Хіміко-аналітичні характеристики триазену 3,5-дихлораніліну
Вивчено оптимальні умови виходу триазену — процесу реакції 3,5-дихлораніліну (3,5-ДХА) з 4-нітрофенілдіазоній катіоном. Методом ІЧ- та електронної спектрометрії визначено структуру триазену та його кислотно-основні (рКа) і спектрофотометричні характеристики. Співставленням електронних спектрів погли...
Saved in:
| Published in: | Украинский химический журнал |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186049 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Хіміко-аналітичні характеристики триазену 3,5-дихлораніліну / І.М. Мага // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 6. — С. 115-120. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860177901448593408 |
|---|---|
| author | Мага, І.М. |
| author_facet | Мага, І.М. |
| citation_txt | Хіміко-аналітичні характеристики триазену 3,5-дихлораніліну / І.М. Мага // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 6. — С. 115-120. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Украинский химический журнал |
| description | Вивчено оптимальні умови виходу триазену — процесу реакції 3,5-дихлораніліну (3,5-ДХА) з 4-нітрофенілдіазоній катіоном. Методом ІЧ- та електронної спектрометрії визначено структуру триазену та його кислотно-основні (рКа) і спектрофотометричні характеристики. Співставленням електронних спектрів поглинання молекулярної (НА) та аніонної (А– ) форм триазену показано, що співвідношення між ними різко відрізняються і відповідно мають значення ε₃₉₂ =1.07×10⁴, ε₅₀₀ =2.4×10⁴ моль⁻¹×см⁻¹×дм³. За результатами зміни поглинання розчинів триазену в залежності від рН у максимумі поглинання аніонної форми обчислено константу дисоціації протону іміногрупи, яка дорівнює 11.62 ± 0.02. Розроблено методики визначення 3,5-ДХА в стічних водах та грунтах методом ВЕРХ. Лінійна залежність спостерігається в межах 20—200 мкг/дм³ та мкг/кг.
Изучены оптимальные условия выхода триазена — продукта реакции 3,5-дихлоранилина с 4-нитрофенилдиазонием. Методом ИК- и электронной спектроскопии определены структура триазена и его кислотно-основные (рКа) и спектрофотометрические характеристики. Сопставлением электронных спектров поглощения молекулярной (НА) и анионной (А– ) форм триазена показано, что соотношения между ними резко отличаются и соответственно имеют значения ε₃₉₂ =1.07×10⁴, ε₅₀₀ =2.4×10⁴ моль⁻¹×см⁻¹×дм³. По результатам изменения поглощения растворов триазена в зависимости от рН в максимуме поглощения анионной формы рассчитана константа диссоциации протона иминогруппы, которая равна 11.62 ± 0.02. Разработаны методики определения 3,5-ДХА в сточных водах и грунтах методом ВЕРХ. Линейная зависимость наблюдается в пределах 20—200 мкг/дм³ и мкг/кг.
The optimum conditions for the yield of triazene, a product of reaction of 3,5-dichloroaniline with 4-nitrophenildiazonium, have been studied. The structure of triazene and its acid-base (рКа) and spectrophotometric characteristics have been determined by IR and electron spectrometry. It has been shown by comparing electronic absorption spectra of the molecular (HA) and anionic (A– ) froms of triazene that their ratios differ widely and have the values ε₃₉₂ =1.07×10⁴, ε₅₀₀ =2.4×10⁴ mol⁻¹×cm⁻¹×dm³ respectively. The dissociation constant of imino group proton has been calculated from the results of variation of absorption of solutions as a function of pH at the absorption maximum of anionic form to be 1162 ± 0.02. Procedures for the determination of 3,5-dichloroaniline in waste water and grounds by HPLC have been developed. A linear dependence is observed in the range 20—200 mg/dm³ and mg/kg.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:00:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 543.064:547.551
І.М. Мага
ХІМІКО-АНАЛІТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТРИАЗЕНУ 3,5-ДИХЛОРАНІЛІНУ
Вивчено оптимальні умови виходу триазену — процесу реакції 3,5-дихлораніліну (3,5-ДХА) з 4-нітрофеніл-
діазоній катіоном. Методом ІЧ - та електронної спектрометрії визначено структуру триазену та його кислот-
но-основні (рКа) і спектрофотометричні характеристики. Співставленням електронних спектрів поглинання
молекулярної (НА) та аніонної (А– ) форм триазену показано, що співвідношення між ними різко відрізняю-
ться і відповідно мають значення ε392 =1.07⋅104, ε500 =2.4⋅104 моль–1⋅см–1⋅дм3. За результатами зміни поглинання
розчинів триазену в залежності від рН у максимумі поглинання аніонної форми обчислено константу дисоціації
протону іміногрупи, яка дорівнює 11.62 ± 0.02. Розроблено методики визначення 3,5-ДХА в стічних водах
та грунтах методом ВЕРХ. Лінійна залежність спостерігається в межах 20—200 мкг/дм3 та мкг/кг.
