Державні стимули до набуття дворянами військової професії у другій половині XIX — на початку XX ст.
У статті йдеться про заходи російської держави, до яких вона вдавалася
 аби зберегти домінуючу присутність дворян в армійському офіцерському корпусі. Така потреба була викликана соціальною трансформацією дворянського середовища, котра відбулася внаслідок ліберальних реформ Олександра ІІ у&am...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185789 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Державні стимули до набуття дворянами військової професії у другій половині XIX — на початку XX ст. / В.С. Шандра // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 95-111. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862549242739949568 |
|---|---|
| author | Шандра, В.С. |
| author_facet | Шандра, В.С. |
| citation_txt | Державні стимули до набуття дворянами військової професії у другій половині XIX — на початку XX ст. / В.С. Шандра // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 95-111. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| description | У статті йдеться про заходи російської держави, до яких вона вдавалася
аби зберегти домінуючу присутність дворян в армійському офіцерському корпусі. Така потреба була викликана соціальною трансформацією дворянського середовища, котра відбулася внаслідок ліберальних реформ Олександра ІІ у
1860–1870 роках. Значна частина дворянства відмовлялася від військової
кар’єри й зайнялася сільським господарством у власних маєтках та підприємливою діяльністю, котрі приносили суттєві статки. Інша, не маючи значних маєтностей, віддавала перевагу державній службі, як військовій так і
цивільній. Захоплення нових та утримання раніше набутих територій, участь у
світових війнах вимагало від Російської імперії боєздатної армії, яка б витримувала конкуренцію з арміями європейських держав. Її технологічне переозброєння вимагало професійної підготовки офіцерського корпусу й тому
держава прагнула затримати дворян на військовій службі. Для цього вона
зміцнювала матеріальне їх забезпечення, залишила чинним можливість набувати спадкове дворянство. Суттєво турбувалася про поліпшення служби на
віддалених територіях з несприятливим кліматом, піднімаючи розмір жалування, забезпечуючи вищими пенсіями та гарантуючи набуття військових чинів за коротший термін, ніж у внутрішніх губерніях. Було звернено увагу і на
соціальне становище офіцерських родин. Зауважено також і моральні аспекти
для піднесення ролі військових у суспільстві. Проте найбільшу увагу було
приділено військовій професійній освіті, котру можна було розпочати у кадетських корпусах і юнкерських училищах, у яких навчання здійснювалося переважно державним коштом. Останнє влаштовувало збіднілі дворянські
родини. Прагнення батьків надати дітям освіту саме у військових навчальних
закладах мотивувалося також і тим, що там вона тісно поєднувалася з
вихованням дворянської молоді у дусі вірнопідданства, яке за тривалий час
пануванні монархії Романових стало основою світогляду дворянства, його
моральним авторитетом. З’ясовано ті пріоритети в організації навчального
процесу, за допомогою яких формувалися у майбутніх російських офіцерів
почуття відданості і лояльного ставлення до монарха, що ототожнювалося з
служінням батьківщині і межувало з патріотизмом, з готовністю пожертвувати своїми інтересами заради держави.
The article deals with the measures of the Russian state, which are used to
preserve the permanent presence of the nobility in the army officer corps. It was
caused by the social transformation of the nobility environment, which occurred as a
result of the liberal reforms of Alexander the Second in 1860–1870. A significant part
of the nobility refused to military career engaged in agriculture in their own estates
and entrepreneurial activities, which brought substantial income. The other part of the
nobility, not having significant estates, gave preference to public service, both civil
and military.
The capture and detention of new territories required an efficient army of the
Russian Empire, which could withstand competition from the armies of European
states. Its technological re-equipment required professional training for the officer
corps, and therefore the government sought to detain the nobles in military service. To
this end, it strengthened their material support, left in force the right to inherit a noble
title. The Empire also took care of improving the conditions of service in remote areas
with an unfavorable climate, increasing the size of salaries, pensions, and guarantees
for the acquisition of military officials in a shorter period of time than in internal
provinces.
Attention was also drawn to the social situation of officer families. However, the
most attention was paid to military professional education, which could be acquired in
cadet corps and schools, where training was carried out mainly at public expense that
suit impoverished noble families. The desire of parents to educate their children in
military schools was also motivated by the fact that it was closely combined with the
education of noble youth in the spirit of allegiance, which for a long period of
existence of the Romanov monarchy became the basis of the worldview of the nobility
and its moral authority. It also clarified the priorities in the organization of the
educational process, with the help of which feelings of allegiance and loyalty,
bordering on patriotism, were formed among future Russian officers.
