Питання учнівських екскурсій на педагогічних з’їздах 1916 р. у Києві, Харкові та Одесі

• Опубліковано в: : Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
• Дата: 2018
• Автор: Савчук, Н.І.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
• Теми: Історія культури, науки та освіти
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185738
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Питання учнівських екскурсій на педагогічних з’їздах 1916 р. у Києві, Харкові та Одесі / Н.І. Савчук // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 271-284. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

На основі опублікованих матеріалів докладно проаналізовано доповіді, дискусії та резолюції педагогічних з’їздів 1916 р. у Києві, Одесі та Харкові щодо постановки екскурсійної справи в середніх навчальних закладах. Встановлено,
 що включення цього питання до порядку денного форумів було обумовлено двома
 чинниками: усвідомленням владою важливості екскурсій як потужного засобу
 виховання молоді в умовах Першої світової війни та освітньою реформою
 П. Ігнатьєва. На запит міністерства народної освіти Російської імперії в
 навчальних округах розробили пропозиції щодо запровадження екскурсій як
 обов’язкової форми навчання. Їх і обговорили на з’їздах.
 З’ясовано, що учасники всіх зібрань були одностайні у своїх поглядах. Серед
 причин, що гальмували запровадження екскурсійного методу навчання вони
 назвали такі: переобтяженість викладачів середньої школи обов’язковими
 заняттями та класним керівництвом; матеріальна незабезпеченість більшості
 учнів; відсутність відповідної підготовки педагогічних працівників; технічні
 труднощі, що виникають при організації поїздок (проблеми з харчуванням та
 поселенням екскурсантів, незручності проїзду великих груп залізничним транспортом, недостатність спеціальних путівників тощо).
 У підсумкових резолюціях з’їздів наголошувалося на значній користі екскурсій для розвитку учнів. У випрацюваних пропозиціях містилися положення про планомірність і обов’язковість екскурсій для всіх навчальних закладів;
 належне матеріально-технічне забезпечення подорожей, спрощення дозвільної
 системи, скасування обмежень за віросповіданням; необхідність організації курсів для підготовки керівників екскурсій, поповнення шкільних бібліотек туристичними виданнями, створення музеїв, де б зберігалися матеріали, зібрані учнями під час мандрівок. Based on published materials, reports, discussions and resolutions of pedagogical
 congresses of 1916 in Kyiv, Odesa and Kharkiv concerning the staging of excursions
 in secondary schools were analyzed in detail. The inclusion of this issue in the agenda
 of the forums was due to two factors: awareness of the importance of excursions by
 the authorities as a powerful means of educating young people in the conditions of the
 First World War and the educational reform of P. Ignatiev. Educational districts
 developed proposals for the introduction of excursions as a compulsory form of
 education, at the request of the Ministry of National Education of the Russian Empire.
 They were discussed at congresses.
 It was found that the participants of all meetings were unanimous in their views.
 They called the following among the reasons that hindered the introduction of the
 excursion method of teaching: high school teachers’ heavy workload of lessons and
 class management; modest means of most students; lack of appropriate training of
 teaching staff; technical difficulties encountered in organizing trips (problems with
 food and settlement of tourists, inconvenience of travel by large groups by rail, lack of
 special guides, etc.).
 The final resolutions of the congresses emphasized the significant benefits of
 excursions for students. They contained provisions on the regularity and obligatory
 excursions for all schools; proper logistic support for travel, simplification of the
 permit system, abolition of restrictions on religion; the need to organize courses for
 the preparation of tour guides, the replenishment of school libraries by tourist
 publications, the creation of museums, where the materials collected by students
 during travels would be stored.