Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр.

У статті проаналізовано взаємозв’язок між успіхами та невдачами діяльності органів місцевого самоврядування в Україні у часи царизму та здобуттям і втратою нею незалежності на початку ХХ ст. Показано, що багато з тих
 причин, котрі не дали Україні відстояти свою самостійність, мали свої вито...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Date:2019
Main Author: Лисенко, О.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2019
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185791
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр. / О.В. Лисенко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 130-144. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862636030050435072
author Лисенко, О.В.
author_facet Лисенко, О.В.
citation_txt Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр. / О.В. Лисенко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 130-144. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
description У статті проаналізовано взаємозв’язок між успіхами та невдачами діяльності органів місцевого самоврядування в Україні у часи царизму та здобуттям і втратою нею незалежності на початку ХХ ст. Показано, що багато з тих
 причин, котрі не дали Україні відстояти свою самостійність, мали свої витоки
 ще з середини 18 століття, йдеться насамперед про розкол українського
 суспільства на бідних селян та багатих землевласників з числа колишньої
 козацької старшини. Останні вважали себе складовою частиною загальноімперської еліти і з презирством ставилися до свого простого народу. Цей розкол був певною мірою знівельований на рубежі ХІХ–ХХ ст., насамперед
 завдяки енергійній діяльності української консервативної еліти, котра очолювала місцеві органи самоуправління, передусім земства та тісно пов’язані з
 ними кооперативи, особливо у невеликих, переважно україномовних містах.
 У земствах та кооперативах українці вчилися вести реальну господарську та
 економічну діяльність. У них формувалися нові кадри для розвитку української
 економіки на нових ринково-демократичних засадах, котрі повинні були поступово замінити наскрізь просякнуту бюрократизмом російську напівфеодальну економіку. Щодо великих промислових, переважно російськомовних міст,
 то тут, окрім Катеринослава, справи були значно гіршими через утиски з боку
 царизму. Після здобуття Україною незалежності, коли, здавалося б, можна
 було повністю ліквідувати спровокований самодержавством штучний розкол
 українського суспільства, представникам української верхівки забракло розуму
 поділитися з народом своїми земельними угіддями (звісно, окрім цього, були
 наявні й інші складні об’єктивні обставини). Натомість вони почали, частково
 вимушено, загравати з представниками російської верхівки. Все це викликало
 обурення в українського народу, чим скористалися спочатку українські соціалісти, а потім і російські більшовики, що й призвело до втрати Україною своєї самостійності. The article analyzes the relationship between the successes and failures of local
 self-government in Ukraine during tsarist times and the gaining and loss of
 independence in the early twentieth century. It has been shown that many of the
 reasons that prevented Ukraine from asserting its independence had their origins in
 the middle of the 18th century. First of all it is about the split of Ukrainian society into
 the poor peasants and rich landowners originated among the former Cossack leaders.
 The latter believed themselves to be part of the imperial elite and treated common
 people with contempt. This split was somewhat reduced at the turn of the nineteenth
 and twentieth centuries, primarily due to the energetic activity of the Ukrainian
 conservative elite, which headed local self-government bodies, primarily zemstvos and
 closely related to them cooperatives, especially in small, mostly Ukrainian-speaking
 towns. In zemstvos and cooperatives Ukrainians learned to pursue real economic
 activities. They created new staff for the development of the Ukrainian economy on the
 new market-democratic principles, which should gradually replace the Russian feudal
 economy that was imbued with bureaucracy. Meanwile in the large industrial, mostly
 Russian-speaking cities, with the exeption of Katerinoslav, the situation was much
 worse because of the tsarist oppression. Gaining of the Ukrainian independence
 seemed to be the best opportunity to overcome the artificial split in the Ukrainian
 society provoked by the tsarist autocracy. But the representatives of the Ukrainian
 elite did not appear to be wise enough to share with the people their vast lands (of
 course, there were a lot of other complicated objective circumstances). Instead, they
 began, partially forced, to flirt with the representatives of the Russian elite. All this
 caused resentment among the Ukrainian people. This resentment was first misused by
 the Ukrainian socialists and then by the Russian Bolsheviks, which led to the loss of
 Ukraine’s independence.
first_indexed 2025-11-30T19:44:10Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185791
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2307-5791
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T19:44:10Z
publishDate 2019
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Лисенко, О.В.
