Огляд джерельної бази та історіографії проблеми життєвого рівня міського населення Правобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.
Saved in:
| Published in: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
|---|---|
| Date: | 2002 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2002
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185873 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Огляд джерельної бази та історіографії проблеми життєвого рівня міського населення Правобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. / В.Б. Молчанов // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 5. — С. 5-16. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185873 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Молчанов, В.Б. 2022-10-24T14:08:59Z 2022-10-24T14:08:59Z 2002 Огляд джерельної бази та історіографії проблеми життєвого рівня міського населення Правобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. / В.Б. Молчанов // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 5. — С. 5-16. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2307-5791 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185873 uk Інститут історії України НАН України Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Історіографічні дослідження Огляд джерельної бази та історіографії проблеми життєвого рівня міського населення Правобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Огляд джерельної бази та історіографії проблеми життєвого рівня міського населення Правобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. |
| spellingShingle |
Огляд джерельної бази та історіографії проблеми життєвого рівня міського населення Правобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Молчанов, В.Б. Історіографічні дослідження |
| title_short |
Огляд джерельної бази та історіографії проблеми життєвого рівня міського населення Правобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. |
| title_full |
Огляд джерельної бази та історіографії проблеми життєвого рівня міського населення Правобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. |
| title_fullStr |
Огляд джерельної бази та історіографії проблеми життєвого рівня міського населення Правобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Огляд джерельної бази та історіографії проблеми життєвого рівня міського населення Правобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. |
| title_sort |
огляд джерельної бази та історіографії проблеми життєвого рівня міського населення правобережної україни в кінці хіх - на початку хх ст. |
| author |
Молчанов, В.Б. |
| author_facet |
Молчанов, В.Б. |
| topic |
Історіографічні дослідження |
| topic_facet |
Історіографічні дослідження |
| publishDate |
2002 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| issn |
2307-5791 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185873 |
| citation_txt |
Огляд джерельної бази та історіографії проблеми життєвого рівня міського населення Правобережної України в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. / В.Б. Молчанов // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2002. — Вип. 5. — С. 5-16. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT molčanovvb oglâddžerelʹnoíbazitaístoríografííproblemižittêvogorívnâmísʹkogonaselennâpravoberežnoíukraínivkíncíhíhnapočatkuhhst |
| first_indexed |
2025-11-25T13:17:24Z |
| last_indexed |
2025-11-25T13:17:24Z |
| _version_ |
1850515413427814400 |
| fulltext |
ÐÎÇÄ²Ë ²
²ÑÒÎвÎÃÐÀÔ²×Ͳ ÄÎÑ˲ÄÆÅÍÍß
Â.Á.Ìîë÷àíîâ
(Æèòîìèð)
ÎÃËßÄ ÄÆÅÐÅËÜÍί ÁÀÇÈ ÒÀ ²ÑÒÎвÎÃÐÀÔ²¯ ÏÐÎÁËÅÌÈ
ÆÈÒÒªÂÎÃΠвÂÍß Ì²ÑÜÊÎÃÎ ÍÀÑÅËÅÍÍß
ÏÐÀÂÎÁÅÐÅÆÍί ÓÊÐÀ¯ÍÈ
 ê³íö³ Õ²Õ — íà ïî÷àòêó ÕÕ ñò.
Історичний досвід кінця ХІХ - початку ХХ ст. ілюструє і розкриває ту за-
кономірність, що саме інтереси окремого середньостатистичного громадяни-
на-платника податків повинні знаходитися у центрі уваги політики будь-якої
держави. Остання й суспільство мають створити всі необхідні соціально-еко-
номічні та політичні умови для високого життєвого рівня своїх громадян, за-
безпечити для цього динамічний розвиток усіх галузей економіки, науки, ос-
віти, культури й ін. Дослідження і логічне осмислення минулого дозволяє роз-
крити сутність закономірностей зв’язку життєвого рівня з історичним прогре-
сом. Життєвий рівень це соціально-економічна категорія, яка характеризує
ступінь задоволення соціальних, фізичних та духовних потреб людей. Він виз-
начається, з одного боку, ступенем розвитку останніх, а з іншого, кількістю й
якістю життєвих благ і послуг, які використовуються для їхнього задоволен-
ня. Цей рівень прямо пов’язаний з відтворенням головної продуктивної сили
суспільства населення. Він є відображенням його соціального стану й виража-
ється системою кількісних та якісних показників: загальним обсягом спожив-
чих благ, реальними доходами населення, рівнем споживання продовольчих і
непродовольчих товарів та послуг, розміром заробітної плати, громадських
фондів споживання, умовами праці, тривалістю робочого дня й вільного часу,
житловими умовами, розвитком освіти, охорони здоров’я, культури тощо.
Його динаміка і диференціація обумовлені ступенем розвитку продуктивних
сил та пануючих виробничих відносин. На життєвий рівень суттєвий вплив ма-
ють політика й ідеологія, а також ступінь розвитку виробництва предметів спо-
живання. Крім того, він визначається розмірами національного багатства та за-
лежить від нагромадженого особистого майна людей. Негативний вплив на рі-
вень життя справляє безробіття й аграрне перенаселення1.
В умовах сучасних реформ та економічної кризи в Україні, коли відбува-
ються майнове розшарування і диференціація у суспільстві, безсумнівно, особ-
ливо гостро постає питання добробуту народу. В зв’язку з перебудовою відно-
син власності багато громадян опинилися за межею бідності, майже на грані
фізичного вимирання. Ось чому саме нині піднесення життєвого рівня насе-
лення є одним з головних елементів формування нормальних економічних від-
носин у державі.
Протягом 1990 2002 рр. у суспільному житті України відбулися значні зру-
5
шення. В цей час здійснювалися не лише реформи у звичайному розумінні, а
значно більше відбулися революційні зміни в свідомості громадян, розбудова
державних структур, кардинальна перебудова економічних та соціальних від-
носин. На жаль, ці процеси не були безболісними для українського народу, що
позначилося зокрема й на його добробуті. Протягом останнього десятиліття
Україна за життєвим рівнем перемістилася з 45 місця на 90 у загальній шкалі
всіх країн. Зарплата тут одна з найнижчих у світі. Це свідчить про дуже низь-
ку ціну робочої сили, що в свою чергу, не стимулює підвищення продуктив-
ності праці. Через обмеженість своїх доходів близько 15 - 20 % громадян не
можуть задовольнити свої потреби у харчових продуктах і потребують допо-
моги2. Складна ситуація в Україні склалася й у галузі освіти. При формуван-
ні державного та місцевих бюджетів на її розвиток виділяється коштів значно
менше від мінімальних потреб. Проте освіта, як і здоров’я населення, є доро-
гоцінним скарбом нації. Чим вищий інтелектуальний потенціал, тим могутні-
шою стає країна, тим міцнішими є її економіка й продуктивні сили.
