Роль лікарняних закладів приказу громадської опіки у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню Київської губернії (1781–1904)
Проаналізовано діяльність лікарняних закладів Київського приказу громадської опіки у наданні доступної медичної допомоги незахищеним верствам населення. Показано, що створення державних лікувальних установ стало важливим кроком з боку держави в наданні первинної медико-санітарної допомоги населенн...
Saved in:
| Published in: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185613 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Роль лікарняних закладів приказу громадської опіки у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню Київської губернії (1781–1904) / Г.О. Андріяка // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 25-40. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859682681124552704 |
|---|---|
| author | Андріяка, Г.О. |
| author_facet | Андріяка, Г.О. |
| citation_txt | Роль лікарняних закладів приказу громадської опіки у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню Київської губернії (1781–1904) / Г.О. Андріяка // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 25-40. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| description | Проаналізовано діяльність лікарняних закладів Київського приказу громадської опіки у наданні доступної медичної допомоги незахищеним верствам населення. Показано, що створення державних лікувальних установ стало
важливим кроком з боку держави в наданні первинної медико-санітарної
допомоги населенню Російської імперії щодо попередження спалахів смертоносних епідемій та різних інфекційних захворювань, що забирали мільйони життів переважно сільського населення.
На прикладі Київської губернії досліджено діяльність лікарняних закладів
приказної охорони здоров’я, які ставили за мету надавати допомогу всім верствам населення, розвивати мережу лікувальних установ, залучати кваліфікованих медичних працівників до своїх закладів, впроваджувати нові методи й наукові
розробки в лікуванні хворих тощо.
Imperial government carried out a series of reforms in many branches of the
economy for improving on economic situation in the country in the late XVIIIth
century. Mentioned changes impacted on healthcare, which at that time had not
support by the state. In that period of time, the first form of the state system of medical
services for the population was created “Order of social care”. That medicine became
a basis of modern healthcare and occupied one of the main places in the history of
development of healthcare in Ukraine.
The purpose of research was study in detail the formation of state medical
institutions in the Kyiv province late XVIIIth — early XXth century.
The article is analyzed the activity hospitals of Kyiv order of social care in
providing available healthcare to populations. The creating a state hospitals — it was
an important step by the state in provision of healthcare for population in Russian
empire to prevent outbreaks of deadly epidemics and various infectious diseases that
took millions of lives most of the rural population.
Was investigated the activities the hospitals of order of social care in Kyiv
province. Those a state institutions had the aim to give a medical help to all the
population, to develop a network of hospitals, to attract skilled medical workers to
their institutions, implementing new methods and research in the treatment of patients
and etc.
Finally, the experience Kyiv order of social care was an important step of the
Russian state in providing to available healthcare for population, who suffered from
deadly epidemic diseases. That healthcare system enabled to formation and development
a network of medical institutions in provincial and district cities in Kyiv
province. Overtime, that form of medical care was transformed into zemstvo medicine,
which had significant success in its activities.
|
| first_indexed | 2025-11-30T19:43:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
25
94:61(477.41)“1781/1904”
Г. О. Андріяка
здобувачка, кафедра етнології,
Національний педагогічний університет
імені М. П. Драгоманова
(м. Київ, Україна), andriiakahanna@gmail.com
РОЛЬ ЛІКАРНЯНИХ ЗАКЛАДІВ ПРИКАЗУ ГРОМАДСЬКОЇ ОПІКИ
У НАДАННІ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ
НАСЕЛЕННЮ КИЇВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (1781–1904)
Проаналізовано діяльність лікарняних закладів Київського приказу громад-
ської опіки у наданні доступної медичної допомоги незахищеним верствам
населення. Показано, що створення державних лікувальних установ стало
важливим кроком з боку держави в наданні первинної медико-санітарної
допомоги населенню Російської імперії щодо попередження спалахів смерто-
носних епідемій та різних інфекційних захворювань, що забирали мільйони
життів переважно сільського населення.
На прикладі Київської губернії досліджено діяльність лікарняних закладів
приказної охорони здоров’я, які ставили за мету надавати допомогу всім верст-
вам населення, розвивати мережу лікувальних установ, залучати кваліфікованих
медичних працівників до своїх закладів, впроваджувати нові методи й наукові
розробки в лікуванні хворих тощо.
Ключові слова: епідемія, лікарня, повітовий лікар, приказ громадської опіки,
реформа.
H. O. Andriiaka
Postgraduate Student, Department of Ethnology,
National Pedagogical Dragomanov University
(Kyiv, Ukraine), andriiakahanna@gmail.com
ORDER’S OF SOCIAL CARE MEDICAL INSTITUTION IN THE
PROVISION OF HEALTHCARE OF POPULATION OF KYIV
PROVINCE (1781–1904)
Imperial government carried out a series of reforms in many branches of the
economy for improving on economic situation in the country in the late XVIIIth
century. Mentioned changes impacted on healthcare, which at that time had not
support by the state. In that period of time, the first form of the state system of medical
services for the population was created “Order of social care”. That medicine became
a basis of modern healthcare and occupied one of the main places in the history of
development of healthcare in Ukraine.
© Г.О. Андріяка, 2017
ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2017. Випуск 27
26
The purpose of research was study in detail the formation of state medical
institutions in the Kyiv province late XVIIIth — early XXth century.
The article is analyzed the activity hospitals of Kyiv order of social care in
providing available healthcare to populations. The creating a state hospitals — it was
an important step by the state in provision of healthcare for population in Russian
empire to prevent outbreaks of deadly epidemics and various infectious diseases that
took millions of lives most of the rural population.
Was investigated the activities the hospitals of order of social care in Kyiv
province. Those a state institutions had the aim to give a medical help to all the
population, to develop a network of hospitals, to attract skilled medical workers to
their institutions, implementing new methods and research in the treatment of patients
and etc.
Finally, the experience Kyiv order of social care was an important step of the
Russian state in providing to available healthcare for population, who suffered from
deadly epidemic diseases. That healthcare system enabled to formation and deve-
lopment a network of medical institutions in provincial and district cities in Kyiv
province. Overtime, that form of medical care was transformed into zemstvo medicine,
which had significant success in its activities.
Keywords: epidemic, hospital, district doctor, order of social care, reform.
Наприкінці XVIII ст. російська влада здійснила низку реформ для покра-
щення соціально-економічної ситуації в країні. Не оминули зміни й сферу
охорони здоров’я, що тривалий час була позбавлена належної підтримки з
боку держави. У цей період започатковується перша державна система
охорони здоров’я та створюються прикази громадської опіки в адмініст-
ративно-територіальних одиницях Російської імперії. Саме приказна сфера
громадського здоров’я взяла на себе найтяжчий тягар у започаткуванні
мережі державних лікувальних закладів у губернських та повітових містах
держави. Приказна медицина, яка посіла одне з провідних місць в історії
розвитку охорони здоров’я України, стала базою сучасної охорони здоров’я
нашої держави. Актуальність роботи полягає в тому, що на теперішній час ця
тема є маловивченою та вимагає більш детального дослідження.
