Русифікаційна політика й ідеологія Російської імперії та національне самосприйняття українців (XIX — початок XX ст.)
Статтю присвячено особливостям менталітету та національного самосприйняття українців у ХІХ ст., коли значна частина українських земель входила до складу Російської імперії й вважалася її споконвічними та невід’ємними територіями. В умовах активної та всебічної русифікаторської внутрішньої політи...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Назва видання: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185790 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Русифікаційна політика й ідеологія Російської імперії та національне самосприйняття українців (XIX — початок XX ст.) / О.О. Крижановська // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 112-129. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Статтю присвячено особливостям менталітету та національного
самосприйняття українців у ХІХ ст., коли значна частина українських земель
входила до складу Російської імперії й вважалася її споконвічними та
невід’ємними територіями. В умовах активної та всебічної русифікаторської
внутрішньої політики російського самодержавства на українських територіях
імперії частина українців поступово асимілювалася, переймаючи притаманні
російському народу риси, спосіб життя, звичаї та традиції.
Однак у цей же час активно розвивались вітчизняні історичні студії.
Вітчизняні учені-історики всебічно та ґрунтовно досліджували минуле, побут,
звичаї та традиції українського народу, завдяки чому українська історія стала
виокремлюватися з загальноросійської імперської історії. Крім того, на увагу
вдумливих дослідників заслуговує широке коло особових джерел ХІХ — початку
ХХ ст.: щоденники, записки, мемуари та епістолярії. Ці джерела засвідчують,
що український народ ревно зберігав і передавав із покоління в покоління власні
та характерні тільки для нього менталітет, риси характеру та спосіб життя. |
|---|