Екстракційно-фотометричне визначення галію та індію
Вивчено вплив різних факторів на утворення та екстракцію йонних асоціатів галію (ІІІ) та індію (ІІІ) з натрієвими солями ацилгідразонів піровиноградної кислоти та симетричними ціаніновими барвниками, похідними 1,3,3-триметил-3Н-індолінію. Показано можливість екстракційно-фотометричного визначення га...
Saved in:
| Published in: | Украинский химический журнал |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186048 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Екстракційно-фотометричне визначення галію та індію / С.М. Сухарев, О.Ю. Сухарева, С.В. Делеган-Кокайко // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 6. — С. 110-114. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860090189980893184 |
|---|---|
| author | Сухарев, С.М. Сухарева, О.Ю. Делеган–Кокайко, С.В. |
| author_facet | Сухарев, С.М. Сухарева, О.Ю. Делеган–Кокайко, С.В. |
| citation_txt | Екстракційно-фотометричне визначення галію та індію / С.М. Сухарев, О.Ю. Сухарева, С.В. Делеган-Кокайко // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 6. — С. 110-114. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Украинский химический журнал |
| description | Вивчено вплив різних факторів на утворення та екстракцію йонних асоціатів галію (ІІІ) та індію (ІІІ) з натрієвими солями ацилгідразонів піровиноградної кислоти та симетричними ціаніновими барвниками, похідними 1,3,3-триметил-3Н-індолінію. Показано можливість екстракційно-фотометричного визначення галію та індію з використанням досліджуваних екстракційних систем. Розроблено методики знаходження галію та індію в складних халькогенідах.
Изучено влияние различных факторов на образование и экстракцию ионных ассоциатов галлия (III) и индия (III) с натриевыми солями ацилгидразонов пировиноградной кислоты и симметричными цианиновыми красителями, производными 1,3,3-триметил-3Н-индолиния. Показана возможность экстракционно-фотометрического определения галлия и индия с использованием исследуемых экстракционных систем. Разработаны методики определения галлия и индия в сложных халькогенидах.
The different factors have been studied for effect on formation and extraction of ionic associations of gallium (III) and indium (III) with sodium salts acylhydrazones purivic acid and symmetrical cyanine dyes, derived 1,3,3-thrimethyl-3H-indolinium. A possibility of extractive-photometric determination of gallium and indium with application of studied extractive system is has showed. A procedure for determination of gallium and indium in complex khalkogenides has been developed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:22:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
АНАЛИТИЧЕСКАЯ ХИМИЯ
УДК 543.422:(546.681+546.682)
С.М. Сухарев, О.Ю. Сухарева, С.В. Делеган-Кокайко
ЕКСТРАКЦІЙНО-ФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ГАЛІЮ ТА ІНДІЮ
Вивчено вплив різних факторів на утворення та екстракцію йонних асоціатів галію (ІІІ) та індію (ІІІ) з на-
трієвими солями ацилгідразонів піровиноградної кислоти та симетричними ціаніновими барвниками, по-
хідними 1,3,3-триметил-3Н -індолінію. Показано можливість екстракційно-фотометричного визначення галію
та індію з використанням досліджуваних екстракційних систем. Розроблено методики знаходження галію та
індію в складних халькогенідах.
ВСТУП. Внаслідок особливих фізико-хімічних
властивостей сполуки галію та індію досить широ-
ко застосовуються в різноманітних галузях тех-
ніки. Зміна вмісту галію та індію в об’єктах, зок-
рема в сплавах, значно впливає на їх фізико-ме-
ханічні та інші властивості, тому контроль вмісту
галію та індію в технічних об’єктах є актуальним.
Для визначення сполук галію та індію вико-
ристовують різні методи аналізу, в тому числі еле-
ктрохімічні, атомно-абсорбційної спектрометрії,
спектрофотометричні та інші [1—10]. Особливе мі-
сце в аналітичній хімії цих елементів відіграють
спектрофотометричні методи із застосуванням ор-
ганічних реагентів. При визначенні галію викори-
стовують основні барвники [11—14], похідні флу-
орону [15—17] та інші [18—21], для індію — ана-
логічні органічні реагенти [22—25]. Жоден із ана-
літичних реагентів не є специфічним до йонів га-
лію (ІІІ) та індію (ІІІ), тому пошук нових аналі-
тичних форм є актуальним.