Мета дослідження зводиться до детального вивчення становлення дер-
жавних лікувальних закладів на території Київської губернії наприкінці
XVIII — на початку XX ст. Для цього поставлено такі завдання: проана-
лізувати та дати належну оцінку діяльності медичних установ приказу, оха-
рактеризувати стан лікарняних закладів, порівняти динаміку розвитку ліка-
рень Київської губернії з іншими губерніями України.
Історії розвитку охорони здоров’я в Україні, зокрема в Київській губер-
нії, приділяли певну увагу у своїх працях радянські та сучасні науковці:
Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
27
С. А. Верхратський1, О. М. Голяченко2, В. Я. Коган3, П. Д. Пащенко4,
О. М. Рогоза5, Н. М. Рубан6, Г. М. Сидоренко-Зелезінська7, Ф. Я. Ступак8,
І. Д. Хорош9 та інші. Але ґрунтовного дослідження діяльності медичних
закладів Київського приказу громадської опіки до сьогодні немає.
Свою діяльність Київський приказ громадської опіки розпочав у 1781 р.,
відповідно до закону 1775 р. Згодом, у 1797 р. були засновані Київська
лікарська управа та посади повітових лікарів. Якщо приказ громадської опіки
відав лише лікувальними та благодійними установами, то на лікарську уп-
раву було покладено ширші повноваження: інспекція та нагляд за медичним
персоналом та лікувальними закладами, медико-санітарною справою, гігіє-
ною, ветеринарією, судово-медичною експертизою тощо. Варто зазначити,
що до становлення на території Київської губернії лікарняних закладів
приказу існували міські, воєнні, тюремні, заводські, фабричні, церковні,
громадських товариств, приватні лікарні тощо. Проте кількість цих медич-
них установ не задовольняла потреб населення, особливо в часи спалахів
епідемій10.
———————
1 Верхратський С. А. Матеріали з історії медицини на Україні (до часів введення
земства): дис. … д-ра мед. наук. — К., 1944. — 298 с.
2 Голяченко А. М. История развития больничного обслуживания сельского населе-
ния Украины (1864–1964): дисс. … канд. мед. наук. — Ив.-Франковск. — 1966. — 246 с.
3 Коган В. Я. Материалы к развитию больничного строительства в сельских мест-
ностях УССР (в дореволюционный период и за 50 лет Советской власти): дисс. … канд.
мед. наук. — К., 1967. — 288 с.
4 Пащенко Ф. Д. История Киевской психоневрологической больницы имени акаде-
мика И.П. Павлова (материалы к истории отечественной психиатрии дооктябрьского
периода): дисс. … канд. мед. наук. — К., 1959. — 675 с.
5 Рогоза О. М. Діяльність земств України по створенню та розвитку системи охо-
рони народного здоров’я (1864–1917): дис. … канд. істор. наук: 07.00.01. — Х., 2002. —
294 с.
6 Рубан Н. М. Розвиток земської медицини в Україні (1865–1914): дис. … канд.
істор. наук: 07.00.01. — Донецьк, 2004. — 253 с.
7 Сидоренко-Зелезинская Г. М. Здравоохранение и здоровье населения Киевщины за
полтора столетия (1797–1941): дисс. … канд. мед. наук. — К., 1962. — 315 с.
8 Ступак Ф. Я. Благодійність та суспільна опіка в Україні (кінець XVIII — початок
XIX ст.): дис. … д-ра іст. наук: 07.00.01. — К., 2010. — 434 с.
9 Хорош И. Д. Основные этапы и перспективы развития сельского здравоохранения
в Украинской ССР: дисс. … д-ра мед. наук. — К., 1964. — 826 с.
10 Андріяка Г. О. Внесок приказів громадської опіки у розбудову системи медичного
обслуговування населення України наприкінці XVIII–XIX ст. // Наукові записки Він-
ницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія:
Історія. — Вінниця, 2016. — Вип. 24. — С. 18; Її ж. Роль медичних кадрів Київського
приказу громадської опіки Російської імперії у розбудові медичного обслуговування
населення наприкінці XVIII–XIX ст. // Український історичний збірник. — 2017. —
ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2017. Випуск 27
28
Київський приказ громадської опіки, станом на 1787 р., мав у своєму
підпорядкуванні наступні заклади: соматичну, інфекційну та віспяну лікарні,
гамівний будинок, богадільню й інвалідний дім11. А вже у відомості за
1813 р., складеної за наказом цивільного губернатора, вказано більший склад
установ, якими керував приказ: Кирилівський інвалідний дім на 50 осіб,
богадільня на 50 місць, божевільня на 21 душевнохворого, гамівний будинок,
виховний будинок, пологовий будинок, розрахований на двох породіль,
інфекційна та соматична лікарня по 30 ліжок кожна, богадільня від міста на
1000 хворих, робочий дім (в якому утримувались особи, які здійснили кра-
діжку, — 18; безхатьків — 46), цегляний завод та черепична фабрика, ап-
теки, фабрика виготовлення солдатських суконь з 4 верстатами. Також
Київському приказу належав старий дерев’яний дім за Васильківською
заставою12.
Прикази Російської імперії фінансувалися з державної скарбниці у формі
одноразової допомоги в розмірі 15 тис. руб., у подальшому вони самостійно
заробляли грошові кошти для забезпечення нормальної життєдіяльності
та економічної стабільності своїх закладів13. Частина благодійних закладів
Київського приказу громадської опіки фінансувалася також за рахунок бла-
годійних товариств та внесків приватних осіб14.
Видатки Київського приказу на медичні та благодійні установи протягом
звітного року, згідно з відомістю за 5 жовтня 1800 р., були такими: інва-
лідний будинок — 3745,68 руб., богадільня та будинок для божевільних —
1843,18 руб., виховний будинок — 4762,4½ руб., лікарня — 2185,87 руб.,
пологовий будинок — 237,40 руб. та ін. Загальна сума витрачених коштів за
звітний період становила 27 451 руб.15 У психіатричному лікарняному за-
кладі Київського приказу в 1812–1815 рр. щодня на харчування душевно-
хворих відпускалося від 10 до 12 коп., а в 1818 р. — 13 коп. Тоді як у
соматичних лікарнях, станом на 1818 р., на харчування витрачалося —
20 коп., а виховному та пологовому будинку — 28 коп.16
Лікування в даних установах для платоспроможного населення було
платним і становило 6 руб. 30 коп. — 7 руб. 50 коп. щомісяця, а для бідних
верств населення та інших категорій громадян було безкоштовним.
