Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст.
Відміна кріпосного права у 1861 р. стала початком глобальних перетворень, які торкнулись адміністративно-територіального поділу імперії. За новим поділом у Київській, Подільській та Волинській губерніях нижчою територіальною одиницею стала “сільська общинаˮ (територіальна сільська громада),
...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185820 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст. / К.В. Мельничук // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2020. — Вип. 30. — С. 46-58. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862600559070019584 |
|---|---|
| author | Мельничук, К.В. |
| author_facet | Мельничук, К.В. |
| citation_txt | Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст. / К.В. Мельничук // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2020. — Вип. 30. — С. 46-58. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| description | Відміна кріпосного права у 1861 р. стала початком глобальних перетворень, які торкнулись адміністративно-територіального поділу імперії. За новим поділом у Київській, Подільській та Волинській губерніях нижчою територіальною одиницею стала “сільська общинаˮ (територіальна сільська громада),
вищою — волость. Управління сільськими громадами здійснювали органи селянського самоврядування — волосне та сільське правління, які формували і забезпечували хлібороби. Однак, окрім справ громади, законодавець зобов’язав
селянське самоврядування виконувати низку необхідних у державному управлінні
функцій (фіскальні, юридичні, поліцейські, статистичні, освітні). Тож, селянські адміністрації фактично перетворились у найнижчу ланку у ієрархії державного управління. Самостійність селянського самоврядування обмежували
постанови та циркуляри міністерства внутрішніх справ, генерал-губернатора,
губернатора, губернського у селянських справах присутствія і мирового посередника. Навіть підбір кадрів до установ селянського самоврядування здійснювався із урахуванням низки обмежень встановлених “Положенням про вихід
селян із кріпацької залежності” 1861 р. Національна строкатість Правобережної України у ХІХ — початку ХХ ст.,
була представлена у присутності в регіоні євреїв та поляків, які становили
відповідну другу та третю за чисельністю категорію жителів, після українців.
Вагома частка представників даних національностей проживали у селянському
середовищі, тож поставала проблема участі їх у роботі селянського самоврядування. Для недопущення на ключові посади в сільські адміністрації “чужинців” (не членів селянської громади, іновірців) на місцях вводились обмеження. Однак, відносно доступною для бажаючих працювати у волості чи сільському правлінні залишалась посада писаря. У пропонованій розвідці
розглядається проблема кадрового забезпечення та присутність представників
польської і єврейської національності в органах селянського самоврядування у
Південно-Західному краї Російської імперії у другій половині ХІХ ст. Охарактеризовано порядок ротації працівників селянських адміністрацій, їх освіту, рівень фаховості, умови праці та оплату. Описані окремі випадки служби євреїв
та поляків на посадах писарів у селянських адміністраціях.
The abolition of serfdom in 1861 was the beginning of global reformations that
dealt with the administrative and territorial division of the empire. According to the
new division, the lowest territorial unit was a rural community (territorial community)
in Kyiv, Podolia and Volhynia guberniyas, the highest — volost. The control of rural
communities was performed by peasant self-government — volost and rural government
which were formed and provided by peasants (members of the community).
However, excepting community affairs, the legislator charged the peasant selfgovernment
to execute a number of urgent functions in the government (fiscal, legal,
police, static and educative functions). For that reason, the peasant authorities fairly
changed to the lowest link of the government in the hierarchy. The peasant selfgovernment
was restricted by the resolutions and circulars of Ministry of Interior,
general-governor, governor in peasant affairs and “myrovyi poserednykˮ. As a matter
of fact, the talent acquisition to the peasant self-government office was implemented
with a number of restrictions established by the “Regulation on the peasants
withdrawal from serfdomˮ in 1861.
The specific character of the Right-Bank Ukraine was the diversity of area, after
the Ukrainians the second most populated were the Polish people, the third — Jewish.
The impressive part of Polish and Jewish nationalities lived in peasant community so
that it was a problem of their participation in the work of peasant self-government.
Avoiding “chuzhynzivˮ (people who were not the members of peasant community) to
the main positions of rural administration, the restrictions were input on the spot. Still,
the position of clerk (pisar) was accessible for those wishing to work in volost or rural
government. The article deals with problem of human resourcing and the presence of
Polish and Jewish nationalities in the peasant self-government in the South-Western
region of the Russian Empire in the second half of the 19th — the beginning of the 20th
centuries. The rotation way of workers in the rural administration, their level of
education, professional achievements, employment and remuneration terms are
distinguished in the article Certain cases of working Jewish and Polish as clerks in
rural administrations are described.