2022-10-13T16:47:32Z
2022-10-13T16:47:32Z
2019
Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр. / О.В. Лисенко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 130-144. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
2307-5791
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185791
346.232; 325.86 (477) “1917/1918”
У статті проаналізовано взаємозв’язок між успіхами та невдачами діяльності органів місцевого самоврядування в Україні у часи царизму та здобуттям і втратою нею незалежності на початку ХХ ст. Показано, що багато з тих
 причин, котрі не дали Україні відстояти свою самостійність, мали свої витоки
 ще з середини 18 століття, йдеться насамперед про розкол українського
 суспільства на бідних селян та багатих землевласників з числа колишньої
 козацької старшини. Останні вважали себе складовою частиною загальноімперської еліти і з презирством ставилися до свого простого народу. Цей розкол був певною мірою знівельований на рубежі ХІХ–ХХ ст., насамперед
 завдяки енергійній діяльності української консервативної еліти, котра очолювала місцеві органи самоуправління, передусім земства та тісно пов’язані з
 ними кооперативи, особливо у невеликих, переважно україномовних містах.
 У земствах та кооперативах українці вчилися вести реальну господарську та
 економічну діяльність. У них формувалися нові кадри для розвитку української
 економіки на нових ринково-демократичних засадах, котрі повинні були поступово замінити наскрізь просякнуту бюрократизмом російську напівфеодальну економіку. Щодо великих промислових, переважно російськомовних міст,
 то тут, окрім Катеринослава, справи були значно гіршими через утиски з боку
 царизму. Після здобуття Україною незалежності, коли, здавалося б, можна
 було повністю ліквідувати спровокований самодержавством штучний розкол
 українського суспільства, представникам української верхівки забракло розуму
 поділитися з народом своїми земельними угіддями (звісно, окрім цього, були
 наявні й інші складні об’єктивні обставини). Натомість вони почали, частково
 вимушено, загравати з представниками російської верхівки. Все це викликало
 обурення в українського народу, чим скористалися спочатку українські соціалісти, а потім і російські більшовики, що й призвело до втрати Україною своєї самостійності.
The article analyzes the relationship between the successes and failures of local
 self-government in Ukraine during tsarist times and the gaining and loss of
 independence in the early twentieth century. It has been shown that many of the
 reasons that prevented Ukraine from asserting its independence had their origins in
 the middle of the 18th century. First of all it is about the split of Ukrainian society into
 the poor peasants and rich landowners originated among the former Cossack leaders.
 The latter believed themselves to be part of the imperial elite and treated common
 people with contempt. This split was somewhat reduced at the turn of the nineteenth
 and twentieth centuries, primarily due to the energetic activity of the Ukrainian
 conservative elite, which headed local self-government bodies, primarily zemstvos and
 closely related to them cooperatives, especially in small, mostly Ukrainian-speaking
 towns. In zemstvos and cooperatives Ukrainians learned to pursue real economic
 activities. They created new staff for the development of the Ukrainian economy on the
 new market-democratic principles, which should gradually replace the Russian feudal
 economy that was imbued with bureaucracy. Meanwile in the large industrial, mostly
 Russian-speaking cities, with the exeption of Katerinoslav, the situation was much
 worse because of the tsarist oppression. Gaining of the Ukrainian independence
 seemed to be the best opportunity to overcome the artificial split in the Ukrainian
 society provoked by the tsarist autocracy. But the representatives of the Ukrainian
 elite did not appear to be wise enough to share with the people their vast lands (of
 course, there were a lot of other complicated objective circumstances). Instead, they
 began, partially forced, to flirt with the representatives of the Russian elite. All this
 caused resentment among the Ukrainian people. This resentment was first misused by
 the Ukrainian socialists and then by the Russian Bolsheviks, which led to the loss of
 Ukraine’s independence.
uk
Інститут історії України НАН України
Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Політичні студії
Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр.
Influence of local self-government bodies in Ukraine in the imperial times on the establishment of its independence in 1917–1918
Article
published earlier
spellingShingle Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр.
Лисенко, О.В.
Політичні студії
title Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр.
title_alt Influence of local self-government bodies in Ukraine in the imperial times on the establishment of its independence in 1917–1918
title_full Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр.
title_fullStr Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр.
title_full_unstemmed Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр.
title_short Вплив органів місцевого самоврядування в Україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр.
title_sort вплив органів місцевого самоврядування в україні імперської доби на становлення її незалежності у 1917–1918 рр.
topic Політичні студії
topic_facet Політичні студії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185791
work_keys_str_mv AT lisenkoov vplivorganívmíscevogosamovrâduvannâvukraíníímpersʹkoídobinastanovlennâíínezaležnostíu19171918rr
AT lisenkoov influenceoflocalselfgovernmentbodiesinukraineintheimperialtimesontheestablishmentofitsindependencein19171918