Метою даної роботи є вивчення процесів ут-
ворення та екстракції йонних асоціатів Ga(III) та
In(III) з натрієвими солями ацилгідразонів піро-
виноградної кислоти та симетричними ціанінови-
ми барвниками, похідними 1,3,3-триметил-3Н-
індолінію, і на основі цих досліджень розробка
методик екстракційно-фотометричного визначен-
ня галію та індію.
У роботах [26—28] нами було показано, що
натрієві солі ацилгідразонів піровиноградної кис-
лоти є ефективними реагентами для екстракцій-
но-фотометричного визначення йонів алюмінію
(ІІІ), хрому (ІІІ), родію (ІІІ) та іридію (ІІІ) у виг-
ляді їх йонних асоціатів (ЙА) з ціаніновими бар-
вниками, а в роботах [29, 30] представлено вико-
ристання цих реагентів як модифікаторів матри-
ці в атомно-абсорбційній спектрометрії. Лише один
із реагентів цього класу, а саме бензоїлгідразон
піровиноградної кислоти, частково досліджений
як реагент для екстракційно-фотометричного виз-
начення галію [31].
ЕКСПЕРИМЕНТ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬ-
ТАТІВ. Натрієві солі ацилгідразонів піровиногра-
дної кислоти одержані шляхом конденсації відпо-
відних гідразидів карбонових кислот з натрієм пі-
ровинограднокислим за загальною методикою [32].
Ці реагенти в розчинах можуть перебувати у ви-
гляді двох таутомерних форм, за рахунок чого з
йонами металів утворюють комплекси різного
типу [26—28]:
Попередні дослідження показали, що натріє-
ві солі ацилгідразонів піровиноградної кислоти
(аліфатичних кислот та ізонікотинової кисло-
ти) не мають практичного застосування внаслі-
док малого ступеня вилучення ЙА галію (ІІІ) та
індію (ІІІ). Це пов’язано, очевидно, із значною
гідрофільністю як самих реагентів, так і їх ком-
плексів з досліджуваними металами. Тому нами
в даній роботі використані лише натрієві солі
бензоїлгідразону піровиноградної кислоти (БГ-
ПВNa), 4-нітробензоїлгідразону піровиноград-
ної кислоти (4-НГПВNa) та 3-нітробензоїлгід-
© С.М . Сухарев, О.Ю . Сухарева, С.В. Делеган-Кокайко , 2010
110 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 6
разону піровиноградної кислоти (3-НГПВNa).
Стандартні водні розчини реагентів (0.01 М)
готували розчиненням їх точної наважки, а роз-
чини менших концентрацій — відповідним розве-
денням вихідного.
Досліджували симетричні ціанінові барвни-
ки, похідні 1,3,3-триметил-3Н-індолінію, загаль-
ної формули:
де n =1 — хлорид 1,3,3-триметил-2-[(Е)-3-(1,3,3-
триметил-2,3-дигідроген-1Н -2-індолініліден)-1-
пропеніл]-3Н-індолію (ДІК, комерційна назва ре-
агенту — астрафлоксин FF); n =2 — хлорид 1,3,3-
триметил-2-[(1Е,3Е)-5-(1,3,3-триметил-2,3-дигід-
роген-1Н-2-індолініліден)-1,3-пентадієніл]-3Н-ін-
долію (ДІДК).
У роботі застосовували комерційні препара-
ти барвників — водні (для ДІК) та водно-ета-
нольні (для ДІДК) 0.001 М розчини, які одержані
шляхом розчинення їх точної наважки.
Вихідні стандартні розчини йонів галію (ІІІ)
та індію (ІІІ) (0.1 М) готували розчиненням точ-
ної наважки високочистих металів (марки В-4)
у розведеній сульфатній кислоті, розчини мен-
ших концентрацій (0.001–0.0001 М ) — відповід-
ним розведенням вихідних безпосередньо перед
дослідженням.