Науковий інтерес до даної тематики в історичній науці не випадковий,
тому що життєвий рівень є, поза всяким сумнівом, головним показником
благополуччя як всього суспільства у цілому, так і кожної окремої особис-
тості зокрема. Вивчення динаміки життєвого рівня в минулому може бути
корисним при формуванні сучасної соціально-економічної політики й допо-
може, з нашої точки зору, вберегтися від суспільних катаклізмів. Вищенаве-
дені приклади свідчать, що є безліч гострих проблем, вирішенню яких пев-
ною мірою може допомогти історичний досвід. Саме тому дослідження
життєвого рівня населення губернських центрів Правобережжя на початку
ХХ ст. має певну актуальність.
В останнє десятиліття на фоні активізації державотворчих процесів в Украї-
ні значною мірою посилився інтерес до минулого її народу, прагнення більш
глибоко пізнати та осмислити історичний поступ останньої в різні епохи. Одна з
проблем, яка викликає сьогодні неоднозначні, суперечливі оцінки істориків та
економістів, це добробут жителів Правобережної України на початку ХХ ст. На
наш погляд, необхідно критично підходити до ряду висновків, зроблених як у
радянській, так і пострадянській історіографії цієї проблеми, зваживши на те, що
на першій відбився тиск офіційної політичної ідеології. Крах тоталітарної систе-
ми в СРСР, що розпочався з 80-х рр., а потім розпад самої держави поставили як
усіх науковців, так й істориків зокрема, перед необхідністю переглянути концеп-
туальні положення у науці, підійти до них без ідеологічних шор, спираючись на
об’єктивні закони розвитку людського суспільства. Саме тому не випадково ве-
лику увагу дослідників нині стали привертати соціально-економічні аспекти
життєвого рівня населення.
Правовим фундаментом економічного життя суспільства сьогодні є Кон-
ституція України. Ряд її статей стосується життєвого рівня та відповідних йо-
му параметрів3. На жаль, частково названі права цим документом лише про-
декларовані. Як свідчить практика, процес становлення правового поля в Ук-
раїні є надзвичайно болючим і довготривалим, а тим часом населення її
страждає, поволі вимирає та емігрує в інші країни, де життєвий рівень є більш
високим. Загалом процес скорочення населення у державі буде продовжувати-
ся доти, поки не виникне дефіцит робочої сили. В сучасних умовах економіч-
ного розвитку важливого значення набуває історичний досвід минулих поко-
лінь, оскільки він сприятиме внесенню певних коректив на шляху до створен-
ня нової економічної системи, а з нею і становленню та подальшому форму-
ванню українського суспільства у цілому.
6
Мета даної статті полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу ар-
хівних матеріалів, опублікованих документів і наукової літератури з показати
повний спектр джерельної бази й історіографії проблеми життєвого рівня жи-
телів губернських центрів Правобережної України у 1900 1014 рр.
Ця база охоплює значну кількість опублікованих та неопублікованих дже-
рел. Останні, які зберігаються в фондах Центрального державного історично-
го архіву України у м. Києві (далі ЦДІАК), Державного архіву Київської об-
ласті (далі ДАКО), Державного архіву м. Києва (далі ДАК), Державного ар-
хіву Житомирської області (далі ДАЖО), можна згрупувати по окремих ас-
пектах досліджуваної проблеми. Так, важливі документи, які висвітлюють
умови праці, величину робочого дня та заробітної плати найманих робітників
Правобережжя, знаходяться в справах ЦДІАК (фф.442 (Канцелярія київсько-
го, подільського і волинського генерал-губернатора), 493 (Київський удільний
округ), 574 (Канцелярія старшого фабричного інспектора Київської губернії),
575 (Канцелярія окружного фабричного інспектора Київського округу)4; ДАК
(фф. 163 (Київська міська управа), 517 (Київське електричне товариство), 907
(Акціонерне товариство Київського машинобудівного й котельного заводу
«Гретера і Криванека»))5; ДАЖО (фф. 62 (Житомирська міська управа) та 183
(Волинська губернська земська управа)6. Дані, які свідчать про посадові окла-
ди державних службовців, наприклад, поліцейських, пожежників, чиновників
держапарату й викладачів вузів, відбито у документах ЦДІАК ф.692 (Київська
округа шляхів сполучення); ДАК (фф. 16 (Київський університет), 112 (Київ-
ський кадетський корпус), 163, 176 (Київське музичне училище), 304 (Київ-
ський художньо-промисловий науковий музей); ДАЖО (фф. 62, 183, 206 (Ста-
тистичне бюро Волинської губернської земської управи))7. Ряд документів
розкриває характер і обсяги споживання різних харчових продуктів, товарів
першої необхідності, предметів довгострокового вжитку. Крім того, окремі з
них свідчать про урядову політику й діяльність громадських та кооперативних
організацій у галузі споживання. Такі дані містяться в фондах ЦДІАК (фф. 274
(Київське головне жандармське управління), 285 (Фастівський відділ Київ-
ського жандармського польового управління залізничного транспорту), 301
(Подільське головне жандармське управління), 442, 575, 692); ДАК (фф. 112,
163, 309 (Товариство допомоги потребуючим студентам Київського універси-
тету); ДАКО (фф. 1 (Київське губернське правління)); ДАЖО (фф. 62, 183,
206)8. Важливі дані про житлове забезпечення відбито в статутах зборів квар-
тиронаймачів і справах про заснування дешевого житла ЦДІАК ф.442, ДАК
ф.163 9. Про асортимент, вартість й якість побутових послуг дізнаємося з до-
кументів ДАК (фф. 112, 163, 517)10. Зростання ринку транспортних послуг
міського, приміського та міжміського сполучення, зміни їх вартості можна
простежити за фондами ЦДІАК (фф. 274, 692), ДАК(фф. 16, 163), ДАЖО
Ф.206 11. Матеріали про пенсійне забезпечення і благодійність відображено в
справах ЦДІАК (фф. 442, 493, 575, 692); ДАК (фф. 16, 112, 143 (Київське това-
риство взаємного кредиту), 163, 309, 907 (Акціонерне товариство Київського ма-
шинобудівного й котельного заводу «Гретера і Криванека»)), ДАЖО (фф. 62,
183, 206)12. Важливе значення мають також документи про санітарний стан міст
у ЦДІАК (фф. 274, 442); ДАК (фф. 83 (Київська жіноча гімназія Жеребцової),
163); ф.2 ДАКО (Канцелярія київського губернатора); ДАЖО (фф. 62, 67 (Волин-
ське губернське правління), 206)13. Про медичне забезпечення населення в ЦДІ-
АК (фф. 285, 575); ДАК (фф.83, 112, 163, 907), ДАЖО (фф. 62, 183, 206)14. Ряд ма-
теріалів свідчать про умови страхування життя, здоров’я та майна громадян у
ЦДІАК (фф. 442, 493, 575, 692)15. Дані, які розкривають спектр і вартість освіт-
7
ніх послуг та умови навчання, містяться в справах відповідних навчальних зак-
ладів у ДАК (фф. 16, 83, 112, 176, 309)16. Про зростання грамотності свідчать до-
кументи з ДАКО ф.1, ДАЖО (фф. 62, 206)17. Питання про культурний відпочи-
нок, його вартість й асортимент висвітлено ЦДІАК в ф.278 (Київське жандарм-
ське польове управління залізничного транспорту); ДАК (фф. 16, 112, 304); ДА-
КО (фф. 1, 354 (Київський губернський комітет народної тверезості); ДАЖО
(фф. 62, 206)18.
