Кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю

Вивчено кінетику рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю в присутності ацетату кобальту (ІІ) і кобальт-бромідного каталізатору. Показано, що участь гідрокситолуолів у реакції з озоном в оцтовій кислоті у вигляді відповідних ацетатів дозволяє отримувати в якості продуктів ок...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Тарасенко, О.І., Галстян, А.Г., Чалиш, І.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2010
Назва видання:	Украинский химический журнал
Теми:	Неорганическая и физическая химия
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185930
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю / О.І. Тарасенко, А.Г. Галстян, І.А. Чалиш // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 2. — С. 92-95. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-185930
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1859302025-02-09T14:27:15Z Кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю Кинетика жидкофазного окисления гидрокситолуолов озоновоздушной смесью The kinetics of liquid-phase oxidation of hydroxitoluenes with ozone-air mixture Тарасенко, О.І. Галстян, А.Г. Чалиш, І.А. Неорганическая и физическая химия Вивчено кінетику рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю в присутності ацетату кобальту (ІІ) і кобальт-бромідного каталізатору. Показано, що участь гідрокситолуолів у реакції з озоном в оцтовій кислоті у вигляді відповідних ацетатів дозволяє отримувати в якості продуктів окиснення метильної групи ізомерні ацетоксибензойні кислоти. У випадку окиснення в присутності ацетату кобальту (ІІ) селективність досягає 55–87 %, а при залученні до системи бромиду калію — 66–97 %. Запропоновано механізм окислювально-відновного каталізу процесу, що дозволяє пояснити отримані результати. Изучена кинетика жидкофазного окисления гидрокситолуолов озоновоздушной смесью в присутствии ацетата кобальта (ІІ) и кобальт-бромидного катализатора. Показано, что участие гидрокситолуолов в реакции с озоном в уксусной кислоте в виде соответствующих ацетатов позволяет получать в качестве продуктов окисления метильной группы изомерные ацетоксибензойные кислоты. В случае окисления в присутствии ацетата кобальта (ІІ) селективность достигает 55 —87 %, а при введении в систему бромида калия — 66—97 %. Предложен механизм окислительно-восстановительного катализа процесса, позволяющий объяснить полученные результаты. The kinetics of liquid-phase oxidation with ozone-air mixture in the presence of cobalt acetate (II) and cobalt-bromine catalysts has been studied. It is shown that participation of the acetates of hydroxytoluenes in the reaction with ozone in acetic acid gets isomeric acetoxybenzoic acids as products of the oxidation of methylgroups. In a case of the oxidation in the presence of cobalt acetate (II) selectivity of the process leads 55–87 %, and involving kalium bromide to the system — 66–97 %. The mechanism of oxidatively-reduce catalysis has been proposed to extend experimental results. 2010 Article Кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю / О.І. Тарасенко, А.Г. Галстян, І.А. Чалиш // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 2. — С. 92-95. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185930 541.127:542.943 uk Украинский химический журнал application/pdf Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Неорганическая и физическая химия Неорганическая и физическая химия
spellingShingle	Неорганическая и физическая химия Неорганическая и физическая химия Тарасенко, О.І. Галстян, А.Г. Чалиш, І.А. Кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю Украинский химический журнал
description	Вивчено кінетику рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю в присутності ацетату кобальту (ІІ) і кобальт-бромідного каталізатору. Показано, що участь гідрокситолуолів у реакції з озоном в оцтовій кислоті у вигляді відповідних ацетатів дозволяє отримувати в якості продуктів окиснення метильної групи ізомерні ацетоксибензойні кислоти. У випадку окиснення в присутності ацетату кобальту (ІІ) селективність досягає 55–87 %, а при залученні до системи бромиду калію — 66–97 %. Запропоновано механізм окислювально-відновного каталізу процесу, що дозволяє пояснити отримані результати.
format	Article
author	Тарасенко, О.І. Галстян, А.Г. Чалиш, І.А.