Використовували спектрофотометр Specord
M-40, фотоелектроколориметр КФК-3, рН-метр
ОР-211/1. ІЧ-спектри поглинання реєстрували на
Specord IR-75, спектри ПМР – на приладі Varian
VXR-300, внутрішній стандарт — ТМС. Усі реа-
генти мали кваліфікацію не нижче ч.д.а.
Для знаходження оптимальних умов утворен-
ня та екстракції ЙА галію та індію з даними ре-
агентами вивчено вплив різних факторів (кис-
лотність середовища, концентрація реагуючих ре-
човин, природа екстрагенту, тривалість екстрак-
ції тощо) на ефективність вилучення ЙА металів.
Як приклад на рис. 1 показано вплив кислот-
ності водного середовища (створюваного 1 М аце-
татним буферним розчином) на оптичну густину
толуенних екстрактів ЙА галію та індію з ДІК та
БГПВNa. З наведеного рисунку видно, що утво-
рення та екстракція толуеном ЙА металів з дос-
ліджуваними реагентами проходить у межах рН
6.2—7.5 для Ga(III) та 6.5—7.5 – для In(III). По-
чаток екстракції пояснюється таутомерією ліга-
нду (перехід в α-оксиазинну форму — L2– ) з утво-
ренням комплексів металів типу [MeL2]–, які з
катіоном барвника утворюють йонні асоціати
[27]. Падіння оптичної густини екстрактів у сла-
болужному середовищі зумовлено, очевидно, гід-
ролізом комплексів металів. Подібні залежності
одержані і для інших екстракційних систем. Ре-
зультати дослідження представлені в табл. 1.
З рис. 1 також видно, що оптична густина ек-
стракту контрольного досліду (фону) є досить ви-
сокою, що зумовлено вилученням асоціату аніону
ліганду (HL-) з катіоном барвника. При викорис-
тання реагентів 4-НГПВNa та 3-НГПВNa оптич-
на густина екстрактів контрольних дослідів є ще
більшою, внаслідок зростання гідрофобності цих
реагентів. Тому для пригнічення екстракції фону
[26, 27] вивчено вплив диметилформаміду (ДМФА)
на поведінку екстракційних систем йон металу—
гідразон—барвник. Показано, що введення в екст-
ракційну систему ДМФА як водорозчинної доно-
рно-активної добавки приводить до пригнічення
екстракції фону (незв’язаних у комплекс гідразо-
нів з барвниками), тоді як ступінь вилучення ЙА
металів з даними реагентами змінюється незнач-
но і проходить процес їх пересольватації [33]. Ре-
зультати представлені в табл. 1.
Як приклад на рис. 2 представлено залеж-
ність оптичної густини толуенних екстрактів ЙА
галію з реагентами БГПВNa, 4-НГПВNa і 3-НГ-
ПВNa та барвником ДІК від концентрації ДМФА.
Видно, що оптимальна концентрація ДМФА для
Рис. 1. Вплив кислотності середовища на оптичну гус-
тину толуенних екстрактів ЙА металів з БГПВNa та
ДІК: 1 — Ga(III); 2 — In(III); 3 — контроль. СGa(ІIІ)=
=СIn(ІIІ) =2⋅10–5 М ; СБГПВNa =2⋅10–4 М ; СДІК =1⋅10–4 М ;
СДМФА =4 % об.; λ =560 нм; l =0.3 см.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 6 111
системи Ga—БГПВNa—ДІК складає 4–6, для
Ga—(4-НГПВNa)—ДІК — 8–12, для Ga—(3-
НГПВNa)—ДІК — 14–16 % об.
Вивчення впливу концентрації реагентів на
вилучення ЙА галію та індію з досліджуваними
реагентами показало, що для ефективного зв’язу-
вання йонів металів у комплекс достатньо 4-кра-
тного молярного надлишку гідразонів, а для кіль-
кісного вилучення ЙА металів необхідний 3-кра-
тний молярний надлишок ДІК та 7-кратний мо-
лярний надлишок ДІДК по відношенню до кон-
центрації металів.