Значний інтерес становлять і різноманітні опубліковані джерела. Насампе-
ред необхідно назвати статистичні огляди Волинської, Київської та Поділь-
ської губерній за 1902 1913 рр., де наведені цікаві документи про динаміку де-
мографічної ситуації, ціни на різноманітну робочу силу, дані про середню за-
робітну плату, зайнятість, обсяги виробництва і торгівлі тощо. Привертає
увагу «Общий очерк экономической жизни Юго-западного края» (К., 1913) у
якому містяться факти про середнє подушне споживання спирту та цукру в
1913 р., ціни на пиво протягом 1901 1910 рр., спирт у 1909 1911 рр. тощо.
Важливі дані вміщено у такому документі, як «Анкета о дороговизне и борь-
бе с ней» (К., 1914). Завдяки йому можна простежити, який успіх мала політи-
ка таксування товарів народного споживання в губернських містах Південно-
Західного краю. Свідчення про склад студентів, які зверталися за благодійною
допомогою, й про порядок її надання, а також про тенденції у розвитку ряду
відповідних громадських організацій містяться в джерелі «Очерк пятилетней
деятельности общества вспомоществования недостаточным слушателям Ки-
евского коммерческого института за 1908-1913 гг.» (К., 1903). Окремий доку-
мент «Доклад управляющего Днепровской конторой соединенных обществ
Российского транспортного и Саламандра» И.С.Пескеря к вопросу о страхо-
вании судовых служащих и рабочих» (К., 1903) дає змогу отримати уявлення
про стан травматизму у транспортній галузі. Зокрема важливим є положення
цього документа про обов’язкове медичне страхування робітників та служ-
бовців вищезгаданих організацій. Збірка «Об отношении города к Киевскому
обществу устройства дешевых жилищ для рабочих» відбиває кількісний склад
робітників Києва, котрі проживали в незадовільних житлових умовах. Вона
свідчить про надання їм Київською міською управою земельних ділянок для
будівництва нового житла. «Отчет о деятельности Киевского общества гра-
мотности в 1903 г.»(К., 1903) дає уявлення як про стан останньої загалом, так
і про заходи щодо її поліпшення, котрі здійснювала ця громадська організа-
ція. Важливе значення для характеристики життєвого рівня населення губерн-
ських центрів Правобережної України має статистично-документальний до-
відник «Россия. 1913 год» (СПб., 1995), що містить різноманітні відомості з
різних аспектів досліджуваної проблеми. Для дослідження теми використано
й відповідне законодавство тих часів. Так, «Свод законов Российской импе-
рии» (Т.ХІІІ, СПб., 1906) дає уявлення про правове поле, яке існувало в роз-
витку благодійності у розглядуваний період.
Історіографію проблеми життєвого рівня населення Правобережної Укра-
їни можна поділити умовно на дореволюційну, радянську та пострадянську.
Необхідно зауважити, що спеціальні праці з цієї проблеми взагалі відсутні.
Надзвичайно інтенсивно у вітчизняній історичній науці досліджувався життє-
вий рівень робітників, а добробут інших верств населення залишався поза ува-
гою вчених. Такий підвищений інтерес до цієї проблеми був не випадковим.
Справа в тому, що одночасно із становленням ринкових відносин збільшува-
лося велике машинне виробництво, котре потребувало з кожним роком деда-
лі більше робочої сили. Таким чином, кількість робітників постійно зростала.
8
Проте вони, не маючи інших джерел для існування, крім своєї заробітної пла-
ти, у роки економічних криз були приречені на голодну смерть. Саме через це
необхідно було законодавчо врегулювати питання життєзабезпечення найма-
них робітників. І тому даній проблемі було присвячено перші узагальнюючі
праці дореволюційних часів. Їх головною ознакою було те, що тоді вчені дос-
ліджували реальні статистичні дані, а це, у свою чергу надавало їх працям
особливу цінність через достовірність. Адже автори були сучасниками того
періоду і могли об’єктивно описувати становище споживачів. Але, крім дос-
ліджень, заснованих на практичних показниках, велике значення мають тео-
ретичні розробки в цій сфері. Вони допомагають зрозуміти не лише природу
життєвого рівня людини, а й дають змогу визначити, які фактори найістотні-
ше на нього впливають. Найбільш вагомий теоретичний внесок у розробку ці-
єї проблеми по праву належить видатному дореволюційному економісту
О.Чаянову. Саме він був одним з перших, хто закладав теоретичні основи вив-
чення людських потреб та споживання в цілому. Йому належать серйозні роз-
робки про характер людських видатків на задоволення відповідних фізіоло-
гічних, соціальних і духовних потреб; а також дослідження бюджетів спожи-
вачів. Відома його монографія «Очерки по теории трудового хозяйства» (М.,
1913). Теоретичні розробки в цьому напрямі продовжив С.О.Клєпіков у праці
«Питание русского крестьянства» (М., 1920), до якої вступну статтю було на-
писано О. Чаяновим. У ній проаналізовано теоретичний досвід попередників
(зокрема Ерісмана) й розроблено норми споживання різноманітних харчових
продуктів. У цій праці, зокрема, заслуговують на увагу підрахунки показників
виділення енергії при розпаді в людському організмі різноманітних видів хар-
чових продуктів, криві насиченості головних потреб людини та ін.