author_facet	Тарасенко, О.І. Галстян, А.Г. Чалиш, І.А.
author_sort	Тарасенко, О.І.
title	Кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю
title_short	Кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю
title_full	Кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю
title_fullStr	Кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю
title_full_unstemmed	Кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю
title_sort	кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю
publisher	Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Неорганическая и физическая химия
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/185930
citation_txt	Кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю / О.І. Тарасенко, А.Г. Галстян, І.А. Чалиш // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 2. — С. 92-95. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Украинский химический журнал
work_keys_str_mv	AT tarasenkooí kínetikarídinnofaznogookisnennâgídroksitoluolívozonopovítrânoûsumíššû AT galstânag kínetikarídinnofaznogookisnennâgídroksitoluolívozonopovítrânoûsumíššû AT čališía kínetikarídinnofaznogookisnennâgídroksitoluolívozonopovítrânoûsumíššû AT tarasenkooí kinetikažidkofaznogookisleniâgidroksitoluolovozonovozdušnojsmesʹû AT galstânag kinetikažidkofaznogookisleniâgidroksitoluolovozonovozdušnojsmesʹû AT čališía kinetikažidkofaznogookisleniâgidroksitoluolovozonovozdušnojsmesʹû AT tarasenkooí thekineticsofliquidphaseoxidationofhydroxitolueneswithozoneairmixture AT galstânag thekineticsofliquidphaseoxidationofhydroxitolueneswithozoneairmixture AT čališía thekineticsofliquidphaseoxidationofhydroxitolueneswithozoneairmixture
first_indexed	2025-11-26T20:37:05Z
last_indexed	2025-11-26T20:37:05Z
_version_	1849886694958956544
fulltext	12. Pierce B.M . // J. Chem. Phys. -1989. -91. -P. 791—811. 13. Craig G.S .W , Cohen R.E., Schrock R.R. еt al. // J. Amer. Chem. Soc. -1993. -115. -Р. 860—867. 14. Buckingham A.D. // Adv. Chem. Phys. -1967. -12. -P. 107. 15. Thouless D.J. // Nuclear Physics. -1960. -P. 225—232. 16. Иванов В.В., Лузанов А .В. // Укр. хим. журн. -1994. -60, № 1. -C. 11—16. Харьковский национальный университет Поступила 11.11.2008 им. В.Н . Каразина УДК 541.127:542.943 О.І. Тарасенко, А.Г. Галстян, І.А. Чалиш КІНЕТИКА РІДИННОФАЗНОГО ОКИСНЕННЯ ГІДРОКСИТОЛУОЛІВ ОЗОНОПОВІТРЯНОЮ СУМІШШЮ Вивчено кінетику рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю в присутності аце- тату кобальту (ІІ) і кобальт-бромідного каталізатору. Показано, що участь гідрокситолуолів у реакції з озоном в оцтовій кислоті у вигляді відповідних ацетатів дозволяє отримувати в якості продуктів окиснення метильної групи ізомерні ацетоксибензойні кислоти. У випадку окиснення в присутності ацетату кобальту (ІІ) селек- тивність досягає 55–87 %, а при залученні до системи бромиду калію — 66–97 %. Запропоновано механізм окислювально-відновного каталізу процесу, що дозволяє пояснити отримані результати. Реакція озону з гідрокситолуолами вивчена не- достатньо, лише відомо, що у тетрахлорметані ата- ка озоном відбувається швидко (kеф=(0.9—2.2)⋅103 л⋅моль–1⋅с–1) за вільною парою електронів кисню