Вип. 19. — С. 86–87; Сидоренко-Зелезинская Г. М. Указ. соч. — С. 84; Хорош И. Д. Указ.
соч. — С. 27.
11 Пащенко Ф. Д. Указ. соч. — С. 48.
12 Сидоренко-Зелезинская Г. М. Указ. соч. — С. 93.
13 Андріяка Г. О. Внесок приказів громадської опіки… — С. 18; Полное собрание
законов Российской империи (ПСЗРИ). — Собр. 1. — Т. 20. — С. 271.
14 Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України),
ф. 442, оп. 55, спр. 447, арк. 68–70.
15 Пащенко Ф. Д. Указ. соч. — С. 114–116.
16 Там же. — С. 191.
Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
29
Безоплатну медичну допомогу в лікарнях Київського приказу отримували
також особи, які були уражені захворюваннями епідемічного характеру17.
У Державному архіві Житомирської області мною знайдено документ за
1866 р., в якому повідомлялось “о взыскании с крестьян с. Пинязевичи
Григория Сачка и Евдокима Маевского за лечение в Радомышльский
городской больнице …38 руб. 40 коп…”18.
Очолювали лікарняні заклади приказу старший лікар, найчастіше хірург,
також з ним працювали 2–3 ординатори (акушер, терапевт та венеролог),
чіткого розмежування обов’язків серед них не було. Кожний лікар обслу-
говував 60–80 хворих, у часи епідемічних спалахів кількість хворих збіль-
шувалася в рази. У терапевтичних відділеннях хворі були з різною етіо-
логією захворювань: від хірургічних, інфекційних до психічнохворих.
Нерідко повітові лікарі за сумісництвом були старшими лікарями цих
закладів19. Такі факти знаходимо в проекті уставу лікувальних закладів
міністерства внутрішніх справ (далі — МВС) від 10 червня 1894 р. де вка-
зувалося, що “…один и тот же врач заведует одновременно и больницею и
участком, в который он должен иметь постоянные выезды при возник-
новении эпидемий, для проверки оспопрививания, оказания медицинский
помощи больным, для санитарного осмотра школ и т. п.”. Щоб покращити
медико-санітарну ситуацію в регіоні пропонувалось “…учреждения особого
врачебного персонала для больных и особого для заведывания санитарными
участками…”20.
Лікарняні заклади приказу відкривалися в губернському та повітових
містах Київської губернії. У губернському місті вони були розраховані на
30–50 ліжок та розміщувались у власних або пожертвуваних дерев’яних чи
кам’яних будівлях, у повітових містах — на 10–25 ліжок та знаходилися в
орендованих будівлях, що часто не були пристосовані під лікувальні заклади.
До того ж повітові лікарняні заклади у наданні медичної допомоги для
більшості сільського населення були недоступними із-за великої відстані від
сільської місцевості21. У праці Г. Ф. Влайкова знаходимо відомості про те,
що лікарні мали вигляд казенного типу будівлі та являли собою довгі, низькі
одноповерхові споруди з центральним темним та вузьким коридором22.
———————
17Андріяка Г. О. Внесок приказів громадської опіки… — С. 19; Пащенко Ф. Д. Указ.
соч. — С. 191; Хорош И. Д. Указ. соч. — С. 29, 41.
18 Державний архів Житомирської області, ф. 498, оп. 1, спр. 38, арк. 2.
19 Хорош И. Д. Указ. соч. — С. 29–30.
20 ЦДІАК України, ф. 442, оп. 652, спр. 21, арк. 9–10.
21 Статистическое описание Киевской губернии / Изд. И. Фундуклеем. — СПб.:
Типография Министерства внутренних дел, 1852. — С. 402–473; Коган В. Я. Указ. соч. —
С. 15; Хорош И. Д. Указ. соч. — С. 29.
22 Влайков Г. Ф. Очерк развития земской медицины в губерниях Юго-Западного
края — Киевской, Волынской и Подольской. — машинопись, б/г. — С. 14.
ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2017. Випуск 27
30
Будівництво перших лікарняних закладів приказу на території Київської
губернії розпочалося наприкінці XVIII ст. У Києві перша така установа,
згідно з даними П. Д. Пащенка, уже функціонувала в 1786–1787 рр. — це
була соматична лікарня, хоча за даними інших дослідників — Г. М. Си-
доренко-Зелезінської та С. А. Верхратського — вона відкрита 29 жовтня
1803 р., а в 1832 р. почала функціонувати лікарня біля Кирилівського
монастиря23. У другій половині XIX ст. в Київській губернії існувало 13 лі-
карняних закладів, з яких 12 — повітових та 1 заклад для душевнохворих24.
У повітових містах будівництво лікарень відбулося значно пізніше на
відміну від Києва. У дисертації В. Я. Когана знаходимо дані про відкриття
першої лікарні в місті Черкаси у 1805 р.25 Дослідник зазначав, що вже на
1832 р. лікарняна установа мала нову дерев’яну будівлю розраховану на
30 ліжок26. Хоча за С. А. Верхратським, станом на 1821 р., у Черкасах лікарні
не було, тому хворі лікувалися в домашніх умовах27. Доцільно зауважити, що
навіть на початку XIX ст. медичні заклади в багатьох повітових містах були
відсутні.
Серед матеріалів Центрального державного історичного архіву України,
м. Київ (ЦДІАК України) було знайдено документ від 17 квітня 1831 р. за
№ 857, в якому йдеться про те, що під час об’їзду губерній міністр внут-
рішніх справ зазначив, що “…больницы сии в некоторых городах поме-
щаются в несоответственных строениях не имеют приличных и необходимо
нужных помещений, худо снабжены вещами во многом терпят недостаток; в
иных же и доныне оных не устроено…”. Також він наполягав, щоб окрім
військовослужбовців у медичних установах мали змогу лікуватися “…боль-
ные из всех состояний… неимущие бесплатно, а имущие помещичьи крес-
тьяне за умеренную плату…”28. В іншому документі від 18 серпня 1830 р. за
№ 2122 київський цивільний губернатор зазначав, що інспектор Київської
лікарської управи, перевіривши міську лікарню в м. Чигирин, зробив ви-
сновок, що вона потребує негайного переміщення в іншу будівлю, оскільки
тодішня — це “ветхий и неудобный дом, по исследовании… поветового
———————
23 Верхратський С. А. Вказ. праця. — С. 215–219; Пащенко Ф. Д. Указ. соч. —
С. 44; Сидоренко-Зелезинская Г. М. Указ. соч. — С. 87.
24 Коган В. Я. Указ. соч. — С. 13; Хорош И. Д. Указ. соч. — С. 28–29.