|
| first_indexed | 2025-11-28T00:16:13Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185820 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2307-5791 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T00:16:13Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мельничук, К.В. 2022-10-19T12:48:22Z 2022-10-19T12:48:22Z 2020 Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст. / К.В. Мельничук // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2020. — Вип. 30. — С. 46-58. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2307-5791 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185820 94(477) “18/19” Відміна кріпосного права у 1861 р. стала початком глобальних перетворень, які торкнулись адміністративно-територіального поділу імперії. За новим поділом у Київській, Подільській та Волинській губерніях нижчою територіальною одиницею стала “сільська общинаˮ (територіальна сільська громада),
 вищою — волость. Управління сільськими громадами здійснювали органи селянського самоврядування — волосне та сільське правління, які формували і забезпечували хлібороби. Однак, окрім справ громади, законодавець зобов’язав
 селянське самоврядування виконувати низку необхідних у державному управлінні
 функцій (фіскальні, юридичні, поліцейські, статистичні, освітні). Тож, селянські адміністрації фактично перетворились у найнижчу ланку у ієрархії державного управління. Самостійність селянського самоврядування обмежували
 постанови та циркуляри міністерства внутрішніх справ, генерал-губернатора,
 губернатора, губернського у селянських справах присутствія і мирового посередника. Навіть підбір кадрів до установ селянського самоврядування здійснювався із урахуванням низки обмежень встановлених “Положенням про вихід
 селян із кріпацької залежності” 1861 р. Національна строкатість Правобережної України у ХІХ — початку ХХ ст.,
 була представлена у присутності в регіоні євреїв та поляків, які становили
 відповідну другу та третю за чисельністю категорію жителів, після українців.
 Вагома частка представників даних національностей проживали у селянському
 середовищі, тож поставала проблема участі їх у роботі селянського самоврядування. Для недопущення на ключові посади в сільські адміністрації “чужинців” (не членів селянської громади, іновірців) на місцях вводились обмеження. Однак, відносно доступною для бажаючих працювати у волості чи сільському правлінні залишалась посада писаря. У пропонованій розвідці
 розглядається проблема кадрового забезпечення та присутність представників
 польської і єврейської національності в органах селянського самоврядування у
 Південно-Західному краї Російської імперії у другій половині ХІХ ст. Охарактеризовано порядок ротації працівників селянських адміністрацій, їх освіту, рівень фаховості, умови праці та оплату. Описані окремі випадки служби євреїв
 та поляків на посадах писарів у селянських адміністраціях. The abolition of serfdom in 1861 was the beginning of global reformations that
 dealt with the administrative and territorial division of the empire. According to the
 new division, the lowest territorial unit was a rural community (territorial community)
 in Kyiv, Podolia and Volhynia guberniyas, the highest — volost. The control of rural
 communities was performed by peasant self-government — volost and rural government
 which were formed and provided by peasants (members of the community).
 However, excepting community affairs, the legislator charged the peasant selfgovernment
 to execute a number of urgent functions in the government (fiscal, legal,
 police, static and educative functions). For that reason, the peasant authorities fairly
 changed to the lowest link of the government in the hierarchy. The peasant selfgovernment
 was restricted by the resolutions and circulars of Ministry of Interior,
 general-governor, governor in peasant affairs and “myrovyi poserednykˮ. As a matter
 of fact, the talent acquisition to the peasant self-government office was implemented
 with a number of restrictions established by the “Regulation on the peasants
 withdrawal from serfdomˮ in 1861.
 The specific character of the Right-Bank Ukraine was the diversity of area, after
 the Ukrainians the second most populated were the Polish people, the third — Jewish.
 The impressive part of Polish and Jewish nationalities lived in peasant community so
 that it was a problem of their participation in the work of peasant self-government.
 Avoiding “chuzhynzivˮ (people who were not the members of peasant community) to
 the main positions of rural administration, the restrictions were input on the spot. Still,
 the position of clerk (pisar) was accessible for those wishing to work in volost or rural
 government. The article deals with problem of human resourcing and the presence of
 Polish and Jewish nationalities in the peasant self-government in the South-Western
 region of the Russian Empire in the second half of the 19th — the beginning of the 20th
 centuries. The rotation way of workers in the rural administration, their level of
 education, professional achievements, employment and remuneration terms are
 distinguished in the article Certain cases of working Jewish and Polish as clerks in
 rural administrations are described. uk Інститут історії України НАН України Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст. Participation of Poles and Jews in the peasant self-government in the Right-Bank Ukraine in the second half of the XIX century Article published earlier |
| spellingShingle | Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст. Мельничук, К.В. Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії |
| title | Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст. |
| title_alt | Participation of Poles and Jews in the peasant self-government in the Right-Bank Ukraine in the second half of the XIX century |
| title_full | Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст. |
| title_fullStr | Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст. |
| title_full_unstemmed | Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст. |
| title_short | Участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на Правобережній Україні в другій половині ХІХ ст. |
| title_sort | участь поляків та євреїв у органах селянського самоврядування на правобережній україні в другій половині хіх ст. |
| topic | Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії |
| topic_facet | Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185820 |
| work_keys_str_mv | AT melʹničukkv učastʹpolâkívtaêvreívuorganahselânsʹkogosamovrâduvannânapravoberežníiukraínívdrugíipoloviníhíhst AT melʹničukkv participationofpolesandjewsinthepeasantselfgovernmentintherightbankukraineinthesecondhalfofthexixcentury |