ок- сигрупи з подальшим руйнуванням ароматичного кільця і з утворенням лише аліфатичних продуктів — гліоксилового альдегіду, спирту і гліоксалевої кислоти [1—3]. Будь-які продукти ароматичного характеру в цих умовах не утворюються. З метою отримання ароматичних продуктів окиснення гідрокситолуолів — гідроксибензилових спиртів, альдегідів і кислот, які широко викорис- товуються у виробництві біологічно активних субс- танцій і барвників [4, 5], були проведені дослід- ження озонолітичних перетворень гідрокситолу- олів в оцтовій кислоті. Методики проведення ек- сперименту і аналізів описані у роботі [6]. Як виявилося, основні закономірності озону- вання гідрокситолуолів в оцтовій кислоті такі ж, як і у тетрахлорметані, реакція перебігає з висо- кою швидкістю (kеф=(1.9—2.6)⋅103 л⋅моль–1⋅с–1) з ут- воренням в основному пероксидів аліфатичного характеру. Але після О-ацилювання субстратів аце- токситолуоли, які утворюються, мають значно ниж- чу реакційну здатність (kеф=(0.44—0.66) л⋅моль–1⋅ с–1), що свідчить про зміну напряму атаки озоном — переважною стає реакція за ароматичним кіль- цем (85—92 %) і, меншою мірою, по метильній групі з отриманням відповідних ацетоксибензой- них кислот (6—13 %). Селективність окиснення ацетокситолуолів по метильній групі в середовищі оцтової кислоти під- вищується в присутності каталізатора — ацетату кобальту (II). При температурі 95 оС і концентра- ції каталізатора 0.18 моль⋅л–1 вихід продуктів оки- снення по метильній групі збільшується до 55—87 % (табл. 1). У продуктах реакції виявлені в основ- ному відповідні ацетоксибензойні кислоти (рису- нок, а). Відносно низька селективність у випадку окиснення 2-ізомеру (табл. 1), імовірно, пов’язана зі стеричним ефектом замісника. Характерним для каталітичної реакції є той факт, що окиснення не починається у відсутності озону, але в його при- сутності слідом за нетривалим індукційним пері- одом протікає з високою швидкістю. Якщо суб- страт залучається до системи, в якій кобальт пе- ребуває у формі Со(III), окиснення розвивається без індукційного періоду. Постачання озону до системи необхідно здійснювати безперервно, при- пинення його подачі приводить до загасання про- цесу: окиснення ацетокситолуолів і накопичення продуктів швидко припиняється, Со(III) перехо- дить у Со(II). Початкова швидкість каталітичної реакції має перший порядок не тільки по каталі- Неорганическая и физическая химия © О.І. Тарасенко, А.Г. Галстян, І.А. Чалиш , 2010 92 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 2 затору, але й по субстрату і озону: d[ArC H3] dτ = kеф[ArCH3]0[Co2+]0[O3]0 . Запобігання деструктивному окисненню аро- матичного кільця в умовах каталізу ацетатом ко- бальту (II) пояснюється тим, що озон у його при- сутності реагує не з органічною молекулою, а з від- новленою формою кобальту (Со(II)), з утворен- ням активної форми каталізатора (Со(III) (реак- ція (0)). Окиснена форма кобальту відновлюється по реакції з метильною групою субстрату (реакція (1)), залучаючи його до селективного окиснення (табл. 2): Со2+ +O3 + Н+ → Со3+ +HO• +O2 ; (0) АсОArMe +Со3+→ АсОArC • H2 +Со 2++H +. (1) Утворений за реакцією (1) ацетоксибензиль- ний