Як екстрагенти досліджені бензен та його гомо-
логи, естери ацетатної кислоти тощо. Найбільш
ефективними виявилися бензен і толуен, тому в
подальших дослідженнях застосовували толуен з
огляду на його меншу токсичність [34]. Рівнова-
га екстракційних процесів при використанні то-
луену досягається протягом 40—60 с для систем з
використанням барвника ДІК та 80—120 с — при
застосуванні ДІДК.
В оптимальних умовах утворення та екстра-
кції ЙА металів з досліджуваними реагентами
записані спектри світлопоглинання їх толуенних
екстрактів, побудовані калібрувальні графіки для
визначення металів і розраховані хіміко-аналі-
тичні характеристики цих йонних асоціатів. Ме-
тодом повторної екстракції та аналізом екстракту
і рафінату визначені ступені вилучення металів
Аналитическая химия
Рис. 2. Вплив концентрації ДМФА на ефективність ви-
лучення толуеном ЙА галію з ДІК та натрієвими со-
лями ацилгідразонів піровиноградної кислоти: 1 — з
БГПВNa; 2 — з 4-НГПВNa; 3 — з 3-НГПВNa; 1’–3’ —
відповідні контрольні досліди. СGa(ІIІ) =2⋅10–5 М ; СL =
= 2⋅10–4 М ; СДІК =1⋅10–4 М ; λ =560 нм; l =0.3 см.
Т а б л и ц я 1
Умови утворення та хіміко-аналітичні характеристики йонних асоціатів галію (ІІІ) та індію (ІІІ) з натрієвими
солями ацилгідразонів піровиноградної кислоти та симетричними ціаніновими барвниками (n=6, Р=0.95)
Йонний асоціат рНопт ε⋅10–5 СДМФА, %
об. λmax, нм
МВВ ГГ
R, %
мг/дм3
[Ga(БГПВ)2]⋅ДІК+ 6.2—7.5 1.03 ± 0.03 4—6 561 0.016 до 10.5 89.7
[Ga(БГПВ)2]⋅ДІДК+ 6.2—7.3 1.17 ± 0.04 4—6 676 0.023 до 7.0 86.5
[Ga(4-НГПВ)2]⋅ДІК+ 4.8—9.5 1.32 ± 0.03 8—12 561 0.009 до 10.5 98.9
[Ga(4- НГПВ)2]⋅ДІДК+ 5.0—9.0 1.61 ± 0.05 10—12 676 0.021 до 7.0 96.7
[Ga(3-НГПВ)2]⋅ДІК+ 6.0—7.8 1.23 ± 0.03 14—16 561 0.012 до 10.5 97.4
[Ga(3- НГПВ)2]⋅ДІДК+ 6.0—7.5 1.40 ± 0.04 14—16 676 0.023 до 7.0 95.1
[In(БГПВ)2]⋅ДІК+ 6.5—7.5 0.97 ± 0.03 4—6 561 0.025 до 9.2 88.6
[In(БГПВ)2]⋅ДІДК+ 6.5—7.3 1.05 ± 0.04 4—6 676 0.033 до 6.9 85.4
[In(4-НГПВ)2]⋅ДІК+ 5.1—9.1 1.24 ± 0.03 8—12 561 0.016 до 11.5 97.1
[In(4-НГПВ)2]⋅ДІДК+ 5.3—8.8 1.49 ± 0.05 10—12 676 0.029 до 9.2 95.3
[In(3-НГПВ)2]⋅ДІК+ 6.2—7.5 1.17 ± 0.03 14—16 561 0.021 до 10.3 96.1
[In(3-НГПВ)2]⋅ДІДК+ 6.2—7.3 1.28 ± 0.04 14—16 676 0.031 до 9.2 93.6
П р и м і т к и. Екстрагент — толуен; ГГ — межі лінійності калібрувального графіку; МВВ — межа ви-
значуваних вмістів (за 3S -критерієм); R — ступінь вилучення толуеном ЙА металу.