25 У відомості про кількість хворих за 1819 р., складеній штаб-лікарем Я. Є. Дран-
ковським, подано детальний опис цієї лікарні. Див.: Державний архів Київської області
(Держархів Київської обл.), ф. 13, оп. 1, спр. 666, арк. 5–6.
26 Коган В. Я. Указ. соч. — С. 16–17.
27 Верхратський С. А. З історії медицини на Україні за XVI–XVIII ст. // Матеріали
до історії розвитку охорони здоров’я на Україні / Під ред. К. Ф. Дупленка. — К.:
Державне медичне видавництво УРСР, 1957. — С. 29.
28 ЦДІАК України, ф. 533, оп. 3, спр. 948, арк. 2.
Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
31
лекаря,… лекарства были на дворе, и потом в сыром месте от чего про-
изошла порчь оных…”29. Проте в Державному архіві Київської області знай-
дено рапорт чигиринського городничого від 4 травня 1843 р. № 1515, в якому
доповідалося Київському приказу громадської опіки, що “…в продолжении
прошлого апреля месяца мы свидетельствовали городскую больницу нашли,
что…со стороны медицины больным оказывалась своевременная помощь, и
даваемый им медикаменты по роду болезни неупустительно, равным обра-
зом больные довольствуются всею положению пищей в должном количестве
и доброте; при самой лечебнице находятся положенные вещи как-то посуда,
белье, одеянье и прочее в должном порядке, да и медикаменты имеются в
достаточном количестве”30. Тобто на прикладі Чигиринської міської лікарні
можна побачити розбіжності у звітах міської влади, що на думку автора
статті містять елементи суб’єктивізму, та звітами лікарів, які засвідчували
дійсний стан речей у регіоні.
У звіті київського губернатора за 1880 р. зазначалися причини такого
занедбаного стану більшості медичних установ, а саме: плата за лікування не
переглядалася тривалий час, унаслідок чого вона не покривала витрат на
лікування хворих, лікування інфекційних хворих за рахунок приказу, не
стягувалася плата з незахищених верств населення, які були підпорядковані
міським чи сільським товариствам, часто затримувало виплату коштів воєнне
відомство за лікування військовослужбовців31.
Більшість лікарняних закладів Київського приказу потребувала капіталь-
ного ремонту, з приводу чого велося безрезультатне довге листування
з представниками владних структур. Згодом МВС видало циркуляр від
7 травня 1843 р., в якому зобов’язувало губернське начальство запрошувати
всіх охочих долучитися до ремонту цих закладів, а потім здавати в оренду
будівлі державі за помірну плату. Саме такі відомості знаходимо про радо-
мишльського титулярного радника Крижанівського, який побудував за влас-
ний рахунок будівлю для лікарні та передав в оренду на 12 років з оплатою
750 руб. сріблом щорічно32.
У другій половині XIX ст. склалася більш позитивна тенденція на тери-
торії України, у тому числі в Київській губернії, щодо збільшення кількості
приказних лікарняних закладів та штатних ліжок (див. табл. 1).
———————
29 Там само, ф. 533, оп. 3, спр. 668, арк. 3–4.
30 Держархів Київської обл., ф. 226, оп. 1, спр. 136, арк. 35.
31 ЦДІАК України, ф. 442, оп. 534, спр. 422, арк. 57.
32 Коган В. Я. Указ. соч. — С. 31.
ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2017. Випуск 27
32
Таблиця 1
Мережа лікарняних закладів приказів громадської опіки
в Україні у 1865 р.33
Губернії Кількість
повітів
Кількість
лікарень
Ліжок в цих
закладах
Полтавська 15 15 745
Чернігівська 15 15 522
Подільська 12 12 410
Волинська 12 12 356
Київська 12 12 247
Харківська 11 10 369
Катеринославська 8 7 359
Таврійська 8 7 230
Херсонська 6 7 170
Разом 99 97 3408
Згідно з даними вищевказаної таблиці, Київська губернія посідала п’яте
місце серед українських адміністративно-територіальних одиниць за кіль-
кістю лікувальних закладів та ліжок у них після губерній — Полтавської,
Чернігівської, Подільської та Волинської.
З “Обзора Киевской губернии за 1885 год” довідуємося про збільшення
мережі лікарень в Києві та повітових містах й штатних ліжок в них, а також
про збільшення видатків у порівнянні з 1800 р. на наступні установи приказу
громадської опіки: Кирилівська лікарня розрахована була на 200 ліжок,
утримання якої приказу обходилося 91 538 руб. щорічно, а на одного хворого
66 коп. щодоби; Кирилівський будинок для божевільних — на 60 ліжок, де
утримання хворих щорічно складало 34 399 руб. або по 82 коп. на одну особу
щодобово; Старокиївське відділення Кирилівської лікарні, в якому лікува-
лися переважно особи з інфекційними захворюваннями, було розраховано на
50 ліжок, а на утримання щорічно виділяли 9 790 руб., на 1 особу —
99⅓ коп. щодоби; у повітах губернії (крім м. Києва) за вказаний період було
11 повітових лікарень із загальною кількістю 269 ліжок, більшість з них, як і
раніше, мали низку недоліків, обмеженість фінансування та не відповідали
санітарним й лікарняним вимогам34.
Одним з важливих кроків, впроваджених Київським приказом, було
піклування про душевнохворих. У доприказний час такі хворі були позбав-
———————
33 Хорош И. Д. Указ. соч. — С. 28.
34 ЦДІАК України, ф. 442, оп. 539, спр. 193, арк. 23.
Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
33
лені будь-якої кваліфікованої медичної допомоги, часто таких людей три-
мали при монастирях, вважаючи їх враженими нечистою силою, або вони
знаходилися під домашньою опікою. Звісно, створення перших спеціалізо-
ваних лікувальних закладів не вирішувало питання щодо надання необхідної
медичної допомоги таким хворим через брак кваліфікованого медичного
персоналу та відповідних засобів лікування35. Особливо ускладнювала ситу-
ацію мала кількість спеціалізованих лікарень й лікарняних ліжок у цих
установах. Часто вони були переповнені, що негативно позначалося на
самому лікуванні пацієнтів, унаслідок чого зростала їх смертність. Не ряту-
вали ситуацію приватні заклади, в яких була обмежена кількість штатних
ліжок, а через високу плату таке лікування могли дозволити лише заможні
люди36.
Перший заклад для психічнохворих Київський приказ громадської опіки
організував при казенній лікарні на Подолі наприкінці 1780-х рр. На утри-
мання богадільні та будинку для душевнохворих у 1793 р. було витрачено
989 руб. 70,5 коп., з них на харчування хворих — 523 руб. 85 коп. Також
київська адміністрація мала переписку з Новгород-Сіверським намісництвом
про утримання в Маскаківському монастирі (це був перший лікарняний
заклад для психічнохворих в Україні) душевнохворих у кількості 24 осіб з
витратами на них 956 руб. щорічно за рахунок монастирських поселень37.