ВСТУП. Останнім часом аналітич-
на хімія пестицидів набула широкого
розвитку. Пестициди синтезують так,
щоб після застосування відбувався їх
швидкий розклад, але часто продукти
розкладу (метаболіти) мають не нижчі,
а вищі токсичні властивості (первинні,
вторинні аміни — попередники ні-
трозоамінів, альдегіди, феноли і т.п.)
[1, 2]. Крім того, метаболіти характе-
ризуються високою гідрофільністю,
що обумовлює їх значну рухливість
[3], а наявність більш активних груп
(амінної, фенольної, карбонільної) —
їх високу хімічну активність [4]. Вихо-
дячи з цього розробка методів виз-
начення метаболітів є актуальним за-
вданням сучасної аналітичної хімії.
3,5-ДХА є продуктом біодегра-
дації багатьох діючих речовин пести-
цидів [5]. Серед них — іпродіон [6, 7], 3-(3,5-ди-
хлорфеніл)-N -iзопропіл-2,4-діоксоімідaзолідін-
1-карбоксамід, діюча речовина фунгіциду Ров-
раль, Ровраль Фло та ін. Препарат розроблений
французькою фірмою Rhone-Poulenc Agroсhimie,
хімічна формула та хід біодеградації [8] наведені
на схемі 1.
Хлозолінат (дихлозолінат) — (±)-5-Метил-3-
(3,5-дихлорфеніл)-2,4-діоксо-1,3-оксазолідинкар-
бонової-5 кислоти етиловий естер, діюча речови-
на препаратів Серінал, Мандерол [9] — систем-
них фунгіцидів. Препарат розроблений італійською
фірмою Farmaplant S.p.A., хімічна формула та хід
біодеградації [10] представлені на схемі 2.
Вінклозолін, діюча речовина фунгіцидного пре-
парату Ронілон [11, 12], розроблений німецькою
фірмою BASF Agro. Його хімічна формула та хід
біодеградації наведені на схемі 3.
Процимідон (N-(3,5-дихлорофеніл)-диметил-
тіоциклопропан-1,2-дикарбоксимід), діюча речови-
на фунгіцидних препаратів Сумілекс, Суміклекс за-
пропонований в якості фунгіциду [13]. Препарат
розроблений японською фірмою Sumitomo Chemi-
cal, хімічна формула та хід біодеградації пред-
ставлені на схемі 4 [14].
3,5-ДХА — біла з рожевим відтінком крис-
талічна речовина, температура плавлення 52 оС,
температура кипіння 261 оС (741 мм. рт.ст.), пито-
ма вага 1.58 г/см3, розчинність у воді 0.6 г/дм3 (26
оС), у гексані 26.8 г/дм3 (20 оС). Легко окисню-
ється, змінюючи білий колір на світло-рожевий
[15]. Є важливим проміжним продуктом, що ши-
© І.М . Мага , 2010
Схема 1.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 6 115
роко використовується у виробни-
цтві не тільки пестицидів, а й ліка-
рських препаратів, барвників, піг-
ментів, промислових сполук та ін.
[16]. 3,5-ДХА викликає ураження
нирок, печінки, ендокринної систе-
ми, володіє прямою цитотоксичні-
стю, є ембріолетальним, генотокси-
чним і тератогенним агентом для
тварин [17, 18].