радикал в атмосфері кисню (в озоноповітря- ній суміші при [O3]г=4⋅10–4 моль⋅л–1 [O2]г/[O3]г = =22.5) змінюється на ацетоксипероксидний ра- дикал [7]: АсОArСH2 • + O2 → АсОArCH 2O2 • , (2) подальше перетворення якого може включати на- ступні стадії [7—9]: АсОArCH 2O2 • + АсОArMe → → АсОArCH 2O2Н + АсОArC • H2 ; (3) АсОArCH 2O2 • + Со2+ + H + → Кінетика окиснення ізомерних ацетокситолуолів озоном в оцтовій кислоті в присутності ацетату кобальту (ІІ) (а) і кобальт-бромідного каталізатора (б) при 95 оС: 1—3 — витрата 2-, 3-, 4-ацетокситолуолу. Цифри зі штрихом — накопичення відповідних ацетоксибензойних кислот; С — концентрація ацетокситолуолу і продуктів його перетворення, моль⋅л–1; τ — тривалість процесу окиснення, хв. [ArCH3]0 = 0.4; [O3]0 = 4.0⋅10–4; [Со(OAc)2]0 = 0.18 моль⋅л–1 (a); [ArCH3]0 = 0.4; [O3]0 = 4.0⋅10–4; [Со(OAc)2]0 = 0.10; [KBr]0 = 0.10 моль⋅л–1 (б). a б Т а б л и ц я 1 Вплив концентрації ацетату кобальту (ІІ) на селектив- ність окиснення ацетокситолуолу озоном по метильній групі ([О3]0 = 4.0⋅10–4; [АrCH3]0 = 0.4 моль⋅л–1; v = 30 л⋅год–1; Т = 95 оС) [Co(OAc)2], моль⋅л–1 Селективність за СН3-гру- пою, % [Co(OAc)2], моль⋅л–1 Селективність за СН3-гру- пою, % 2-Ацетокситолуол 0.14 65.4 0.06 30.7 0.18 72.1 0.10 42.3 0.22 72.2 0.14 50.3 4-Ацетокситолуол 0.18 55.0 0.06 53.9 0.22 55.2 0.10 69.4 3-Ацетокситолуол 0.14 78.0 0.06 39.3 0.18 87.0 0.10 54.5 0.22 87.1 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 2 93 → АсОArCH2O2Н + Со3+; (4) АсОArCH2O2 • + O3 → АсОArCH2O• +2O2 ; (5) 2АсОArCH2O2 • → АсОArCH 2OН + + АсОArCHO . (6) Передбачається, що утворені спирти і альде- гіди (реакція (6)) далі окиcнюються у відповідні ароматичні кислоти за аналогічною схемою. Оціночні розрахунки кінетичних параметрів розглянутих реакцій для початкового моменту ча- су, коли ще відсутні продукти окиснення, показу- ють (на прикладі 4-ацетокситолуолу, табл. 2), що при високих концентраціях субстрату (0.4 моль⋅ л–1) і ацетату кобальту (II) (0.18 моль⋅л–1), низь- ких концентраціях озону (4⋅104 моль⋅л–1) i темпе- ратурі 95 oС, швидкості ініціювання W 1 =k⋅[АсО- ArMe]0⋅[Со(OAc)2]0 =10–2⋅0.4⋅0.18=7.2⋅10–4 моль⋅ л–1⋅с–1 і загибелі пероксидних радикалів W 6 = =k ⋅[АсОArCH 2O2 •]2 = 2⋅108⋅(1.8⋅10–6 )2 =7.2⋅10–4 моль⋅л–1⋅с–1 ненабагато відрізняються від сумар- ної швидкості окиснення субстрату (W еф=3.7⋅10–4 моль⋅л–1⋅с–1, знаходиться графічним методом [10], рисунок, а). Серед можливих реакцій продовжен- ня ланцюга (W 3, W 4 і W 5) найшвидша — W 4 (табл. 2) (W4 = k ⋅[АсОArCH2O2 •]⋅[Со(OAc)2]0 = 103⋅ 10–2⋅1.8⋅ 10–6 =1.9⋅10–5 моль⋅л–1⋅с–1), але й вона на порядок нижча за W 1 і W 6. Звідси витікає, що при довжині ланцюга v = W еф/W 1 ≈ 3.7⋅10–4/7.2⋅10–4 ≈ 0.5 каталітична реакція озону з 4-ацетоксито- луолом відбувається в режимі неланцюгової ра- дикальної реакції. Селективність окиснення ацетокситолуолів по метильній групі збільшується до 66—97 % у присутності ацетату кобальту (II) і броміду калію (рисунок, б). Відповідно до сучасних уявлень пе- редбачається [7—9], що в системі утворюється ко- бальт-бромідний комплекс (реакція (8)), який має більш високу каталітичну активність, ніж Со(III) (табл. 