112 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 6
у вигляді їх ЙА. Результати дослідження предста-
влені в табл. 1.
Вибірковість реакцій утворення та екстракції
ЙА галію та індію з даними реагентами є однако-
вою. Аналогічні ЙА з цими реагентами, крім Ga(III)
та In(III), утворюють Al(III), Tl(III), Fe(II, III) та
за певних умов активації — йони Mn(III), Co(III),
Cr(III), Rh(III), Ir(III). Визначенню галію та індію
з використанням досліджуваних екстракційних
систем заважають значні кількості деяких 3d-ме-
талів, зокрема Cu(II), які зв’язують ліганди в стій-
кий комплекс.
Усунути вплив 500-кратних кількостей Al
(III) та Fe(II,III) можна додаванням фторид-йо-
нів, а протидіяти впливу Tl(III) або взаємному впли-
ву Ga(III) та In(III) неможливо. Тому екстракцій-
но-фотометричне визначення галію можливе ли-
ше, якщо в досліджуваній пробі немає індію і
талію (або їх відділили на ранніх стадіях аналізу),
а індію — за умови відсутності галію і талію.
З даних табл. 1 видно, що найкращі хіміко-
аналітичні характеристики за величиною R мають
екстракційні системи Ga(In)—(4-НГПВNa)—ДІК ,
і визначення металів можливе в слабкокислому
середовищі. Тому саме на основі цих екстракці-
йних систем розроблені методики екстракційно-
фотометричного визначення галію та індію.
Методами зсуву рівноваг, ізомолярних серій,
молярних відношень та методом Асмуса [35] вста-
новлено мольне співвідношення компонентів ЙА
металів з досліджуваними реагентами Ga(In) : L :
(ДІК, ДІДК), яке складає 1:2:1 незалежно від при-
роди йона металу, гідразону та ціанінового бар-
вника. З толуенних екстрактів були виділені ЙА
металів у твердому стані, проведений елементний
аналіз (на метал та нітроген), записані ІЧ-спектри
поглинання та ПМР-спектри. Результати елемен-
тного аналізу підтверджують мольне відношення
реагуючих компонентів у досліджуваних ЙА, а да-
ні ІЧ- і ПМР-спектроскопії підтверджують α-ок-
сиазинну таутомерну форму лігандів (L2–) у скла-
ді ЙА металів (відсутність валентних коливань
NH-групи в ІЧ-спектрі та сигналу амідного про-
тону в ПМР-спектрі).
На основі проведених досліджень нами роз-
роблені та апробовані методики екстракційно-фо-
тометричного визначення галію та індію в склад-
них халькогенідах. Результати представлені в табл. 2.
Пропоновані методики характеризуються
простотою виконання та мають задовільні метро-
логічні характеристики, вони є експресними, що
дозволяє їх рекомендувати для оперативного кон-
тролю технічних об’єктів.
Наважку зразка (0.0100—0.0300 г) розчиняли
при повільному нагріванні сумішшю нітратної та
сульфатної кислот. Після її розчинення утворені
розчини випарювали до “мокрих солей”, охолод-
жували бідистильованою водою і кількісно пере-
носили в мірну колбу на 500.0 см3. Об’єм розчину
доводили до мітки бідистильованою водою. Як-
що досліджувався монокристал, де маса наважки
складала 1–5 мг, обирали мірну колбу на 50.0 см3.