Відомий метод визначення 3,5-
ДХА у компості [19], в якому засто-
совували трикратну екстракцію аце-
тонітрилом, після чого екстракт
піддавали дії ультразвуком протя-
гом 15 хв, центрифугували при
1400 об/хв і фільтрували на фільтрі
з порами 0.2 мкм (Alltech). Екст-
ракт випаровували при 35 оС на во-
дяній бані приблизно до 2.5 мл.
Потім об’єм доводили до 5 мл, ви-
користовуючи суміш ацетонітрил
—вода (50:50). Аналіз проводили з
допомогою ВЕРХ з UV/VIS діодо-
матричним детектором , колонка RF-C18 (250x2
мм), швидкість рухомої фази — 0.3 мл/хв. Для
елюювання використано суміш ацетонітрил—
вода, режим включає ізократичні та лінійні
градієнтні програми. Границя визначення стано-
вить 15 мг/кг ± 6.7 %.
При аналізі вмісту 3,5-ДХА
в сиворотці щурів [20] його ек-
страгували ацетонітрилом, про-
сушували безводним Na2SO4 і
випарювали екстрагент пото-
ком N2 при кімнатній темпера-
турі, після чого сухий залишок
розчиняли в 200 мкл метанолу
і хроматографували методом
ВЕРХ з діодоматричним детек-
тором у межах від 225 до 550 нм,
при градієнтному режимі, елю-
ент — метанол : ацетонітрил
(70:30), при зміні за 5 хв граді-
єнта до 75:25 відповідно. Час ви-
ходу становив 10.3 хв. Границя
виявлення складала 0.6 мкМ, гра-
ничне визначення — 2.0 мкМ.
Методом ВЕРХ з діодома-
тричним детектором визнача-
ють 3,5-ДХА в смітті [21] і сечі [22] із близькою до
наведених вище пробопідготовкою і метрологіч-
ними характеристиками. У сечі 3,5-дихлоранілін
визначали, вилучаючи його толуеном, потім дери-
ватизували пентафлуоропропіоновим ангідридом,
Аналитическая химия
Схема 3.
Схема 2.
116 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 6
дериват аналізували методом рідинної хромато-
графії / триплетної квадрупольної / мас-спектро-
метрії (LC/MS/MS) [23]. Кількісну оцінку прово-
дили з допомогою [13C6]-міченого 3,4-ДХА в яко-
сті внутрішнього стандарту з хорошою точністю
і лінійністю в межах 0.1—200 нг/мл сечі. Границя
виявлення була визначена в 0.1 нг/мл.
Однак вказані методи прямого визначення по-
требують складної та трудомісткої пробопідгото-
вки, досить коштовного обладнання, є недостат-
ньо чутливими, а також, оскільки 3,5-дихлорані-
лін гідрофільний, визначенню значною мірою за-
важають компоненти матриці. Останній мас-спект-
рометричний метод, хоча і чутливий, потребує ви-
користання малодоступного [13C6]-міченого 3,4-
ДХА та дорогого апаратурного оформлення.
У даній статті наведено результати дослід-
жень по використанню реакції N-азосполучення
для гідрофобізації визначення 3,5-ДХА, а також
хіміко-аналітичні характеристики триазену —
продукту його реакції з 4-нітрофенілдіазонієм.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА ТА ОБГОВО-
РЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ. Водний розчин 3,5-ДХА
(Fluka) готували розчиненням 163 мг аміну в 50
см3 0.01 М хлоридної кислоти. Потім розчин пе-
реносили в мірну колбу місткістю 100 см3 і 0.01 М
хлоридною кислотою доводили до мітки. Водний
розчин 4-нітрофенілдіазонію у вигляді тетрафтор-
боратної солі, синтезованого згідно з [24], готува-
ли розчиненням у бідистильованій воді і одержу-
вали концентрацію 2.5 мг/ см3. Використовували
фосфатний буферний розчин — 0.15 М з рН 5.0.