Велике значення має дослідження Г. Наумова «Бюджеты рабочих города
Киева» (К., 1913). Воно ґрунтується на реальних даних анкети, проведеної се-
ред останніх. У ньому проаналізовано такі важливі фактори життєвого рівня
київських робітників різних професій: характер і кон’юнктура безробіття, рі-
вень заробітної плати по групах доходу й професіях, видатки з бюджетів ро-
бітників та надходження в них, витрати на кожного члена їх сім’ї, тривалість
робочого дня, характер і величина бюджетного дефіциту й грошових нагро-
маджень, вартість житлового забезпечення, кошти, які йшли на харчування,
одяг, гігієну, медичне забезпечення, побутові послуги, алкоголь, тютюн тощо.
Х.М.Лебідь-Юрчик у своїй праці «Сахарная промышленность в России»
(К., 1909) навів цікаві дані про дивіденди на капітал цукрової галузі у 1904 -
1907 рр.; доходи адміністрації підприємств у 1904-1905 рр. та їх частку в за-
гальному прибутку в 1904 1906 рр.; заробітну плату, житлове й побутове за-
безпечення службовців заводів; відрахування на медичне обслуговування ро-
бітників і благодійність, у пенсійні та позичкові каси працівників; вплив по-
датків на ціну цукру й заробітну плату останніх; її обсяги; витрати промислов-
ців на просвітницькі цілі тощо.
Значний інтерес становить дослідження М. Порша «Робітництво України.
Нариси по статистиці праці» (К., 1913). Автор показав кількісний склад робітни-
ків різних галузей промисловості, умови їх праці, зміни в заробітній платі тощо.
О.Попов у своїй монографії «Хлібна торгівля України» (Харків, 1927) оха-
рактеризував обсяги як виробництва, так і споживання хліба в республіці.
Він детально проаналізував стан внутрішніх ринків збуту останнього, роз-
крив механізм ціноутворення на цей життєво необхідний вид продукту, під-
креслив високу агрикультуру сільськогосподарського виробництва Правобе-
режжя. Його дані мають істотну вагу при дослідженні проблеми життєвого
9
рівня. Адже від міри доступності хлібопродуктів для споживачів повністю за-
лежав добробут населення Правобережної України.
Значною мірою допомагає зрозуміти стан забезпечення останнього хлі-
бом та динаміку цін на нього у ті часи праця П.І.Лященка «Хлебная торгов-
ля на внутренних рынках Европейской части России» (СПб., 1912). Дослід-
ник стверджував, що Південно-Західний край мав порівняно високий сіль-
ськогосподарський потенціал, що в свою чергу дозволяло позитивно вирі-
шувати проблему забезпечення жителів продовольством за помірними ціна-
ми. Величезного розвитку одержала, зокрема, переробка сільгосппродукції
у вигляді борошномельного виробництва. Протягом 1905 1909 рр. регіон
давав значні надлишки даної продукції. Це сприяло безперебійному забезпе-
ченню населення хлібом.
В дослідженні М. М. Самбікіна «Недороды на Украине, их районы, часто-
та и размеры» (Х-К., 1931), завдяки географічним картам урожайності зерно-
вих, які навів автор у додатку, видно, що в центрі Правобережжя знаходився
високоврожайний район даних культур. Це, відповідно свідчило про доступ-
ність хліба для споживачів. Загальною рисою праць трьох останніх науковців
було детальне вивчення забезпечення населення останнім. Проте інші важли-
ві аспекти добробуту жителів губернських міст Південно-Західного краю за-
лишилися поза їхньою увагою.
Велике значення для висвітлення проблеми життєвого рівня мешканців Пра-
вобережної України в 1900 1914 рр. мала монографія Л. Клейнборта «История
безработицы в России 1857 1919 гг.» (М., 1925). Тут проаналізовано процес ут-
ворення ринку робочої сили, розглянуто причини катастрофічного зростання
безробіття під час економічної кризи 1900 1903 рр. Крім того, автор підкреслив,
що збільшенню останнього сприяло засилля дешевої іноземної робочої сили й
неврожаї, під час яких значна частина селян, щоб прогодуватися, відправлялася
у міста в пошуках заробітку. Загалом автору вдалося простежити залежність ди-
наміки безробіття від політичних подій та інших факторів, котрі суттєво впли-
вали на стан зайнятості.
Післявоєнна радянська історична наука характеризується значною кіль-
кістю досліджень з даної проблематики. Особливої уваги серед інших заслуго-
вують, на нашу думку, фундаментальні праці О.О.Нестеренка «Очерки исто-
рии промышленности и положение пролетариата Украины в конце ХІХ и на-
чале ХХ вв. « (М. , 1954) і «Розвиток промисловості в Україні» (К., 1962). Ав-
тор детально проаналізував динаміку номінальної й реальної заробітної пла-
ти промислових робітників, умови їх праці та скорочення тривалості робочо-
го дня. Він довів, що ці умови були значно кращими на великих підприємс-
твах, котрі могли витримати конкурентну боротьбу, і гіршими на кустарних.
О.О.Несторенко розглянув також рівень грамотності й освіти робітників та
членів їх сімей, навів дані про стан травматизму, санітарії, гігієни, медичного
обслуговування, страхування життя і здоров’я, споживання харчових продук-
тів та промислових товарів, зайнятості й житлові умови трудящих різних га-
лузей виробництва.
Вагомий внесок у вивчення проблеми життєвого рівня робітників Право-
бережжя на початку ХХ ст. зробив відомий український історик Ф.Є.Лось
(«Революція 1905-1907 років на Україні» (К., 1955); «Формирование рабочего
класса на Украине и его революционная борьба» (К., 1955); «Робітничий клас
України в 1907-1913 роках» (К., 1962) та ін). У цих працях учений детально
досліджує проблеми зміни заробітної плати, динаміку штрафів, умови найму,
праці й проживання, рух цін на харчові продукти в Києві, стан страхування
10
життя і здоров’я робітників, травматизму тощо.