2; реакції (1) і (9)): Со2+ + Br– → Со2+Br– ; (7) Со2+Br– + O3 + Н+ → → Со3+Br– (Со2+Br•) + НО• + О2 ; (8) АсОArMe + Со2+Br• → АсОArC • H 2 + + Со2+Br– + H + . (9) Далі окиснення перебігає, як і у випадку ка- талізу ацетатом кобальту, в режимі неланцюгової радикальної реакції з утворенням відповідних аце- токсибензойних кислот. Таким чином, показано, що в умовах каталі- тичного озонування ізомерних ацетокситолуолів в оцтовій кислоті в присутності ацетату кобальту (II) і броміду калію при 95 оС вдається практично повністю зупинити озоноліз ароматичного кіль- ця і спрямувати процес у бік окиснення метильної групи з утворенням відповідних ацетоксибен- зойних кислот (66—97 %), які при необхідності мо- жуть кількісно гідролізуватись до гідроксибензой- них кислот. РЕЗЮМЕ. Изучена кинетика жидкофазного окис- ления гидрокситолуолов озоновоздушной смесью в при- сутствии ацетата кобальта (ІІ) и кобальт-бромидного катализатора. Показано, что участие гидрокситолуолов в реакции с озоном в уксусной кислоте в виде соот- ветствующих ацетатов позволяет получать в качестве продуктов окисления метильной группы изомерные аце- токсибензойные кислоты. В случае окисления в присут- ствии ацетата кобальта (ІІ) селективность достигает 55 —87 %, а при введении в систему бромида калия — 66—97 %. Предложен механизм окислительно-восста- новительного катализа процесса, позволяющий объяс- нить полученные результаты. SUMMARY. The kinetics of liquid-phase oxidation with ozone-air mixture in the presence of cobalt acetate (II) and cobalt-bromine catalysts has been studied. It is Неорганическая и физическая химия Т а б л и ц я 2 Кінетичні параметри каталітичної реакції озону з 4-аце- токситолуолом (умови див. на рисунку, а) Реакція k, л⋅моль–1⋅с–1 W , моль⋅л–1⋅с–1 (0) 12.5⋅103 0.9 (1) 10–2 7.2⋅10–4 (3) 1.8 1.4⋅10–6 (4) 103 1.9⋅10–5 (5) 102 7.6⋅10–8 (6) 2⋅108 7.2⋅10–4 (9) 3.1⋅10–2 12.4⋅10–4 k0, k1, k9 — дані авторів; значення k3, k4, k6 обрані для толуолу [9], k5 — для реакції СН3О • 2 + О3 [3]; кон- центрацію пероксидного радикалу в розрахунках оці- нювали, виходячи з умови стаціонарності концентра- цій реагуючих часток: k1[AcOArMe][Со3+] = k6[АсОAr- CH2O2 •]2, звідки [АсОArCH2O2 •] = ((k1[AcOArMe][Co3+])/ k6)1/2 = 1.8⋅10–6 моль⋅л–1. 94 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 2 shown that participation of the acetates of hydroxytoluenes in the reaction with ozone in acetic acid gets isomeric acetoxybenzoic acids as products of the oxidation of methyl- groups. In a case of the oxidation in the presence of cobalt acetate (II) selectivity of the process leads 55–87 %, and involving kalium bromide to the system — 66–97 %. The mechanism of oxidatively-reduce catalysis has been proposed to extend experimental results. 1. Разумовский С.Д., Заиков Г.Е. Озон и его реакции с органическими соединениями. -М .: Наука, 1974. 2. Bailey P.S . Ozonation in organic chemistry. Non- olefinic Compounds. -New-York; London: Academ. Press, 1982. -Vol. 2. 3. Галстян Г.А ., Тюпало Н .Ф., Разумовский С.Д. Озон и его реакции с ароматическими соединениями в жидкой фазе. -Луганск: ВУНУ, 2004. 4. Рубцов М .В., Байчиков А .