Препаративне виділення азосполу-
ки проводили наступним чином. У ста-
кані місткістю 100 см3 розчиняли 60 мг
у 50 см3 водно-етанольного розчину при
рН 5 (фосфатний буферний розчин) і піс-
ля розчинення наважки аміну додавали
20 см3 розчину 4-нітрофенілдіазонію у во-
ді (2.5 мг/см3). Буро-оранжевий осад, що
випадав, переносили у воронку з фільт-
ром (біла стрічка) і промивали декілька
разів водою. Потім осад розчиняли в 60
см3 дихлорметану і в ділильній воронці
двічі промивали бідистильованою водою.
Органічну фазу зливали і просушували
безводним сульфатом натрію. Розчин фі-
льтрували і органічний розчинник ви-
парювали у вакуумі.
Концентрацію гідроген-йонів вимі-
рювали на рН -метрі Mettler Toledo
(Швейцарія), оптичну густину розчинів
— на спектрофотометрі СФ-46, спектри поглинан-
ня записували на спектрофотометрі Perkin–Elmer
UV/VIS Lambda 3B (США), ІЧ-спектри — на при-
ладі Abatop, фірма Nicolatt (США). Хроматогра-
фічні дослідження проводили на рідинному хро-
матографі Perkin–Elmer (США) із спектрофото-
метричним детектором в ізократичному режимі:
колонка сталева (250x4.6 мм вн.д.), заповнена фа-
зою Сіласорб С18, рухома фаза ацетонітрил : вода
= 70:30, детектування виконували при λ =392 нм,
об’єм проби, що вводився, становив 20 мкл, шви-
дкість подачі рухомої фази — 1.2 см3/хв.
На відміну від фенолів аміни взаємодіють з
діазоній-катіоном у більш кислому середовищі
[25] (рис. 1). Зменшення виходу триазену 3,5-ди-
хлораніліну при рН<5.0 обумовлено домінуван-
ням протонованої форми вихідного аміну, а змен-
Схема 4.
Рис. 1. Вплив рН розчину на вихід триазену 3,5-ДХА
(тут і на рис. 3 C(Am) = 1⋅10–5 M; C(R) = 3.3⋅10–4 M; 20
%-й етанол; при стоянні розчинів 60 хв).
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 6 117
шення при рН>5.5 — зниженням концентрації
діазоній-катіону [26]. При цьому вихід триазену
аміну залежить також від часу проведення реак-
ції [27] і від надлишку діазореагенту [28].
Для вивчення хіміко-аналітичних характерис-
тик триазену 3,5-дихлораніліну було проведено
препаративне виділення азосполуки за схемою:
Сухий залишок — триазен 3,5-ДХА — аналі-
зували на вміст карбону, хлору, гідрогену та ніт-
рогену. Обчислено: C 46.30, H 2.57, Cl 22.83, N
18.0. Знайдено: C 46.12, H 2.14, Cl 22.41, N 17.85.
Температура плавлення триазену становить
205 оС. При визначенні структури органічних спо-
лук широко використовується метод ІЧ-спектро-
скопії [30]. На рис. 2 наведено ІЧ -спектри з
Фурьє-перетворенням триазену 3,5-дихлоранілі-
ну. Інтенсивне поглинання при 846 см–1 обумов-
лене валентними коливаннями зв’язку
поглинання при 1571, 1594 см–1 — валентними ко-
ливаннями атома гідрогену, зв’язаного з атомом
нітрогену в >N–H-групі триазену. Таким чином,
методом ІЧ-спектроскопії підтверджена стукту-
ра синтезованого триазену.
Співставляючи електронні спектри поглинан-
ня молекулярної (НА) та аніонної (А– ) форм три-
азену (рис. 3), бачимо, що співвідношення між ни-
ми різко відрізняється (ε392 =1.07⋅104, ε500 =2.4⋅104
моль–1⋅см–1⋅дм–3).
Це, можливо, обумовлено тим, що у випадку
молекулярної форми два атоми хлору (мета-поло-
ження) своєю електроно-акцепторністю зменшу-
ють хромофорність молекули, а у випадку аніон-
ної форми, в результаті дисоціації протону іміно-
групи, хромофорність системи різко збільшується:
За результатами зміни поглинання розчинів
триазену від рН у максимумі поглинання аніон-
ної форми (рис. 3), обчислено значення константи
дисоціації протону іміногрупи (табл. 1), яка дорів-
нює 11.62 ± 0.02.