У монографії П.О.Хромова «Экономическое развитие России в ХІХ - ХХ
веках» (М., 1950) зазначено, що промислова криза 1900-1903 рр. обумовила
значне падіння цін на вугілля, нафту, гас, залізо, мідь та ін. Такі різкі зміни
кон’юнктури ринку призвели до масового зростання безробіття, а це, в свою
чергу, негативно вплинуло на добробут робітників. Крім того, автор навів да-
ні відносно раціонів харчування текстильників у 1910 р., висвітлив рух заро-
бітної плати трудящих різних галузей, показав, як з 1914 р. починають зроста-
ти ціни на товари першої необхідності тощо.
Дослідження Т.М.Кітаніної присвячені проблемам забезпечення населен-
ня хлібом. Зокрема у праці «Хлебная торговля России в 1875-1914 гг.»
(Л.,1978) детально розглянуто урядову політику в цій сфері; показано, що
значні обсяги експорту хліба досягалися ціною недоїдання селян і через це йо-
го можна назвати «голодним»; вміщено також дані щодо тих урядових захо-
дів, які були безпосередньо пов’язані зі змінами у хлібному балансі країни.
Наступну її працю «Война, хлеб и революция (Продовольственный воп-
рос в России 1914 октябрь 1917 гг.)» (Л., 1985) присвячено політиці царату
у сфері регулювання продовольчого становища у країні в роки Першої сві-
тової війни. Тут розглянуто питання, пов’язані із системою державних заку-
півель та розподілу продовольства.
Б.А.Шарафутдінов у своєму дослідженні «Страховая кампания и рабочее
движение» (К., 1959) розглянув зростання ринку страхових послуг на фоні по-
літичних подій початку ХХ ст. Підкреслено, зокрема, що зростання страху-
вання життя й здоров’я робітників сприяло покращанню їх добробуту, нада-
вало впевненості у завтрашньому дні. Проте автор не ставив собі за мету вив-
чення проблем життєвого рівня. Крім того, його праця не позбавлена суттєво-
го ідеологічного впливу.
Великий інтерес викликають дослідження О.Г.Рашина. Зокрема, його мо-
нографію «Формирование рабочего класса России» (М., 1958) присвячено іс-
торії утворення та розвитку армії найманої праці в царській імперії. У праці
«Население России за 100 лет (1811-1913 гг.)» (М., 1956) наведено цікаві ста-
тистичні дані відносно динаміки демографічної ситуації як в усій Росії, так і у
губерніях Правобережжя України зокрема. Осмисленню стану життєвого рів-
ня допомагають статистичні дані щодо зміни чисельного складу мешканців
губерній, приросту населення, еміграції й імміграції, загальної та дитячої
смертності, народжуваності, грамотності прийнятих на військову службу, чи-
сельності населення губернських міст, відсотку одружених, кількості народ-
жень на кожний шлюб тощо.
В окремому розділі під назвою монографії С.Г.Струміліна «Статистика и
экономика» (М., 1979) наводяться цікаві дані стосовно анкети «О социально-э-
кономических и духовно физиологических условиях быта студентов политтех-
ников», проведеної у 1909 р. в Київському політехнічному інституті. Ряд запи-
тань анкети стосується вільного вибору факультету, соціального складу студен-
тів, їх матеріального забезпечення, вживання ними алкоголю та тютюну, хво-
роб, відпочинку, віри у бога тощо. Фактично цей документ є моментальним
знімком проблем життєвого рівня середньостатистичного студента тих часів.
Велике значення для вивчення розглядуваної проблеми мають досліджен-
ня Ю.І.Кір’янова. В першій праці, написаній спільно з П.В.Проніною, «Поло-
жение пролетариата Росиии» (М., 1972) детально висвітлено як політичне, так
і економічне становище робітників у кінці ХІХ на початку ХХ ст. Друге дос-
лідження «Жизненный уровень рабочих России» (М., 1979) написане ним са-
11
мостійно. Тут містяться дані з історіографії проблеми, аналізується еволюція
бюджету робочого часу, заробітна плата різних робітничих професій, стан
артільного, сімейного й одиночного харчування, житлові умови, побутове
забезпечення, санітарний стан та гігієна, видатки з бюджетів і умови праці
робітників. Оцінюючи значення цієї монографії, необхідно зауважити, що
це поки що єдине історичне дослідження, яке повністю присвячене пробле-
мам життєвого рівня робітників.
Певною мірою проблеми життєвого рівня населення Правобережної Ук-
раїни торкається монографія Е.Е.Крузе «Положение рабочего класса Рос-
сии в 1900-1914 гг.» (Л., 1976). Характерною її рисою є використання авто-
ром матеріалів про життєвий рівень робітників для обґрунтування зростан-
ня класової боротьби пролетаріату.
В історико-етнографічному дослідженні А.Ф.Артюха «Українська народна
кулінарія» (К., 1979) змальовано споживання їжі жителями губерній Правобе-
режжя напередодні 1914 р., описано особливості приготування, споживання й
зберігання страв; окремо проаналізовано склад харчування всіх верств населення
(робітників, селян та ін.)
Праця В.І.Наулко і В.В.Миронова «Культура и быт украинского народа»
(М., 1977) дає можливість зрозуміти особливості побуту українців. Адже саме
вони становили переважну частину населення Правобережжя. Авторами, зок-
рема, відзначено, що під час релігійних постів споживання продуктів харчу-
вання різко скорочувалось, а під час свят, навпаки, зростало.
Значної уваги заслуговує монографія Г.А.Дихтяра «Внутренняя торговля
в дореволюционной России» (М., 1960). Автором показано середнє споживан-
ня сільським населенням основних продуктів харчування в той період, дина-
міку роздрібного товарообігу на селі, кількість магазинів та крамниць у міс-
тах і селах, ярмарків й розміри їх обігів.
Важливе значення для вивчення добробуту жителів Правобережної Укра-
їни мають праці Б.А.Кругляка. Його монографію «Внутренняя торговля в
России (в конце ХІХ начале ХХ вв.» (Самара, 1982) присвячено розвитку тор-
говельних відносин у Росії та проблемам її концентрації зокрема. Крім того,
автор аналізує зростання товарообігу найбільших торгових компаній, зрос-
тання ярмаркової торгівлі тощо. На яскравих прикладах показано, як збіль-
шилися асортимент товарів народного споживання й їх цінова доступність.