На початку XIX ст. будинок для божевільних був переведений на тери-
торію Кирилівського монастиря. Протягом 1804–1805 рр. на території ко-
лишньої обителі було побудовано 8 кам’яних корпусів, з них 2 для богадільні
та будинку для божевільних. У 1804 р. на будівництво лікарні було витра-
чено 7564 руб. 75 коп. Сам заклад почав працювати з 1806 р., приймаючи
перших своїх пацієнтів38.
В архівних фондах ЦДІАК України знайдено звіт губернатора за 1875 р.,
де зазначалося, що видатки на утримання будинку для божевільних Київ-
ського приказу громадської опіки у звітному році становили 44 839 руб., із
них на одного хворого — 60 коп. щодоби. Кількість хворих пересічно ста-
новила 180 осіб. Також указувалося на два побудовані павільйони, куди було
запропоновано перевести частину пацієнтів39.
Не останню роль у становленні державної охорони здоров’я відіграли
перші повітові лікарі, в обов’язки яких входило виконання великого обсягу
———————
35 Хорош И. Д. Указ. соч. — С. 32.
36 Андріяка Г. О. Внесок приказів громадської опіки... — С. 23; ЦДІАК України,
ф. 442, оп. 622, спр. 344, арк. 48–50.
37 Пащенко Ф. Д. Указ. соч. — С. 49, 55, 92–93.
38 Верхратський С. А., Забулдовський П. Ю. Історія медицини: навч. посібник /
С. А. Верхратський, П. Ю. Забулдовський. — 4-е вид., випр. і допов. — К.: Вища школа,
1991. — С. 233; Пащенко Ф. Д. Указ. соч. — С. 168.
39 ЦДІАК України, ф. 442, оп. 55, спр. 447, арк. 68–70.
ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2017. Випуск 27
34
паперової роботи та обслуговування населення довіреного йому повіту. Хоча
ця процедура мала радше формальний характер, адже на один повіт при-
падало більше 100 тис. населення, що, звісно, унеможливлювало одному
лікареві надати первинну медико-санітарну допомогу всім хворим. До того ж
часто посади повітових лікарів були вакантними у зв’язку з великою кіль-
кістю покладених на них обов’язків40.
У перші роки діяльності приказу на теренах Київської губернії налічу-
валось усього 9 повітових лікарів, а в 1811 р. ця цифра становила 12 осіб,
також, окрім повітових лікарів, на державній службі були учні лікарів у
кількості 22 осіб й 8 повивальних бабок. Натомість, по великому рахунку,
така кількість медичного персоналу мало що змінила в забезпеченні жителів
сільської місцевості якісною медичною допомогою. Поряд з державним
лікарським персоналом, медичною діяльністю займалися приватні лікарі
загальної практики. Станом на 1811 р. у Київській губернії налічувалося
11 приватних лікарів, з них 2 доктора медицини — доктор Дека при маєтку
графа Потоцького та доктор Цім у маєтку губернського маршала дворянства
графа Олезара41.
Варто зазначити, що окрім приказу громадської опіки первинну медико-
санітарну допомогу жителям сільської місцевості надавали інші державні
організації, приватні підприємства тощо.
Медичною допомогою державним селянам та наглядом за медико-
санітарним станом в губерніях займалося міністерство державного майна та
наділів Російської імперії, яке було створене 26 грудня 1837 р.42 Це відом-
ство мало власний медичний персонал та установи. Станом на 1865 р. у
Київській губернії на державній службі була така кількість медичного пер-
соналу: лікарів — 6, фельдшерів — 24 та повивальних бабок — 12; лікар-
няних закладів цього державного відомства на даній території не було43.
Діяльність державних відомств та установ у медичному обслуговуванні
на закріпачених селян не розповсюджувалася. Поміщицькі господарства на
території Київської губернії мали власні медичні установи в містах Зла-
тополі, Кам’янці, Смілі, але часто селяни віддавали перевагу знахарям.
Основним фактором малої відвідуваності лікарняних закладів у приватних
———————
40 Андріяка Г. О. Роль медичних кадрів… — C. 88–92; Верхратський С. А. Мате-
ріали з історії медицини на Україні… — C. 231.
41 Андріяка Г. О. Роль медичних кадрів… — C. 88–89; Верхратський С. А. Мате-
ріали з історії медицини на Україні… — C. 236; Сидоренко-Зелезинская Г. М. Указ. соч. —
С. 58–60.
42 ПСЗРИ. — Собр. 2. — Т. 12. — С. 1039–1053.
43 Андріяка Г. О. Внесок приказів громадської опіки... — С. 21; Хорош И. Д. Указ.
соч. — С. 33–34.
Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
35
господарствах землевласників була їх незначна кількість, а також погане
медичне обслуговування44.
Проте з “Обзора Киевской губернии за 1885 год” довідуємося про кіль-
кість медичних установ приватних підприємств та господарств, що діяли у
звітному році в губернії: лікарень — 8 на 310 ліжок, амбулаторій — 4,
лікарень при цукрових заводах та паперовій фабриці — 54 на 517 ліжок.
У тому ж звіті сказано, що приватні лікарні при великих поміщицьких
маєтках мали хороше облаштування та утримувалися відповідно до лікар-
няних вимог, а пацієнти, в більшості випадків, мали змогу отримувати ме-
дичну допомогу безоплатно. Щодо заводських лікарень, то вони часто
працювали лише в період сезонної роботи та надавали допомогу лише робіт-
никам та службовцям. Заводські лікувальні установи, як і лікарні при маєт-
ках землевласників, мали хороше облаштування, “…другие же удовлетво-
ряли по крайней мере формальной стороной дела”45.
Потрібно зауважити, що приватні лікарні, які відповідали встановленим
нормам були досить поодиноким явищем, тому часто звіти губернаторів
мали суб’єктивний погляд на надання медичної допомоги населенню в
губерніях Російської імперії. До того ж у звітах лікарів детально описувався
дійсний стан лікарень різних форм власності, що далеко не відповідав
лікарняним нормам тих часів, а під час передачі державних медичних
закладів у земську організацію багато їх було лише на папері. Також вони й
характеризувалися негативно: тіснота, сирість, темнота, недостатня венти-
ляція, антисанітарні умови перебування хворих, матеріальна зношеність
будівель та обладнання і т. п.46 У звіті інспектора Київської лікарської
управи за 1814 р. повідомлялося про те, що багато приміщень, які вико-
ристовувалися під лікарняні заклади мали незадовільний стан, а подекуди
були зовсім відсутні47.