На перший погляд, дивним є той факт, що в
молекулу азобарвника входять два атоми хлору,
рКа триазену таке, як і у випадку аміна (11.6). Це,
можливо, обумовлене тим, що два атоми хлору
знаходяться в мета-положенні, як до іміногрупи,
Аналитическая химия
Рис. 2. ІЧ -спектри триазену 3,5-ДХА.
Рис. 3. Електронні спектри поглинан-
ня молекулярної (НА) i аніонної (A– )
форм триазену 3,5-ДХА.
118 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 6
так і між собою, що в електронному плані дезак-
тивує їх дію.
Одержаний триазен 3,5-ДХА стійкий у про-
тонодонорних рочинниках (етанол, формамід), а
в апротонних (ацетонітрил, ацетон, диметилфор-
мамід) розчинниках він переходить у 1,3-біс-(4-ні-
трофеніл)триазен [28]. Тому для розробки методи-
ки визначення 3,5-ДХА у вигляді триазену вико-
ристовували протонодонорні розчинники — ета-
нол та формамід.
Визначення 3,5-дихлораніліну методом ВЕРХ
у стічних водах проводили так. У мірну колбу
місткістю 10 см3 вносили 5.0 см3 досліджуваного
розчину, який містить 0.2—50 мкМ (30—5000
мкг/см3) 3,5-ДХА, додавали 0.3 см3 формаміду,
перемішували, доливали 0.3 см3 фосфатного бу-
ферного розчину і 0.4 см3 водного розчину 4-ніт-
рофенілдіазонію, перемішували. Через 6 хв дово-
дили вміст колби етанолом до мітки і перемішу-
вали, охолоджували, знову доводили етанолом до
мітки і хроматографували. Чутливість визначення
становила 20 мкг/см3.
3,5-ДХА у грунтах визначали наступним
чином. У плоскодонну колбу місткістю 250 см3 по-
міщали 25 г повітряно-сухої проби грунту, дода-
вали 50 см3 0.5 М HCl і перемішували на апараті
для струшування на протязі 1 год. Фільтрували
під вакумом на воронці Бюхнера з фільтром “си-
ня стрічка” в колбу Бунзена. Залишок на фільтрі
промивали ще 25 см3 0.5 М HCl. Фільтрат пере-
носили у фарфорову чашку місткістю 50 см3 і ви-
парювали на пісчаній бані досуха. Сухий залишок
змивали 5 см3 фосфатного буферу в мірну колбу
міскістю 10 см3, додавали 0.3 см3 формаміду, 0.4
см3 водного розчину 4-нітрофенілдiазонію, пере-
мішували і далі діяли, як описано в методиці для
стічної води.
Чутливість при визначенні у воді становила
20 мкг/дм3, у грунтах — 20 мкг/кг, при необхідно-
сті її можна збільшити, використовуючи екстрак-
ційний метод концентрування. У табл. 2 наведені
результати визначення 3,5-дихлораніліну у вигля-
ді триазену в модельних розчинах та в пробі стіч-
ної води (с. Рокосово Хустського району Закар-
патської області).
ВИСНОВКИ. Таким чином, синтезовано триа-
зен 3,5-дихлораніліну за реакцією з 4-нітрофеніл-
діазонієм. Методами елементного аналізу, ІЧ-спек-
троскопії підтверджена його структура. Наведені
його оптичні та кислотно-основні характеристи-
ки. Розроблено та апробовано методики визна-
чення 3,5-дихлораніліну у вигляді триазену мето-
дом ВЕРХ у стічних водах та грунтах. Методики
апробовані на модельних розчинах та на реально-
му об’єкті. Приведена метрологічна обробка одер-
жаних результатів.