Аліквоту об’ємом 5.0 см3 переносили в ділиль-
ну лійку, додавали 0.5 см3 водного розчину 4-
НГПВNa (0.01 М), 0.5 см3 водного розчину ДІК
та перемішували. Додавали 1.0 см3 ДМФА і до
об’єму 10.0 см3 доводили буферним розчином з
рН 6.0—6.5. Приливали 5.0 см3 толуену та екстра-
гували протягом 60 с. Після розшарування фаз
екстракт відділяли, за необхідності центрифугува-
ли та вимірювали оптичну густину екстракту при
561 нм у кюветах з товщиною шару 0.5—1.0 см
відносно екстракту контрольного досліду. Вміст
Т а б л и ц я 2
Результати визначення галію та індію (мг/дм3) у
складних халькогенідах (n=6, Р=0.95)
Зразок * Розра-
ховано Введено Знайдено Знайдено
за [13], [36]**
Ga
AgGaS2 5.77 — 5.64 ± 0.16 5.59 ± 0.23
2.00 7.81 ± 0.19 7.71 ± 0.27
PbGa2S4 5.87 — 5.93 ± 0.15 5.81 ± 0.21
2.00 7.79 ± 0.21 7.93 ± 0.31
CdGa2S4 7.34 — 7.26 ± 0.20 7.42 ± 0.30
2.00 9.41 ± 0.22 9.23 ± 0.33
In
CuInP2Se6 6.40 — 6.34 ± 0.18 6.27 ± 0.26
2.00 8.47 ± 0.21 8.36 ± 0.29
AgInP2Se6 6.05 — 6.11 ± 0.16 6.18 ± 0.25
2.00 8.01 ± 0.19 8.09 ± 0.29
CuInP2S6 5.31 — 5.23 ± 0.15 5.18 ± 0.20
2.00 7.39 ± 0.19 7.21 ± 0.26
AgInP2S6 9.63 — 9.69 ± 0.24 9.55 ± 0.34
1.00 10.55 ± 0.25 10.47 ± 0.35
* Наважка зразку складає 0.0100—0.0300 г; ** Ga визна-
чали методом атомно-абсорбційної спектрометрії [13],
In — полярографічним методом [36].
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 6 113
галію знаходили за градуювальним графіком або
методом добавок. Індій визначали аналогічно.
При наявності в досліджуваному зразку алю-
мінію або феруму до аналізованого розчину до-
давали 0.5 см3 насиченого розчину NaF (перед до-
бавкою розчину ДІК).
РЕЗЮМЕ. Изучено влияние различных факторов
на образование и экстракцию ионных ассоциатов гал-
лия (III) и индия (III) с натриевыми солями ацилгид-
разонов пировиноградной кислоты и симметричными
цианиновыми красителями, производными 1,3,3-триме-
тил-3Н-индолиния. Показана возможность экстракци-
онно-фотометрического определения галлия и индия с
использованием исследуемых экстракционных систем.
Разработаны методики определения галлия и индия в
сложных халькогенидах.
SUMMARY. The different factors have been studied
for effect on formation and extraction of ionic associations
of gallium (III) and indium (III) with sodium salts acyl-
hydrazones purivic acid and symmetrical cyanine dyes, de-
rived 1,3,3-thrimethyl-3H-indolinium. A possibility of ext-
ractive-photometric determination of gallium and indium
with application of studied extractive system is has showed.
A procedure for determination of gallium and indium in
complex khalkogenides has been developed.
1. Дымов А .М ., Савостин А .П. Аналитическая химия
галлия. -М .: Наука, 1968.
2. Бусев А .И . Аналитическая химия индия. -М .: Изд-
во АН СССР, 1958.
3. Бусев А .И., Тинцова В.Г., Иванов В.М . Руководство
по аналитической химии редких элементов. -М .:
Химия, 1978.
4. Шевчук И.А ., Алемасова А.С., Дмитрук Н .П., Засядь-
ко С.В. // Укр. хим. журн. -1999. -65, № 7. -С. 51–55.
5. Gong Qi, Xiang-xin, W ei Xiao-ling et al. // Spectroscopy
and Spectral Analysis. -2006. -№ 6. -P. 1162—1166.
6. Huang Z hen-Z hong, W u Xin-Xin, Chen Shou-Hui et
al. // Chinese J. Spectroscopy Laboratory. -2006. -№
5. -P. 966—968.
7. Малютина Т .М ., Конькова О.В. Аналитический
контроль в металлургии цветных и редких метал-
лов. -М .: Металлургия, 1988.
8. Выдра Ф., Штулик К., Юлакова Э. Инверсионная
вольтамперометрия. -М .: Мир, 1980.
9. Марченко З. Фотометрическое определение эле-
ментов. -М .: Мир, 1971.