Розуміючи відсталість приказної медицини в Південно-Західному краї
від інших українських губерній, де протягом другої половини XIX ст.
утвердилася земська медицина, уряд Російської імперії вдався до впрова-
дження низки нормативно-правових актів, що мали за мету поступово
наблизити тогочасну охорону здоров’я до земської, яка мала великий досвід
та значні успіхи. У записці київського генерал-губернатора О. Р. Дрентельна
наводилися “…подробные данные, свидетельствующие о крайней неудов-
летворительности состояния сельской медицинской части в губерниях вве-
ренного ему края, а равно о неотложной необходимости преобразовать
———————
44 Андріяка Г. О. Внесок приказів громадської опіки… — С. 22; Сидоренко-Зеле-
зинская Г. М. Указ. соч. — С. 97; Хорош И. Д. Указ. соч. — С. 35.
45 ЦДІАК України, ф. 442, оп. 539, спр. 193, арк. 23.
46 Влайков Г. Ф. Указ. соч. — С. 14–16; Коган В. Я. Указ. соч. — С. 15, 33;
Сидоренко-Зелезинская Г. М. Указ. соч. — С. 92–96.
47 Верхратський С. А. З історії медицини на Україні за XVI–XVIII ст.… — С. 28.
ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2017. Випуск 27
36
таковую с утверждением в установленном порядке новых выработанных
штатов”48. Тому наприкінці XIX ст. було затверджено декілька законо-
проектів щодо поліпшення медико-санітарного обслуговування населення у
Волинській, Київській та Подільських губерніях. Перший такий нормативно-
правовий акт “О преобразовании сельской медицинской части в губерниях
Витебской, Минской, Киевской, Волынской, Подольской, Виленской, Ковен-
ской и Гродненской” набув чинності 24 квітня 1887 р. Він передбачав збіль-
шення видатків на медицину та штату медичних працівників (див. табл. 2).
Таблиця 2
Видатки на сільську медичну частину в губерніях
Південно-Західного краю Російської імперії за законом 1887 р.49
Губернії
Волинська Київська Подільська
Статті
видатків
К
іл
ьк
іс
ть
п
ер
со
на
лу
/
за
кл
ад
ів
За
га
ль
на
с
ум
а
на
у
тр
им
ан
ня
в
р
уб
.
К
іл
ьк
іс
ть
п
ер
со
на
лу
/
за
кл
ад
ів
За
га
ль
на
с
ум
а
на
у
тр
им
ан
ня
в
р
уб
.
К
іл
ьк
іс
ть
п
ер
со
на
лу
/
за
кл
ад
ів
За
га
ль
на
с
ум
а
на
ут
ри
ма
нн
я
в
ру
б.
К
іл
ьк
іс
ть
п
ер
со
на
лу
/
за
кл
ад
ів
За
га
ль
на
с
ум
а
на
у
тр
им
ан
ня
в
р
уб
.
Лікарі для відрядження 1 670 1 670 1 670 1 670
Сільські дільничні лікарі 1 920 24 22 080 26 23 920 24 22 080
Фельдшери вищої
категорії 1 240 94 22 560 100 24 000 75 18 000
Фельдшери нижчої
категорії 1 180 94 16 920 100 18 000 76 13 680
Повивальні бабки 175 36 6300 36 6300 36 6300
Сільські лікарні 1 1200 24 28 800 26 31 200 24 28 800
На медикаменти в
сільських лікарнях 1 100 24 2400 26 2600 24 2400
Лікарські прийомні
покої 1 75 48 3600 52 3900 48 3600
На медикаменти в лікар-
ських прийомних покоях 1 50 48 2400 52 2600 48 2400
На поповнення аптек на
фельдшерських пунктах 1 25 116 2900 122 3050 79 1975
Інші видатки - - - 17 150 - 17 250 - 16 050
Загальна сума видатків
на медицину в губернії
в руб.
- - 125 780 133 490 115 955
———————
48 ЦДІАК України, ф. 442, оп. 644, спр. 331, арк. 10–11.
49 ПСЗРИ. — Собр. 3. — Т. 7. — С. 184–185.
Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
37
У додатку до звіту київського губернатора за 1891 р. подано наступну
інформацію щодо кількості відкритих закладів у Київській губернії, відпо-
відно до закону 1887 р.: з 26 сільських лікарень та 52 прийомних покоїв, у
попередньому році функціонувало 12 лікарень та 26 прийомних покоїв, а у
звітному році додатково відкрито 13 лікарень та 26 покоїв. Таким чином, на
1 січня 1892 р. з потрібних 26 сільських лікарень були відкриті 25 лікарень та
всі 52 прийомні покої. У звітному періоді у 25 сільських лікарнях лікувалося
1814 пацієнтів, сільськими лікарями прийнято хворих — 100 918 осіб, сіль-
ськими фельдшерами (яких по штату повинно бути 200) — 175 103 хворих,
сільськими повивальними бабками (36 по штату, а в наявності 35) — надано
допомогу 498 породіллям. У документі говорилося, що 15 лікарень Київ-
ського приказу громадської опіки у звітний період мали 766 штатні ліжка,
25 сільських лікарень — 250, а 52 сільські прийомні покої — 104 ліжка.
Кількість хворих, які отримували медичну допомогу в лікарнях приказу, не
враховуючи будинок для божевільних, становила 8169 осіб. На утримання
всіх лікарень Київського приказу, крім будинку для божевільних, було
витрачено (без оренди приміщень) 189 436 руб. 70¼ коп., а на утримання
1 хворого — 203 руб. 67 коп. щорічно або 55,80 коп. щодоби50.
Проте в іншому архівному документі, датованому 1898 р., об’єктивно
зазначено, що “…нынешняя организация врачебного дела почти не обес-
печивает сельское население необходимою медицинскою помощью: один
сельский врач и сельская лечебница приходится в среднем на 120 000 жи-
телей на территории в 1722 квадратных версты, а одна кровать сельской
лечебницы на 12 000 жителей…”51. Враховуючи такий стан речей, коли лі-
карські дільниці були настільки великі, що поселення знаходяться на відстані
100 верст і більше від медичного закладу, лише жителі прилеглих до нього
сіл могли користуватися медичною допомогою, а інші — переважно звер-
талися до місцевих відунів. Можна вважати, що кардинальних змін в якості
надання медичних послуг населенню, згідно з законом 1887 р., не відбулося.
Утім намагання з боку влади хоч якось покращити такий стан справ у
Південно-Західному краї, у тому числі Київської губернії, були.