Дослідник охарактеризував розвиток торговельного обслуговування широ-
ких верств населення та еліти суспільства, дійшовши висновку, що процеси
концентрації капіталу не заважали, а сприяли покращанню забезпечення гро-
мадян необхідними товарами. До того ж значну увагу автор приділив розвит-
ку стаціонарної (монополії, торгові обіги й асортимент товарів), ярмаркової
та базарної торгівлі (їх ролі й місця в системі внутрішньої торгівлі), торговель-
ній діяльності кооперативів і земств. Б.А.Кругляк також присвятив ряд статей
проблемам внутрішньої торгівлі, формування торгової буржуазії та ін.
Окремі аспекти розглядуваної нами теми висвітлювалися П.Г.Риндзюнським
у праці «Крестьяне и город в капиталистической России второй половины ХІХ
века» (М., 1983), а також у колективній монографії Т.Дерев’янкіна, В.О.Голо-
буцького, І.Г.Рознера й інших «Історія народного господарства Української
РСР» (К., 1983). В ній наведено цікаві дані про величину робочого дня, штрафи,
частку натуральної оплати праці робітників різних губерній Правобережжя, ста-
тистичні свідчення про кількість нещасних випадків тощо.
Опосередковано проблеми життєвого рівня торкнулася Т.А.Ніколаєва в
своїй праці «Украинская народная одежда. Среднее Поднепровье»(К., 1987). Ав-
12
торка відзначає, що на початку ХХ ст. поступово набували поширення фабрич-
ні тканини і готові вироби. Це свідчило про зростання добробуту населення.
У колективній монографії «Хроника революционного рабочего движения
на Украине (1900-1917)»(К., 1987) показано боротьбу робітників за покращан-
ня свого життєвого рівня. Завдяки їй можна простежити, як відбувалися змі-
ни в умовах їх праці та економічному забезпеченні. Ця документальна праця
допомагає усвідомити, що зростання добробуту пролетаріату не відбувалося
у жорсткій боротьбі за економічні й політичні права.
Соціально-культурній сфері життя робітників присвячене дослідження
В.І.Кізченко «Культурный облик пролетариата Украины в период империа-
лизма» (К., 1990). У праці розглянуто доступні для робітників у той період за-
соби їх культурного розвитку: загальноосвітні та професійно-технічні учбові
заклади для їх дітей, різні заклади позашкільної освіти і культурно-просвіт-
ницької роботи (вечірні й недільні класи, курси та школи, бібліотеки-читаль-
ні, народні читання і науково-популярні лекції, художня самодіяльність). Крім
того, авторкою проаналізовано урядову політику в галузі освіти робітників,
наводяться конкретні факти відносно фінансування їх культурної сфери.
Загалом історики радянської доби провели величезну роботу по опрацюван-
ню статистичних та архівних матеріалів з різних аспектів життєвого рівня (особ-
ливу цінність для нашого дослідження мають праці Лося Ф.Є. й Нестеренка
О.О.). Однак суб’єктивні обставини не дозволяли об’єктивно і неупереджено
досліджувати питання загального добробуту громадян через ідеологічний та по-
літичний тиск з боку партійних організацій і державних органів влади.
Останнім часом у зв’язку з розбудовою Української держави й трансфор-
мацією планової командно-адміністративної економіки в ринкову помітно
зросла зацікавленість дослідників історичними проблемами соціально-еконо-
мічного характеру. З’явилися дослідження, присвячені розвитку споживчої ко-
операції, торгівлі, благодійності, історії української інтелігенції, культурі ро-
бітників, соціальному складу населення міст Правобережної України тощо. У
зв’язку з цим, крім статей, опублікованих в “Українському Історичному Жур-
налі” (“УІЖі”) (В.В.Крутікова «Соціальна структура міської буржуазії Украї-
ни напередодні революції 1905 1907 рр.»// УІЖ. 1992. №3; А.О.Гуменюк «Со-
ціальна і національна структура міського населення Правобережної України
(друга половина ХІХ ст.)» // УІЖ. 1993. №10), варто згадати також колектив-
ну працю С.І.Білоконя, О.Д.Бойко, Г.С.Бреги та інших «Нариси історії укра-
їнської інтелігенції» (К.,1994), де значне місце відводиться висвітленню прос-
вітницької діяльності останньої, піднесенню культурного рівня населення, йо-
го інформаційного забезпечення тощо.
У колективній монографії С.В.Кульчицького, В.Ф.Верстюка, О.В.Голов-
ка, В.М.Даниленка, В.С.Коваля, Н.А.Шип й інших «Нариси з історії україн-
ського національного руху» (К., 1994) охарактеризовано стан просвітництва в
Україні, висвітлено питання про статус української мови, розвиток політичної
ситуації тощо.
Багатотомне видання «Історія міст і сіл Української РСР» у 26 т. , а саме то-
ми «Київ», «Хмельницька область» та «Житомирська область», як узагальнюю-
ча праця, допомагає розібратися в економічній ситуації у розглядуваний період,
використати дані про умови праці робітників, зайнятість населення, кількість
закладів освіти тощо.
У дослідженні І.М.Погребінської «Правове та економічне становище євре-
їв в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст. )» (УІЖ. 1996. № 4) проаналізова-
но політику уряду щодо національних меншин, наводяться приклади еконо-
13
мічного становища євреїв тощо.
Висвітленню життєвого рівня й умов праці залізничників приділено знач-
ну увагу В.Г.Мірошниченком («Становище робітників залізничного тран-
спорту України в 1907-1914 роках (К., 1996)). У колективній праці С.Д.Гелея,
М.В.Алімана, С.Г.Бабенка та інших «Історія споживчої кооперації України»
(Львів, 1996) проаналізовано зростання кількості відповідних кооперативів й
їх якісну еволюцію як фактора зростання добробуту населення. Наводяться ці-
каві свідчення про переваги кооперативної торгівлі, динаміку цін на товари
народного споживання, значення руху кооператорів у становленні ринкових
відносин і зростанні життєвого рівня.