10. Блюм И.А . Экстракционно-фотометрические мето-
ды анализа с применением основных красителей.
-М .: Наука, 1970.
11. Z hou L ., Z hang J., W ang D. // Chinese J. Spectroscopy
Laboratory. -2003. -№ 2. -P. 241—243.
12. Базель Я.Р., Киш П.П ., Шевчук Л.И . // Журн. ана-
лит. химии. -1991. -46, № 8. -С. 1520—1524.
13. ГОСТ 14657.11-96. Боксит. Методы определения
оксида галлия. -Введен в действие с 01.01.99 г.
14. ГОСТ 14048.16-80. Концентраты цинковые. Метод
определения галлия. -Введен в действие с 01.07.81 г.
15. Джераян Т .Г., Шкинев В.М ., Резник А .М . и др. //
Журн. аналит. химии. -2006. -61, № 6. -С. 614—619.
16. Джераян Т .Г., Шкинев В.М ., Митронов А.Н. // Сб.
статей по материалам 1 Всерос. научн. конф. “Хи-
мико-аналитические проблемы Центрального ре-
гиона России”. -Орел, 2003. -Т. 1. -С. 59—61.
17. Джераян Т .Г., Шкинев В.М ., Резник А .М . и др. //
Тез. докл. Всерос. конф. по аналитической химии
“Аналитика России”. -М ., 2004. -С. 349.
18. Нагиев Х .Д., Кулиева Ф.В., Гамбаров Д.Г. // Журн.
аналит. химии. -2007. -62, № 8. -С. 811—813.
19. Алиева Р.А ., Алиева Ф.С., Чырагов Ф.М . // Журн.
хим. пробл. -2005. -№ 1. -С. 17—19.
20. Алиева Р.А ., Алиева Ф.С., Чырагов Ф.М . // Изв.
вузов. Цвет. металлургия. -2006. -№ 3. -С. 24—27.
21. Алиева Р.А., Алиева Ф.С., Чырагов Ф.М . // Вестн. Бакин.
ун-та. Сер. естеств. наук. -2005. -№ 2. -С. 32—38.
22. Цыганок Л.П., Вакулич А .Н ., Соколова О.В. // Укр.
хим. журн. -2000. -66, № 1–2. -С. 44—46.
23. Нагиев Х.Д., Гамбаров Д.Г., Кулиева Ф.В., Аюбова А.М .
// Завод. лаборатория. -2007. -73, № 3. -С. 18—20.
24. Peng Cui-hong, Xi Chang-sheng, Long Lai-shou, Z eng
Mao-hua // J. Instrument. Anal. -2004. -№ 4. -P. 101—103.
25. Алиева Р.А ., Алиева Ф.С., Чырагов Ф.М . // Завод.
лаборатория. -2006. -72, № 5. -С. 17—19.
26. Сухарев С.Н ., Чундак С.Ю. // Химия и технол.
воды. -1996. -18, № 5. -С. 486—491.
27. Сухарев С.Н ., Чундак С.Ю., Сухарева О.Ю. // Там
же. -1997. -19, № 1. -С. 14—18.
28. Сухарева О.Ю., Сухарев С.Н ., Чундак С.Ю. // Журн.
аналит. химии. -2005. -60, № 10. -С. 1030—1035.
29. Сухарев С.Н ., Сухарева О.Ю., Мишанич Н .И.,
Сливка М .В. // Химия и технол. воды. -2004. -26,
№ 6. -С. 567—573.
30. Сухарев С.М ., Сухарева О.Ю., Чундак С.Ю. // Укр.
хим. журн. -2003. -69, № 7. -С. 51—54.
31. Чундак С.Ю., Боркова С.Г., Сухарєв С.М . // Тези доп.
Всеукр. конф. з аналiт. хімії. -Київ, 1995. -С. 76.
32. Китаев Ю.П., Бузыкин Б.И. Гидразоны. -М .: На-
ука, 1974.
33. Студеняк Я.И. Автореф. дис. ... канд. хим. наук.
- Киев, 1994.
34. Муравьева С.И., Буковский М .И ., Прохорова Е.К.