Відповідно до закону “О преобразовании сельской врачебной части
Киевской губернии” від 16 квітня 1901 р. № 19938 було збільшено чисель-
ність лікарського персоналу до 63 осіб, середнього медичного персоналу —
до 211, лікарень — до 63, але при цьому ліквідовано прийомні покої та
штатні посади сільських лікарів. Згідно з цим нормативно-правовим актом
повіти ділилися на лікарські дільниці, при кожній з яких мала бути лікарня,
дільничний лікар, фельдшер та фельдшер-акушерка, а в деяких ще й фельд-
шерські пункти. Видатки на утримання лікарської частини в повітах Київ-
———————
50 ЦДІАК України, ф. 442, оп. 622, спр. 344, арк. 48–50.
51 Там само, оп. 626, спр. 20, арк. 16 зв.
ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2017. Випуск 27
38
ської губернії поклали на місцеві губернські земські збори, встановивши
відповідні суми: на перше триріччя 1902–1904 рр. — 214 060 руб., а в
наступні — 264 300 руб. Були визначені кошти й на придбання медикаментів
та інші видатки (див. табл. 3).
Таблиця 3
Штат лікарської частини в повітах Київської губернії
за законом 1901 р.52
Статті видатків
Кількість
персоналу /
закладів
Річний посадовий
оклад 1 особи /
витрати коштів
на 1 заклад в руб.
Всього
витрачено
на персонал /
заклади в руб.
Лікар для відрядження 3 1200 3600
Дільничний лікар 63 1200 75 600
Медичний фельдшер 148 360 53 280
Фельдшер-акушерка 63 400 25 200
На господарство лікарень та
утримання в них хворих 63 1500 94 500
На інструменти та перев’язу-
вальні засоби в лікарнях 63 40 2520
Інші видатки - - 9600
Загальна сума видатків на
медицину в губернії в руб. - - 264 300
Відповідно до звітної відомості діяльності дільничних лікарень за
1901 р., у Київській губернії нараховувалося 33 лікарські дільниці у 12 пові-
тах. Стаціонарною медичною допомогою користувались 4079 пацієнтів, при-
йомними покоями — 190 хворих, амбулаторною допомогою — 558 317 осіб,
акушерською допомогою — 925 жінок, було зроблено віспощеплень —
132 29053. А згідно з відомістю про діяльність медичного персоналу Київ-
ської губернії за жовтень 1902 р., складеною лікарем для відрядження
Є. Г. Гроздовим, у 12 повітах уже налічувалося 39 лікарських дільниць.
За звітний період стаціонарну медичну допомогу отримали 787 пацієнтів та
амбулаторну — 48 280 хворих, акушерську допомогу — 491 жінка, зроблено
3706 віспощеплень54.
———————
52 ПСЗРИ. — Собр. 3. — Т. 21. — С. 239–240.
53 ЦДІАК України, ф. 442, оп. 655, спр. 246, арк. 13 зв.
54 Там само, спр. 35, арк. 144.
Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
39
Проте керівництво держави вважало таку організацію малоефективною,
до того ж адміністративні установи невміло здійснювали свої функції.
Владні структури неодноразово ставили питання про запровадження органів
земського самоврядування й земської охорони здоров’я у краї. У зв’язку з
цим, станом на 1 травня 1904 р., у Південно-Західному краї Російської
імперії було введено земське самоврядування, хоча в дуже обмежених
рамках (спрощене земство). Остаточна передача справ та всіх установ Київ-
ського приказу громадської опіки відбулася лише 1 липня 1904 р., відповідно
до “Положения об управлении земским хозяйством в губерниях Виленской,
Витебской, Волынской, Гродненской, Киевской, Ковенской, Минской, Моги-
левской и Подольской” від 2 квітня 1903 р. за № 2275755. Хоча нові установи
ще тривалий час користувалися лікарнями попередньої системи охорони
здоров’я, поки не почали будувати власні медичні заклади, впроваджуючи
при цьому інші медико-санітарні вимоги.
Отже, прикази громадської опіки Російської імперії зробили певний
внесок у започаткування першої державної системи охорони здоров’я. Саме
на їх долю випав найважчий тягар створення першої мережі лікувальних
закладів, особливо в сільській місцевості, та підготовки медичного персо-
налу в медичних навчальних закладах країни. Але, незважаючи на перепони
й відсутність якої-небудь плановості та систематичності, з якими довелося
стикатися в роботі, заклади охорони здоров’я та їх медичний персонал
зуміли вистояти та перетворитися в одну з найкращих тогочасних форм
медичного обслуговування населення — земську медицину, здобутками якої
ми користуємося й сьогодні.
Приказна система охорони здоров’я сприяла становленню та розвитку
медичного обслуговування населення Київщини, зокрема створенню мережі
лікувальних закладів у губернському та повітових містах. Попри те, що
більшість лікарняних установ мала незадовільний стан або подекуди їх
взагалі не існувало, уже наприкінці XIX ст. відбулася трансформація того-
часного медичного обслуговування населення з метою наближення за якістю
до земського, яке вже на той час діяло в багатьох українських губерніях і
мало значні успіхи.
REFERENCES
1. Andriiaka, H. O. (2016). Vnesok prykaziv hromadskoi opiky u rozbudovi systemy
medychnoho obsluhovuvannia naselennia Ukrainy naprykintsi XVIII–XIX st. Naukovi zapysky
Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho, (24),
17–25. [in Ukrainian].
———————
55 ПСЗРИ. — Собр. 3. — Т. 23. — С. 334–353; ЦДІАК України, ф. 442, оп. 656,
спр. 132, ч. 1, арк. 1.
ISSN 2307-5791. Проблеми історії України ХІХ — поч. ХХ ст. 2017. Випуск 27
40
2. Andriiaka, H. O. (2017). Rol’ medychnykh kadriv Kyivs’koho prykazu hromads’koi
opiky Rosijs’koi imperii u rozbudovi medychnoho obsluhovuvannia naselennia naprykintsi
XVIII–XIX st. Ukrains’kyj istorychnyj zbirnyk, (19), 84–97. [in Ukrainian].
3. Goliachenko, A. M. (1966). Istorija razvitija bol’nichnogo obsluzhivanija selskogo
naselenija Ukrainy (1864–1964) [ The history of development a hospital service of the rural
population of Ukraine (1864–1964)] (Candidate’s thesis). Ivano-Frankivsk. [in Russian].
4. Khorosh, I. D. (1964). Osnovnye etapy i perspektivy razvitija sel’skogo zdravo-
ohranenija v Ukrainskoj SSR [Main milestones and prospects for the development of rural
healthcare in Ukrainian SSR] (Doctor’s thesis). Kyiv. [in Russian].
5. Kogan, V. Ia. (1967). Materialy k razvitiju bol’nichnogo stroitel’stva v sel’skih
mestnostjah USSR (v dorevoljutsionnyj period i za 50 let Sovetskoj vlasti) [Materials for the
development of hospital construction in the rural areas of USSR (in the prerevolutionary period
and for the 50 years of Soviet rule)] (Candidate’s thesis). Kyiv.[in Russian].
