"Особлива думка” гласних Київської міської думи у її діяльності (1871–1914)

• Опубліковано в: : Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
• Дата: 2017
• Автор: Глизь, Ю.І.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2017
• Теми: Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185615
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: "Особлива думка” гласних Київської міської думи у її діяльності (1871–1914) / Ю.І. Глизь // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 60-81. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

У статті досліджуються причини запровадження верховною владою нового управлінського механізму — “особливої думки”. Детально розглядається
 законодавча процедури її оформлення та розгляду. Встановлюється чи скористалися і як гласні Київської міської думи цим правом. Простежено чисельність “особливих думок”, їхню тематику і як вони впливали на діяльність думи. Для
 виконання поставлених завдань ми використали відомче видання “Известия
 Киевской городской думы”, опубліковані та рукописні варіанти протоколів
 Київської міської думи. Встановлено, що якщо “особлива думка” вказувала на
 незаконність постанови думи, остання мала клопотатися про відміну власного
 незаконного рішення і просити Сенат про перегляд питання заново. Виявлено,
 що активність гласних до 1892 р. була замалою і більшість їхніх “думок”
 стосувалися земельних питань. Положення 1892 р. позитивно вплинуло на число
 гласних з вищою освітою, яких стало на третину більше. Це посприяло
 зростанню кількості “особливих думок”, а також на їхнього різноманіття.
 Крім земельних, вони торкалися модернізаційних та фінансових питань.
 Політизація ситуації в державі привела до появи на початку ХХ ст. групових
 ініціатив гласних, які набували опозиційних рис. Однією з причин цього було
 підсилення адміністративного тиску, адже міський голова та члени управи
 стали державними службовцями й, на думку гласних, відстоювали інтереси верховної влади, а не містян. The article investigated the reasons for the introduction by the supreme power of
 a new management mechanism — “special thought”. In detail considered the
 legislative procedure for its registration and consideration. Installed, were used and
 how this right by glasnyh (deputies) of the Kyiv City Duma. The number of “special
 thoughts”, their topics and how they influenced the activity of the thought were traced.
 To accomplish our tasks, we used the departmental edition Izvestia of the Kyiv City
 Duma, published and manuscript variants of the protocols of the Kyiv City Duma.
 It was established that if “special opinion” pointed to the illegality of the ruling of the
 Duma, the latter had to petition for the abolition of his own illegal decision and ask
 the Senate to revise the issue again. It was found that the activity of the glasnyh
 (deputies) up to 1892 was not enough and most of their “thoughts” concerned land
 issues. City regulation 1892 positively influenced the number of glasny (deputies) with
 higher education, which became one third more. This contributed to the growth of the
 number of “opinions”, as well as their diversity. In addition to land, they touched on
 modernization and financial issues. Politicization of the situation in the country led to
 the appearance in the early twentieth century. group glasnyh (deputies) initiatives that
 acquired oppositional features. One of the reasons for this was an increase in
 administrative pressure, as the mayor and members of the board became civil servants
 and, in the opinion of the glasnyh (deputies), defended the interests of the supreme
 authority, and not the citіzens.