РЕЗЮМЕ. Изучены оптимальные условия выхода
триазена — продукта реакции 3,5-дихлоранилина с 4-нит-
рофенилдиазонием. Методом ИК- и электронной спект-
роскопии определены структура триазена и его кислот-
но-основные (рКа) и спектрофотометрические характе-
ристики. Сопставлением электронных спектров погло-
щения молекулярной (НА) и анионной (А– ) форм триа-
зена показано, что соотношения между ними резко
отличаются и соответственно имеют значения ε392 =1.07⋅
⋅104, ε500 =2.4⋅104 моль–1⋅см–1⋅дм3. По результатам изме-
нения поглощения растворов триазена в зависимости
Т а б л и ц я 1
Результати обчислення константи дисоціації протону
іміногрупи триазену 3,5-дихлораніліну з 4-нітрофенілдiа-
зонієм у розчині етанолу 20 % об. (І = 0.1 (КСl—KOH);
C = 1.15⋅10–5 M; λ = 500 нм; l = 5 см; СФ-46; εНА =
1.07⋅ ⋅104 (392 нм); εА- = 2.4⋅104 (500 нм))
АНА рН АА- АСМ АСМ – АНА АА- + АСМ рКа
0.06 11.2 1.22 0.36 0.30 0.86 11.65
0.06 11.4 1.22 0.48 0.42 0.74 11.65
0.06 11.5 1.22 0.56 0.50 0.66 11.62
0.06 11.7 1.22 0.70 0.64 0.52 11.61
0.06 11.8 1.22 0.75 0.69 0.47 11.63
0.06 11.9 1.22 0.84 0.78 0.38 11.59
П р и м і т к и. АА- — світлопоглинання в максиму-
мі аніонної форми, АНА — молекулярної форми в мак-
симумі аніонної форми, Асм — суміші аніонної та мо-
лекулярної форм.
Т а б л и ц я 2
Результати визначення 3,5-дихлораніліну в модельних
розчинах (1–3) та в стічній воді (4)
Розчин
Введено Знайдено
S r
мкг/м3
1 32.0 31.8 ± 0.3 0.05
2 53.0 53.3 ± 0.4 0.04
3 192.0 191.6 ± 0.5 0.03
4 — 112.4 ± 0.4 0.04
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 6 119
от рН в максимуме поглощения анионной формы рас-
считана константа диссоциации протона иминогруп-
пы, которая равна 11.62 ± 0.02. Разработаны методики
определения 3,5-ДХА в сточных водах и грунтах мето-
дом ВЕРХ. Линейная зависимость наблюдается в преде-
лах 20—200 мкг/дм3 и мкг/кг.
SUMMARY. The optimum conditions for the yield
of triazene, a product of reaction of 3,5-dichloroaniline with
4-nitrophenildiazonium, have been studied. The structure of
triazene and its acid-base (рКа) and spectrophotometric cha-
racteristics have been determined by IR and electron spectro-
metry. It has been shown by comparing electronic absorption
spectra of the molecular (HA) and anionic (A– ) froms of
triazene that their ratios differ widely and have the values
ε392 =1.07⋅104, ε500 =2.4⋅104 mol–1⋅cm–1⋅dm3 respectively. The
dissociation constant of imino group proton has been cal-
culated from the results of variation of absorption of
solutions as a function of pH at the absorption maximum
of anionic form to be 1162 ± 0.02. Procedures for the
determination of 3,5-dichloroaniline in waste water and gro-
unds by HPLC have been developed. A linear dependence
is observed in the range 20—200 µg/dm3 and µg/kg.
1. W ang Lu. G., T ang C., Guo Z . // Ecotoxicology.
-2007. -16, № 7. -P. 485—490.
2. Valentovic M .A., R ogers B.A., M eadows M .K. et al.
// Toxicology. -1997. -118, № 1. -P. 23—36.
3. Stasinakis A .S ., Kotsifa S., Gatidou G., M amais D.
// Water Res. -2009. -43, № 5. -P. 1471—1479.
4. Gatidou G., Thomaidis N.S . // Aquatic Toxicology.
-2007. -85, № 3. -P. 184—191.
5. Cabras P., Diana P., M eloni M . // J. Chromatogr.
-1983. -256, № 1. -P. 176—181.
6. Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених
до використання в Україні. Офіц. вид. -Київ:
Юнівест Медіа, 2008.
7. Доповнення до переліку пестицидів та агрохімікатів,
дозволених до використання в Україні. Офіц. вид.
-Київ: Юнівест Медіа, 2009.