6. Pashchenko, F. D. (1959). Istorija Kievskoj psihonevrologicheskoj bol’nicy imeni
akademika I. P. Pavlova (materialy k istorii otechestvennoj psihiatrii dooktyabr’skogo
perioda) [ History of the Kiev psychoneurological Pavlov hospital (materials to the domestic
psychiatry history in the prerevolutionary period)] (Candidate’s thesis). Kyiv. [in Russian].
7. Rohoza, O. M. (2002). Diialnist zemstv Ukrainy po stvorenniu ta rozvytku systemy
okhorony narodnoho zdorov’ia (1864–1917) [Activity zemstvos of Ukraine in creation and
development of public healthcare (1864–1917)] (Candidate’s thesis). Kharkiv. [in Ukrainian].
8. Ruban, N. M. (2004). Rozvytok zemskoi medytsyny v Ukraini (1865–1914 rr.)
[Development of zemstvo medicine in Ukraine (1865–1914)] (Candidate’s thesis). Donetsk.
[in Ukrainian].
9. Sidorenko-Zelezinskaia, H. M. (1962). Zdravoohranenie i zdorov’e naselenija
Kievshhiny za poltora stoletija (1797–1941) [Healthcare and health population of the Kiev
region for half a century (1797–1941)] (Candidate’s thesis). Kyiv. [in Russian].
10. Stupak, F. Ya. (2010). Blahodiinist ta suspilna opika v Ukraini (kinets XVIII —
pochatok XIX st.) [Charity and public assistance in Ukraine (the end of XVIII — beginning
XIX century)] (Doctor’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
11. Verkhratskyi, S. A. (1944). Materialy z istorii medytsyny na Ukraini (do chasiv
vvedennia zemstva) [Materials of history of medicine in Ukraine (in the pre-zemstvo period)]
(Doctor’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
12. Verkhratskyi, S. A. (1957). Z istorii medytsyny na Ukraini za XVI–XVIII st. In
K. F. Duplenko (Ed.), Materialy do istorii rozvytku okhorony zdorov’ia na Ukraini (pp. 15–
57). Kyiv: Derzhavne medychne vydavnytstvo URSR. [in Ukrainian].
13. Verkhratskyi, S. A., & Zabuldovskyi, P. Yu. (1991). Istoriia medytsyny (4th ed.).
Kyiv: Vyshcha shkola. [in Ukrainian].
14. Vlaikov, G. F. (n. d.). Ocherk razvitiya zemskoj mediciny v guberniyax Yugo-
Zapadnogo kraya — Kievskoj, Volynskoj i Podol’skoj [Essay of development of zemstvo
medicine in South-West territory — Kiev, Volyn and Podolsk provinces] (Author’s typescript).
[in Russian].
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185613 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-5791 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T19:43:39Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Андріяка, Г.О. 2022-10-01T13:03:02Z 2022-10-01T13:03:02Z 2017 Роль лікарняних закладів приказу громадської опіки у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню Київської губернії (1781–1904) / Г.О. Андріяка // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 25-40. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2307-5791 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185613 94:61(477.41)“1781/1904” Проаналізовано діяльність лікарняних закладів Київського приказу громадської опіки у наданні доступної медичної допомоги незахищеним верствам населення. Показано, що створення державних лікувальних установ стало важливим кроком з боку держави в наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню Російської імперії щодо попередження спалахів смертоносних епідемій та різних інфекційних захворювань, що забирали мільйони життів переважно сільського населення. На прикладі Київської губернії досліджено діяльність лікарняних закладів приказної охорони здоров’я, які ставили за мету надавати допомогу всім верствам населення, розвивати мережу лікувальних установ, залучати кваліфікованих медичних працівників до своїх закладів, впроваджувати нові методи й наукові розробки в лікуванні хворих тощо. Imperial government carried out a series of reforms in many branches of the economy for improving on economic situation in the country in the late XVIIIth century. Mentioned changes impacted on healthcare, which at that time had not support by the state. In that period of time, the first form of the state system of medical services for the population was created “Order of social care”. That medicine became a basis of modern healthcare and occupied one of the main places in the history of development of healthcare in Ukraine. The purpose of research was study in detail the formation of state medical institutions in the Kyiv province late XVIIIth — early XXth century. The article is analyzed the activity hospitals of Kyiv order of social care in providing available healthcare to populations. The creating a state hospitals — it was an important step by the state in provision of healthcare for population in Russian empire to prevent outbreaks of deadly epidemics and various infectious diseases that took millions of lives most of the rural population. Was investigated the activities the hospitals of order of social care in Kyiv province. Those a state institutions had the aim to give a medical help to all the population, to develop a network of hospitals, to attract skilled medical workers to their institutions, implementing new methods and research in the treatment of patients and etc. Finally, the experience Kyiv order of social care was an important step of the Russian state in providing to available healthcare for population, who suffered from deadly epidemic diseases. That healthcare system enabled to formation and development a network of medical institutions in provincial and district cities in Kyiv province. Overtime, that form of medical care was transformed into zemstvo medicine, which had significant success in its activities. uk Інститут історії України НАН України Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії Роль лікарняних закладів приказу громадської опіки у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню Київської губернії (1781–1904) Order’s of social care medical institution in the provision of healthcare of population of Kyiv province (1781–1904) Article published earlier |
| spellingShingle | Роль лікарняних закладів приказу громадської опіки у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню Київської губернії (1781–1904) Андріяка, Г.О. Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії |
| title | Роль лікарняних закладів приказу громадської опіки у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню Київської губернії (1781–1904) |
| title_alt | Order’s of social care medical institution in the provision of healthcare of population of Kyiv province (1781–1904) |
| title_full | Роль лікарняних закладів приказу громадської опіки у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню Київської губернії (1781–1904) |
| title_fullStr | Роль лікарняних закладів приказу громадської опіки у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню Київської губернії (1781–1904) |
| title_full_unstemmed | Роль лікарняних закладів приказу громадської опіки у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню Київської губернії (1781–1904) |
| title_short | Роль лікарняних закладів приказу громадської опіки у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню Київської губернії (1781–1904) |
| title_sort | роль лікарняних закладів приказу громадської опіки у наданні первинної медико-санітарної допомоги населенню київської губернії (1781–1904) |
| topic | Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії |
| topic_facet | Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185613 |
| work_keys_str_mv | AT andríâkago rolʹlíkarnânihzakladívprikazugromadsʹkoíopíkiunadannípervinnoímedikosanítarnoídopomoginaselennûkiívsʹkoíguberníí17811904 AT andríâkago ordersofsocialcaremedicalinstitutionintheprovisionofhealthcareofpopulationofkyivprovince17811904 |