и др. Руководство по контролю вредных веществ
в воздухе рабочей зоны. -М .: Химия, 1991.
35. Булатов М .И., Калинкин И .П. Практическое руко-
водство по фотометрическим методам анализа. -Л.:
Химия, 1986.
36. ГОСТ 14048.17-77. Концентраты цинковые. Метод
определения индия. -Введен в действие с 01.07.78 г.
Ужгородський національний університет Надійшла 26.11.2009
Аналитическая химия
114 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 6
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-186048 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0041–6045 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:22:38Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сухарев, С.М. Сухарева, О.Ю. Делеган–Кокайко, С.В. 2022-11-02T15:32:22Z 2022-11-02T15:32:22Z 2010 Екстракційно-фотометричне визначення галію та індію / С.М. Сухарев, О.Ю. Сухарева, С.В. Делеган-Кокайко // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 6. — С. 110-114. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186048 543.422:(546.681+546.682) Вивчено вплив різних факторів на утворення та екстракцію йонних асоціатів галію (ІІІ) та індію (ІІІ) з натрієвими солями ацилгідразонів піровиноградної кислоти та симетричними ціаніновими барвниками, похідними 1,3,3-триметил-3Н-індолінію. Показано можливість екстракційно-фотометричного визначення галію та індію з використанням досліджуваних екстракційних систем. Розроблено методики знаходження галію та індію в складних халькогенідах. Изучено влияние различных факторов на образование и экстракцию ионных ассоциатов галлия (III) и индия (III) с натриевыми солями ацилгидразонов пировиноградной кислоты и симметричными цианиновыми красителями, производными 1,3,3-триметил-3Н-индолиния. Показана возможность экстракционно-фотометрического определения галлия и индия с использованием исследуемых экстракционных систем. Разработаны методики определения галлия и индия в сложных халькогенидах. The different factors have been studied for effect on formation and extraction of ionic associations of gallium (III) and indium (III) with sodium salts acylhydrazones purivic acid and symmetrical cyanine dyes, derived 1,3,3-thrimethyl-3H-indolinium. A possibility of extractive-photometric determination of gallium and indium with application of studied extractive system is has showed. A procedure for determination of gallium and indium in complex khalkogenides has been developed. uk Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Украинский химический журнал Аналитическая химия Екстракційно-фотометричне визначення галію та індію Экстракционно-фотометрическое определение галлия и индия Extraction-photometric determination of gallium and indium Article published earlier |
| spellingShingle | Екстракційно-фотометричне визначення галію та індію Сухарев, С.М. Сухарева, О.Ю. Делеган–Кокайко, С.В. Аналитическая химия |
| title | Екстракційно-фотометричне визначення галію та індію |
| title_alt | Экстракционно-фотометрическое определение галлия и индия Extraction-photometric determination of gallium and indium |
| title_full | Екстракційно-фотометричне визначення галію та індію |
| title_fullStr | Екстракційно-фотометричне визначення галію та індію |
| title_full_unstemmed | Екстракційно-фотометричне визначення галію та індію |
| title_short | Екстракційно-фотометричне визначення галію та індію |
| title_sort | екстракційно-фотометричне визначення галію та індію |
| topic | Аналитическая химия |
| topic_facet | Аналитическая химия |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186048 |
| work_keys_str_mv | AT suharevsm ekstrakcíinofotometričneviznačennâgalíûtaíndíû AT suharevaoû ekstrakcíinofotometričneviznačennâgalíûtaíndíû AT delegankokaikosv ekstrakcíinofotometričneviznačennâgalíûtaíndíû AT suharevsm ékstrakcionnofotometričeskoeopredeleniegalliâiindiâ AT suharevaoû ékstrakcionnofotometričeskoeopredeleniegalliâiindiâ AT delegankokaikosv ékstrakcionnofotometričeskoeopredeleniegalliâiindiâ AT suharevsm extractionphotometricdeterminationofgalliumandindium AT suharevaoû extractionphotometricdeterminationofgalliumandindium AT delegankokaikosv extractionphotometricdeterminationofgalliumandindium |