrymky rozvytku eksportu ahroprodovolchoi produktsii v Ukraini ta YeS
[Comparative analysis of the system and mechanisms for supporting the development of the export of agro-food products in Ukraine
and the EU]. (2021). Kyiv, Ahrotorhivlia Ukrainy. 71 р. [in Ukrainian].
5. Pro zatverdzhennia Metodychnykh rekomendatsii shchodo rozrakhunku rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy: Nakaz vid
29.10.2013 r. №1277 [About the approval of the Methodological Recommendations for the development of economic security in
Ukraine: Order issued on 10/29/2013. №1277]. (2013). Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine. Retrieved from
http://www.me.gov.ua/ [in Ukrainian].
6. Safarov, R. Kh., Panishchev, O. Yu. (2012). Chislennoye modelirovaniye invariantnosti otsenki znaniya otnositelʹno testovykh
zadaniy v ramkakh modeli G. Rasha [Numerical modeling of the invariance of knowledge assessment with respect to test tasks in the
framework of the G. Rasch model]. Obrazovatelʹnyye tekhnologii i obshchestvo – Educational technologies and society, No. 1,
рр. 424-435. Retrieved from http://ifets.ieee.org/russian/depository/v15_i1/pdf/3.pdf [in Russian].
7. Krugman, P. R., Obstfeld, M. (2008). International Economics: Theory and Policy. 8th ed. Prentice Hall. 712 p.
8. Geiger, L. T. (1996). Macroeconomic analysis and transitional economy. 559 р.
9. Rasch, G. (1960). Probabilistic models for some intelligence and attainment tests. Copenhagen, Danish Institute for Educa-
tional Research.
10. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from
http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
11. Charles W. L. Hill. (2015). International business: Competing in the Global Marketplace. 10th ed. University of Washington.
658 p.
12. Barkalov, S., Kireyev, Yu., Kobelev, V., Moiseyev, S. (2014). Modelʹ otsenivaniya privlekatelʹnosti alʹternativ v podkhode
Rash-analiza [A model for evaluating the attractiveness of alternatives in the Rush-analysis approach]. Sistemy upravleniya i
informatsionnyye tekhnologii – Control systems and information technologies, № 3.2 (57), рр. 209–213 [in Russian].
13. Smotrova, T., Moiseyev, S. (2015). Marketingovaya modelʹ otsenki privlekatelʹnosti torgovykh tsentrov [Marketing model
for evaluating the attractiveness of shopping centers]. Internet-zhurnal «Naukovedeniye» – Internet journal "Science", Vol. 7, No. 6.
http: //naukovedenie.ru/PDF/21EVN615.pdf [in Russian].
14. Barylovych, O. M. (2015). Stan ta problemy rozvytku silskoho hospodarstva Ukrainy [State and problems of the development
of agriculture in Ukraine]. Molodyi vchenyi – Young scientist, No. 8 (23), рart 2, рр. 36-39 [in Ukrainian].
15. Sheiko, Yu. O. (2016). Importozamishchennia yak instrument stymuliuvannia rozvytku maloho pidpryiemnytstva v
rehionakh Ukrainy [Import substitution as a tool for stimulating the development of small entrepreneurship in the regions of Ukraine].
Efektyvna ekonomika – Efficient economy, № 2. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4779 [in Ukrainian].
Іванов С. В., Ляшенко В. І., Осадча Н. В. Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах
відновлення економіки
У статті проаналізовано стан експортного потенціалу та запропонована методика його оцінки, заходи щодо його
розвитку у плані Маршалу. Досліджено інституційний механізм, який регулює експортну діяльність України в умовах воєн-
ного стану. У досліджені визначено основні загрози зовнішньоекономічної діяльності в даний час. Для розвитку експортного
потенціалу необхідно внести зміни у стратегії розвитку територій, які допомогли б органам влади чітко сформулювати ін-
струменти та напрями розвитку потенціалу та забезпечувати інтереси галузей економіки усіма конституційно можливими
засобами.