8. M ercadier C., Vega D., Bastide J . // F EMS Microbiol.
Ecol. -1997. -23, № 3. -P. 207—215.
9. Z adra C., Cardinali G., Corte, L . et al. // J. Agric.
Food Chem. -2006. -54, № 13. -P. 4734—4739.
10. Lentza-Rizos C., Avramides E.J., A rgyropoulou A. et
al. // Tам же. -2006. -48, № 6. -P. 2522—2527.
11. Pospisil L ., Sokolova R., Hromadova M . et al. // J.
Electroanalyt. Chem. -2001. -№ 1–2. -P. 28—36.
12. Lee J.-B., Sohn H.-Y ., Shin K.-S. et al. // J. Microb.
Biotech. -2008. -18, № 2. -P. 343—349.
13. Мельников Н .Н ., Новожилов К.В., Белан С.В.
Пестициды и регуляторы роста растений. Справоч-
ник. -М .: Химия, 1995.
14. Jimenez J.J., Bernal J.L., Del Nozal M .J. et al. //
Rapid Communic. Mass Spectr. -2004. -18, № 6. -P.
657—663.
15. Diaz F.R ., Sanchez C.O., Del Valle M .A . et al. //
Synthetic Metals. -2001. -118, № 1–3. -P. 25—31.
16. M a C.-A., Tong S .-P., Gao X .-P. et al. // Chinese
J. Org. Chem. -1998. -18, № 4. -P. 336.
17. Latli B., Hrapchak M ., Krishnamurthy D., Senanayake
C.H. // J. Label. Compounds and Radiopharm. -2008.
-51, № 7. -P. 283—285.
18. Valentovic M .A., Lo H.-H., Brown P.I., Rankin G.O.
// Toxicol. Let. -1995. -78, № 3. -P. 207—214.
19. Vanni A., Gamberini R., Calabria A., Pellegrino V.
// Chemosphere. -2000. -41, № 3. -P. 453—458.
20. Sierra-Santoyo A ., Barton H.A ., Hughes M .F. // J.
Chrom. B: Analyt Technol in the Biomed. and Life
Sci. -2004. -809, № 1. -P. 105—110.
21. Kettner B., Epperlein N., Bergmuoller W . et al. // Deutsche
Lebensmittel-Rundschau. -2007. -103, № 1. -P. 4—7.
22. El M arbouh L ., Arellano C., Philibert C. et al. //
Internat. J. Clin. Pharmacol. Therapeut. -2002. -40,
№ 1. -P. 41—46.
23. Lindh C.H., Littorin M ., Amilon A ., Jonsson B.A.G.
// Rap. Communic. Mass. Spectrom. -2007. -21, №
4. -P. 536—542.
24. Коренман И.М . Фотометрический анализ. Методы
определения органических соединений. - М .:
Химия, 1970.
25. Березин Б.Д., Березин Д.Б. Курс современной орга-
нической химии. -М .: Высш. шк., 2003.
26. Пат. № 26216, Україна. -Опубл. 10.09.07; Бюл. № 14.
27. Пат. № 86102 Україна. -Опубл. 25.03.09; Бюл. № 6.
28. Пат. № 86563 Україна. -Опубл. 27.04.09; Бюл. № 8.
29. Булатов М .И., Калинкин И .П. Практическое руко-
водство по фотоколориметрическим и спектрофо-
тометрическим методам анализа. -Л.: Химия, 1976.
30. Y adav L .D.S . Organic Spectroscopy. -Dordrecht;
Boston: Kluwer Academ. Publ., 2005.