|
| first_indexed | 2025-11-25T20:37:33Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185789 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-5791 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T20:37:33Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шандра, В.С. 2022-10-13T16:46:55Z 2022-10-13T16:46:55Z 2019 Державні стимули до набуття дворянами військової професії у другій половині XIX — на початку XX ст. / В.С. Шандра // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 95-111. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2307-5791 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185789 057.36 “ХІХ/ХХ ст.” У статті йдеться про заходи російської держави, до яких вона вдавалася
 аби зберегти домінуючу присутність дворян в армійському офіцерському корпусі. Така потреба була викликана соціальною трансформацією дворянського середовища, котра відбулася внаслідок ліберальних реформ Олександра ІІ у
 1860–1870 роках. Значна частина дворянства відмовлялася від військової
 кар’єри й зайнялася сільським господарством у власних маєтках та підприємливою діяльністю, котрі приносили суттєві статки. Інша, не маючи значних маєтностей, віддавала перевагу державній службі, як військовій так і
 цивільній. Захоплення нових та утримання раніше набутих територій, участь у
 світових війнах вимагало від Російської імперії боєздатної армії, яка б витримувала конкуренцію з арміями європейських держав. Її технологічне переозброєння вимагало професійної підготовки офіцерського корпусу й тому
 держава прагнула затримати дворян на військовій службі. Для цього вона
 зміцнювала матеріальне їх забезпечення, залишила чинним можливість набувати спадкове дворянство. Суттєво турбувалася про поліпшення служби на
 віддалених територіях з несприятливим кліматом, піднімаючи розмір жалування, забезпечуючи вищими пенсіями та гарантуючи набуття військових чинів за коротший термін, ніж у внутрішніх губерніях. Було звернено увагу і на
 соціальне становище офіцерських родин. Зауважено також і моральні аспекти
 для піднесення ролі військових у суспільстві. Проте найбільшу увагу було
 приділено військовій професійній освіті, котру можна було розпочати у кадетських корпусах і юнкерських училищах, у яких навчання здійснювалося переважно державним коштом. Останнє влаштовувало збіднілі дворянські
 родини. Прагнення батьків надати дітям освіту саме у військових навчальних
 закладах мотивувалося також і тим, що там вона тісно поєднувалася з
 вихованням дворянської молоді у дусі вірнопідданства, яке за тривалий час
 пануванні монархії Романових стало основою світогляду дворянства, його
 моральним авторитетом. З’ясовано ті пріоритети в організації навчального
 процесу, за допомогою яких формувалися у майбутніх російських офіцерів
 почуття відданості і лояльного ставлення до монарха, що ототожнювалося з
 служінням батьківщині і межувало з патріотизмом, з готовністю пожертвувати своїми інтересами заради держави. The article deals with the measures of the Russian state, which are used to
 preserve the permanent presence of the nobility in the army officer corps. It was
 caused by the social transformation of the nobility environment, which occurred as a
 result of the liberal reforms of Alexander the Second in 1860–1870. A significant part
 of the nobility refused to military career engaged in agriculture in their own estates
 and entrepreneurial activities, which brought substantial income. The other part of the
 nobility, not having significant estates, gave preference to public service, both civil
 and military.
 The capture and detention of new territories required an efficient army of the
 Russian Empire, which could withstand competition from the armies of European
 states. Its technological re-equipment required professional training for the officer
 corps, and therefore the government sought to detain the nobles in military service. To
 this end, it strengthened their material support, left in force the right to inherit a noble
 title. The Empire also took care of improving the conditions of service in remote areas
 with an unfavorable climate, increasing the size of salaries, pensions, and guarantees
 for the acquisition of military officials in a shorter period of time than in internal
 provinces.
 Attention was also drawn to the social situation of officer families. However, the
 most attention was paid to military professional education, which could be acquired in
 cadet corps and schools, where training was carried out mainly at public expense that
 suit impoverished noble families. The desire of parents to educate their children in
 military schools was also motivated by the fact that it was closely combined with the
 education of noble youth in the spirit of allegiance, which for a long period of
 existence of the Romanov monarchy became the basis of the worldview of the nobility
 and its moral authority. It also clarified the priorities in the organization of the
 educational process, with the help of which feelings of allegiance and loyalty,
 bordering on patriotism, were formed among future Russian officers. uk Інститут історії України НАН України Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії Державні стимули до набуття дворянами військової професії у другій половині XIX — на початку XX ст. State incentives for the noblts for the obtaining the military profession in the second half of the XIX — early XX centuries Article published earlier |
| spellingShingle | Державні стимули до набуття дворянами військової професії у другій половині XIX — на початку XX ст. Шандра, В.С. Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії |
| title | Державні стимули до набуття дворянами військової професії у другій половині XIX — на початку XX ст. |
| title_alt | State incentives for the noblts for the obtaining the military profession in the second half of the XIX — early XX centuries |
| title_full | Державні стимули до набуття дворянами військової професії у другій половині XIX — на початку XX ст. |
| title_fullStr | Державні стимули до набуття дворянами військової професії у другій половині XIX — на початку XX ст. |
| title_full_unstemmed | Державні стимули до набуття дворянами військової професії у другій половині XIX — на початку XX ст. |
| title_short | Державні стимули до набуття дворянами військової професії у другій половині XIX — на початку XX ст. |
| title_sort | державні стимули до набуття дворянами військової професії у другій половині xix — на початку xx ст. |
| topic | Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії |
| topic_facet | Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185789 |
| work_keys_str_mv | AT šandravs deržavnístimulidonabuttâdvorânamivíisʹkovoíprofesííudrugíipoloviníxixnapočatkuxxst AT šandravs stateincentivesforthenobltsfortheobtainingthemilitaryprofessioninthesecondhalfofthexixearlyxxcenturies |