Разом з набуттям Україною незалежності підвищилася зацікавленість іно-
земних дослідників до історичного минулого її народу. Серед плеяди зарубіж-
них авторів, котрі займалися розробкою розглядуваної проблеми, приверта-
ють увагу праці японського дослідника К.Мацузато ««Общественная ссыпка»
и военно-продовольственная система России в годы Первой мировой вой-
ны»(Acta Slavica Japonika, T.XV, 1997, Sapporo, Japan) та «Земский феномен -
политологический подход» (Slavik Research Center, Hokkaido University, Janu-
ary 2001, Sapporo).
Останнім часом спостерігається значне зростання інтересу дослідників до
історії вітчизняної благодійності й громадської опіки, котрі набули самобут-
ніх форм розвитку у дореволюційних містах України. Серед інших необхідно
виділити монографію Ф.Я.Ступака «Благодійні товариства Києва (друга по-
ловина ХІХ початок ХХ ст.)» (К., 1998). У ній всебічно показано кількість і
типи різноманітних благодійних закладів Києва, головні напрямки їх діяль-
ності, наводяться дані про обсяги матеріальної допомоги немічним, про ши-
рокий спектр громадських благодійних організацій (робітничих, студент-
ських, релігійних, жіночих, дитячих й ін.) і результати їх діяльності. Особлива
цінність цієї праці полягає у висвітленні історичного досвіду громадської опі-
ки. Адже він в умовах становлення ринкової системи є особливо корисним.
Детальному розгляду благодійницької діяльності родини Терещенків прис-
вячене дисертаційне дослідження О.В.Ткаченко «Підприємницька та меценат-
ська діяльність родини Терещенків» (К., 1998).
Деякі аспекти досліджуваної проблеми порушуються на сторінках нау-
кових періодичних видань, що свідчить про її неабияку актуальність.
Крім вищерозглянутих, важливе джерело для розгляду життєвого рівня
населення України становлять періодичні видання. У них відображене соці-
ально-економічне життя вищеназваного періоду, завдяки чому можна глибше
зрозуміти віяння епохи, реконструювати найбільш наближену до дійсності
картину змін, що відбувалися в добробуті. Фактично саме преса у ті часи бу-
ла дзеркалом, в якому відбивалися побут і споживання громадян. Будь-які по-
зитивні моменти життєвого рівня негайно висвітлювалися на її сторінках. При
наявності недоліків газети били на сполох та закликали громадськість і місце-
ву владу до вжиття відповідних заходів. Найбільш яскраво відображали проб-
леми життєвого рівня такі видання, як «Волынь» та «Волынская жизнь» у Жи-
томирі; «Киевлянин» і «Коммерческая газета» в Києві; «Подолянин», «По-
дольская жизнь» та «Подольские известия» у Кам’янці-Подільському.
Завершуючи огляд джерел і літератури з даної проблеми, необхідно зазна-
чити, що, незважаючи на наявність окремих досліджень з різних аспектів доб-
робуту населення початку ХХ ст., тема комплексно не вивчалася. Дослідники
дали нам загальний фон, але жоден з них не поставив собі за мету комплексно
дослідити життєвий рівень громадян Правобережжя. Поза увагою науковців
14
залишилися проблеми зайнятості й умов праці різних категорій міського насе-
лення, купівельної спроможності останніх, впливу політичних подій на їх жит-
тєвий рівень, демографії та ін.
На основі вищерозглянутих джерел і літератури можна виділити такі мо-
менти: 1)джерельна база даного дослідження складається з документів фондів
чотирьох архівів (ЦДІА України у м. Києві, Державний архів м. Києва, Дер-
жавний архів Київської області, Державний архів Житомирської області), в
яких відображено умови праці й зайнятості робітників та державних службов-
ців, динаміку заробітної плати і доходів різних верств населення, забезпече-
ність жителів побутовими послугами, розвиток транспортних послуг та зміни
їх вартості, рух цін на продукти харчування, предмети першої необхідності й
товари довгострокового вжитку, економічні заходи як державних органів вла-
ди, так і громадських організацій щодо покращання становища у сфері спожи-
вання та матеріального стану мешканців губерній, санітарний стан і медичне
обслуговування, благодійність та пенсійне забезпечення, зміни в сфері грамот-
ності, систему освіти й вартість послуг останньої тощо. 2) Дореволюційна, ра-
дянська і сучасна історіографія вищезгаданої проблеми свідчить про велику
дослідницьку роботу істориків та економістів під час розгляду окремих пи-
тань, пов’язаних з темою життєвого рівня, з розвитком економіки Російської
імперії. При цьому слід зазначити, що радянська історіографія проблеми була
значною мірою заідеологізованою. Адже історична наука в ті часи, виконую-
чи відповідне замовлення політичної влади, висвітлювала лише негативні ас-
пекти теми й тим самим обґрунтовувала неминучість зростання класової бо-
ротьби і природність соціалістичної революції. У радянській українській істо-
ріографії перевага надавалася дослідженню становища робітників та селян,
оскільки в них вбачалася головна рушійна сила суспільного розвитку, а інші
класи і соціальні верстви у цій схемі розглядалися як гальмо, що його усунула
революція, й тому їх багатий історичний досвід ігнорувався. Сучасні дослід-
ження звертають більшу увагу на ті позитивні моменти добробуту, які не знай-
шли об’єктивного відображення у працях радянських істориків, але оцінки ос-
таннього тих часів, як і раніше, неоднозначні та суперечливі. Розгляд ряду ас-
пектів (особливо тих, що пов’язані з економічними заходами місцевих органів
самоврядування) потребує інших підходів до вивчення даної проблеми, визна-
чення об’єктивності подальшого зростання життєвого рівня, звернення біль-
шої уваги на позитивні сторони забезпечення добробуту й діяльність громад-
ських, споживчих і кооперативних організацій для його загального поліпшен-
ня. 3) Важливе значення для об’єктивного розгляду теми мають періодичні ви-
дання того часу, які відбивають динаміку у соціально-економічній сфері, змі-
ни в життєвому рівні різних верств тодішнього суспільства, що допомагає від-
творити більш повну картину з даної проблеми.
1 Экономическая энциклопедия. - М., - 1980. - Т.1. - С.164; Т.4. - С.238.
2 Когут А. До питання матеріального стану середнього класу в Україні//Схід. - 1998. -
С.20.
3 Жити, працювати і творити за Конституцією України. - Житомир, 1997. - С.12 - 15.
