Фізико-хімічна взаємодія компонентів у системах з двохйонним заміщенням на основі потрійних галогенідів Rb₃(Cs₃)Bi₂Br₉(I₉)

• Veröffentlicht in: Украинский химический журнал
• Datum: 2007
• Hauptverfasser: Стерчо, І.П., Цигика, В.В., Сідей, В.І., Переш, Є.Ю.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2007
• Schlagworte: Неорганическая и физическая химия
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185711
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Фізико-хімічна взаємодія компонентів у системах з двохйонним заміщенням на основі потрійних галогенідів Rb₃(Cs₃)Bi₂Br₉(I₉) / І.П. Стерчо, В.В. Цигика, В.І. Сідей, Є.Ю. Переш // Украинский химический журнал. — 2007. — Т. 73, № 6. — С. 71-75. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Методами диференціального термічного (ДТА) та рентгенофазового (РФА) аналізів досліджено фазові рівноваги в системах Rb₃Bi₂I₉—Cs₃Bi₂Br₉ (I) та Rb₃Bi₂Br₉—Cs₃Bi₂I₉ (II). Побудовано діаграму стану системи I та встановлено неквазібінарний характер розрізу II. Характер взаємодії у вивченій квазібінарній системі пояснено кристалохімічними особливостями вихідних тернарних компонентів. Методами дифференциального термического (ДТА) и рентгенофазового (РФА) анализов исследованы фазовые равновесия в системах Rb₃Bi₂I₉—Cs₃Bi₂Br₉ (I) и Rb₃Bi₂Br₉—Cs₃Bi₂I₉ (II). Построена диаграмма состояния системы I и установлен неквазибинарный характер разреза II. Характер взаимодействия в изученной квазибинарной системе объяснен кристаллохимическими особенностями исходных тройных компонентов. Using differential thermal analysis (DTA) and X-ray powder diffraction techniques (XRD), the phase equilibria of the systems Rb₃Bi₂I₉—Cs₃Bi₂Br₉ (I) and Rb₃Bi₂Br₉—Cs₃Bi₂I₉ (II) have been studied. The temperature composition diagram of the system I has been mapped, and the system II was found to be non-quasibinary. The type of interaction in the studied quasibinary system has been explained by the structural peculiarities of the starting ternary components.