Ужгородська прикордонна державна Надійшла 03.08.2009
контpольно-токсикологічна лабораторія
Аналитическая химия
120 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т. 76, № 6
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-186049 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0041–6045 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:00:51Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мага, І.М. 2022-11-02T15:35:15Z 2022-11-02T15:35:15Z 2010 Хіміко-аналітичні характеристики триазену 3,5-дихлораніліну / І.М. Мага // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 6. — С. 115-120. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186049 543.064:547.551 Вивчено оптимальні умови виходу триазену — процесу реакції 3,5-дихлораніліну (3,5-ДХА) з 4-нітрофенілдіазоній катіоном. Методом ІЧ- та електронної спектрометрії визначено структуру триазену та його кислотно-основні (рКа) і спектрофотометричні характеристики. Співставленням електронних спектрів поглинання молекулярної (НА) та аніонної (А– ) форм триазену показано, що співвідношення між ними різко відрізняються і відповідно мають значення ε₃₉₂ =1.07×10⁴, ε₅₀₀ =2.4×10⁴ моль⁻¹×см⁻¹×дм³. За результатами зміни поглинання розчинів триазену в залежності від рН у максимумі поглинання аніонної форми обчислено константу дисоціації протону іміногрупи, яка дорівнює 11.62 ± 0.02. Розроблено методики визначення 3,5-ДХА в стічних водах та грунтах методом ВЕРХ. Лінійна залежність спостерігається в межах 20—200 мкг/дм³ та мкг/кг. Изучены оптимальные условия выхода триазена — продукта реакции 3,5-дихлоранилина с 4-нитрофенилдиазонием. Методом ИК- и электронной спектроскопии определены структура триазена и его кислотно-основные (рКа) и спектрофотометрические характеристики. Сопставлением электронных спектров поглощения молекулярной (НА) и анионной (А– ) форм триазена показано, что соотношения между ними резко отличаются и соответственно имеют значения ε₃₉₂ =1.07×10⁴, ε₅₀₀ =2.4×10⁴ моль⁻¹×см⁻¹×дм³. По результатам изменения поглощения растворов триазена в зависимости от рН в максимуме поглощения анионной формы рассчитана константа диссоциации протона иминогруппы, которая равна 11.62 ± 0.02. Разработаны методики определения 3,5-ДХА в сточных водах и грунтах методом ВЕРХ. Линейная зависимость наблюдается в пределах 20—200 мкг/дм³ и мкг/кг. The optimum conditions for the yield of triazene, a product of reaction of 3,5-dichloroaniline with 4-nitrophenildiazonium, have been studied. The structure of triazene and its acid-base (рКа) and spectrophotometric characteristics have been determined by IR and electron spectrometry. It has been shown by comparing electronic absorption spectra of the molecular (HA) and anionic (A– ) froms of triazene that their ratios differ widely and have the values ε₃₉₂ =1.07×10⁴, ε₅₀₀ =2.4×10⁴ mol⁻¹×cm⁻¹×dm³ respectively. The dissociation constant of imino group proton has been calculated from the results of variation of absorption of solutions as a function of pH at the absorption maximum of anionic form to be 1162 ± 0.02. Procedures for the determination of 3,5-dichloroaniline in waste water and grounds by HPLC have been developed. A linear dependence is observed in the range 20—200 mg/dm³ and mg/kg. uk Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Украинский химический журнал Аналитическая химия Хіміко-аналітичні характеристики триазену 3,5-дихлораніліну Химико-аналитические характеристики триазена 3,5-дихлоранилина Chemical-analytical characteristics of 3,5-dichloraniline triazene Article published earlier |
| spellingShingle | Хіміко-аналітичні характеристики триазену 3,5-дихлораніліну Мага, І.М. Аналитическая химия |
| title | Хіміко-аналітичні характеристики триазену 3,5-дихлораніліну |
| title_alt | Химико-аналитические характеристики триазена 3,5-дихлоранилина Chemical-analytical characteristics of 3,5-dichloraniline triazene |
| title_full | Хіміко-аналітичні характеристики триазену 3,5-дихлораніліну |
| title_fullStr | Хіміко-аналітичні характеристики триазену 3,5-дихлораніліну |
| title_full_unstemmed | Хіміко-аналітичні характеристики триазену 3,5-дихлораніліну |
| title_short | Хіміко-аналітичні характеристики триазену 3,5-дихлораніліну |
| title_sort | хіміко-аналітичні характеристики триазену 3,5-дихлораніліну |
| topic | Аналитическая химия |
| topic_facet | Аналитическая химия |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/186049 |
| work_keys_str_mv | AT magaím hímíkoanalítičníharakteristikitriazenu35dihloranílínu AT magaím himikoanalitičeskieharakteristikitriazena35dihloranilina AT magaím chemicalanalyticalcharacteristicsof35dichloranilinetriazene |