Ключові слова: експортний потенціал, експорт, імпорт, експортні стратегії, програма дій.
Ivanov S., Lyashenko V., Osadcha N. Strategic Directions for the Formation of Ukraine's Export Strategy in the Context
of Economic Recovery
The article analyzes the export potential and proposes a methodology for its assessment, measures for its development in the
Marshall plan. The institutional mechanism by which Ukraine's export activity is regulated in wartime conditions has been studied.
The study identifies the main threats to the country's foreign economic activity during this period.
In order to develop the export potential, it is necessary to make changes to the development strategies of the territories, which
helped the authorities to clearly form the tools and directions for developing the potential, in order to satisfy the interests of the sectors
of the economy with all possible tools.
Keywords: export potential, export, import, export strategy, action program.
Стаття надійшла до редакції 03.03.2022
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185585 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:36:48Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іванов, С.В. Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. 2022-09-29T15:04:22Z 2022-09-29T15:04:22Z 2022 Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах відновлення економіки / С.В. Іванов, В.І. Ляшенко, Н.В. Осадча // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 1 (67). — С. 16-27. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2022-1(67)-16-27 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185585 005.21:339.56:338.2(477) У статті проаналізовано стан експортного потенціалу та запропонована методика його оцінки, заходи щодо його розвитку у плані Маршалу. Досліджено інституційний механізм, який регулює експортну діяльність України в умовах воєнного стану. У досліджені визначено основні загрози зовнішньоекономічної діяльності в даний час. Для розвитку експортного потенціалу необхідно внести зміни у стратегії розвитку територій, які допомогли б органам влади чітко сформулювати інструменти та напрями розвитку потенціалу та забезпечувати інтереси галузей економіки усіма конституційно можливими засобами. The article analyzes the export potential and proposes a methodology for its assessment, measures for its development in the Marshall plan. The institutional mechanism by which Ukraine's export activity is regulated in wartime conditions has been studied. The study identifies the main threats to the country's foreign economic activity during this period. In order to develop the export potential, it is necessary to make changes to the development strategies of the territories, which helped the authorities to clearly form the tools and directions for developing the potential, in order to satisfy the interests of the sectors of the economy with all possible tools. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Міжнародна та регіональна економіка Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах відновлення економіки Strategic Directions for the Formation of Ukraine's Export Strategy in the Context of Economic Recovery Article published earlier |
| spellingShingle | Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах відновлення економіки Іванов, С.В. Ляшенко, В.І. Осадча, Н.В. Міжнародна та регіональна економіка |
| title | Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах відновлення економіки |
| title_alt | Strategic Directions for the Formation of Ukraine's Export Strategy in the Context of Economic Recovery |
| title_full | Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах відновлення економіки |
| title_fullStr | Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах відновлення економіки |
| title_full_unstemmed | Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах відновлення економіки |
| title_short | Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах відновлення економіки |
| title_sort | стратегічні напрями формування експортної стратегії україни в умовах відновлення економіки |
| topic | Міжнародна та регіональна економіка |
| topic_facet | Міжнародна та регіональна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185585 |
| work_keys_str_mv | AT ívanovsv strategíčnínaprâmiformuvannâeksportnoístrategííukraínivumovahvídnovlennâekonomíki AT lâšenkoví strategíčnínaprâmiformuvannâeksportnoístrategííukraínivumovahvídnovlennâekonomíki AT osadčanv strategíčnínaprâmiformuvannâeksportnoístrategííukraínivumovahvídnovlennâekonomíki AT ívanovsv strategicdirectionsfortheformationofukrainesexportstrategyinthecontextofeconomicrecovery AT lâšenkoví strategicdirectionsfortheformationofukrainesexportstrategyinthecontextofeconomicrecovery AT osadčanv strategicdirectionsfortheformationofukrainesexportstrategyinthecontextofeconomicrecovery |