4 ЦДІАК у м.Києві. Ф.442, оп.630, спр.271; оп.631, спр.477; оп.632, спр. 194; оп.638,
спр.1, ч.І - П; оп. 661, спр. 223.; оп.665, спр.11; оп. 706, спр. 193.; ф.493, оп. 35, спр. 151, 203,
330; ф.574, оп. 1, спр. 203, 673, 679, 1019; ф.575, оп. 1, спр. 8., 56.
5 Ф. 163, оп. 10, спр. 13, 16; оп. 32, спр. 17; оп. 40, спр. 7, 23, 30, 36; оп. 51, спр. 18, 26;
15
ф. 517; оп. 1, спр. 81; ф. 907, оп. 1т2, спр. 730; оп. 2, спр. 27.
6Ф. 62, оп. 1, спр. 69, 864, 1221; оп. 1 дод., спр. 151; оп. 3, спр. 69, 298; ф. 183, оп. 1, спр.
138, 750, 1421.
7 Ф. 692,оп. 33, спр. 10; ф. 16. оп. 349, спр. 41; оп. 350, спр. 30; оп. 469, спр. 223, 307, 312,
402, 861, 1253; ф.12 оп. 1, спр. 1282; ф. 163, оп. 32, спр. 17; оп. 40, спр. 7; ф. 176, оп. 1, спр. 185;
ф. 304, оп. 1, спр. 21; ф. 62, оп. 1, спр. 945; оп. 1 дод., спр. 9747; оп. 3, спр. 3, 4; ф. 183, оп.1,
спр.1421; ф. 206, оп. 1, спр. 17.
8 Ф. 274, оп.1, спр.3260; оп.4, спр.501; ф. 285, оп.1, спр.501; ф. 301, оп.1, спр.1631; ф. 442,
оп.632, спр.179; оп.636, спр.647, ч.5; оп.637, спр.43; ф. 575 , оп. 1, спр. 78; ф. 692, оп. 33, спр. 5,
10; оп. 40, спр. 49; ф. 16; оп. 349, спр. 119; оп. 469, спр. 223; ф. 112, оп. 1, спр. 1268, спр. 1352,
1353, 1518, 1614, 1686; ф. 163, оп. 27, спр. 3; оп. 45, спр. 3, спр. 26; оп.49, спр.4; ф. 309, оп. 1,
спр. 96; ф. 1, оп. 326, спр. 111; ф. 62, оп. 1, 940, 1230, 1249, 1266, 1230, 154; оп. 2, спр. 5, 294, 330;
оп. 3, спр. 37; ф. 183, оп. 1, спр. 239; ф. 206, оп. 1, спр. 3, 14, 24, 39.
9 Ф.442, оп.630, спр.271;Оп.641, спр.614;Оп.657, спр.139.
10 Ф. 112, оп. 1, спр. 1352, спр. 1614, спр. 1686; ф. 163, оп. 10, спр. 16;оп. 40, спр. 16; оп.
45, спр. 3, 26; оп. 51, спр. 18.
11. 274, оп.1, спр.3260.; ф. 692, оп. 33, спр. 10; оп. 40. спр. 49; ф. 16, оп. З50, спр. 30, 41,
119; оп. 469, спр. 223; ф. 163, оп.49, спр.4; ф. 206, оп. 1, спр. 14, 24, спр. 39.
12Ф. 442, оп.636, спр.647, ч.5; оп. 661, спр.1, ч.І; оп. 661, спр. 223; спр.273; оп.662, спр.1;
оп. 35, спр. 203, спр. 330, ф. 575, оп. 1, спр. 8, 56; ф. 692, оп. 33, спр. 10; ф. 16, оп. З50, спр. 12;
ф. 112, оп. 1, спр. 1282; ф. 143, оп. 4, спр. 9; ф. 163, оп. 10, спр. 13; оп.20. спр.4; оп.40, спр.30;
31; ф. 309, оп. 1, спр. 61, 71; ф. 907, оп. 1т2, спр. 796; оп. 2, спр. 27; ф. 62, оп. 1, спр. 1, 945, 946;
ф. 183, оп. 1, спр. 14, спр. 1033; ф. 206, оп.1, спр.40.
13 Ф. 274, оп.1, спр.3434; ф. 442, оп.643, спр.1; оп.657, спр.66; ф. 83, оп. 2, спр. 7; ф. 2, оп.
216, спр. 130; ф. 62, оп. 1, спр. 2, 1382; ф. 67, оп. 4, спр. 846, 885; спр. 976;ф. 206, оп. 1, спр. 3.
14 Ф. 285, оп.1, спр.553, 3260; ф. 575 оп. 1, спр. 8, 439; ф. 83, оп. 2, спр. 7; ф. 112, оп. 1,
спр. 1271; ф. 163, оп.32, спр.32; оп. 40, спр. 23, 36, 45; оп.42, спр. 29; ф. 907, оп. 1т2, спр. 796; ф.
62, оп. 1, спр. 2, 1382; оп. 1 дод., спр. 9747; 3, спр. 9; ф. 183, оп. 1, спр. 14, 138,239; ф. 206, оп. 1,
спр. 3.
15 Ф. 442, оп.638, спр.1, ч.І - П; оп.662, спр.5; ф. 493, оп. 35, спр. 151, 203, 330, спр. 1528;
ф. 575, оп. 1, спр. 56, 439; Ф. 692, оп. 33, спр. 10.
16 Ф. 16, оп. З50, спр. 119; оп. 469, спр. 185,186, 199, 223, 307, 312, спр. 402, спр. 861,
1253; ф. 83, оп. 63, спр. 18; ф. 112, оп. 1, спр. 1522; ф. 163, оп. 40, спр. 36; оп. 51, спр. 26; ф. 176,
оп. 1, спр. 185, 186, 188, 202; ф. 309, оп. 1, спр. 53, 61, 71.
17 Ф. 1, оп. 248, спр. 368; ф. 62, оп. 1, спр. 941; ф. 206, оп. 1, спр. 3.
18 Ф. 278, оп.1, спр.221; оп. 469, спр. 199; ф. 112, оп. 1, спр. 1522; ф. 304, оп. 1, спр. 3, 7,
12, 27; оп. 249, спр. 158; оп. 333, спр. 107; ф. 354, оп. 1, спр. 66; ф. 62, оп. 1, спр. 941; оп. 1 дод.,
спр. 36; ф. 206, оп. 1, спр. 3.
16
|