Г. Синтетические химико- фармацевтические препараты. -М.: Медицина, 1971. 5. Ворожцов Н .Н . Основы синтеза промежуточных продуктов и красителей. -М .: Госхимиздат, 1955. 6. Галстян А .Г., Сєдих Г.О., Галстян Г.А . // Укр. хім. журн. -2007. -73, № 6. -С. 104—109. 7. Эмануэль Н .М ., Денисов Е.Т ., Майзус Э.К. Цепные реакции окисления углеводородов в жидкой фазе. -М .: Наука, 1965. 8. Kamiya Y . // J. Catal. -1974. -33, № 3. -P. 480. 9. Захаров И .В., Галетий Ю.В. // Нефтехимия. -1978. -18, № 4. -С. 615—621. 10. Эмануэль Н .М ., Кнорре Д.Г. Курс химической кине- тики. -М .: Высш., шк., 1969. Інститут хімічних технологій Східноукраїнського Надійшла 01.06.2009 національного університету ім. В. Даля, Рубіжне УДК 661.183.2+541.128.13 В.Е. Диюк, Л.Н. Грищенко, В.К. Яцимирский, В.З. Радкевич, Т.В. Чернявская НОВЫЕ НИЗКОТЕМПЕРАТУРНЫЕ ГЕТЕРОГЕННО-КАТАЛИТИЧЕСКИЕ СИСТЕМЫ НА ОСНОВЕ МОДИФИЦИРОВАННОГО АКТИВИРОВАННОГО УГЛЯ Синтезированы образцы на основе модифицированного косточкового активированного угля (КАУ) с нане- сенными кислотными центрами и изучены их каталитические свойства в реакциях дегидратации изопропи- лового спирта и получения метил-трет-амилового эфира. Показано, что данные системы содержат значительное количество кислотных центров и обладают высокой термической стабильностью. Максимумы разложения кислотных центров образцов соответствуют 320 и 420 оС, что существенно ниже, чем температуры, необ- ходимые для проведения исследуемых реакций. Системы на основе КАУ являются эффективными низко- температурными гетерогенными катализаторами реакций кислотно-основного типа. Кислотно-основные катализаторы широко ис- пользуются в таких промышленно важных процес- сах, как этерификация, гидролиз, дегидратация, алкилирование, изомеризация [1, 2]. Закрепление активного компонента на носителе позволяет су- щественно упростить стадию отделения получае- мых продуктов от катализатора, а также избежать ряда проблем, свойственных гомогенному ката- лизу — утилизации кислотных отходов, необхо- димости использования коррозионноустойчивого оборудования и т.д. В связи с этим перспектив- ным направлением является создание кислотно- основных низкотемпературных гетерогенно-ката- литических систем, в том числе и на основе моди- фицированного активированного угля (АУ) [3— 5]. АУ обладает развитой поверхностью, высокой механической, термической и гидролитической ус- тойчивостью и содержит на поверхности группы, пригодные для модифицирования. Целью данной работы было получение об- разцов модифицированного активированного уг- ля и изучение их физико-химических свойств и каталитической активности в реакциях кислотно- основного катализа — дегидратации изопропи- лового спирта и получения метил-трет-амилового эфира (МТАЭ). Исходным материалом служил косточковый активированный уголь (КАУ). Были синтезирова- ны и исследованы образцы с сорбированными и химически закрепленными на их поверхности кис- © В.Е. Диюк, Л .Н . Грищенко, В.К. Яцимирский, В.З. Радкевич, Т.В. Чернявская , 2010 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 2 95

Кінетика рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю

Репозитарії

Схожі ресурси